Рішення

від 27.07.2023 по справі 910/1690/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

27.07.2023Справа № 910/1690/23

За позовомПриватної фірми "СТЕПАНЕНКО І К"доТовариства з обмеженою відповідальністю "ЗАВОД "СТЕП-АГРО"проприпинення порушення прав інтелектуальної власності та зобов`язання вчинити дії Суддя Підченко Ю.О. Секретар судового засідання Лемішко Д.А.Представники сторін:

від позивача: Логінов К.Е.;

від відповідача: Чорнобай О.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа № 910/1690/23 за позовом Приватної фірми "СТЕПАНЕНКО І К" (далі також - позивач, ПФ "СТЕПАНЕНКО І К") до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАВОД "СТЕП-АГРО" (далі також - відповідач, ТОВ "ЗАВОД "СТЕП-АГРО") про:

- зобов`язання припинити використовувати комерційне (фірмове) найменування українською мовою: Приватна фірма "СТЕПАНЕНКО І К", скорочене: ПФ "СТЕПАНЕНКО І К", англійською мовою: STEPANENKOCO, скорочене: private firm, STEPANENKOCO PF, в тому числі в доменному імені "stepanenkoicom.com", а також схожі з ним до ступеня сплутування доменні імена стосовно господарської діяльності, здійснюваної Приватною фірмою "СТЕПАНЕНКО І К";

- визнання права на використання доменного імені "stepanenkoicom.com" за Приватною фірмою "СТЕПАНЕНКО І К" шляхом переделегування (перереєстрації).

З огляду на те, що в підготовчому провадженні здійснено дії передбачені ст. 182 Господарського процесуального кодексу України, суд вирішив закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті на 08.06.2023.

У судовому засіданні 08.06.2023 оголошено перерву до 27.07.2023.

Безпосередньо в судовому засіданні 27.07.2023 представник позивача наполягав на задоволенні заявленого позову та надав усні пояснення по справі, а представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі.

З огляду на наявні в матеріалах справи фактичні дані, наданих сторонами доказів та пояснень достатньо для вирішення спору по суті.

У судовому засіданні 27.07.2023 відповідно до приписів ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається із доводів позивача, Приватна фірма "СТЕПАНЕНКО І К" з моменту реєстрації (07.09.1995) і на час подання позовної заяви до суду використовує комерційне (фірмове) найменування: повне: "Приватна фірма "СТЕПАНЕНКО І К", англійською мовою скорочене: "ПФ "СТЕПАНЕНКО І К", англійською мовою повне: "STEPANENKOCO, private firm", скорочене: "STEPANENKOCO PF", у господарських відносинах зі своїми контрагентами з метою здійснення власної індивідуалізації.

Основним зареєстрованим видом економічної діяльності ПФ "СТЕПАНЕНКО І К" є 28.30 Виробництво машин і устаткування для сільського та лісового господарства, а додатковими - 27.90 Виробництво іншого електричного устаткування; 29.32 Виробництво інших вузлів, деталей і приладдя для автотранспортних засобів; 45.31 Оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; 46.61 Оптова торгівля сільськогосподарськими машинами й устаткуванням.

З наявних у позовній заяві доводів слідує, що позивач має змогу документально підтвердити використання свого комерційного (фірмового) найменування з 2017 року. Зокрема, позивач посилався на видаткові накладні, акти прийому-передачі послуг, наявність власного веб-сайту та сторінок у соціальних мережах.

Позивач наголошує, що у серпні 2022 йому стало відомо про те, що на веб-сайті https://www.stepanenkoicom.com/ здійснюється продаж сільськогосподарської техніки, яка, на думку позивача, є дуже схожою з технікою, виробництво та продаж якої здійснюється ПФ "СТЕПАНЕНКО І К". Крім того, доменне ім`я сайту є цілком подібним до комерційного (фірмового) найменування позивача.

Спір у справі виник у зв`язку з тим, як стверджує позивач, що відповідач порушує права інтелектуальної власності ПФ "СТЕПАНЕНКО І К", використовуючи комерційне (фірмове) найменування позивача на веб-сайті https://www.stepanenkoicom.com/ у вигляді зазначення словосполучення "stepanenkoicom.com" у доменному імені. У зв`язку зі здійсненням сторонами господарської діяльності на схожих сегментах ринку, ПФ "СТЕПАНЕНКО І К" вважає, що така поведінка ТОВ "ЗАВОД "СТЕП-АГРО" може призвести до сплутування спірного доменного імені та комерційного найменування позивача.

Заперечуючи проти заявленого позову відповідач посилався, здебільшого, на наступне:

- відповідач ніколи не використовував у своїй діяльності найменування "СТЕПАНЕНКО І К", а доказів такого використання позивач не надав;

- відповідач не має жодного відношення до спірного доменного імені, яке містить словосполучення " stepanenkoicom.com", а позивачем не надано належних доказів того, що саме ТОВ "ЗАВОД "СТЕП-АГРО" є реєстрантом вказаного доменного імені;

- поняття "доменне ім`я" та "веб-адреса" є різними як з технічної та і з правової точки зору;

- предметом позову є вимоги про захист прав на комерційне (фірмове) найменування, яке є окремим об`єктом інтелектуальної власності, окремо від інших об`єктів, а такі поняття як схожість (подібність) та можливість введення споживачів в оману є елементами правового режиму прав на торговельну марку та не мають відношення до захисту прав на комерційне найменування.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 154 Господарського кодексу України відносини, пов`язані з використанням у господарській діяльності та охороною прав інтелектуальної власності, регулюються Господарським кодексом України та іншими законами.

До відносин, пов`язаних з використанням у господарській діяльності прав інтелектуальної власності, застосовуються положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України та іншими законами (ч. 2 ст. 154 ГК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 418 Цивільного кодексу України (далі також - ЦК України) право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об`єкт права інтелектуальної власності, визначений цим та іншим законом.

Право інтелектуальної власності є непорушним відповідно до ч. 3 ст. 418 ЦК України. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у здійсненні, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ст. 90 Цивільного кодексу України, юридична особа повинна мати своє найменування, яке містить інформацію про її організаційно-правову форму та назву. Найменування установи має містити інформацію про характер її діяльності. Юридична особа може мати крім повного найменування скорочене найменування. Юридична особа, що є підприємницьким товариством, може мати комерційне (фірмове) найменування. Комерційне (фірмове) найменування юридичної особи може бути зареєстроване у порядку, встановленому законом. Найменування юридичної особи вказується в її установчих документах і вноситься до єдиного державного реєстру. Юридична особа не має права використовувати найменування іншої юридичної особи.

Положеннями ст. 489 Цивільного кодексу України встановлено, що правова охорона надається комерційному найменуванню, якщо воно дає можливість вирізнити одну особу з-поміж інших та не вводить в оману споживачів щодо справжньої її діяльності. Право інтелектуальної власності на комерційне найменування є чинним з моменту першого використання цього найменування та охороняється без обов`язкового подання заявки на нього чи його реєстрації і незалежно від того, є чи не є комерційне найменування частиною торговельної марки. Відомості про комерційне найменування можуть вноситися до реєстрів, порядок ведення яких встановлюється законом. Особи можуть мати однакові комерційні найменування, якщо це не вводить в оману споживачів щодо товарів, які вони виробляють та (або) реалізовують, та послуг, які ними надаються.

Згідно зі ст. 490 Цивільного кодексу України, майновими правами інтелектуальної власності на комерційне найменування є:

1) право на використання комерційного найменування;

2) право перешкоджати іншим особам неправомірно використовувати комерційне найменування, в тому числі забороняти таке використання;

3) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Майнові права інтелектуальної власності на комерційне найменування передаються іншій особі лише разом з цілісним майновим комплексом особи, якій ці права належать, або його відповідною частиною.

Комерційному (фірмовому) найменуванню властиві принципи істинності, постійності та виключності. Тобто використання комерційного (фірмового) найменування не повинно носити одноразового характеру.

Також, комерційне (фірмове) найменування необхідно відрізняти від найменування юридичної особи. Останнє не є об`єктом права інтелектуальної власності, оскільки пов`язані з його використанням правовідносини регулюються переважно нормами корпоративного законодавства (п. 78 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 12 від 17.10.2012).

Найменуванням юридичної особи є назва, яка індивідуалізує юридичну особу в сукупності його прав і обов`язків як самостійного суб`єкта права. Найменування юридичної особи вказується в її установчих документах і вноситься до єдиного державного реєстру.

Фірмовим (комерційним) найменуванням є назва, якою юридична особа або громадянин, який здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи, позначають себе на ринку, і яка використовується для їх ідентифікації в господарських (комерційних) відносинах.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи фактичних даних, комерційним найменуванням позивача є - повне: Приватна фірма "СТЕПАНЕНКО І К", скорочене: ПФ "СТЕПАНЕНКО І К", а комерційним найменуванням відповідача - повне: Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗАВОД "СТЕП-АГРО", скорочене: ТОВ "ЗАВОД "СТЕП-АГРО". Крім того, як встановлено під час розгляду справи та не було спростовано сторонами, відповідач здійснює господарську діяльність на тому ж сегменті ринку, що й позивач.

Відповідно до статті 155 Господарського кодексу України, об`єктами прав інтелектуальної власності у сфері господарювання визнаються:

- винаходи та корисні моделі;

- промислові зразки;

- сорти рослин та породи тварин;

- торговельні марки (знаки для товарів і послуг);

- комерційне (фірмове) найменування;

- географічне зазначення;

- комерційна таємниця;

- комп`ютерні програми;

- інші об`єкти, передбачені законом.

Загальні умови захисту прав інтелектуальної власності на об`єкти, зазначені у цій статті, визначаються Цивільним кодексом України.

Позивач вважає, що відповідач порушує його права інтелектуальної власності на комерційне (фірмове) найменування саме шляхом використання словосполучення "stepanenkoicom.com" в доменному імені www.stepanenkoicom.com/.

Відповідно до положень ст. 1 Закону України "Про телекомунікації" (втратив чинність на підставі Закону України № 1089-IX від 16.12.2020):

- домен - частина ієрархічного адресного простору мережі Інтернет, яка має унікальну назву, що її ідентифікує, обслуговується групою серверів доменних імен та централізовано адмініструється;

- домен.UA - домен верхнього рівня ієрархічного адресного простору мережі Інтернет, створений на основі кодування назв країн відповідно до міжнародних стандартів, для обслуговування адресного простору українського сегмента мережі Інтернет;

- домен другого рівня - частина адресного простору мережі Інтернет, що розташовується на другому рівні ієрархії імен у цій мережі;

Організацією, яка присвоює доменні імена є організація під назвою "Інтернет корпорація з присвоєння імен та номерів" (надалі - ICANN), у зв`язку з чим, саме дана організація встановлює порядок делегування доменних імен, в тому числі географічних доменів та процедуру вирішення спорів.

У світовій практиці широко застосовуються правила Єдиної політики вирішення спорів про доменні імена (англ. UDRP - Uniform Domain Name Dispute Resolution Policy), яка була схвалена Корпорацією з управління доменами і IP-адресами (англ. - ICANN ) та почала діяти з 1 грудня 1999 р.

У доменному спорі заявник (скаржник) повинен довести три обставини в сукупності:

- доменне ім`я ідентичне або схоже до ступеня змішування зі знаком для товарів і послуг, правами на який володіє позивач;

- у реєстранта доменного імені відсутні права або законний інтерес на використання доменного імені;

- реєстрант зареєстрував і використовує доменне ім`я недобросовісно.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про авторське право і суміжні права", власник веб-сайту - особа, яка є володільцем облікового запису та встановлює порядок і умови використання веб-сайту. За відсутності доказів іншого власником веб-сайту вважається реєстрант відповідного доменного імені, за яким здійснюється доступ до веб-сайту, і (або) отримувач послуг хостингу.

Як стверджує позивач, https://www.stepanenkoicom.com/ - це офіційний веб-сайт відповідача, а словосполучення "stepanenkoicom.com" відноситься до доменного імені та є розрізняльною частиною вказаного доменного імені, а застосування подібного до комерційного найменування позивача позначення в мережі Інтернет може ввести в оману споживачів щодо особи позивача, викликати у споживачів цих послуг змішування комерційної діяльності позивача та відповідача.

Тож, з огляду на наведене, в першу чергу, для вирішення спору у даній справі необхідно встановити, чи є відповідач власником (володільцем) веб-сайту або реєстрантом спірного доменного імені.

У позовній заяві вказано, що з метою з`ясування відомостей про власника веб-сайту 29.08.2022 ПФ "СТЕПАНЕНКО І К" звернулася до Державного підприємства "Центр компетенції адресного простору мережі Інтернет "Консорціуму "Український центр підтримки номерів і адрес" (далі також - Центр).

14.09.2022 Центром надано довідку № 111/2022-Д відповідно до якої надано інформацію стосовно доменного імені stepanenkoicom.com.

Крім того, позивач зауважив, що шляхом аналізу інформації, розміщеної у мережі Інтернет та її співставлення було встановлено належність наступних ідентифікаторів Товариству з обмеженою відповідальністю "ЗАВОД "СТЕП-АГРО" - місцезнаходження: 09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Глиняна, 100-Б; телефони: НОМЕР_3, НОМЕР_1 ".

Інших фактичних даних, які б підтвердили, що саме ТОВ "ЗАВОД "СТЕП-АГРО" є власником (володільцем) або реєстрантом веб-сайту https://www.stepanenkoicom.com/ позивачем надано не було. Ні позовна заява, ні додані до неї документи не містять посилань на те, що доменне ім`я чи веб-сайт належать відповідачу.

Зважаючи на відомості, які викладені у довідці Центру судом зроблено висновок, що наведена у довідці інформація не доводить факту використання відповідачем доменного імені " stepanenkoicom.com", а лише фіксує наявність на певному ресурсі відомостей. При цьому, не зауважено про осіб, підстав та часу розміщення таких відомостей на досліджуваному ресурсі.

20.03.2023 відповідач долучив до справи Висновок експерта № СЕ-19-23/11920-КТ від 14.03.2023 за результатами проведення судової експертизи комп`ютерної техніки та програмних продуктів.

На вирішення експертизи поставлено таке питання: На ім`я якої юридичної та/чи фізичної особи та з якої дати зареєстроване доменне ім`я https://www.stepanenkoicom.com/?

За результатам проведеного дослідження експертом Ковальчуком С.А. зроблено висновок, що за даними сервісу Whois веб-ресурсу "2ip.ua" доменне ім`я "stepanenkoicom.com" зареєстроване 04.07.2022 на фізичну особу "Evgeniy Kozlovskiy", яка знаходиться за адресою: вул. Льва Толстого, 1, м. Київ, 09100, Україна. Повний перелік реєстраційних даних, виявлених щодо доменного імені "stepanenkoicom.com" наведено в таблиці 1 додатку 1, що додається до висновку експерта.

Згідно з ч. 1 ст. 98 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права (ч. 2 ст. 98 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з ч. 3 ст. 98 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Відповідно до положень ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права та обов`язки, що і експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду.

Висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні (ст. 104 Господарського процесуального кодексу України).

Підсумовуючи наведені вище обставини суд дійшов висновку, що матеріали справи не містять доказів того, що станом на дату подання позовної заяви або станом на час вирішення спору в даній справі по суті, ТОВ "ЗАВОД "СТЕП-АГРО" є власником (володільцем) веб-сайту чи реєстрантом спірного доменного імені https://www.stepanenkoicom.com/.

З метою доведення обґрунтованості заявлених позовних вимог, ПФ "СТЕПАНЕНКО І К" долучила до справи Висновок експертів за результатами проведення комісійної експертизи об`єктів інтелектуальної власності № 35/10-2022 від 01.11.2022. На вирішення експертів були поставлені наступні питання:

1) Чи є позначення "СТЕП-АГРО", використане у найменуванні ТОВ "ЗАВОД "СТЕП-АГРО" схожими настільки, що його можна сплутати із торгівельною маркою за свідоцтвом України № 204750?

2) Чи є позначення "СТЕП-АГРО", використане у найменуванні ТОВ "ЗАВОД "СТЕП-АГРО", таким, що вводить в оману споживачів щодо справжньої його діяльності або особи, яка виробляє товари чи надає послуги?

3) Чи є доменне ім`я веб-сайту https://www.stepanenkoicom.com/, використане ТОВ "ЗАВОД "СТЕП-АГРО", схожим настільки, що його можна сплутати із найменуванням Приватної фірми "СТЕПАНЕНКО І К"?

4) Чи є доменне ім`я веб-сайту https://www.stepanenkoicom.com/, використане ТОВ "ЗАВОД "СТЕП-АГРО", таким, що вводить в оману споживачів щодо справжньої його діяльності або особи, яка виробляє товари чи надає послуги?

За результатами проведеного дослідження експертами Дорошенком О.Ф. та Мінченко Н.В. зроблені наступні висновки:

1) позначення "СТЕП-АГРО", використане у найменуванні ТОВ "ЗАВОД "СТЕП-АГРО", є схожим настільки, що його можна сплутати із торговельною маркою за свідоцтвом України № НОМЕР_2 ;

2) позначення "СТЕП-АГРО", використане у найменуванні ТОВ "ЗАВОД "СТЕП-АГРО" є таким, що може ввести в оману споживачів щодо особи, яка виробляє товари;

3) доменне ім`я веб-сайту https://www.stepanenkoicom.com/, використане ТОВ "ЗАВОД "СТЕП-АГРО", є схожим настільки, що його можна сплутати з комерційним (фірмовим) найменуванням Приватної фірми "СТЕПАНЕНКО І К";

4) доменне ім`я веб-сайту https://www.stepanenkoicom.com/, використане ТОВ "ЗАВОД "СТЕП-АГРО", є таким, що може ввести в оману споживачів щодо особи, яка виробляє товари.

За результатами оцінки відомостей, які викладені у цьому Висновку суд вважає за необхідне зауважити, що предметом спору у справі є захист прав інтелектуальної власності на комерційне найменування позивача та заборона відповідачу використовувати таке найменування в доменному імені https://www.stepanenkoicom.com/.

Натомість, вимог про встановлення схожості комерційних (фірмових) найменувань позивача та відповідача заявлено в даній справі не було. Отже, дослідження, яке викладене у Висновку експертів № 35/10-2022 від 01.11.2022 щодо питань 1-2 не мають відношення до предмету спору в справі, а тому не беруться судом до уваги.

Як вже було зазначено вище, захист прав на комерційне (фірмове) найменування є окремим об`єктом прав інтелектуальної власності відповідно до положень ст.ст. 90, 420, 498 ЦК України та ст.ст. 155, 159 ГК України.

У Висновку експертів № 35/10-2022 від 01.11.2022 дослідження виконано з посиланням на законодавство та методичні рекомендації, які стосуються торговельних марок (знаків для товарів і послуг) та в силу ст.ст. 420, 492 ЦК України є іншими об`єктами інтелектуальної власності.

Суд вважає не доцільним застосовувати законодавством про захист прав на торговельні марки та правовідносин, пов`язаних із охороною прав інтелектуальної власності на комерційні (фірмові) найменування.

Тож, вказаний Висновок не є належним доказом порушення відповідачем прав інтелектуальної власності позивача на комерційне (фірмове) найменування.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Поряд з цим, за змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах "Трофимчук проти України", "Серявін та інші проти України" обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, зважаючи на відсутність доказів факту використання відповідачем комерційного (фірмового) найменування позивача та порушення його прав інтелектуальної власності, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог з покладенням судового збору на позивача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 73, 74, 76, 77, 86, 104, 129, 232, 233, 237, 240, 241, ч. 1 ст. 256, 288 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову Приватної фірми "СТЕПАНЕНКО І К" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАВОД "СТЕП-АГРО" відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 256 та ст. 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 07.08.2023 року.

Суддя Ю.О.Підченко