Постанова

від 03.08.2023 по справі 910/14003/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2023 року

м. Київ

cправа № 910/14003/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Бенедисюка І.М. (головуючий), Зуєва В.А., Студенця В.І.,

за участю секретаря судового засідання Ковалівської О.М.,

представників учасників справи:

позивача - не з`явився,

відповідача - Кикіш С.Р. (адвокат),

розглянув у відкритому судовому засіданні

клопотання товариства з обмеженою відповідальністю "Пона-Україна",

про ухвалення додаткового рішення, щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу по справі №910/14003/21,

за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Атем Груп",

на рішення господарського суду міста Києва від 26.07.2022,

додаткове рішення господарського суду міста Києва від 04.08.2022 та

постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.04.2023

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Пона Україна"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Атем Груп",

про стягнення 2 945 020,22 грн та

зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Атем Груп"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Пона-Україна"

про стягнення 4 529 880 грн.

ВСТАНОВИВ:

1.1. Постановою Верховного Суду від 20.07.2023: закрито касаційне провадження у справі №910/14003/21 за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Атем Груп" (далі - ТОВ "Атем Груп") на рішення господарського суду міста Києва від 26.07.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.04.2023 з підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України); з підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України за вказаною касаційною скаргою зазначені судові акти залишено без змін. Крім того, касаційну скаргу ТОВ "Атем Груп" в частині оскарження додаткового рішення господарського суду міста Києва від 04.08.2022 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 11.04.2023 у цій справі залишено без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

1.2. З матеріалів справи вбачається, що до ухвалення постанови судом касаційної інстанції, а саме у відзиві на касаційну скаргу товариством з обмеженою відповідальністю "Пона-Україна" (далі - ТОВ "Пона-Україна") було наведено орієнтовний розрахунок розміру витрат на правничу допомогу (20 000,00 грн) та заявлено про розподіл судових витрат, понесених ним у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, на підставі доказів, які будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення судом касаційної інстанції рішення у справі №910/14003/21.

1.3. Від ТОВ "Пона-Україна" (заявник) 21.07.2023 до Верховного Суду надійшло клопотання про ухвалення додаткового рішення, щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу по справі №910/14003/21, в якому останнє просить долучити його з додатками до матеріалів справи, врахувати при розподілі судових витрат додані до клопотання документи та стягнути з ТОВ "Атем Груп" 19 080,00 грн витрат, понесених за надання правничої допомоги під час розгляду у Верховному Суді касаційної скарги ТОВ "Атем Груп" на рішення господарського суду міста Києва від 26.07.2022, додаткове рішення господарського суду міста Києва від 04.08.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.04.2023.

1.4. На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу заявником надано, зокрема:

- копію Договору про надання правової допомоги від 18.03.2019;

- копію Додаткової угоди від 30.12.2022 №1 до Договору про надання правової допомоги від 18.03.2019, відповідно до умов якої оновлено погодинні тарифи;

- копію Акта приймання-передачі виконаних робіт від 20.07.2023, в якому наведено докладний розрахунок вартості наданої правничої допомоги;

- копію платіжної інструкції ТОВ "Пона-Україна" від 21.07.2023 №21/07/20232700 про переказ коштів;

- копію виписки по рахунку Адвокатського об`єднання "Скляренко, Сидоренко та партнери" від 21.07.2023 про зарахування коштів;

- відомості про партнерський склад Адвокатського об`єднання "Скляренко, Сидоренко та партнери" (на підтвердження застосування тарифу партнера за правову допомогу, надану адвокатом Тригубом А.Ю).

1.5. У зв`язку з відпусткою судді Колос І.Б. та у зв`язку з рішенням Вищої ради правосуддя від 01.08.2023 про відставку судді Селіваненка В.П. склад судової колегії Касаційного господарського суду змінювався, що підтверджується Протоколами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.07.2023 та від 02.08.2023, які наявні в матеріалах справи.

1.6. Перевіривши матеріали справи та клопотання (заяви), Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для його задоволення з огляду на таке.

1.7. За змістом пункту 3 частини першої статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

1.8. Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).

1.9. Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

1.10. Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

1.11. Разом з тим чинне процесуальне законодавство також визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

1.12. Відповідно до частини третьої статті 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

1.13. За частиною першою статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

1.14. Відповідно до частин першої та другої статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

1.15. Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 ГПК України).

1.16. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 ГПК України).

1.17. Водночас за змістом частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

1.18. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 126 ГПК України).

1.19. У розумінні положень частин п`ятої та шостої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

1.20. Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі №927/237/20).

1.21. Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

1.22. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04).

1.23. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

1.24. Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.

1.25. Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

1.26. Разом з тим у частині п`ятій статті 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

1.27. Зокрема, відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

1.28. При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

1.29. Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 ГПК України, також визначені положеннями частин шостої, сьомої та дев`ятої статті 129 цього Кодексу.

1.30. Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

1.31. Разом з тим обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 126 ГПК України).

1.32. Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою та дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

1.33. У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

1.34. Подібні висновки викладені в постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

1.35. За умовами доданих до матеріалів справи Договору про надання правової від 18.03.2019 (Договір), укладеного між ТОВ "Пона-Україна" (клієнт) та Адвокатським об`єднанням "Скляренко, Сидоренко та партнери" (об`єднання), клієнт доручає, а об`єднання за винагороду бере не себе зобов`язання надавати правову допомогу, в тому числі щодо захисту клієнта, представництва його у правоохоронних та судових органах, а також у справах досудового (позасудового) врегулювання спорів (пункт 1.1 Договору).

1.36. У пункті 1.2 Договору визначено перелік та види правової допомоги, яка може бути надана об`єднанням клієнту.

1.37. Згідно з пунктом 1.3 Договору обсяги правової допомоги з конкретних питань, її вартість та інші умови можуть визначатися відповідними додатковими угодами до цього Договору може бути розширений або уточнений за взаємною згодою сторін, в тому числі шляхом укладання додаткових угод до цього Договору.

1.38. Вартість правової допомоги за цим Договором визначається сторонами на підставі погодинних ставок працівників об`єднання відповідно до загальної кількості годин, фактично витрачених на надання правової допомоги згідно цього Договору. Поточні та погодинні ставки працівників об`єднання наведені у Додатку №1, який є невід`ємною частиною цього Договору. Загальна сума, що підлягає оплаті за надання правової допомоги, передбаченої цим Договором, зазначається у відповідному рахунку, що виставляється об`єднанням, з нарахуванням податку на додану вартість відповідно до законодавства (пункт 3.1 Договору).

1.39. Правова допомога вважається прийнятою з моменту підписання сторонами відповідного акта приймання-передачі або після закінчення встановленого пунктом 3.4 цього Договору строку (протягом 5 днів з моменту отримання рахунку та відповідного акта приймання-передачі) для повідомлення про наявність зауважень щодо наданої правової допомоги, якщо такі зауваження не були надані - в залежності від того, яка подія настала раніше (пункт 3.6 Договору).

1.40. Відповідно до пункту 3.10 Договору сторони підписують акти приймання-передачі, які фіксують факт надання, обсяги та вартість правової допомоги, наданої згідно цього договору.

1.41. На виконання умов Договору сторонами підписано Додаток №1 до Договору у якому визначено ставки працівників об`єднання.

1.42. Згідно з пунктом 1.1 Додатку №1 до Договору з урахуванням змін, внесених Додатковою угодою від 30.12.2022 №1 до Договору погодинні ставки працівників об`єднання становлять: партнер - 3000,00 грн/год.; авокат/юрист/радник - 2 500,00 грн/год.; помічник адвоката/помічник юриста - 1 500,00 грн/год.

1.43. Так, 20.07.2023 між клієнтом та адвокатським об`єднанням підписано акт приймання-передачі виконаних робіт з надання правової допомоги на суму 19 080,00 грн, відповідно до якого адвокатським об`єднанням були належним чином виконані, а клієнтом прийняті роботи з надання правової допомоги у такому обсязі:

"Аналіз касаційної скарги від 31.05.2023 (на 14 стор) та доповнення до касаційної скарги від 12.06.2023 (на 7 стор) ТОВ "Атем Груп" на рішення господарського суду міста Києва від 26.07.2022, додаткове рішення господарського суду міста Києва від 04.08.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.04.2023 у справі № 910/14003/21 (партнер, 2,5 год.), загальною вартістю 7 500,00 грн;

Підготовка відзиву на касаційну скаргу від 31.05.2023 та доповнення до касаційної скарги від 12.06.2023 ТОВ "Атем Груп" на рішення господарського суду міста Києва від 26.07.2022, додаткове рішення господарського суду міста Києва від 04.08.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.04.2023 у справі №910/14003/21 та подання його до Касаційного господарського суду (партнер, 2,0 год.), загальною вартістю 6 000,00 грн;

Представництво інтересів клієнта в судовому засіданні Касаційного господарського суду у справі №910/14003/21 за позовом ТОВ "Пона-Україна" до ТОВ "Атем Груп" про стягнення заборгованості (партнер, 0,8 год.), загальною вартістю 2 400,00 грн".

1.44. У акті приймання-передачі виконаних робіт з надання правової допомоги від 20.07.2023 зазначено, що загальна вартість наданих послуг становить 19 080,00 грн гривень. Сторони одна до одної претензій не мають.

1.45. Відповідно до платіжної інструкції від 21.07.2023 №21/07/20232700 про переказ коштів ТОВ "Пона-Україна" сплачено на користь адвокатського об`єднання 19 080,00 грн на підставі виставленого рахунку від 20.07.2023 №23.07-56.

1.46. Отже ТОВ "Пона-Україна", згідно з вимогами статті 74 ГПК України, було надано докази в обґрунтування понесених витрат.

1.47. Під час розгляду справи у порядку господарського судочинства, враховуючи принцип змагальності та обов`язок доказування у справі з огляду на приписи статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

1.48. Дослідивши умови Договору та додаткової угоди до нього, акт приймання-передачі виконаних робіт та наданих послуг від 20.07.2023, інші надані ТОВ "Пона-Україна" докази, установивши своєчасність подання заявником відповідного клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу і доказів на підтвердження понесених витрат, врахувавши доведеність обставин надання адвокатським об`єднанням правової допомоги, а також результати перегляду справи в касаційному порядку, Суд вважає обґрунтованими доводи, викладені у вказаному клопотанні (заяві) про стягнення з ТОВ "Атем Груп" на користь ТОВ "Пона-Україна" витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 19 080,00 грн, понесених за надання правничої допомоги під час розгляду у Верховному Суді касаційної скарги відповідача за первісним позовом на рішення господарського суду міста Києва від 26.07.2022, додаткове рішення господарського суду міста Києва від 04.08.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.04.2023 у справі №910/14003/21, такими, що підтверджені належними, достовірними доказами.

1.49. Суд також враховує, що обов`язок доведення неспівмірності витрат в силу приписів частини п`ятої статті 126 ГПК України покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

1.50. Як вбачається з матеріалів справи ТОВ "Атем Груп" подані заперечення на клопотання/заяву про розподіл судових витрат та клопотання про відмову у задоволенні клопотання/заяви про стягнення судових витрат позивача, вирішуючи яке, Верховний Суд виходить з такого.

1.51. Зокрема, ТОВ "Атем Груп" вважає, що в матеріалах справи відсутні докази того, що адвокат Тригуб А.Ю. є членом Адвокатського об`єднання "Скляренко, Сидоренко та партнери" з яким у ТОВ "Пона-Україна" укладено Договір про надання правової від 18.03.2019 та на користь якого останнє сплатило вартість послуг визначених у акті приймання-передачі виконаних робіт з надання правової допомоги від 20.07.2023. Також ТОВ "Атем Груп" зазначає про безпідставність включення ПДВ до суми витрат на професійну правничу допомогу, оскільки положеннями статті 123 ГПК України не передбачено, що до судових витрат може бути віднесено суму, сплаченого ПДВ.

1.52. Так, відповідно до матеріалів справи представництво ТОВ "Пона-Україна" у суді касаційної інстанції фактично здійснювалось адвокатом Адвокатського об`єднання "Скляренко, Сидоренко та партнери" - Тригубом А.Ю. на підставі Договору про надання правової від 18.03.2019 повноваження якого підтверджуються ордером на надання правової допомоги Серії АМ №1051147, виданим саме Адвокатським об`єднанням "Скляренко, Сидоренко та партнери" (том 3 а.с. 166), а також і роздруківкою з сайту Адвокатського об`єднання "Скляренко, Сидоренко та партнери" щодо відомостей про партнерський склад цього об`єднання.

1.53. Верховний Суд зазначає, що у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

1.54. Принцип змагальності сторін має свої втілення, зокрема, у наведених положеннях частин п`ятої, шостої статті 126 ГПК України, виходячи з яких зменшення внаслідок неспівмірності суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення з підстав неспівмірності суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 05.07.2022 у справі №922/2913/21.

1.55. Стосовно заперечень ТОВ "Атем Груп" в частині включення суми ПДВ у розмірі 3 180,00 грн до вартості послуг з надання правової допомоги Суд зазначає про те, що вказана сума включена сторонами до вартості послуг, визначених Договором про надання правової від 18.03.2019 (пункт 3.1 Договору). Водночас обставини дотримання ТОВ "Пона-Україна" вимог Податкового кодексу України та/або здійснення дій з оподаткування/зменшення податкових зобов`язань не входить до предмета дослідження у контексті застосування положень статті 126 ГПК України.

1.56. Верховний Суд наголошує на тому, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 Цивільного кодексу України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.

1.57. Водночас ТОВ "Атем Груп" не обґрунтувало та не надало суду доказів та/або обґрунтувань, які свідчили б про неспівмірність, та/або нерозумність, та/або нереальність здійсненого ТОВ "Пона-Україна" розрахунку витрат або про неналежність послуг адвоката до цієї справи. Доводи в цій частині по своїй суті є декларативними, без надання відповідних доказів щодо неспівмірності витрат із складністю справи.

1.58. З огляду на викладене суд касаційної інстанції відмовляє ТОВ "Атем Груп" у клопотанні про відмову у задоволенні клопотання/заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу або зменшенні розміру заявлених позивачем витрат.

1.59. Суд касаційної інстанції вважає обґрунтованими вимоги ТОВ "Пона-Україна" про стягнення з ТОВ "Атем Груп" 19 080,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з касаційним розглядом справи №910/14003/21.

Керуючись статтями 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Клопотання/заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Пона-Україна" про ухвалення додаткового рішення задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Атем Груп" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Пона-Україна" 19 080,00 (дев`ятнадцять тисяч вісімдесят) грн витрат на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції.

Видачу відповідного наказу доручити господарському суду міста Києва.

Додаткова постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І. Бенедисюк

Суддя В. Зуєв

Суддя В. Студенець