Рішення

від 27.07.2023 по справі 910/4173/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

27.07.2023Справа № 910/4173/23Господарський суд міста Києва у складі судді Павленка Є.В., за участю секретаря судового засідання Степанець Є.Ю., розглянувши за правилами загального позовного провадження матеріали справи за позовом Печерської районної в місті Києві державної адміністрації до Фізичної особи - підприємця Яковенка Олександра Семеновича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, - Відділ культури Печерської районної в місті Києві державної адміністрації, про виселення,

за участю представників:

позивача: Мітіна І.І.;

відповідача: Бурковського О.А.;

третьої особи: Цвілій О.С.;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У березні 2023 року Печерська районна в місті Києві державна адміністрація (далі - Адміністрація) звернулася до Господарського суду міста Києва з вказаним позовом до Фізичної особи - підприємця Яковенка Олександра Семеновича (далі - Підприємець) про виселення останнього в примусовому порядку з комунального нерухомого майна - нежилого приміщення, загальною площею 34,20 кв.м, розташованого за адресою: місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 7, що перебуває на балансі Відділу культури Печерської районної в місті Києві державної адміністрації та було передано відповідачу на підставі договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 25 листопада 2016 року № 14/602.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22 березня 2023 року відкрито провадження в справі № 910/4173/23, вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження, залучено до участі в справі Відділ культури Печерської районної в місті Києві державної адміністрації (далі - Відділ культури) як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, та призначено підготовче засідання на 20 квітня 2023 року.

30 березня 2023 року на адресу суду від Відділу культури надійшли пояснення по суті спору, в яких останній зазначав про відсутність наміру продовжувати орендні відносини з відповідачем у зв`язку з необхідністю використання спірного приміщення для власних потреб.

14 квітня 2023 року на адресу суду від Підприємця надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив суд зобов`язати Адміністрацію: оформити дію чинного договору відповідним додатковим договором із видаленням пунктів, які порушують чинне законодавство України; забезпечити безперешкодний доступ Підприємця до орендованого приміщення шляхом термінового надання ключів від вхідної групи бібліотеки та кодів сигналізації для здійснення повноцінної господарської діяльності Підприємця як суб`єкта господарювання; надіслати до Державної податкової служби України письмовий запит про наявність у Відділу культури статусу платника податку на додану вартість та наявність в останнього повноважень щодо нараховування та справляння вказаного податку на суму орендної плати та її індексацію; врахувати необхідність роботи суб`єктів господарювання та сплати ними податків згідно рекомендацій посадових осіб, керівників вищих державних органів та органів місцевого самоврядування України.

19 квітня 2023 року через загальний відділ діловодства суду Підприємець подав заяву від цієї ж дати про залучення ОСОБА_1 до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

У підготовчому засіданні 20 квітня 2023 року суд без виходу до нарадчої кімнати постановив протокольну ухвалу про оголошення перерви в підготовчому засіданні до 18 травня 2023 року.

3 травня 2023 року на адресу суду від Підприємця надійшли докази направлення відзиву на позовну заяву та заяви від 19 квітня 2023 року про залучення третьої особи до участі у справі іншим учасникам судового процесу.

17 травня 2023 року на адресу суду від Відділу культури надійшла відповідь на відзив від 15 травня 2023 року № 1029-188, у якій останній зазначив про обґрунтованість заявлених Адміністрацією позовних вимог, у зв`язку з чим просив їх задовольнити.

18 травня 2023 року на адресу суду від Адміністрації надійшла відповідь на відзив від 12 травня 2023 року №105/01-2016/1.

Цього ж дня в підготовчому засіданні суд без виходу до нарадчої кімнати постановив протокольні ухвали: про відмову в задоволенні заяви Підприємця від 19 квітня 2023 року про залучення ОСОБА_1 до участі в справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача; про продовження з власної ініціативи строку підготовчого провадження на 30 днів та про відкладення підготовчого засідання на 15 червня 2023 року.

15 червня 2023 року через загальний відділ діловодства суду Підприємець подав письмові пояснення, у яких повторно просив суд задовольнити його вимоги, викладені у відзиві на позовну заяву, а також оголосити перерву в підготовчому засіданні для залучення до участі у даній справі ОСОБА_1 як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

Цього ж дня в підготовчому засіданні суд без виходу до нарадчої кімнати постановив протокольну ухвалу про відмову в задоволенні клопотання Підприємця від 15 червня 2023 року про залучення ОСОБА_1 до участі в справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

Оскільки у підготовчому засіданні були розглянуті усі подані учасниками справи заяви та клопотання, вирішення яких належить до компетенції суду, а також вчинено усі інші необхідні процесуальні дії на даній стадії розгляду справи, ухвалою Господарського суду міста Києва від 15 червня 2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 13 липня 2023 року.

3 липня 2023 року через загальний відділ канцелярії суду від Підприємця надійшли докази направлення його пояснень від 15 червня 2023 року на адресу позивача та третьої особи.

У судовому засіданні 13 липня 2023 року суд без виходу до нарадчої кімнати постановив протокольну ухвалу про оголошення перерви до 27 липня 2023 року.

21 липня 2023 року на адресу суду від позивача надійшли додаткові пояснення по справі від 19 липня 2023 року, в яких останній вказав, що оскільки об`єктом оренди комунального майна не можуть бути архівні відділи, бібліотеки та об`єкти культури, до яких зокрема, відноситься орендоване Підприємцем приміщення, спірний договір оренди не може бути автоматично пролонгований на час дії воєнного стану в Україні.

26 липня 2023 року через загальний відділ канцелярії суду від представника Підприємця надійшли письмові пояснення від 25 липня 2023 року, в яких останній зазначав, що жодних заяв від позивача про припинення спірного договору відповідач не отримував, згоди на розірвання договору не давав. Крім того, Підприємець вказував на те, що орендоване ним приміщення не належить до переліку об`єктів, які заборонено передавати в оренду.

У судовому засіданні 27 липня 2023 року представники позивача та третьої особи підтримали вимоги, викладені у позовній заяві й поясненнях, та наполягали на їх задоволенні.

Представник Підприємця проти задоволення позову заперечив з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву та письмових поясненнях.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

25 листопада 2016 року між Адміністрацією, як орендодавцем, Комунальним підприємством "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району міста Києва", як підприємством-балансоутримувачем, та Підприємцем укладено договір про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду № 14/602, за умовами пункту 1.1. якого Адміністрація на підставі пункту 117 частини II протокольного рішення постійної комісії Київської міської ради з питань власності від 1 листопада 2016 року № 29 та розпорядження Печерської районної в місті Києві державної адміністрації "Про укладання договору оренди" від 25 листопада 2016 року № 616, керуючись частиною 3 статті 631 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передала, а Підприємець - прийняв в оренду нерухоме майно (нежитлові приміщення), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке знаходиться за адресою: місто Київ, бульвар Лесі Українки, 7, для розміщення торгівельного об`єкту з продажу канцтоварів та поліграфічної продукції.

Даний правочин підписаний уповноваженими представниками його сторін та скріплений печатками цих осіб.

Об`єктом оренди є нежиле приміщення загальною площею 34,20 кв.м, на 1-му поверсі згідно з викопіюванням з поповерхового плану, що складає невід`ємну частину цього договору. Вартість цього об`єкта згідно із затвердженим 29 серпня 2016 року висновком про вартість майна станом на 30 червня 2016 року становила 27 333,33 грн за 1 кв.м, а всього - 934 800,00 грн (пункти 2.1., 2.2. договору).

Згідно з пунктами 3.1., 3.2., 3.5. - 3.7. договору орендна плата визначена на підставі пункту 20 таблиці 2 Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду, затвердженої рішенням Київської міської ради від 21 квітня 2015 року № 415/1280, і становить з 25 листопада 2016 року без ПДВ 136,67 грн за 1 кв.м орендованої площі, що вцілому складає за базовий місяць розрахунку - листопад 2016 року - 5608,80 грн з ПДВ. Відповідно до пункту 11 рішення Київської міської ради від 21 квітня 2015 року № 415/1280 (зі змінами, затвердженими рішенням Київської міської ради від 7 липня 2016 року № 583/583) з 25 листопада 2016 року до 1 липня 2017 року, але не пізніше дати набуття чинності новою редакцією Положення про оренду майна територіальної громади міста Києва, застосовується розрахунок орендної плати в розмірі 50% від встановленої орендної ставки. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць. Оперативна інформація про індекси інфляції, розраховані Державною службою статистики України, розміщується на веб-сайті Фонду державного майна України. Додатково до орендної плати нараховується податок на додану вартість у розмірах та порядку, визначених законодавством України, який сплачується Підприємцем разом з орендною платою. Орендна плата сплачується Підприємцем на рахунок підприємства-балансоутримувача, незалежно від наслідків його господарської діяльності, щомісячно, не пізніше 20-го числа поточного місяця

Пунктом 4.1.1. даного правочину сторонами погоджено, що Адміністрація, зокрема, зобов`язана протягом 30-ти календарних днів з моменту підписання цього договору з додатками передати відповідачу по акту приймання-передачі об`єкт оренди.

Відповідно до пункту 4.2.21. договору після припинення його дії протягом 3-х календарних днів Підприємець зобов`язаний передати майно по акту приймання-передачі Відділу культури. Акт приймання-передачі підписується сторонами договору, а в разі невиконання цього пункту - Підприємець сплачує неустойку в подвійному розмірі орендної плати.

Договір припиняється у разі: ліквідації сторін; невиконання або систематичного неналежного виконання істотних умов договору; закінчення строку, на який його було укладено; приватизації об`єкта оренди Підприємцем; банкрутства Підприємця; загибелі об`єкта оренди; смерті орендаря та в інших випадках, передбачених законом (пункт 9.4. договору).

Цей договір є укладеним з моменту підписання його сторонами і діє до 10 червня 2019 року. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення договору або зміну його умов після закінчення строку його дії протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим правочином. Зазначені дії оформлюються відповідним договором, який є невід`ємною частиною даної угоди (пункти 9.1. та 9.7. зазначеного правочину).

У додатках до договору сторони погодили план об`єкту оренди та розрахунок орендної плати.

Згідно з розпорядженням Печерської районної в місті Києві державної адміністрації від 31 липня 2018 року № 464 нерухоме майно перезакріплено за Відділом культури.

У зв`язку з цим додатковим договором від 3 вересня 2018 року № 2 було внесено зміни до вищевказаного правочину в частині визначення Відділу культури як підприємства-балансоутримувача. Цього ж дня між сторонами підписано акт приймання-передачі вказаного нерухомого майна.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечувалося учасниками справи під час розгляду даного спору, дію вказаного договору було пролонговано до 10 червня 2022 року.

14 квітня 2022 року Відділ культури листом від цієї ж дати за № 10529-18-175 повідомив Підприємця про закінчення 10 червня 2022 року строку дії договору та про наявну заборгованість по сплаті орендних платежів.

26 травня 2022 року Відділ культури листом від цієї ж дати за № 10529-18-231 повідомив відповідача про ненадання згоди на продовження строку дії зазначеного договору після його припинення та необхідність повернення орендованого приміщення.

Листом від 22 червня 2022 року № 10529-18-267 Відділ культури повторно повідомив Підприємця про необхідність повернення орендованого приміщення з орендного користування та сплати заборгованості з орендної плати.

Проте відповідач у добровільному порядку орендоване приміщення не повернув.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно в користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Згідно з частиною 1 статті 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

За частиною 1 статті 764 ЦК України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором. Аналогічна правова норма міститься в частині 4 статті 284 Господарського кодексу України.

Частиною 1 статті 785 ЦК України визначено, що у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Отже, користування майном на підставі договору оренди є строковим. Строк, на який укладається договір, є істотною умовою договору оренди, та визначається за погодженням сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, об`єктом оренди є майно, що належить до комунальної власності та обліковується на балансі Відділу культури. Тому на спірні правовідносини поширюються положення Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

На час укладення сторонами договору оренди діяв Закон України "Про оренду державного та комунального майна" від 10 квітня 1992 року № 2269-ХІІ. Натомість на час виникнення спірних правовідносин щодо продовження вказаного договору на новий строк вже діяв Закон України "Про оренду державного та комунального майна" від 3 жовтня 2019 року № 157-ІХ (далі - Закон № 157-ІХ), який було введено в дію з 1 лютого 2020 року.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 157-ІХ договори оренди комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, продовжуються в порядку, передбаченому законодавством, яке діяло до дати набрання чинності Законом № 157-ІХ, до дати, яка наступить раніше: набрання чинності рішенням Кабінету Міністрів України чи рішенням представницького органу місцевого самоврядування (щодо договорів оренди комунального майна, розташованого в межах відповідної територіальної громади), передбаченим абзацом 5 частини 2 статті 18 Закону, або 1 липня 2020 року. Після настання однієї з дат, яка відповідно до цього пункту наступить раніше, але у будь-якому випадку не раніше дня введення в дію цього Закону, договори оренди продовжуються в порядку, визначеному Законом № 157-ІХ.

Отже, вищевказаною нормою Закону № 157-ІХ чітко визначено, що його дія після 1 липня 2020 року поширюється на правовідносини, що виникають із продовження договорів оренди, у тому числі тих, які укладені до моменту набрання чинності цим нормативно-правовим актом.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 26 травня 2021 року в справі № 918/977/20.

Разом із цим, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 в Україні введено воєнний стан строком на 30 діб, який в подальшому був неодноразово продовжений і триває на час розгляду даної справи судом.

Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 1 квітня 2022 року № 2181-IX внесено зміни до Розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 157-ІХ та доповнено його пунктом 6-1, за яким під час дії воєнного стану Кабінет Міністрів України може встановити інші правила передачі в оренду державного та комунального майна, ніж ті, що передбачені цим Законом, зокрема щодо: продовження договору оренди, шляхом запровадження можливості автоматичного продовження договорів оренди, строк дії яких закінчується під час дії воєнного стану, на строк до припинення чи скасування та на чотири місяці після припинення чи скасування воєнного стану.

На виконання вказаних законодавчих приписів Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову від 27 травня 2022 року № 634 "Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану" (далі - Постанова № 634), яка набрала чинності з 1 червня 2022 року. Пунктом 5 цієї Постанови встановлено, що договори оренди державного та комунального майна, строк дії яких завершується у період воєнного стану, вважаються продовженими на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану, крім випадку, коли балансоутримувач з урахуванням законодавства, статуту або положення балансоутримувача про погодження уповноваженим органом управління, до сфери управління якого належить балансоутримувач, за 30 календарних днів до дати закінчення договору оренди повідомив орендодавцю та орендарю про непродовження договору оренди з підстав, визначених статтею 19 Закону. Для продовження договору оренди на строк, передбачений цим пунктом, заява орендаря та окреме рішення орендодавця не вимагаються.

Відповідно до пункту 16 Постанови № 634 орендодавці державного та комунального майна зобов`язані забезпечити нарахування орендної плати орендарям згідно з пунктом 1 цієї Постанови, а також продовження та припинення договорів оренди відповідно до пункту 5 цієї Постанови, починаючи з 24 лютого 2022 року.

Правовий аналіз наведених нормативних приписів дає підстави для висновку про те, що автоматичне продовження договорів оренди державного та комунального майна, строк дії яких закінчується під час дії воєнного стану, починається з 24 лютого 2022 року за таких умов: строк дії відповідних договорів завершується у період воєнного стану; відсутнє повідомлення балансоутримувача, з урахуванням законодавства, статуту або положення балансоутримувача про погодження уповноваженим органом управління, направленого за 30 календарних днів до дати закінчення договору оренди, орендодавцю та орендарю про непродовження договору оренди з підстав, визначених статтею 19 Закону № 157-ІХ.

Відповідно до статті 19 Закону № 157-ІХ рішення про відмову в продовженні договору оренди може бути прийнято: у випадках, передбачених статтею 7 цього Закону; якщо орендоване приміщення необхідне для власних потреб балансоутримувача, які обґрунтовані у письмовому зверненні балансоутримувача, поданому ним орендарю; якщо орендар, який бажає продовжити договір оренди майна в порядку, встановленому частиною 2 статті 18 цього Закону, не надав звіт про оцінку об`єкта оренди у визначений цим Законом строк; якщо орендар порушував умови договору оренди та не усунув порушення, виявлені балансоутримувачем або орендодавцем у строк, визначений у приписі балансоутримувача та/або орендодавця; якщо орендар допустив прострочення сплати орендної плати на строк більше трьох місяців; якщо орендар станом на дату довідки балансоутримувача, передбаченої частиною 6 статті 18 цього Закону, має заборгованість зі сплати орендної плати або не здійснив страхування об`єкта оренди, чи має заборгованість зі сплати страхових платежів.

При цьому, враховуючи вимоги пункту 16 Постанови № 634, вказаними положеннями нормативно-правового акта, який набув чинності 1 червня 2022 року, на орендодавця державного та комунального майна покладено обов`язок забезпечити продовження та припинення договорів оренди відповідно до пункту 5 цієї Постанови.

Як вбачається із матеріалів справи, закінчення строку спірного договору оренди припало на час дії воєнного стану в Україні - 10 червня 2022 року.

Відтак, для застосування виключного випадку для відмови у продовженні вказаного договору оренди, необхідна наявність підстав, визначених статтею 19 Закону, про які Відділ культури, як балансоутримувач, мав повідомити відповідача, як орендаря, та Адміністрацію, як орендодавця, за 30 календарних днів до дати закінчення договору оренди, як визначено пунктом 5 Постанови № 634.

Разом із цим, такого повідомлення Відділу культури, направленого орендарю та орендодавцю у визначений пунктом 5 Постанови № 634 строк, матеріали справи не містять, а адресована Підприємцю претензія-попередження від 14 квітня 2022 року № 10529-18-175 містить лише повідомлення про припинення спірного договору в червні 2022 року виключно з підстав закінчення строку, на який його було укладено.

Так само, Відділом культури не було зазначено жодної із передбачених статтею 19 Закону № 157-ІХ підстав для відмови в продовженні спірного договору в листі-повідомленні про припинення договірних відносин від 26 травня 2022 року № 10529-18-23. Крім того, вказане повідомлення підписане за 15 днів до закінчення строку дії договору та містить виключно попередження про відсутність у Відділу культури наміру продовжувати термін дії договору оренди без жодної мотивації такого рішення.

Лише у своїх поясненнях по суті спору Відділ культури посилався на необхідність використання орендованого приміщення для власних потреб.

Водночас, приписи статті 19 Закону № 157-ІХ прямо передбачають, що рішення про відмову в продовженні договору оренди може бути прийнято в разі, якщо орендоване приміщення необхідне для власних потреб балансоутримувача, які обґрунтовані в письмовому зверненні балансоутримувача, поданому ним орендарю.

При цьому, згідно з пунктом 5 Постанови таке повідомлення балансоутримувач має надіслати і орендарю, і орендодавцю за 30 календарних днів до дати закінчення договору орнеди.

Разом із цим, матеріали справи такого звернення Відділу, направленого у встановленому порядку, не містять.

У той же час, належність орендованого приміщення до об`єктів, що не підлягають передачі в оренду, визначених частиною 2 статті 3 Закону № 157-ІХ, не звільняє підприємство-балансоутримувача від дотримання процедури повідомлення орендаря та орендодавця про відмову в продовженні строку дії договору оренди у спосіб, визначений приписами пункту 5 Постанови № 634.

Враховуючи наведене, за відсутності в матеріалах справи доказів належного письмового звернення Відділу культури до позивача та відповідача за 30 календарних днів до дати закінчення спірного договору оренди про непродовження дії останнього з підстав, визначених статтею 19 Закону № 157-ІХ, суд дійшов до висновку про те, що вказаний договір оренди був автоматично продовжений на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування останнього і є чинним на час розгляду даної справи.

Оскільки Адміністрацією не було доведено належними та допустимими доказами факту припинення дії спірного договору, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленої позивачем вимоги про виселення відповідача із займаного ним орендованого приміщення в зв`язку із закінченням строку дії даного правочину.

Інші доводи, на які посилалися учасники справи під час її розгляду, залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги, як необґрунтовані та такі, що не спростовують висновків суду про відмову в задоволенні позову.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин у задоволенні позову Адміністрації слід відмовити в зв`язку з його необґрунтованістю.

Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати залишаються за позивачем та відшкодуванню не підлягають.

Керуючись статтями 86, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано: 7 серпня 2023 року.

СуддяЄ.В. Павленко