Рішення

від 07.08.2023 по справі 924/417/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

"07" серпня 2023 р. Справа № 924/417/23

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Димбовського В.В., при секретарі судового засідання Лежніній Я.С., розглянувши матеріали заяви про ухвалення додаткового рішення

за позовом Фермерського господарства "Ясний Місяць", Хмельницька обл., Хмельницький р-н, смт. Наркевичі

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВТ ГРУП", м. Київ

про стягнення 239875,93 грн. з яких: 230458,29 грн. сума основної заборгованості; 9417,64 грн. санкцій за порушення грошового зобов`язання

Представники сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Хмельницької області у справі №924/417/23 від 14.07.2023р. позовні вимоги задоволено. Вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВТ ГРУП" (01054, м. Київ, вул. Олеся Гончара, буд. 41, ЛІТ "А" офіс 310, код ЄДРПОУ 36716311) на користь Фермерського господарства "Ясний Місяць" (31260, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, смт. Наркевичі, вул. Гагаріна буд. 22, код ЄДРПОУ 35659457) 230458,29 грн. (двісті тридцять тисяч чотириста п`ятдесят вісім гривень 29 коп.) заборгованості, 6268,70 грн. (шість тисяч двісті шістдесят вісім гривень 70 коп.) інфляційних втрат, 3148,94 грн. (три тисячі сто сорок вісім гривень 94 коп.) 3% річних, 3598,14 грн. (три тисячі п`ятсот дев`яносто вісім гривень 14 коп.) витрат зі сплати судового збору.

19.07.2023р. на адресу суду від представника позивача надійшла заява (вх.№05-08/2418/23) про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правову допомогу в сумі - 20000,00 грн. понесених під час розгляду справи. До заяви додано докази, в підтвердження понесених витрат.

Ухвалою суду від 20.07.2023р. призначено судове засідання для розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення у справі №924/417/23 на 07.08.2023р.

Представники сторін в судове засідання не з`явились.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

29.03.2023р. між ФГ "Ясний Місяць" (далі - клієнт) та Адвокатським об`єднанням "Адвокатська контора "Місяць і партнери" (далі - адвокатське об`єднання, АО) укладено договір про надання правової допомоги (далі - договір), згідно з п.1.1 якого, клієнт доручає, а адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати правову допомогу по підготовці до суду позовних матеріалів та забезпеченню представництва інтересів клієнта у господарському суді при розгляді справи за позовом Клієнта до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВТ ГРУП» про стягнення заборгованості за договором поставки.

Відповідно до п. 4.1. Договору про надання правничої допомоги від 29 березня 2023 р. за правову допомогу надану Адвокатським об`єднанням клієнт сплачує винагороду (гонорар) у фіксованому розмірі в сумі 20000 грн. (двадцять тисяч гривень 00 коп.).

Згідно із п. 4.2. та 4.3. названого Договору розрахунки згідно Договору здійснюються клієнтом у безготівковому порядку шляхом їх перерахування на розрахунковий рахунок Адвокатського об`єднання (Код 40488271, розрахунковий рахунок р/р НОМЕР_1 в ПАТ "Кредобанк") протягом двох банківських днів з дати підписання цього Договору згідно виставленого клієнту рахунку на оплату. Сума, сплачена за надану правову допомогу за даним Договором, є гонораром Адвокатського об`єднання за надання правової допомоги.

Договір підписано та скріплено відтисками печаток сторін.

Згідно платіжного доручення №121 від 30.03.2023р. на суму 20000,00 грн. Фермерським господарством «Ясний Місяць» здійснено оплату послуг.

Так, на виконання умов договору між ФГ "Ясний Місяць" та Адвокатським об`єднанням "Адвокатська контора "Місяць і партнери" підписано акт приймання - передачі наданих послуг від 19.07.2023р., згідно з п. 1 якого адвокатське об`єднання надало, а замовник отримав юридичні послуги, передбачені умовами договору про надання правової допомоги, а саме: вивчення судової практики в подібних категоріях справ з урахування правового становища Клієнта. Надання консультацій, роз`яснень в усному порядку щодо справи, розробка стратегії-ведення справи про стягнення заборгованості за договором поставки; підготовка позовної заяви та формування пакету документів, які додаються до неї; підготовка процесуальних заяв та клопотань в ході розгляду справи; підготовка Договору про надання правової допомоги від 29 березня 2023 року; представництво інтересів "Клієнта у Господарському суді Хмельницької області по справі № 924/417/23 (участь в судових засіданнях).

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, у тому числі в рішенні від 28.11.2002 "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, зазначено що за статтею 41 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Ніколова проти Болгарії" та "Єчюс проти Литви").

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Тобто положеннями процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (пункти 33, 34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи таке питання, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, у постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 912/1025/20).

За змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Водночас, за приписами частини 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд звертає увагу на те, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог).

Разом з тим у частині 5 наведеної статті цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Тобто в цілому нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормовано положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Як зазначалось, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (аналогічний висновок викладений у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Верховного Суду від 22.06.2022 у справі № 904/7334/21, від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19).

Крім того, у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18, від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Отже, під час вирішення питання про розподіл витрати на професійну правничу допомогу суд: 1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони; 2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі, чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення чи заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

При цьому такий критерій, як обґрунтованість та пропорційність (співмірність) розміру витрат на оплату послуг адвоката до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі, чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес, суд має враховувати як відповідно до пункту 4 частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України (у разі недотримання - суд за клопотанням іншої сторони зменшує розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу), так і відповідно до пункту 2 частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України (у разі недотримання - суд за клопотанням сторони або з власної ініціативи відмовляє у відшкодуванні витрат повністю або частково при здійсненні розподілу).

Тобто критерії, визначені частиною 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Водночас критерії, визначені частиною 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, враховуються для здійснення безпосередньо розподілу всіх судових витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Оскільки зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, відповідно до частин 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони з підстав недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт, суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи (аналогічна правова позиція викладена в постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 22.11.2019 у справі № 902/347/18, від 22.11.2019 у справі № 910/906/18, від 06.12.2019 у справі № 910/353/19).

Проаналізувавши наведений у заяві про ухвалення додаткового рішення детальний опис наданих позивачу послуг та подані документи, та врахувавши, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, оскільки цей розмір має бути не лише доведений, а документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат, суд вважає за можливе не присуджувати на користь відповідача заявлену суму в повному обсязі.

Оцінивши витрати позивача з урахуванням всіх аспектів і складності цієї справи, суд приходить до висновку про те, що обсяг наданих адвокатом послуг та сума адвокатських витрат, яку просив стягнути відповідач з позивача (20000,00 грн.) не відповідає критеріям розумності, співмірності та справедливості.

У статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Судом враховується, що матеріали справи містять невеликий обсяг документів, а у складеному адвокатським об`єднанням Акті приймання-передачі наданих послуг від 19.07.2023р. взагалі не зазначено суми кожної з наданих адвокатом послуг в розрізі та витрачений на таку роботу час.

З огляду на викладене вище, враховуючи суму позовних вимог у справі, а також що розмір витрат повинен бути документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат, суд прийшов до висновку, що справа є однотипною, поширеною та не складною з усталеною судовою практикою та вважає за належне зменшити розмір заявленої позивачем суми витрат на професійну правничу допомогу до 10000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Заяву фермерського господарства ФГ "Ясний Місяць" від 19.07.2023р. про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на правову допомогу задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВТ ГРУП" (01054, м. Київ, вул. Олеся Гончара, буд. 41, ЛІТ "А" офіс 310, код ЄДРПОУ 36716311) на користь Фермерського господарства "Ясний Місяць" (31260, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, смт. Наркевичі, вул. Гагаріна буд. 22, код ЄДРПОУ 35659457) 10000,00 грн. (десять тисяч гривень 00 коп.) витрат на правничу допомогу.

Видати наказ.

У решті вимог відмовити.

Повний текст складено 07.08.2023р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч.1, 2 ст. 256 ГПК України).

Суддя В.В. Димбовський

Віддрук. 4 прим.:

1- в справу,

2,3- позивачу (31260, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, смт. Наркевичі, вул. Гагаріна буд. 22; loras10@ukr.net) - простим,

4- відповідачу (01054, м. Київ, вул. Олеся Гончара, буд. 41, "А" офіс 310; vvtgroup@ukr.net; general@vvt.com.ua) - рек.