Постанова

від 07.08.2023 по справі 463/4137/13-к

ФРАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

463/4137/13-к

1-кп/465/818/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.08.2023 року Франківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2

в ході чергового підготовчого судового засідання з розгляду обвинувального акту, долученого до нього реєстру матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42012150040000043 від 14 грудня 2012 року відносно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, українки, уродженки м. Горохів, Волинської обл., зареєстрованої та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , з вищою освітою , одруженої, на утриманні якої неповнолітня дитина віком 09 років, раніше не судимої,

в частині її обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 та ч.1 ст. 209 КК України,

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, українця, уродженця с. Луг, Рахівського району, Закарпатської обл., зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 (особ.) директора приватного підприємства «Оксиген - Захід» (ЄДРПОУ 33753900), пенсіонера, з вищою освітою, раніше не судимого,

в частині його обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України,

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянки України, українки, уродженки м. Львова, зареєстрованої та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_3 з середньою освітою, пенсіонерки, раніше не судимої,

в частині її обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України,

Сторона обвинувачення - Прокурор Галицької окружної

прокуратури м. Львова Львівської області

ОСОБА_6

Учасники процесу:

Сторона захисту: Адвокат ОСОБА_7 ,

Потерпіла сторона - ПП «Компанія «Оксиген АБ», представник

потерпілої сторони адвокат ОСОБА_8 ,-

В С Т А Н О В И В :

31 липня 2013 року в.о. прокурора Личаківського району м. Львоваа ОСОБА_9 скеровано на розгляд до Личаківського районного суду м. Львова обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42012150040000043 від 14.12.2012, щодо обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 209, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 366, ч. 4 ст. 358 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 358 КК України та ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК України.

Згідно ухвали судді, обвинувальний акт прийнято до розгляду та призначено підгтовче судове засідання.

Ухвалою колегії суддів Личаківського районного суду м. Львова від 13.08.2013 року призначено судовий розгляд обвинувального акту.

Згідно ухвали апеляційного суду Львівської області від 02 лютого 2016 року задоволено подання Личаківського районного суду м. Львова про визначення підсудності, та скеровано кримінальне провадження № 42012150040000043 від 14.12.2012 року до Франківського районного суду м. Львова. Підстави такого рішення викладені в ухвалі.

Під час судового слідства в судовому засіданні, прокуророром - публічним обвинувачем, відповідно до вимог ст.. 338 КПК України було внесено новий обвинувальний акт від 11 вересня 2014 року зі зміненим обвинуваченням та яким остаточно кваліфіковано дії ОСОБА_10 за 3 ст. 358, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 366; ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 358, а дії ОСОБА_11 за ч. 2 ст. 28 ч.1 ст. 366; ч.2 ст. 28 ч.2 ст. 366 КК України.

Порівнюючи кваліфікацію дій обвинувачених, що викладена у первинному обвинувальному акті з кваліфікацією їх дій, що викладена в обвинувальному акті від 11 вересня 2014 року, є очевидним, що в останньому обвинувальному акті прокурора - публічного обвинувача, відсутні злочини, що інкримінувалися за первинним обвинувальним актом, а саме: у підсудної ОСОБА_3 відсутнє обвинувачення за ч. 5 ст. 191 та ч. 1 ст. 209 КК України; у підсудніх ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відсутнє обвинувачення за ч. 5 ст. 191 КК України.

В черговому судовому засіданні колегія суддів Франківського районного суду м. Львова, з урахуванням зміни обвинувачення прокурором - публічним обвинувачем у судовому процесі, постановила ухвалу від 16 березня 2016 року , якою звільнила ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за вчинені злочини, передбачені ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК України; ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинений злочин, передбачений ч. 3 ст. 358 КК України; ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за вчинені злочини, передбачені ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК України. Цією ж ухвалю колегія суддів суду першої інстанції, закрила кримінальне провадження в цій частині обвинувачення у зв`язку із закінченням строків давності. Дана ухувала не оскаржувалася та набрала законної сили.

Цим же складом Франківського районного суду м. Львова постановлено ухвалу від 21 квітня 2021 року, якою кримінальне провадження щодо обвинувачення ОСОБА_10 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, закрито. Підстави таких рішень викладені в ухвалі.

Переглядаючи ухвалу суду першої інстанції від 21 квітня 2021 року, апеляційний суд своєю ухвалою від 13 травня 2022 року вказане рішення колегії суддів Франківського районного суду м. Львова залишив в силі.

Не погоджуючись з рішенням судів першої та апеляційної інстанцій, прокурором - публічним обвинувачем у кримінальному провадженні та представниками потерпілої сторони було подано касаційну скаргу.

Переглядаючи в касаційному порядку рішення судів першої та апеляційної інстанцій, Верховний Суд України у своїй постанові від 08 грудня 2022 року, зазначив, що прокурор в новому обвинувальному акті від 11 вересня 2014 року, як на підставу для зменшення обсягу обвинувачення ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , послався на те, що в ході судового розгляду вказаного кримінального провадження не встановлено достатніх доказів, які б підтверджували наявність в діях ОСОБА_3 складу злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191 та ч.1 ст. 209 КК України, а в діях ОСОБА_4 та ОСОБА_5 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Відтак, суд касаційної інстанції вважає, що таким чином прокурором було зменшено обсяг обвинувачення, яке висувалося ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 при цьому, умотивована постанова прокурора про відмову від підтримання обвинувачення щодо ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за ч. 5 ст. 191 КК України, як того вимагає ч. 1 ст. 340 КПК України, у матеріалах кримінального провадження відсутня.

Касаційний суд зазначив також, що в ході судового розгляду вказаного кримінального провадження, відбулася зміна обвинувачення шляхом звернення прокурора із зміненим обвинувальним актом відповідно до вимог ст.. 338 КПК України, а не відмова від обвинувачення в розумінні вимог ст.. 340 КПК України.

Як далі зазначає суд касаційної інстанції, місцевий суд закриваючи провадження в частині обвинувачення за ч. 5 ст.191 КК України, розцінив зменшення прокурором обсягу обвинувачення, як фактичну відмову прокурора від пред`явленого підсуднім ОСОБА_4 та ОСОБА_5 обвинувачення за ч. 5 ст. 191 КК України, а ОСОБА_3 за ч. 5 ст. 191 та ч.1 ст. 209 КК України у розумінні положень ст.. 340 КПК України та дійшов висновку про відсутність підстав для розгляду цього обвинувачення у формі приватного обвинувачення з підстав виключення ст.. 191 КК України із переліку вмінених кримінальних правопорушень, які відповідно до вимог ст.. 477 КПК України, можуть здійснюватися у формі приватного обвинувачення. З цими висновками суду першої інстанції погодився апеляційний суд.

За таких обставин, зазначає суд касаційної інстанції, місцевий суд повинен був, з урахуванням позиції потерпілої сторони в частині підтримання первинного обвинувачення ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за ч. 5 ст. 191 КК України, провести судовий розгляд за зміненим обвинувальним актом , який підтримав прокурор, та за первинним обвинувальним актом в тій його частині, яку продовжував підтримувати представник потерпілої сторони.

З аналізу матеріалів судової справи, слідує, що відносно підсудної ОСОБА_3 слід було підтримувати обвинувачення за ч. 5 ст. 191 та ч. 1 ст. 209 КК України, а ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за ч. 5 ст. 191 КК України.

Касаційий суд скасуючи ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 21 квітня 2021 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 13 травня 2022 року, призначив новий розгляд справи у суді першої інстанції.

20 лютого 2023 року судова справа із суду касаційної інстанції поступила до Франківського районного суду м. Львова та передана в порядку ст.. 35 КПК України новому складу суду, без визначення колегії суддів.

В судовому засіданні прокурор - публічний обвинувач відмовився від обвинувачення ОСОБА_10 за 3 ст. 358, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 366; ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 358, Чаплигіної за ч. 2 ст. 28 ч.1 ст. 366; ч.2 ст. 28 ч.2 ст. 366 КК України, з підстав того, що у цій частині обвинувачення судом уже прийнято рішення в порядку статтей 284 КПК України та ст.. 49 КК України, з чим суд погоджується.

Зважаючи на те, що вказана ухвала набрала законної сили, суд визнає її преюдиційний характер, і, за таких обставин, вважає, що предметом розгляду у кримінальному провадженні № 42012150040000043 від 14.12.2012 року на даний час, об`єктивним є обвинувачення ОСОБА_3 за ч. 5 ст. 191 та ч. 1 ст. 209 КК України, а ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за ч. 5 ст. 191 КК України, що учасниками процесу не оспорюється.

Відтак прокурор - публічний обвинувач у кримінальному процесі та потерпіла сторона - ПП «Компанія «Оксиген-АБ»» в особі представника - адвоката ОСОБА_8 , обвинувачують підсудних в тому, що вони, реалізовуючи злочинний умисел та діючи відповідно до заздалегідь підготовленого плану, протягом грудня 2007 та почакту 2008 років шляхом зловживання своїми службовими становищами, за попередньою змовою, заволоділи коштами ПП «Компанія «Оксиген - АБ» на загальну суму 534000 (п`ятсот тридцять чотири тисячі) грн.

Так, ОСОБА_4 , будучи одним із засновників ПП «Компанія «Оксиген - АБ», власна частка якого у статутному капіталі підприємства становила 50% у відповідності до чинної на той час редакції статуту підприємства від 2006 року, діючи з корисливих мотивів та з метою власного безпідставного збагачення, маючи прямий умисел на привласнення коштів підприємства, що знаходилися в обігу ПП «Компанія «Оксиген - АБ», без їх розподілу в установленому попрядку між усіма засновниками компанії, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи всупереч вимог статуту даного підприємства, а саме в порушення підпункту «и» пункту «4.8.», де зазначено, що до виключної компетенції зборів засновників підприємства відноситься затвердження правочинів про відчуження майна підприємства на суму, що становить тридцять і більше відсотків майна підприємства, порушуючи норми Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», організував злочинну групу.

Відтак, діючи з цією метою, ОСОБА_4 за попередньою змовою групою осіб, а саме з ОСОБА_3 , яка на той час була директором ПП Компанія «Оксиген-АБ» у відповідності до внутрішнього наказу № 7 від 03.02.2006 року, тобто службовою особою, яка виконує організаційно - розпорядчі функції та ОСОБА_5 , що на той час була головним бухгалтером ПП «Компанія «Оксиген - АБ» у відповідності до внутрішнього наказу № 1 від 29.09.2005 року, тобто теж службовою особою, яка виконує організаційно-розпорядчі функції, незаконно перерахували з поточного рахунку ПП «Компанія «Оксиген-АБ» № НОМЕР_1 , відкритого у ЛОД АТ «Райффайзен банк Аваль» у м. Львові (МФО 325570), на рахунок ОСОБА_3 , як фізичної особи № НОМЕР_2 , відкритий у ЛФ ТОВ «Укрпромбанк» (МФО 385457), 19 березня 2008 року грошові кошти у сумі 353 тис. грн. на підставі підробленого ОСОБА_3 та ОСОБА_5 платіжного доручення № 05 від 19.03.2008 та 19 травня 2008 року на підставі підробленого ОСОБА_3 та ОСОБА_5 платіжного доручення № 9 від 16.05.2008 - грошові кошти у сумі 181 тис.грн., а всього перерахували грошових коштів на загальну суму 534 (пятсот тридцять чотири тисячі) грн.

У подальшому ОСОБА_3 , діючи відповідно до заздалегідь розробленого ОСОБА_4 злочинного плану, 20.03.2008 за рахунок вказаних коштів у розмірі 534 тис.грн., незаконно перерахованих з поточного рахунку ПП «Компанія «Оксиген-АБ» на її особистий рахунок, з метою їх легалізації, придбала квартиру АДРЕСА_4 згідно договору купівлі-продажу квартири від 20.03.2008 року. Після придбання вказаної квартири, 02.07.2008 року ОСОБА_3 оформила кредитний договір № 1308/0708/55-002 із ВАТ «Сведбанк» у Львівському відділенні № 1 ВАТ «Сведбанк» за адресою: м. Львів, вул..

Ів. Франка, 9, а у якості забезпечення виконання зобов`язань за даним договором передала в іпотеку банку вищевказану придбану нею квартиру АДРЕСА_4 . В цей час, ОСОБА_4 виступив у якості поручителя при укладенні даного кредитного договору. За умовами договору кредиту, банк надав ОСОБА_3 грошові кошти в розмірі 80 (вісімдесят тисяч) доларів США, які в результаті, відповідно до свого, заздалегідь розробленого злочинного плану, одержав ОСОБА_4 , котрий організував вчинення даного злочину, після чого розподілив вказані кошти між учасниками вказаної злочинної групи у частках та розмірах, що невстановлені досудовим слідством.

Дані дії ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 прокурором - публічним обвинувачем в судовому засіданні кваліфіковані як привласнення чужого майна, яке перебувало у їх віданні, шляхом зловживання своїм службовим становищем, вчинене за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, тобто як кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 191 КК України.

Дії ОСОБА_3 крім цього, кваліфіковано як продовження своєї злочинної діяльності з умислом на легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом , а саме вищевказаних грошових коштів в сумі 534 тис. грн.., що спільно з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у продовж березня - травня 2008 року незаконно привласнили з ПП «Компанія «Оксиген-АБ», тобто як кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 209 КК України.

В черговому підготовчому судовому засіданні захисник підсудних - адвокат ОСОБА_7 подав письмове клопотання про звільнення його підзахисних від кримінальної відповідальності, а саме: ОСОБА_3 за ч. 5 ст. 191 та ч. 1 ст. 209 КК України, а ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за ч. 5 ст. 191 КК України на підставі п. 5 ч.1 ст. 49 КК України, тобто у звязку із закінченням строків давності для притягнення до кримінальної відповідальності, а кримінальне провадження на підставі п.1.ч.2 ст. 284 КПК України, закрити.

Підсудні ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , після роз`яснення їм судом наслідків закриття провадження із зазначених вище підстав, кожен окремо, підтвердили, що наслідки закриття провадження їм зрозумілі, наполягають на клопотанні їхнього захисника та просять закрити провадження. Крім того, обвинувачена ОСОБА_5 заявила клопотання про зняття арешту накладеного ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 02 липня 2013 року на належну їй 1/3 частину будинку по АДРЕСА_3 .

Прокурор - публічний обвинувач в судовому засіданні та представник потерпілої сторни, кожен окремо, проти закриття провадження з підстав закінчення строків давності, як і зняття арешту, заперечень не мали.

Розглянувши клопотання адвоката, дослідивши матеріали судового провадження, заслухавши думку підсудних, кожного окремо, позицію адвоката та представника потерпілої сторони, а також висновок прокурора, суд приходить до переконання, що клопотання підлягає задоволенню.

Приймаючи дане рішення, суд враховує вимоги ст. 22 КПК України, щодо розумності строків судового провадження, зважаючи при цьому на вимоги ст. 6 Європейської Конвенції "Про захист прав людини і основоположних свобод". Суд також бере до уваги хронгологію судового розгляду вказаного кримінального провадження, у тому числі й те, що у судовій справі було постановлено ряд процесуальних рішень, і, зокрема, про закриття кримінального провадження в частині обвинувачення підсудних та вироку який, хоч і скасований за апеляційною скаргою потерпілої сторони, проте не оскаржував ся самими засудженими та їх захисником.

Вирішуючи заявлене клопотання про звільнення підсудних від кримінальної відповідальності за вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень на даній стадії судочинства,

а саме ОСОБА_3 за ч. 5 ст. 191 та ч. 1 ст. 209 КК України, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за ч. 5 ст. 191 КК України на підставі п. 5 ч.1 ст. 49 цього ж Закону, тобто у звязку із закінченням строків давності, суд дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

На даний час, судом проводиться підготовче судове засідання з розгляду процесуального документа, щодо обвинувачення підсудних.

Відповідно до ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про закриття кримінального провадження у випадках встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 КПК України.

Згідно з ч. 2 вказаної норми закону, кримінальне провадження закривається судом у зв`язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.

У відповідності до вимог ст. 44 КК України, особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності, у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюється виключно судом.

Судом встановлено, що обвинуваченій ОСОБА_3 інкримінуються кримінальні правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 191 та ч. 1 ст. 209 КК України, а ОСОБА_4 та ОСОБА_5 кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 191 КК України, які сторонами не заперечуються, встановлені судами першої, апеляційної та касаційної інстанцій при прийнятті процесуальних рішень, а відтак мають преюдиційне значення.

За даних обставин, суд визнає встановленим фактом, що ОСОБА_4 , будучи одним із засновників ПП «Компанія «Оксиген - АБ», власна частка якого у статутному капіталі підприємства становила 50% у відповідності до чинної на той час редакції статуту підприємства від 2006 року, діючи з корисливих мотивів та з метою власного безпідставного збагачення, маючи прямий умисел на привласнення коштів підприємства, що знаходилися в обігу ПП «Компанія «Оксиген - АБ», без їх розподілу в установленому попрядку між усіма засновниками компанії, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи всупереч вимог статуту даного підприємства, а саме в порушення підпункту «и» пункту «4.8.», де зазначено, що до виключної компетенції зборів засновників підприємства відноситься затвердження правочинів про відчуження майна підприємства на суму, що становить тридцять і більше відсотків майна підприємства, порушуючи норми Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», організував злочинну групу до якої входило троє осіб. Так, ОСОБА_4 за попередньою змовою залучив ОСОБА_3 , яка на той час була директором ПП Компанія «Оксиген-АБ», тобто службовою особою, яка виконувала організаційно - розпорядчі функції та ОСОБА_5 , що на той час була головним бухгалтером ПП «Компанія «Оксиген - АБ», тобто теж службовою особою, яка виконувала організаційно-розпорядчі функції та групою осіб, незаконно перерахували з поточного рахунку ПП «Компанія «Оксиген-АБ» № НОМЕР_1 , відкритого у ЛОД АТ «Райффайзен банк Аваль» у м. Львові (МФО 325570), на рахунок ОСОБА_3 як фізичної особи № НОМЕР_2 , відкритий у ЛФ ТОВ «Укрпромбанк» (МФО 385457), 19 березня 2008 року грошові кошти у сумі 353 тис. грн. на підставі підробленого ОСОБА_3 та ОСОБА_5 платіжного доручення № 05 від 19.03.2008 та 19 травня 2008 року та на підставі підробленого ОСОБА_3 та ОСОБА_5 платіжного доручення № 9 від 16.05.2008 - грошові кошти у сумі 181 тис.грн., а всього на загальну суму 534 (пятсот тридцять чотири тисячі) грн.

У подальшому ОСОБА_3 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_4 , 20.03.2008 за рахунок вказаних коштів у розмірі 534 тис.грн., з метою їх легалізації, придбала квартиру АДРЕСА_4 відповіднго до договору купівлі-продажу квартири від 20.03.2008. У подальшому, 02.07.2008 ОСОБА_3 оформила кредитний договір № 1308/0708/55-002 із ВАТ «Сведбанк» у Львівському відділенні № 1 ВАТ «Сведбанк» за адресою: м. Львів, вул.. Ів. Франка, 9, а у якості забезпечення виконання зобов`язань за даним договором передала в іпотеку банку вищевказану квартиру

АДРЕСА_4 - Винникики. ОСОБА_4 у свою чергу виступив у якості поручителя при укладенні даного кредитного договору. За умовами даного договору банк надав ОСОБА_3 грошові кошти в розмірі 80 тисяч доларів США, які в результаті одержав ОСОБА_4 та розподілив їх між учасниками вказаної злочинної групи.

В ході чергового підготовчого судового засідання з розгляду обвинувального акта, судом також встановлено, що відповідно до ст. 12 Кримінального Кодексу України в редакції Закону станом на 2008 рік, інкримінований обвинуваченим у вину злочин, передбачений ч. 5 ст. 191 КК України відноситься до особливо тяжкого злочину, а за ч. ч. 1 ст. 209 КК України до тяжкого злочину.

За змістом ст.. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло п`ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину та десять років - у разі вчинення тяжкого злочину.

В судовому засіданні встановлено, що інкриміновані злочини вчинено підсудними у 2007 та 2008 роках, отже станом на серпнень 2023 року, час розгляду клопотання судом, минуло понад 15 років з часу вчинення інкримінованих злочинів.

Згідно із загальними положеннями кримінального провадження, під час звільнення особи від кримінальної відповідальності, що визначаються ч. 1 ст. 285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Відповідно до ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності підсудного (обвинуваченого), суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Згідно характеристик наявних у судовому провадженні та наданих як стороною обвинувачення, так і стороною захисту, ОСОБА_3 раніше не судима, до кримінальної відповідальності не притягалася, за місцем роботи і проживання характеризується позитивно, має на утриманні неповнолітню дітину.

ОСОБА_4 є особою пенсійного віку, раніше не судимий, до кримінальної відповідальності не притягався, за місцем проживання характеризується позитивно.

ОСОБА_5 раніше не судима, до кримінальної відповідальності не притягалася за місцем проживання характеризується позитивно, є особою пенсійного віку.

Відтак, суд дослідивши матеріали кримінального провадження, в частині, що надані стороною обвинувачення, приходить до переконання, що ОСОБА_3 , яка обвинувачується за ч. 5 ст. 191 і ч. 1 ст. 209 КК України та ОСОБА_4 і ОСОБА_5 , котрі обвинувачуються за ч. 5 ст. 191 КК України, підлягають звільненню від кримінальної відповідальності у пред`явленому їм обвинуваченні відповідно до ст. 49 КК України, а справа, у зв`язку з цим, підлягає закриттю на підставі ч. 2 ст. 284 КПК України.

З огляду на викладене, суд визнає відсутність перешкод для прийняття рішення про задоволення клопотання підсудних про закриття кримінального провадження.

У зв`язку із закриттям кримінального провадження з нереабелітуючих підстав, цивільний позов заявлений потерпілою сторонгою у кримінальному провадженні, суд вважає за доцільне залишити без розгляду, роз`яснивши потерпілій стороні механізм подачі такого у порядку цивільного судочинства.

Що стосується клопотання підсудної ОСОБА_5 про зняття з нерухомого майна, що їй належить арешту, накладеного слідчим суддею в ході досудового розслідування, то на переконання суду таке клопотання підлягають задоволенню.

Приймаючи вказане рішення, суд виходить з вимог статтей 128 та 174 КПК України, зважаючи на думку представника потерпілої сторони і висновк прокурора.

Судові витрати, а також речові докази в розуміння статтей 98 - 99 КПК України у кримінальному провадженні відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 5, 22, 44, 49 КК України, статтями 128, 174 п.1 ч. 2 ст. 284, ч.4 ст. 286, статтями 288, 369 - 372 КПК України,-

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачену у кримінальному провадженні № 42012150040000043 від 14 грудня 2012 року за ч. 5 ст. 191 і ч. 1 ст. 209 КК України, звільнити від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, а кримінальне провадження відносно неї закрити відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинуваченого у кримінальному провадженні № 42012150040000043 від 14 грудня 2012 року за ч. 5 ст. 191 КК України, звільнити від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, а кримінальне провадження відносно нього закрити відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , обвинувачену у кримінальному провадженні № 42012150040000043 від 14 грудня 2012 року за ч. 5 ст. 191 КК України, звільнити від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, а кримінальне провадження відносно неї закрити відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.

Цивільний позов заявлений потерпілою стороною у кримінальному провадженні залишити без розгляду, роз`яснивши механізм подачі такого у порядку цивільного судочинства.

Арешт накладений ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 02 липня 2013 року ( т. 7 ас. 71), а саме на 1/3 (одну третю) частину житлового будинку (особняк) по АДРЕСА_3 , що належить на праві власності ОСОБА_5 , скасувати.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення через суд, який постановив ухвалу.

У випадку відсутності апеляційних скарг, ухвала набирає законної сили з 15 серпня 2023 року.

Копію ухвали сторони можуть отримати у секретаря судового засідання.

Суддя ОСОБА_12