Ухвала

від 08.08.2023 по справі 908/1895/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 27/216/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

08.08.2023 Справа № 908/1895/23

м. Запоріжжя Запорізької області

Суддя господарського суду Запорізької області Дроздова Світлана Сергіївна, розглянувши без виклику представників сторін заяву директора Малого підприємства товариства з обмеженою відповідальністю "Янтарь" Маркової Т.В. (вх. № 16881/08-08/23 від 07.08.2023) про відвід судді у справі № 908/1895/23

за позовом: Заступника керівника Запорізької обласної прокуратури (69005, м. Запоріжжя, вул. Матросова, 29а, ідентифікаційний код юридичної особи 02909973) в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Запорізької обласної ради (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 164, ідентифікаційний код юридичної особи 20507422) та Управління молоді, фізичної культури та спорту Запорізької обласної державної адміністрації (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 164, ідентифікаційний код юридичної особи 38922191)

до відповідача 1: Малого підприємства товариства з обмеженою відповідальністю "Янтарь" (08301, Київська обл., м. Бориспіль (3), вул. Ботанічна, буд. 1/6, ідентифікаційний код юридичної особи 13613253)

відповідача 2: Комунальної установи "Запорізький обласний центр молоді" Запорізької обласної ради (69005, м. Запоріжжя, вул. Патріотична, буд. 49, ідентифікаційний код юридичної особи 32116359)

про визнання правочину недійсним

УСТАНОВИВ:

До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Заступника керівника Запорізької обласної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Запорізької обласної ради та Управління молоді, фізичної культури та спорту Запорізької обласної державної адміністрації до Малого підприємства товариства з обмеженою відповідальністю "Янтарь" (08301, Київська обл., м. Бориспіль (3), вул. Ботанічна, буд. 1/6, ідентифікаційний код юридичної особи 13613253) та до Комунальної установи "Запорізький обласний центр молоді" Запорізької обласної ради про визнання недійсним правочину, вчинений між Малим підприємством товариства з обмеженою відповідальністю "Янтарь" та Комунальною установою "Запорізький обласний центр молоді" Запорізької обласної ради щодо виконання додаткових робіт по капітальному ремонту фасаду та утепленню будівлі Комунальної установи "Запорізький обласний центр молоді" Запорізької обласної ради за адресою: м. Запоріжжя, вул. Патріотична, буд. 49

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.06.2023, справу № 908/1895/23 передано на розгляд судді Дроздовій С.С.

Ухвалою суду від 13.06.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1895/23. Присвоїти справі номер провадження 27/216/23. Ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 11.07.2023.

Від позивача у справі Запорізької обласної ради надійшли додаткові письмові пояснення від 10.07.2023.

11.07.2023 судове засідання проводилось за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

11.07.2023 у судовому засіданні представник прокуратури підтримав заявлені вимоги на підставах викладених у позовній заяві.

11.07.2023 представники позивача та відповідачів 1,2 у судове засідання не з`явились, письмовий відзив не надано у встановлені судом строки.

11.07.2023 представник відповідача 1 надіслав на електрону адресу заяву про відкладення розгляду справи.

Ухвалою суду від 11.07.2023 відкладено підготовче провадження, засідання суду призначено на 09.08.2023.

07.08.2023 від директора Малого підприємства товариства з обмеженою відповідальністю "Янтарь" Маркової Т.В. надійшла заява про відвід судді Дроздової С.С. у справі № 908/1895/23.

Заяву про відвід заявник обґрунтовує тим, що в провадженні судді Дроздової С.С. перебувала справа № 908/808/23 за позовом Заступника керівника Запорізької обласної прокуратури в інтересах Запорізької обласної ради, Управління молоді, фізичної культури та спорту Запорізької обласної державної адміністрації до Малого підприємства товариства відповідальністю «ЯНТАРЬ» , Комунальної установи Запорізький молоді Запорізької обласної ради про визнання правочину недійсним.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 19 червня 2023 року по справі № 908/808/23 було задоволено позовні вимоги Заступника керівника Запорізької обласної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Запорізької обласної ради, Управління молоді, фізичної культури та спорту Запорізької обласної державної адміністрації до Малого підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю Янтарь, Комунальної установи Запорізький обласний центр молоді Запорізької обласної ради .Визнано недійсним правочин, вчинений між Малим підприємством Товариством з обмеженою відповідальністю Янтарь (08301 Київська область, м. Бориспіль, вул. Ботанічна, буд. 1/6; адреса для листування: 69001 м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 21/8, кв. 1, ідентифікаційний код юридичної особи 13613253) та Комунальною установою Запорізький обласний центр молоді Запорізької обласної ради (69005 м. Запоріжжя, вул. Патріотична, ідентифікаційний код юридичної особи 32116359) щодо виконання додаткового капітальному ремонту холу будівлі Комунальної установи Запорізький області молоді Запорізької обласної ради за адресою: м. Запоріжжя, вул. Патріотична, 49 з Малого підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю Янтарь (08301 область, м. Бориспіль, вул. Ботанічна, буд. 1/6; адреса для листування: 69001 м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 21/8, кв. 1, ідентифікаційний код юридичної особи 13613253) на користь Запорізької обласної прокуратури (ЄДРПОУ 02909973, адреса вул. Матросова, 29а, місто Запоріжжя, 69005, розрахунковий рахунок: ІІА438201720343180001000000271, відкритий в державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, отримувач: Запорізька обласна прокуратура, ЄДРПОУ 02909973, код класифікації видатків бюджету - 2800) кошти, витрачені у 2023 році на сплату судового збору при здійсненні представництва інтересів держави, у розмірі 1 342 (одна тисяча триста сорок дві) грн. 00 коп. Видати наказ після набрання рішенням законної сили. Стягнуто з Комунальної установи Запорізький центр молоді Запорізької обласної ради (69005 м. Запоріжжя, вул. Патріотична, ідентифікаційний код юридичної особи 32116359) на користь Запорізької прокуратури (ЄДРПОУ 02909973, адреса вул. Матросова, 29а, місто Запоріжжя, 69005, розрахунковий рахунок: ІГА43 8201720343180001000000271, відкритий в державній казначейській службі України, м. Київ МФО 820172, отримувач: Запорізька прокуратура, ЄДРПОУ 02909973, код класифікації видатків бюджету - 2800) витрачені у 2023 році на сплату судового збору при здійсненні представництва держави, у розмірі 1 342 (одна тисяча триста сорок дві) грн. 00 коп.

Суб`єктний склад сторін, матеріально-правове обгрунтування поз зву та правовідносини у даних справах є ідентичними.

Різниця між вказаними сторонами в тому, що у справі № 908/808/23 визнавався недійсним правочин, вчинений між Малим підприємством Товариством з обмеженою відповідальністю «Янтарь» та Комунальною установою Запорізький обласний центр молоді Запорізької обласної ради щодо виконання додаткових робіт по капітальному ремонту холу будівлі Комунальної установи Запорізький обласний центр молоді Запорізької обласної ради за адресою: м. Запоріжжя, вул. Патріотична, 49, в той час як у справі № 908/1895/23 визнається недійсним правочин, вчинений між Малим підприємством Товариством з обмеженою відповідальністю Янтарь та Комунальною установою Запорізький обласний центр молоді Запорізької обласної ради щодо виконання додаткових робіт по капітальному ремонту фасаду будівлі Комунальної установи Запорізький обласний центр молоді Запорізької обласної ради за адресою: м. Запоріжжя, вул. Патріотична, 49.

Правочини, які визнаються недійсними у даних справах виникли з правовідносин сторін, та пов`язані з результатами публічних закупівель, де замовником є Запорізький обласний центр молоді Запорізької обласної ради, а виконавцем - МП ТОВ «ЯНТАРЬ».

Заявник вважає, що у судді Дроздової С.С. у справі № 908/1895/23 вже сформувалась чітка позиція, ідентична справі № 908/808/23, що викликає сумнів в об`єктивності судді.

Тобто, теоретично суддя Дроздова С.С. об`єктивно не може ухвалити інше рішення за результатом розгляду справи № 908/1895/23, аніж те, що було ухвалено у справі № 908/808/23, оскільки по суті зазначені справи є взаємопов`язаними.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

На підставі викладеного, керуючись п. 5 ч. 1 ст. 35 ГПК України заявник просить суд відвести суддю Дроздову С.С. від розгляду справи № 908/1895/23.

Розглянувши заяву представника відповідача про відвід, суд дійшов висновку про його необґрунтованість, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 3 статті 38 Господарського процесуального кодексу України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Відповідно до статті 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Частиною другою цієї статті Господарського процесуального кодексу України передбачено, що питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Згідно з частиною третьою статті 39 Господарського процесуального кодексу України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.

Відповідно до вказаних норм Господарського процесуального кодексу України на учасника справи, яким заявлено відвід судді на підставі пункту 5 частини 1 статті 35 Господарського процесуального кодексу України, покладається обов`язок в заяві про відвід зазначити мотиви відводу.

Згідно з частиною 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Відповідно до положень частин 1, 2, 3, 13 статті 32 Господарського процесуального кодексу України визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в частині другій статті 6 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.

Згідно з підпунктом 1.1.1 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженим рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30 (зі змінами та доповненнями) правове регулювання відносин, пов`язаних із функціонуванням автоматизованої системи документообігу суду, здійснюється цим Положенням відповідно до Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронний цифровий підпис», «Про інформацію», «Про доступ до публічної інформації», «Про доступ до судових рішень», «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах», «Про захист персональних даних» та інших нормативно-правових актів.

Підпунктом 2.3.1. цього Положення визначено, що розподіл судових справ здійснюється в суді в день їх реєстрації, на підставі інформації, внесеної до автоматизованої системи, уповноваженою особою апарату суду, відповідальною за здійснення автоматизованого розподілу судових справ.

Визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється автоматизованою системою шляхом:

- автоматизованого розподілу судових справ під час реєстрації відповідної судової справи;

- пакетного автоматизованого розподілу судових справ після реєстрації певної кількості судових справ;

- розподілу судових справ шляхом передачі судової справи раніше визначеному у судовій справі судді;

- визначення складу суду з метою заміни судді (суддів);

- повторного автоматизованого розподілу судових справ.

Збори суддів відповідного суду мають право визначати особливості автоматизованого розподілу судових справ у випадках, прямо передбачених цим Положенням (підпункт 2.3.2 Положення).

Автоматизований розподіл судових справ здійснюється в автоматизованій системі за такими правилами:

- із загального списку суддів визначаються судді, які мають повноваження щодо розгляду судової справи на момент автоматизованого розподілу;

- для суддів, які мають повноваження щодо розгляду судової справи на момент автоматизованого розподілу, здійснюється розрахунок коефіцієнтів навантаження;

- із числа суддів, які мають повноваження щодо розгляду судової справи на момент автоматизованого розподілу з урахуванням визначених автоматизованою системою коефіцієнтів навантаження здійснюється визначення судді для розгляду конкретної судової справи за принципом випадковості (підпункт 2.3.4. цього Положення).

Визначення суддів, які мають повноваження щодо розгляду судової справи на момент автоматизованого розподілу, здійснюється згідно з вимогами підпункту 2.3.3 пункту 2.3 цього Положення, Засад використання автоматизованої системи документообігу суду, а також з урахуванням дотримання правил поєднання судових справ (підпункт 2.3.5. цього Положення).

Автоматизований розподіл у справі № 908/1895/23 відбувся з дотриманням наведених вище вимог та оформлений протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.06.2023, яким визначено суддю Дроздову С.С.

Оцінюючи доводи заявника суд враховує, що незалежність судів є прерогативою чи привілеєм, що надається не на користь власних інтересів суддів, а на користь забезпечення верховенства закону та в інтересах тих осіб, що покладають надію на правосуддя (Висновок № 1 (2001) КРЄС про стандарти незалежності судових органів та незмінюваності суддів).

Статтею 15 Кодексу суддівської етики передбачено, що неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Суддя не повинен зловживати правом на самовідвід. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у разі неможливості ухвалення ним об`єктивного рішення у справі.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути видно, що воно чиниться (рішення у справах "Білуха проти України", пункт 53, "Де Куббер проти Бельгії", пункт 26).

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспекти. Зокрема, у рішеннях у справах "Гаусшильдт проти Данії", "Мироненко і Мартиненко проти України" зазначено, що наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв.

Додатково і на доповнення до цього ставлення судді до справи має важливе, проте не вирішальне значення. Вирішальною є можливість об`єктивного підтвердження таких фактів (наприклад, рішення у справі ЄСПЛ "Ferrantelli and Sanyangelo v. Italy", постанова від 7 серпня 1996 року, збірник 1996-ІІІ, с. 951-52, параграф 58, та рішення у справі "Wettstein v. Switzerland", № 33958/96, параграф 44).

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 13 червня 2007 року № 8 "Про незалежність судової влади" суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.

Об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків, вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття (пункти 1.2, 2.1 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23).

На думку Європейського суду з прав людини, судді у своїй професійній діяльності мають бути вільними від особистих симпатій, уподобань, схильностей. Вважається, що суддя є безстороннім, якщо немає доказів, які свідчили б про протилежне (суб`єктивна безсторонність). Суду також належить бути безстороннім об`єктивно, тобто мати достатньо гарантій, що виключають будь-які сумніви стосовно нього. Цей аспект висуває додаткові обмеження для суддів щодо їхньої участі в політичному житті держави або будь-якій іншій діяльності, оскільки це може викликати підозру в їхній особистій заінтересованості під час вирішення справ. Суддя не буде об`єктивно безстороннім у випадку його залежності від чогось або когось.

Закон не покладає на суддю обов`язку переконувати у своїй неупередженості. Суддя (суд) своєю процесуальною та позапроцесуальною поведінкою має таку неупередженість та безсторонність транслювати, демонструючи презумпцію неупередженості судді. Якщо у судді існують реальні факти для самовідводу, які впливатимуть на його безсторонність, суддя має вказати про це у поданій заяві (процесуальному рішенні).

Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді. Саме така позиція відображена у пункті 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, схвалених резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23, та статті 15 Кодексу суддівської етики, затвердженого XI черговим з`їздом суддів України 22 лютого 2013 року.

У рішенні у справі "Castillo Algaro v. Spain" (постанова від 28 жовтня 1998 року, збірник 1998-VIII, с. 3116, параграф 45) зазначено, що дійсно навіть припущення про факти, які ставлять під сумнів безсторонність суду, можуть мати певне значення; йдеться про довіру, яку суди у демократичному суспільстві повинні викликати у людей.

Як зазначено у коментарі до Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням Ради суддів України від 4 лютого 2016 року № 1, відчуття упередженості - це формування у судді до тієї чи іншої людини, яка є учасником судового розгляду, власного ставлення, заснованого не на об`єктивному критерії, а на особистих симпатіях або антипатіях.

Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.

Подібна позиція висловлена Радою суддів України у рішенні від 7 вересня 2017 року № 46, в пункті 2 якого зазначено, що наявність судового рішення, яке ухвалене судом (суддею, слідчим суддею) в іншій справі у подібних правовідносинах, або за участю тих самих сторін, або з процесуальних чи інших питань у тій самій справі, не породжує у діяльності судді (суддів) конфлікту інтересів у розумінні Закону України "Про запобігання корупції".

Крім цього, як зазначено у пункті 104 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Craxi v. Italy" від 7 грудня 2000 року, професійні судді мають досвід та підготовку, що дозволяє їм не піддаватись впливу якихось зовнішніх чинників, коли йдеться про судовий розгляд.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 6 Закону України „Про судоустрій і статус суддів" здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.

Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи.

Положеннями статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР), закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Рішенням Європейського суду з прав людини у справі "Бочан проти України" (Заява № 7577/02) від 03 травня 2007 року встановлено, що "безсторонність", в сенсі пункту 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.

Заявник зазначив, що у судді Дроздової С.С. у справі № 908/1895/23 вже сформувалась чітка позиція, ідентична справі № 908/808/23, що викликає сумнів в об`єктивності судді.

Такі обґрунтування зводяться до незгоди з процесуальним рішенням за результатами розгляду іншої справи та не містять обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Проте, відповідно до ч. 4 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Доводи заявника щодо необхідності відводу судді Дроздової С.С. від розгляду справи № 908/1895/23 прямо порушують один з найважливіших принципів судочинства - nemo iudex in causa sua (ніхто не може бути суддею у власній справі), який виключає для учасника процесу можливість обирати суддю на власний розсуд, зокрема, шляхом заявлення відводів тим суддям, відома правова позиція яких заявників не влаштовує.

Таким чином, ухвалення суддею Дроздовою С.С. рішення в іншій справі № 908/808/23 не є підставою для відводу.

Крім того, суд зазначає, що про автоматичний розподіл справ № 908/1895/23 та № 908/808/23 та призначення їх до розгляду судді Дроздовій С.С., заявнику було достеменно відомо одразу після прийняття судом ухвал про прийняття їх до розгляду і призначення судових засідань, як і про аналогічність доказової бази сторін. При цьому жодних заперечень щодо розгляду справ одним тим самим суддею Дроздовою С.С. у заявника не виникало.

Не заявлено відвід, як до першого судового засідання так і після підготовчого судового засідання, яке відбулося 11.07.2023, відповідно до ухвали суду від 11.07.2023 яке було відкладено розглядом на 09.08.2023.

Суд роз`яснює заявнику, що здійснення судом дослідження доказів під час розгляду справи по суті є процесуальним обов`язком судді відповідно до ст. 80 ГПК України:

1. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

2. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

3. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Своє остаточне рішення у справі та оцінку поданим сторонами доказам суд висловлює виключно у рішенні суду відповідно до вимог ст. ст. 236, 237, 238 ГПК України.

При цьому суд зазначає, що з цією заявою про відвід судді Дроздової С.С. у справі № 908/1895/23 заявник звернувся до суду лише 07.08.2023.

Вказане свідчить також про порушення заявником правил заявлення відводу, визначених ст. 38 ГПК України:

Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

У судове засідання 11.07.2023 представник Малого підприємства товариства з обмеженою відповідальністю "Янтарь" не з`явився, письмовий відзив не надав у встановлені судом строки, надіслав на електрону адресу суду 10.07.2023 заяву про відкладення розгляду справи.

Тобто, відповідач-1 був належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи.

З огляду на викладене, розглянувши заяву директора Малого підприємства товариства з обмеженою відповідальністю "Янтарь" Маркової Т.В. про відвід судді у справі № 908/1895/23, суд вважає заяву необґрунтованою, так як відсутні будь-які обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді, а всі доводи, що викладені у заяві про відвід є по суті виключно незгодою заявника із процесуальними діями та рішеннями судді у справі № 908/808/23.

З огляду на зазначене, суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу та відмову у задоволенні заяви про відвід судді Дроздової С.С. у справі № 908/1895/23.

Керуючись ст. ст. 35, 38, 39, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

Ухвалив

У задоволенні заяви директора Малого підприємства товариства з обмеженою відповідальністю "Янтарь" Маркової Т.В. про відвід судді Дроздової Світлани Сергіївни у справі № 908/1895/23 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не піддягає оскарженню.

Ухвала підписана 08.08.2023.

Суддя С.С. Дроздова