Постанова

від 30.01.2024 по справі 640/33049/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД01010, м. Київ, вул. Князів Острозьких, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6aa.court.gov.ua

Головуючий суддя у першій інстанції: Кушнова А.О.

Суддя-доповідач: Епель О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2024 року Справа № 640/33049/21

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Епель О.В.,

суддів: Карпушової О.В., Мєзєнцева Є.І.,

за участю секретаря Горегляд Д.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціальне наукове-реставраційне проектне будівельно-виробниче підприємство «Укрреставрація» на рішення Київського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2023 року у справі

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціальне наукове-реставраційне проектне будівельно-виробниче підприємство «Укрреставрація»

до Кабінету Міністрів України,

третя особа на стороні Відповідача,

яка не заявляє самостійні вимоги

на предмет спору: Міністерство культури та інформаційної політики України

про визнання протиправною та нечинною постанови,

В С Т А Н О В И В :

Історія справи.

1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Спеціальне наукове-реставраційне проектне будівельно-виробниче підприємство «Укрреставрація» (далі - Позивач) звернулося до суду з позовом до Кабінету Міністрів України (далі - Відповідач), третя особа на стороні Відповідача, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору: Міністерство культури та інформаційної політики України, в якому просило визнати протиправною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 19.05.2021 № 506 «Про зміну категорії пам`яток культурної спадщини» в частині зміни категорії пам`ятки місцевого значення «Гостинний двір (за проектними матеріалами ар. Л. Руска, 1809 р.)» на пл. Контрактовій, 4, у м. Києві на категорію національного значення та присвоєння пам`ятці охоронного номеру 260097/1.

В обґрунтування зазначених вимог Позивач стверджував, що оскаржувана постанова КМУ є протиправною, оскільки прийнята всупереч приписам чинного законодавства України, зокрема, Закону України «Про охорону культурної спадщини» від 08.06.2000 № 1805-ІІІ.

Окрім того, Позивач вважає, що така постанова містить корупціоногенні фактори, оскільки створює штучні перешкоди у здійсненні господарської діяльності.

Позивач вважає, що він є добросовісним користувачем будівлі-пам`ятки архітектури «Гостинний двір» за договором оренди № 149, оскільки його розірвання на підставі судового рішення у справі № 910/6537/16 не відбулося і наразі майно не повернуто до Фонду державного майна України.

Разом з тим, на переконання ТОВ «Спеціальне наукове-реставраційне проектне будівельно-виробниче підприємство «Укрреставрація», сучасна будівля Гостинного двору не відповідає критерію автентичності в розумінні норм Закону України «Про охорону культурної спадщини» та іншим критеріям об`єктів культурної спадщини, які пропонуються для внесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України за категорією національного значення.

2. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2023 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що, приймаючи оскаржувану постанову, Відповідач дотримався процедури зміни категорії пам`ятки місцевого значення «Гостинний двір (за проектними матеріалами ар. Л. Руска, 1809 р.)» на пл. Контрактовій, 4 у м. Києві на категорію пам`ятки національного значення і що така постанова прийнята за наявності відповідних правових підстав.

При цьому, аналізуючи доводи Позивача про наявність у оскаржуваної Постанові КМУ корупціоногенних факторів, суд вказав, що до її прийняття Відповідачем був отриманий висновок Міністерства юстиції України від 19.05.2021 № 21304/12706-26-21/7.2.3 за результатами правової експертизи проєкту такої постанови, яким підтверджується, що у вказаному проєкті відсутні корупціогенні фактори.

Разом з тим, приходячи до висновку щодо правомірності оскаржуваної Позивачем постанови КМУ та щодо безпідставності наведених ним доводів, суд наголосив, що автентичність спірної пам`ятки «Гостинний двір» та відповідні обставини установлені судовими рішеннями у справі № 2а-7460/12/2670, які набрали законної сили.

Водночас суд зауважив, що оскаржуваною Постановою КМУ було прийнято рішення не про внесення спірної пам`ятки до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, а лише про зміну її категорії, а питання щодо відповідності цього об`єкту законодавчо визначеному критерію збереження автентичності, було вирішено ще під час прийняття наказу Міністерства культури України від 15.10.2014 №869, що не є предметом спору в цій справі.

Також, аналізуючи й інші обставини та доводи учасників справи, суд прийняв до уваги й те, що станом на час звернення Позивача до суду з цим позовом він не мав жодних прав на користування означеною вище пам`яткою, оскільки судовим рішенням у справі № 910/6357/16, яке було переглянуто Верховним Судом та набрало законної сили, Позивача зобов`язано повернути Регіональному відділенню Фонду державного майна України по місту Києву державне нерухоме майно: будівлю - пам`ятку архітектури «Гостинний двір» у зв`язку з розірванням договору оренди з ним.

Втім, суд прийшов до висновку про наявність у Позивача права на оскарження спірної Постанови КМУ, оскільки спірна пам`ятка визначена нею як важливий елемент культурної спадщини для всього суспільства, щодо якого встановлено заходи з його охорони, які мають вплив абсолютно на всіх.

3. Не погоджуючись з таким рішенням суду, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити постанову про задоволення позову в повному обсязі.

Апелянт вважає, що він є законним і добросовісним користувачем будівлі-пам`ятки архітектури «Гостинний двір», та зазначає, що станом на теперішній час відповідний об`єкт не повернутий Фонду державного майна України і виконання рішення суду у справі № 910/6537/16 не відбулося, а також, що державним виконавцем винесено постанову про закінчення відповідного виконавчого провадження через об`єктивну неможливість виконання рішення суду у вказаній справі, зокрема, через те, що об`єкту з первинними характеристиками не існує, а сам об`єкт перебуває в стані незавершеного будівництва.

Разом з тим, Апелянт вказує, що об`єкти культурної спадщини, які пропонуються для внесення до Реєстру за категорією національного значення, повинні зберегти свою автентичність та мати одну або більше ознак передбачених Порядком визначення категорій пам`яток затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.05.2019 № 452, а існуюча будівля «Гостинного двору», на його переконання, не є автентичною пам`яткою і не відповідає відповідним нормативно визначеним ознакам.

Також Апелянт вважає, що обставини щодо автентичності спірної пам`ятки, установлені судовими рішеннями у справі № 2а-7460/12/2670, не мають преюдиціального значення для вирішення цієї справи і що суд мав ретельно перевірити наведені саме в позові відповідні обставини.

Апелянт стверджує, що оскаржувана Постанова КМУ грубо порушує його конституційне право користуватися спірним об`єктом, безпосередньо зачіпає його охоронювані законом інтереси та містить корупціоногенні фактори.

Окрім того, Апелянт вважає, що судом першої інстанції при ухваленні рішення в цій справі не було надано оцінку певним обставинами щодо прийняття Відповідачем спірної постанови, зокрема щодо наявності належної облiкової документацiї на об`єкт культурної спадщини, відсутності в iсторичнiй довідці обґрунтувань автентичності об`єкта, його цiнностi з археологiчного, естетичного, етнологічного, iсторичного, архiтектyрного, мистецького/ наукового чи художнього погляду, наявностi/вiдсутності вiдповiдного наукового стyпеня та/або спецiальностi в осіб - підписантів (облікової картки, історично довiдки, акта стану збереження), обставин щодо чинності висновку Експертної комісії.

З цих та інших підстав Апелянт вважає, що оскаржуване ним рішення суду прийнято за неповно встановлених судом обставин, з порушенням норм матеріального права та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи в цілому.

4. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.09.2023 та від 18.12.2023 було відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до судового розгляду.

5. Відповідачем та третьою подано відзиви на апеляційну скаргу, в яких вони просять залишити таку скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, наполягаючи на необґрунтованості доводів Апелянта та правильності висновків суду.

6. Відповідно до частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

7. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін з наступних підстав.

8. Обставини справи, установлені судом першої інстанції.

Як установлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, товариство з обмеженою відповідальністю «Спеціальне наукове-реставраційне проектне будівельно-виробниче підприємство «Укрреставрація» зареєстроване 29.09.1994 як юридична особа за адресою: 04070, м. Київ, Контрактова площа, буд. 4.

18.03.1994 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву та Організацією орендарів орендного підприємства «Укрреставрація», правонаступником якої є Позивач, був укладений договір оренди № 149, відповідно до якого орендодавець передає, а орендар приймає в оренду будівлі-пам`ятки архітектури: «Гостинний двір» загальною площею 9433 кв.м., пансіонат «Укрреставрація» (Віла Водарського) у м. Ялті загальною площею 993,7 кв.м.

З акта прийому-передачі, який є додатком до договору оренди, вбачається, що на виконання умов цього договору, орендодавець передав орендарю об`єкти оренди - будівлі-памятки архітектури: «Гостинний двір» та пансіонат «Укрреставрація» (Віла Водарського).

Постановою Ради Міністрів Української РСР від 06.09.1979 № 442 пам`ятка «Гостинний двір» була взята на облік як пам`ятка архітектури республіканського значення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 15.08.2011 № 1380 «Про виключення будівлі Гостинного двору у м. Києві із списку пам`ятників архітектури Української РСР, що перебувають під охороною держави» будівлю Гостинного двору (охоронний номер 872) на Контрактовій площі, 4, у м. Києві було виключено із списку пам`ятників архітектури Української РСР, що перебувають під охороною держави, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 24.08.1963 № 970 «Про впорядкування справи обліку та охорони пам`ятників архітектури на території Української РСР».

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.10.2015, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.01.2016, у справі № 2а-7460/12/2670 визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 15.08.2011 № 1380 «Про виключення будівлі Гостинного двору у місті Києві із списку пам`ятників архітектури Української РСР, що перебувають під охороною держави».

Вказаними судовими рішеннями, які набрали законної сили, підтверджено автентичність пам`ятки «Гостинний двір» на Контрактовій площі 4.

Наказом Міністерства культури України від 15.10.2014 № 869 «Про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України» вирішено занести до Державного реєстру нерухомих пам`яток України за категорією місцевого значення об`єкти культурної спадщини, зокрема в м. Києві згідно з переліком, викладеним у додатку 1.

У Додатку 1 до зазначеного наказу викладено перелік об`єктів культурної спадщини у м. Києві, що заносяться до Державного реєстру нерухомих пам`яток України за категорією місцевого значення, в якому за порядковим № 22 вказано об`єкт «Гостинний двір» (за проектними матеріалами арх. Л. Руска, 1809 рік); датування - 1983-1990 років; адреса - площа Контрактова, 4; вид об`єкта - пам`ятка архітектури, містобудування; № та дата рішення про взяття під охорону - постанова Ради Міністрів УРСР від 24.08.1963 № 970, постанова Кабінету Міністрів України від 15.08.2011 №1380 - виключення; охоронний № - 947-Кв.

У наступному, постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.02.2018 в справі № 910/6357/16, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 08.05.2018, розірвано зазначений вище договір оренди від 18.03.1994 № 149 в частині щодо будівлі пам`ятки архітектури «Гостинний двір» загальною площею 9433 кв.м. та зобов`язано ПрАТ «Спеціальне наукове-реставраційне проектне будівельно-виробниче підприємство «Укрреставрація» повернути Регіональному відділенню Фонду державного майна України по м. Києву державне нерухоме майно: будівлю пам`ятку архітектури «Гостинний двір» загальною площею 9433 кв.м.

13.04.2021 Громадською організацією «Українське товариство охорони пам`яток історії та культури» було подано до Міністерства культури та інформаційної політики України подання про зміну категорії пам`ятки щодо об`єктів: «Комплекс споруд Контрактової площі» у м. Києві, «Гостинний двір (за проектними матеріалами арх. Л. Руска, 1809 р.)» на пл. Контрактовій, 4 у м. Києві, разом з обліковою документацією, складеною Українським державним інститутом культурної спадщини.

15.04.2021 на засіданні Експертної комісії з питань обліку об`єктів культурної спадщини була розглянута облікова документація на пам`ятки місцевого значення «Комплекс споруд Контрактової площі» м. Києві, «Гостинний двір» на пл. Контрактовій, 4 у м. Києві (зміна категорії пам`ятки).

За результатами розгляду облікової документації Експертною комісією ухвалено протокольне рішення від 15.04.2021 № 2/21 про відповідність цих пам`яток архітектури та містобудування критеріям пам`яток національного значення.

Міністерством культури та інформаційної політики України підготовлено та подано на розгляд Кабінету Міністрів України проєкт постанови «Про зміну категорії пам`яток культурної спадщини», яким запропоновано змінити категорію пам`яткам місцевого значення «Комплекс споруд Контрактової площі» на Контрактовій площі у м. Києві та «Гостинний двір (за проектними матеріалами ар. Л. Руска, 1809 р.)» на площі Контрактовій, 4 у м. Києві на категорію національного значення та присвоїти пам`яткам охоронні номери 260097 та 260097/1 відповідно.

Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 19.05.2021 № 506 «Про зміну категорії пам`яток культурної спадщини» у відповідній редакції, якою змінено категорію пам`яткам місцевого значення «Комплекс споруд Контрактової площі» на пл. Контрактовій у м. Києві та «Гостинний двір (за проектними матеріалами ар. Л. Руска, 1809 р.)» на пл. Контрактовій, 4 у м. Києві на категорію національного значення та присвоєно пам`яткам охоронні номери 260097 та 260097/1 відповідно.

Вважаючи таку постанову протиправною в частині щодо зміни категорії пам`ятки культурної спадщини «Гостинний двір», Позивач звернувся до суду з цим позовом.

9.Нормативно-правове обґрунтування.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законом України «Про охорону культурної спадщини» від 08.06.2000 № 1805-III (далі - Закон № 1805-ІІІ), постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку визначення категорій пам`яток» від 22.05.2019 № 452 (далі - Порядок № 452), наказом Міністерства культури України «Про затвердження Порядку обліку об`єктів культурної спадщини» від 11.03.2013 № 158 (далі - Порядок № 158).

Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У преамбулі Закону України «Про охорону культурної спадщини» вказано, що охорона об`єктів культурної спадщини є одним із пріоритетних завдань органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

За приписами статті 1 Закону №1805-III у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні: об`єкт культурної спадщини - визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов`язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об`єкти (об`єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об`єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність; пам`ятка культурної спадщини (далі - пам`ятка) - об`єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, або об`єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (невключення) об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України; охорона культурної спадщини - система правових, організаційних, фінансових, матеріально-технічних, містобудівних, інформаційних та інших заходів з обліку (виявлення, наукове вивчення, класифікація, державна реєстрація), запобігання руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечення захисту, збереження, утримання, відповідного використання, консервації, реставрації, ремонту, реабілітації, пристосування та музеєфікації об`єктів культурної спадщини.

Згідно з частиною першою статті 3 Закону № 1805-III державне управління у сфері охорони культурної спадщини покладається на Кабінет Міністрів України та спеціально уповноважені органи охорони культурної спадщини. До спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини (далі - органи охорони культурної спадщини) належать, зокрема, центральні органи виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері охорони культурної спадщини.

Статтею 4 Закону № 1805-III встановлено, що до повноважень Кабінету Міністрів України у сфері охорони культурної спадщини належить, зокрема: забезпечення проведення державної політики, занесення об`єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України та внесення змін до нього щодо пам`яток національного значення.

Частиною першою, п`ятою статті 13 Закону №1805-III передбачено, що об`єкти культурної спадщини незалежно від форм власності відповідно до їхньої археологічної, естетичної, етнологічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності підлягають реєстрації шляхом занесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України (далі - Реєстр) за категоріями національного та місцевого значення пам`ятки. Порядок визначення категорій пам`яток встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Об`єкт не підлягає державній реєстрації до вирішення питання про його відповідність/невідповідність вимогам частини четвертої цієї статті. Рішення про занесення/незанесення об`єкта культурної спадщини до Реєстру ухвалюється на підставі висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, з урахуванням рекомендацій Українського інституту національної пам`яті.

Відповідно до частини першої статті 14 Закону № 1805-III занесення об`єкта культурної спадщини до Реєстру та внесення змін до нього (вилучення з Реєстру, зміна категорії пам`ятки) провадяться відповідно до категорії пам`ятки: а) пам`ятки національного значення - постановою Кабінету Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини, протягом одного року з дня одержання подання; б) пам`ятки місцевого значення - рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини, за поданням відповідних органів охорони культурної спадщини або за поданням Українського товариства охорони пам`яток історії та культури, інших громадських організацій, до статутних завдань яких належать питання охорони культурної спадщини, протягом одного місяця з дня одержання подання.

Відповідно до пунктів 3, 4 ,5 розділу І Порядку № 158 система обліку об`єктів культурної спадщини включає комплекс заходів із взяття на облік об`єкта культурної спадщини, оформлення облікової документації, занесення чи не занесення об`єкта культурної спадщини до Реєстру, ведення Реєстру, інвентаризації об`єктів культурної спадщини, включення до Реєстру об`єкта культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності Законом, формування облікових справ та внесення змін до Реєстру (зміна категорії пам`ятки та вилучення пам`ятки з Реєстру).

Ініціаторами розгляду питань занесення об`єкта культурної спадщини до Реєстру, внесення змін до відомостей Реєстру, передбачених абзацами другим - п`ятим пункту 1 розділу V цього Порядку, та внесення змін до Реєстру (далі - Ініціатор) є: уповноважений орган - за категорією пам`ятки національного значення; уповноважений орган, Українське товариство охорони пам`яток історії та культури, інші громадські організації, до статутних завдань яких належать питання охорони культурної спадщини - за категорією пам`ятки місцевого значення.

Суб`єктами прийняття рішення про занесення об`єкта культурної спадщини до Реєстру, внесення змін до відомостей Реєстру, передбачених абзацами другим - п`ятим пункту 1 розділу V цього Порядку, внесення змін до Реєстру відповідно до категорії пам`яток є: Кабінет Міністрів України - щодо пам`яток національного значення; Мінкультури - щодо пам`яток місцевого значення.

Пунктом 4 розділу V Порядку № 158 передбачено, що рішення про зміну категорії пам`ятки, внесення змін до відомостей Реєстру щодо найменування, виду, типу, дати утворення, місцезнаходження пам`ятки здійснюється в порядку, визначеному розділом IV цього Порядку, з урахуванням особливостей, передбачених пунктом 5 цього розділу.

Так, відповідно до пунктів 1-6 розділу IV Порядку № 158 для розгляду питання занесення об`єкта культурної спадщини до Реєстру Ініціатором подаються Мінкультури такі документи: подання за формою, наведеною у додатку 3 до цього Порядку, засвідчене підписом керівника установи, організації, що виступає Ініціатором; облікова документація.

Мінкультури здійснює перевірку поданих документів на їх комплектність та відповідність вимогам визначених цим Порядком. Подання документів, визначених пунктом 1 цього розділу, не в повному обсязі або невідповідність облікової документації вимогам, установленим розділом III цього Порядку, є підставою для повернення їх Ініціатору з обґрунтуванням підстав у строк, що не перевищує 10 робочих днів з дня їх надходження.

Якщо за результатами перевірки встановлено, що документи подані в повному обсязі та у відповідності до вимог розділу III цього Порядку, вони підлягають обов`язковому розгляду Експертною комісією у строк, що не перевищує 14 робочих днів.

За результатами розгляду поданих документів Експертною комісією оформлюється протокол, який містить: висновок щодо відповідності (невідповідності) об`єкта культурної спадщини критеріям; висновок щодо відповідності (невідповідності) заявленій категорії пам`яток; обґрунтування прийнятого рішення, інші думки членів Експертної комісії (за наявності). Протокол підписують усі члени Експертної комісії, що брали участь у її засіданні (пункт 4 розділу IV Порядку №158).

Мінкультури у строк, що не перевищує 10 робочих днів з дня оформлення протоколу Експертної комісії та з врахуванням її рішень, здійснює одну з таких дій, про що повідомляє Ініціатора: приймає рішення про занесення об`єкта культурної спадщини до Реєстру за категорією місцевого значення; готує проект постанови Кабінету Міністрів України про занесення об`єкта культурної спадщини до Реєстру за категорією національного значення; відмовляє у занесенні об`єкта до Реєстру в зв`язку із невідповідністю його критеріям; надсилає подані документи на доопрацювання з метою уточнення позицій разом із відповідним протоколом Експертної комісії.

Згідно з пунктом 1 Порядку № 452, цим Порядком визначаються категорії пам`яток для внесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України (далі - Реєстр).

Відповідно до пункту 3 Порядку № 452 об`єкти культурної спадщини, які пропонуються для внесення до Реєстру за категорією національного значення, повинні зберегти свою автентичність (пам`ятка повинна значною мірою зберегти свою форму та матеріально-технічну структуру, історичні культурні нашарування) та мати одну або більше з таких ознак: мали значний вплив на розвиток культури країни; безпосередньо пов`язані з історичними подіями, віруваннями, життям і діяльністю людей, які зробили значний внесок у розвиток національної культури; репрезентують шедевр творчого генія, є етапними творами видатних архітекторів чи інших митців; є витворами зниклої цивілізації чи мистецького стилю.

Пунктом 4 Порядку № 452 встановлено, що об`єкти культурної спадщини, які пропонуються для внесення до Реєстру за категорією місцевого значення, повинні зберегти свою автентичність (пам`ятка повинна значною мірою зберегти свою форму та матеріально-технічну структуру, історичні культурні нашарування) та мати одну або більше з таких ознак: мали вплив на розвиток культури певного населеного пункту чи регіону; пов`язані з історичними подіями, віруваннями, життям і діяльністю людей, які зробили значний внесок у розвиток культури певного населеного пункту чи регіону; є культурною спадщиною національної меншини чи регіональної етнічної групи.

Відповідно до пунктів 5-6 Порядку № 452, попередню оцінку відповідності об`єкта культурної спадщини ознакам, визначеним у пунктах 3 і 4 цього Порядку, проводить розробник облікової документації, що складається відповідно до Порядку обліку об`єктів культурної спадщини, який затверджується Мінкультури.

Відповідність об`єктів культурної спадщини ознакам, передбаченим пунктами 3 і 4 цього Порядку, встановлюється під час їх внесення до Реєстру в установленому законодавством порядку.

Висновки суду апеляційної інстанції

10. Системний аналіз викладених правових норм дозволяє стверджувати, що законодавством регламентовано спеціальну процедуру внесення об`єктів культурної спадщини до Реєстру за категорією національного значення, яка складається з таких обов`язкових етапів: 1) ініціатор подає Міністерству культури та інформаційної політики України документи, включаючи подання та облікову документацію, щодо зміни категорії пам`ятки; 2) Міністерство культури та інформаційної політики України здійснює перевірку поданих документів на їх комплектність та відповідність вимогам; 3) Експертна комісія розглядає подані документи і готує протокол, що містить висновки щодо відповідності об`єкта культурної спадщини критеріям та заявленій категорії пам`яток, а також обґрунтування прийнятого рішення; 4) Міністерство культури та інформаційної політики України після оформлення протоколу Експертної комісії та з урахуванням її рішень здійснює одну з дій: готує проєкт постанови Кабінету Міністрів України про зміну категорії пам`ятки або надсилає подані документи на доопрацювання разом із відповідним протоколом Експертної комісії.

При цьому, правовою підставою для внесення об`єктів культурної спадщини до Реєстру за категорією національного значення, є наявність наступних ознак: автентичність, наявність впливу на розвиток культури країни, безпосередній зв`язок з історичними подіями, віруваннями, життям і діяльністю людей, які зробили значний внесок у розвиток національної культури; репрезентація шедевру творчого генія, приналежність до етапних творів видатних архітекторів чи інших митців, до витворів зниклої цивілізації чи мистецького стилю.

Водночас, наявність автентичності є обов`язковою вимогою, яка застосовується щодо об`єктів культурної спадщини за категорією як місцевого, так і національного значення.

11. Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на те, що Відповідачем було дотримано означену вище процедуру зміни категорії пам`ятці місцевого значення «Гостинний двір (за проектними матеріалами ар. Л. Руска, 1809 р.)» на пл. Контрактовій, 4 у м. Києві на категорію національного значення.

Доводи Апелянта про те, що судом першої інстанції при ухваленні рішення в цій справі не було надано оцінку певним обставинами щодо прийняття Відповідачем спірної постанови, зокрема щодо наявності належної облiкової документацiї на об`єкт культурної спадщини, відсутності в iсторичнiй довідці обґрунтувань автентичності об`єкта, його цiнностi з археологiчного, естетичного, етнологічного, iсторичного, архiтектyрного, мистецького/ наукового чи художнього погляду, наявностi/вiдсутності вiдповiдного наукового стyпеня та/або спецiальностi в осіб - підписантів (облікової картки, історично довiдки, акта стану збереження), обставин щодо чинності висновку Експертної комісії, колегія суддів вважає необґрунтованими та безпідставними.

При цьому у контексті аналізу таких доводів Скаржника суд апеляційної інстанції зауважує, що ані до суду першої інстанції, ані під час апеляційного провадження, Позивачем не було надано належних і допустимих в розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України доказів на підтвердження відповідних доводів його скарги щодо цих та/або інших порушень Відповідачем процедури при прийнятті спірної постанови, які б призводили до її нікчемності.

Водночас припущення Апелянта про те, що суд першої інстанції не перевірив відповідні обставини справи та не надав їм оцінку, спростовуються безпосередньо мотивувальною частиною оскаржуваної постанови суду, в якій судом встановлено послідовність проходження процедури прийняття спірної постанови КМУ.

Разом із тим у контексті таких доводів Скаржника судова колегія приймає до уваги висновки ЄСПЛ, викладені в рішенні по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід.

Відповідно до ст. 6 КАС України та ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» Суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

12. Крім того, судова колегія відзначає, що автентичність вказаного об`єкта культурної спадщини встановлена судовими рішеннями у справі № 2а-7460/12/2670, які набрали законної сили та мають преюдиціальне значення для вирішення цієї справи.

Тобто, відповідні обставини, згідно зі ст. 78 КАС України, не підлягають доказуванню.

При цьому, судова колегія враховує правові висновки Європейського суду з прав людини, викладені в рішеннях від 28.11.1999 по справі «Brumarescu v. Romania» («Брумареску проти Румунії») та від 24.07.2003 по справі «Ryabykh v. Russia» («Рябих проти Росії»), відповідно до яких одним з основоположних аспектів принципу верховенства права є юридична визначеність, яка передбачає, що в разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, яке набрало законної сили, не може ставитися під сумнів.

З огляду на наведене, колегія суддів відхиляє доводи Апелянта про те, що спірна будівля не є автентичною пам`яткою, що вона не відповідає ознакам, передбаченим Порядком № 452, та є новою спорудою, створеною з використанням нереалізованого проєкту 1809 року архітектора Л. Руске в частині елементів фасаду, колегія суддів відхиляє.

Твердження Апелянта про те, що обставини щодо автентичності спірної пам`ятки, установлені судовими рішеннями у справі № 2а-7460/12/2670, не мають преюдиціального значення для вирішення цієї справи і що суд мав ретельно перевірити наведені саме в позові відповідні обставини, суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими і такими, що суперечать принципу правової визначеності, ст. 78 КАС України та вищенаведеним висновкам ЄСПЛ, які підлягають застосуванню судами як джерело права.

13. Більш того, колегія суддів відзначає й те, що спірною постановою КМУ було прийнято рішення не про внесення пам`ятки «Гостинний двір» до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, а саме про зміну її категорії. Відтак, питання відповідності цього об`єкту критерію збереження автентичності, які визначені у пунктах 3 і 4 Порядку № 452, було вирішено ще під час прийняття наказу Міністерства культури України від 15.10.2014 № 869 «Про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України», яким до Державного реєстру нерухомих пам`яток України за категорією місцевого значення була внесена пам`ятка архітектури, містобудування «Гостинний двір» на пл. Контрактовій, 4 у м. Києві.

Втім, означений наказ Мінкультури не є предметом спору в цій справі та, відповідно до ст. 308 КАС України, не може бути предметом перевірки апеляційним судом у межах цього провадження.

14. Також, аналізуючи доводи Апелянта, колегія суддів зауважує, що висновок про автентичність будівлі-пам`ятки «Гостинний двір» також зазначений і в обліковій картці об`єкта культурної спадщини /т.1 а.с.163/, і в Акті стану збереження від 18.05.2021 № 3-Сз / т.1 а.с. 176/, які були подані на розгляд Експертної комісії та перевірені в порядку, визначеному законодавством, у сукупності з іншими документами, які мають значення для складання відповідного рішення та для врахування при прийнятті КМУ кінцевого рішення.

Крім того, відповідно до пояснювальної записки до проєкту спірної постанови, «Комплекс споруд Контрактової площі» та «Гостинний двір (за проектними матеріалами ар. Л. Руска, 1809 р.)» у її складі відповідають критеріям пам`яток культурної спадщини національного значення як такі, що репрезентують шедевр творчого генія та є етапними творами видатних архітекторів.

15. Наведені вище обставини в їх сукупності додатково переконують судову колегію щодо наявності достатніх і необхідних правових підстав для віднесення будівлі-пам`ятки «Гостинний двір» до об`єктів культурної спадщини за категорією національного значення та у безпідставності відповідних доводів Апелянта.

16. З приводу доводів апеляційної скарги щодо наявності в Апелянта права користування будівлею-пам`яткою «Гостинний двір», колегія суддів зазначає, що відповідні господарські договірні правовідносини товариства виходять за межі предмета спору в цій справі і не підлягають дослідженню апеляційним судом в межах цього провадження.

Крім того, як було встановлено вище, судовими рішеннями у справі № 910/6357/16, які набрали законної сили, відповідний договір оренди з Позивачем щодо спірної будівлі розірвано і Позивача зобов`язано повернути Регіональному відділенню Фонду державного майна України по місту Києву таке нерухоме майно.

Посилання Апелянта на постанову про закінчення виконавчого провадження № 56534288 від 18.09.2019, як на підставу правомірності його дій, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки при розгляді цього адміністративного спору, предметом якого є виключно постанова КМУ щодо зміни категорії пам`ятки культури, правовідносини щодо виконання судового рішення в зовсім іншій господарській справі не можуть бути предметом оцінки суду та не мають юридичного значення для вирішення цього спору.

Більш того, як убачається з матеріалів справи, за невиконання рішення суду державний виконавець у тому ж ВП, на яке посилається сам Апелянт, двічі виносив постанови про накладення штрафу на боржника відповідно до ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження» та направив до Подільського УП ГУРП України у м. Києві повідомлення про вчинення кримінального правопорушення згідно за ст. 382 КК України, за яким 22.12.2018 внесено відповідні відомості до ЄРДР за №12018100070004856 /т.1 а.с.28/.

17. Аналізуючи всі доводи учасників справи, судова колегія також приймає до уваги висновки ЄСПЛ, викладені в рішенні по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід.

18. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

19. Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

20. Таким чином, апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціальне наукове-реставраційне проектне будівельно-виробниче підприємство «Укрреставрація» підлягає залишенню без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2023 року - без змін.

21. Розподіл судових витрат.

Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціальне наукове-реставраційне проектне будівельно-виробниче підприємство «Укрреставрація» - залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2023 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Судове рішення виготовлено 30 січня 2024 року.

Головуючий суддя О.В. Епель

Судді: О.В. Карпушова Є.І. Мєзєнцев