Постанова

від 01.08.2023 по справі 916/3957/21

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2023 рокум. ОдесаСправа № 916/3957/21Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Принцевської Н.М.;

суддів: Діброви Г.І., Разюк Г.П.;

(Південно-західний апеляційний господарський суд, м.Одеса, пр-т Шевченка, 29)

Секретар судового засідання (за дорученням головуючого судді): Соловйова Д.В.;

За участю представників сторін:

Від Департаменту комунальної власності Одеської міської ради Вакаренко І.В.;

від Територіальної громади міста Одеси в особі Одеської міської ради Асташенкова О.І.;

від Приватного підприємства „ЛІРА" Жучкова С.І., Дацька Л.А. (директор);

від Регіонального відділення Фонду Державного Майна України по Одеській та Миколаївській областях не з`явився;

від Товариства з обмеженою відповідальністю „Баня Плюс"- не з`явився;

від Товариства з обмеженою відповідальністю „Омега" не з`явився.

розглянувши апеляційну скаргу Департаменту комунальної власності Одеської міської ради

на ухвалу Господарського суду Одеської області від 02.06.2023

по справі №916/3957/21

за позовом Приватного підприємства «ЛІРА»

до відповідачів:

- Територіальної громади міста Одеси в особі Одеської міської ради;

- Департаменту комунальної власності Одеської міської ради;

- Регіонального відділення Фонду Державного Майна України по Одеській та Миколаївській областях

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору:

- Товариства з обмеженою відповідальністю „Баня Плюс"

- Товариства з обмеженою відповідальністю „Омега"

про зобов`язання вчинити певні дії та стягнення 1 551 720 грн,

(суддя місцевого господарського суду: Малярчук І.А., Господарський суд Одеської області, м.Одеса, проспект Шевченка, 29),

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 02.06.2023 по справі №916/3957/21 задоволено клопотання ПП «ЛІРА» від 05.04.2023 за вх.№10977/23, уточнене заявою від 19.05.2023 №16647/23, про призначення комплексної судової будівельно-технічної та економічної експертизи; призначено комплексну судову експертизу; на розгляд комплексної судової експертизи поставлено наступні питання: 1) Яка ринкова вартість нежитлових приміщень, розміром 186,4 кв.м., переданих ТОВ «Евріка» (правонаступник ПП «Ліра») за договором оренди з правом викупу від 25.09.1996 нежитлових приміщень, розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Семена Палія, 70 (колишня вул. Дніпропетровська дорога, 70), (надалі - Об`єкт), станом на 25.09.1996 (день укладення договору оренди нежитлових приміщень) та станом на 14.03.2014 (день зміни умов договору оренди нежитлових приміщень); станом на 07.02.2022 (дата припинення договору оренди нежитлових приміщень)?; 2) Який об`єм та кількість невід`ємних поліпшень здійснено ПП «Ліра» у відношенні до нежитлових приміщень, площею 186,4кв.м., розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Семена Палія,70? Яка вартість таких невід`ємних поліпшень, проведених ПП «Ліра» за період з 25.09.1996 по 14.03.2014 та з цього приводу на яку грошову суму збільшилась ринкова вартість нежитлового приміщення, площею 186,4кв.м., за адресою: м. Одеса, вул. Семена Палія, 70?; 4. Проведення комплексної судової експертизи доручено судовим експертам Оціночної фірми «ІНЮГ-ЕКСПЕРТИЗА» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю, та судовому експерту Бочкарьовій Еммілії Іванівні (свідоцтво № 216 Міністерства юстиції України, судового експерта з правом проведення економічних експертиз); 5. Надіслано справу №916/3957/21 до Оціночної фірми «ІНЮГ-ЕКСПЕРТИЗА» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю для проведення комплексної судової експертизи та залучення до її проведення судового експерта Бочкарьову Еммілію Іванівну; 6. Витрати по оплаті судової експертизи покладено на ПП «ЛІРА»; 7. Попереджено експертів та залучених фахівців про кримінальну відповідальність згідно ст.ст.384, 385 КК України; 8. Зауважено експертам, що судова експертиза має бути проведена у відповідності до п.1.13. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998р. №53/5; 9. З надходженням від ДКВ ОМР та ОМР документів згідно ухвали суду від 31.05.2023, направити їх до експертної установи; 10. Зупинено провадження у справі №916/3957/21.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, Департамент комунальної власності Одеської міської ради звернувся до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Одеської області від 02.06.2023 по справі №916/3957/21 скасувати та постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання ПП «ЛІРА про призначення комплексної судової експертизи відмовити.

Апелянт звертає увагу, що ПП «ЛІРА» у 2017 році вже зверталось до Господарського суду Одеської області з позовом до Департаменту комунальної власності та Одеської міської ради про стягнення солідарно витрат на реконструкцію орендованого приміщення за адресою: м.Одеса, вул.Дніпропетровська дорога, 70, в сумі 1969104,00 грн. При цьому, вказана сума була заявлена до стягнення на підставі кошторисної документації вартості реконструкції та капітального ремонту нежитлового вбудовано-прибудованого приміщення за адресою: Дніпропетровська дорога, 70. Рішенням Господарського суду Одеської області від 01.08.2017 по справі №916/685/17 ПП «ЛІРА» у задоволенні позову відмовлено.

Заявник апеляційної скарги зазначає, що згідно прохальної частини поданої у даній справі позовної заяви ПП «ЛІРА» просить стягнути з Департаменту грошові витрати, фактично понесені ПП «ЛІРА» внаслідок реконструкції нежитлового приміщення, розташованого за адресою: м.Одеса, вул.Семена Палія (колишня Дніпропетровська дорога), 70, питання щодо правомірності та обгрунтованості стягнення яких з Департаменту та Одеської міської ради вже було предметом розгляду у справі №916/685/17.

На переконання Департаменту, враховуючи, що у справі наявні докази в обгрунтування позиції відповідача, останні не є суперечливими та не спростовані позивачем, у зв`язку з чим клопотання про призначення експертизи є необгрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Крім того, апелянт звертає увагу, що житлового приміщення загальною площею 536,4 кв.м. фактично не існує, оскільки ще в 2019 році було здійснено поділ приміщень першого поверху загальною площею 536,4 кв.м. на три окремі. Зазначені обставини ставлять під сумнів наявність об`єктивної можливості встановлення в ході проведення експертизи вартості реконструкції та капітального ремонту нежитлового вбудовано-прибудованого приміщення за адресою: Дніпропетровська дорога, 70, здійснених ПП «ЛІРА».

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.06.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Департаменту комунальної власності Одеської міської ради на ухвалу Господарського суду Одеської області від 02.06.2023 по справі №916/3957/21; призначено розгляд справи №916/3957/21 за апеляційною скаргою Департаменту комунальної власності Одеської міської ради на ухвалу Господарського суду Одеської області від 02.06.2023 на: 24.07.2023 року об 11-30 год.; витребувано у Господарського суду Одеської області матеріали справи №916/3957/21.

06.07.2023 до Південно-західного апеляційного господарського суду від ПП „ЛІРА" надійшов відзив на апеляційну скаргу з клопотанням про надання позивачу дозволу бути присутнім в судовому засіданні та дозволити позивачу надати в судовому засіданні для огляду оригінали документів. В подальшому в судовому засіданні, яке відбулось 24.07.2023, позивач відмовився від клопотання про надання в судовому для огляду оригіналів документів.

У відзиві позивач заперечує проти доводів апеляційної скарги, просить залишити ухвалу суду першої інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

12.07.2023 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №916/3957/21.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.07.2023 оголошено перерву в судовому засіданні по справі №916/3957/21 до: 01.08.2023 року об 11-00 год.

В судовому засіданні представники Приватного підприємства «ЛІРА», Одеської міської ради та Департаменту комунальної власності Одеської міської ради підтримали доводи та вимоги, викладені ними письмово. Представники інших учасників справи в судове засідання не з`явились, не повідомивши суд про причини неявки, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).

Враховуючи викладене, з огляду на те, що явка представників судом обов`язковою не визнавалась, колегія суддів апеляційного господарського суду з урахуванням ст. 120, ст. 202, ст. 270, ч. 2 ст. 273 Господарського процесуального кодексу України вважає за можливе розглянути справу за відсутністю представників учасників, які не з`явились, за наявними в ній матеріалами.

За нормами ч.1 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною 4 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши застосування судом першої інстанції норм процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали суду, встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, в провадженні Господарського суду Одеської області перебуває справа №916/3957/21 за позовом Приватного підприємства «ЛІРА» до Територіальної громади міста Одеси в особі Одеської міської ради; Департаменту комунальної власності Одеської міської ради; Регіонального відділення Фонду Державного Майна України по Одеській та Миколаївській областях за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Товариства з обмеженою відповідальністю „Баня Плюс" та Товариства з обмеженою відповідальністю „Омега" про зобов`язання вчинити певні дії та стягнення 1 551 720 грн.

ПП «ЛІРА» подано до Господарського суду Одеської області клопотання від 05.04.2023 за вх.№10977/23, уточнене заявою від 19.05.2023 №16647/23, про призначення комплексної судової будівельно-технічної та економічної експертизи.

В обгрунтування заявленого позивач вказав, що згідно Договору оренди нежилого приміщення №533/94 від 18.07.2019, укладеного між Департаментом комунальної власності ОМР та ТОВ «Баня Плюс», третій особі передано в оренду нежитлове приміщення першого поверху №501, загальною площею 186,3 кв. м., яке розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Семена Палія, будинок 70. Строк договору передбачений до 18 червня 2022 року. Характеристика об`єкта оренди наводиться у технічному паспорті, який виданий КП «ОМБТІ та РОН» від 27.07.2006 ринкова вартість об`єкта оренди становить 1618000 (один мільйон шістсот вісімнадцять тисяч) гривень 00 копійок (без урахування податку на додану вартість). Звіт про незалежну оцінку вартості об`єкта оренди складений ПП «АДІЛІС» (Сертифікат суб`єкта оціночної діяльності № 895/18, виданий 16.11.2018 Фондом Державного Майна України). З урахуванням фактичних обставин, зазначених в документах відповідачів: відзиві від 24.01.2021 року із додатком; письмових поясненнях відповідачів із додатком; листа Департаменту комунальної власності № 01-13/3404 від 26.07.2018 року; відповіді директора КП «БТІ» ОМР № 6768-12/168 від 08.08.2018; апеляційної скарги Департаменту комунальної власності Одеської міської ради № 01-13/3676 від 09.08.2018 року по господарській справі 916/3122/17; Договору оренди нежилого приміщення № 533/94 від 18 липня 2019 року укладеного між Департаментом комунальної власності ОМР та третьою особою ТОВ «Баня Плюс», позивач вбачає, що з часу прийому-передачі 14.03.2014 року нежитлових приміщень площею 186,4 кв.м. до 18 липня 2019 року, площа, на якій виконано позивачем капітальний ремонт та містить невід`ємні поліпшення позивача ніким не використовувалась у встановленому законом порядку.

Позивач зазначає, що на час укладення договору із третьою особою «Баня Плюс» на 18 липня 2019 рік, ринкова вартість 186,3 кв.м. складає 1618000 (один мільйон шістсот вісімнадцять тисяч) гривень 00 копійок (без урахування податку на додану вартість). Звіт про незалежну оцінку вартості об`єкта оренди складений ПП «АДІЛІС» (Сертифікат суб`єкта оціночної діяльності № 895/18, виданий 16.11.2018 Фондом Державного Майна України). Вартість одиничного показника (1 кв. м від загальної площі) складає 8845,947 гривень в межах 186,3 кв. м., що за курсом НБУ долара США 1 долар - 25,8621 грн, 342,04 долара США за 1 кв.м. 8 жовтня 1996 Приватним підприємством «Незалежна консультативна група GS» складений Експертний висновок про оцінку вартості нежилого приміщення ТОВ «Евріка» по вул. Дніпропетровська дорога, 70, згідно до якого оціночна вартість складає 198 193, 98 (сто дев`яносто вісім тисяч сто дев`яносто три) гривні 98 копійок, що еквівалентно 111 974 (сто одинадцять тисяч дев`ятсот сімдесят чотири) доларів США. Вартість одиничного показника (1 кв. м від загальної площі) - 201 долар США, що за курсом НБУ (1.77 за 1 долар) складає 355, 77 гривень. Звідси, позивач вбачає, що навіть із його розрахунку (який потребує спеціальних знань щодо процедури розрахунку відповідно передбаченого законодавством порядку) вбачається, що ринкова вартість 186, 4 кв.м. нежитлових приміщень площею 186,4 кв.м. станом на 18 липня 2019 року, на якій виконаний позивачем капітальний ремонт та містить невід`ємні поліпшення позивача, збільшилась в розмірі ринкової вартості на 1551720 грн.

Позивач просить суд поставити на вирішення комплексної судової будівельно-технічної, оціночно-будівельної та економічної експертизи наступні запитання: 1) Яка ринкова вартість нежитлових приміщень, розміром 186,4 кв.м., переданих ТОВ «Евріка» (правонаступник ПП «Ліра») за договором оренди з правом викупу від 25.09.1996 нежитлових приміщень, розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Семена Палія, 70 (колишня вул. Дніпропетровська дорога, 70), (надалі - Об`єкт), станом на 25.09.1996 (день укладення договору оренди нежитлових приміщень) та станом на 14.03.2014 (день зміни умов договору оренди нежитлових приміщень); станом на 07.02.2022 (дата припинення договору оренди нежитлових приміщень)? 2) Який ступінь фізичного зносу Об`єкта на час проведення експертизи? 3) Чи є серед поліпшень Об`єкта, проведених ПП «Ліра» за період з 25.09.1996 по 14.03.2014 станом на 18 липня 2019 рік (дату передачі 186,4 кв.м. третій особі ТОВ «Баня Плюс» за договором оренди), згідно наданої проектно-кошторисної документації, невід`ємні поліпшення, які неможливо відокремити від Об`єкта без завдання йому шкоди? 3.1.) Якщо невід`ємні поліпшення є, то які їх обсяги, перелік та ринкова вартість? 4) На яку суму збільшилась ринкова вартість Об`єкта - нежитлових приміщень в розмірі 186,4 кв.м., розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Семена Палія, 70 (колишня вул. Дніпропетровська дорога, 70), в результаті здійснених ПП «Ліра» невід`ємних поліпшень? 5) Яка фактично сума коштів сплачена ПП «Ліра» у здійснення ідентифікованих невід`ємних поліпшень Об`єкта? 6) Визначити розмір грошової суми збільшення ринкової вартості Об`єкта - нежитлових приміщень в розмірі 186,4 кв.м., розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Семена Палія. 70 (колишня вул. Дніпропетровська дорога, 70), в результаті здійснених ПП «Ліра» невід`ємних поліпшень, з урахуванням індексу інфляції та 3% річних із 14.03.2014 року до часу розгляду справи в суді.

Відповідач Департамент комунальної власності Одеської міської ради 29.05.2023 за вх.№17641/23 подав заперечення на клопотання позивача про призначення у справі судової комплексної експертизи, просить у його задоволенні відмовити.

В обгрунтування заперечень відповідач вказує, що ПП «Ліра» у 2017 році вже зверталось до Господарського суду Одеської області з позовом до Департаменту комунальної власності та Одеської міської ради про стягнення солідарно витрат на реконструкцію орендованого приміщення за адресою: м. Одеса. вул. Дніпропетровська дорога, 70, в сумі 1 969104 грн. При цьому, вказана сума була заявлена до стягнення на підставі кошторисної документації вартості реконструкції та капітального ремонту нежитлового вбудовано-прибудованого приміщення за адресою: Дніпропетровська дорога, 70, затвердженої розпорядженням Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради від 19.11.2007 №835, відповідно до якої витрати на проведення реконструкції та капітального ремонту складають 1640920 грн., а ПДВ - 328184 грн. Рішенням Господарського суду Одеської області від 01.08.2017 по справі № 916/685/17 ПП «Ліра» у задоволенні позову відмовлено. Вказане рішення залишено без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.09.2019 та постановою Верховного Суду від 20.02.2020.

Відповідач зазначає, що, як вбачається з прохальної частини позовної заяви у справі, що розглядається (№ 917/3957/21) ПП «Ліра» просить стягнути з Департаменту грошові витрати, фактично понесені ПП «Ліра» внаслідок реконструкції нежитлового приміщення, розташованого за адресою: м.Одеса, вул. Семена Палія (колишня Дніпропетровська дорога) 70, в сумі 1640920 грн (без ПДВ), питання щодо правомірності та обґрунтованості стягнення яких з Департаменту та Одеської міської ради вже було предметом розгляду у справі №916/685/17.

На думку ДКВ ОМР, обставини щодо необгрунтованості та недоведеності позовних вимог щодо стягнення грошових витрат, фактично понесених ПП «Ліра» внаслідок реконструкції нежитлового приміщення, розташованого за адресою: м.Одеса, вул. Семена Палія (колишня Дніпропетровська дорога) 70, встановлені судовими рішеннями в межах розгляду справи № 916/685/17 та не підлягають доказуванню під час розгляду справи № 917/3957/21.

Відповідач вважає, що у справі наявні докази в обгрунтування позиції Департаменту, вони не є суперечливими, та не спростовані позивачем, з огляду на що клопотання про призначення у справі експертизи є не обгрунтованим. Поряд із цим, відповідач звертає увагу суду на те, що наразі нежитлового приміщення загальною площею 536,4 кв.м фактично не існує. Ще в 2019 році в установленому законодавством порядку було здійснено поділ приміщень першого поверху, загальною площею 536,4 кв.м, які розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Семена Палія, 70, приміщення 501, в результаті якого територіальною громадою м. Одеси в особі Одеської міської ради зареєстровано право комунальної власності на нежилі приміщення, зокрема,: загальною площею 353.6 кв.м, приміщення 501а (орендар ПП «Ліра»); загальною площею 137,3 кв.м, приміщення 501 (орендар ТОВ «Баня Плюс»), загальною площею 49,3 кв.м (орендар ТОВ «Омега»). При цьому, орендні відносини між Департаментом та ПП «Ліра» з оренди частини орендованого нежитлового приміщення загальною площею 186,4 кв.м. припинились ще у 2014 році. ДКВ ОМР вважає, що зазначені обставини ставлять під сумнів наявність об`єктивної можливості встановлення в ході проведення експертизи вартості реконструкції та капітального ремонту нежитлового вбудовано-прибудованого приміщення за адресою: Дніпропетровська дорога, 70, здійснених ПП «Ліра».

Як зазначалося раніше, ухвалою Господарського суду Одеської області від 02.06.2023 по справі №916/3957/21 задоволено клопотання ПП «ЛІРА» від 05.04.2023 за вх.№10977/23, уточнене заявою від 19.05.2023 №16647/23, про призначення комплексної судової будівельно-технічної та економічної експертизи;

В оскаржуваній ухвалі місцевий господарський суд зазначив, що встановлення об`єму виконаних позивачем поліпшень орендованого майна, зокрема, на площі 186,4 кв.м., їх вартості, стосовно їх віддільності від об`єкта оренди без завдання шкоди орендованому майну, за умови відсутності у справі поданого сторонами експертного висновку з цього приводу, потребує здійснення дослідження, проведеного особою, що володіє спеціальними знаннями, тому суд, з метою повноти та всебічності дослідження обставин справи, з врахуванням дотримання принципу "розумного строку", вбачає необхідність в призначенні комплексної судової експертизи.

Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність призначення комплексної судової експертизи, з огляду на наступне.

Статтею 1 Закону України "Про судову експертизу" визначено, що судовою експертизою є дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 98 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

Частиною 1 статті 99 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Отже, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зауважити, що судова експертиза може бути призначена лише за сукупністю наведених в ч. 1 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України умов.

Відповідно до ч. 1 ст. 100 Господарського процесуального кодексу України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Як визначено у ст. 1 Закону України «Про судову експертизу, судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Спеціальні знання - це професійні знання, отримані в результаті навчання, а також навички, отримані обізнаною особою в процесі практичної діяльності в різноманітних галузях науки, техніки та інших суспільно корисних галузях людської діяльності, які використовуються разом з науково-технічними засобами під час проведення експертизи. Змістом спеціальних знань є теоретично обґрунтовані і перевірені практикою положення і правила, які можуть відноситися до будь-якої галузі науки, техніки, мистецтва тощо.

Необхідність судової експертизи в господарському судочинстві зумовлена тим, що в процесі здійснення правосуддя суд стикається з необхідністю встановлення таких фактів (обставин), дані про які потребують спеціальних досліджень. Експертиза - це науковий, дослідницький шлях до висновків, які формулюються у висновку експерта, про фактичні обставини справи.

Судова експертиза призначається у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.

При цьому питання призначення судової експертизи повинне вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

Очевидне безпідставне призначення судової експертизи є порушенням наведених приписів, що має наслідком порушення прав та охоронюваних законом інтересів учасників справи, у тому числі права на розгляд справи судом, встановленим законом, у розумний строк.

Аналогічної правової позиції дотримується об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 11.06.2018 у справі № 922/2716/17.

Враховуючи вимоги закону, для вирішення питання про призначення експертизи, суд зобов`язаний навести мотиви необхідності вчинення такої процесуальної дії з викладанням обставин, які входять до предмету доказування у справі та які не можуть бути встановлені судом, оскільки потребують спеціальних знань.

Статтею 2 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 4) змагальність сторін; 5) диспозитивність.

Відповідно до ст.ст. 13, 14 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, зокрема, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, у даній справі наявний спір стосовно об`єму виконаних позивачем поліпшень орендованого майна, їх вартості, стосовно їх віддільності від об`єкта оренди без завдання шкоди орендованому майну.

В даному випадку встановлення об`єму виконаних позивачем поліпшень орендованого майна, зокрема, на площі 186,4кв.м., їх вартості, стосовно їх віддільності від об`єкта оренди без завдання шкоди орендованому майну, за умови відсутності у справі поданого сторонами експертного висновку з цього приводу, потребує здійснення дослідження, проведеного особою, що володіє спеціальними знаннями, тому суд, з метою повноти та всебічності дослідження обставин справи, з врахуванням дотримання принципу "розумного строку", вбачає необхідність в призначенні комплексної судової експертизи.

Таким чином, за наявності спору між учасниками справи щодо об`єму виконаних позивачем поліпшень орендованого майна, їх вартості, колегія суддів погоджується з посиланням позивача та висновком суду першої інстанції про те, що саме шляхом проведення експертизи можна визначити ринкову вартість житлових приміщень, а також вартість поліпшень можливо лише за допомогою застосування спеціальних знань, тобто проведення експертизи.

Доводи апеляційної скарги щодо встановлення необгрунтованості та недоведеності позовних вимог ПП «ЛІРА» щодо стягнення фактично понесених витрат рішеннями в межах справи №916/685/17 судовою колегією не приймаються до уваги, оскільки це стосується розгляду справи по суті і надання оцінки даним обставинам в межах розгляду справи в суді апеляційної інстанції під час перегляду ухвали про призначення експертизи є неможливим.

Посилання апелянта на здійснення поділу приміщень, які знаходяться за адресою: м.Одеса, вул. Семена Палія, 70, судовою колегією також не приймаються до уваги, оскільки не спростовують висновків суду щодо необхідності проведення у даній справі експертизи. Крім того, у разі неможливості проведення експертизи, матеріали справи будуть повернуті експертною установою без виконання.

Судова колегія апеляційної інстанції також враховує, що рішення у конкретній справі приймається господарським судом за результатами дослідження безпосередньо цим судом належних і допустимих доказів, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи. Виходячи із принципу диспозитивності господарського судочинства, місцевий господарський суд наділений виключною компетенцією щодо оцінки доказів при розгляді справи по суті. Така оцінка повинна ґрунтуватися на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні доказів у судовому процесі, з врахуванням сукупності всіх обставин. У випадку, якщо суд дійде висновку, що для надання оцінки певним обставинам справи необхідні спеціальні знання, суд вправі призначити судову експертизу.

Під час розгляду справи суд першої інстанції повинен діяти незалежно та неупереджено, здійснюючи оцінку доказів відповідно до своїх внутрішніх переконань, безпосередньо, повно, всебічно, об`єктивно в їх сукупності, керуючись законом. Надання судом апеляційної інстанції вказівок щодо достовірності та належності тих чи інших доказів може бути розцінено як втручання у компетенцію суду першої інстанції, що не узгоджується з вимогами ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

В господарському процесі суд, сторони, інші учасники можуть здійснювати ті дії, які передбачені господарськими процесуальними нормами. Роль і значення процесуальної форми полягає в тому, щоб забезпечити захист існуючих прав сторін та гарантувати винесення законних і обґрунтованих рішень.

Господарський процес являє собою єдність процесуальних прав і обов`язків господарського суду, сторін та інших учасників процесу. Процесуальна форма є нормативно встановленим порядком здійснення правосуддя.

Тобто, переглядаючи ухвалу про призначення експертизи, суд апеляційної інстанції надає оцінку відповідності чи невідповідності такої процесуальної дії вимогам чинного законодавства.

Рішеннями Європейського суду з прав людини у справах Dombo Beheer B.V. v. the Netherlands від 27.10.1993 ( n. 33 ), та Ankerl v. Switzerland від 23.10.1996 ( n. 38 ) встановлено, що принцип рівності сторін у процесі - у розумінні справедливого балансу між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони. Рівність засобів включає: розумну можливість представляти справу в умовах, що не ставлять одну сторону в суттєво менш сприятливе становище, ніж іншу сторону; фактичну змагальність; процесуальну рівність; дослідження доказів, законність методів одержання доказів; мотивування рішень.

Крім того, принцип змагальності тісно пов`язаний з принципом рівності, тоді як рівноправність сторін - один із необхідних елементів принципу змагальності, без якого змагальність як принцип не існує. Рівноправність сторін є суттю змагальності, бо тільки через рівні можливості сторін можлива реалізація принципу змагальності.

У рішенні Європейського суду з прав людини Дульський проти України від 01.06.2006 ( заява № 61679/00 ), зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури. Більше того, суд вирішує питання щодо отримання додаткових доказів та визначає строк для їх отримання.

В силу ст. 86 Господарського процесуального кодексу України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність та допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок у їх сукупності.

Згідно з ч. 1 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Отже, керуючись наведеними принципами, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність для з`ясування дійсних правовідносин між сторонами призначення у справі судової експертизи, яка поряд з іншими доказами надасть йому можливість повно, всебічно та об`єктивно перевірити всі обставини справи, на які посилаються учасники та вирішити визначені ст. 237 Господарського процесуального кодексу України питання, що є необхідним для ухвалення законного та обґрунтованого судового рішення.

Враховуючи викладене, а також те, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, судова колегія погоджується з наявністю правових підстав для призначення судової експертизи у даній справі.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 229 Господарського процесуального кодексу України провадження по справі зупиняється у випадках, встановлених п. 2 ч. 1 ст. 228 цього Кодексу - на час проведення експертизи.

Зупинення провадження у справі це тимчасове і повне припинення всіх процесуальних дій у справі, зумовлене настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху судового процесу. Зупинення провадження у справі на час проведення судової експертизи є правом господарського суду відповідно п. 2 ч. 1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України.

Судова колегія вважає, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків господарського суду першої інстанції, з огляду на що апеляційна скарга Департаменту комунальної власності Одеської міської ради на ухвалу Господарського суду Одеської області від 02.06.2023 по справі №916/3957/21 задоволенню не підлягає, а ухвала Господарського суду Одеської області від 02.06.2023 по справі №916/3957/21 залишається без змін.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на заявника апеляційної скарги.

Оскільки ухвала про призначення експертизи у справі, передбачена п.11 ч.1 ст.255 Господарського процесуального кодексу України, не відноситься до переліку ухвал, що можуть бути оскаржені після апеляційного перегляду в касаційному порядку за приписами п.2 ч.1 ст.287 Господарського процесуального кодексу України, то постанова апеляційного господарського суду не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись ст.ст. 129, 255, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Департаменту комунальної власності Одеської міської ради на ухвалу Господарського суду Одеської області від 02.06.2023 по справі №916/3957/21 залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Одеської області від 02.06.2023 по справі №916/3957/21 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

Повний текст постанови складено та підписано 04.08.2023 року.

Головуючий суддя Н.М. Принцевська

Судді: Г.П. Разюк

Г.І. Діброва