Вирок

від 07.08.2023 по справі 191/1403/23

СИНЕЛЬНИКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 191/1403/23

Провадження № 1-кп/191/112/23

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2023 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді - ОСОБА_1

за участю секретаря - ОСОБА_2

прокурора - ОСОБА_3

захисника - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засідання в залі суду м. Синельникове Дніпропетровської області кримінальне провадження по обвинуваченню:

ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Чапаєвка, Широківського району Дніпропетровської області, громадянин України, українець, не працює, який має середню освіту, неодружений, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий:

1) 08.12.2014 року Апостолівським районним судом Дніпропетровської області за ст. 185 ч. 2 КК України до позбавлення волі строком 2 роки, на підставі ст.ст. 75, 76 КК України від відбування покарання звільнити з іспитовим строком 1 рік, за визначенням Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 11.03.2015 відмінити звільнення з іспитовим строком, та направити для відбування покарання у вигляді 2 років позбавлення волі згідно вироку Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 08.12.2014 в місця позбавлення волі;

2) 19.08.2015 року Апостолівським районним судом Дніпропетровської області за ст.ст. 15 ч. 2, 185 ч.2 КК України до позбавлення волі строком 1 рік, на підставі ст.71 ч. 1 КК України частково приєднано невідбутий строк згідно вироку Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 08.12.2014, до відбування покарання 2 роки 3 місяці позбавлення волі, зарахувати в строк відбування покарання час тримання під вартою згідно вироку Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 08.12.2014 з 11.03.2015;

3) 13.02.2023 року Синельниківським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 3 ст.185, ч.2 ст.186, ч. 2 ст. 345 КК України, на підставі ч. 1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі,

ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Павлоград Дніпропетровської області, громадянин України, українець, не працює, який має середню освіту, неодружений, на утриманні має двох малолітніх дітей: 2017, 2011 років народження та неповнолітнього сина 2006 року народження, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_4 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В :

18.01.2023 року приблизно о 15 годині 30 хвилин, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 перебували в гостях у ОСОБА_7 в приміщенні його будинку за адресою: АДРЕСА_5 , де спільно розпивали алкогольні напої, в результаті чого ОСОБА_7 , будучи в стані алкогольного сп`яніння, пішов спати в одну із кімнат будинку. Продовжуючи перебувати в приміщенні будинку за вказаною адресою, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , оглянувши кімнати будинку помітили мобільний телефон в корпусі золотистого кольору марки «Samsung» модель SM-J810F ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , шуруповерт «ЭЛПРОМ ЭШС-860/2» в корпусі сірого кольору, електричний лобзик «Grand ЛЭ-65» в корпусі бірюзового кольору, шліфувальну лінточну машину «Stern Austria model BS533X76» в корпусі синього кольору та фрезер «Phiolent 620» в корпусі темно-синього кольору, що належать ОСОБА_7 , після чого у ОСОБА_5 та ОСОБА_6 виник спільний умисел на таємне викрадення чужого майна за попередньою змовою групою осіб, вчиненого повторно, в умовах воєнного стану (введеного указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, продовженого указом Президента України від 17.05.2022 № 341/2022 строком на 90 діб - до 22.08.2022, продовженого указом Президента України від 12.08.2022 № 573/2022 строком на 90 діб - до 20.11.2022, та продовженого указом Президента України №757/2022 строком на 90 діб - до 19.02.2023).

В цей же день, тобто 18.01.2023, приблизно о 16 годині 00 хвилин, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , продовжуючи перебувати в приміщенні житлового будинку за адресою: АДРЕСА_5 , реалізуючи свій спільний злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, вчиненого повторно, за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану (введеного указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, продовженого указом Президента України від 17.05.2022 №341/2022 строком на 90 діб - до 22.08.2022, продовженого указом Президента України від 12.08.2022 №573/2022 строком на 90 діб - до 20.11.2022, та продовженого указом Президента України №757/2022 строком на 90 діб - до 19.02.2023), діючи з корисливих мотивів та переслідуючи при цьому мету незаконного власного збагачення, усвідомлюючи суспільно- небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки у вигляді заподіяння матеріальної шкоди ОСОБА_7 , та бажаючи їх настання, впевнившись, що їх дії носять таємний характер та за ними ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, таємно викрали з приміщення зазначеного будинку: мобільний телефон в корпусі золотистого кольору марки «Samsung» модель SM-J810F ІМЕІ1 : НОМЕР_1 ІМЕІ2: НОМЕР_3 вартістю 3500 гривень; шуруповерт «ЭЛПРОМ ЭШС-860/2» в корпусі сірого кольору вартістю 672 гривні; електричний лобзик «Grand ЛЭ-65» в корпусі бірюзового кольору вартістю 532 гривні; шліфувальну лінточну машину «Stern Austria model BS533X76» в корпусі синього кольору вартістю 749 гривень; фрезер «Phiolent 620» в корпусі темно-синього кольору вартістю 1059,10 гривень.

Після цього, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , заздалегідь сховавши вищевказане викрадене майно в поліетиленові пакети, тримаючи вказані поліетиленові пакети в руках, з місця вчинення злочину зникли, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_7 матеріальну шкоду на загальну суму 6512,10 гривень.

Таким чином, умисні дії ОСОБА_5 кваліфіковано за ч.4 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану.

Таким чином, умисні дії ОСОБА_6 кваліфіковано за ч. 4 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину визнав повністю, пояснив обставини справи таким чином як вони викладені вище. Пояснив, що з ОСОБА_6 купили горілки та пішли в гості до ОСОБА_7 , у якого вдома втрьох розпивали спиртні напої. Потім ОСОБА_7 заснув в іншій кімнаті і він з ОСОБА_6 вирішили викрасти дане майно, яке склали в поліетиленові мішки, що були в будинку. Потім частину майна заклали в ломбарді, звідки з працівниками поліції викупляли. Підти в гості до ОСОБА_7 та викрасти майно запропонував ОСОБА_6 .

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину визнав повністю, пояснив обставини справи таким чином як вони викладені вище. Пояснив, що раніше знав ОСОБА_7 . В січні місяці, точної дати не пам`ятає, з ОСОБА_5 йшли в магазин, після чого зайшли до потерпілого в гості випити спиртного. Після того як ОСОБА_7 заснув, він запропонував ОСОБА_5 викрасти вказане майно для отримання коштів за нього. Майно заклали в ломбарді.

Враховуючи те, що обвинувачені не оспорюють всі обставини кримінального провадження і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз`яснивши учасникам кримінального провадження положення ч. 3 ст. 349 КПК України, ухвалив проводити судовий розгляд даного провадження щодо всіх його обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, обмежившись допитом обвинувачених та дослідженням письмових матеріалів, що характеризують особи обвинувачених, визнавши недоцільним дослідження інших доказів.

Суд, оцінивши показання ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в сукупності з відомостями про предмет кримінального правопорушення і про обстановку його виявлення, прийшов до переконання в істинності встановлених вище обставин, визнаних обвинуваченими добровільно, значення змісту якого вони правильно розуміють, що згідно зі ст. 18, ч. 2 ст. 95 КПК України виключає будь-які сумніви у свободі самовикриття.

Вина ОСОБА_5 в скоєнні ним кримінального правопорушення в судовому засіданні доказана повністю, його дії суд кваліфікує за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану.

Вина ОСОБА_6 в скоєнні ним кримінального правопорушення в судовому засіданні доказана повністю, його дії суд кваліфікує за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченим покарання, суд керується вимогами ст.ст.65-67 КК України та роз`ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» з послідуючими змінами та виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

В ході кримінального провадження пом`якшуючих покарання обставин у відповідності до ст. 66 КК України та обтяжуючих покарання обставин згідно ст. 67 КК України судом не встановлено.

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у постанові від 27.04.2021 року у справі №520/16394/16-к висловив правову позицію, згідно якої факт визнання засудженим своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, не може безумовно свідчити про щире каяття з приводу вчиненого як обставину, що пом`якшує покарання. Адже щире каяття передбачає, окрім визнання особою факту вчинення кримінальних протиправних діянь, ще й щирий жаль з цього приводу та осуд своєї поведінки.

Так, згідно пояснень обвинуваченого ОСОБА_5 частину майна вони викупили в ломбарді з працівниками поліції, але жодного належного цьому доказу суду не надано. Тому оцінивши пояснення обвинувачених в судовому засіданні, суд дійшов висновку, що останні не вчинили дій, які б свідчили про їх щире каяття та осуд своєї поведінки. Лише сам факт визнання обвинуваченими своєї вини в ході судового розгляду не свідчить про їх щире каяття.

Вирішуючи питання про вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд також враховує тяжкість кримінального правопорушення, яке відноситься до тяжкого злочину, особу обвинуваченого, який під наглядом лікарів психіатра та нарколога не перебуває, негативно характеризується за місцем проживання, а саме, неодноразово був помічений в зловживанні алкогольними напоями та порушенні громадського спокою, раніше неодноразово судимий за вчинення аналогічних злочинів проти власності, судимості не зняті та не погашені в установленому законом порядку, що свідчить про його схильність до скоєння умисних злочинів проти власності та на шлях виправлення на стає, вироком Синельниківського міськрайонного суду від 13.02.2023 року засуджений за систематичне вчинення умисних злочинів, вину визнав повністю, потерпілому матеріальна шкода відшкодована повністю шляхом повернення майна, претензій до обвинуваченого з боку потерпілого не має.

Вирішуючи питання про вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_6 , суд також враховує тяжкість кримінального правопорушення, яке відноситься до тяжкого злочину, характер його вчинення, а саме, що ОСОБА_6 запропонував вчинити злочин, особу обвинуваченого, який під наглядом лікарів психіатра та нарколога не перебуває, негативно характеризується за місцем проживання, а саме, неодноразово був помічений в зловживанні алкогольними напоями та порушенні громадського спокою, раніше в силу ст. 89 КК України не судимий, вину визнав повністю, має трьох неповнолітніх дітей 2006, 2011 та 2017 року народження, потерпілому матеріальна шкода відшкодована повністю шляхом повернення майна, претензій до обвинуваченого з боку потерпілого не має.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження скоєння нових злочинів, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.

Під час судового розгляду детально проаналізовано поведінку обвинувачених після вчинення кримінального правопорушення, повне визнання ними своєї вини, наслідки суспільно-небезпечного діяння, відсутність будь-яких намірів уникнути кримінальної відповідальності, відсутність претензій з боку потерпілого, якому відшкодовано матеріальну шкоду, зважив на всі обставини кримінального провадження в їх сукупності, суд приходить до переконання, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_5 неможливо без ізоляції від суспільства, а покарання повинно бути обране необхідне і достатнє для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів в межах санкції інкримінованої статті КК України, із застосуванням ч. 4 ст. 70 КК України, а виправлення обвинуваченого ОСОБА_6 можливо без ізоляції від суспільства, а покарання повинно бути обране необхідне і достатнє для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів в межах санкції інкримінованої статті КК України, із застосуванням ст. ст. 75, 76 КК України.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Судові витрати вирішити на підставі ст. 124 КПК України.

Цивільний позов по кримінальному провадженню не заявлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 349, 369, 373, 374, 376 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Визнати винним ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, і призначити йому покарання у вигляді 5 (п`яти) років 2 (двох) місяців позбавлення волі.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань за цим вироком та попереднім вироком Синельниківського міськрайонного суду від 13.02.2023 року, остаточно призначити ОСОБА_5 покарання у вигляді 5 (п`яти) років 4 (чотирьох) місяців позбавлення волі.

Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_5 рахувати з моменту його затримання, а саме, з 01.03.2023 року, зарахувавши в строк відбуття покарання строк його попереднього ув`язнення на підставі ч. 5 ст. 72 КК України з 01.03.2023 року до набрання даним вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою залишити до набрання вироком законної сили.

Визнати винним ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, і призначити йому покарання у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_6 звільнити від призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку в 3 (три) роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі ст.76 КК України зобов`язати ОСОБА_6 в період іспитового строку періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_6 у вигляді домашнього арешту залишити до набрання вироком законної сили.

Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт серії НОМЕР_4 , на користь експерта ОСОБА_8 документально підтверджені витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи № 494/23 від 26.01.2023 року, на р/р НОМЕР_5 , в розмірі 150 (сто п`ятдесят) гривень.

Стягнути з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , паспорт серії НОМЕР_6 , на користь експерта ОСОБА_8 документально підтверджені витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи № 494/23 від 26.01.2023 року, на р/р НОМЕР_5 , в розмірі 150 (сто п`ятдесят) гривень.

Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт серії НОМЕР_4 , на користь держави в особі Дніпропетровського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру , адреса: 49033 м. Дніпро, тупик Будівельний, 1, документально підтверджені витрати за проведення судово-трасологічної експертизи № СЕ-19/104-23/3745-Д від 06.02.2023 року, код бюджетної класифікації: 24060300, в розмірі 755 (сімсот п`ятдесят п`ять) гривень 12 коп.

Стягнути з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , паспорт серії НОМЕР_6 , на користь держави в особі Дніпропетровського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру , адреса: 49033 м. Дніпро, тупик Будівельний, 1, документально підтверджені витрати за проведення судово-трасологічної експертизи № СЕ-19/104-23/3745-Д від 06.02.2023 року, код бюджетної класифікації: 24060300, в розмірі 755 (сімсот п`ятдесят п`ять) гривень 12 коп.

Речові докази, що знаходяться під зберігальною розпискою у потерпілого ОСОБА_7 (т. 2 а. с. 59-60), повернути у власність потерпілому ОСОБА_7 ; що знаходяться на зберіганні в умовах Синельниківського РУП згідно квитанції № 111799 (т. 2 а. с. 75), знищити.

Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбачених статтею 394 КПК України до Дніпровського апеляційного суду через Синельниківський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення, а засудженим ОСОБА_5 в той же строк та в тому ж порядку з моменту вручення йому копії даного вироку.

Суддя ОСОБА_1