Рішення

від 26.07.2023 по справі 500/2355/23

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/2355/23

26 липня 2023 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Подлісної І.М. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Тернопільського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДБК БУД ВИШНІВЕЦЬ" про стягнення адміністративно- господарських санкцій та пені, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду звернулося Тернопільське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДБК БУД ВИШНІВЕЦЬ" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що кількість осіб з інвалідністю штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях у Товариства з обмеженою відповідальністю "ДБК БУД ВИШНІВЕЦЬ", створених відповідно до вимог статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» становить - 2 особи.

Середньооблікова кількість осіб з інвалідністю на підприємстві у 2022 році згідно даних Пенсійного Фонду України становить 0 осіб.

Даний норматив працевлаштування відповідачем не дотримано. Середня річна заробітна плата штатного працівника складає 76609 грн.

Таким чином, за 2 робоче місце, незайняте особою з інвалідністю, відповідач до 17.04.2023р. повинен був самостійно сплатити адміністративно-господарські санкції у розмірі: 153217,99 грн.

У зв`язку з тим, що відповідач порушив терміни сплати адміністративно-господарських санкцій на 36 днів, він повинен сплатити пеню у розмірі 4412,52 грн.

Розмір пені підтверджується Розрахунком на суму заборгованості по сплаті адміністративно-господарських санкцій у сумі 4412,52 грн.

Оскільки, вказані вище суми відповідачем не сплачено, станом на момент подання даного позову заборгованість перед Тернопільським обласним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю становить 157630,51 грн. Позивач просив задовольнити позов повністю.

Ухвалою суду від 29.05.2023 позовну заяву було залишено без руху та надано строк, достатній для усунення недоліків позовної заяви, із зазначенням способу їх усунення. Недоліки позовної заяви усунуто позивачем у строк, встановлений судом.

Ухвалою від 15.06.2023 судом прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) судом вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Відповідачу надано п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду із відповідними письмовими доказами 22.06.2023. У відзиві відповідач не погоджується з позовними вимогами та доводами, викладеними в адміністративному позові, та в обґрунтування своїх заперечень зазначає наступне.

Підприємство не несе відповідальності за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю, якщо воно вжило необхідних заходів по створенню для них робочих місць, зокрема, створило робочі місця для таких осіб га своєчасно, достовірно, в повному обсязі проінформувало відповідні установи, але фактично не працевлаштувало особу з інвалідністю з причин незалежних від нього: відсутність осіб з інвалідністю, їх відмова від працевлаштування на підприємство, бездіяльність державних установ, які повинні сприяти працевлаштуванню осіб з інвалідністю.

Позивачем не надано будь-яких доказів, що до нашого підприємства направлялись особи з інвалідністю або останні самостійно звертались, але їм було відмовлено у такому працевлаштуванні.

З огляду на те, що нами були виконані вимоги Закону № 875-ХІІ щодо прийняття заходів для працевлаштування осіб з інвалідністю, а Позивачем не надано доказів того, що ми не створили такі робочі місця для осіб з інвалідністю, відмовляли їм у прийнятті на роботу, несвоєчасно надавали державній службі зайнятості інформацію щодо наявності вакансій, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, або несвоєчасно звітували Фонд соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України у наших діях відсутній склад правопорушення, за вчинення якого Законом № 875-ХІІ Передбачено застосування адміністративно-господарських санкцій.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 23 липня 2019 року у справі №820/2204/16, від 31 липня 2019 року у справі №812/1164/18, від 13 травня 2021 року у справі № 260/554/19.

Ухвалою суду від 17.07.2023 ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання та призначено судове засідання на 26.07.2023 о 10:30 год.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити повністю. Не заперечив щодо розгляду справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, хоча своєчасно і належним чином повідомлявся про день, час та місце розгляду заяви судом. Про причини неприбуття суд не повідомив.

Відповідно до ч.3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Згідно п.1 ч.3 ст. 205 КАС України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відповідно до частини 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи положення ч.3 ст.194, ч.9 ст.205 та ч.4 ст. 229 КАС України, суд дійшов висновку про наявність підстав розгляду даної справи в порядку письмового провадження, без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, розглянувши адміністративну справу, вивчивши зміст відзиву на позов, дослідивши і оцінивши зібрані по справі докази, в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Судом встановлено, що ТзОВ "ДБК БУД Вишнівець" є юридичною особою, зареєстрованою у встановленому законом порядку, що підтверджується відомостями, які містяться ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом в ЄДРПОУ: 39950322.

Згідно з даними наданими Пенсійним Фондом України та сформованими розрахунками сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2022р., середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу за рік у Товаристві з обмеженою відповідальністю «ДБК БУД ВИШНІВЕЦЬ» складає 41 особа.

Кількість осіб з інвалідністю штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» становить - 2 особи.

Середньооблікова кількість осіб з інвалідністю на підприємстві у 2022 році згідно даних Пенсійного Фонду України становить 0 осіб.

Даний норматив працевлаштування відповідачем не дотримано.

Середня річна заробітна плата штатного працівника складає 76609 грн.

Таким чином, за 2 робоче місце, незайняте особою з інвалідністю, відповідач до 17.04.2023р. повинен був самостійно сплатити адміністративно-господарські санкції у розмірі: 153217,99 грн.

Дана сума заборгованості по адміністративно-господарських санкціях підтверджується розрахунком сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2022 року.

Відповідно до ч.2 ст.20 Закону, порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

У зв`язку з тим, що відповідач порушив терміни сплати адміністративно- господарських санкцій на 36 днів, він повинен сплатити пеню у розмірі 4412,52 грн.

Розмір пені підтверджується Розрахунком на суму заборгованості по сплаті адміністративно-господарських санкцій у сумі 4412,52 грн.

Несплата адміністративно-господарських санкцій до Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю завдає значної шкоди державним інтересам, не дозволяє в повній мірі створити особам з інвалідністю необхідні умови, які дають можливість вести повноцінний спосіб життя.

Визначаючись щодо спірних правовідносин, що виникли між сторонами, суд виходив з наступного.

Статтею 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» (надалі - Закон) для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4 відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті та з урахуванням вимог статті 18 цього Закону, і здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативу робочих місць. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою статті 19 Закону, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичною особою, яка використовує найману працю, осіб з інвалідністю, для яких це місце роботи є основним.

До виконання підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, нормативу робочих місць, визначеного згідно з частиною першою статті 19 Закону, зараховується забезпечення роботою осіб з інвалідністю на підприємствах, в організаціях громадських об`єднань осіб з інвалідністю шляхом створення господарських об`єднань підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, та підприємствами, організаціями громадських об`єднань осіб з інвалідністю з метою координації виробничої, наукової та іншої діяльності для вирішення спільних економічних та соціальних завдань.

Також відповідно до ч.3 ст. 18 Закону підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для таких осіб умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно ст. 20 Закону, Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

Відповідно до ч.2 ст.20 Закону, порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

У зв`язку з тим, що відповідач порушив терміни сплати адміністративно-господарських санкцій на 36 днів, він повинен сплатити пеню у розмірі 4412,52 грн.

Розмір пені підтверджується Розрахунком на суму заборгованості по сплаті адміністративно-господарських санкцій у сумі 4412,52 грн.

Оскільки вказані вище суми відповідачем не сплачено, заборгованість перед Тернопільським обласним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю становить 157630,51 грн., суд вважає задовольнити позов і стягнути з відповідача адміністративно-господарських санкцій та пені в розмірі 157630,51 грн.

Відповідно до статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, належним чином не заперечені відповідачем, а тому підлягають до задоволення в повному обсязі.

Судові витрати по справі згідно ч.2 ст.139 КАС України з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з відповідача на користь Тернопільського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції в розмірі 153217 (сто п`ятдесят три тисячі двісті сімнадцять) грн. 99 коп., а також пеню в розмірі 4412 (чотири тисячі чотириста дванадцять) грн. 52 коп. на рахунок: р/р UA368999980313141230000019761, Казначейство України (ЕАП), код одержувача 37977599, одержувач: ГУК у Терн.обл./тг м.Збараж/50070000, призначення платежу: надходження до Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 28 липня 2023 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- Тернопільське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (місцезнаходження/місце проживання: вул. Грушевського, 8,м. Тернопіль,46021 код ЄДРПОУ/РНОКПП 14032334);

відповідач:

- Товариство з обмеженою відповідальністю "ДБК БУД ВИШНІВЕЦЬ" (місцезнаходження/місце проживання: вул. Лисенка, 4,смт. Вишнівець,Кременецький район, Тернопільська область,47313 код ЄДРПОУ/РНОКПП 39950322.

Головуючий суддяПодлісна І.М.