Ухвала

від 07.08.2023 по справі 609/743/23

ШУМСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

Справа № 609/743/23

2/609/307/2023

07 серпня 2023 року суддя Шумського районного суду Тернопільської області Катерняк О.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Великодедеркальської сільської ради Кременецького району Тернопільської області про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом та за законом,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до відповідача Великодедеркальської сільської ради Кременецького району Тернопільської області про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом та за законом.

Конституцією України закріплено право кожного на судовий захист (стаття 55) та передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі (стаття 124), а статтею 18 Закону України «Про судоустрійі статуссуддів» визначено, що суди загальної юрисдикції спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Суди мають враховувати, що забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до статті 17 «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.

Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом (стаття 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Проте, вирішуючи питання про відкриття провадження по справі, суди повинні перевірити відповідність вимог, з якими позивач звертається до суду для захисту, а також дотримання ним вимог, передбачених статтями 175, 176, 177 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, вважаю, що позовну заяву слід залишити без руху, оскільки вона подана з порушенням вимог ст.ст.175,177 ЦПК України.

Так, позивачка просить визнати за нею в порядку спадкування за заповітом та за законом право власності на спадкове майно після смерті батька ОСОБА_2 , а саме: на житловий будинок, земельної ділянки розміром 2.24га, земельної ділянки розміром 0.13га, земельну ділянку розміром 0.25га та земельну ділянку розміром 0.2821га.

За умовами ч.3ст. 175 Цивільного процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

В порушення ч. 3ст. 175 ЦПК України, зміст позовних вимог викладений не чітко, а саме, позивачкою не вказано ідентифікаційних ознак земельної ділянки право власності на яку позивачка просить за нею визнати, зокрема: місце знаходження земельної ділянки.

Крім того, до матеріалів позовної заяви не додано правовстановлюючих документів на земельну ділянку розміром 0.25га, кадастровий номер 6125882100:02:001:0140 та на земельну ділянку розміром 0.2821га кадастровий номер 6125882100:02:001:0153.

Також зі змісту позовної заяви слідує, що позивачка спадкує житловий будинок, земельної ділянки розміром 2.24га, земельної ділянки розміром 0.13га за заповітами, проте до матеріалів позовної заяви нею долучено лише заповіт, складений ОСОБА_2 на вищезгадані земельні ділянки. Заповіт складений на житловий будинок в матеріалах позовної заяви відсутній.

Також, як вбачається із постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 25.07.2023, позивачці відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину по тій причині, що нею не подано документів, які б підтверджували родинні відносини з померлим. Позивачкою на підтвердження родинних відносин між нею та померлим ОСОБА_2 , як донькою та батьком до позовної заяви не додано належних доказів.

Крім того, як вбачається із постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 25.07.2023, спадкоємцями за заповітом на майно померлого ОСОБА_2 є позивачка та ОСОБА_3 , яка спадщину прийняла та 12 липня 2023 року отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом на частку земельних ділянок. Таким чином, позивачці потрібно уточнити коло осіб, які беруть участь у справі, або підтвердити відсутність інших спадкоємців за заповітом, за законом, усунення їх від права на спадкування чи неприйняття ними спадщини.

Крім цього, у позовній заяві відсутні відомості про зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності) (наприклад, копія спадкової справи/ клопотання про витребування копії спадкової справи після смерті ОСОБА_2 ).

Вказані недоліки позовної заяви перешкоджають прийняттю судом рішення про відкриття провадження у справі.

Слід зазначити, що саме звернення особи до суду з позовною заявою не спричиняє безумовне відкриття провадження у справі. Адже суддя, відкриваючи провадження, перевіряє, зокрема, чи дотрималася особа, яка подала позовну заяву, порядку здійснення права на звернення до суду. Процесуальним наслідком недотримання позивачем умов реалізації права на звернення до цього суду з позовною заявою є залишення її без руху або її повернення в разі неусунення недоліків.

При цьому суд вважає, що при залишенні позовної заяви без руху, відсутнє порушення права позивача на доступ до суду, оскільки позивач не дотрималася вимог ЦПК України при зверненні до суду.

Відповідно дост. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175і177цьогоКодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

При цьому, суд зазначає, що у випадку невиконання вимог суду у встановлений строк, позовна заява буде вважатися неподаною та буде повернута позивачу.

Водночас, слід зазначити, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. У зв`язку з наведеним, залишення позову без руху з підстав, передбачених законом (невідповідність позовної заяви вимогам щодо її змісту, несплата судового збору тощо) не є порушенням права на справедливий судовий захист.

За таких обставин позовну заяву слід залишити без руху, а позивачу надати строк для усунення недоліків.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.175-177, 185 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИЛА:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Великодедеркальської сільської ради Кременецького району Тернопільської області про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом та за законом - залишити без руху.

Надати позивачці строк для усунення недоліків - 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити, що при невиконанні вимог даної ухвали у встановлений строк, позовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя: О. М. Катерняк