Рішення

від 02.08.2023 по справі 560/2053/22

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/2053/22

РІШЕННЯ

іменем України

02 серпня 2023 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Салюка П.І.

за участю:секретаря судового засідання Сапач О.С. представника позивача Стеценко А.І., представника відповідача Заєць І.О., третьої особи на стороні відповідача Сіргун О.В. розглянувши адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Городоцький елеватор Суффле" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, третьої особи управління Державної казначейської служби України в Городоцькому районі Хмельницької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Городоцький елеватор суффле" звернулось в суд з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, в якому просить:

визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Головного управління ДПС у Хмельницькій області форми "Ю" від 05 січня 2022 року №2-1302-2205 на загальну суму 2 409 973,01 грн;

визнати протиправним та скасувати рішення про опис майна у податкову заставу №178/6/22-01-13-02-06 від 05 січня 2022 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що рішення про опис майна у податкову заставу та спірна податкова вимога на суму бюджетної заборгованості прийняті з порушенням Податкового кодексу України, оскільки заборгованість по сплаті бюджетних позичок, виданих на закупівлю сільгосппродукції у 1995-1997 роках у приватного акціонерного товариства "Городоцький елеватор суффле" відсутня, що підтверджується численними судовими рішеннями, зокрема, у справах №2-а-7428/10/2270, №2а-8104/10/2270/1, №924/1048/13, №560/2668/19. Тобто, з урахуванням зазначеного, вважає, що спірна податкова вимога та рішення про опис майна у податкову заставу є протиправними та підлягають скасуванню.

Ухвалою суду від 08 лютого 2022 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Зобов`язано відповідача надати до суду належним чином завірені копії спірних рішень, та всіх матеріалів, на підставі яких винесено останні, а також докази узгодження податкового боргу, на підставі яких прийнята оскаржувана податкова вимога.

До суду надійшов відзив, в якому відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог. Зазначив, що оскаржувана податкова вимога прийнята на підставі подань управління Державної казначейської служби у Городоцькому районі Хмельницької області №67-72 від 22.12.2021. Вказав, що Головне управління ДПС у Хмельницькій області з метою забезпечення погашення податкового боргу прийняло рішення про опис майна у податкову заставу №178/6/22-01-13-02-06 від 05 січня 2022 року, а тому діяло у порядку та у спосіб, що встановлені нормами Бюджетного кодексу України та Податкового кодексу України.

Представником відповідача 30 травня 2022 року заявлено клопотання про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - управління Державної казначейської служби у Городоцькому районі Хмельницької області. Протокольною ухвалою суду від 30.05.2022 відмовлено у задоволенні вказаного клопотання.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 травня 2022 року у справі №560/2053/22 адміністративний позов задоволено. Визнано протиправною та скасувано податкову вимогу Головного управління ДПС у Хмельницькій області форми "Ю" від 05 січня 2022 №2-1302-2205 на загальну суму 2 409 973,01 грн. Визнано протиправним та скасувано рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області про опис майна у податкову заставу №178/6/22-01-13-02-06 від 05 січня 2022 року. Стягнуто на користь приватного акціонерного товариства "Городоцький елеватор суффле" судовий збір у розмірі 27 291 (двадцять сім тисяч двісті дев`яносто одну) грн 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Хмельницькій області.

В подальшому Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2022 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області задоволено повністю. Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 травня 2022 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Городоцький елеватор суффле" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії скасовано. Прийнято нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства "Городоцький елеватор суффле" відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 27 квітня 2023 року касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Городоцький елеватор Суффле" задоволено частково. Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 травня 2022 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2022 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

За результатами проведення автоматичного розподілу вказана справа передана на розгляд головуючому судді Салюку П.І.

Ухвалою від 19 травня 2023 року суд прийняв до свого провадження адміністративну справу №560/2053/22 за позовом приватного акціонерного товариства "Городоцький елеватор Суффле" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, третьої особи Управління Державної казначейської служби України в Городоцькому районі Хмельницької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Розгляд справи призначено за правилами за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою від 22 травня 2023 року судом витребувано у Головного управління ДПС у Хмельницькій області та Управління Державної казначейської служби України в Городоцькому районі Хмельницької області усі документи та матеріали щодо суми бюджетної позички та фінансової допомоги, наданої на поворотній основі Міністерством фінансів України у 1995-1997 року, на підставі яких було сформовано подання №67, 68, 69, 70, 71 від 20.12.2021 та податкову вимогу форми "Ю" №2-1302-2205 від 05.01.2022.

Ухвалою суду від 26 травня 2023 року у задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "Городоцький елеватор Суффле" про забезпечення позову відмовлено.

Ухвалою суду від 19 червня 2023 року клопотання представника Приватного акціонерного товариства "Городоцький елеватор Суффле" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду по справі №560/2053/22 - задоволено.

Судами встановлено, що 27 травня 1998 року ВАТ «Вікторійське ХПП» зареєстроване як юридична особа Городоцькою районною державною адміністрацією Хмельницької області, а 15 травня 2017 року - перейменоване на ПрАТ «Городоцький елеватор суффле».

Управлінням Державної казначейської у Городоцькому районі Хмельницької області на адресу відповідача направлені подання №67-72 від 22 грудня 2021 року на безспірне стягнення з підприємств-боржників (у тому числі, ПрАТ «Городоцький елеватор суффле») простроченої заборгованості перед Державним бюджетом за бюджетними позичками та фінансовими допомогами, наданими у 1996-1999 роках.

Відповідач на підставі подань управління Державної казначейської служби у Городоцькому районі Хмельницької області про здійснення заходів щодо стягнення простроченої заборгованості за бюджетними позичками, направив позивачеві податкову вимогу форми «Ю» від 05 січня 2022 року №2-1302-2205 на загальну суму 2409973,01 грн.

Того ж дня Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області прийнято рішення про опис майна Підприємства у податкову заставу №178/6/22-01-13-02-06.

Не погоджуючись із виставленою вимогою та рішенням про опис майна у податкову заставу, Підприємство звернулось до суду з позовом про їх скасування.

Суд враховує, що при прийнятті постанови від 27 квітня 2023 року Верховний Суд зазначив, що даний спір неможливо правильно та справедливо вирішити без наявності у справі доказів (первинних та інших документів), які б достовірно підтверджували факт наявності у Товариства заборгованості та її розмір, так як такі докази знаходяться у розпорядженні органу казначейської служби.

З урахуванням вказаного при прийнятті рішення суд враховує наступне.

Під час нового розгляду справи 22 липня 2023 року третя особа Управління Державної казначейської служби України в Городоцькому районі Хмельницької області подала до суду пояснення, в яких вказала, що документи, які стосуються суми бюджетної позички та фінансової допомоги, наданої на поворотній основі Міністерством фінансів України у 1995-1997 роках на підставі, яких було сформоване подання № 67, 68, 69, 70, 71 від 20.12.2021 були втрачені.

Вирішуючи справу суд керується таким.

Завданням адміністративного судочинства України відповідно до частини 1 статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 4 ст. 17 Бюджетного кодексу України встановлено, що у разі невиконання юридичними особами своїх зобов`язань щодо погашення та обслуговування наданих на умовах повернення кредитів, залучених державою або під державні гарантії, інших гарантованих державою зобов`язань, та стягнення заборгованості перед Державним бюджетом України з наданих підприємствам і організаціям позичок із державного бюджету, позичок, наданих за рахунок коштів, залучених державою або під державні гарантії, плати за користування цими позичками органи стягнення застосовують механізм стягнення цієї заборгованості у порядку, передбаченому законом для стягнення не внесених у строк податків і неподаткових платежів, включаючи погашення такої заборгованості за рахунок майна боржників.

Закон України "Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 №2181-ІІІ, який втратив чинність 01.01.2011, був спеціальним законом з питань оподаткування, який установлював порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), включаючи збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовувалися до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначав процедуру оскарження дій органів стягнення.

З аналізу норм вказаних законів слідує, що ними не були визначені строки та порядок їх застосування щодо стягнення заборгованості у разі невиконання юридичними особами своїх зобов`язань щодо погашення наданих на умовах повернення кредитів, залучених державою або під державні гарантії, інших гарантованих державою зобов`язань, та стягнення заборгованості перед Державним бюджетом України з наданих підприємствам і організаціям позичок із державного бюджету, позичок, наданих за рахунок коштів, залучених державою або під державні гарантії, плати за користування цими позичками.

Встановлені нормами ст. 15 Закону України "Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" строки, протягом яких податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов`язань та стягнути таку суму не можуть бути застосовані до відносин із стягнення сум заборгованості за неповерненою бюджетною позичкою, оскільки початок їх перебігу обумовлений законом такими обставинами, які відсутні у випадку неповернення державі бюджетних позичок.

01.01.2011 набрав чинності Бюджетний кодекс України від 08.07.2010 №2456-V, частиною 9 статі 17 якого встановлено, що прострочена заборгованість суб`єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню) стягується з такого суб`єкта господарювання органами державної податкової служби, що є органами стягнення такої заборгованості у порядку, передбаченому Податковим кодексом України або іншим законом, включаючи погашення такої заборгованості за рахунок майна цього суб`єкта господарювання. Позовна давність на вимоги щодо погашення такої заборгованості суб`єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) не поширюється.

Частиною 14 ст. 17 Бюджетного кодексу України (від 08.07.2010) встановлено, що забороняється списання заборгованості суб`єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, кредитами з бюджету, крім заборгованості суб`єктів господарювання, визнаних у встановленому порядку банкрутами, вимоги щодо погашення заборгованості яких не були задоволені у зв`язку з недостатністю їхніх активів і стосовно яких проведено державну реєстрацію припинення юридичної особи у зв`язку з визнанням її банкрутом, а також крім заборгованості, щодо стягнення якої судом прийнято рішення не на користь держави, яке набрало законної сили, та/або стягнення якої в судовому порядку є неможливим або недоцільним. Порядок списання такої заборгованості визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 2011 №174, з метою забезпечення виконання статті 17 Бюджетного кодексу України Кабінет Міністрів України, затверджений порядок обліку заборгованості, в тому числі простроченої, перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками/ фінансовою допомогою, наданими Міністерством фінансів у 1993 - 1998 роках, нарахування пені та списання безнадійної заборгованості (далі - Порядок).

Пунктом 6 вказаного Порядку встановлено, що облік простроченої заборгованості за бюджетними позичками/фінансовою допомогою ведеться органами Державної казначейської служби у валюті бюджетної позички / фінансової допомоги, в якій вони надані.

Згідно до п. 15 Порядку встановлено, що прострочена заборгованість за кредитами, бюджетними позичками/фінансовою допомогою, яка не погашена боржником протягом 30 календарних днів після настання строку платежу, а також нарахована на суму простроченої заборгованості за кредитом, бюджетною позичкою / фінансовою допомогою пеня стягуються в установленому законодавством порядку органами державної податкової служби за місцем реєстрації боржника відповідно до подання територіальних органів Державної казначейської служби, яке подається у строки, визначені пунктом 10 цього Порядку за встановленою згідно з додатком 1 формою.

Відповідно до п. 20 Порядку, прострочена заборгованість боржників за кредитами, бюджетними позичками / фінансовою допомогою та нарахована на її суму пеня визнається Мінфіном безнадійною на підставі: довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що підтверджує державну реєстрацію припинення юридичної особи - боржника у зв`язку з визнанням її банкрутом; інформації, поданої органами державної податкової служби, про визнання боржника в установленому порядку банкрутом, вимоги щодо погашення заборгованості якого не були задоволені у зв`язку з недостатністю його активів (щодо боржників, які відповідно до законодавства не підлягають приватизації та на примусову реалізацію майна яких введено мораторій); протоколу засідання та/або акта Комісії з питань простроченої заборгованості перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками / фінансовою допомогою щодо неможливості або недоцільності стягнення такої заборгованості в судовому порядку та/або щодо якої судом прийнято рішення не на користь держави, яке набрало законної сили.

Безнадійною може бути визнана прострочена заборгованість боржників за кредитами, бюджетними позичками / фінансовою допомогою, щодо якої судом прийнято рішення не на користь держави, яке набрало законної сили, а її списання здійснюється шляхом прийняття відповідного рішення Кабінету Міністрів України.

Поряд з цим, підпунктом 14.1.153 пункту 14.1 статті 14 Податкового Кодексу України визначено, що податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

У підпункті 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового Кодексу України вказано, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2011 року по справі №2-а-7428/10/2270 задоволений позов відкритого акціонерного товариства «Вікторійське хлібоприймальне підприємство» до Городоцької міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області та скасовано першу податкову вимогу від 16 вересня 2010 року за №1/112 про сплату податкового боргу по бюджетній позичці, виданій на закупівлю сільськогосподарської продукції у 1995-1997 роках.

Суд зазначає, що до функцій контролюючого органу відповідно до підпункту 19-1.1.38 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України віднесено забезпечення стягнення сум простроченої заборгованості суб`єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Контролюючі органи мають право стягувати суми простроченої заборгованості суб`єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України (підпункт 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України).

У пункті 2 Порядку №174 наведено наступні визначення:

боржник - суб`єкт господарювання, який отримав кредит, залучений державою або під державні гарантії, бюджетну позичку/фінансову допомогу на умовах, визначених кредитною (субкредитною) угодою, угодою про надання бюджетної позички/фінансової допомоги, та не забезпечив своєчасне і повне виконання своїх зобов`язань за такою угодою;

бюджетна позичка/фінансова допомога - сума коштів, надана Мінфіном у 1993-1998 роках позичальнику на поворотній основі за рахунок коштів державного бюджету на умовах угоди про надання бюджетної позички/фінансової допомоги;

заборгованість за кредитом, бюджетною позичкою/фінансовою допомогою - зобов`язання перед державою, що виникають у суб`єкта господарювання, який отримав кредит, залучений державою або під державні гарантії, бюджетну позичку/фінансову допомогу на умовах, визначених кредитною (субкредитною) угодою, угодою про надання бюджетної позички/фінансової допомоги;

прострочена заборгованість за бюджетною позичкою/фінансовою допомогою - заборгованість боржника перед державою за бюджетною позичкою/фінансовою допомогою (в тому числі за основним боргом, відсотками тощо), не погашена у строк, визначений угодою про надання бюджетної позички/фінансової допомоги.

Відповідно до пунктів 6, 9, 10 Порядку №174 облік простроченої заборгованості за бюджетними позичками/фінансовою допомогою ведеться органами Державної казначейської служби у валюті бюджетної позички/фінансової допомоги, в якій вони надані. Кошти, що надходять до бюджету в рахунок погашення простроченої заборгованості за бюджетними позичками/фінансовою допомогою, зараховуються органами Державної казначейської служби на рахунки, відкриті згідно з бюджетною класифікацією.

Державна казначейська служба на підставі зазначеної в пунктах 4 і 8 цього Порядку інформації, що подана Мінфіном, відображає зміни заборгованості за кредитами в обліку виконання державного бюджету та протягом тижня після надходження інформації, зазначеної в пункті 8 цього Порядку, інформує територіальні органи Державної казначейської служби за місцем реєстрації боржника про розмір простроченої заборгованості за кредитами та нарахованої на її суму пені, а також про розмір простроченої заборгованості за бюджетними позичками/фінансовою допомогою.

З метою примусового стягнення в установленому законодавством порядку простроченої заборгованості з боржника територіальні органи Державної казначейської служби до кінця місяця, що настає за звітним періодом: інформують органи державної податкової служби за місцем реєстрації боржника про зміну розміру простроченої заборгованості за кредитами та суму нарахованої на неї пені; нараховують пеню та інформують органи державної податкової служби за місцем реєстрації боржника про зміну розміру простроченої заборгованості за бюджетними позичками / фінансовою допомогою та суму нарахованої на неї пені

Пунктом 15 Порядку передбачено, що прострочена заборгованість за кредитами, бюджетними позичками/фінансовою допомогою, яка не погашена боржником протягом 30 календарних днів після настання строку платежу, а також нарахована на суму простроченої заборгованості за кредитом, бюджетною позичкою/фінансовою допомогою пеня стягуються в установленому законодавством порядку органами державної податкової служби за місцем реєстрації боржника відповідно до подання територіальних органів Державної казначейської служби, яке подається у строки, визначені пунктом 10 цього Порядку за встановленою згідно з додатком 1 формою.

З урахуванням викладеного, суд зазначає, що у конкретних спірних правовідносинах Податковий огран не наділений функціями ведення обліку простроченої заборгованості за бюджетними позичками/фінансовою допомогою, а вказаний облік ведеться виключно органами Державної казначейської служби.

Відповідно до положень статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

В свою чергу Управління Державної казначейської служби України у Городоцькому районі Хмельницької області на виконання ухвали Хмельницького окружного адміністративного суду від 22.05.2023 надало пояснення щодо обліку простроченої заборгованості, з яких вбачається, що документи, на підтвердження суми бюджетної позички та фінансової допомоги, наданої на поворотній основі Міністерством фінансів України у 1995-1997 роках на підставі, яких були сформовані подання № 67, 68, 69, 70, 71 від 20.12.2021, були втрачені.

Статтею 73 КАС України регламентовано, що належними є лише ті докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Відтак, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до переконання, що відсутність первинних документів, як доказів на підтвердження суми бюджетної позички та фінансової допомоги, наданої на поворотній основі Міністерством фінансів України у 1995-1997, які могли б свідчити про наявність у Приватного акціонерного товариства "Городоцький елеватор суффле" заборгованості та її розміру вкотре лиш підтверджує доводи позивача, що спірна вимога не була узгодженою.

Окрім цього, рішення про опис майна у податкову заставу може бути прийняте виключно у випадку наявності у платника податків податкового боргу, тобто за узгодженим грошовим зобов`язанням, що не було доведено органами податкової та казначейської служби.

Відтак, суд зазначає, що оскільки сума податкового боргу за спірною вимогою не є узгодженою, як наслідок вказану податкову вимогу Головного управління ДПС у Хмельницькій області форми "Ю" від 05 січня 2022 року №2-1302-2205 на загальну суму 2409 973,01 грн, необхідно визнати протиправною.

Таким чином, суд встановив порушення норм ПК України при прийнятті відповідачем оскаржуваного рішення про опис майна у податкову заставу, тому таке рішення є підлягає скасуванню.

За нормами частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. В пункті 110 рішення від 23.07.2002 у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" (Vдstberga Taxi Aktiebolag and Vulic v. Sweden) Європейський суд з прав людини визначив, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління".

Відповідачем та третьої особою не доведено, а позивачем підтверджено позовні вимоги, а тому наявні підстави для їх задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задоволити.

Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Головного управління ДПС у Хмельницькій області форми "Ю" від 05 січня 2022 №2-1302-2205 на загальну суму 2 409 973,01 грн.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області про опис майна у податкову заставу №178/6/22-01-13-02-06 від 05 січня 2022 року.

Стягнути на користь приватного акціонерного товариства "Городоцький елеватор суффле" судовий збір у розмірі 27 291 (двадцять сім тисяч двісті дев`яносто одну) грн 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Хмельницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повне рішення складене 07 серпня 2023 року

Позивач:Приватне акціонерне товариство "Городоцький елеватор Суффле" (вул. Зелена 1, Городок, Городоцький район, Хмельницька область, 32002 , код ЄДРПОУ - 00952479) Відповідач:Головне управління ДПС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука 17, Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 44070171) Третя особа:Управління Державної казначейської служби України в Городоцькому районі Хмельницької області (вул. Грушевського 49, м. Городок, Городоцький район, Хмельницька область, 32000 , , код ЄДРПОУ - 37804204))

Головуючий суддя П.І. Салюк