Постанова

від 06.12.2023 по справі 560/6563/23

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/6563/23

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Тарновецький І.І.

Суддя-доповідач - Залімський І. Г.

06 грудня 2023 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Залімського І. Г.

суддів: Сушка О.О. Мацького Є.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 серпня 2023 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Ягуар Транс" до Відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В :

Приватне підприємство "Ягуар Транс" звернулося з позовом до Відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови № 348601 від 05.04.2023.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 07.08.2023 позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 07.08.2023 скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з`ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що у ході перевірку позивача встановлено здійснення ним міжнародних перевезень вантажів без документів, визначених ст.53 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 №2344-ІII (Закон №2344-ІII) відповідальність за що передбачено абз.6 ч.1 ст.60 Закону №2344-ІII, у зв`язку із чим до позивача правомірно застосовано адміністративно-господарський штраф в розмірі 34000 грн згідно постанови № 348601 від 05.04.2023.

Також вказано, що для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема, у випадку укладення між ними договору, що передбачає гонорар успіху.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу відповідача в якому вказав на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, а також на безпідставність доводів апеляційної скарги. Зауважив, що відповідачем невірно кваліфіковано виявлене в ході перевірки порушення, так як у даному випадку позивачем не було допущено порушення вимог статті 53 Закону №2344-ІII. Зазначає, що відповідальність за вказане в акті перевірки порушення передбачене абз.11 ч.1 ст.60 Закону №2344-ІII, а не абз.6 ч.1 ст.60 Закону №2344-ІII на підставі якої відповідач застосував штраф.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09.10.2023, з урахуванням п.3 ч.1 ст.311 КАС України, суд вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області на підставі направлення на проведення перевірки від 17.02.2023 №002378 проведено рейдову перевірку дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт, за результатами якої складено акт №351811.

В Акті зафіксовано порушення вимог статті 53 Закону №2344-ІII, а саме: під час здійснення міжнародного перевезення вантажів по маршруту Україна - Туреччина у водія відсутні документи на вантаж.

05.04.2023 за вих. 4/2Яг/ЮО/03.2023 адвокатом Юдовим В.О., до відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті було подано клопотання та долучено до матеріалів справи наступні письмові докази, а саме: 1. копію посвідчення водія ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 на 1 арк.; 2. копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу марки Mersedes-Benz Actros, д.н. знак НОМЕР_2 на 1 арк.; 3. копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу марки Koegel SNCO24 д.н. знак НОМЕР_3 на 1 арк.; 4. копію CMR б/н від 22.02,2023 на 1 арк.: 5. копію Invoice 251 від 22.02.2023 на 1 арк.; 6. копію митної декларації (форма МД-2) 23UA401030003281U4 від 22.02.2023 на 1 арк.; 7. роздруківку з Єдиного державного інформаційного веб-порталу «Єдине вікно для міжнародної торгівлі» Державної митної служби України на 1 арк.; 8. копію фітосанітарного сертифікату 13/02-6021/ЕВ-009984 від 22.02.2023 на 1 арк.; 9. копію сертифікату походження товару TR30500G 897/2 (бланк 0945342) від 22.02.2023 на 1 арк.; 10. копію адвокатського запиту за вих. 2/2Яг/ЮО/03,2023 від 22.03.2023 на 1 арк,; 11. копію відповіді ТОВ «Національний аграрний оператор» за вих. 3 від 23.03.2023 на адвокатський запит за вих. 2/2Яг/ЮО/03.2023 від 22.03.2023 на 1 арк. 12. копію пояснення гр. ОСОБА_1 на 2 арк. в яких він зазначає, що 23.03.2023 транспортний засіб, яким він керував було зупинено працівниками державної служби України з безпеки на транспорті. На їх вимогу було надано наявні у мене документи на вантаж а саме: СМР №б/н від 22.02.2023 року, Invoice №251 від 22.02.2023, митна декларація (форма МД-2) №23UA401030003281U4 від 22.02.2023, фітосанітарний сертифікат №13/02-6021/ЕВ-009984 від 22.02.2023, сертифікат поводження №TR30500G 897/2 (бланк №0945342) від 22.02.2023, посвідчення водія та свідоцтва про реєстрацію транспортник засобів. Крім того, в пояснених зазначив, що під час перевірки документів жодних порушень діючого законодавства у ви дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

05.04.2023 в.о. начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області, за результатами розгляду справи винесено постанову № 348601, якою до ПП "Ягуар Транс" за виконання міжнародних перевезень вантажів без документів, визначених статтею 53 Закону №2344-ІII відповідальність за яке передбачено абзацом 6 частини 1 статті 60 Закону №2344-ІII застосовано адміністративно-господарський штраф в розмірі 34000 грн.

Позивач не погодився із вказаною постановою та звернувся до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що висновок відповідача про відсутність у позивача під час здійснення міжнародних перевезення документів, визначених статтею 53 Закону №2344-ІІІ не відповідає вимогам вказаного Закону.

Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує наступне.

Відповідно до ч.1 ст.34 Закону №2344-ІІІ автомобільний перевізник повинен: виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.

Частиною 3 статті 53 Закону №2344-ІІІ визначено, що при виконанні міжнародних перевезень вантажів резиденти України повинні мати: дозволи іноземних країн, по території яких буде здійснюватися перевезення; дозвіл щодо узгодження умов та режимів перевезення в разі перевищення вагових або габаритних обмежень чи документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових (габаритних) обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу; сертифікат відповідності транспортного засобу щодо безпеки руху та екологічної безпеки вимогам країн, територією яких буде здійснюватися перевезення, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України; документи на вантаж.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону №2344-ІІІ документи на вантаж - документи, визначені відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про транспортно-експедиторську діяльність", "Про транзит вантажів", інших актів законодавства, в тому числі міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, які необхідні для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом.

Відповідно до ч.1 ст.60 Закону №2344-ІІІ, за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи.

Абзацом 6 частини 1 статті 60 Закону №2344-ІІІ передбачено, що за виконання резидентами та/або нерезидентами України міжнародних перевезень пасажирів чи вантажів без документів, визначених статтею 53 цього Закону, - штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Встановлено, що згідно постанови № 348601 від 05.04.2023 до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф в розмірі 34000 грн на підставі абз.6 ч.1 ст.60 Закону №2344-ІII за порушення ст.53 Закону №2344-ІII, яке полягало у здійсненні міжнародних перевезень без оформлених документів, а саме документів на вантаж.

При цьому, матеріали справи містять документи на підставі яких перевізником здійснено міжнародне перевезення, зокрема, надано СМР №б/н від 22.02.2023 року, Invoice №251 від 22.02.2023 року, митна декларація (форма МД-2) №23UA401030003281U4 від 22.02.2023 року, фітосанітарний сертифікат №13/02-6021/ЕВ-009984 від 22.02.2023 року, сертифікат поводження №TR30500G 897/2 (бланк №0945342) від 22.02.2023 року.

Апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що зазначені документи в тому числі міжнародна товарно-транспортна накладна (СМР) і є документами на вантаж.

Водночас, відповідачем не спростовано наявності зазначених документів під час перевірки та не враховано цих документів при винесенні оскаржуваної постанови.

Таким чином, є помилковим висновок відповідача про відсутність у позивача під час здійснення міжнародних перевезення документів, визначених ст.53 Закону №2344-ІІІ, що свідчить про протиправність та необхідність скасування оскаржуваної постанови № 348601 від 05.04.2023.

Відповідно до ч. 1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Згідно із п.1 ч.3 ст.132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин 1-3 статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат належить:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини 4 статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частинами 5, 6 статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 5 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

За змістом статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

На підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Разом з цим, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. Визначаючи суму компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Позивач заявив клопотання про стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 8857,20 грн, на підтвердження яких надав: договір про надання правової допомоги №2Яг/ЮО/03.2023 від 22.03.2023, розрахунок винагороди адвоката Юдова В.О. за надання правової допомоги ПП "Ягуар Транс" згідно з договору №2Яг/ЮО/03.2023 від 22.03.2023 у адміністративній справі №560/6563/23 на відповідній стадії процесу станом на 19.06.2023,акт приймання-передачі наданих послуг №2Яг/ЮО/03.2023 до договору про надання правової допомоги №2Яг/ЮО/03.2023 від 22.03.2023, копію квитанції від 19.06.2023.

Згідно з актом приймання-передачі наданих послуг №2Яг/ЮО/03.2023 до договору про надання правової допомоги №2Яг/ЮО/03.2023 від 22.03.2023 щодо представлення/захисту та інтересів ПП "Ягуар Транс" у адміністративній справі про визнання протиправною та скасування постанови №348601 від 05.04.2023 від 19.06.2023 були виконані наступні роботи:

- підготовлено та за вих. №6/2Яг/ЮО/03.2023 від 13.04.2023 до Хмельницького окружного адміністративного суду подано позовну заяву про визнання протиправною та скасування постанови №348601 від 05.04.2023 року (вартість послуг 2147,2 грн);

- підготовлено та за вих. №6/2Яг/ЮО/03.2023 від 15.05.2023 до Хмельницького окружного адміністративного суду подано заяву про ознайомлення з матеріалами справи №560/6563/23, здійснено ознайомлення з матеріалами справи (вартість послуг 1476,2 грн);

- 15.05.2023 здійснено ознайомлення з відзивом відповідача б/н від 14.05.2023 на позовну заяву, підготовлено та за вих.№7/2Яг/ЮО/03.2023 від 15.05.2023 до Хмельницького окружного адміністративного суду подано відповідь на відзив на позовну заяву (вартість послуг 2147,2 грн);

- підготовлено та за вих. №8/2яЯг/ЮО/03.2023 від 15.05.2023 до Хмельницького окружного адміністративного суду подано заяву про розгляд клопотання про витребування у відповідача усіх документів (вартість послуг 402,6 грн);

- підготовлено та за вих. №9/2Яг/ЮО/03.2023 від 16.06.2023 до Хмельницького окружного адміністративного суду подано заяву про ознайомлення з матеріалами справи №560/6563/23, 19.09.2023 здійснено ознайомлення з матеріалами справи (вартість послуг 1476,2 грн);

- підготовлено та за вих. № 10/2Яг/ЮО/03.2023 від 19.06.2023 до Хмельницького окружного адміністративного суду подано заяву про прийняття рішення у справі (вартість послуг 402,6 грн);

- 19.06.2023 підготовлено розрахунок та складено акт приймання передачі наданих послуг (вартість послуг 805,2 грн).

Як обґрунтовано зауважив суд першої інстанції, зазначена в акті приймання-передачі наданих послуг від 19.06.2023 вартість послуг є неспівмірною із складністю даної справи.

Такий вид правничої допомоги, як підготовка позовної заяви включає в себе і ряд інших супутніх послуг, таких як: консультування клієнта щодо процедури подання позову, отримання від клієнта та аналіз документів, аналіз судової практики, поточне консультування клієнта, ознайомлення з документами, підготовка копій документів. Таким чином, перелічені супутні послуги охоплюються поняттям підготовки позовної заяви, тому не підлягають відшкодуванню.

Складання акт приймання-передачі наданих послуг не відноситься до правової допомоги адвоката та не є тотожною наданню безпосередньо самої правової допомоги.

Таким чином, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність підстав для відшкодування позивачу витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4294,4грн.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 серпня 2023 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Залімський І. Г. Судді Сушко О.О. Мацький Є.М.