Рішення

від 07.08.2023 по справі 200/2927/23

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 серпня 2023 року Справа№200/2927/23

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Смагар С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (адреса: 29000, Хмельницька область, Хмельницький район, місто Хмельницький, вулиця Чекірди Гната, будинок 10, ЄДРПОУ 21318350)

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просила:

- визнати протиправним та скасувати рішення про відмову в призначенні пенсії від 19.05.2023 року № 056650006053, яке прийняте Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву від 12.05.2023 року № 1698 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зарахувавши до пільгового стажу періоди роботи на пільгових умовах за Списком № 2: з 21.01.2013 по 10.11.2013, з 01.02.2021 по 23.04.2021, з 31.05.2022 по 28.06.2022, з 13.07.2022 по 31.03.2023, з 05.02.2020 по 03.03.2020, та з 01.04.2023 по 12.05.2023 року ( день звернення із заявою про призначення пенсії ) - машиніст конвеєра 2 розряду ДП ВК «Краснолиманська» ВСП ЦЗФ «Краснолиманська»), та прийняти рішення про призначення з 12.05.2023 року пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до п."б" ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 р. № 213-VІІІ з урахуванням рішення Конституційного Суду України №1- р/2020 від 23.01.2020 та Рішення Верховного Суду від 21.04.2021 року у зразковій справі №360/3611/20-а, відповідно до заяви від 12.05.2023 року № 1698.

Ухвалою від 26 червня 2023 року суд прийняв до розгляду позовну заяву позивача, відкрив провадження в адміністративній справі № 200/2927/23 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).

Ухвалою суду від 07 серпня 2023 року відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про розгляд справи з викликом (повідомленням) сторін в судовому засіданні в режимі відеоконференції в порядку ст. 195 КАС України в адміністративний справі № 200/3078/23.

Ухвалою суду від 07 серпня 2023 року відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про залучення Державного підприємства «Вугільна Компанія «КРАСНОЛИМАНСЬКА» до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.

Ухвалою суду від 07 серпня 2023 року відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про залучення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області у якості другого відповідача в адміністративній справі № 200/2927/23.

За правилами пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином.

Згідно з нормами частини третьої статті 263 КАС України у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що 12.05.2023 року вона звернулася через веб-портал ПФУ із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах. 19.05.2023 року позивач отримала копію рішення про відмову в призначенні пенсії від 19.05.2023 року № 056650006053, яке прийняте Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та Форму РС-право. У цьому рішенні вказано, що її страховий стаж становить 29 років 8 місяців 21 день, а пільговий стаж - 19 років 10 місяців 2 дні, до пільгового стажу не зараховано період з 21.01.2013 по 10.11.2013 згідно з пільговою довідкою від 13.09.2021 № 219 арх., виданою ДП «ВК «Краснолиманська», оскільки у витязі з наказу про результати атестації робочих місць за умовами праці від 21.06.2010 № 298 дана посада відсутня. Крім цього, було вказано, що відмовлено в призначенні пенсії в зв`язку з відсутністю необхідного 55-річного пенсійного віку. Позивач посилається на рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 №1-р/2020, яким визнано неконституційними окремі положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» щодо поетапного підвищення на 5 років віку виходу на пенсію на пільгових умовах, що надає їй право на призначення пенсії на пільгових умовах на момент звернення з відповідною заявою про призначення пенсії до органів Пенсійного фонду України. Щодо незарахування певних періодів роботи до пільгового стажу, позивач зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року № 36 було затверджено Список № 2, у якому значаться професії: у п. 1 Розділу I. ГІРНИЧІ РОБОТИ - 1.1а - машиністи конвеєрів. Постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 р. № 461 було затверджено Список № 2, у якому значаться професії: - у п. 1 Розділу I. ГІРНИЧІ РОБОТИ - машиністи конвеєрів. Позивач вважає висновки вказані у рішенні відповідача безпідставними, а рішення протиправним. Зазначає, що у її трудовій книжці чітко вказані всі періоди трудової діяльності, у тому числі і періоди роботи на пільгових умовах. Але як вбачається з Форми РС-право, відповідач безпідставно не зарахував до пільгового стажу періоди: з 21.01.2013 по 10.11.2013, з 01.02.2021 по 23.04.2021, з 31.05.2022 по 28.06.2022, з 13.07.2022 по 31.03.2023, з 05.02.2020 по 03.03.2020, та з 01.04.2023 по 12.05.2023 року ( день звернення із заявою про призначення пенсії ) - машиніст конвеєра 2 розряду ДП ВК «Краснолиманська» ВСП ЦЗФ «Краснолиманська»).

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити у задоволені позовних вимог. В обґрунтування відзиву відповідач зазначив, що Рішенням головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 19.05.2023 № 056650006053 відмовлено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у призначенні пенсії за віком за Списком № 2 згідно заяви від 12.05.2023 у зв`язку із недосягненням особою віку передбаченого пунктом 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Згідно наявних документів та індивідуальних відомостей про застраховану особу, що містяться в системі персоніфікованого обліку, страховий стаж позивачки становить 29 років 8 місяців 21 день, пільговий стаж роботи 19 років 10 місяців 2 дні. До пільгового стажу не зараховано період роботи з 21.01.2013 по 10.11.2013 згідно пільгової довідки від 13.09.2021 №219, виданої ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська», оскільки у витязі з наказу про результати атестації робочих місць за умовами праці від 21.06.2010 №298 дана посада відсутня. Щодо вимоги позивачки зарахувати до пільгового стажу період роботи: з 21.01.2013 по 10.11.2013; з 01.02.2021 по 23.04.2021; з 31.05.2022 по 28.06.2022; з 13.07.2022 по 31.03.2023; з 05.02.2020 по 03.03.2020; з 01.04.2023 по 12.05.2023 ДП ВК «Краснолиманська» ВСП ЦЗФ «Краснолиманська» відповідач зазначив, що відсутні підстави для зарахування періоду роботи з 21.01.2013 по 10.11.2013 відповідно до пільгової довідки від 13.09.2021, оскільки в переліку робочих місць працівників, яким підтверджено право на пенсію за віком на пільгових умовах згідно Списку №2 до наказу про результати проведення атестації робочих місць за умовами праці від 01.07.2005 №717 відсутня посада машиніста установок збагачення та брикетування. Окрім того, відсутні підстави для зарахування до пільгового стажу періодів роботи в ДП ВК «Краснолиманське» з 01.02.2021 по 23.04.2021, з 31.05.2022 по 28.06.2022, з 13.07.2022 по 31.03.2023, з 05.02.2020 по 03.03.2020, з 01.04.2023 по 12.05.2023, оскільки в поданій трудовій книжці позивачки НОМЕР_2 від 05.12.1989 містяться відомості лише про прийняття та звільнення з роботи, при цьому не містяться дані про повний робочий день, про пільговий характер роботи, не зазначаються відомості про прогули, простої, страйки, перебування у відпустках, відомості про атестацію робочого місця тощо у зв`язку з чим, підстав для зарахування періодів роботи до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах згідно даного документу немає. Інших документів для підтвердження пільгового стажу позивачкою подано не було. Станом на дату звернення про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно Списку № 2 позивачка досягла віку 53 роки, враховуючи п. 2 ч. 2 ст.114 Закону 1058-IV необхідний вік для призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно Списку № 2 становить 55 років.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , є громадянкою України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_3 , виданим Красноармійським МВ УМВС України в Донецькій області, 26 лютого 1998 року.

Відповідач в даних правовідносинах є суб`єктом владних повноважень у відповідності до приписів п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України.

12 травня 2023 року ОСОБА_1 звернулася до органів Пенсійного фонду із заявою щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV, яка була зареєстрована за № 1698.

За принципом екстериторіальності заява позивача була опрацьована Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 19.05.2023 року № 056650006053 позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2, у зв`язку з тим, що позивач не досягла пенсійного віку, встановленого пунктом 2 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". У вказаному рішенні зазначено: вік заявниці - 52 роки, страховий стаж становить 29 років 8 місяців 21 день, пільговий стаж - 19 років 10 місяців 2 дні. За результатами розгляду документів, доданих до заяви, до страхового стажу зараховано всі періоди трудової діяльності, до пільгового стажу не зараховано період з 21.01.2013 по10.11.2013 згідно з пільговою довідкою від 13.09.2021 № 219арх., виданою ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська», оскільки у витязі з наказу про результати атестації робочих місць за умовами праці від 21.06.2010 року № 298 дана посада відсутня.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Загальні умови, порядок нарахування та розмір пенсій визначаються, зокрема, Законами України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII (надалі - Закон №1788-ХІІ) та «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV (надалі - Закон № 1058- IV).

Підстави надання пенсії особам за віком на пільгових умовах визначені статтею 114 Закону №1058-IV. Так, відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону №1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Відповідно до пункту "б" частини 1 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Натомість, згідно з пунктом «б» статті 13 Закону № 1788-XII в редакції, чинній до внесення змін Законом № 213-VІІІ, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що затверджений Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи жінкам.

Законом № 213-VІІІ, який набрав чинності з 1 квітня 2015 року, збільшено раніше передбачений пунктом «б» статті 13 Закону № 1788-ХІІ вік набуття права на пенсію на пільгових умовах, зокрема, жінкам з 50 років до 55 років.

Відповідно до пункту 1 резолютивної частини Рішення № 1-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом № 213-VIII (пункт 1 рішення).

23 січня 2020 року Велика палата Конституційного Суду України ухвалила Рішення у справі № 1-5/2018(746/15) № 1-р/2020 за конституційним поданням 49 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень розділу І, пункту 2 розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-VIII.

Згідно з пунктом 3 резолютивної частини зазначеного Рішення застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, у тому числі жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Таким чином, Рішенням № 1-р/2020 КСУ визнав неконституційними окремі положення Закону № 1788-ХІІ, у зв`язку із чим вони втратили чинність з дня ухвалення Рішення (пункт 2 резолютивної частини Рішення). Одночасно КСУ встановив, що підлягають застосуванню відповідні норми в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII.

У зв`язку із цим на час виникнення спірних правовідносин Закон № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020 встановлював право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, для жінок після досягнення 50 років (за наявності стажу роботи та інших умов, визначених в рішенні КСУ).

Отже, на час виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між нормами Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020 з одного боку, та Законом № 1058-ІV - з іншого в частині віку набуття права на пенсію на пільгових умовах. Перший із цих законів визначав такий вік у 50 років, тоді як другий - у 55 років.

Оскільки норми названих законів регулюють одне і те ж коло відносин, Велика Палата Верховного Суду доходить висновку, що вони явно суперечать один одному. Таке регулювання порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника (див. пункт 56 рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України»).

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 520/15025/16-а (провадження № 11-1207апп19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Отже, у цій справі застосуванню підлягають саме норми Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020, а не Закону № 1058-ІV.

При вирішенні даного спору судом враховані правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.11.2021 у зразковій справі № 360/3611/20, які відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України мають бути враховані судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Як було вказано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 03.11.2021 року у зразковій справі № 360/3611/20, до осіб, на яких поширюється дія рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 року № 1-р/2020, і, відповідно, мають право на пенсію за віком на пільгових умовах за положеннями Закону № 1788-ХІІ після 23.01.2020 року (тобто після набрання чинності рішенням Конституційного Суду України № 1-р/2020) належать особи, які працювали до 01.04.2015 року, були зайняті повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, мали стаж роботи, який визначений статтею 13 Закону № 1788-ХІІ (в редакції, що діяла до 01.04.2015 року), та досягли віку, визначеного цією нормою Закону, на момент звернення до Пенсійного фонду за призначенням пенсії.

Тому відмова відповідача в призначенні позивачу, яка на час звернення із заявою про призначення пенсії досягла 50 років, мала страховий стаж роботи 29 років 8 місяців 21 день, у тому числі пільговий стаж - 19 років 10 місяців 2 дні, з посиланням на недосягнення нею 55-річного пенсійного віку, визначеного пунктом 2 частини другої статті 114 Закону № 1058-ІV, є протиправною.

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що позивач набула право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «б» статті 13 Закону № 1788-ХІІ, отже, її позов в цій частині підлягає задоволенню, а рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області - скасуванню.

З приводу позовних вимог позивача щодо зарахування до пільгового стажу періодів роботи на пільгових умовах за Списком № 2: з 21.01.2013 по 10.11.2013, з 01.02.2021 по 23.04.2021, з 31.05.2022 по 28.06.2022, з 13.07.2022 по 31.03.2023, з 05.02.2020 по 03.03.2020, та з 01.04.2023 по 12.05.2023 року (день звернення із заявою про призначення пенсії) - машиніст конвеєра 2 розряду ДП ВК «Краснолиманська» ВСП ЦЗФ «Краснолиманська», суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

За приписами статті 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Питання призначення пенсій на пільгових умовах згідно зі списками № 1 та № 2 деталізоване у Порядку застосування списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 (далі Порядок № 383).

Пунктом 10 Порядку № 383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637).

Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Згідно з пунктом 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Міністерством праці та соціальної політики України та Міністерством фінансів України.

Аналіз наведених положень дає підстави вважати, що право особи на призначення пільгової пенсії згідно має бути підтверджене як пенсіонером (особистими документами), так і підприємством, на якому особа працювала на роботах, віднесених до Списків № 1 або № 2, і необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт за Списком № 1 або № 2.

Відсутність підтвердження цих обставин не породжує виникнення права на зарахування пільгового стажу та призначення пенсії на пільгових умовах.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 06 грудня 2015 року у справі № 686/19687/14а.

Як встановлено судом, у трудовій книжці ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 містяться наступні записи щодо спірних періодів праці:

- 21.01.2013 року переведена машиністом установок збагачення та брикетування 3 розряду ДП ВК «Краснолиманська» (запис № 7); 11.11.2013 року переведена машиністом насосних установок 4 розряду (запис № 8); 02.08.2017 року звільнена за власним бажанням за ст. 38 КЗпП України (запис № 9);

- з 09.08.2017 року прийнята машиністом конвеєра 2р. на основне виробництво ПАТ «ДТЕК Октябрська ЦЗФ»; 01.11.2020 року переведена машиністом насосних установок 3 р. дільниці основного виробництва; 31.01.2021 року звільнена за переведенням в ВП «ЦЗФ Октябрська» ТОВ «Укрвуглезбагачення ГРУП» згідно п. 5 ст. 36 КЗпП України Записи № 10-12);

- 01.02.2021 року прийнята в ВП «ЦЗФ Октябрська» ТОВ «Укрвуглезбагачення ГРУП» за переведенням з ПАТ «ДТЕК Октябрська ЦЗФ» на посаду машиніста насосних установок дільниці основного виробництва (запис №13); 23.04.2021 року звільнена за угодою сторін згідно п. 1 ст. 36 КЗпП України (запис № 14);

- 31.05.2022 року прийнята в ПАТ «АПК-ІНВЕСТ» молодшим оператором свинарських комплексів і механізованих ферм свинарського комплексу № 2 у цех «Маточник» № 1 (запис № 15); 28.06.2022 року звільнена за угодою сторін п. 1 ст. 36 КЗпП України (запис № 16);

- 13.07.2022 року прийнята в ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська» машиністом конвеєру 3 розряду (запис № 17).

Суд зазначає, що позивач має відповідні записи у трудовій книжці щодо спірних періодів роботи, та ці записи є належними та допустимими доказами підтвердження її трудового стажу.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.02.2018 Справа № 275/615/17 (К/9901/768/17).

Крім того, доказів, які б спростовували факт роботи позивача повний робочий день у шкідливих умовах праці та інших доказів, які підтверджували б не виконання позивачем роботи за зазначеними професіями у спірні періоди до суду не надано.

В матеріалах справи наявні довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній.

Так, у довідці № 219 арх. від 13.09.2021 року про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, виданій ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська», зазначено, що ОСОБА_1 працювала повний робочий день на ДП ВК «Краснолиманська» і за період з 21.01.2013 року по 10.11.2013 року за професією, посадою машиніст установок збагачення та брикетування, що передбачено списком 2 розділ ІІ (20 днів 09 місяців 00 років), код КП - 2а, виконувала роботи на поверхні зі збагачення вугілля.

У довідці № 281 від 25.05.2021 року про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, виданій АТ «ДТЕК ЖОВТНЕВА ЦЗФ», зазначено, що ОСОБА_1 працювала повний робочий день на АТ «ДТЕК Жовтнева ЦЗФ» і за період з 09.08.2017 року по 31.10.2020 року за професією, посадою машиніст конвеєра, що передбачено списком 2 розділ ІІ (22 дні 2 місяці 3 роки) виконувала роботи на поверхні зі збагачення вугілля.

Відомості, наведені у вказаних довідках повністю узгоджуються із відомостями, зазначеними у трудовій книжці ОСОБА_1 .

Постановою Кабінету Міністрів від 16.01.2003 № 36 затверджено Список № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, яким передбачено у розділі ІІ Підготовка руд, збагачення, окускування (агломерація, брикетування, огрудкування, випалювання руд і нерудних копалин, код професії 2а машиністи установок збагачення та брикетування, код професії 2а - машиністи конвеєрів, код професії 2а - машиністи насосних установок, зайняті перекачуванням шламу, пульпи, промпродуктів і реагентів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 № 461 затверджено Список № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, яким передбачено у розділі ІІ Підготовка руд, збагачення, окускування (агломерація, брикетування, огрудкування, випалювання руд і нерудних копалин, наступні професії: машиністи насосних установок, зайняті перекачуванням шламу, пульпи, промпродуктів і реагентів; машиністи установок збагачення та брикетування; машиністи конвеєрів.

Відповідно до довідки форма ОК-5 у розділі «Відомості по спеціальному стажу» містяться відомості, що ОСОБА_1 працювала в ДП ВК «Краснолиманська» (код ЄДРПОУ 31599557) за кодом для обліку спецстажу ЗПЗ013Б1 з січня 2010 року по серпень 2017 року та з липня 2022 року по березень 2023 року; в АТ "ЖОВТНЕВА ЦЗФ" (код ЄДРПОУ 00176549) за кодом для обліку спецстажу ЗПЗ013Б1 з серпня 2017 року по січень 2021 року; у ВП "ЦЗФ "ОКТЯБРСЬКА" ТОВ "УКРВУГЛЕЗБАГАЧЕННЯ ГРУП" (код ЄДРПОУ 44018064) за кодом для обліку спецстажу ЗПЗ013Б1 у період лютий - березень 2021 року.

Згідно із довідником категорій страхувальників, які сплачують страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України від 08 жовтня 2010 року № 22-2 «Про порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (Додаток 3) код ЗПЗ013Б1 - працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

При цьому, слід зауважити, що атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442 (далі - Порядок №442), та Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими Постановою Міністерства праці України від 01.09.1992 № 41 (далі - Методичні рекомендації).

Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає в регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах.

Згідно з п. 4 Порядку № 442 та пп. 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій атестація проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо.

Водночас, на переконання суду, на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах.

Відповідний правозастосовний підхід є усталеним у національній судовій практиці у відповідній сфері правовідносин та відображений, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 по справі № 520/15025/16-а, а також постановах Верховного Суду від 23.01.2018 по справі № 732/2003/14 та від 05.03.2019 по справі №679/774/16-а

За даних обставин пенсійний орган фактично переклав відповідальність за належне оформлення документів підприємства на позивача, що є непропорційним заявленій легітимній меті (підтвердження пільгового характеру роботи позивача), тому зазначені дії не можна вважати такими, які вчинені обґрунтовано, добросовісно та розсудливо.

Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» Кабінет Міністрів України постановою від 12.08.1993 № 637 затвердив Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Згідно з п.п. 1 та 2 вказаного Порядку за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Пунктом 3 Порядку визначено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Пунктом 20 Порядку визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Пунктом 1.8 розділу І Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 № 13-1), визначено, що у разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис (у разі подання заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія таке повідомлення надсилається особі через електронний кабінет користувача вебпорталу або засобами Порталу Дія). Якщо документи будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата реєстрації заяви на вебпорталі або засобами Порталу Дія.

Згідно зі ст. 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення» органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

Отже, з наведених норм чинного законодавства вбачається дуже великий обсяг прав та обов`язків у органів Пенсійного фонду при вирішенні питання про призначення пенсії та перевірки наявного трудового стажу для її призначення.

З урахуванням зазначеного, суд вважає, що органи Пенсійного фонду України повинні використовувати всі передбачені законом повноваження задля повного та об`єктивного розгляду заяви про призначення пенсії, виходячи з тих обставин, що склалися.

Проте, доказів вчинення відповідачем будь-яких дій, спрямованих на встановлення та перевірку спірних періодів роботи позивача, які мають бути враховані до її пільгового стажу роботи для призначення пенсії, зокрема, направлення запитів щодо отримання таких документів до юридичних осіб, надання позивачу часу для подання додаткових документів, суду не подано.

Отже, виходячи з наведеного та наданих сторонами доказів, зарахуванню до пільгового стажу позивача за Списком 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, підлягають наступні періоди її роботи: з 21.01.2013 року по 10.11.2013 року; з 01.02.2021 року по 23.04.2021 року; з 13.07.2022 року по 31.03.2023 року.

Щодо періоду роботи позивача з 05.02.2020 року по 03.05.2020 року суд зазначає, що з Форми РС - право вбачається, що до пільгового стажу позивача за Списком № 2 зарахований період її роботи в ПАТ «ДТЕК Октябрська ЦЗФ» з 09.08.2017 року по 31.01.2021 року. Отже спірний період вже зарахований до пільгового стажу позивача та повторному зарахуванню не підлягає.

З приводу спірного періоду з 31.05.2022 року по 28.06.2022 року суд зазначає, що згідно записів в трудовій книжці серії НОМЕР_2 (запис № 15) у вказаний період позивач працювала в ПАТ «АПК-ІНВЕСТ» молодшим оператором свинарських комплексів і механізованих ферм свинарського комплексу № 2 у цеху «Маточник» № 1. Документи щодо підтвердження пільгового стажу у зазначений період в матеріалах справи відсутні. В довідці форма ОК-5 у розділі «Відомості по спеціальному стажу» вказаний період не зазначено. Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зазначена професія не передбачена.

Отже, період роботи позивача з 31.05.2022 року по 28.06.2022 року зарахуванню до пільгового стажу позивача за Списком № 2 не підлягає.

Щодо спірного періоду з 01.04.2023 року по 12.05.2023 року (день звернення із заявою про призначення пенсії) суд зазначає наступне.

Вказаний період не зазначений у Формі РС - право та в Довідці Форма ОК-5.

Згідно запису № 17 в трудовій книжці серії НОМЕР_2 ОСОБА_1 з 13.07.2022 року прийнята в ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська» машиністом конвеєру 3 розряду. Цей запис є останнім в трудовій книжці позивача. Позивач на даний час працює. Оскільки суд дійшов висновку щодо зарахування до пільгового стажу за Списком № 2 періоду роботи позивача з 13.07.2022 року по 31.03.2023 року, то суд вбачає підстави для зарахування періоду роботи позивача з 01.04.2023 року по 12.05.2023 року до її пільгового стажу за Списком № 2.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до положень статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з нормами 2 другої зазначеної статті у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Нормами частини 2 статті 5 КАС України передбачено, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02).

Нормами статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами у справі, позивач на час звернення із заявою про призначення пенсії досягла 50 років, мала страховий стаж роботи 29 років 8 місяців 21 день, у тому числі пільговий стаж - 19 років 10 місяців 2 дні. Підставою для відмови у призначенні пенсії є недосягнення позивачем пенсійного віку, встановленого пунктом 2 частини другої статті 114 Закону № 1058-ІV.

Відповідно до положень частини 4 статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Отже, з урахуванням вищевикладеного та з метою ефективного захисту порушених прав, свобод, інтересів позивача, суд приходить до висновку щодо задоволення позовних вимог позивача шляхом визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 19 травня 2023 року № 056650006053 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії та зобов`язання відповідача призначити позивачу пенсію на пільгових умовах з 12 травня 2023 року (з дати звернення позивача за призначенням пенсії) на підставі пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції, яка діяла до ухвалення Закону України від 02 березня 2015 року № 213-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» з урахуванням рішення Конституційного Суду України №1- р/2020 від 23.01.2020, зарахувавши до пільгового стажу за Списком №2 періоди роботи з 21.01.2013 року по 10.11.2013 року в ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська», з 01.02.2021 по 23.04.2021 в ВП «ЦЗФ Октябрська» ТОВ «Укрвуглезбагачення ГРУП», з 13.07.2022 по 31.03.2023 та з 01.04.2023 по 12.05.2023 року в ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська».

Суд зазначає, що позовна вимога позивача про зобов`язання повторно розглянути її заяву від 12 травня 2023 року поглинається задоволенням позовної вимоги про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, що є повним судовим захистом позивача у спірних правовідносинах.

Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Розглянувши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.

Згідно з положеннями частини 3 статті 139 КАС при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору. Позивачем був сплачений судовий збір у сумі 1073 грн. 60 коп. відповідно до наявної в матеріалах справи квитанції.

Керуючись статтями 2-17, 19-20, 42-47, 55-60, 72-77, 90, 94-99, 122, 124-125, 132, 139, 143, 159-165, 168, 171, 173, 192-196, 224, 225-228, 229-230, 241, 243, 245, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (адреса: 29000, Хмельницька область, Хмельницький район, місто Хмельницький, вулиця Чекірди Гната, будинок 10, ЄДРПОУ 21318350) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (адреса: 29000, Хмельницька область, Хмельницький район, місто Хмельницький, вулиця Чекірди Гната, будинок 10, ЄДРПОУ 21318350) від 19 травня 2023 року № 056650006053 про відмову ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) у призначенні пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (адреса: 29000, Хмельницька область, Хмельницький район, місто Хмельницький, вулиця Чекірди Гната, будинок 10, ЄДРПОУ 21318350) призначити ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсію на пільгових умовах з 12 травня 2023 року на підставі пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції, яка діяла до ухвалення Закону України від 02 березня 2015 року № 213-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» з урахуванням рішення Конституційного Суду України №1- р/2020 від 23.01.2020, зарахувавши до пільгового стажу за Списком №2 періоди роботи з 21.01.2013 року по 10.11.2013 року в ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська», з 01.02.2021 по 23.04.2021 в ВП «ЦЗФ Октябрська» ТОВ «Укрвуглезбагачення ГРУП», з 13.07.2022 по 31.03.2023 та з 01.04.2023 по 12.05.2023 року в ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська».

В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (адреса: 29000, Хмельницька область, Хмельницький район, місто Хмельницький, вулиця Чекірди Гната, будинок 10, ЄДРПОУ 21318350) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1000 (одна тисяча) гривень 00 копійок.

Рішення ухвалене та повне судове рішення складено 07 серпня 2023 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Смагар