Рішення

від 07.08.2023 по справі 560/6563/23

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/6563/23

РІШЕННЯ

іменем України

07 серпня 2023 рокум. ХмельницькийХмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Тарновецького І.І. розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом приватного підприємства "Ягуар Транс" до Відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Ягуар Транс" звернулося з позовом до Відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови № 348601 від 05.04.2023.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що під час проведення 23.02.2023 перевірки дотримання вимог про автомобільний транспорт при здійсненні міжнародних перевезень вантажу по маршруту Україна-Туреччина виявлено порушення статті 53 Закону України "Про автомобільний транспорт", виконання резидентами України міжнародних перевезень вантажів за маршрутом Україна - Туреччина без оформлення документів, а саме: документу на вантаж. На підставі акту перевірки та долучених до нього документів, оскаржуваною постановою до позивача відповідно до абзацу 6 частини 1 статті 60 Закону України Про автомобільний транспорт було застосовано адміністративно господарський штраф в сумі 34000 грн. Позивач не погоджується із даною постановою та вважає її протиправною. Вважає, що відповідачем невірно кваліфіковано виявлене в ході перевірки порушення, так як у даному випадку позивачем не було допущено порушення вимог статті 53 Закону України «Про автомобільний транспорт». Зазначає, що відповідальність за вказане в акті перевірки порушення передбачене абзацом 11 частини 1 статті 60 даного Закону, а не абзацу 6 частини 1 статті 60 Закону на підставі якої відповідач застосував штраф. З цих підстав просить позов задовольнити.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 21.04.2023 відкрито провадження у справі за цим позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

У відзиві на позов представник відповідача позовні вимоги заперечила та зазначила, що посадовими особами Укртансбезпеки 23.02.2023 здійснено перевірку міжнародних вантажних перевезень. На підставі Акту проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень вантажів автомобільним транспортом №351811 від 23.02.2023 Відділом державного нагляду (контролю) у Вінницькій області винесено постанову про застосування адміністративно господарського штрафу № 348601 від 05.04.2023, у зв`язку з порушенням абзацу 6 частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" якою до перевізника ПП "Ягуар Транс»" застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 34000 грн. З наведених підстав просить відмовити у задоволенні позову повністю.

Позивач подав відповідь на відзив, в якій зазначив про безпідставність вказаних відповідачем у відзиві на позов тверджень.

Дослідивши письмові пояснення, викладені учасниками справи у заявах по суті справи, а також письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних мотивів та підстав.

Судом встановлено, що посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області на підставі направлення на проведення перевірки від 17.02.2023 №002378 проведено рейдову перевірку дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт, за результатами якої складено акт №351811(Далі -Акт). Актом зафіксовано, порушення вимог статті 53 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: під час здійснення міжнародного перевезення вантажів по маршруту Україна - Туреччина у водія відсутні документи на вантаж.

05.04.2023 року за вих. 4/2Яг/ЮО/03.2023 адвокатом Юдовим В.О., до відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті було подано клопотання та долучено до матеріалів справи наступні письмові докази, а саме: 1. копію посвідчення водія ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 на 1 арк.; 2. копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу марки Mersedes-Benz Actros, д.н. знак НОМЕР_2 на 1 арк.; 3. копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу марки Koegel SNCO24 д.н. знак НОМЕР_3 на 1 арк.; 4. копію CMR б/н від 22.02,2023 року на 1 арк.: 5. копію Invoice 251 від 22.02.2023 року на 1 арк.; 6. копію митної декларації (форма МД-2) 23UA401030003281U4 від 22.02.2023 року на 1 арк.; 7. роздруківку з Єдиного державного інформаційного веб-порталу «Єдине вікно для міжнародної торгівлі» Державної митної служби України на 1 арк.; 8. копію фітосан ітарного сертифікату 13/02-6021/ЕВ-009984 від 22.02.2023 року на 1 арк.; 9. копію сертифікату походження товару TR30500G 897/2 (бланк 0945342) від 22.02.2023 року на 1 арк.; 10. копію адвокатського запиту за вих. 2/2Яг/ЮО/03,2023 від 22.03.2023 року на 1 арк,; 11. копію відповіді ТОВ «Національний аграрний оператор» за вих. 3 від 23.03,2023 року на адвокатський запит за вих. 2/2Яг/ЮО/03.2023 від 22.03.2023 року на 1 арк. 12. копію пояснення гр. ОСОБА_1 на 2 арк. в яких він зазначає, що 23.03.2023 року транспортний засіб, яким він керував було зупинено працівниками державної служби України з безпеки на транспорті. На їх вимогу було надано наявні у мене документи на вантаж а саме: СМР №б/н від 22.02.2023 року, Invoice №251 від 22.02.2023 року, митна декларація (форма МД-2) №23UA401030003281U4 від 22.02.2023 року, фітосанитарний сертифікат №13/02-6021/ЕВ-009984 від 22.02.2023 року, сертифікат поводження №TR30500G 897/2 (бланк №0945342) від 22.02.2023 року, посвідчення водія та свідоцтва про реєстрацію транспортник засобів. Крім того, в пояснених зазначив, що під час перевірки документів жодних порушень діючого законодавства у водія виявлено не було, актів перевірок працівниками державної служби України з безпеки на транспорті 23.03.2023 року не складалось.

05.04.2023 в.о. начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області, за результатами розгляду справи винесено постанову № 348601, якою до ПП "Ягуар Транс" за виконання міжнародних перевезень вантажів без документів, визначених статтею 53 Закону України «Про автомобільний транспорт» відповідальність за яке передбачено абзацом 6 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» застосовано адміністративно-господарський штраф в розмірі 34000 грн.

Надаючи оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами та спірному рішенню, суд враховує такі нормативно-правові акти.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин сьомої, чотирнадцятої статті 6 Закону України від 05 квітня 2001 року №2344-ІII Про автомобільний транспорт (далі Закон №2344-ІII) центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм та стандартів на автомобільному транспорті. Державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Згідно з пунктом 1, абзацом першим пункту 8 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року №103 (далі - Положення), Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Отже, здійснення державного нагляду і контролю за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства є повноваженнями відповідачів.

Процедуру проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) визначає Порядок «Проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі)», затвердженого постановою КМ України №1567 від 08.11.2006 (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) (далі Порядок №1567).

Органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи (пункт 3 Порядку №1567).

Згідно із пунктами 2, 4 Порядку №1567 рейдовим перевіркам (перевіркам на дорозі) підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних автомобільних перевізників (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Відносини між автомобільними перевізниками, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень регулюються Законом України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 №2344-ІІІ (далі - Закон №2344-ІІІ).

Відповідно до частини 1 статті 34 даного Закону автомобільний перевізник повинен: виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.

Частиною 3 статті 53 Закону №2344-ІІІ визначено, що при виконанні міжнародних перевезень вантажів резиденти України повинні мати: дозволи іноземних країн, по території яких буде здійснюватися перевезення; дозвіл щодо узгодження умов та режимів перевезення в разі перевищення вагових або габаритних обмежень чи документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових (габаритних) обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу; сертифікат відповідності транспортного засобу щодо безпеки руху та екологічної безпеки вимогам країн, територією яких буде здійснюватися перевезення, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України; документи на вантаж.

Відповідно до частини 1 статті 60 Закону №2344-ІІІ, за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи.

Зокрема абзацом 6 частини 1 статті 60 даного Закону визначено, що за виконання резидентами та/або нерезидентами України міжнародних перевезень пасажирів чи вантажів без документів, визначених статтею 53 цього Закону, - штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Судом встановлено, що матеріалами перевірки виявлено порушення ст.53 Закону, а саме здійснення міжнародних перевезень без оформлених документів: документу на вантаж.

Суд зазначає, що матеріали перевірки не містять переліку якого саме документу на вантаж не надано під час проведення перевірки.

В свою чергу матеріали справи містять документи на підставі яких перевізником здійснено міжнародне перевезення, зокрема, надано СМР №б/н від 22.02.2023 року, Invoice №251 від 22.02.2023 року, митна декларація (форма МД-2) №23UA401030003281U4 від 22.02.2023 року, фітосанитарний сертифікат №13/02-6021/ЕВ-009984 від 22.02.2023 року, сертифікат поводження №TR30500G 897/2 (бланк №0945342) від 22.02.2023 року.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону №2344-ІІІ документи на вантаж - документи, визначені відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про транспортно-експедиторську діяльність", "Про транзит вантажів", інших актів законодавства, в тому числі міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, які необхідні для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом;

Суд враховує, що зазначені документи в тому числі міжнародна товарно-транспортна накладна (СМР) і є документами на вантаж.

Відповідачем жодним чином не спростовано наявність зазначених документів під час перевірки та не враховано їх наявність при винесенні постанови, що оскаржується. Також, суд зазначає, що представником відповідача не надано, а судом не встановлено, жодних доказів, які б свідчили про здійснення міжнародного перевезення позивачем, без відповідних документів на вантаж. Натомість, судом встановлено, що матеріалами перевірки не досліджено, яке перевезення здійснюється позивачем, пункт доставки, наявні документи тощо.

Статтею 53 Закону №2344-ІІІ визначено умови здійснення міжнародних перевезень вантажів та пасажирів, які є загальнообов`язковими для перевізників.

При цьому інші частини даної статті визначають спеціальні умови за умови дотримання яких дозволяється здійснення міжнародних перевезень.

Зокрема, частиною 3 статті 53 Закону №2344-ІІІ визначено, які саме документи повинен мати перевізник - резидент України при здійсненні міжнародних перевезень вантажів.

Відтак, висновок відповідача про відсутність у позивача під час здійснення міжнародних перевезення документів, визначених статтею 53 Закону №2344-ІІІ не відповідає вимогам вказаного Закону.

Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Аналіз норм законодавства, якими врегульовані спірні правовідносини та встановлені у справі обставини вказують на те, що відповідач належними та допустимими доказами не довів правомірності прийнятого рішення про накладення штрафу на позивача за порушення норм про автомобільний транспорт, оскаржувана постанова від 05.04.2023 № 348601 прийнята не на підставі та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, не обґрунтовано (без урахування усіх обставин справи, що мають значення для прийняття рішення), без доведення обставин належними і достатніми доказами, сума застосованого нею адміністративно-господарського штрафу не відповідає встановленим чинним законодавством розміру, а тому є протиправною і підлягає скасуванню судом.

Позивач навів доводи та надав відповідні їм докази, які свідчать про помилковість висновків відповідача щодо порушення позивачем законодавства про автомобільний транспорт.

Зазначені обставини не з`ясовувалися інспекторами при проведенні заходів державного контролю на автомобільному транспорті, а також відповідачем при прийнятті оскаржуваної постанови.

Натомість, відповідачем не доведено суду правомірність прийняття оскаржуваної постанови про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу.

Враховуючи викладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд дійшов висновку щодо наявності правових підстав для задоволення позовних вимог.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Позивач сплатив судовий збір у розмірі 2684 грн., тому ці витрати, враховуючи задоволення позову, слід присудити на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті.

Також, 28.06.2023 на адресу суду надійшло клопотання про стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 8857,20 грн.

Положеннями пункту 1 частини 3 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин 1-3 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат належить:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини 4 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частинами 5, 6 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 5 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

За змістом статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Отже, документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Визначаючи суму компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України", від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України", від 30.03.2004 у справі "Меріт проти України", заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

На підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.07.2021 у справі №922/2604/20.

У постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц Верховний Суд зауважив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

На підтвердження витрат на правову допомогу позивач надав: договір про надання правової допомоги №2Яг/ЮО/03.2023 від 22.03.2023, розрахунок винагороди адвоката Юдова В.О. за надання правової допомоги ПП "Ягуар Транс" згідно з договору №2Яг/ЮО/03.2023 від 22.03.2023 у адміністративній справі №560/6563/23 на відповідній стадії процесу станом на 19.06.2023, акт приймання-передачі наданих послуг №2Яг/ЮО/03.2023 до договору про надання правової допомоги №2Яг/ЮО/03.2023 від 22.03.2023 щодо представлення/захисту та інтересів ПП "Ягуар Транс" у адміністративній справі про визнання протиправною та скасування постанови №348601 від 05.04.2023 від 19.06.2023, копію квитанції від 19.06.2023.

Так, згідно з актом приймання-передачі наданих послуг №2Яг/ЮО/03.2023 до договору про надання правової допомоги №2Яг/ЮО/03.2023 від 22.03.2023 щодо представлення/захисту та інтересів ПП "Ягуар Транс" у адміністративній справі про визнання протиправною та скасування постанови №348601 від 05.04.2023 від 19.06.2023 були виконані наступні роботи:

- підготовлено та за вих. №6/2Яг/ЮО/03.2023 від 13.04.2023 року до Хмельницького окружного адміністративного суду подано позовну заяву про визнання протиправною та скасування постанови №348601 від 05.04.2023 року (вартість послуг 2147 грн. 20 коп.);

- підготовлено та за вих. №6/2Яг/ЮО/03.2023 від 15.05.2023 року до Хмельницькго окружного адміністративного суду подано заяву про ознайомлення з матеріалами справи №560/6563/23, здійснено ознайомлення з матеріалами справи (вартість послуг 1476 грн. 20 коп.);

- 15.05.2023 року здійснено ознайомлення з відзивом відповідача б/н від 14.05.2023року на позовну заяву, підготовлено та за вих. №7/2Яг/ЮО/03.2023 від 15.05.2023 року до Хмельницького окружного адміністративного суду подано відповідь на відзив на позовну заяву (вартість послуг 2147 грн. 20 коп.);

- підготовлено та за вих. №8/2яЯг/ЮО/03.2023 від 15.05.2023 року до Хмельницького окружного адміністративного суду подано заяву про розгляд клопотання про витребування у відповідача усіх документів які містяться в справі про порушення ЗУ "Про автомобільний транспорт" згідно Акту №351811 від 23.02.2023 року (вартість послуг 402 грн. 60 коп.);

- підготовлено та за вих. №9/2Яг/ЮО/03.2023 від 16.06.2023 року до Хмельницького окружного адміністративного суду подано заяву про ознайомлення з матеріалами справи №560/6563/23, 19.09.2023 року здійснено ознайомлення з матеріалами справи (вартість послуг 1476 грн. 20коп.);

- підготовлено та за вих. № 10/2Яг/ЮО/03.2023 від 19.06.2023 року до Хмельницького окружного адміністративного суду подано заяву про прийняття рішення у справі (вартість послуг 402 грн. 60 коп.);

- 19.06.2023 року підготовлено розрахунок та складено акт приймання передачі наданих послуг (вартість послуг 805 грн. 20 коп.).

Оцінюючи подані документи, якими обґрунтовано реальність надання послуг, суд дійшов висновку, що час та види наданих послуг, зазначені в акті приймання-передачі наданих послуг від 19.06.2023 є неспівмірними з розглядом цієї справи.

Так, такий вид правничої допомоги, як підготовка позовної заяви включає в себе і ряд інших супутніх послуг, таких як: консультування клієнта щодо процедури подання позову, отримання від клієнта та аналіз документів, аналіз судової практики, поточне консультування клієнта, ознайомлення з документами, підготовка копій документів. Таким чином, перелічені супутні послуги охоплюються поняттям підготовки позовної заяви, тому не підлягають відшкодуванню.

Позивач просить відшкодувати також розрахунок та складання акт приймання-передачі наданих послуг (в сумі 805 грн. 20 коп.) що не відноситься до правової допомоги адвоката та не є тотожною наданню безпосередньо самої правової допомоги.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що про необхідність задоволення вимог позивача в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4294 грн.40 коп.

Таким чином, на користь позивача необхідно стягнути судові витрати в загальному розмірі 6942 грн. 40 коп., з них: судовий збір в сумі 2684 грн., витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4294 грн 40 коп..

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов - задоволити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті №348601 від 05.04.2023 про застосування адміністративно - господарського штрафу.

Стягнути на користь приватного підприємства "Ягуар Транс" судові витрати у розмірі 6942 (шість тисяч дев`ятсот сорок дві) грн. 40 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:Приватне підприємство "Ягуар Транс" (вул. Лісогринівецька, буд. 16/2 А, офіс Г, Хмельницький район, Хмельницька область , код ЄДРПОУ - 42413936) Відповідач:Відділ державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті (вул. Соборна, буд. 75, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 39816845)

Головуючий суддя І.І. Тарновецький