Справа № 761/1647/23
Провадження № 2-др/761/205/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 липня 2023 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді: Пономаренко Н.В
за участю секретаря: Бражніченко І.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Кхатер Феді Еліас про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат по справі № 761/1647/23 за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сирецький бояр» про стягнення матеріальної шкоди, -
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 30.05.2023 в цивільній справі № 761/1647/23 позовну заяву ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сирецький бояр» про стягнення матеріальної шкоди - задоволено та стягнуто з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сирецький бояр» на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 229566,00 грн.
12.06.2023 року до суду представником позивача ОСОБА_2 - адвокатом Білохвостовим Євгеном Сергійовичем було подано клопотання про подання доказів витрат на професійну правничу допомогу. Окрім того, 12.05.2023 було подано розрахунок витрат позивача на правову допомогу у вказаній справі на суму 6500,00.
Разом з тим, 26.04.2023 року від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Кхатер Феді Еліас до суду надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат по справі № 761/1647/23 за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сирецький бояр» про стягнення матеріальної шкоди, відповідно до якої просив суд поновити строк на подання заяви та ухвалите додаткове рішення щодо стягнення з відповідача судових витрат в розмірі 32775,66 грн., які складаються із: - 6080,00 грн. - оплата за висновок судового будівельно-технічного дослідження; - 14 000,00 грн. - за проведення судової будівельно-технічної експертизи, 10400,00 грн. за надання правової допомоги, - 2295,66 сплата судового збору.
02.03.2023 року до суду надійшла заява представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Кхатер Феді Еліас про долучення до матеріалів справи докази понесення витрат на професійну повничу допомогу.
27.06.2023 року до суду надійшло клопотання представника відповідача про зменшення судових витрат в який відповідач просив зменшити суму стягуваних грошових коштів.
Сторона позивач в судове засідання не з`явилась, про дату, час і місце судового розгляду повідомлялись належним чином у встановленому законом порядку. Разом з тим, 24.06.2023 року до суду через систему «Електронний суд» надійшла заява про розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення без участі сторони позивача.
Відповідач в судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце судового розгляду повідомлялись належним чином у встановленому законом порядку.
Треті особи в судове засідання не з`явились свого представника не направили, про дату, час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином у встановленому законом порядку, причини неявки суду не повідомили.
Згідно ст. 270 ч. 3, 4 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторонни або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Дослідивши матеріали вищезазначеної справи, суд вважає за необхідне ухвалити додаткове рішення у даній справі, виходячи з наступного.
Як встановлено судом, що рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 30 травня 2023 року в цивільній справі № 761/1647/23 позовну заяву ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сирецький бояр» про стягнення матеріальної шкоди - задоволено та стягнуто з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сирецький бояр» на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 229566,00 грн.
У відповідності до вимог ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
В п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі» зазначено, що додаткове рішення може бути ухвалено лише у випадках і за умов, передбачених статтею 220 ЦПК (у редакції 2004 року ); воно не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захистити себе у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Щодо відшкодування інших судових витрат, понесених позивачем у справі, суд зауважує, що відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).
Згідно зі статтею 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги (стаття 15 ЦПК України).
Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 53-3 Закону України «Про запобігання корупції» викривач має право на відшкодування витрат у зв`язку із захистом прав викривачів, витрат на адвоката у зв`язку із захистом прав особи як викривача, витрат на судовий збір.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, щодо закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Щодо строку подання заява та доказів щодо понесених витрати у зв`язку із розглядом справи, який представник позивач просить поновити.
Згідно ч.ч. 1-3 ст. 124 ЦПК України строк, обчислюваний роками, закінчується у відповідні місяць і число останнього року строку. Строк, обчислюваний місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку. Якщо закінчення строку, обчислюваного місяцями, припадає на такий місяць, що відповідного числа не має, строк закінчується в останній день цього місяця. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Так, рішення по вказаній справі було проголошено 30 травня 2023 року, таким чином останнім днем строку визначеним ч. 8 ст. 141 ЦПК України є 04.06.2023, одна 04.06.2023 є вихідним днем (неділя), а тому із урахуванням ч. 3 ст. 124 ЦПК України строк не є пропущеним.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Як вбачається з рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 30.05.2023, судом не вирішувалось питання щодо судового збору.
При цьому, із матеріалів справи вбачається, що позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 2295,66 грн., що підтверджується дублікатом квитанції № 0.0.2794983114.1, а також випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України від 26.12.2022 (Т. 1 а.с. 1-2).
Враховуючи викладене, із урахування, що рішенням суду від 30.05.2023 позовну заяву задоволено повністю, керуючись ст. 141 ЦПК України, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 2 295,66 грн., оскільки рішення суду від 30.05.2023 року цього вирішено не було.
При цьому, за ч. 3 ст. 133 ЦПК України передбачено. що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.
Так, до матеріалів позовної заяви долучено висновок судового експерта Сапунової А.І., за результатами проведення судового будівельно-технічного експертного дослідження від 28 листопада 2022 року № 121/22.
Згідно договору №121/22 на проведення інженерно-технічної експертизи від 16.11.2022, рахунку Судового експерта Сапунової А.І. №121/22 від 16.11.2022, дублікату квитанції №0.0.2743924019.1 від 16.11.2022 та акту від 23.12.2022 позивачкою ОСОБА_1 було сплачено 6080,00 грн. за проведення судового будівельно-технічного експертного (Т. 1 а.с. 18,19,20,21).
Окрім того, 18.04.2023 року до суду через систему «Електронний суд» надійшло клопотання представника позивача адвоката Кхатер Ф.Е. про долучення до матеріалів справи зокрема: підтвердження оплати за проведення судової експертизи в розмірі 14 000 грн., копію висновку експерта № ЕС-1727-1-2090.23, копію акту прийняття-передачі наданих послуг № ЕС-1727-1-2090.23 від 17.04.23 року.
Згідно копії договору №ЕС-1727-1-2090.23 від 13.03.2023 про проведення судової експертизи, копії рахунку №ЕС-1727-1-2090.23 від 13.03.2023, платіжної інструкції №0.0.2936628272.1 та актом №ЕС-1727-1-2090.23 приймання-передачі наданих послуг від 17.04.2023, позивач ОСОБА_1 було сплачено 14 000,00 грн. за організацію проведення судового експертизи, результатом якої є висновок експерта №№ ЕС-1727-1-2090.23.
Отже, у зв`язку із тим, що позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено судом, а тому з урахуванням ст.. 141 ЦПК України із відповідача підлягає стягненню сума понесених витрат у зв`язку із залученням експертів та проведенням експертиз на користь позивачки у розмірі 20 080,00 грн.
Окрім того, згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Водночас зі змісту частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, затраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 ЦПК України).
Таким чином, склад витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмету доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.
Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного суду викладеної у Постанові від 02 вересня 2020 року у справі 329/766/18.
Позивач відповідно до заяви про ухвалення додаткового рішення просив суд стягнути з відповідача на свою користь витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 400,00 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу надано до суду копії наступних документів: копію договір № 01-11-22 про надання правничої (правової) допомоги від 01.11.2022 року, копію доручення від 25.12.2022, копію Додаткової угоди від 25.12.2022 до Договору № 01-11-22 про надання правничої (правової) допомоги від 01.11.2022 року, оригінал додаткового угоди від 01.06.2023 до Договору № 01-11-22 про надання правничої (правової) допомоги від 01.11.2022 року, оригінал Додатку № 1 до додаткової угоди від 01.06.2023 до Договору № 01-11-22 про надання правничої (правової) допомоги від 01.11.2022 року, а саме акт від 01.06.2023, акт № ОУ-761/1647/23 надання послуг (здачі-прийняття робіт) від 01.06.2023, довідка адвоката Кхатер Фаді Еліас від 02.06.2023 №10202/06/23 про підтвердження оплати гонорару адвоката за місцем вимоги згідно договору про надання про надання правничої (правової) допомоги № 01-11-22 від 01.11.2022 року .
Відповідно до п. 4.1 копію договір № 01-11-22 про надання правничої (правової) допомоги від 01.11.2022 року гонорар - винагорода адвоката за здійснення захисту, представництва інтересів Клієнта та надання видів правової допомоги на умовах і в порядку, що визначені Договором. Сума гонорару визначається між клієнтом та адвокатом в кожному випадку окремо (за кожне доручення) з урахування обвсягів наданих послуг, ступені важкості справи, строку виконання доручень Клієнта тощо, та відображені в акті наданих послуг (п.4.3. Договору) (Т. 1 .а.с. 68-69).
Згідно п.п.1-2 Додаткової угоди від 25.12.2022 до Договору № 01-11-22 про надання правничої (правової) допомоги від 01.11.2022 року сторони погодили, що гонорар адвоката відповідно до доручення від 25.12.2022 (щодо затоплення квартири АДРЕСА_1 загальною площею 92,2 кв.м., яка належить ОСОБА_1 на праві приватної власності. що розташована за адресою: АДРЕСА_2 ) становить 600 грн. за годину роботи адвоката (крім судових засідань). Сторони погодили, що гонорар адвоката, у разі його перебування в судовому засіданні до 30 хв. становить 500 грн., а у разі перебування адвоката в судовому засіданні до години становить 1000,00 грн.
В Додатку № 1 до додаткової угоди від 01.06.2023 до Договору № 01-11-22 про надання правничої (правової) допомоги від 01.11.2022 року викладено дати та відповідні їм надана права допомога (послуга) адвокатом, а також час витрачений на надання такої послуги та вартість за неї.
Згідно вказаному Додатку №1 від 01.06.2023 витрат позивача на правову допомогу у справі №761/1647/23 витрати становлять - 10400,00 гр , у вказаному додатку міститься інформація про кожну надану послугу, час витрачений на неї та її вартість.
Відповідачем подано до суду клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, однак вказане клопотання не було належним обґрунтоване, а містило виключно заперечення щодо розміру таких витрат та вартості експертиз, а також позиці Верховного Суду щодо співмірності витрат.
Суд, з урахуванням клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу доходить до висновку.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення; надання правової допомоги свідку у кримінальному провадженні; представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; надання правової допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань; захист прав, свобод і законних інтересів викривача у зв`язку з повідомленням ним інформації про корупційне або пов`язане з корупцією правопорушення.
Разом з тим чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу. Відповідно, суд зазначив, що процесуальним законодавством передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.
В питанні критеріїв також слід згадати висновки Великої Палати у справі № 755/9215/15-ц. Так, суд наголосив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Також, у пункті 154 рішення ЄСПЛ у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20 травня 2019 у справі №916/2102/17, від 25 червня 2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05 червня 2019 року у справі № 922/928/18, від 30 липня 2019 року у справі №911/739/15 та від 1 серпня 2019 року у справі № 915/237/18).
В постанові Великої Палати у справі № 910/12876/19, суд зауважив, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини. Разом з тим чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу. Відповідно, суд зазначив, що процесуальним законодавством передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.
Важливими є також висновки у постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19, де визначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
За змістом ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом. Виходячи із змісту ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Частини 1, 2 ст. 77 ЦПК України встановлює, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
За результатом перегляду справи № 910/23210/17 Верховний Суд у постанові від 20 листопада 2018 року вказував, що враховуючи наявність заперечень позивача щодо обсягу, вартості та співрозмірності заявлених до компенсації витрат на правову допомогу, суд апеляційної інстанції оцінив витрати відповідача з урахуванням усіх аспектів і складності цієї справи, а також час, який міг би витратити адвокат на ознайомлення з позовною заявою та підготовку відзиву на неї як кваліфікований фахівець, взяв до уваги факт участі представника відповідача у трьох судових засіданнях, сукупний час, витрачений на які становить лише одну годину, дійшов висновку про справедливий та співрозмірний розмір компенсації витрат на професійну правничу допомогу.
У постановах Верховного Суду від 7 листопада 2019 року у справі № 905/1795/18 та від 8 квітня 2020 року у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Крім того, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» від 26.02.2015, пунктах 34-36 рішення у справі «Гімайдуліна і інших проти України» від 10.12.2009, пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» від 12.10.2006, пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» від 30.03.2004 заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що сума судових витрат в клопотання про ухвалення додаткового рішення є співмірною в розумінні ч.4 ст. 137 ЦПК України, тому суд прийшов до висновку про стягнення з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сирецький бояр» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10 400,00 грн.
Розмір такого стягнення судових витрат є пропорційним, розумним та справедливим, яке при цьому не порушуватиме права учасника справи на отримання коштів, які він змушений затратити з метою захисту своїх прав та інтересів в суді, а також відповідатиме завданню цивільного судочинства, проголошеному у статті 2 ЦПК України.
Таким чином заява представника позивача про ухвалення додаткового рішення по справі № 761/1647/23 підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 133, 137,141, 144, 259, 260, 270, 353 ЦПК України, суд, -
в и р і ш и в:
заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Кхатер Феді Еліас про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат по справі № 761/1647/23 за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сирецький бояр» про стягнення матеріальної шкоди, - задовольнити.
Стягнути із Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сирецький бояр» на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі - 2 295,66 грн., суму понесених витрат у зв`язку із залученням експертів та проведенням експертиз у розмірі - 20 080,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 400,00 грн.
Додаткове рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_3 .
Відповідач: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сирецький бояр», код ЄДРПОУ 40943025, адреса: 04060, м. Київ, вул. Ризька,73-Г.
Повний текст додаткового рішення складений 28.07.2023.
Суддя:
Суд | Шевченківський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 28.07.2023 |
Оприлюднено | 09.08.2023 |
Номер документу | 112693986 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Заява про ухвалення додаткового рішення |
Цивільне
Шевченківський районний суд міста Києва
Пономаренко Н. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні