Постанова

від 03.08.2023 по справі 925/1704/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" серпня 2023 р. Справа№ 925/1704/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Козир Т.П.

суддів: Кравчука Г.А.

Коробенка Г.П.

при секретарі Вага В.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Карпенко О.М. директор;

від відповідача: не з`явився;

від третьої особи 1: не з`явився;

від третьої особи 2: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Приватного підприємства "СОЛОМІЯ М"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.06.2023 (повний текст складено 07.06.2023)

у справі №925/1704/21 (суддя Балац С.В.)

за позовом Приватного підприємства "СОЛОМІЯ М"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРАЙМТЕХСЕРВІС"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1. Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Тверська Інесса Володимирівна,

2. Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Овчаренко Микола Олександрович

про визнання виконавчого напису приватного нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

УСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05 червня 2023 року позовну заяву залишено без розгляду.

Не погодившись з прийнятою ухвалою суду, Приватне підприємство "СОЛОМІЯ М" звернулось з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, оскільки позивачем була направлена до суду першої інстанції заява, в якій він просив провести судове засідання без участі його представника через те, що директор Карпенко О.М. з 12.03.2022 перебуває на службі у Збройних силах України, тому не має можливості відвідувати всі судові засідання, про що надані підтверджуючі докази; дана справа є вкрай важливою для позивача, оскільки дії відповідача направлені на рейдерське захоплення нерухомості заявника за фіктивними документами та блокування діяльності підприємства; залишивши позов без розгляду порушено право позивача на доступ до суду.

Сторони і треті особи були повідомлені про розгляд апеляційної скарги в порядку, визначеному статтями 6, 120, 242 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), шляхом направлення ухвал суду у електронному вигляді через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему, що підтверджується довідками про доставку електронних документів.

Неявка у судове засідання представників відповідача і третіх осіб не перешкоджає розгляду апеляційної скарги.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав доводи, викладені у апеляційній скарзі, просив її задовольнити.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційну скаргу, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

У грудні 2021 року Приватне підприємство "СОЛОМІЯ М" звернулось до Господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРАЙМТЕХСЕРВІС", треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Тверська Інесса Володимирівна та Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Овчаренко Микола Олександрович про визнання виконавчого напису Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального кругу Тверської Інесси Володимирівни від 10.11.2021, зареєстрованого в реєстрі за № 581 на підставі протесту векселя про неоплату від 10.11.2021 за реєстровим № 580 про стягнення з боржника ПП "СОЛОМІЯ М" на користь ТОВ "ПРАЙМТЕХСЕРВІС" плату в розмірі 1 606 000,00 грн таким, що не підлягає виконанню.

Позовні вимоги мотивовані тим, що оспорюваний виконавчий напис був виданий на підставі підробленого простого векселя АА2859252 від 19.11.2022, у зв`язку із чим позивачем була подана заява про вчинення кримінального правопорушення відповідачем та приватним нотаріусом, слідство по якій триває.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 22 грудня 2021 року суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, справу вирішив розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 03.02.2022.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 03 лютого 2022 року підготовче засідання, яке відбулось за участю представників позивача, було відкладено на 03 березня 2022 року.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 03 березня 2022 року, у зв`язку із запровадженням на території України воєнного стану, відповідно до рекомендацій Ради суддів України, з метою недопущення випадків загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів, відкладено розгляд справи до стабілізації ситуації в регіоні, з урахуванням місцезнаходження учасників судового провадження та їх представників.

В подальшому, ухвалою господарського суду Черкаської області від 13 квітня 2023 року справу передано на розгляд до господарського суду м. Києва з підстав місцезнаходженння відповідача у м. Києві.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 09 травня 2023 року справу 925/1704/21 прийнято до провадження та вирішено розгляд справи здійснювати в порядку (за правилами) загального позовного провадження. Підготовче засідання призначене на 10 год. 15 хв. 05.06.2023.

Явка представників сторін не визнавалась обов`язковою, проте пунктом 7 резолютивної частини ухвали запропоновано сторонам спору подати до суду заяви про розгляд справи без участі представників останніх.

Копію ухвали позивач отримав 15.05.2023, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення.

31.05.2023 (згідно дати оформлення поштової накладної №0306212964516) директор позивача направив до суду заяву від 29.05.2023, в якій повідомив про намір провести судове засідання без участі представника позивача, оскільки перебуває на службі у війні проти РФ, позовні вимоги підтримує, наразі бере безпосередню участь у бойових діях з 07.09.2002 у Донецькому операційному районі в районі ведення бойових дій. До заяви додані копії довідок про проходження військової служби.

З протоколу судового засіданні від 05.06.2023 вбачається, що представники сторін не з`явились і суд на місці ухвалив залишити позовну заяву без розгляду.

Оскаржуваною ухвалою Господарського суду міста Києва від 05 червня 2023 року позов залишено без розгляду.

Постановляючи зазначену ухвалу, місцевий господарський суд вказав, що заява про розгляд справи без участі позивача надійшла до суду засобами кур`єрської доставки та зареєстрована 05.06.2023 о 14:48, тобто після підготовчого засідання призначеного на 05.06.2023 о 10:15, тому, зважаючи на те, що позивач не з`явився в підготовче засідання, не повідомив про причини неявки та не подав заяву про розгляд справи за його відсутності, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позову без розгляду.

Проте, Північний апеляційний господарський суд не погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для залишення позову без розгляду з огляду на наступне.

Відповідно до статті 181 ГПК України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.

Частинами 1, 2 статті 183 ГПК України визначено, що підготовче засідання проводиться за правилами, передбаченими статтями 196-205 цього Кодексу, з урахуванням особливостей підготовчого засідання, встановлених цією главою.

Суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках:

1) визначених частиною другою статті 202 цього Кодексу;

2) залучення до участі або вступу у справу третьої особи, заміни неналежного відповідача, залучення співвідповідача;

3) в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 182 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.

Згідно зі статтею 46 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, сторони (позивачі та відповідачі) також мають ще коло прав і обов`язків, передбачених статтею 46 ГПК України.

Одним із прав, які надаються учасникам справи, є право брати участь в судовому засіданні, якщо інше не визначено законом (пункт 2 частини першої статті 42 ГПК України). Однак, це право не є абсолютним, оскільки учасники зобов`язані з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою (пункт 3 частини другої статті 42 ГПК України).

Відповідно до частини першої статті 120 ГПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою.

Крім того, за змістом частини третьої статті 196 ГПК України учасник справи може відмовитися від свого права брати участь в судовому засіданні, заявивши клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Отже, учасник справи має право:

а) брати участь в судових засіданнях (особисто або через представника);

б) не брати участі в судових засіданнях, подавши клопотання про розгляд справи за його відсутності, крім випадків, коли суд визнав явку учасника обов`язковою.

Аналіз зазначених норм процесуального права свідчить про те, що учасник справи не може відмовитися від свого права на участь в судових засіданнях за принципом мовчання, його волевиявлення щодо цього має бути формалізовано.

Дії суду у випадку неявки в судове засідання учасника справи визначені у статті 202 ГПК України, відповідно до частини четвертої якої у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

У системно-логічному зв`язку з цією нормою перебуває норма, закріплена у пункті 4 частини першої статті 226 ГПК України, яка визначає, що суд залишає позов без розгляду, якщо позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Системний аналіз змісту частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України свідчить про те, що процесуальним наслідком неявки позивача в судове засідання є залишення позову без розгляду.

Верховний Суд в постанові від 22.01.2019 у справі № 922/2584/18 дійшов висновку про те, що неподання відсутнім позивачем в підготовчому засіданні до суду заяви про розгляд справи за його відсутності та неповідомлення про неявку і поважність її причини зумовлює залишення позову без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 226 ГПК України.

Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв`язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом.

Правове значення для прийняття судом рішення про залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача у судове засідання, передбаченої цими нормами процесуального права, має одночасна наявність таких обставин, так звані умови для залишення позову без розгляду у випадку неявки позивача в судове засідання:

1) належне повідомлення судом позивача про час і місце судового засідання;

2) неявка позивача в судове засідання або неповідомлення позивачем суду причин його неявки в судове засідання;

3) неподання позивачем суду заяви про розгляд справи за його відсутності.

При цьому зміст частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що передбачена цими нормами процесуального права така процесуальна дія суду як залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача у судове засідання та неповідомлення про причини своєї неявки не залежить від того, чи була визнана судом явка позивача в судове засідання обов`язковою.

Аналогічні висновки Верховного Суду щодо застосування частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України викладені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.06.2020 року у справі № 910/16978/19 та від 18.11.2022 у справі №905/458/21.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain", заява № 11681/85, зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Матеріалами справи підтверджується, що представник позивача брав участь у підготовчому засіданні 03 лютого 2022 року, яке проводилось господарським судом Черкаської області і було відкладено на 03 березня 2022 року.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" введено в Україні воєнний стан з 24.02.2022 строком на 30 діб, дію якого було неодноразово продовжено.

В умовах воєнного або надзвичайного стану конституційні права людини на судовий захист не можуть бути обмежені.

02.03.2022 Рада суддів України оприлюднила рекомендації щодо роботи судів в умовах воєнного стану, згідно яких рекомендувала судам по можливості відкладати розгляд справ (за винятком невідкладних судових розглядів) та знімати їх з розгляду, зважати на те, що велика кількість учасників судових процесів не завжди мають змогу подати заяву про відкладення розгляду справи через задіяння до функціонування критичної інфраструктури, вступ до лав Збройних сил України, територіальної оборони, добровольчих воєнних формувань та інших форм протидії збройної агресії проти України, або не можуть прибути в суд у зв`язку з небезпекою для життя. Справи, які не є невідкладними, розглядати лише за наявності письмової згоди на це усіх учасників судового провадження;

Матеріалами справи підтверджується, що 31.05.2023 директор позивача направив поштою (по місту Києву, "Укрпошта Експрес") до суду заяву від 29.05.2023, в якій повідомив про проведення судового засідання без участі представника позивача у зв`язку із тим, що він перебуває на військовій службі по мобілізації з 02.06.2022 по теперішній час, і додав підтверджуючи докази.

Частиною 7 ст. 116 ГПК України встановлено, що строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.

Нормативні терміни пересилання відправлень між обласними центрами, містами Київ та Покровськ для відправлень "Укрпошта Експрес" при відправленні з міста Київ у місто Київ становлять "Д+1", де Д - день подання відправлення для пересилання.

Отже, позивач мав розумні очікування, що його заява буде доставлена у господарський суд не пізніше 02.06.2023.

Необхідно враховувати, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що кожна сторона, яка задіяна в судовому розгляді, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у справі за її участю, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що позивач добросовісно користувався належними йому процесуальними правами та виконував процесуальні обов`язки.

В оскаржуваній ухвалі суду зазначено, що заява надійшла до суду засобами кур`єрської доставки та зареєстрована 05.06.2023 о 14:48, тобто після підготовчого засідання призначеного на 05.06.2023 о 10:15, однак реєстрація заяви канцелярією суду о 14:48 не свідчить про те, що сама заява надійшла до суду після завершення судового засідання, тому позивач не має нести негативні наслідки за порушення поштою строків доставки поштовою кореспонденції.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства (див. рішення у справі "Волчлі проти Франції", заява № 35787/03, п. 29, від 26.07.2007), у справі "ТОВ "ФРІДА" проти України", заява N 24003/07, п. 33, 08.12.2016).

Апеляційний господарський суд також враховує, що кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону (ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Таким чином, право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом, до підсудності якого вона віднесена. Особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя.

Суд першої інстанції, залишивши позовну заяву без розгляду, позбавив позивача можливості реалізувати своє право на отримання судового захисту.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 280 ГПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Частиною 3 ст. 271 ГПК України встановлено, що у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд дійшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду міста Києва від 05 червня 2023 року підлягає скасуванню з передачею справи на розгляд до суду першої інстанції зі стадії підготовчого провадження.

Судові витрати за подання апеляційної скарги підлягають розподілу судом першої інстанції за результатами вирішення спору по суті.

Керуючись ст. ст. 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства "СОЛОМІЯ М" задовольнити.

2. Скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 05 червня 2023 року.

3. Справу передати на розгляд до Господарського суду міста Києва зі стадії підготовчого провадження.

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 08.08.2023.

Головуючий суддя Т.П. Козир

Судді Г.А. Кравчук

Г.П. Коробенко