Ухвала

від 07.08.2023 по справі 369/7422/23

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/7422/23

Провадження №2-ві/369/18/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.08.2023 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі головуючого судді Дубас Т.В., при секретарі Житар А.А., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Пінкевич Н.С. у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ), Головного Управління держгеокадастру в Києві та Київській області про визнання недійсними нікчемних правочинів дарування частки житлового будинку і земельної ділянки та скасування державної реєстрації правочинів,

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2023 року до Києво-Святошинського районного суду Київської області надійшла заява ОСОБА_1 про відвід судді Пінкевич Н.С.

Свою заяву мотивувала тим, що її насторожує велике бажання позивачів щоб їхню справу саме розглядала суддя Пінкевич Н.С.. 18.05.2023 року позивачі подають заяву судді Янченко А.В. про залишення справи №369/12594/19 без розгляду та звертаються з аналогічною позовною заявою в той же день знову, на яку після комп`ютерного розподілу відкривається провадження. Вказала, що суддя ніяким чином не реагує на зухвалість Давиденків, коли жодна позовна вимога не вкладається в строки позовної давності в три роки. Вважає, що участь, як головуючої судді у двох попередніх справах №369/12594/19, №369/4407/19 на яка мною було відкрито провадження, може зашкодить всебічному, повному, неупередженому та об`єктивному розгляду даної справи №369/7422/23.

Просила суд відвести суддю Пінкевич Н.С. від розгляду справи №369/7422/23.

Вивчивши подану заяву про відвід головуючого судді Пінкевич Н.С. від участі у розгляді цивільної справи № 369/7422/23 суддя дійшла до наступного висновку.

У судове засідання учасники справи не з`явились. Про день, час та місце слухання справи повідомлені належним чином.

Представник заявника ОСОБА_1 - адвокат Васильняк Р.І. до суду направив заяву у якій просив суд розгляд справи провести без його участі та заяву задовольнити у повному обсязі.

Статтею 40 ЦПК України, визначено порядок вирішення заявленого відводу та самовідводу.

Відповідно до ч. 2 ст. 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Згідно із ч. 7 ст. 40 ЦПК України питання про відвід судді має бути розглянуто не пізніше двох днів із дня надходження заяви про відвід судді, а у випадку розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід судді

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Важливу роль у розробці критеріїв неупередженості (тобто безсторонності), як складової права на справедливий судовий розгляд відіграє практика Європейського суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ), у контексті якої повинна формуватися національна судова практика.

Стаття 6 ЄКПЛ відноситься до сфери цивільного судочинства. При цьому ключовими її положеннями є право кожного при визначенні його цивільних прав та обов`язків на справедливий публічний розгляд справи протягом розумного строку незалежним та безстороннім судом, створеним на підставі закону. Виходячи з наявної практики ЄСПЛ, можна констатувати, що він в цілому визначив концептуальні підходи до тлумачення ст. 6 ЄКПЛ, представивши не лише змістовні характеристики неупередженості, але й її суб`єктивні та об`єктивні компоненти.

Так, у справі «П`єрсак проти Бельгії» ЄСПЛ висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, її відсутність або, навпаки, наявність може бути перевірено різноманітними способами ЄСПЛ. У даному контексті, на думку ЄСПЛ, можна провести розмежування між суб`єктивним підходом, який відображає особисте переконання даного судді у конкретній справі, та об`єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект.

Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі "Хаушильд проти Данії" зазначається, що ЄСПЛ потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

Стосовно об`єктивної неупередженості у справі "Фей проти Австрії" ЄСПЛ вказав, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об`єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості. Мова йде про ту довіру, яку суди у демократичному суспільстві!» повинні апріорно викликати в учасників цивільного процесу.

Крім наведених об`єктивними обставинами, що можуть свідчити про упередженість суду, у практиці ЄСПЛ визнавались такі: члени суду, що мали розглядати справу, вже брали участь у ній у іншій процесуальній ролі, наприклад, прокурор, адвокат, суддя у суді нижчої інстанції тощо ("П`єрсак проти Бельгії"); суддя, що бере участь у справі про оспорювання законодавчих нормативних актів раніше висловлювався з цього приводу як консультант ("Прокол проти Люксембургу "); наявність дискреційних повноважень у одного з суддів, що розглядають справу у колегіальному складі ("Дактарас проти Литви"); участь судді у прийнятті законодавчих або підзаконних нормативних актів, на основі яких потім виноситься судове рішення ("Макгоннелл проти Сполученого Королівства") тощо. Так, у справі "Деміколі проти Мальти" було визнано порушення об`єктивного критерію неупередженості суду, адже до складу Палати представників Мальти, яка розглядала справу заявника, входили два члени, що раніше піддавалися критиці у статті заявника, яка мала відношення до справи, а тому фактично мали особисту заінтересованість у справі.

Вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що заявлений відвід судді Пінкевич Н.С. заявницею ОСОБА_5 не підлягає до задоволення, оскільки не ґрунтується на вимогах ст. ст. 36 ЦПК України, в яких визначено підстави для відводу судді.

До заяви ОСОБА_1 не надала належних та допустимих доказів на підтвердження своїх доводів, а подана заява містить лише припущення певних обставин. Крім того, доводи, на які посилається заявник в заяві про відвід судді, не є підставою для відводу судді, а лише зводяться до незгоди із процесуальними рішеннями головуючого судді, що в свою чергу може бути предметом дослідження при апеляційному оскарженні рішення суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.33,36,39,40,182,260,261 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Пінкевич Н.С. у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ), Головного Управління держгеокадастру в Києві та Київській області про визнання недійсними нікчемних правочинів дарування частки житлового будинку і земельної ділянки та скасування державної реєстрації правочинів - відмовити.

Судовий розгляд продовжити у тому ж складі суду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Тетяна ДУБАС