Постанова

від 25.07.2023 по справі 461/7479/21

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 461/7479/21 Головуючий у 1 інстанції: Радченко В.Є.

Провадження № 22-ц/811/358/23 Доповідач в 2-й інстанції: Шандра М. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого судді: Шандри М.М.

суддів: Крайник Н.П., Левика Я.А.

секретаря: Гай О.О.

за участю: представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Львівської національної галереї мистецтв імені Б.Г.Возницького на рішення Галицького районного суду м.Львова від 20 грудня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Львівської національної галереї мистецтв імені Б.Г.Возницького про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила визнати незаконним та скасувати наказ Львівської національної галереї мистецтв імені Б. Г. Возницького від 04.08.2021 №83-к про звільнення; поновити ОСОБА_1 на попередній роботі старшого наукового співробітника відділу «Музей європейського мистецтва XIV-XVIII ст.» Львівської національної галереї мистецтв імені Б. Г. Возницького; стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 09.08.2021.

В обґрунтування позовних вимог покликалася на те, що вона працювала у Львівській національній галереї мистецтв імені Б.Г.Возницького ( м.Львів, вул. Стефаника, 3 ) з 1979 року. У 2004 році прийнята на посаду молодшого наукового працівника Галереї, підстава - наказ від 22.09.2004 №145. 01.01.2010 переведена на посаду молодшого наукового співробітника науково-дослідного відділу Європейського мистецтва 14-18 ст., підстава - наказ від 30.12.2009 №199, 01.10.2015 переведена на посаду наукового співробітника відділу Європейського мистецтва 14-18 ст., 01.08.2016 переведена на посаду старшого наукового співробітника відділу європейського мистецтва 14-18 ст. Відтак в розумінні КЗпП України з позивачем укладено трудовий договір на невизначений строк. 11.01.2018 звільнена у зв`язку зі скороченням штату працівників за п.1 ст.40 КЗпП України на підставі наказу №05-к від 11.01.2018. Рішенням Галицького районного суду від 03.07.2018 її поновлено на роботі. Наказом від 28.05.2021 № 53-к ОСОБА_1 поновлено на посаді старшого наукового співробітника відділу «Музей європейського мистецтва ХІУ-ХУІІІст.». Наказом від 04.08.2021 № 83-к вона звільнена у зв`язку із скороченням штату працівників за п.1 ст.40 КЗпП України. Проте наказ відповідача про скорочення посади ОСОБА_1 після її поновлення на роботі відсутній, тому наказ про звільнення є незаконним. Зазначає, що середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100. З урахуванням цих норм, зокрема абзацу третього пункту 2 Порядку, середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу працівника обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана виплата, тобто дню звільнення працівника з роботи. Таким чином, з роботодавця на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню середній заробіток за час вимушеного прогулу, обчислення якого розпочинається з дня її звільнення.

Рішенням Галицького районного суду м.Львова від 20 грудня 2022 року позов ОСОБА_1 до Львівської національної галереї мистецтв імені Б.Г.Возницького про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задоволено.

Визнано незаконним та скасовано наказ Львівської національної галереї мистецтв імені Б.Г.Возницького від 04.08.2021 №83-к про звільнення ОСОБА_1 .

Поновлено ОСОБА_1 на попередній роботі старшого наукового співробітника відділу «Музей європейського мистецтва XIV-XVIII ст.» Львівської національної галереї мистецтв імені Б. Г. Возницького.

Стягнуто з Львівської національної галереї мистецтв імені Б.Г.Возницького на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 09.08.2021 по 20.12.2022 у розмірі 301 836,48 грн.

Рішення суду в апеляційному порядку оскаржила Львівська національна галерея мистецтв імені Б.Г.Возницького, подавши апеляційну скаргу 07 лютого 2023 року.

В апеляційній скарзі посилається на незаконність та необґрунтованість рішення суду, порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Зазначає, що Наказом Львівської національної галереї мистецтв імені Б.Г.Возницького від 28.05.2021 № 53-к ОСОБА_1 поновлено на посаді, вказаній у рішенні Галицького районного суду м.Львова від 03.07.2018 по справі №461/1011/18, а саме старшого наукового співробітника відділу «Музей європейського мистецтва XIV-XVIII ст.». Із вказаним наказом ОСОБА_1 ознайомлена 07.06.2021. В день свого фактичного виходу на роботу 08.06.2021 ОСОБА_1 була попереджена, що посада, яку вона займає, скорочена на підставі наказу Львівської національноi галереї мистецтв імені Б.Г.Возницького 29.05.2020 №71. Одночасно ОСОБА_1 була ознайомлена з переліком вакантних посад у Львівській національній галереї мистецтв імені Б.Г.Возницького. 09.08.2021 згідно наказу Львівської національної галереї мистецтв імені Б.Г.Возницького № 83-к від 04.08.2021 ОСОБА_1 була звiльнена у зв`язку зі скороченням штату працівників за п.1 ст.40 КЗпП України. Перед звільненням ОСОБА_1 була ознайомлена з переліком вакантних посад у Львiвськiй національнiй галереї мистецтв імені Б.Г.Возницького. Зазначає, що і з наказом про поновлення на роботі у Львівській національній галереї мистецтв імені Б.Г.Возницького, і з попередженням про скорочення штату працівників, і з переліками вакантних посад у Львівськiй національній галереї мистецтв імені Б.Г.Возницького, i з наказом про звільнення ОСОБА_1 ознайомлювалась особисто, зауважень та заперечень до них вона не мала. Під час перебування на посаді не виявила наміру продовжувати працювати на інших посадах, які їй були запропоновані.

Просить рішення суду скасувати, та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

У судовому засіданні апеляційної інстанції представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 просив апеляційну скаргу залишити без задовольнити, рішення суду - без змін.

Інші учасники справи в судове засідання не з"явилися, були належним чином повідомлені про час та місце слухання справи. Представник відповідача подав до суду заяву про відкладення розгляду справи у зв`язку з відрядженням, проте доказів на підтвердження причини неявки суду не надано. Тому розгляд справи проводиться без участі представника відповідача.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.1, ч.6 ст. 81 ЦПК України).

Згідно із ч.1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з"ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що рішення суду таким вимогам відповідає.

Судом установлено, що ОСОБА_1 працювала у Львівській національній галереї мистецтв імені Б.Г.Возницького з 1979 року.

Відповідно до наказу № 145 від 22.09.2004 прийнята на посаду молодшого наукового працівника галереї.

Наказом №199 від 30.12.2009 переведена на посаду молодшого наукового співробітника науково-дослідного відділу Європейського мистецтва 14-18 ст.

З 01.10.2015 переведена на посаду наукового співробітника відділу Європейського мистецтва 14-18 ст., а з 01.08.2016 переведена на посаду старшого наукового співробітника відділу європейського мистецтва 14-18 ст.

На підставі наказу №05-к від 11.01.2018 ОСОБА_1 звільнена у зв`язку зі скороченням штату працівників відповідно до п.1.ст.40 КЗпП України.

Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 03.07.2018 у справі №461/1011/18, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного суду від 27.02.2019 та постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 18.02.2020, позов ОСОБА_1 до Львівської національної галереї мистецтв імені Б.Г.Возницького про поновлення на роботі, стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу задоволено. Визнано незаконним звільнення ОСОБА_1 згідно з наказом Львівської національної галереї мистецтв імені Б. Г. Возницького від 11 січня 2018 року № 05-к, поновлено ОСОБА_1 на роботі старшого наукового співробітника відділу «Музей європейського мистецтва XIV-XVIII ст.» Львівської національної галереї мистецтв імені Б. Г. Возницького та стягнуто з останньої на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 12 січня 2018 року.

Постановою державного виконавця Галицького відділу державної виконавчої служби у місті Львові від 21.05.2021 відкрито виконавче провадження №65504362 з примусового виконання рішення Галицького районного суду м.Львова від 03.07.2018 у справі №461/1011/18.

Наказом від 28.05.2021 №53-к ОСОБА_1 поновлено на посаді старшого наукового співробітника відділу «Музей європейського мистецтва XIV-XVIII ст.». Із зазначеним наказом ОСОБА_1 ознайомлена 07.06.2021.

08.06.2021 ОСОБА_1 попереджено, що посада, яку вона займає, підлягає скороченню на підставі наказу Львівської національної галереї мистецтв імені Б. Г. Возницького від 29.05.2020 №71.

Відповідно до наказу Львівської національної галереї мистецтв імені Б. Г. Возницького від 04.08.2021 №83-к ОСОБА_1 звільнено у зв`язку із скороченням штату працівників з 09.08.2021 на підставі п.1.ст.40 КЗпП України.

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Однією із гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у ст. 5-1 КЗпП України правовий захист від необгрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Згідно частини першої статті 235 КЗпП у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Виконання рішення про поновлення на роботі вважається закінченим з моменту видачі наказу про поновлення працівника на роботі та фактичного допуску працівника, поновленого на роботі рішенням суду, до виконання попередніх обов`язків на підставі відповідного акта органу, який раніше прийняв незаконне рішення про звільнення працівника. При цьому, працівник повинен бути обізнаним про наявність наказу про його поновлення на роботі і йому повинно бути фактично забезпечено доступ до роботи і можливості виконання своїх обов`язків.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 06.12.2018 у справі №465/4679/16 (провадження №61-29024св18), від 26.02.2020 у справі №702/725/17 (провадження №61- 12857св18).

У постанові Верховного Суду від 08.09.2021 у справі № 721/910/19 (провадження № 61-4490св21) зазначено, що: «у разі скорочення посади, на якій працював незаконно звільнений працівник, для виконання рішення суду роботодавець повинен поновити працівника на рівнозначній посаді або внести відповідні зміни до штатного розкладу - ввести скорочену посаду, а якщо підприємство, установа реорганізовано - рішення про поновлення працівника на роботі має бути виконано правонаступником. У справі, яка переглядається, суд першої інстанції вірно зазначив, що в разі скорочення (виведення зі штатного розпису) посади, на якій працював незаконно звільнений працівник, для виконання рішення суду роботодавець повинен поновити працівника на рівнозначній посаді або внести відповідні зміни до штатного розпису - ввести скорочену (виведену) посаду, що і було б належним виконанням з його боку рішення суду про поновлення працівника на роботі».

Таким чином, у разі скорочення посади, на якій працював незаконно звільнений працівник, для виконання рішення суду роботодавець повинен був поновити працівника на рівнозначній посаді або внести відповідні зміни до штатного розпису - ввести скорочену посаду, що і було би належним виконанням з його боку рішення суду про поновлення працівника на роботі.

Судом установлено, що на момент поновлення ОСОБА_1 на роботі на виконання рішення Галицького районного суду м. Львова від 03.07.2018 у справі №461/1011/18 та момент її звільнення, в штатному розписі Львівської національної галереї мистецтв імені Б.Г.Возницького на 2021 рік посада старшого наукового співробітника відділу «Музей європейського мистецтва XIV-XVIII ст.» була відсутня.

Як вбачається з попередження про скорочення штату працівників від 08.06.2021 посада, на якій поновлено ОСОБА_1 , підлягає скороченню відповідно до наказу Львівської національної галереї мистецтв імені Б. Г. Возницького від 29.05.2020 №71.

Наказ Львівської національної галереї мистецтв імені Б. Г. Возницького від 29.05.2020 №71, щодо скорочення посади ОСОБА_1 , видано за один рік до того, як поновлено на роботі ОСОБА_1 .

Отже, за відсутності в штатному розписі Львівської національної галереї мистецтв імені Б.Г.Возницького посади, на яку поновлено позивачку, така, відповідно, не могла в подальшому бути скорочена на підставі наказу Львівської національної галереї мистецтв імені Б.Г.Возницького від 29.05.2020 №71-к.

Таким чином, суд дійшов обгрунтованого висновку про те, що наказ Львівської національної галереї мистецтв імені Б. Г. Возницького від 04.08.2021 №83-к про звільнення ОСОБА_1 у зв`язку із скороченням штату працівників, є безпідставним та порушує трудові права позивача, а звільнення ОСОБА_1 відбулося всупереч вимогам трудового законодавства України.

Відповідно ч. 2 ст. 235 КЗпП, при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Статтею 27 Закону України «Про оплату праці» передбачено, що порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 передбачено, що середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата. Якщо протягом останніх двох календарних місяців, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата, працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в частині вирішення позовних вимог про стягнення на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки такі не знайшли свого підтвердження в ході розгляду скарги.

Згідно із ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

При вирішенні справи суд першої інстанції правильно визначив характер правовідносин між сторонами, застосував закон, що їх регулює, повно і всебічно дослідив матеріали справи та надав належну правову оцінку доводам сторін і зібраним у справі доказам.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а судове рішення - без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п.1 ч.1 ст. 374, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Львівської національної галереї мистецтв імені Б.Г.Возницького залишити без задоволення.

Рішення Галицького районного суду м.Львова від 20 грудня 2022 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.

Повний текст постанови складено: 07.08.2023

Головуючий

Судді