Ухвала

від 02.08.2023 по справі 761/27817/20

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/27817/20

Провадження № 4-с/761/146/2023

У Х В А Л А

Іменем України

02 серпня 2023 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого: судді - Притули Н.Г.

при секретарі: Габунії М.Г.,

за участі:

представника заявника: Пильтяй А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сан Парк», заінтересовані особи: ОСОБА_1 , Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання неправомірною та скасування постанови державного виконавця, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

26.05.2023 року до суду надійшла зазначена скарга.

У вимогах скарги скаржник просить:

-визнати неправомірною та скасувати постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 08.05.2023, якою було повернуто виконавчий лист Шевченківського районного суду м.Києва від 29.07.2022 року у справі №761/27817/20;

-зобов`язати державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Микитин С.С. усунути порушення.

Вимоги скарги обгрунтовані тим, що на примусове виконанняШевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) було подано виконавчий лист виданий на виконання рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 27.01.2022 року по справі №761/27817/20.

Однак державний виконавець Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Микитин С.С. після відкриття 01.03.2023 року виконавчого провадження постановою від 08.05.2023 року повернула виконавчий лист стягувачу, так як неможливо встановити особу боржника.

Заявник не погоджується з постановою державного виконавця так як крім звернення до ДПС, державний виконавець міг звернутися до інших державний органів, підприємств, установ чи організацій для встановлення особи боржника. Тим більше що під час розгляду справи судом було встановлено що така особа існує.

А тому оскільки виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, заявник звернувся до суду із скаргою.

Представник заявника в судовому засіданні скаргу підтримала та просила її задовольнити.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, представника не направила, хоча належним чином була повідомлена про час та місце слухання справи за останнім відомим місцем реєстрації, про поважні причини неявки в судове засідання суд не повідомила, пояснення на вимоги скарги до суду не направила.

09.06.2023 року до суду надійшли пояснення старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Микитин С.С. в яких вона просить відмовити в задоволенні скарги на тій підставі, що при відкритті виконавчого провадження державним виконавцем було здійснено запит до ДПС України щодо реєстраційного номеру облікової картки платника податків - боржника-фізичної особи або серію (за наявності) та номер паспорта боржника-фізичної особи. За результатами обробки запиту інформацію не надано оскільки фізична особа ( ОСОБА_1 ) за вказаними у запиті реєстраційними даними (ПІБ, дата народження, місце проживання) в ДРФО на обліку не перебуває. Кореспонденція направлена на адресу боржника Укрпоштою повернута до відділу за закінченням терміну зберігання. Крім того, стаття 37 Закону України «Про виконавче провадження» не позбавляє стягувача права повторно пред`явити виконавчий лист до виконання протягом строків, встановлених законодавством.

Державний виконавець в судове засідання не з`явилась, звернулась із заявою про слухання скарги в її відсутність.

Тому у відповідності до положень ч.2 ст.450 ЦПК України суд продовжив слухання справи у відсутність сторін, які не з`явились в судове засідання.

Вивчивши матеріали справи, оцінивши надані суду докази, вислухавши представника заявника, врахувавши пояснення представника Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) суд приходить до висновку про часткове задоволення скарги за наступних підстав.

Відповідно до частини п`ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають із відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Згідно ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 18 ЦПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної владиі органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка є обов`язковою для застосування судами відповідно до частини четвертої статті 10 ЦПК України і Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року (Рішення ЄСПЛ у справі «Хорнсбі проти Греції» («Hornsby v. Greece») від 19 березня 1997 року (п. 40).

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Нормою статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» на державного виконавця покладено обов`язок вживати передбачених цим законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасноі в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Як встановлено в судовому засіданні, в провадженні Шевченківського районного суду м.Києва перебувала справа №761/27817/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сан Парк» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Комунальний концерн «Центр комунального сервісу» про стягнення заборгованості.

Рішенням Шевченківського районного суду м.Києва від 27.01.2022 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сан Парк» 5894 (п`ять тисяч вісімсот дев`яносто чотири) грн. 75 коп., з яких: 3792 (три тисячі сімсот дев`яносто дві) грн. 75 коп. - заборгованість за надані послуги з централізованого опалення; 2102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп. - судові витрати по сплаті судового збору.

Рішення набрало законної сили та 29.07.2022 року на його примусове виконання було видано виконавчий лист.

24.02.2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Сан Парк» звернулось до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) із заявою про відкриття виконавчого провадження на підставі зазначеного виконавчого листа.

Постановою від 01.03.2023 року старший державний виконавець Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)Микитин С.С. відкрила виконавче провадження НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа №761/27817/20 виданого 29.07.2022 року Шевченківським районним судом м.Києва.

В подальшому, постановою від 08.05.2023 року старший державний виконавець Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Микитин С.С. повернула виконавчий документ стягувачу на підставі положень п.5 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження».

Як зазначено в постанові, вжитими державним виконавцем заходами встановлено, що неможливо встановити особу боржника.

Відповідно до п. 5 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у результаті вжитих виконавцем заходів неможливо встановити особу боржника, з`ясувати місцезнаходження боржника - юридичної особи, місце проживання, перебування боржника - фізичної особи (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров`я, у зв`язку з втратою годувальника, про відібрання дитини, а також виконавчі документи, за якими мають бути стягнуті кошти чи інше майно, та інші виконавчі документи, що можуть бути виконані без участі боржника).

Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження, місце реєстрації боржника - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 06.10.2011 року зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Крім того, судом було зроблено запит щодо місця реєстрації боржника та встановлено, що дійсно ОСОБА_1 була зареєстрована за вказаною адресою до 06.08.2020 року.

Державний виконавець звернувся із запитом до Державної податкової служби України щодо отримання інформації щодо ОСОБА_1 та 01.03.2023 року надійшла відповідь згідно із якою фізична особа ( ОСОБА_1 ) за вказаними у запиті реєстраційними даними (ПІБ, дата народження, місце проживання) в ДРФО на обліку не перебуває.

Будь-які запити в матеріалах виконавчого провадження відсутні.

Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) не надав суду доказів щодо неможливості отримати інформацію про боржника, його майновий стан в інший спосіб, крім запиту до ДПС України щодо наявності реєстраційного номеру облікової картки платника податків.

В той же час матеріали справи не містять доказів, що державний виконавець здійснював перевірку майнового стану боржника (наявність доходів, нерухомого та рухомого майна).

Відповідно до вимог ст.447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно з ч.2 ст.451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Отже, даючи юридичну оцінку зібраним по справі доказам, враховуючи, що Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) не надав суду доказів, що ним здійснені всі можливі заходи для виконання рішення суду та відповідно дотримання складової права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду - виконання рішення суду, тому суд приходить до висновку про задоволення скарги в частині скасування постанови від 08.05.2023 року.

Частина 2 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає, що повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону, крім випадків, коли виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов`язання підлягають припиненню відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб`єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, незалежно від дати укладення такої угоди.

Згідно із положеннями ч.1 ст.41 Закону України «Про виконавче провадження», у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.

Таким чином, оскільки у відповідності до положень зазначеної норми після скасування постанови про повернення виконавчого листа стягувачу, державний виконавець відновлює виконавче провадження за власною постановою не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення, тобто законодавець визначив порядок усунення порушення порушеного права стягувача, тому відсутні законом передбачені підстави для задоволення вимог скарги в частині зобов`язаннядержавного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Микитин С.С. усунути порушення.

На підставі вищевикладеного та керуючись Законом України «Про виконавче провадження», ст.ст. 447-451 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сан Парк», заінтересовані особи: ОСОБА_1 , Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання неправомірною та скасування постанови державного виконавця, зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

Скасувати постанову старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Микитин Світлани Степанівни про повернення виконавчого документа стягувачу від 08.05.2023 у ВП НОМЕР_1, якою було повернуто виконавчий лист Шевченківського районного суду м.Києва від 29.07.2022 року у справі №761/27817/20.

Скарга в частині вимог про зобов`язання усунути порушення - задоволенню не підлягає.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст ухвали виготовлено 04.08.2023 року

СУДДЯ: Н.Г. Притула