Постанова

від 09.01.2024 по справі 910/4173/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" січня 2024 р. Справа№ 910/4173/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Барсук М.А.

суддів: Пономаренка Є.Ю.

Руденко М.А.

при секретарі: Овчинніковій Я.Д.;

За участю представників сторін:

від позивача: Мінін І.І.;

від відповідача: Бурковський О.А.;

від третьої особи: не з`явився;

вільний слухач: Яковенко І.С.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Печерської районної в місті Києві державної адміністрації

на рішення Господарського суду міста Києва від 27.07.2023 року (повний текст складено 07.08.2023)

у справі №910/4173/23 ( суддя Павленко Є.В.)

за позовом Печерської районної в місті Києві державної адміністрації

до Фізичної особи - підприємця Яковенка Олександра Семеновича

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Відділ культури Печерської районної в місті Києві державної адміністрації

про виселення, -

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2023 року Печерська районна в місті Києві державна адміністрація звернулася до Господарського суду міста Києва з вказаним позовом до Фізичної особи - підприємця Яковенка Олександра Семеновича про виселення останнього в примусовому порядку з комунального нерухомого майна - нежилого приміщення, загальною площею 34,20 кв.м, розташованого за адресою: місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 7, що перебуває на балансі Відділу культури Печерської районної в місті Києві державної адміністрації та було передано відповідачу на підставі договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 25 листопада 2016 року № 14/602.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що строк дії договору закінчився 10.06.2022, однак відповідач орендоване приміщення не звільнив та займає приміщення комунальної власності без належних на те підстав.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.07.2023 року в задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.

В обґрунтування прийнятого рішення суд першої інстанції зазначив, що оскільки позивачем не було доведено належними та допустимими доказами факту припинення дії спірного договору, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленої позивачем вимоги про виселення відповідача із займаного ним орендованого приміщення в зв`язку із закінченням строку дії даного правочину.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Печерська районна в місті Києві державна адміністрація звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 27.07.2023 року у справі №910/4173/23 та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що приміщення бібліотеки, відповідно до Закону України «Про оренду державного та комунального майна» не може бути об`єктом оренди, а отже предметом договору оренди. Позивач зазначає, що листом від 14.04.2022 № 10529-18-175 відділ культури Печерської районної в місті Києві державної адміністрації повідомляв відповідача про закінчення строку договору оренди, з підстави - для власних потреб.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №910/4173/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: Барсук М.А. - головуюча суддя; судді - Пономаренко Є.Ю., Руденко М.А.

Ухвалою суду від 11.09.2023 відкладено вирішення питання щодо вчинення процесуальних дій, передбачених параграфом 2 глави 1 розділу IV ГПК України, за апеляційною скаргою Печерської районної в місті Києві державної адміністрації на рішення Господарського суду міста Києва від 27.07.2023 року у справі №910/4173/23 до надходження матеріалів справи на адресу Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою суду від 18.09.2023 поновлено строк на апеляційне оскарження та призначено справу до розгляду на 24.10.2023.

Ухвалою суду від 17.10.2023 розгляд справи призначено на 21.11.2023.

Ухвалою суду від 21.11.2023 відкладено розгляд справи на 09.01.2024.

Позиції учасників справи

06.10.2023 через відділ документального забезпечення суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній заперечив проти доводів та вимог апеляційної скарги, просив її залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Явка представників сторін

У судове засідання 09.01.2024 представник третьої особи не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про дату, час і місце розгляду справи сторони були повідомлені належним чином, а саме шляхом направлення процесуальних документів електронну адресу.

Колегією суддів під час розгляду даної справи враховано, що на підставі указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 (з подальшими змінами), Закону України № 2102-IX від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Статтею 3 Конституції України передбачено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Стаття 27 Конституції України передбачає, що обов`язок держави - захищати життя людини.

Разом з тим, у відповідності до вимог п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду.

А тому, враховуючи, що під час воєнного стану суди не припинили свою діяльність та продовжують здійснювати правосуддя, колегія суддів, з урахуванням принципу розумності строків розгляду справи судом, з метою забезпечення права на доступ до правосуддя, передбаченого Конституцією України і гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (право на справедливий суд), зважаючи на те, що явка представників учасників справи у судове засідання не визнавалась обов`язковою, дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у судовому засіданні 09.01.2024 за відсутності представника третьої особи.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

25 листопада 2016 року між Печерською районною в місті Києві державною адміністрацією, як орендодавцем, Комунальним підприємством "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району міста Києва", як підприємством-балансоутримувачем, та Фізичною особою - підприємцем Яковенко Олександром Семеновичем укладено договір про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду № 14/602, за умовами пункту 1.1. якого орендодавець на підставі пункту 117 частини II протокольного рішення постійної комісії Київської міської ради з питань власності від 1 листопада 2016 року № 29 та розпорядження Печерської районної в місті Києві державної адміністрації "Про укладання договору оренди" від 25 листопада 2016 року № 616, керуючись частиною 3 статті 631 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передала, а орендар - прийняв в оренду нерухоме майно (нежитлові приміщення), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке знаходиться за адресою: місто Київ, бульвар Лесі Українки, 7, для розміщення торгівельного об`єкту з продажу канцтоварів та поліграфічної продукції.

Об`єктом оренди є нежиле приміщення загальною площею 34,20 кв.м, на 1-му поверсі згідно з викопіюванням з поповерхового плану, що складає невід`ємну частину цього договору. Вартість цього об`єкта згідно із затвердженим 29 серпня 2016 року висновком про вартість майна станом на 30 червня 2016 року становила 27 333,33 грн за 1 кв.м, а всього - 934 800,00 грн (пункти 2.1., 2.2. договору).

Згідно з пунктами 3.1., 3.2., 3.5. - 3.7. договору орендна плата визначена на підставі пункту 20 таблиці 2 Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду, затвердженої рішенням Київської міської ради від 21 квітня 2015 року № 415/1280, і становить з 25 листопада 2016 року без ПДВ 136,67 грн за 1 кв.м орендованої площі, що вцілому складає за базовий місяць розрахунку - листопад 2016 року - 5608,80 грн з ПДВ. Відповідно до пункту 11 рішення Київської міської ради від 21 квітня 2015 року № 415/1280 (зі змінами, затвердженими рішенням Київської міської ради від 7 липня 2016 року № 583/583) з 25 листопада 2016 року до 1 липня 2017 року, але не пізніше дати набуття чинності новою редакцією Положення про оренду майна територіальної громади міста Києва, застосовується розрахунок орендної плати в розмірі 50% від встановленої орендної ставки. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць. Орендна плата сплачується орендарем на рахунок підприємства-балансоутримувача, незалежно від наслідків його господарської діяльності, щомісячно, не пізніше 20-го числа поточного місяця.

Пунктом 4.1.1. даного правочину сторонами погоджено, що орендодавець, зокрема, зобов`язаний протягом 30-ти календарних днів з моменту підписання цього договору з додатками передати відповідачу по акту приймання-передачі об`єкт оренди.

Відповідно до пункту 4.2.21. договору після припинення його дії протягом 3-х календарних днів орендар зобов`язаний передати майно по акту приймання-передачі підприємству-балансоутримувачу. Акт приймання-передачі підписується сторонами договору, а в разі невиконання цього пункту - орендар сплачує неустойку в подвійному розмірі орендної плати.

Договір припиняється у разі: ліквідації сторін; невиконання або систематичного неналежного виконання істотних умов договору; закінчення строку, на який його було укладено; приватизації об`єкта оренди орендарем; банкрутства орендаря; загибелі об`єкта оренди; смерті орендаря та в інших випадках, передбачених законом (пункт 9.4. договору).

Цей договір є укладеним з моменту підписання його сторонами і діє до 10 червня 2019 року. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення договору або зміну його умов після закінчення строку його дії протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим правочином. Зазначені дії оформлюються відповідним договором, який є невід`ємною частиною даної угоди (пункти 9.1. та 9.7. зазначеного правочину).

У додатках до договору сторони погодили план об`єкту оренди та розрахунок орендної плати.

Згідно з розпорядженням Печерської районної в місті Києві державної адміністрації від 31 липня 2018 року № 464 нерухоме майно передано на балансове утримання відділу культури, туризму та охорони культурної спадщини Печерської в місті Києві державної адміністрації (далі - Відділ культури).

У зв`язку з цим додатковим договором від 3 вересня 2018 року № 2 було внесено зміни до вищевказаного правочину в частині визначення Відділу культури як підприємства-балансоутримувача. Цього ж дня між сторонами підписано акт приймання-передачі вказаного нерухомого майна.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечувалося учасниками справи під час розгляду даного спору, дію вказаного договору було пролонговано до 10 червня 2022 року.

14 квітня 2022 року Відділ культури листом за № 10529-18-175 повідомив відповідача про закінчення 10 червня 2022 року строку дії договору та про наявну заборгованість по сплаті орендних платежів.

26 травня 2022 року Відділ культури листом за № 10529-18-231 повідомив відповідача про ненадання згоди на продовження строку дії зазначеного договору після його припинення та необхідність повернення орендованого приміщення.

Листом від 22 червня 2022 року № 10529-18-267 Відділ культури повторно повідомив відповідача про необхідність повернення орендованого приміщення з орендного користування та сплати заборгованості з орендної плати.

Проте відповідач у добровільному порядку орендоване приміщення не повернув, у зв`язку з чим позивач звернувся з даним позовом до суду, в якому просить виселити відповідача в примусовому порядку з комунального нерухомого майна - нежилого приміщення, загальною площею 34,20 кв.м, розташованого за адресою: місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 7.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

За приписами статей 526, 527, 530, 599, 610 та 629 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Спірні правовідносини щодо оренди нерухомого майна регулюються зокрема положеннями Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (далі - Закон), нормами Цивільного та Господарського кодексів.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ) (ч.1. ст. 760 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 765 Цивільного кодексу України наймодавець зобов`язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму.

Як вбачається із наявного в матеріалах справи акту приймання-передачі нерухомого майна, орендодавцем передано орендарю в орендне користування комунальне нерухоме майно - нежиле приміщення загальною площею 34,20 кв.м., яке знаходиться за адресою: місто Київ, бульвар Лесі Українки, 7 та перебуває на балансі Відділу культури, туризму та охорони культурної спадщини Печерської районної в місті Києві державної адміністрації.

Відповідно до частини 2 статті 291 Господарського кодексу України, договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечувалося учасниками справи під час розгляду даного спору, дію вказаного договору було пролонговано до 10 червня 2022 року.

Закінчення строку, на який було укладено договір оренди, є однією з підстав його припинення (частина четверта статті 291 Господарського кодексу України).

Виняток з наведеного правила передбачено частиною першою статті 764 Цивільного кодексу України, відповідно до якої в разі якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

На момент укладення між сторонами договору оренди державного майна діяв Закон України "Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.1992 № 2269-XII (далі - Закон № 2269-XII), що втратив чинність 01.02.2020 у зв`язку з введенням в дію Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 03.10.2019 № 157-IX (Закон № 157-IX).

Відповідно до ст. 17 Закону № 2269-XII в останній редакції до втрати його чинності, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором (ч. 2). Після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов`язки за договором, має переважне право, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий термін, крім випадків, якщо орендоване майно необхідне для потреб його власника. У разі якщо власник має намір використовувати зазначене майно для власних потреб, він повинен письмово попередити про це орендаря не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору (ч. 3).

27.12.2019 набрав чинності Закон № 157-IX, який відповідно до п. 1 Прикінцевих та Перехідних положень даного Закону 01.02.2020 був введений в дію.

Пунктом 2 Прикінцевих та Перехідних положень даного Закону № 157-IX передбачено, що договори оренди державного або комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, продовжуються в порядку, передбаченому законодавством, яке діяло до дати набрання чинності цим Законом, до дати, яка наступить раніше: набрання чинності рішенням Кабінету Міністрів України чи рішенням представницького органу місцевого самоврядування (щодо договорів оренди комунального майна, розташованого в межах відповідної територіальної громади), передбаченим абзацом п`ятим частини другої статті 18 цього Закону, або 1 липня 2020 року.

Після настання однієї з дат, яка відповідно до цього пункту наступить раніше, але у будь-якому випадку не раніше дня введення в дію цього Закону, договори оренди продовжуються в порядку, визначеному цим Законом. Договори оренди державного та комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, зберігають свою чинність та продовжують діяти до моменту закінчення строку, на який вони були укладені.

Колегія суддів зазначає, що порядок продовження договорів оренди державного та комунального майна, який діяв до 31.01.2020 та був передбачений Законом № 2269-XII (втратив чинність 31.01.2020), може бути застосовано до процедури продовження тих договорів, строк дії яких закінчився до 01.07.2020 включно, а щодо інших договорів оренди державного та комунального майна (строк дії яких закінчився після 01.07.2020) у силу вимог абзацу 3 пункту 2 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону № 157-IX має застосовуватися порядок продовження, визначений Законом № 157-ІХ.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 09.11.2021 у справі № 908/2637/20, від 19.07.2022 у справі № 924/852/21.

Таким чином, законодавець передбачив умови та порядок продовження дії договорів, які були укладені відповідно до положень Закону України від 10.04.1992 № 2269-XII.

Оскільки, як встановлено вище, договір оренди було продовжено до 10.06. 2022, а тому в цьому випадку до спірних правовідносин слід застосувати положення Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 03.10.2019 № 157-ІХ. Подібні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 06.10.2021 у справі № 907/720/20, від 09.11.2021 у справі № 908/2637/20.

Статтею 18 Закону № 157-ІХ визначено порядок продовження договору оренди.

Разом із цим, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 в Україні введено воєнний стан строком на 30 діб, який в подальшому був неодноразово продовжений і триває на теперішній час.

Отже, як вірно встановлено судом першої інстанції, закінчення строку спірного Договору оренди (10.06.2022) припало на час дії воєнного стану в Україні.

Водночас, у зв`язку із запровадженням воєнного стану в Україні, Верховною Радою Законом від 01.04.2022 № 2181-IX внесено зміни до Розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 157-ІХ та доповнено пунктом 6-1, яким унормовано, що під час дії воєнного стану Кабінет Міністрів України може встановити інші правила передачі в оренду державного та комунального майна, ніж ті, що передбачені цим Законом, зокрема щодо: продовження договору оренди, шляхом запровадження можливості автоматичного продовження договорів оренди, строк дії яких закінчується під час дії воєнного стану, на строк до припинення чи скасування та на чотири місяці після припинення чи скасування воєнного стану.

На виконання вказаних законодавчих приписів Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову від 27.05.2022 № 634 "Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану", яка набрала законної сили 01.06.2022.

У пункті 5 Постанови № 634 від 27.05.2022 визначено, що договори оренди державного та комунального майна, строк дії яких завершується у період воєнного стану, вважаються продовженими на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану, крім випадку, коли балансоутримувач з урахуванням законодавства, статуту або положення балансоутримувача про погодження уповноваженим органом управління, до сфери управління якого належить балансоутримувач, за 30 календарних днів до дати закінчення договору оренди повідомив орендодавцю та орендарю про не продовження договору оренди з підстав, визначених статтею 19 Закону. Для продовження договору оренди на строк, передбачений цим пунктом, заява орендаря та окреме рішення орендодавця не вимагаються.

У разі коли граничний строк для подання заяви про продовження договору оренди припадає на період воєнного стану, цей строк продовжується на строк воєнного стану та три місяці з дати його припинення чи скасування (абзац 6 пункту 5 Постанови № 634 від 27.05.2022).

Відповідно до пункту 16 Постанови № 634 від 27.05.2022 орендодавцям державного та комунального майна забезпечити нарахування орендної плати орендарям згідно з пунктом 1 цієї постанови, а також продовження та припинення договорів оренди відповідно до пункту 5 цієї Постанови, починаючи з 24.02.2022.

Правовий аналіз наведених нормативних приписів вказаної Постанови дає підстави для висновку, що автоматичне продовження договорів оренди державного та комунального майна, строк дії яких закінчується під час дії воєнного стану, починається з 24.02.2022, за таких умов:

- строк дії відповідних договорів завершується у період воєнного стану;

- відсутнє повідомлення балансоутримувача, з урахуванням законодавства, статуту або положення балансоутримувача про погодження уповноваженим органом управління, направленого за 30 календарних днів до дати закінчення договору оренди, орендодавцю та орендарю про не продовження договору оренди з підстав, визначених статтею 19 Закону № 157-ІХ.

Вказане вище узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 12.04.2023 у справі № 917/565/22.

Відтак, для застосування виключного випадку для відмови у продовженні договору оренди, необхідна наявність підстав, визначених статтею 19 Закону, про які Відділ культури, як балансоутримувач, мав повідомити відповідача, як орендаря, та позивача, як орендодавця, за 30 календарних днів до дати закінчення договору оренди, як визначено пунктом 5 Постанови № 634.

Разом із цим, як вірно зазначено судом першої інстанції, такого повідомлення Відділу культури, направленого орендарю та орендодавцю у визначений пунктом 5 Постанови № 634 строк, матеріали справи не містять.

Адресована відповідачу претензія-попередження від 14 квітня 2022 року № 10529-18-175 містить лише повідомлення про припинення спірного договору в червні 2022 року виключно з підстав закінчення строку, на який його було укладено.

У претензії-попередженні від 14 квітня 2022 року № 10529-18-175 Відділ культури посилався на наявність заборгованості з орендної плати, однак не визначав це як підставою для прийняття ним рішення про відмову у продовженні договору оренди, як це вимагається приписами статті 19 Закону № 157-ІХ, а лише просив відповідача вжити всіх необхідних заходів щодо погашення заборгованості.

Більше того, в матеріалах справи відсутні докази того, що на момент направлення претензії-попередження від 14 квітня 2022 року за відповідачем дійсно обліковувалась заборгованість з орендної плати на строк більше трьох місяців.

Також, як вірно зазначено судом першої інстанції, направлений Відділом культури лист-повідомлення про припинення договірних відносин від 26 травня 2022 року № 10529-18-23 складений за 15 днів до закінчення строку дії договору, що не узгоджується із приписами пункту 5 Постанови № 634, яка передбачає, що таке повідомлення балансоутримувач має надіслати і орендарю, і орендодавцю за 30 календарних днів до дати закінчення договору оренди.

Посилання у листі на необхідність використання орендованого приміщення для власних потреб, є необґрунтованими, оскільки приписи статті 19 Закону № 157-ІХ прямо передбачають, що рішення про відмову в продовженні договору оренди може бути прийнято в разі, якщо орендоване приміщення необхідне для власних потреб балансоутримувача, які обґрунтовані в письмовому зверненні балансоутримувача, поданому ним орендарю.

Водночас, у листі-повідомленні про припинення договірних відносин від 26 травня 2022 року № 10529-18-23 відсутні належні обґрунтування необхідності використання орендованого приміщення для власних потреб балансоутримувача, як це встановлено ст. 19 Закону № 157-ІХ.

Тобто, як вірно встановлено судом першої інстанції, матеріали справи не містять доказів належного повідомлення, здійсненого у встановленому порядку, балансоутримувачем орендаря про не продовження договору оренди з підстав, визначених статтею 19 Закону № 157-ІХ.

Колегія суддів також враховує приписи ст. 18 Закону № 157-ІХ, які передбачають, що рішення про продовження договору оренди комунального майна, передбаченого частиною другою цієї статті, та рішення про відмову у продовженні договору оренди комунального майна приймаються орендодавцем або представницьким органом місцевого самоврядування чи визначеними ним органами у випадках, встановлених рішенням представницького органу місцевого самоврядування.

Будь-яке рішення, передбачене частиною четвертою цієї статті, приймається з урахуванням законодавства, статуту або положення балансоутримувача про погодження уповноваженим органом управління, до сфери управління якого належить балансоутримувач, на підставі довідки балансоутримувача.

При цьому, згідно з пунктом 5 Постанови повідомлення про не продовження договору оренди з підстав, визначених статтею 19 Закону балансоутримувач має надіслати, зокрема, і орендодавцю за 30 календарних днів до дати закінчення договору оренди.

Водночас, доказів направлення балансоутримувачем на адресу орендодавця повідомлень про не продовження договору оренди від 14.04.2022 та від 26.05.2022 згідно приписів пункту 5 Постанови № 634, та відповідно, погодження з ним рішення про відмову у продовженні договору оренди, як це передбачено приписами ст. 18 Закону № 157-ІХ, матеріали справи також не містять.

У той же час, належність орендованого приміщення до об`єктів, що не підлягають передачі в оренду, визначених частиною 2 статті 3 Закону № 157-ІХ, на що наголошує апелянт в апеляційній скарзі, не є автоматичною підставою для припинення дії договору згідно приписів ст. 24 Закону № 157-ІХ, а є лише однією із підстав для відмови у продовженні такого договору оренди.

Водночас, з огляду на приписи законодавства про оренду, така підстава для відмови у продовженні договору оренди не звільняє підприємство-балансоутримувача від дотримання процедури повідомлення орендаря та орендодавця про відмову в продовженні строку дії договору оренди у спосіб, визначений приписами пункту 5 Постанови № 634 та статтею 18 Закону № 157-ІХ, чого, як було встановлено вище, у даному випадку дотримано не було.

Більше того, така причина як належність орендованого приміщення до об`єктів, що не підлягають передачі в оренду, не заявлялась як підстава для відмови у продовженні договору оренди у надісланих на адресу відповідача листах від 14.04.2022 та від 26.05.2022.

Твердження апелянта, що рішенням Господарського суду міста Києва від 03.03.2021 у справі № 910/12508/20 було встановлено, що строк дії спірного договору оренди закінчується 10.06.2022 і не може бути продовжено у зв`язку з набранням чинності нового Закону України «Про оренду державного та комунального майна» є помилковими, оскільки відповідних висновків суд у справі № 910/12508/20 не робив.

Суд у справі № 910/12508/20 лише врахував приписи ч. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 157-ІХ, відповідно до яких договори оренди державного та комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, зберігають свою чинність та продовжують діяти до моменту закінчення строку, на який вони були укладені.

Водночас, дані приписи не визначають автоматичного припинення дії договору оренди, не позбавляють права орендарів на їх продовження згідно приписів Закону № 157-ІХ, а лише вказують на порядок дії договорів, які були укладені до моменту набрання чинності цим Законом.

А тому, враховуючи зазначене вище, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що за відсутності в матеріалах справи доказів належного письмового звернення балансоутримувача до позивача та відповідача за 30 календарних днів до дати закінчення спірного договору оренди про непродовження дії останнього з підстав, визначених статтею 19 Закону № 157-ІХ, є вірними висновки суду першої інстанції, що вказаний договір оренди був автоматично продовжений на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування останнього і є чинним на час розгляду даної справи.

Оскільки позивачем не було доведено належними та допустимими доказами факту припинення дії спірного договору, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про необґрунтованість заявленої позивачем вимоги про виселення відповідача із займаного ним орендованого приміщення в зв`язку із закінченням строку дії даного правочину та правомірно відмовив у задоволенні позовних вимог.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

За таких обставин, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду міста Києва від 27.07.2023 року у справі № 910/4173/23 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування чи зміни в межах доводів та вимог апеляційної скарги не вбачається.

Згідно із ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу Печерської районної в місті Києві державної адміністрації на рішення Господарського суду міста Києва від 27.07.2023 у справі № 910/4173/23 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 27.07.2023 у справі № 910/4173/23 залишити без змін.

3. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.

4. Поновити дію рішення Господарського суду міста Києва від 27.07.2023 у справі № 910/4173/23.

5. Матеріали справи № 910/4173/23 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено 15.01.2024

Головуючий суддя М.А. Барсук

Судді Є.Ю. Пономаренко

М.А. Руденко