УХВАЛА
08 серпня 2023 року
м. Київ
cправа № 926/1283/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Зуєва В.А. - головуючого, Берднік І.С., Міщенка І.С.
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Жентол"
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 27.06.2023 (у складі колегії суддів: Бонк Т.Б. (головуючий), Бойко С.М., Якімець Г.Г.)
та рішення Господарського суду Чернівецької області від 29.03.2023 (суддя Марущак І.В.)
за позовом Обласного комунального підприємства "Центр комунального майна"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Жентол"
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача:
1. Чернівецька обласна рада,
2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Ріксон Плюс"
про стягнення збитків, заборону вчиняти певні дії та звільнення земельної ділянки,
ВСТАНОВИВ:
31.07.2023 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Жентол" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 27.06.2023 (повний текст складено 07.07.2023) та рішення Господарського суду Чернівецької області від 29.03.2023 у справі № 926/1283/20, подана 27.07.2023 безпосередньо до суду касаційної інстанції засобами поштового зв`язку.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити, виходячи з наступного.
У 2020 році Обласне комунальне підприємство "Центр комунального майна" звернулося до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Жентол" про: - стягнення збитків у сумі 56 434,80 грн; - припинення дій, які порушують право власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернівецької області, шляхом заборони відповідачу вчиняти будь-які будівельні роботи на місці операторської (літ. Д) на вул. Енергетичній, 2 в м. Чернівці; - зобов`язання відповідача звільнити земельну ділянку за вказаною адресою від матеріалів, техніки, іншого майна та матеріальних цінностей, які йому належать.
Як вбачається з інформації, яка розміщена в Єдиному Державному реєстрі судових рішень, ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 16.03.2023 у справі № 926/1283/20 було задоволено заяву Обласного комунального підприємства "Центр комунального майна" про залишення позову без розгляду в частині позовних вимог щодо припинення дій, які порушують право власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернівецької області, шляхом заборони відповідачу вчиняти будь-які будівельні роботи на місці операторської (літ. Д) на вул. Енергетичній, 2 в м. Чернівці та зобов`язання відповідача звільнити земельну ділянку за вказаною адресою від матеріалів, техніки, іншого майна та матеріальних цінностей, які йому належать.
При цьому представник відповідача (скаржника) не заперечував проти задоволення цієї заяви.
Крім того, зазначеною ухвалою було закрито підготовче провадження у справі № 926/1283/20 та призначено її до розгляду по суті.
Отже, предметом позову у цій справі є 1 вимога майнового характеру (стягнення збитків у сумі 56 434,80 грн).
Приписами пункту 1 частини першої статті 287 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Частиною п`ятою статті 12 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно із частини сьомої статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Пунктом 1 частини першої статті 163 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2020 установлюється у розмірі 2 102,00 грн.
Предметом позову у справі № 926/1283/20 (з урахуванням заяви позивача про залишення позову без розгляду в частині позовних вимог) є стягнення збитків у сумі 56 434,80 грн, яка є менше 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 102,00 грн х 100 = 210 200,00 грн станом на 01.01.2020), а відтак у розумінні наведених положень Господарського процесуального кодексу України ця справа є малозначною справою та не підлягає касаційному оскарженню.
У поданій касаційній скарзі не наведено обґрунтування випадків, передбачених підпунктами "а" - "г" пункту 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, за яких судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб може бути переглянуто у касаційному порядку.
При цьому з аналізу посилань у касаційній скарзі на постанову Верховного Суду та на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, Суд доходить висновку про те, що вони фактично зводяться до незгоди із встановленими судами попередніх інстанцій обставинами справи та оцінкою доказів і не стосуються обґрунтування виключних випадків визначених підпунктами "а" - "г" пункту 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, за наявності яких судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб може бути переглянуто у касаційному порядку.
Частиною другою статті 300 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Згідно з пунктом 8 частини першої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Аналогічне положення закріплено у частині першій статті 17 Господарського процесуального кодексу України, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).
За змістом пункту 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Отже, закон надає Верховному Суду право використовувати процесуальні фільтри, закріплені в статті 287 Господарського процесуального кодексу України, що повністю узгоджується з прецедентною практикою ЄСПЛ, положеннями статті 129 Конституції України, завданнями і принципами господарського судочинства.
У такий спосіб суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Жентол" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 27.06.2023 та рішення Господарського суду Чернівецької області від 29.03.2023 у справі № 926/1283/20, на підставі пункту 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України.
Оскільки колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, то клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження залишається без розгляду.
З огляду на викладене та керуючись статтями 12, 163, 234, 235, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Жентол" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 27.06.2023 та рішення Господарського суду Чернівецької області від 29.03.2023 у справі № 926/1283/20.
2. Касаційну скаргу та додані до неї матеріали повернути заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Головуючий В. Зуєв
Судді І. Берднік
І. Міщенко
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 08.08.2023 |
Оприлюднено | 09.08.2023 |
Номер документу | 112687205 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Чернівецької області
Марущак Ілля Васильович
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Зуєв В.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні