Ухвала

від 01.08.2023 по справі 695/2731/21

ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 695/2731/21

номер провадження 2/695/236/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2023 рокум. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Степченка М.Ю.

за участю секретаря с/з Варданян Л.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Золотоноша цивільну справуза позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Маяк-Вестдом» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області перебуває цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Маяк-Вестдом» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Підсудністю у цивільному судочинстві визначено розмежування компетенції між окремими ланками судової системи і між судами однієї ланки щодо розгляду і вирішення підвідомчих їм цивільних справ.

Частиною 1 статті 27 ЦПК України встановлено, що позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Відповідач ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що територіально належить до Золотоніського району Черкаської області.

Ухвалою від 29.10.2021 відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 19.12.2022 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду в судовому засіданні.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, але надіслав до суду заяву про розгляд справи в його відсутність.

Відповідачка у судове засідання не з`явилася, але скерувала вкотре клопотання про відкладення розгляду справи в зв`язку з воєнними діями.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що матеріали вказаної цивільної справи слід передати за підсудністю до Оболонського районного суду міста Києва з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК України встановлюється виключна підсудність, згідно якої позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Так, усі позови, що виникають з приводу нерухомого майна, мають пред`являтися до суду за місцезнаходженням такого майна або основної його частини.

Згідно з положеннями ст. 181 ЦК України до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (ст. 358 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності, та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності, та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК України); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Відповідно до п. 42 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 3 від 01.03.2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (частина перша статті 114 ЦПК). Згідно з положеннями статті 181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Отже, якщо, наприклад, пред`явлені позовні вимоги, що виникли із договору найму жилого приміщення, оренди нерухомості, то позов подається з дотриманням правил про виключну підсудність, тобто до суду за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 16.02.2021 по справі № 911/9390/18 щодо територіальної юрисдикції (підсудності) зроблено наступні висновки.

Аналізуючи логічну послідовність зміни формулювання положень процесуального законодавства щодо правил розгляду позовів за виключною підсудністю, убачається її спрямованість на визначення виключної підсудності в цілому для всіх спорів, які виникають у межах відповідних правовідносин у зв`язку з нерухомим майном, безвідносно до предмета конкретного спору.

Отже, слід дійти висновку, що за правилами чинного ЦПК України виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном.

Відповідна правова позиція у подібних правовідносинах викладена у постанові Верховного Суду від 9 вересня 2020 року у справі № 910/6644/18 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 7 липня 2020 року у справі № 910/10647/18.

Велика Палата Верховного Суду вважає, що словосполучення «з приводу нерухомого майна» у частині третій статті 30 ЦПК України необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення.

Тому до спорів, предметом яких є стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов`язань за договором, який укладений щодо користування нерухомим майном, поширюються норми частини третьої статті 30 ЦПК України.

01.01.2020 між ТОВ «Маяк-Вестдом» та ОСОБА_1 було укладено Договір оренди №10, згідно якого об`єктом оренди є частини приміщення на 1 поверсі, розташованого за адресою: проспект Степана Бандери, 8, м. Київ.

Відповідно до умов Договору оренди, відповідне приміщення було передано у платне, строкове користування орендарю, з обов`язком сплати орендної плати.

Так, позивач звертаючись до суду з позовом вказує на те, що в зв`язку порушенням умов Договору оренди зі сторони орендаря в останнього виникла заборгованість в сумі 1394437,44 грн. (за комунальні послуги 24437,44 та за послуги оренди -1370000,00 грн), яку він добровільно не погашає, тому позивач звернувся до суду з позовом про стягнення даної заборгованості.

Отже, як встановлено судом з матеріалів справи, позивачем заявлено вимоги до відповідачки, що виникли з приводу оренди нею нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно з ч. 9 ст. 187 ЦПК України, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.

Таким чином, судом встановлено, що з позовної заяви та доданих до позовної заяви матеріалів не вбачається підстав для розгляду даного позову в Золотоніському міськрайонному суді Черкаської області, оскільки розгляд даного спору віднесено до виключної підсудності за місцем знаходження нерухомого майна, що за адміністративно-територіальним поділом належить до Оболонського районного суду міста Києва.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, передбачено, що суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Враховуючи вищевикладене, оскільки дана справа за правилами виключної підсудності, встановленої ст. 30 ЦПК України, належить до територіальної юрисдикції (підсудності) Оболонського районного суду міста Києва, цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Маяк-Вестдом» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - підлягає передачі до цього суду.

Спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 ЦПК України, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана (ст. 32 ЦПК України).

Керуючись ст.ст. 258- 260, 353, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Цивільну справу №695/2731/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Маяк-Вестдом» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості передати за підсудністю до Оболонського районного суду міста Києва.

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів.

Суддя М.Ю. Степченко