Рішення

від 03.08.2023 по справі 640/33049/21

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 серпня 2023 року справа № 640/33049/21

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., суддів Дудіна С.О., Щавінського В.Р., за участю секретаря судового засідання Клименка В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціальне наукове-реставраційне проектне будівельно-виробниче підприємство "Укрреставрація" до Кабінету Міністрів України, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Міністерство культури та інформаційної політики України, про визнання протиправною та нечинною постанови,

за участю представників сторін:

від позивача: Сухом`яткін К.М.,

від відповідача: Полець Д.М.,

від третьої особи: Мнацаканян С.А., Земляна О.О.

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Спеціальне наукове-реставраційне проектне будівельно-виробниче підприємство «Укрреставрація» (далі позивач, ТОВ «Спеціальне наукове-реставраційне проектне будівельно-виробниче підприємство «Укрреставрація») з позовом до Кабінету Міністрів України (далі - відповідач), третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Міністерство культури та інформаційної політики України (далі - третя особа), з вимогою визнати протиправною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 19.05.2021 №506 «Про зміну категорії пам`яток культурної спадщини» в частині зміни категорії пам`ятці місцевого значення «Гостинний двір (за проектними матеріалами ар. Л. Руска, 1809 р.)» на пл. Контрактовій, 4, у м. Києві на категорію національного значення та присвоєння пам`ятці охоронного номеру 260097/1.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.11.2021 справу передано на розгляд судді Окружного адміністративного суду міста Києва Федорчуку А.Б.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.11.2021 (суддя Федорчук А.Б.) відкрито провадження у справі №640/33049/21 за правилами загального позовного провадження та призначено справу до розгляду в підготовчому засіданні.

29.12.2021 на адресу Окружного адміністративного суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

19.01.2022 від третьої особи надійшли письмові пояснення по справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.06.2022 (суддя Федорчук А.Б.) закінчено підготовче провадження у справі та призначено справу до колегіального судового розгляду.

Відповідно до протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 07.09.2022 призначено склад колегії суддів: головуючий суддя Федорчук А.Б., судді Каракашьян С.К., Смолій І.В.

02.11.2022 суддею Федорчуком А.Б. подано заяву про самовідвід від розгляду справи.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.11.2022 (головуючий суддя Федорчук А.Б., судді Каракашьян С.К., Смолій І.В.) задоволено заяву про самовідвід головуючого у справі судді Федорчука А.Б. та передано матеріали адміністративної справи №640/33049/21 на автоматизований розподіл для визначення головуючого судді у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.11.2022 справу передано на розгляд головуючому судді Окружного адміністративного суду міста Києва Амельохіну В.В.

04.11.2022 суддею Амельохіним В.В. подано заяву про самовідвід від розгляду справи.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.11.2022 (суддя Амельохін В.В.) задоволено заяву судді Амельохіна В.В. про самовідвід у справі №640/33049/21 та передано матеріали адміністративної справи №640/33049/21 на автоматизований розподіл.

Згідно з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.11.2022 для розгляду даної справи визначено головуючого суддю Катющенка В.П.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.11.2022 (суддя Катющенко В.П.) прийнято адміністративну справу №640/33049/21 до провадження судді Катющенка В.П. та призначено підготовче засідання у справі на 06.12.2022. Зобов`язано Кабінет Міністрів України опублікувати оголошення про відкриття провадження у справі у виданні, в якому цей акт був або мав бути офіційно оприлюднений, не пізніше, ніж за 7 днів до підготовчого засідання.

Протокольною ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.11.2022 (суддя Катющенко В.П.), у зв`язку із клопотанням представника відповідача, розгляд справи відкладено на 07.02.2023.

Законом України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 №2825-IX (далі - Закон №2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

Відповідно до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2825-IX, з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

14.12.2022 вказаний Закон був опублікований в газеті «Голос України» №254 та набрав чинності 15.12.2022.

25.04.2023 на адресу Київського окружного адміністративного суду супровідним листом від 22.12.2022 №03-19/3640/22 «Про скерування за належністю справи» надійшли матеріали адміністративної справи №640/33049/21.

25.04.2023 відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Кушновій А.О.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.05.2023 прийнято адміністративну справу №640/33049/21 до провадження судді Київського окружного адміністративного суду Кушнової А.О. Визначено, що справа буде розглядатися за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання у справі на 29.06.2023.

У підготовче судове засідання, призначене на 29.06.2023, з`явились представники сторін.

У підготовчому судовому засіданні 29.06.2023 до матеріалів справи долучено доказ здійснення публікації оголошення про оскарження постанови від 19.05.2021№506.

У підготовчому судовому засіданні 29.06.2023 суд поставив на обговорення питання про закриття підготовчого провадження та призначення розгляду справи по суті, проти чого представники сторін не заперечували.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.06.2023 закрито підготовче провадження та призначено судове засідання на 03.08.2023 для розгляду справи по суті колегією суддів у складі трьох суддів.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи було визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Кушнова А.О., судді Дудін С.О., Щавінський В.Р.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що оскаржувана постанова Кабінету Міністрів України від 19.05.2021 №506 «Про зміну категорії пам`яток культурної спадщини» в частині зміни категорії пам`ятці місцевого значення «Гостинний двір (за проектними матеріалами ар. Л. Руска, 1809 р.)» на пл. Контрактовій, 4, у м. Києві на категорію національного значення та присвоєння пам`ятці охоронного номеру 260097/1 є протиправною, адже вказана будівля не може бути віднесена до об`єкту культурної спадщини національного значення. Окрім того, позивач вважає, що така постанова містить корупціогенні фактори, оскільки створює штучні перешкоди у здійсненні господарської діяльності з метою отримання певними особами органів державної влади неправомірної вигоди за усунення таких перешкод.

Позивач пояснює, що ТОВ «Спеціальне наукове-реставраційне проектне будівельно-виробниче підприємство «Укрреставрація» є добросовісним користувачем будівлі-пам`ятки архітектури «Гостинний двір». Це нерухоме майно він орендує у держави з 1994 року і наразі таке не повернуто до Фонду державного майна України. Сучасна будівля Гостинного двору не відповідає критерію автентичності у розумінні норм Закону України «Про охорону культурної спадщини» та іншим критеріям об`єктів культурної спадщини, які пропонуються для внесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України за категорією національного значення. Зокрема, одноповерхової пам`ятки, занесеної постановою Ради Міністрів Української РСР від 06.09.1979 №442 до Списку пам`яток містобудування і архітектури СРСР, що перебувають під охороною держави під охоронним номером 872, на сьогодні не існує, оскільки на її місці у 1983-1990 роках збудовано нову двоповерхову будівлю, з використанням архітектурних рішень фасадів нереалізованого проєкту 1809 року архітектора Луїджи Руска. Порівняно з будівлею Гостинного двору, що була знесена, параметри та конструкції новозбудованої будівлі мають суттєві відмінності, зокрема: збільшено геометричні параметри, змінено поверховість з одного до двох поверхів, змінено внутрішнє планування, передбачено будівництво нових фундаментів, застосовано залізобетон та цеглу у всіх конструкціях будівлі.

29.12.2021 представником Кабінету Міністрів України подано відзив на позовну заяву (том 1, а.с.49-62), в якому відповідач стверджує про наявність правових підстав для зміни категорії пам`ятки «Гостинний двір (за проектними матеріалами ар. Л. Руска, 1809 р.)».

Відповідач вказує, що «Комплекс споруд Контрактової площі та «Гостинний двір (за проектними матеріалами ар. Л. Руска, 1809 р.)» у її складі відповідають критеріям пам`яток культурної спадщини національного значення як такі, що репрезентують шедевр генія та є етапними творами видаткових архітекторів, і такі повинні розглядатися як єдиний комплекс пам`яток. Законом України «Про охорону культурної спадщини» саме Уряду України надано повноваження щодо занесення пам`ятки національного значення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України та внесення змін до нього, шляхом прийняття відповідних актів. Отож постанову Кабінету Міністрів України від 19.05.2021 №506 «Про зміну категорії пам`яток культурної спадщини» було прийнято Урядом України відповідно до повноважень та процедури встановленої Регламентом.

При цьому, за твердженням відповідача, у позивача наразі відсутні будь-які правові підстави для користування будівлею Гостинного двору. Так, судовим рішення у справі №910/6357/16 зобов`язано позивача повернути Регіональному відділенню Фонду державного майна у місті Києві вказане нерухоме майно. Тому позивач не є особою, до якої застосовано спірний акт, а також не є суб`єктом правовідносин, в яких застосований вказаний акт. Його прав та інтересів спірним актом не порушено.

19.01.2022 представником Міністерства культури та інформаційної політики України подано письмові пояснення по суті спору із додатками (том 1, а.с.107-124), де ним зазначено про безпідставність позовних вимог та наголошено на тому, що оскаржуваною постановою Кабінету Міністрів України від 19.05.2021 №506 «Про зміну категорії пам`яток культурної спадщини» прийнято рішення не про внесення вказаної пам`ятки до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, а про зміну категорії пам`ятки з місцевого значення на національне значення. Автентичність цієї пам`ятки була доведена ще в 2014 році, на момент занесення об`єкту до Державного реєстру нерухомих пам`яток України за категорією місцевого значення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Спеціальне наукове-реставраційне проектне будівельно-виробниче підприємство «Укрреставрація» (ідентифікаційний код 02405534) зареєстроване 29.09.1994 як юридична особа за адресою: 04070, м. Київ, Контрактова площа, буд. 4, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 11.11.2021 (том 1, а.с.17-18).

Наказом Міністерства культури України від 15.10.2014 №869 «Про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України» вирішено занести до Державного реєстру нерухомих пам`яток України за категорією місцевого значення об`єкти культурної спадщини, зокрема в м. Києві згідно з переліком, викладеним у додатку 1 (том 1, а.с.131-132).

У Додатку 1 до наказу Міністерства культури України від 15.10.2014 №869 «Перелік об`єктів культурної спадщини у м. Києві, що заносяться до Державного реєстру нерухомих пам`яток України за категорією місцевого значення» міститься, в тому числі за порядковим №22: об`єкт - Гостинний двір (за проектними матеріалами арх. Л. Руска, 1809 рік); датування - 1983-1990 років; адреса - площа Контрактова, 4; вид об`єкта - пам`ятка архітектури, містобудування; № та дата рішення про взяття під охорону - Постанова Ради Міністрів УРСР від 24.08.1963 №970, постанова Кабінету Міністрів України від 15.08.2011 №1380 - виключення; охоронний № - 947-Кв (том 1, а.с.133-138).

Постановою Кабінету Міністрів України від 19.05.2021 №506 «Про зміну категорії пам`яток культурної спадщини» змінено категорію пам`яткам місцевого значення «Комплекс споруд Контрактової площі» на пл. Контрактовій у м. Києві та «Гостинний двір (за проектними матеріалами ар. Л. Руска, 1809 р.)» на пл. Контрактовій, 4 у м. Києві на категорію національного значення та присвоєно пам`яткам охоронні номери 260097 та 260097/1 відповідно (том 1, а.с.12).

Не погоджуючись із зазначеною постановою в частині зміни категорії пам`ятці місцевого значення «Гостинний двір (за проектними матеріалами ар. Л. Руска, 1809 р.)» на пл. Контрактовій, 4, у м. Києві на категорію національного значення та присвоєння пам`ятці охоронного номеру 260097/1, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об`єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь врегульовано Законом України «Про охорону культурної спадщини» від 08.06.2000 №1805-III (далі - Закон №1805-III; в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

За приписами статті 1 Закону №1805-III у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

об`єкт культурної спадщини - визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов`язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об`єкти (об`єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об`єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність;

пам`ятка культурної спадщини (далі - пам`ятка) - об`єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, або об`єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (невключення) об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України;

охорона культурної спадщини - система правових, організаційних, фінансових, матеріально-технічних, містобудівних, інформаційних та інших заходів з обліку (виявлення, наукове вивчення, класифікація, державна реєстрація), запобігання руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечення захисту, збереження, утримання, відповідного використання, консервації, реставрації, ремонту, реабілітації, пристосування та музеєфікації об`єктів культурної спадщини.

Згідно з частиною першою статті 3 Закону №1805-III державне управління у сфері охорони культурної спадщини покладається на Кабінет Міністрів України та спеціально уповноважені органи охорони культурної спадщини. До спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини (далі - органи охорони культурної спадщини) належать, зокрема, центральні органи виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері охорони культурної спадщини.

Статтею 4 Закону №1805-III встановлено, що до повноважень Кабінету Міністрів України у сфері охорони культурної спадщини належить, зокрема: забезпечення проведення державної політики, занесення об`єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України та внесення змін до нього щодо пам`яток національного значення.

Частиною першою статті 13 Закону №1805-III передбачено, що об`єкти культурної спадщини незалежно від форм власності відповідно до їхньої археологічної, естетичної, етнологічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності підлягають реєстрації шляхом занесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України (далі - Реєстр) за категоріями національного та місцевого значення пам`ятки. Порядок визначення категорій пам`яток встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини першої статті 14 Закону №1805-III занесення об`єкта культурної спадщини до Реєстру та внесення змін до нього (вилучення з Реєстру, зміна категорії пам`ятки) провадяться відповідно до категорії пам`ятки: а) пам`ятки національного значення - постановою Кабінету Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини, протягом одного року з дня одержання подання; б) пам`ятки місцевого значення - рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини, за поданням відповідних органів охорони культурної спадщини або за поданням Українського товариства охорони пам`яток історії та культури, інших громадських організацій, до статутних завдань яких належать питання охорони культурної спадщини, протягом одного місяця з дня одержання подання.

Єдину систему обліку об`єктів культурної спадщини незалежно від їх видів та типів визначено Порядком обліку об`єктів культурної спадщини, затвердженого наказом Міністерства культури України від 11.03.2013 №158 (далі - Порядок №158; в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 3 розділу І Порядку №158 система обліку об`єктів культурної спадщини включає комплекс заходів із взяття на облік об`єкта культурної спадщини, оформлення облікової документації, занесення чи не занесення об`єкта культурної спадщини до Реєстру, ведення Реєстру, інвентаризації об`єктів культурної спадщини, включення до Реєстру об`єкта культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності Законом, формування облікових справ та внесення змін до Реєстру (зміна категорії пам`ятки та вилучення пам`ятки з Реєстру).

Згідно з пунктом 4 розділу І Порядку №158 ініціаторами розгляду питань занесення об`єкта культурної спадщини до Реєстру, внесення змін до відомостей Реєстру, передбачених абзацами другим - п`ятим пункту 1 розділу V цього Порядку, та внесення змін до Реєстру (далі - Ініціатор) є: уповноважений орган - за категорією пам`ятки національного значення; уповноважений орган, Українське товариство охорони пам`яток історії та культури, інші громадські організації, до статутних завдань яких належать питання охорони культурної спадщини - за категорією пам`ятки місцевого значення.

Пунктом 5 розділу І Порядку №158 визначено, що суб`єктами прийняття рішення про занесення об`єкта культурної спадщини до Реєстру, внесення змін до відомостей Реєстру, передбачених абзацами другим - п`ятим пункту 1 розділу V цього Порядку, внесення змін до Реєстру відповідно до категорії пам`яток є: Кабінет Міністрів України - щодо пам`яток національного значення; Мінкультури - щодо пам`яток місцевого значення.

Пунктом 4 розділу V Порядку №158 передбачено, що рішення про зміну категорії пам`ятки, внесення змін до відомостей Реєстру щодо найменування, виду, типу, дати утворення, місцезнаходження пам`ятки здійснюється в порядку, визначеному розділом IV цього Порядку, з урахуванням особливостей, передбачених пунктом 5 цього розділу.

Так, відповідно до пункту 1 розділу IV Порядку №158 для розгляду питання занесення об`єкта культурної спадщини до Реєстру Ініціатором подаються Мінкультури такі документи: подання за формою, наведеною у додатку 3 до цього Порядку, засвідчене підписом керівника установи, організації, що виступає Ініціатором; облікова документація.

За результатами розгляду поданих документів Експертною комісією оформлюється протокол, який містить: висновок щодо відповідності (невідповідності) об`єкта культурної спадщини критеріям; висновок щодо відповідності (невідповідності) заявленій категорії пам`яток; обґрунтування прийнятого рішення, інші думки членів Експертної комісії (за наявності). Протокол підписують усі члени Експертної комісії, що брали участь у її засіданні (пункт 4 розділу IV Порядку №158).

Згідно з пунктом 6 розділу IV Порядку №158 Мінкультури у строк, що не перевищує 10 робочих днів з дня оформлення протоколу Експертної комісії та з врахуванням її рішень, здійснює одну з таких дій, про що повідомляє Ініціатора: приймає рішення про занесення об`єкта культурної спадщини до Реєстру за категорією місцевого значення; готує проект постанови Кабінету Міністрів України про занесення об`єкта культурної спадщини до Реєстру за категорією національного значення; відмовляє у занесенні об`єкта до Реєстру в зв`язку із невідповідністю його критеріям; надсилає подані документи на доопрацювання з метою уточнення позицій разом із відповідним протоколом Експертної комісії.

Зі змісту наведених правових норм вбачається, що процедура зміни категорії пам`ятки місцевого значення на категорію національного значення включає такі етапи:

1. Ініціатор (який може бути уповноваженим органом, Українським товариством охорони пам`яток історії та культури, іншими громадськими організаціями зі статутним завданням охорони культурної спадщини) подає Міністерству культури та інформаційної політики України документи, включаючи подання та облікову документацію, щодо зміни категорії пам`ятки;

2. Експертна комісія розглядає подані документи і готує протокол, що містить висновки щодо відповідності об`єкта культурної спадщини критеріям та заявленій категорії пам`яток, а також обґрунтування прийнятого рішення;

3. Міністерство культури та інформаційної політики України у 10-денний строк після оформлення протоколу Експертної комісії та з урахуванням її рішень здійснює одну з дій: готує проєкт постанови Кабінету Міністрів України про зміну категорії пам`ятки або надсилає подані документи на доопрацювання разом із відповідним протоколом Експертної комісії;

4. Кабінет Міністрів України приймає рішення про зміну категорії пам`ятки, якщо відповідний проєкт постанови був поданий на його розгляд.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до вказаної процедури, 13.04.2021 Громадською організацією «Українське товариство охорони пам`яток історії та культури» було подано до Міністерства культури та інформаційної політики України подання про зміну категорії пам`ятки щодо об`єктів: «Комплекс споруд Контрактової площі» у м. Києві, «Гостинний двір (за проектними матеріалами арх. Л. Руска, 1809 р.)» на пл. Контрактовій, 4 у м. Києві, разом з обліковою документацією, складеною Українським державним інститутом культурної спадщини (том 1, а.с.127,139-161).

15.04.2021 на засіданні Експертної комісії з питань обліку об`єктів культурної спадщини була розглянута облікова документація на пам`ятки місцевого значення «Комплекс споруд Контрактової площі» м. Києві, «Гостинний двір» на пл. Контрактовій, 4 у м. Києві (зміна категорії пам`ятки). За результатами розгляду облікової документації Експертною комісією ухвалено протокольне рішення від 15.04.2021 №2/21 про відповідність цих пам`яток архітектури та містобудування критеріям пам`яток національного значення (том 1, а.с.128-129).

Міністерством культури та інформаційної політики України було підготовлено та подано на розгляд Кабінету Міністрів України проєкт постанови «Про зміну категорії пам`яток культурної спадщини», яким запропоновано змінити категорію пам`яткам місцевого значення «Комплекс споруд Контрактової площі» на Контрактовій площі у м. Києві та «Гостинний двір (за проектними матеріалами ар. Л. Руска, 1809 р.)» на площі Контрактовій, 4 у м. Києві на категорію національного значення та присвоїти пам`яткам охоронні номери 260097 та 260097/1 відповідно (том 1, а.с.208-234).

Після його розгляду Кабінетом Міністрів України прийнято спірну постанову від 19.05.2021 №506 «Про зміну категорії пам`яток культурної спадщини» у відповідній редакції.

Підсумовуючи викладене, суд констатує, що відповідачем дотримано процедуру зміни категорії пам`ятці місцевого значення «Гостинний двір (за проектними матеріалами ар. Л. Руска, 1809 р.)» на пл. Контрактовій, 4 у м. Києві на категорію національного значення.

Щодо доводів позивача про наявність корупціогенних факторів при прийнятті спірної постанови в частині зміни категорії пам`ятці місцевого значення «Гостинний двір (за проектними матеріалами ар. Л. Руска, 1809 р.)» на пл. Контрактовій, 4, суд вказує таке.

Згідно з частинами першою і третьою 55 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 №1700-VII (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) з метою виявлення в чинних нормативно-правових актах та проектах нормативно-правових актів факторів, що сприяють або можуть сприяти вчиненню корупційних правопорушень, розроблення рекомендацій стосовно їх усунення проводиться антикорупційна експертиза.

Обов`язковій антикорупційній експертизі, яка проводиться Міністерством юстиції України, підлягають усі проекти нормативно-правових актів, що вносяться на розгляд Кабінету Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 18.07.2007 №950 затверджено Регламент Кабінету Міністрів України, який встановлює порядок проведення засідань Кабінету Міністрів України (далі - Кабінет Міністрів), підготовки та прийняття рішень, визначає інші процедурні питання його діяльності (далі - Регламент КМУ; в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 37-2 Регламенту КМУ Національне агентство з питань запобігання корупції може проводити антикорупційну експертизу проекту нормативно-правового акта Кабінету Міністрів з метою виявлення у ньому факторів, що сприяють або можуть сприяти вчиненню корупційних правопорушень.

З цією метою розробник одночасно з поданням відповідного проекту акта Мін`юсту для проведення правової експертизи надсилає такий проект, завізований керівником органу, який є розробником, разом з пояснювальною запискою та порівняльною таблицею (якщо проектом акта передбачено внесення змін до інших актів Кабінету Міністрів) до Національного агентства з питань запобігання корупції для визначення необхідності проведення антикорупційної експертизи.

У разі прийняття рішення про проведення антикорупційної експертизи надісланого розробником проекту нормативно-правового акта Національне агентство з питань запобігання корупції протягом трьох днів з дня його отримання інформує про прийняте рішення розробника та Кабінет Міністрів, а стосовно проекту нормативно-правового акта Кабінету Міністрів з питань, зазначених в абзаці третьому § 38 цього Регламенту, таке інформування здійснюється в одноденний строк.

За результатами проведення антикорупційної експертизи Національне агентство з питань запобігання корупції у строк, що становить не більш як десять днів з дня, що настає за днем інформування розробника про проведення антикорупційної експертизи, надсилає висновок розробнику.

У разі коли Національне агентство з питань запобігання корупції у зазначений строк не надало свій висновок, вважається, що зауваження до проекту відсутні.

Результати антикорупційної експертизи проекту нормативно-правового акта Кабінету Міністрів підлягають обов`язковому розгляду розробником.

Аналіз наведених вище норм свідчить, що антикорупційна експертиза є обов`язковою для усіх проєктів нормативно-правових актів, які вносяться на розгляд Кабінету Міністрів України. За проведення антикорупційної експертизи відповідає Міністерство юстиції України. Воно аналізує проєкти нормативно-правових актів з метою ідентифікації корупційних ризиків і дає рекомендації щодо їх усунення.

Додатково, проєкт нормативно-правового акта Кабінету Міністрів України може підлягати антикорупційній експертизі також з боку Національного агентства з питань запобігання корупції. Це агентство також має право надавати свій висновок розробнику проєкту. Якщо Національне агентство з питань запобігання корупції не надало свого висновку до проєкту протягом визначеного законом строку, то вважається, що зауваження до проєкту відсутні.

Судом встановлено, що до прийняття оскаржуваної постанови був отриманий висновок Міністерства юстиції України від 19.05.2021 №21304/12706-26-21/7.2.3 за результатами правової експертизи проєкту постанови Кабінету Міністрів України «Про зміну категорії пам`яток культурної спадщини», яким підтверджується, що у проєкті постанови відсутні корупціогенні фактори (том 1, а.с.224).

До того ж, з пояснювальної записки до проєкту постанови Кабінету Міністрів України «Про зміну категорії пам`яток культурної спадщини» вбачається, що проєкт акта був надісланий до Національного агентства з питань запобігання корупції для проведення антикорупційної експертизи листом Міністерства культури та інформаційної політики України від 17.05.2021 №5523/6.11.7 (вхідний НАЗК від 17.05.2021 №03/38454/21) (том 1, а.с.210-213).

Матеріали справи не містять висновку Національного агентства з питань запобігання корупції до вказаного проєкту.

За таких обставин, вказані вище доводи позивача щодо наявності корупціогенних факторів є безпідставними та не підтверджені жодними належними доказами.

Щодо твердження позивача на помилковість занесення до Реєстру за категорією національного значення об`єкта пам`ятки архітектури, містобудування «Гостинний двір» на пл. Контрактовій, 4, суд вказує таке.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22.05.2019 №452 затверджено Порядок визначення категорій пам`яток (далі - Порядок №452; в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з цим Порядком визначаються категорії пам`яток для внесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України (далі - Реєстр) (пункт 1 Порядку №452).

Відповідно до пункту 3 Порядку №452 об`єкти культурної спадщини, які пропонуються для внесення до Реєстру за категорією національного значення, повинні зберегти свою автентичність (пам`ятка повинна значною мірою зберегти свою форму та матеріально-технічну структуру, історичні культурні нашарування) та мати одну або більше з таких ознак:

мали значний вплив на розвиток культури країни;

безпосередньо пов`язані з історичними подіями, віруваннями, життям і діяльністю людей, які зробили значний внесок у розвиток національної культури;

репрезентують шедевр творчого генія, є етапними творами видатних архітекторів чи інших митців;

є витворами зниклої цивілізації чи мистецького стилю.

Пунктом 4 Порядку №452 встановлено, що об`єкти культурної спадщини, які пропонуються для внесення до Реєстру за категорією місцевого значення, повинні зберегти свою автентичність (пам`ятка повинна значною мірою зберегти свою форму та матеріально-технічну структуру, історичні культурні нашарування) та мати одну або більше з таких ознак:

мали вплив на розвиток культури певного населеного пункту чи регіону;

пов`язані з історичними подіями, віруваннями, життям і діяльністю людей, які зробили значний внесок у розвиток культури певного населеного пункту чи регіону;

є культурною спадщиною національної меншини чи регіональної етнічної групи.

Попередню оцінку відповідності об`єкта культурної спадщини ознакам, визначеним у пунктах 3 і 4 цього Порядку, проводить розробник облікової документації, що складається відповідно до Порядку обліку об`єктів культурної спадщини, який затверджується Мінкультури (пункт 5 Порядку №452).

Згідно з пунктом 6 Порядку №452 відповідність об`єктів культурної спадщини ознакам, передбаченим пунктами 3 і 4 цього Порядку, встановлюється під час їх внесення до Реєстру в установленому законодавством порядку.

Системний аналіз наведених норм вказує на те, що для внесення об`єкта культурної спадщини до Реєстру за категорією національного або місцевого значення обов`язково необхідно, щоб об`єкт відповідав певним критеріям, які визначені у пунктах 3 і 4 Порядку №452. Основними критеріями відповідно до змісту вказаних пунктів є збереження автентичності та важливість культурного внеску.

Відповідність об`єктів культурної спадщини цим критеріям встановлюється саме під час їх внесення до Реєстру в установленому законодавством порядку.

На підтвердження того, що об`єкт «Гостинний двір» на пл. Контрактовій, 4 у м. Києві не відповідає критерію автентичності (оскільки є новою спорудою) і не є об`єктом культурної спадщини в розумінні статті 13 Закону №1805-III позивач надав: висновок Українського державного науково-дослідного та проектного інституту щодо визначення історико-культурної цінності об`єкта культурної спадщини «Гостинний двір» за 2011 рік (том 1, а.с.29-35), протокол засідання Науково-методичної ради з питань охорони культурно спадщини від 23.11.2011 №50 (том 1, а.с.36-38), Фаховий висновок щодо автентичності сучасної будівлі Гостинного двору на Контрактовій площі, 4 у Подільському районі м. Києва Науково-дослідного інституту пам`яткоохоронних досліджень за 2012 рік (том 1, а.с.39-44).

Суд вказує, що постановою Кабінету Міністрів України від 15.08.2011 №1380 «Про виключення будівлі Гостинного двору у місті Києві із списку пам`ятників архітектури Української РСР, що перебувають під охороною держави» виключено із списку пам`ятників архітектури Української РСР, що перебувають під охороною держави, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 24.08.1963 №970 «Про впорядкування справи обліку та охорони пам`ятників архітектури на території Української РСР» (ЗП УРСР, 1963 р., №8, ст. 76; 1979 р., №10, ст. 71), будівлю Гостинного двору (охоронний номер 872) на Контрактовій площі, 4 у м. Києві (том 1, а.с.130).

У пояснювальній записці до проєкту постанови Кабінету Міністрів України «Про виключення будівлі Гостинного двору у місті Києві із списку пам`ятників архітектури Української РСР, що перебувають під охороною держави» як основною підставою для виключення споруди зі списку зазначалось, що сучасна будівля Гостинного двору жодному з критеріїв, визначених у пункті 10 Порядку визначення категорій пам`яток для занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, не відповідає, оскільки є новою спорудою, створеною з використанням нереалізованого проекту 1809 року архітектора ОСОБА_1 в частині елементів фасаду.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.10.2015 у справі № 2а-7460/12/2670, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.01.2016, позов Київської міської організації Всеукраїнської громадської організації «Громадянська позиція», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Кабінету Міністрів України, Міністерства культури України, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Публічного акціонерного товариства «Спеціальне-наукове реставраційне проектне будівельно-виробниче підприємство «Укрреставрація», ОСОБА_5 , Київської міської державної адміністрації, Регіонального відділення Фонду Державного майна України по м. Києву, Головного управління культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання незаконною та нечинною постанови, зобов`язання вчинити дії адміністративний позов задоволено частково. Визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 15.08.2011 №1380 «Про виключення будівлі Гостинного двору у місті Києві із списку пам`ятників архітектури Української РСР, що перебувають під охороною держави». У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Зобов`язано Кабінет Міністрів України невідкладно опублікувати резолютивну частину даної постанови у виданні, в якому було офіційно оприлюднено постанову Кабінету Міністрів України від 15.08.2011 №1380 «Про виключення будівлі Гостинного двору у місті Києві із списку пам`ятників архітектури Української РСР, що перебувають під охороною держави», після набрання вказаною постановою законної сили.

Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що згідно з пунктом 10 Порядку визначення категорій пам`яток для занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 №1760 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), об`єкти культурної спадщини національного значення є особливою історичною або культурною цінністю і повинні відповідати критерію автентичності, а також принаймні одному з таких критеріїв: справили значний вплив на розвиток культури, архітектури, містобудування, мистецтва країни; безпосередньо пов`язані з історичними подіями, віруваннями, життям і діяльністю видатних людей; репрезентують шедевр творчого генія, стали етапними творами видатних архітекторів чи інших митців; були витворами зниклої цивілізації чи мистецького стилю. Критерій автентичності означає, що пам`ятка повинна значною мірою зберегти свою форму та матеріально-технічну структуру, історичні нашарування, а також роль у навколишньому середовищі.

Правових підстав (відсутність критерії, встановлених пунктом 10 Порядку визначення категорій пам`яток для занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України) для виключення Гостинного двору із списку пам`ятників архітектури, що перебувають під охороною держави не існувало.

Таким чином, автентичність пам`ятки «Гостинний двір» на Контрактовій площі 4 підтверджена постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.10.2015 і ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.01.2016 у справі №2а-7460/12/2670, які набрали законної сили.

Частиною четвертою статті 78 КАС України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Крім того, як встановлено вище, спірною постановою Кабінету Міністрів України було прийнято рішення не про внесення пам`ятки «Гостинний двір» на пл. Контрактовій, 4 до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, а про зміну її категорії. Відтак, питання відповідності цього об`єкту критерію збереження автентичності, які визначені у пунктах 3 і 4 Порядку №452, було вирішено під час прийняття наказу Міністерства культури України від 15.10.2014 №869 «Про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України», яким до Державного реєстру нерухомих пам`яток України за категорією місцевого значення була внесена пам`ятка архітектури, містобудування «Гостинний двір» на пл. Контрактовій, 4 у м. Києві. Спірною ж постановою було змінено лише критерій важливості культурного внеску.

Відповідно до пояснювальної записки до проєкту постанови Кабінету Міністрів України «Про зміну категорії пам`яток культурної спадщини» «Комплекс споруд Контрактової площі» та «Гостинний двір (за проектними матеріалами ар. Л. Руска, 1809 р.)» у її складі відповідають критеріям пам`яток культурної спадщини національного значення як такі, що репрезентують шедевр творчого генія та є етапними творами видатних архітекторів та повинні розглядатися як єдиний комплекс пам`яток (том 1, а.с.210-213).

З огляду на вказане суд не погоджується із твердженням позивача, що об`єкт пам`ятки архітектури та містобудування «Гостинний двір» на пл. Контрактовій, 4 не відповідає критеріям об`єктів культурної спадщини, які пропонуються для внесення до Реєстру за категорією національного значення.

Щодо доводів відповідача та третьої особи про відсутність у позивача у межах спірних правовідносин порушеного права або інтересу, суд зазначає таке.

Особливості провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових актів органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування та інших суб`єктів владних повноважень визначені у положеннях статті 264 КАС України.

У відповідності до пункту 1 частини першої статті 264 КАС України правила цієї статті поширюються на розгляд адміністративних справ щодо законності (крім конституційності) постанов та розпоряджень Кабінету Міністрів України, постанов Верховної Ради Автономної Республіки Крим.

Згідно з частин другої, третьої статті 264 КАС України право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб`єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.

Нормативно-правові акти можуть бути оскаржені до адміністративного суду протягом всього строку їх чинності.

Відтак, процесуальний закон вимагає, щоб у позовній заяві про оскарження нормативно-правового акта позивач, з-поміж іншого, обґрунтував свою належність до суб`єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт. Таке ж правило має застосовуватись і до оскарження правових актів індивідуальної дії.

Як було зазначено вище, спірна постанова Кабінету Міністрів України стосується, зокрема зміни категорії пам`ятки архітектури, містобудування «Гостинний двір» на пл. Контрактовій, 4 у м. Києві.

В позовній заяві позивач в обґрунтування свого звернення до суду і порушення спірним рішенням його прав та інтересів зазначив, що будівля «Гостинний двір» за адресою: м. Київ, Контрактова площа, 4 належить державі в особі Фонду державного майна України, однак на даний час цей об`єкт досі не повернуто з оренди і він знаходиться у користуванні ТОВ «Спеціальне науково-реставраційне проектне будівельно-виробниче підприємство «Укрреставрація».

Судом встановлено, що 18.03.1994 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву (орендодавець) та Організацією орендарів орендного підприємства «Укрреставрація», правонаступником якої є позивач (орендар), був укладений договір оренди №149 (далі - договір оренди), відповідно до якого орендодавець передає, а орендар - приймає в оренду будівлі-пам`ятки архітектури: «Гостинний двір» загальною площею 9433 кв.м., пансіонат «Укрреставрація» (Віла Водарського) у м. Ялті загальною площею 993,7 кв.м. (пункт 1.1 договору) (том 1,а.с.13-14).

З акту прийому-передачі (додаток до договору оренди) вбачається, що на виконання умов договору оренди орендодавець передав орендарю об`єкти оренди - будівлі-памятки архітектури: «Гостинний двір» та пансіонат «Укрреставрація» (Віла Водарського) (том 1, а.с.15-16).

В подальшому, постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.02.2018 в справі №910/6357/16, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 08.05.2018, розірвано договір оренди від 18.03.1994 №149 в частині будівлі - пам`ятки архітектури «Гостинний двір» загальною площею 9433 кв.м.; зобов`язано Приватне акціонерне товариство «Спеціальне наукове-реставраційне проектне будівельно-виробниче підприємство «Укрреставрація» повернути Регіональному відділенню Фонду державного майна України по місту Києву державне нерухоме майно: будівлю - пам`ятку архітектури «Гостинний двір» загальною площею 9433 кв.м. (том 1, а.с.19-26).

Cудова колегія вказує, що після того як рішення суду про розірвання договору оренди набрало законної сили, орендар вже не має права користуватися державним нерухомим майном згідно з розірваним договором оренди. Тому станом на час звернення позивача з цим позовом до суду правові підстави для користування будівлею «Гостинний двір» за адресою: м. Київ, Контрактова площа, 4 у останнього, на підставі договору оренди від 18.03.1994 №149, відсутні.

Водночас, на думку суду, рішення про надання будівлі статусу категорії пам`ятки національного значення стосується будь-кого, оскільки воно визначає відповідний об`єкт як важливий елемент культурної спадщини для всього суспільства та встановлює заходи з його охорони, які мають вплив абсолютно на всіх. Отож суд вважає, що позивач є суб`єктом правовідносин, у яких буде застосовано оскаржувану постанову Кабінету Міністрів України, а тому має право на її оскарження.

Відповідно до вимог статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тобто, ці норми одночасно покладають обов`язок на сторін доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень.

Позивач під час розгляду справи не довів належними засобами доказування обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, натомість відповідач, як суб`єкт владних повноважень, довів належними засобами доказування правомірність та обґрунтованість прийняття оскаржуваної постанови.

З огляду на зазначене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

Оскільки у задоволенні позову слід відмовити, судові витрати відшкодуванню позивачу не підлягають.

В судовому засіданні 03.08.2023 проголошено вступну та резолютивну частину, повний текст рішення суду складено 07.08.2023.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250, 255 КАС України, суд

в и р і ш и в :

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Головуючий суддя Кушнова А.О.

Судді Щавінський В.Р.

Дудін С.О.