Рішення

від 07.08.2023 по справі 520/13737/23

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 серпня 2023 р. справа №520/13737/23

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Григорова Д.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (в порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «В.В. ПЛЮС» (вул. Професорська, буд. 32,м. Харків,61070, код ЄДРПОУ: 36816622) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057, код ЄДРПОУ43983495), Державної податкової служби України (Львівська площа, буд. 8,м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ43005393) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство «В.В. ПЛЮС» звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просило суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення №861 від 10.05.2023р., прийняте Головним управлінням ДПС у Харківській області про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість юридичної особи Приватного підприємства «В.В. ПЛЮС» за індивідуальним податковим номером 368166220350;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Харківській області та Державну податкову службу України поновити дію реєстрації платника податку на додану вартість юридичної особи Приватного підприємства «В.В. ПЛЮС» за індивідуальним податковим номером 368166220350 з моменту її анулювання зі збереженням податкових показників в розмірі двадцять вісім мільйонів вісімсот шістнадцять тисяч вісімсот вісімдесят чотири гривні чотирнадцять копійок на рахунку платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість юридичної особи Приватного підприємства «В.В. ПЛЮС»;

В обґрунтування заявленого позову позивач зазначає, що вважає оскаржуване рішення незаконним, необґрунтованим та таким, що порушує його права.

Ухвалою суду від 19.06.2023р. відкрито спрощене провадження у вказаний адміністративній справі в порядку, передбаченому статтею 257 КАС України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов, поновлено позивачу строк звернення до суду.

Відповідач ГУ ДПС у Харківській області, подав до суду відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що прийняте рішення правомірне, а позовні вимоги позивача є безпідставними. Просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідач ДПС України, подав до суду відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що прийняте рішення правомірне, а позовні вимоги позивача є безпідставними. Просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представником позивача надано відповідь на відзив на позовну заяву ГУ ДПС у Харківській області та ДПС України, згідно якої він підтвердив раніше викладену правову позицію та просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

З урахуванням викладеного суд вважає можливим розгляд та вирішення справи на підставі наявних у ній доказів, які є достатніми та належними.

Дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що позивача зареєстровано як юридичну особу 11.11.2009р. (код ЄДРПОУ: 36816622). Основним видом діяльності підприємства позивача є організація будівництва будівель (код за КВЕД 41.10). Іншими видами діяльності підприємства позивача є: діяльність посередників, що спеціалізуються в торгівлі іншими товарами (код за КВЕД46.18), надання в оренду офісних машин і устаткування, у тому числі комп`ютерів (код за КВЕД 77.33), комплексне обслуговування об`єктів (код за КВЕД 81.10), неспеціалізована оптова торгівля (код за КВЕД 46.90), купівля та продаж власного нерухомого майна (код за КВЕД 68.10), надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (код за КВЕД 68.20), агентства нерухомості (код за КВЕД 68.31), управління нерухомим майном за винагороду або на основі контракту (код за КВЕД 68.32), консультування з питань комерційної діяльності й керування (код за КВЕД 70.22).

В травні 2023 року посадовими особами ГУ ДПС у Харківській області було проведено моніторинг платників ПДВ та згідно Довідки від 08.05.2023р. № 762/20-40-18-04-17 зазначено про те, що позивач протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість, яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту.

З урахуванням наведеної інформації ГУ ДПС у Харківській області було прийнято рішення №861 від 10 травня 2023 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, (реєстраційний вих. №25021/6/20-40-04-04-17 від 10.05.2023р.)

Вказане рішення прийнято з посиланням на п.п. «г» п. 184.1 ст. 184 ПК України. Підставою для прийняття рішення було зазначено не подання протягом 12 місяців платником податків контролюючому органу декларації з податку на додану вартість, що свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 1.1 ст. 1 Податкового кодексу України (далі ПК України), відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Відповідно до п. 180.1 ст. 180 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платником податку на додану вартість є: 1) будь-яка особа, що провадить або планує провадити господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу; 2) будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку; 3) будь-яка особа, що ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України відповідно до Митного кодексу України, а також: особа, на яку покладається дотримання вимог митних режимів, які передбачають повне або часткове умовне звільнення від оподаткування, у разі порушення таких митних режимів, встановлених митним законодавством; особа, яка використовує, у тому числі при ввезенні товарів на митну територію України, податкову пільгу не за цільовим призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із цим Кодексом, а також будь-які інші особи, що використовують податкову пільгу, яку для них не призначено. Норми цього пункту не застосовуються до операцій з ввезення на митну територію України фізичними особами (громадянами) чи суб`єктами підприємницької діяльності, які не є платниками податку, культурних цінностей, зазначених у пункті 197.7 статті 197 цього Кодексу; 4) особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без утворення юридичної особи; 5) особа - управитель майна, яка веде окремий податковий облік з податку на додану вартість щодо господарських операцій, пов`язаних з використанням майна, що отримане в управління за договорами управління майном. Для цілей оподаткування господарські відносини між управителем майна з власної господарської діяльності та його діяльності з управління майном прирівнюються до відносин на основі окремих цивільно-правових договорів. Норми цього підпункту не поширюються на управителів майна, які здійснюють управління активами інститутів спільного інвестування, фондів банківського управління, фондів фінансування будівництва та фондів операцій з нерухомістю, створених відповідно до закону; 6) особа, що проводить операції з постачання конфіскованого майна, знахідок, скарбів, майна, визнаного безхазяйним, майна, за яким не звернувся власник до кінця строку зберігання, та майна, що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходить у власність держави (у тому числі майна, визначеного у статті 243 Митного кодексу України), незалежно від того, чи досягає вона загальної суми операцій із постачання товарів/послуг, визначеної пунктом 181.1 статті 181 цього Кодексу, а також незалежно від того, який режим оподаткування використовує така особа згідно із законодавством; 7) особа, що уповноважена вносити податок з об`єктів оподаткування, що виникають внаслідок поставки послуг підприємствами залізничного транспорту з їх основної діяльності, що перебувають у підпорядкуванні платника податку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; 8) особа - інвестор (оператор), який веде окремий податковий облік, пов`язаний з виконанням угоди про розподіл продукції.

Вимоги щодо реєстрації осіб як платників податку на додану вартість визначені пунктами 181.1 та 181.2 ст. 180 Податкового кодексу України, зокрема: у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп`ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов`язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку першої - третьої групи. Якщо особи, не зареєстровані як платники податку, ввозять товари на митну територію України в обсягах, що підлягають оподаткуванню згідно із законом, такі особи сплачують податок під час митного оформлення товарів без реєстрації як платники такого податку.

Згідно з п. 182.1 ст. 180 Податкового кодексу України, якщо особа, яка відповідно до пункту 181.1 статті 181 цього Кодексу не є платником податку у зв`язку з тим, що обсяги оподатковуваних операцій відсутні або є меншими від встановленої зазначеною статтею суми, вважає за доцільне добровільно зареєструватися як платник податку, така реєстрація здійснюється за її заявою.

Порядок реєстрації платників податку на додану вартість передбачений ст. 183 Податкового кодексу України.

Реєстрація платника податку на додану вартість діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі, якщо особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту (п. п. "г" п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України).

Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1130 від 14.11.2014 (далі - Положення № 1130), яке розроблене відповідно до розділів, Податкового кодексу України та інших нормативно-правових актів, визначається порядок: реєстрації платників податку на додану вартість; анулювання реєстрації платників податку на додану вартість; ведення реєстру платників податку на додану вартість (далі - Реєстр); присвоєння індивідуального податкового номера платника податку на додану вартість; оприлюднення даних з Реєстру; перереєстрації платників податку на додану вартість; ведення документації при реєстрації/анулюванні реєстрації платників податку на додану вартість; формування і надання витягів та довідок з Реєстру.

Відповідно до підпункту "г" п. 5.1 Положення № 1130 реєстрація діє до дати анулювання, яке відбувається у випадках, визначених пунктом 184.1 статті 184 розділу V Кодексу, якщо особа, зареєстрована як платник ПДВ, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає до контролюючого органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту.

Згідно з п. 5.2 Положення № 1130 анулювання реєстрації здійснюється шляхом виключення платника ПДВ з Реєстру.

Згідно з пунктом 200-1.1 статті 200-1 Податкового кодексу України система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: суми податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 2001 цього Кодексу.

Механізм відкриття та закриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, особливості складення податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних у такій системі, а також механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням зазначених рахунків визначає Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 року № 569 "Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість" (далі Порядок № 569).

Згідно з пунктом 2 Порядку № 569, рахунок у системі електронного адміністрування податку (далі - електронний рахунок) - рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який таким платником перераховуються кошти у сумі, необхідній для досягнення розміру суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), а також у сумі, необхідній для сплати узгоджених податкових зобов`язань з податку.

Згідно з пунктом 13 Порядку № 569 ДФС автоматично обчислює суму податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі. Платник податку має право отримувати у ДФС інформацію про стан свого електронного рахунка (в тому числі додаткових електронних рахунків), а також суму податку, на яку він має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 введено воєнний стан.

Згідно Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 25.04.2022р. № 75, Харківська міська територіальна громада віднесена до переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточені (блокуванні).

Необхідно зазначити, що систематичні ракетні обстріли міста Харкова є загальновідомим фактом та висвітлювалися у численних ЗМІ, в тому числі і у періоді, на який позивач не здійснював господарську діяльність. Дану обставину суд враховує як таку, що є загальновідомою та, відповідно до приписів ч.3 ст. 78 КАС України, не підлягає доказуванню.

Крім того, Наказом ПП "В.В. ПЛЮС" від 24.02.2022 № 24/02-ОД було призупинено діяльність підприємства у зв`язку із введенням воєнного стану а також розташуванням офісу та об`єктів здійснення діяльності Підприємства на території, де проводяться бойові дії, з метою збереження життя та здоров`я працівників, збереження майна юридичної особи.

Директор підприємства з метою збереження електронних документів та інформації, для забезпечення можливості віддаленого доступу до них, вивіз комп`ютер-сервер з офісного приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , до себе додому, який за матеріалами справи розташований за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно з Актом про пожежу від 21.03.2023р. у зв`язку із проведенням бойових дій у с. Руська Лозова, пов`язаних із військовою агресією РФ, 08.05.2022р. будинок АДРЕСА_2 , в якому тимчасово знаходився комп`ютер-сервер, було знищено.

За фактом знищення житлового будинку розпочато досудове розслідування, внесене до ЄРДР за №12023221230000655 від 15.03.2023р.

Відповідно до Акту обстеження майна від 29.05.2023р. офісне приміщення та майно позивача за адресою реєстрації ПП «В.В. ПЛЮС» було пошкоджено внаслідок здійснення військової агресії РФ проти України.

Наказом ПП "В.В. ПЛЮС" від 25.03.2022р. № 25/03-ОД призупинено дію трудових договорів всіх працівників підприємства з 25.03.2022р. до відновлення можливості обох сторін трудових відносин виконувати обов`язки передбачені трудовим договором, але не пізніше дня припинення або скасування воєнного стану.

Згідно наданої до суду представником позивача відповіді на відзив, відповідно до вимог та в порядку, визначених п.п. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, пунктами 1, 4 Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України 29 липня 2022 року №225, ПП «В.В. ПЛЮС» було подано до Шевченківської ДПІ ГУ ДПС у Харківській області заяву та документи про відсутність можливості виконання податкових обов`язків.

З урахуванням наведених вище обставин, які підтверджено належними доказами, у вказаний період позивач був позбавлений можливості вплинути на податкові показники на своєму рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість та на формування своїх подальших податкових зобов`язань/податкового кредиту через збройну військовою агресією РФ та запровадженням на території України воєнного стану відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», розташуванням офісу та об`єктів здійснення діяльності Підприємства на території, де проводяться активні бойові дії. Зокрема, підприємство не мало змоги здійснювати господарську діяльність шляхом реєстрації податкових накладних в ЄРПН, через призупинення діяльності у зв`язку з введенням воєнного стану в Україні.

Суд зауважує, що відповідно до підпункту «г» пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України, реєстрація платника ПДВ діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту.

Аналіз наведеної норми права дає можливість дійти висновку, що обов`язковою умовою для прийняття контролюючим органом рішення щодо анулювання реєстрації платника податків є не здійснення платником податків господарської діяльності щодо укладання правочинів, які оподатковуються ПДВ, що тягне за собою не подання відповідних декларацій або їх подання з нульовими відомостями.

В той же час, суд зазначає, що конструкція вказаної правової норми передбачає наявність пасивної поведінки суб`єкта господарювання щодо ведення протягом 12 послідовних податкових місяців господарської діяльності.

Суд також зауважує, що аналогічний правовий висновок щодо вирішення спірного питання в частині застосування положень п. 184.1 ст. 184 ПК України сформований Верховним Судом у постанові від 30.11.2022р. у справі №380/8687/20 та постанові від 19.10.2022 у справі №380/8769/20.

В даній справі позивач був позбавлений можливості відображати господарські операції з виписуванням податкових накладних з податку на додану вартість з подальшим відображенням цих операцій у декларації з податку на додану вартість за вказаний період з незалежних від нього причин, які об`єктивно вплинули як на фактичну можливість здійснення господарської діяльності, так і на можливість її належного відображення в податковому обліку.

Стосовно доводів ДПС України у відзиві про неподання ПП «В.В ПЛЮС» заяви щодо неможливості виконання своїх податкових обов`язків та переліку документів на підтвердження цього, суд зазначає, що спірне питання стосується неможливості здійснення платником податків господарської діяльності протягом визначеного періоду та, зокрема, щодо укладання правочинів, які оподатковуються ПДВ, внаслідок чого він не мав можливості формувати та подавати до контролюючого органу відповідні декларації з податку на додану вартість. Відтак, вказана неможливість обумовлена відсутністю відповідних операцій.

Оскільки у даній справі оспорюються рішення прийняті відповідачем, суб`єктом владних повноважень, суд відповідно до вимог ч. 2 ст. 2 КАС України, перевіряє чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Із урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що відповідач, який є суб`єктом владних повноважень, при ухваленні рішення діяв без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані ці рішення (дія), що призвело до безпідставного анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

В зв`язку з цим, внаслідок прийняття рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, позивач позбавлений права на збереження податкових показників в розмірі 28816884,14 грн. на рахунку платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Стосовно позовних вимог про зобов`язання поновити реєстрацію платника ПДВ із поновленням відповідних податкових показників, суд вказує наступне.

Частина 1 ст. 2 КАС України вказує на те, що метою адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 5 КАС України судовий захист може здійснюватися судом і в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Більше того, ч. 4 ст. 245 КАС України прямо вказує, що суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Так, Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду у постановах: від 22 вересня 2021 року по справі №810/881/17, від 26.04.2021 по справі №820/3520/16, від 29.01.2021 по справі №646/6177/17, від 05.05.2021 по справі №826/6103/16, прямо зроблено висновок, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникало необхідності повторного звернення до суду, а здійснювалося б примусове виконання рішення.

В даному випадку доцільно врахувати позицію Європейського Суду з прав людини, викладену ним у Рішенні по справі «Пономаренко проти України» від 14.06.2007 р., відповідно до якого «право на суд», включає не тільки право ініціювати провадження, але також і право домогтися «вирішення» спору судом. Крім того, Європейський Суд з прав людини у справах: «Волохи проти України» (Рішення від 02.11.2006 р.), «Свято-Михайлівська Парафія проти України» (Рішення від 14.06.2007 р.) визначив, що рішення, ухвалені з порушенням принципів ефективного захисту прав і свобод громадян, визнаються такими, що порушують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод.

З аналізу вищевикладених норм КАС України, постанов Верховного Суду та Практики Європейського Суду з прав людини вбачається, що суд повинен відновити порушене право шляхом, який виключає необхідність повторного звернення до суду.

З огляду на вищевикладене зобов`язання відповідача поновити дію реєстрації платника податку на додану вартість позивача з моменту її анулювання зі збереженням податкових показників в розмірі двадцять вісім мільйонів вісімсот шістнадцять тисяч вісімсот вісімдесят чотири гривні чотирнадцять копійок на рахунку платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, є дотриманням судом гарантій, що спір між сторонами буде остаточно вирішений. Наявності дискреційних повноважень з боку ДПС України судом в даному випадку не вбачається та відповідачами не доведено.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Положеннями ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В даній справі відповідачами суду не надано належних та допустимих доказів на підтвердження законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення, в зв`язку з чим суд доходить висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного та керуючись статтями 19, 139, 205, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства «В.В. ПЛЮС» до Головного управління ДПС у Харківській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення №861 від 10.05.2023р., прийняте Головним управлінням ДПС у Харківській області, про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість юридичної особи Приватного підприємства «В.В. ПЛЮС» за індивідуальним податковим номером 368166220350.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Харківській області та Державну податкову службу України поновити дію реєстрації платника податку на додану вартість юридичної особи Приватного підприємства «В.В. ПЛЮС» за індивідуальним податковим номером 368166220350 з моменту її анулювання зі збереженням податкових показників в розмірі двадцять вісім мільйонів вісімсот шістнадцять тисяч вісімсот вісімдесят чотири гривні чотирнадцять копійок на рахунку платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість юридичної особи Приватного підприємства «В.В. ПЛЮС»;

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ43983495) на користь Приватного підприємства «В.В. ПЛЮС» (код ЄДРПОУ: 36816622)судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1073,60 грн. (одна тисяча сімдесят три) гривні, 00 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ43005393) на користь Приватного підприємства «В.В. ПЛЮС» (код ЄДРПОУ: 36816622)судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1073,60 грн. (одна тисяча сімдесят три) гривні, 00 коп.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяД.В. Григоров