Рішення

від 27.07.2023 по справі 177/620/22

КРИВОРІЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 177/620/22

Провадження № 2/177/45/23

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

27 липня 2023 року Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Лященко В.В.,

за участю секретаря судового засідання Митрофанової К.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Кривому Розі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , інтереси якої представляє Бузинарська Діана Миколаївна до ОСОБА_3 , третя особа Лозуватська сільська рада Криворізького району Дніпропетровської області, про виділення належної частки із складу земельної ділянки, суд,

встановив:

У червні 2022 року позивач звернулася до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що 19.12.2017 року між позивачем та відповідачем було укладено Договори купівлі-продажу частки земельної ділянки, згідно яких позивач продала відповідачу 1/2 частки земельної ділянки, загальною площею 0,2500 га, кадастровий номер 1221882200:02:001:0148 (цільове призначення - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд) та 1/2 частки земельної ділянки, загальною площею 0,2740 га, кадастровий номер 1221882200:02:001:0149 (цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства). Договори було посвідчено приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області Рукавіциною П.В., зареєстровано в реєстрі за № 1525 та №1524. Земельні ділянки вільні від забудов, право власності на які зареєстровано у встановленому законом порядку за будь-ким зі сторін. При укладанні Договорів купівлі - продажу земельних ділянок 19 грудня 2017 року сторони дійшли згоди, що в подальшому земельні ділянки будуть використовуватись за цільовим призначенням, а саме будівництво житлового будинку та ведення сільського господарства. Але між сторонами виникли непорозуміння з приводу володіння, користування та розпорядження сумісним майном. На даний час позивач не має змоги в повному обсязі користуватися правами власника земельної ділянки без згоди іншого співвласника. Позивач бажає побудувати будинок, займатися сільським господарством, в той час як відповідач на контакт не йде, відчужити свою частку не бажає, мотивуючи тим. що землю купував син для своїх потреб, а без його згоди вона нічого не вирішує.

Земельними ділянками окрім позивача ніхто не займається. Відповідач не користується та не обслуговує їх, не займається їх у триманням.

В зв`язку з чим, позивач просила суд виділити із складу земельної ділянки з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, площею 0,2500 га., кадастровий номер 1221882200:02:001:0148, належну їй 1/2 частину земельної ділянки площею 0,1250 га. зовнішні межі якої визначаються наведеними у зведеному плані земельних ділянок під № 2, де з півдня землі гр. ОСОБА_4 , з півночі ОСОБА_3 , зі сходу землі Грузької сільської ради, із заходу межа з ділянкою з кадастровим номером 1221882200:02:001:0149: із складу земельної ділянки з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, площею 0,2740 га. кадастровий номер 1221882200:02:001:0149, належну їй 1/2 частину земельної ділянки площею 0,1370 га, зовнішні межі якої визначаються наведеними у зведеному плані земельних ділянок під № 4, де з півдня землі гр. ОСОБА_4 , з півночі ОСОБА_3 , зі сходу межа з ділянкою з кадастровим номером 1221882200:02:001:0148, із заходу землі Грузької сільської ради; припинити право спільної часткової власності на земельні ділянки та стягнути з відповідача судові витрати.

Ухвалою суду від 11.07.2022 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою суду від 15.07.2022 року було відкрито провадження у вищезазначеній цивільній справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом сторін).

Ухвалою суду від 20.09.2022 року здійснено перехід від розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі.

Ухвалою суду від 12.12.2022 року провадження у справі зупинене в зв`язку з призначенням судової земельно-технічної експертизи.

Ухвалою суду від 28.02.2023 року провадження у справі поновлено.

Ухвалою суду від 30.03.2023 року залучено до участі у справі правонаступника третьої особи - Лозуватську сільську раду Криворізького району Дніпропетровської області.

Ухвалою суду від 13.04.2023 року справу було призначено до судового розгляду.

23.08.2022 року надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог, зазначив, що позивач звертаючись до суду з позовом, не надав належних доводів щодо доцільності розподілу (виділення в натурі) належних на праві спільної часткової власності земельних ділянок саме за таким варіантом, який зазначений у позові, не надає до позову висновок експерта судової земельно-технічної експертизи, відповідно до якої б, з урахуванням даних технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (па місцевості), поземельної книги на спірну земельну ділянку де встановлено б було технічну можливість поділу земельної ділянки з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1221882200:02:001:0148 площею 0,2500 га та земельну ділянку з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1221882200:02:001:0149 площею 0,2740 га, відповідно до ідеальних частко співвласників із запропонуванням варіантів поділу земельної ділянки площею які враховують ідеальні частки співвласників.

07.09.2022 року надійшла відповідь на відзив, за яким на підтвердження доцільності виділення часток земельних ділянок саме в тому варіанті, який зазначено в позовній заяві, позивач зазначає, що під`їзд до обох земельних ділянок мається тільки із заходу по вулиці, іншим шляхом під`їзд неможливий. Також на тій частині земельної ділянки під кадастровим номером 1221882200:02:001:0148, яку бажає виділити собі позивач, розташований об`єкт незавершеного будівництва (самовільні забудови), право власності на який не зареєстровано в установленому законом порядку. Це будинок садибного типу з господарськими будівлями і спорудами, який побудовано в період 2016 року (окрім басейну в 2019 році), що підтверджується копією технічного паспорту.

У судове засідання 27.07.2023 року представник позивача Бузинарська Д.М. не з`явилася, заявою від 27.07.2023 року просила розглянути справу за відсутності позивача та її представника, на позовних вимогах наполягали. В судових засіданнях представник позивача посилалася на те, що між співвласниками виникли непорозуміння з приводу володіння, користування та розпорядження сумісним майном. Просила виділити в натурі ОСОБА_1 із складу земельної ділянки з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , з кадастровим номером 1221882200:02:001:0148, площею 0,2500 га, земельну ділянку розміром 0,1250 га в порядку, визначеному варіантом №1 висновку земельно-технічної експертизи від 20.02.2022 року №30/22 (межа від точки 2, по точці 3, по точці 4, по точці 5, до точки 2, позначена на плані зеленим кольором) та із складу земельної ділянки з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , з кадастровим номером 1221882200:02:001:0149, площею 0,2740 га, земельну ділянку розміром 0,1370 га в порядку, визначеному варіантом №1 висновку земельно-технічної експертизи від 20.02.2022 року №30/22 (межа від точки 5, по точці 4, по точці 9, по точці 8, до точки 5, позначена на плані жовтим кольором).

У судове засідання 27.07.2023 року представник відповідача ОСОБА_5 не з`явилася, заявою від 26.07.2023 року просила розглянути справу за відсутності відповідача та її представника. В судових засіданнях представник відповідача просила відмовити у задоволенні позовних вимог про виділення часток, позначених у висновку експертизи за №2 і №4 і виділити зазначені частки відповідачу. Зазначала, що син відповідача разом з чоловіком позивача вели спільну справу по вирощування риби, грошові кошти ОСОБА_3 використовувалися під час будівництва споруд на спірних земельних ділянках.

Представник третьої особи Лозуватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області в судове засідання не з`явився, заявою від 23.06.2023 року просив розглянути справу за його відсутності.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти та відповідні ним правовідносини.

З Договору купівлі-продажу земельної ділянки від 22.12.2012 року вбачається, що ОСОБА_1 придбала у ОСОБА_6 земельну ділянку розміром 0,2500 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (цільове призначення - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд) кадастровий номер 1221882200:02:001:0148. Договір посвідчено Державним нотаріусом Третьої криворізької державної нотаріальної контори Ситпік О.О., зареєстровано в реєстрі № 1-2255 (т.1 а.с. 8-9).

З Договору купівлі-продажу земельної ділянки від 22.12.2012 року вбачається, що ОСОБА_1 придбала у ОСОБА_6 земельну ділянку розміром 0,2740 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства) кадастровий номер 1221882200:02:001:0149. Договір посвідчено Державним нотаріусом Третьої криворізької державної нотаріальної контори Ситпік О.О., зареєстровано в реєстрі № 1-2257 (т.1 а.с. 13-14).

19.12.2017 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було укладено Договір купівлі-продажу 1/2 частки земельної ділянки загальною площею 0,2500 га, кадастровий номер 1221882200:02:001:0148 (цільове призначення - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд). Договір було посвідчено приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області Рукавіциною П.В., зареєстровано в реєстрі № 1525 (т.1 а.с. 20-21).

19.12.2017 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було укладено Договір купівлі-продажу 1/2 частки земельної ділянки, загальною площею 0,2740 га, кадастровий номер 1221882200:02:001:0149 (цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства). Договір було посвідчено приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області Рукавіциною П.В., зареєстровано в реєстрі № 1524 (т.1 а.с. 18-19).

Відповідно до висновку судової земельно-технічної експертизи №30/22 від 20.02.2022 року, судовим експертом здійснено висновок про можливість розділити відповідно до часток співвласників 1/2 та 1/2 умовно вільні від забудови земельні ділянки з кадастровим номером 1221882200:02:001:0148 (цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд) та з кадастровим номером 1221882200:02:001:0149 (цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства), які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно вимог нормативно-правових актів, враховуючи максимальне забезпечення однакових умов для співвласників, можливість пропорційного поділу фасадної (з вулиці) частини, забезпечення однакових умов проходу або заїзду, а також максимально зручне використання земельної ділянки, що використовується для ведення особистого селянського господарства, розташованої за земельною ділянкою яка підлягає поділу, експертом на розсуд суду запропоновано єдиний оптимальний варіант розділу в частках 1/2 та 1/2 умовно вільної від забудови земельної ділянки з кадастровим номером 1221882200:02:001:0148, площею 0,2500га, з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та єдиний оптимальний варіант розділу в частках 1/2 та 1/2 умовно вільної від забудови земельної ділянки з кадастровим номером 1221882200:02:001:0149, площею 0,2740га, з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства за адресою: АДРЕСА_1 (додаток №1 до висновку). При запропонованому варіанті поділу експертом не враховується наявність самовільно побудованих будівель і споруд, оскільки цей факт не перешкоджає розробці варіантів поділу земельної ділянки. В подальшому вказані будівлі можливо демонтувати або оформити право власності у встановленому порядку тому власнику, на чиїй території вони залишаться після поділу земельної ділянки.

До фасадної/вуличної частини земельної ділянки з кадастровим номером 1221882200:02:001:0148 - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд - проходить проїзд з ґрунтовим покриттям. В`їзд та прохід на огороджені території земельних ділянок з кадастровим номером 1221882200:02:001:0148 та з кадастровим номером 1221882200:02:001:0149 здійснюється через ворота та хвіртку, обшиті профільованими металевими листами. Експертом пропонується після поділу земельних ділянок влаштувати в`їзд та прохід на огороджену територію земельних ділянок зі сторони вулиці, шляхом демонтажу одного з прольотів паркану. Конструктивні обмеження по ширині проїзду та проходу до новоствореної ділянки відсутні, тому прохід/в`їзд може бути влаштовано в будь-якій частині паркану земельної ділянки з вулиці. Щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1221882200:02:001:0149 - прохід/в`їзд можливо після поділу влаштувати як через ділянку з кадастровим номером 1221882200:02:001:0148, так і з суміжних сторін земель Грузької сільської ради (т.1 а.с. 179-209).

Вирішуючи позовні вимоги суд застосовує такі норми права.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Вказана норма визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права полягає у позбавленні його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Положеннями ст.16 ЦК України передбачено способи захисту цивільних прав та інтересів, якими є закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Пунктом 1 ч.2 ст.16 ЦК України визначено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема визнання права.

Згідно зі статтями 4 та 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч.1 ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до ч.1 ст.316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно ч.1 ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Частиною 1 ст.319 ЦК України визначено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ст.355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.

Згідно ч.1 ст.356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

У частині 1 ст.357 ЦК України визначено, що частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом.

Статтею 358 ЦК України встановлено, що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Згідно з ч.1 ст.86 ЗК України земельна ділянка може знаходитись у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність).

А статтею 88 ЗК України передбачено, що володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюється за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку. Учасник спільної часткової власності на земельну ділянку має право на отримання в його володіння, користування частини спільної земельної ділянки, що відповідає розміру належної йому частки.

Відповідно до ч.1 ст.321 ЦК України право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Ці ж положення закріплені у ст.41 Конституції України.

У статті першій Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97?ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», зазначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Статтею 364 ЦК України встановлено, що співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою. Право на частку у праві спільної часткової власності у співвласника, який отримав таку компенсацію, припиняється з дня її отримання. У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

Відповідно до статті 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.

Виходячи з аналізу змісту наведених норм права, поняття «поділ» та «виділ» не є тотожними. При поділі майно, що знаходиться в спільній частковій власності, поділяється між усіма співвласниками, і правовідносини спільної часткової власності припиняються. При виділі частки правовідносини спільної часткової власності, як правило, зберігаються, а припиняються лише для співвласника, частка якого виділяється. Винятком з цього правила є ситуація, коли майно належить на праві спільної часткової власності двом співвласникам, - тоді має місце поділ спільного майна. Тобто, поділ спільного майна відрізняється від виділу частки співвласника або припинення його права на частку в спільному майні однією суттєвою ознакою - у разі поділу майна право спільної часткової власності на нього припиняється.

Викладене відповідає правовому висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 19.05.2021 року по справі №501/2148/17.

Частиною 3 ст.12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

А згідно ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У п.3 ч.2 ст.129 Конституції України закріплено основні засади судочинства, однією з яких є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 пояснив, що на момент продажу 1/2 частин земельних ділянок відповідачу у 2017 році на них вже були самочинні будівлі, побудований цех, будиночки, навколо ділянок обнесено парканом. Він здійснював їх будівництво протягом 2015-2016 років, в 2019 році було побудовано басейн, на той момент вони з сином відповідача вели спільну справу з вирощування риби. Кошти були спільні, а фізично працював свідок. Вся діяльність відбувалася через ФОП ОСОБА_1 . З 2019 року припинили спільну діяльність. На даний час свідок сам опікується територією, доглядає, здійснює комунальні платежі.

Свідок ОСОБА_8 пояснив, що в 2016 році на земельній ділянці був побудований ангар і в ньому 24 басейни для риби, половина внутрішніх приміщень, вагончик із шлакоблоку, будинку при вході не було. В 2017 році вирили котлован, пізніше побудували басейн. В кінці 2016 року ОСОБА_7 та ОСОБА_9 - син відповідача почали спільно працювати, ОСОБА_3 давав кошти, завдяки яким було дороблено внутрішні приміщення у ангарі, встановлено котел, тепловентилятори.

Свідок ОСОБА_11 пояснив, що на початку 2017 року на ділянці були паркан, будка, 2 сторожки, ангар. Він в подальшому паяв басейни для риби і великий басейн, робили внутрішні роботи в ангарі, систему водоочистки, сторожку розбудовували.

Позивачем в підтвердження утримання та обслуговування самочинних будівель на спірних земельних ділянках надано копію договору, укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ ДТЕК «Дніпрообленерго» від 07.10.2015 року про приєднання до електромереж житлової будівлі по АДРЕСА_1 ; копії додаткових угод від 07.102015 року та 18.09.2017 року, укладених між ОСОБА_1 та ПАТ ДТЕК «Дніпрообленерго»; копію договору від 07.08.2018 року про приєднання електроустановок до електричних мереж; копії договорів про користування електричною енергією від 15.02.2016 року та 30.11.2017 року; копії рахунків на послуги з приєднання та обладнання вузлів обліку за 2015, 2017 роки; копії платіжних доручень про сплату платежів ДТЕК від 13.10.2015 та 22.09.2017 року; копію плану на приєднання до газопостачання на замовлення ОСОБА_1 від 06.03.2018 року; копії повідомлень про припинення газопостачання та погашення заборгованості на ім`я ОСОБА_1 (т.1 а.с.223-243).

З технічного паспорту, виготовленого станом на 27.10.2010 року, вбачається, що по АДРЕСА_1 розташовані наступні будівлі: житловий будинок літ. А загальною площею 40.1 кв.м; літня кухня літ. Б; господарська будівля літ. В; вольєр літ. Г, - рік спорудження 2016; басейн літ. І - рік спорудження 2019; змощення літ ІІ; огорожа № 1, №6; ворота №2,№3,№4; підпірна стінка № 7 (т.1 а.с. 103-108).

Відповідачем надано: копію свідоцтва про народження ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , матір`ю якого зазначено ОСОБА_3 (т.2 а.с. 14); копію довідки АТ КБ «ПриватБанк» від 06.11.2020 року з якої вбачається, що з карток ОСОБА_9 в період з 09.10.2017 року по 02.04.2020 року здійснювалися перекази на ім`я ОСОБА_13 (т.2 а.с. 12-13).

Також, в підтвердження надання грошових коштів для будівництва будівель на земельних ділянках, розташованих за адресою АДРЕСА_1 відповідачем надано копії скарг на бездіяльність слідчого та ухвали слідчих суддів про внесення інформації до ЄРДР (т.2 а.с. 15-23).

З числа запропонованих судовим експертом варіантів виділу часток з нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, обидві сторони обрали варіант, за яким кожній зі сторін буде виділено нерухоме майно, яке за розміром відповідає розміру часток співвласників у праві власності - реальні частки співвласників відповідають їх ідеальним часткам по 1/2 кожного, кожна із сторін бажає виділу із земельної ділянки з кадастровим номером 1221882200:02:001:0148 - межа від точки 2, по точці 3, по точці 4, по точці 5, до точки 2, позначена на плані зеленим кольором (№2) та із складу земельної ділянки з кадастровим номером 1221882200:02:001:0149 - межа від точки 5, по точці 4, по точці 9, по точці 8, до точки 5, позначена на плані жовтим кольором (№4).

Встановлені судом обставини дають підстави для обґрунтованого висновку, що на виконання вимог ст.ст.12, 81 ЦПК України позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Бузинарська Д.М. довели належними, достатніми та допустимими доказами наявність всіх обов`язкових умов, сукупність яких відповідно до положень ст.ст.358, 364 ЦК України та ст.88 ЗК України є підставою для задоволення позову про поділ нерухомого майна шляхом виділу в натурі частки у спільній частковій власності.

Суд визнає неспроможними доводи відповідача ОСОБА_3 та її представника ОСОБА_5 про те, що саме за рахунок грошових коштів сина відповідача були побудовані споруди та будівлі, які містяться на спірних земельних ділянках, оскільки жодних належних, достатніх та допустимих доказів на підтвердження цього суду не надано. Так, наявність самого факту переказів грошових коштів не доводить мети їх використання. Скарги на бездіяльність слідчих не доводять факту наявності кримінального провадження, його розгляду, яким би могли бути встановлені певні обставини.

З урахуванням встановлених судом обставин справи та наведених норм цивільного та земельного законодавства України оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 обґрунтований та підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, із ОСОБА_3 на користь позивача підлягають стягненню понесені та документально підтвердженні судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 1 095,80 грн.

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 89, 263-265 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 , інтереси якої представляє Бузинарська Діана Миколаївна - задовольнити.

Виділити в натурі ОСОБА_1 із складу земельної ділянки з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , з кадастровим номером 1221882200:02:001:0148, площею 0,2500 га, земельну ділянку розміром 0,1250 га в порядку, визначеному варіантом №1 висновку земельно-технічної експертизи від 20.02.2022 року №30/22 (межа від точки 2, по точці 3, по точці 4, по точці 5, до точки 2, позначена на плані зеленим кольором).

Виділити в натурі ОСОБА_1 із складу земельної ділянки з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , з кадастровим номером 1221882200:02:001:0149, площею 0,2740 га, земельну ділянку розміром 0,1370 га в порядку, визначеному варіантом №1 висновку земельно-технічної експертизи від 20.02.2022 року №30/22 (межа від точки 5, по точці 4, по точці 9, по точці 8, до точки 5, позначена на плані жовтим кольором).

Право спільної часткової власності ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на земельну ділянку з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , з кадастровим номером 1221882200:02:001:0148, площею 0,2500 га та земельну ділянку з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , з кадастровим номером 1221882200:02:001:0149, площею 0,2740 га - припинити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1 095,80 грн (одна тисяча дев`яносто п`ять гривень вісімдесят вісім копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення, може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду.

Повний текст рішення виготовлено 07.08.2023 року.

Суддя В.В. Лященко