Постанова

від 01.08.2023 по справі 910/2971/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" серпня 2023 р. Справа№ 910/2971/20 (910/7373/23)

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Полякова Б.М.

суддів: Остапенка О.М.

Отрюха Б.В.

за участю секретаря судового засідання Дюкарєвої І.М.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Паритет"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.05.2023

у справі № 910/2971/20 (910/7373/23)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Паритет" про забезпечення позову

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Паритет"

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості в межах покладеної солідарної відповідальності

в межах справи №910/2971/20

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова Компанія "Паритет"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕДІНЖИНІРИНГ" про банкрутство

за участю представників сторін відповідно до протоколу судового засідання від 01.08.2023

ВСТАНОВИВ:

На розгляді Господарського суду міста Києва перебуває справа №910/2971/20 за заявою ТОВ "Факторингова Компанія "Паритет" про банкрутство ТОВ "МЕДІНЖИНІРИНГ".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.12.2021 року, з поміж іншого, клопотання про притягнення керівника боржника до солідарної відповідальності задоволено. Визнано ОСОБА_1 солідарним боржником за незадоволення вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕДІНЖИНІРИНГ".

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Паритет" до ОСОБА_1 про стягнення 5 688 762,37грн заборгованості в межах покладеної солідарної відповідальності в порядку п.2 ч. 6 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.05.2023 відкрито провадження у справі №910/7373/23.

Одночасно з позовною заявою Товариство з обмеженою відповідальністю "Факторингова компнаія "Паритет" подало заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно відповідача та заборони вчиняти будь-які реєстраційні дії.

На обґрунтування поданої заяви позивач зазначив, що у останнього є обґрунтовані припущення щодо того, що відповідачем може бути вжито заходи, спрямовані на передачу належного їй нерухомого майна (або прав на нього) третім особам, що призведе до ускладнення чи унеможливлення виконання рішення про стягнення з відповідача грошових коштів.

Таким чином позивач просив вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на об`єкт нерухомого майна, що знаходяться у власності ОСОБА_1 .

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.05.2023 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія Паритет" про забезпечення позову відмовлено.

Ключовим мотивом ухвали є:

- позивач не довів наявності правових підстав із посиланням на відповідні докази для застосування заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту майно, що знаходяться у власності ОСОБА_1 .

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, ТОВ "Факторингова компанія "Паритет" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким заяву про забезпечення позову задовольнити.

Ключовими аргументами скарги є:

- судом першої інстанції всі істотні аргументи ТОВ "Факторингова компанія "Паритет" були залишені без уваги;

- вжиття заходів забезпечення позову є виправданими та обов`язковим заходом, який має вжити суд для забезпечення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, для розгляду справи № 910/2971/20 (910/7373/23) сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Поляков Б.М., судді - Отрюх Б.В., Грек Б.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.06.2023 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/2971/20 (910/7373/23), відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи.

На виконання ухвали від 05.06.2023 з Господарського суду міста Києва надійшли матеріали оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 18.05.2023 по справі №910/2971/20 (910/7373/23).

Розпорядженням керівника апарату від 26.06.2023 у зв`язку перебуванням судді Грека Б.М., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду справи №910/2971/20 (910/7373/23) сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Поляков Б.М., судді - Отрюх Б.В., Остапенко О.М. Зазначена колегія суддів сформована відповідно до рішення загальних зборів суддів Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2018 зі змінами від 12.11.2019 й може розглядати справи про банкрутство та справи у спорах, які пов`язані з процедурою банкрутства, справи у спорах щодо захисту прав на об`єкти інтелектуальної власності.

Відтак, судова колегія зазначає, що визначений за допомогою автоматизованої системи розподілу судової справи склад колегії суддів є судом, встановленим законом, у розумінні ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Сокуренко і Стригун проти України» від 20 липня 2006 року вказав, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі «Zand v. Austria», висловлено думку, що термін «судом, встановленим законом» у ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів».

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.06.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Паритет" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.05.2023 у справі № 910/2971/20 (910/7373/23), розгляд справи призначено на 01.08.2023.

В силу положень ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається, як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість вчинення відповідачем в майбутньому будь-яких дій, або можливого укладання угод без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Як вбачається з матеріалів справи, заява про вжиття заходів забезпечення позову мотивована тим, що позивач вважає, що у нього є обґрунтовані припущення щодо того, що відповідачем може бути вжито заходи, спрямовані на передачу належного Їй нерухомого майна (або прав на нього) третім особам, що призведе до ускладнення чи унеможливлення виконання рішення про стягнення з відповідача грошових коштів.

Як вбачається з тексту оскаржуваної ухвали, Господарський суд м. Києва відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову, виходив з того, що заявник не довів наявність та не подав належних та допустимих доказів тих обставин, із якими діюче законодавство пов`язує наявність підстав для застосування заходів щодо забезпечення позову.

В той самий час, ТОВ "Факторингова компанія "Паритет" в апеляційній скарзі посилається на те, що вжиття заходів забезпечення позову є виправданими та обов`язковим заходом, який має вжити суд для забезпечення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Колегія суддів не погоджується з доводами скаржника з огляду на таке.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, з доданих позивачем до заяви доказів суд зазначає, що обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Як вбачається з матеріалів справи, заявником документально не підтверджено вжиття відповідачем на цей час будь-яких дій щодо продажу належних їй майна з метою уникнення повернення цього майна. Позивач не довів наявності правових підстав із посиланням на відповідні докази для застосування заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на таке майно

Посилання на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення у цій справі без подання належних доказів не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Як правильно було зазначено місцевим судом, наявність в майбутньому потенційної можливості задоволення судом позовних вимог, не може на теперішній час виправдовувати втручання у право відповідача на мирне володіння своїм майном, враховуючи відсутність в матеріалах справи належних доказів в розумінні ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, із якими діюче законодавство пов`язує застосування заходів забезпечення позову.

З урахуванням викладеного та презумпцію правомірності правочину, забезпечення права на ефективний спосіб захисту позивача не може виправдовувати втручання у право відповідача на мирне володіння своїм майном у зв`язку з поданням необґрунтованої заяви про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача.

На підставі викладеного вище, місцевий суд прийшов до правильного висновку, що заявником належним чином не обґрунтовано та не подано достатніх доказів на підтвердження того, яким чином невжиття заходу забезпечення позову в майбутньому може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду за позовом заявника за умови його задоволення. У заяві про забезпечення позову викладені лише припущення заявника щодо ймовірності вчинення відповідачем заходів, які ускладнять або унеможливлять виконання судового рішення.

Таким чином, оскільки апелянтом не доведено належними та допустимими доказами тих обставин, із якими діюче законодавство пов`язує наявність підстав для застосування заходів щодо забезпечення позову та які б свідчили про вчинення відповідачем дій, направлених на ускладнення виконання рішення, то Господарський суд м. Києва правомірно вважав заяву ТОВ "Факторингова компанія "Паритет" необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суду апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції.

З огляду на викладене, апеляційний господарський суд дійшов висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення першої інстанції - без змін як такого, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.

У зв`язку з тим, що суд відмовляє у задоволенні апеляційної скарги та залишає без змін раніше ухвалене судове рішення, на скаржника покладаються витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

У зв`язку з введенням указами Президента України воєнного стану на всій території України; можливістю незнаходження осіб за вказаними в апеляційних скаргах адресами, зокрема, у зв`язку з евакуацією; тимчасовою нероботою АТ "Укрпошта", зокрема, на тимчасово окупованих та звільнених від агресора територіях; та інше, з метою належного повідомлення сторін в цій особливій для країни ситуації, відповідно до приписів п.п. 6, 7 ст. 6 та ст. 169 ГПК України, колегія суддів вважає за можливе повідомляти осіб про розгляд справи не через АТ "Укрпошта", а іншими засобами, які доступні в період воєнного стану (надсилання повідомлення на електрону пошту сторін, електронний кабінет, повідомлення на офіційному сайті ПАГС); докази повідомлення долучати до матеріалів справи.

Керуючись ст.ст. 2, 7 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 253-255, 269, 276, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Паритет" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.05.2023 у справі № 910/2971/20 (910/7373/23) залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.05.2023 у справі №910/2971/20 (910/7373/23) залишити без змін.

3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.

4. Справу №910/2971/20 (910/7373/23) повернути до Господарського суду міста Києва.

5. Дану постанову направити на відомі суду електронні адреси сторін, що наявні в матеріалах справи.

Відповідно до частин 6 та 7 статті 6 ГПК України:

"Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки та особи, які провадять клірингову діяльність у значенні, наведеному в Законі України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки", реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.

Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою."

6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок касаційного оскарження передбачено ст. 287 ГПК України та ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства.

Повний текст складено 04.08.2023.

Головуючий суддя Б.М. Поляков

Судді О.М. Остапенко

Б.В. Отрюх