Рішення

від 08.08.2023 по справі 910/8962/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

08.08.2023Справа № 910/8962/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукаса А.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Міко-Хімія» (вул. Галицького Данила, м. Дніпро, буд. 12, кв. 125; ідентифікаційний код 38112903)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Европродавто» (пр. Перемоги, буд. 136, кім. 34, м. Київ, 03115; ідентифікаційний код 34295790)

про стягнення 10 884, 53 грн,

без виклику представників учасників справи,

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

1. Стислий виклад позиції Позивача

До Господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Міко-Хімія» (далі за текстом - ТОВ «Міко-Хімія», Позивач, Виконавець) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Европродавто» (далі за текстом - ТОВ «Европродавто», Відповідач, Замовник) про стягнення заборгованості за договором про надання послуг № 18022023/1 від 18.02.202 (далі за текстом - Договір) в розмірі 10 884, 53 грн, яка складається із основного боргу - 9 120 грн, пені - 787, 07 грн, інфляційних втрат - 18, 24 грн, 3 % річних - 47, 22 грн та штрафу - 912 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач вказує, що ним на виконання умов Договору надано Відповідачу послуги з внутрішнього миття транспортних засобів на суму 9 120 грн, на підтвердженням чого надано рахунок на оплату та акт наданих послуг, який Відповідачем підписано без зауважень.

Однак, згідно доводів Позивача існуючу заборгованість Відповідачем у строк до 29.03.2023 не сплачено, що і стало підставою для звернення до суду з позовом.

За прострочення виконання Відповідачем грошового зобов`язання Позивачем нараховано пеню, штраф, 3 % річних та інфляційні втрати.

2. Процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.06.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.

14.07.2023 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання Позивача про долучення додаткових доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу.

Суд вказує, що ухвала від 08.06.2023 надсилалась Відповідачу поштовим повідомленням № 0105494532448 на офіційну адресу місцезнаходження, однак конверт із зазначеною ухвалою повернувся на адресу суду не врученим із зазначенням причин: «За зазначеною адресою не знаходиться».

Приписами статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» закріплено, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Згідно з пунктом 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідач у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не подав.

Таким чином, приймаючи до уваги, що Відповідач повідомлявся про відкриття провадження у справі, а матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи, відповідно до частини 5 статті 252 ГПК України суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої сторони про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

18.02.2023 між Позивачем та Відповідачем укладено Договір, відповідно до пункту 1.1. умов якого Виконавець зобов`язується надавати Замовнику послуги з внутрішнього та зовнішнього миття, чищення автоцистерни та/або їх пропарювання, а також санітарної обробки рухомого складу (далі по тексту - «послуги»), в порядку та на умовах, передбачених цим Договором, а Замовник зобов`язується оплачувати надані послуги.

Виконавець надає послуги на умовах, викладених у відповідних Замовленнях на мийку або пропарювання (пункт 2.1. Договору).

Згідно з пунктом 2.4. Договору при прийманні наданих послуг Сторони складають акт приймання-передачі наданих послуг. Підписаний акт буде невід`ємною частиною даного Договору, якщо він буде підписаний двома Сторонами, а також буде свідчити про те, що Замовник не має жодних претензій щодо якості виконаних робіт.

З моменту підписання замовлення на мийку водієм Замовника, послуги вважаються наданими. Форма Замовлення на мийку додається до даного Договору, та є незмінним примірником на весь строк даного Договору (пункт 2.6. Договору).

Згідно з пунктом 4.1 та 4.2 Договору оплата послуг, які будуть надані Виконавцем, буде здійснюватися протягом 3 (трьох) банківських днів з дня підписання Замовлення Замовником, на підставі електронної копії рахунків, виставленого Виконавцем, якщо інше не передбачено сторонами, в додаткових угодах або заявках. При цьому, Замовник повинен попередньо повідомити Виконавця про розрахунковий час прибуття транспортного засобу на станцію мийки.

Після закінчення робіт Виконавець передає замовнику оригінали рахунків і актів виконаних робіт для підписання.

Пунктом 5.3. Договору закріплено, що за порушення строків виконання зобов`язання з оплати Замовник зобов`язується сплатити Виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення виконання такого зобов`язання, а за прострочення понад 5 (п`ять) календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 10 % заявленої вартості послуг.

Відповідно до пункту 7.1. Договору строк цього Договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 7.1 цього Договору та діє до 18.02.2024 року, а в частині розрахунків - до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань.

Згідно доводів Позивача, ним на виконання умов Договору 24.03.2023 надано Відповідачу за чотирма замовленнями послуги з мийки наступних тягачів: НОМЕР_1 ; НОМЕР_2 , НОМЕР_3 та НОМЕР_4 .

Суд вказує, що в матеріалах справи наявні вказані вище чотири замовлення, з яких вбачається, що останні виписані на ТОВ «Европродавто» на ім`я водіїв (згідно інформації в закордонному паспорті).

При цьому ім`я та прізвища водіїв судом не вбачається за можливе встановити, оскільки такий запис є не зрозумілим та не чітким.

Враховуючи пункт 2.5. Договору, судом встановлено, що такі замовлення містять підписи водіїв, однак в матеріалах справи відсутні докази того, що ці водії (підписанти замовлення) уповноважені Відповідачем і відповідно мийка проводилась саме тягачів Відповідача.

Відтак, суд вказує, що судом не заперечується факт надання послуг з мийки тягачів за номерами НОМЕР_1 ; НОМЕР_2 , НОМЕР_3 та НОМЕР_4 , однак наразі не вбачається за можливе встановити факт надання таких послуг саме Відповідачу.

Крім того, Позивачем до матеріалів справи надано Акт надання послуг № 129 від 27.03.2023 на суму 9 120 грн, який містить посилання на Договір та містить зазначення надання послуг з мийки вказаних вище тягачів.

Проте суд вказує, що Акт надання послуг № 129 від 27.03.2023 містить підпис директора Позивача та підпис особи начебто від Відповідача, особу якої та обсяг її повноважень судом не вбачається за можливе встановити.

Також до матеріалів справи надано рахунок на оплату № 129 від 27.03.2023 на суму 9 120 грн, який виставлено Позивачем за Договором Відповідачу.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ СУД

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є, договори та інші правочини.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами Договору, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором надання послуг.

Частиною 7 статті 179 Господарського кодексу України (далі за текстом - ГК України) встановлено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно частини 1 статті 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Положення частини 1 статті 180 ГК України кореспондуються зі статтею 628 ЦК України.

Частинами 1, 3, 5 статті 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень статей 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини 1 статті 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно із частиною 1 статті 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Частинами 1 та 2 статті 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За сукупністю наданих Позивачем доказів, судом не вбачається за можливе встановити факт надання послуг на суму 9 120 грн саме Відповідачу та прийняття таких послуг уповноваженими представниками останнього, в тому числі шляхом підписання Замовлень та Акту № 129 від 27.03.2023, що відповідно свідчить про недоведеність Позивачем факту настання у Відповідача обов`язку з їх оплати, а відтак і відсутність підстав для задоволення позову.

При цьому суд погоджується з доводами Позивача та зазначає, що наявність самого лише рахунку на оплату не є достатнім доказом виникнення у Відповідача заборгованості з оплати за надані послуги, оскільки рахунок не є первинним документом, з якого вбачалося б за можливе встановити факт проведення господарської операції, а в даному випадку надання послуги Позивачем та її прийняття Відповідачем без зауважень та претензій.

Також судом враховано відсутність доказів направлення Відповідачу копії рахунку та Акту наданих послуг (всупереч тому, що останній згідно позиції Позивача вже був підписаний Відповідачем) після відправлення рахунку на електронну пошту, про що вказується Позивачем у позові.

З огляду на відсутність підстав для стягнення суми основного боргу, нарахування Позивачем штрафних санкцій, 3 % річних та інфляційних втрат є неправомірним та необґрунтованим.

Частинами 1-2 статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до частин 1-3 статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

З огляду на встановлені судом обставини за сукупністю наявних доказів, суд дійшов висновку, що Позивачем не доведено факту надання послуг за Договором Відповідачу та настання у останнього зобов`язання з їх оплати, що відповідно виключає можливість стягнення суми осново бору та нарахування штрафних санкцій, інфляційних втрат та 3 % річних, а відтак є підставою для відмови у задоволенні позову.

Витрати по сплаті судового збору та витрати на професійну правничу допомогу відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на Позивача та не відшкодовуються останньому.

Kеруючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, 123, 129, статтями 236-238, статтями 240 та 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Міко-Хімія» (вул. Галицького Данила, м. Дніпро, буд. 12, кв. 125; ідентифікаційний код 38112903) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Европродавто» (пр. Перемоги, буд. 136, кім. 34, м. Київ, 03115; ідентифікаційний код 34295790) про стягнення 10 884, 53 грн - відмовити.

2. Судові витрати Товариству з обмеженою відповідальністю «Міко-Хімія» не відшкодовуються.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення підписано: 08.08.2023

Суддя Антон ПУКАС