Постанова

від 03.08.2023 по справі 709/1226/21

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2023 року

м. Черкаси

Справа № 709/1226/21Провадження № 22-ц/821/646/23категорія: 302070000

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Василенко Л. І.,

суддів: Бородійчука В. Г., Нерушак Л. В.,

секретарів: Ярошенка Б. М., Мунтян К. С.,

учасники справи:

позивач - керівник Золотоніської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Іркліївської сільської ради Золотоніського району Черкаської області,

відповідачі - ОСОБА_1 ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - державний реєстратор виконавчого комітету Будищенської сільської ради Черкаського району Черкаської області Дудіна-Богданова Катерина Олександрівна

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу першого заступника керівника Черкаської обласної прокуратури Остапа СИДОРА на рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 21 лютого 2023 року у справі за позовом керівника Золотоніської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Іркліївської сільської ради Золотоніського району Черкаської області до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору державний реєстратор виконавчого комітету Будищенської сільської ради Черкаського району Черкаської області Дудіна-Богданова Катерина Олександрівна про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки з припиненням за відповідачем речового права оренди земельної ділянки, усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом її повернення та усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом знесення самовільно збудованих об`єктів нерухомості, -

в с т а н о в и в :

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

31.12.2021 керівник Золотоніської окружної прокуратури звернувся до суду в інтересах держави в особі Іркліївської сільської ради Золотоніського району Черкаської області до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом її повернення та знесення об`єктів нерухомості.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 22.05.2009 ОСОБА_1 звернулася до Чорнобаївської РДА з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою на земельну ділянку під сінокосіння за рахунок земель державної власності, що розміщені в адміністративних межах Мельниківської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області, а саме на острові «Самовиця», загальною площею 0,3072 га для відведення її в оренду.

Розпорядженням Чорнобаївської районної державної адміністрації від 04.06.2009 №117 «Про затвердження проекту землеустрою та надання земельної ділянки в оренду» ОСОБА_1 надано в оренду земельну ділянку із кадастровим номером 7125186400:05:000:6004 площею 0,3072 га в адміністративних межах Мельниківської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області на 49 років для сінокосіння та випасання худоби.

В цей же день між Чорнобаївською РДА та ОСОБА_1 укладено договір оренди землі, який зареєстровано 19.06.2009 Чорнобаївським районним відділом Черкаської регіональної філії ДП «Центр ДЗК» за № 040979700005.

Рішенням Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 04.11.2010 у справі № 2/783/10, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 22.12.2010, задоволено позов прокурора Чорнобаївського району до ОСОБА_1 про розірвання договору оренди землі від 04.06.2009, повернення та звільнення земельної ділянки, розірвано договір оренди землі, зобов`язано відповідача повернути земельну ділянку та знести 6 самовільно збудованих споруд.

Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 18.07.2011, під час виконання рішення суду у цивільній справі № 2-783/10, задоволено клопотання сторін - Чорнобаївської РДА та ОСОБА_1 про визнання мирової угоди від 13.07.2011.

Відповідно до п. 3.2.1 Угоди Чорнобаївська РДА зобов`язана не пізніше тижня з дня набрання чинності ухвали Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 18.07.2011 прийняти рішення про поновлення дії договору оренди землі від 04.06.2009.

ОСОБА_1 , в свою чергу, відповідно до п. 3.2.1 Угоди зобов`язується з моменту виконання Чорнобаївською РДА вищевказаних умов власними силами та за свій рахунок очистити земельну ділянку від сміття та забезпечити її охорону.

Пунктом 3.2.2 Угоди на останню покладено обов`язок протягом 2 місяців з дня набрання законної сили даної ухвали знести 6 споруд, які знаходяться на земельній ділянці.

Пунктом 6.10 Угоди встановлено, що вона набирає чинності після набрання законної сили ухвалою суду про визнання мирової угоди і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Державним виконавцем ВДВС Чорнобаївського районного управління юстиції 08.08.2011 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_1, оскільки надійшла ухвала Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 18.07.2011 про визнання Угоди.

Прокурор звернув увагу суду на те, що на цей час умови Угоди сторонами не виконані.

Зокрема, відповідно до листа Відділу у Чорнобаївському районі Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області від 17.06.2021 № 9-19/0-0/350-108/143-21 інформація щодо поновлення договору оренди від 04.06.2009 земельної ділянки з кадастровим номером 7125186400:05:000:6004 - відсутня.

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно інформація про набуття ОСОБА_1 права оренди на спірну земельну ділянку з кадастровим номером: 7125186400:05:000:6004 - відсутня.

Разом із тим, у ході проведення досудового розслідування кримінального провадження № 12012155320000290 від 05.05.2021 за ознаками кримінальних проступків, передбачених ч. 1 ст. 249, ч. 3 ст. 197-1 КК України, 05.05.2021 проведено огляд місця події, а саме земельної ділянки з кадастровим номером: 7125186400:05:000:6004, в ході якого встановлено наявність 6 будиночків розмірами 17,5 кв.м., 2,30 кв.м., 2,60 кв.м., 2,12 кв.м., 2,44 кв.м., 2,1 кв.м., 44 кв.м. на вищевказаній земельній ділянці.

Відповідно до акта перевірки ГУ Держгеокадастру у Черкаській області від 30.06.2021 № 268-дк/373/ап/09/01-21 встановлено факт порушення земельного законодавства, зокрема п. «г» ст. 61 ЗК України та ст. 89 ВК України, які полягають у використанні земельної ділянки не за цільовим призначенням та розміщенні об`єктів нерухомості, що заборонено законодавством.

У зв`язку із цим, ГУ Держгеокадастру у Черкаській області видано ОСОБА_1 обов`язковий до виконання припис від 30.06.2021 № 268-дк/0181пр/03/01-21 щодо усунення виявленого порушення, який станом на 09.08.2021 залишився не виконаним, самовільно збудовані об`єкти нерухомості не знесені, сміття не прибрано.

Вказана земельна ділянка є частиною острову «Самовиця», який знаходиться в акваторії Кременчуцького водосховища, що підтверджується даними Публічної кадастрової карти України.

Відповідно до інформації ГУ ДПС у Черкаській області від 25.05.2021 № 4072/5/23-00-24-0709 ОСОБА_1 є платником земельного податку за земельну ділянку з кадастровим номером: 7125186400:05:000:6004. Сплата за земельну ділянку здійснювалася ОСОБА_1 за період з 2009 року по серпень 2021 рік. На цей час заборгованість відсутня. Вказане свідчить про використання ОСОБА_1 земельної ділянки.

Проте, ОСОБА_1 , всупереч вимог п. «г» ст. 61 ЗК України та ст. 89 ВК України, здійснила самовільне будівництво на спірній земельній ділянці водного фонду.

Відповідно до листа Управління ДАБІ в Черкаській області від 25.05.2021 № 1023-3-1.15/203 будь-які дозволи на будівництво споруд ОСОБА_1 не видавалися.

Зазначає, що згідно положень ст. 391 ЦК України та ст. 152 ЗК України визначено, що власник земельної ділянки може вимагати, зокрема, усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, зокрема шляхом звільнення земельної ділянки та знесення об`єктів нерухомості.

При цьому, вказаний негаторний позов може бути заявлений упродовж всього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки водного фонду.

В обґрунтування наявності підстав для здійснення прокуратурою представництва інтересів держави в суді зазначено наступне.

Вказує, що предметом спірних правовідносин є протиправне користування земельною ділянкою водного фонду комунальної власності та розміщення на ній самочинно збудованих об`єктів нерухомості, а відтак, порушення інтересів держави, що включають в себе інтереси територіальної громади.

27.05.2021 набув чинності ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин», яким доповнено п. 24 Перехідних положень Земельного кодексу України, де вказано, що з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, в тому числі і землі водного фонду. Інші земельні ділянки та землі, не сформовані у земельні ділянки, переходять у комунальну власність з дня набрання чинності цим пунктом.

Отже, повноваження власника (у тому числі щодо розпорядження) спірною земельною ділянкою належить Іркліївській сільській раді.

Проте сільська рада не вчинила жодних дій стосовно припинення вищевказаних порушень.

В своєму листі від 20.09.2021 остання повідомила про те, що їй невідомо було про дані порушення, проте навіть за умов обізнаності будь-які заходи, у тому числі представницького характеру, вживатися не будуть, оскільки відсутні кошти на сплату судового збору.

Згідно інформації Золотоніської РДА, як правонаступника Чорнобаївської РДА від 01.06.2021 № 01-01-35/137 дані щодо виконання мирової угоди від 18.07.2011, укладеної між ОСОБА_1 та Чорнобаївською РДА відсутні. Заходи щодо усунення порушень чинного законодавства Золотоніською РДА не вживалися.

Вважає, що у даному випадку, органом уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах є Іркліївська сільська рада, як власник земельної ділянки.

05 травня 2022 року керівником Золотоніської окружної прокуратури було подано до суду заяву про зміну предмету позову, в якій, зокрема, зазначено, що в ході підготовчого судового засідання 18.04.2020 представником відповідача до матеріалів справи було долучено витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відповідно до якого до даного реєстру 11.02.2022 внесено дані про реєстрацію іншого речого права на оскаржувану земельну ділянку.

Відповідно до наданого витягу вбачається, що невірно вказаний орендодавець спірної земельної ділянки. Тому з метою повноти захисту порушеного права держави в особі Іркліївської сільської ради виникла необхідність у доповненні позовних вимог новою вимогою.

На підставі наведено керівник Золотоніської окружної прокуратури просив суд:

- усунути перешкоди територіальній громаді с. Іркліїв, Золотоніського району Черкаської області у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою водного фонду за кадастровим номером: 7125186400:05:000:6004, загальною площею 0,3072 га, розташованою в адміністративних межах Іркліївської сільської ради Золотоніського району Черкаської області за межами населеного пункту с. Іркліїв шляхом скасування державної реєстрації права оренди ОСОБА_1 на вказану земельну ділянку, внесеної до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 11.02.2022, номер запису: 46678418, на підставі рішення державного реєстратора виконавчого комітету Будищенської сільської ради Черкаського району Черкаської області Дудіної-Богданової К. О. від 14.02.2022 № 63428922 та припинити за ОСОБА_1 речове право оренди на земельну ділянку водного фонду за кадастровим номером: 7125186400:05:000:6004, загальною площею 0,3072 га, розташовану в адміністративних межах Іркліївської сільської ради Золотоніського району Черкаської області за межами населеного пункту с. Іркліїв;

- усунути перешкоди територіальній громаді с. Іркліїв, Золотоніського району Черкаської області у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою водного фонду за кадастровим номером: 7125186400:05:000:6004, загальною площею 0,3072 га, розташованою в адміністративних межах Іркліївської сільської ради Золотоніського району Черкаської області за межами населеного пункту с. Іркліїв шляхом зобов`язання ОСОБА_1 повернути її на користь територіальної громади с. Іркліїв в особі Іркліївської сільською ради Золотоніського району Черкаської області;

- зобов`язати ОСОБА_1 усунути перешкоди територіальній громаді с. Іркліїв, Золотоніського району Черкаської області у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою водного фонду за кадастровим номером: 7125186400:05:000:6004, загальною площею 0,3072 га, розташованою в адміністративних межах Іркліївської сільської ради Золотоніського району Черкаської області за межами населеного пункту с. Іркліїв привівши її у придатний до використання стан шляхом зобов`язання ОСОБА_1 знесення самовільно збудованих об`єктів нерухомості в кількості 6 штук розмірами 17,5 кв.м., 2,30 кв.м., 2,60 кв.м., 2,12 кв.м., 2,44 кв.м., 2,1 кв.м., 44 кв.м.;

- стягнути з ОСОБА_1 на користь Черкаської обласної прокуратури сплачений судовий збір в розмірі 7 021 грн.

Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 21 червня 2022 року прийнято до розгляду заяву керівника Золотоніської окружної прокуратури про зміну предмету позову.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 21 лютого 2023 року у задоволенні позову відмовлено повністю.

Рішення суду мотивовано тим, що звертаючись до суду із даним позовом прокурор фактично просить суд переглянути рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області ухваленого 04.11.2010, яке набуло статусу остаточного та надати нову оцінку доказам, які покладені в його основу, що, на думку суду, є порушенням принципу res judicata (остаточності судового рішення).

Суд констатував, що позивачем обраний неналежний спосіб захисту, що відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 02.02.2021 у справі № 925/642/19 є самостійною підставою для відмови у позові.

Стосовно вимоги позивача щодо скасування державної реєстрації права оренди ОСОБА_1 на вказану земельну ділянку та припинення за ОСОБА_1 речового права оренди на земельну ділянку, суд зазначив, що чинне законодавство визначає, що ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).

Суд першої інстанції звернув увагу, що рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 04.11.2010 в частині розірвання договору оренди землі від 04.06.2009 вступило в законну силу, а отже може бути подано зацікавленою особою для здійснення державної реєстрації розірвання договору оренди, а тому суд констатує відсутність порушеного права позивача у вказаній частині позовних вимог.

Суд дійшов висновку про відсутність законних підстав для задоволення позову, враховуючи те, що прокурором був обраний спосіб захисту прав який не відповідає змісту порушеного права.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

В апеляційній скарзі перший заступник прокурора Черкаської обасної прокуратури Остап СИДОР посилаючись на те, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм процесуального права та за неправильного застосування норм матеріального права, що призвело до невідповідності висновків суду обставинам справи щодо відсутності порушеного права позивача у спірних правовідносинах та не правильно обграного прокурором способу захисту, просив суд скасувати рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 21 лютого 2023 року та ухвали нове рішення про задоволення позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстнції при вирішенні спору дійшов висновків, які не відповідають дійсним обставинам справи, як наслідок неправильно застосував до спірних правовідносин вимоги ст. ст. 152, 212 ЗК України, ст. ст. 15, 16, 391 ЦК України, ст. 26 ЗК «Про державну реєстрацію».

Посилаючись на практику Євпорейського суду з прав людини, а також на висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц зазначив, що зайняття земельної ділянки фактичним користувачем з порушенням положень ЗК України треба розглядати як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності землі. У такому разі ефективним способом захисту порушеного права є позов про усунення перешкод у користуванні належним йому майном, який можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки.

Вказує, що у рішенні Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 04.11.2010 у справі №2-783/2010 суд задоволив позов прокурора про розірвання на підставі ст. 651 ЦК України договору оренди землі від 04.06.2009 та застосування наслідків його розірвання - зобов`язавши ОСОБА_1 повернути земельну ділянку та знести 6 самовільно збудованих нею споруд, оскільки орендар земельної ідлянки здійснював її використання з порушенням умов договору, земельного та екологічного законодавства.

У даній справі прокурор звернувся із негаторним позовом про усуснення перешкод у користуванні та розпоряджденні земельною ділянкою водного фонду шляхом зобов`язання відповідача повернути спірну земельну діляну, яка на цей час використовується нею без належних правових підстав, із приведенням її у придатний стан шляхом знесення самовільно збудованих споруд та скасування державної реєстрації права оренди з припиненням речового права ОСОБА_1 .

Прокурор вказує, що у зазначених справах предмет та підстави позовів різні, тому висновки суду, що прокурор намагається переглянути рішення Чорнобаївського районного суду від 04.11.2010, яким вже надано оцінку правовідносин, що склалися між Чорнобаївською РДА та ОСОБА_1 щодо користування спірною земельною ділянкою є помилковими.

Суд не звернув увагу, що відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 653 ЦК України, у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання здійснюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Крім того, за наявності розірваного договору оренди землі від 04.06.2009 та відсутності даних про набуття ОСОБА_1 в іншому установленому законом порядку права оренди спірної земельної ділянки, очевидним є висновок про безпідставне на цей час користування відповідачем землею водного фонду.

Фізичне зайняття відповідачем спірної земельної ділянки без законних на те підстав та наявність в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про право оренди на земельну ділнку, об`єктивно створює перешкоди Іркліївській сільській раді у її ефективному використанні та розпорядженні, що є підставою для обрання прокурором єдиного вірного способу захисту порушеного права держави шляхом прд`явлення негаторного позову про усунення перешкод у користування земельною ділянкою водного фонду.

Також не звернув уваги суд на те, що ухвала Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 18.07.2011 про визнання мирової угоди, не відповідає вимогам виконавчого документа, передбачених ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження», оскільки не містить даних про місцезнаходження та місце проживання чи перебування боржника та стягувача, ідентифікаційний код суб`єкта господарської діяльності чи індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника, строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, тощо. Отже, зазначена ухвала не могла бути пред`явлена до примусового виконання.

Крім того, відсутня можливість у повторному зверненні рішення Чорнобаївського районного суду від 04.11.2010 до виконання.

Відмовляючи у задоволенні позову в частині усунення перешкод в користуванні та розпорядженні земель водного фонду шляхом скасування державної реєстрації права оренди в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на спірну земельну ділянку з припиненням відповідного права, суд першої інстанції виходив із відсутності порушеного права позивача у цій частині, оскільки рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 04.11.2010, зокрема, в частині розірвання договору оренди землі від 04.06.2009 може бути подано зацікавленою особою для здійснення державної реєстрації розірвання договору.

Проте суд не врахував зміст порушеного права Іркліївської сільської ради у спірних правовідносинах, характер його порушення з боку ОСОБА_1 та наслідки, спричинені діями відповідача.

Зокрема, суд залишив поза увагою, що на час подачі позову у даній справі відомості про вказану земельну ділянку та речові права на неї не були внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Висновок суду про відсутність порушення права позивача у зазначених правовідносинах та підстав для задоволення позову у цій частині є безпідставним.

Вважає, що суд першої інстанції не застосував до спірних правовідносин висновків Верховного Суду викладених у постанові від 16.05.2018 у справі № 918/633/16 та від 11.02.2020 у справі № 915/572/17.

01 червня 2023 року від представника ОСОБА_2 - адвоката Мельниченко А. М. надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просила залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Вважає, що рішення суду першої інстанції є абсолютно законним та таким, що винесене з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Зазначає, що на момент постановлення ухвали суду про визнання мирової угоди вона не відносилась до рішень, що підлягають виконанню державною виконавчою службою. За умовами угоди інша сторона угоди не позбавлена можливості звернутися до суду з позовом про спонукаття до виконання мирової угоди.

Також зазначає, що протягом строку дії договору оренди землі орендодавець не може бути обмеженим у праві звернутися до суду з позовом, покликаним усунути нецільове використання земельної ділянки, зокрема розірвання договору оренди землі.

Крім того, вважає, що участь прокурора у даній справі є недоведеною, навіть представник Іркліївської сільської ради не зміг надати пояснення, яке право порушено з боку відповідача.

Разом із віздивом було також подано і клопотання про поновлення строку встановленого судом для подачі відзиву, в якому адвокат Мельніченко А. М. посилалась на те, що фактично вони отримали апеляційну скаргу 17.05.2023. З 19.05.2023 по 27.05.2023 вона перебувала у відпустці за межами України, в підтвердження чого додала до клопотання копії квитків (з 19.05.2023 по 26.05.2023). Відзив подано 01 червня 2023 року, просила суд визнати причини пропуску строку на подання відзиву поважними та поновити строк для подачі відзиву.

Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції

Рішенням Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 04.11.2010, справа № 2-783/2010, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 22 грудня 2010 року, задоволений позов прокурора Чорнобаївського району в інтересах уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правових відносинах Чорнобаївської районної державної адміністрації до ОСОБА_1 про розірвання договору оренди землі від 04.06.2009 площею 0,3072 га, повернення та звільнення земельної ділянки (т. 1 а.с. 108-120).

Розірваний договір оренди землі від 04.06.2009, площею 0,3072 га, укладений 04.06.2009 між Чорнобаївською РДА в особі Озівського А. В. та фізичною особою ОСОБА_1 укладений строком на 49 років.

Зобов`язано орендаря - ОСОБА_1 звільнити земельну ділянку площею 0,3072 га, яка знаходиться в адміністративних межах Мельніківської сільської ради, за межами с. Мельники в акваторії Кременчуцького водосховища, острів «Самовиця» та повернути її за належністю державі в особі Чорнобаївської районної державної адміністрації Черкаської області.

Зобов`язано орендаря - ОСОБА_1 знести споруди в кількості 6 штук розмірами 17,5 кв.м., 30 кв.м., 60 кв.м., 12 кв.м., 44 кв.м., 1,44 кв.м., які самовільно збудовані на орендованій земельній ділянці площею 0,3072 га.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до прокурора Чорнобаївського району про визнання права користування земельною ділянкою - відмовлено.

Рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 04.11.2010 вступило в законну силу - 22.12.2010.

На примусове виконання рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 04.11.2010 судом було видано два виконавчих листи.

14 січня 2011 видано виконавчий лист № 2-783/2010, щодо зобов`язання орендаря ОСОБА_1 звільнити земельну ділянку площею 0,3072 га, яка знаходиться в адміністративних межах Мельніківської сільської ради, за межами с. Мельники в акваторії Кременчуцького водосховища, острів «Самовиця» та повернути її за належністю державі в особі Чорнобаївської районної державної адміністрації Черкаської області. Строк пред`явлення виконавчого листа до виконання до 23.12.2013 (т. 1 а.с. 131-132).

14 січня 2011 видано виконавчий лист № 2-783/2010, щодо зобов`язання орендаря ОСОБА_1 знести споруди в кількості 6 штук розмірами 17,5 кв.м., 30 кв.м., 60 кв.м., 12 кв.м., 44 кв.м., 1,44 кв.м., які самовільно збудовані на орендованій земельній ділянці площею 0,3072 га. Строк пред`явлення виконавчого листа до виконання до 23.12.2013 (т. 1 а.с. 133-134).

В рамках відкритих виконавчих проваджень між стягувачем - Чорнобаївською районною державною адміністрацією та боржником - ОСОБА_1 13.07.2011 була укладена мирова угода (т. 1 а.с. 127-130).

Зі змісту мирової угоди вбачається, що вона укладена сторонами на наступних умовах:

пунктом 3.1 розділу 2 визначено обов`язки Стягувача (Чорнобаївська РДА), а саме Стягувач зобов`язується:

п. п. 3.1.1. не пізніше тижня з дня набрання чинності ухвали Чорнобаївського районного суду Черкаської області про визнання даної угоди прийняти рішення про поновлення дії договору оренди землі від 04.06.2009, зареєстрованого 19.06.2009 у Чорнобаївському районному відділі Черкаської регіональної філії ДП «Центр ДЗК» за № 040970700005, за яким Стягувач як орендодавець надає, а Боржник як орендар приймає у строкове, платне користування земельну ділянку для сінокосіння в адміністративних межах Мельниківської сільської ради, за межами с. Мельники, в акваторії Кременчуцького водосховища, острів «Самовиця», загальною площею 0,3072 га, у тому числі сіножаті 0,3072 га, терміном на 49 років.

п.п. 3.1.2. надати Боржнику інформаційну та консультаційну допомогу щодо законодавчих вимог з належного використання орендованої земельної ділянки.

пунктом 3.2. розділу 2 визначено обов`язки Боржника ( ОСОБА_1 ), а саме Боржник зобов`язується:

п.п. 3.2.1. з моменту виконання Стягувачем п.п. 3.3.1, протягом місяця, власними силами та за свій рахунок очистити земельну ділянку від сміття, привести земельну ділянку для використання у відповідності з умовами Договору оренди землі від 04.06.2009 та забезпечити її охорону.

п.п. 3.2.2. протягом двох місяців з моменту набрання законної сили ухвалою Чорнобаївського районного суду про визнання цієї мирової угоди знести розміщенні на орендованій земельній ділянці тимчасові дерев`яні конструкції в кількості 6 штук розмірами 17,5 кв.м., 30 кв.м, 60 кв.м., 12 кв.м., 44 кв.м., 1,44 кв.м.

Сторони угоди зобов`язалися дотримуватися та належним чином виконувати умови даної мирової угоди та договору оренди землі. Не перешкоджати одна одній у виконанні умов мирової угоди.

Відповідно до п. 5.1. розділу 5 Угоди визначено, що у випадку повного або часткового не виконання або неналежного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань, винна сторона несе відповідальність згідно чинного законодавства.

Всі спори та розбіжності, пов`язані з даною мировою угодою, або у зв`язку із її виконанням підлягають врегулюванню шляхом переговорів. Не врегульовані протягом 30 календарних днів спір або розбіжності вирішуються в судовому порядку відповідно до чинного законодавства.

Пунктом 6.10 Угоди передбачено, що дана мирова угода набирає чинності після набрання законної сили ухвалою суду про визнання цієї угоди і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 18.07.2011, справа № 2-783/2010/2322, мирова угода від 13.07.2011, укладена в процесі виконання рішення суду у цивільній справі № 2-783/2010 була визнана судом (т. 1 а.с.121-126).

Ухвала суду про визнання мирової угоди вступила в законну силу 25.07.2011.

08.08.2011 державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Чорнобаївського районного управління юстиції Гвоздь В. А. у зв`язку із надходженням ухвали Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 18.07.2011 про визнання мирової угоди, укладеної між Чорнобаївською РДА та ОСОБА_1 , виконавчі провадження № НОМЕР_1, № НОМЕР_2 були закінчені (т. 1 а.с. 135-136).

Згідно з листом відділу у Чорнобаївському районі ГУ Держгеокадастру у Черкаській області від 17.06.2021 № 9-19/0-0.350-108/143-21, у відділі відсутня інформація про те чи розривався або поновлювався договір оренди земельної ділянки площею 0,3072 га (кадастровий номер: 7125186400:05:000:6004) від 19.06.2009 (т. 1 а.с. 150).

Відповідно до листа ГУ Держгеокадастру у Черкаській області від 05.07.2021 № 10-23-0.4-847/90-21, за результатами перевірки 30.06.2021 встановлено, що спірну земельну ділянку використовує гр. ОСОБА_1 на підставі договору оренди від 04.06.2009, який зареєстрований у Чонобаївському районному відділі Черкаської філії ДП «Центр ДЗК», запис від 19.06.2009 № 040979700005. Громадянці ОСОБА_1 виданий припис про усунення порушень земельного законодавства від 30.06.2021 № 268-ДК/0181Пр/03/01-21, термін дії якого триває (т. 1 а.с. 151).

Згідно з листом ГУ Держгеокадастру у Черкаській області від 10.08.2021 № 10-23-0.4-1040/90-21, станом на 09.08.2021 інформація щодо виконання вимог припису від 30.06.2021 № 268-ДК/0181Пр/03/01-21, термін дії якого минув, від гр. ОСОБА_1 до Головного управління не надходила (т. 1 а.с. 157).

З листа ГУ Держгеокадастру у Черкаській області від 04.10.2021 № 10-23-0.4-1330/90-21 вбачається що, станом на 30.09.2021 інформація щодо виконання вимог припису від 30.06.2021 № 268-ДК/0181Пр/03/01-21, термін дії якого минув, від гр. ОСОБА_1 до Головного управління не надходила, вимоги вказаного припису не виконані (т. 1 а.с. 158).

Згідно з витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 14.02.2022 № 299367530, державним реєстратором виконавчого комітету Будищенської сільської ради Черкаського району Черкаської області Дудіною-Богдановою К. О. здійснено державну реєстрацію речового права оренди за орендарем ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,3072 га, кадастровий номер 7125186400:05:000:6004 (т. 2 а.с. 78).

Мотивувальна частина

Позиція Черкаського апеляційного суду

Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Мотиви, з яких виходить Черкаський апеляційний суд, та застосовані норми права

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно зі ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Статтею 129 Конституції України визначено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Основними засадами судочинства є, зокрема забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.

Частиною 1 ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).

Згідно зі ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18), від 02 липня 2019 року у справі № 48/340 (провадження № 12-14звг19), від 22 жовтня 2019 року у справі № 923/876/16 (провадження № 12-88гс19) та багатьох інших.

Застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду. Судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту.

Такі висновки сформульовані в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18 (провадження № 12-204гс19), від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (провадження № 12-80гс20), від 16 лютого 2021 року у справі № 910/2861/18 (провадження № 12-140гс19).

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа лише в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Звертаючись до суду з позовом, прокурор, як на підставу позову, послався на те, що відповідач користується спірною земельною ділянкою територіальної громади без жодних правових підстав, адже договір оренди землі від 04.06.2009 розірвано, умови мирової угоди про його поновлення не виконані, а кінцевою метою звернення до суду є захист права територіальної громади та приведення земельної ділянки, яка перебуває у користуванні відповідача, у попередній стан.

Апеляційний суд встановив, що земельна ділянка площею 0,3072 га, кадастровий номер 7125186400:05:000:6004 перебуває у комунальній власності Іркліївської сільської територіальної громади (с. Мельники) Золотоніського району Черкаської області.

Відповідно до висновку Управління державної експертизи землевпорядної документації від 17 березня 2009 року № 116-09, земельна ділянка, площею 0,3072 га знаходиться в адміністративних межах Мельниківської сільської ради, за межами с. Мельники в акваторії Кременчуцького водосховища, острів «Самовиця».

З висновку Черкаського обласного виробничого управління меліорпції і водного господарства від 15 січня 2009 року вбачається, що земельна ділянка (острів «Самовиця»), площею 0,3072 га знаходиться в акваторії Кременчуцького водосховища, за 2,5 км на південь та за 2,2 км від Чеховської насосної станції. З усіх сторні острів омивається водами Кременчуцького водосховища. Територія острова вкрита поодинокими деревами та багаторічними злаковими травами.

Згідно висновку Управління охорони навколишнього природного середовища в Черкаській області від 20.01.2009 № 50, спірна земельна ділянка відноситься до категорії земель: землі водного фонду. Держуправління погодило проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,3072 га громадянці ОСОБА_1 для сінокосіння в адмінмежах Мельниківської сільської ради Чорнобаївського району, без права будівництва, без права викупу, при умові збереження деревної та чагарникової рослинності, за умови виконання вимог п. 18 даного висновку, а саме використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням із додержанням вимог ст. 96 ЗК України, забезпечити дотримання режиму використання землі в межах острову «Самовиця» (ст. 61 ЗК України, ст. 89 ВК України), проведення будь-яких робіт на ділянці здійснювати при наявності погодженого проекту та отримання дозволу (ст. ст. 4, 96 ВК України), забезпечити максимальне збереження площі земельної ділянки із грунтовим рослинним покровом (ст. 48 ЗК «Про охзорону земель»), забезпечити дотримання правил поводження з відходами (ст. 17 ЗУ «Про відходи»).

Договором оренди землі від 04.06.2009 та рішенням Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 04.11.2010 встановлено, що спірна земельна ділянка, площею 0,3072 га знаходиться в адміністративних межах Мельниківської сільської ради, за межами с. Мельники в акваторії Кременчуцького водосховища, острів «Самовиця».

Згідно з ч. 1 ст. 10 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органом місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Пунктами «а», «б», «в», «г» ст. 12 ЗК України передбачено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу, вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (ст. 125, ст. 126 ЗК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно з ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його прав, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння. Способи захисту права власності передбачені нормами ст. ст. 16, 386, 391 ЦК України.

Частиною 2 ст. 386 ЦК України передбачено, що власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

У ч. 1, ч. 2 ст. 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства.

Згідно зі ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Тлумачення ст. 391 ЦК України свідчить, що негаторний позов - це вимога власника про усунення перешкод. Тобто негаторний позов подається з метою усунення перешкод у здійсненні власником права користування та розпоряджання своїм майном, тобто припинення неправомірних дій, не пов`язаних з порушенням володіння. Негаторний позов може вчинятися тоді, коли майно не вибуває з володіння власника, тобто при порушенні насамперед таких правомочностей власника, як користування та розпорядження своїм майном.

Стаття 391 ЦК України визначає право власника вимагати будь-яких усунень свого порушеного права від будь-яких осіб будь-яким шляхом, який власник вважає прийнятним. Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю.

Згідно ст. 212 ЗК України, самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Дослідивши матеріали справи, апеляційним судом встановлено, що спір у цій справі є спором про стверджуване порушення цивільного права та законного інтересу територіальної громади як власника спірної земельної ділянки з боку іншої особи, при цьому спірна земельна ділянка із володіння позивача не вибувала.

Крім того, апеляційний суд враховує, що відповідно до ст. 19 ЗК України землі України за основним цільовим призначенням поділяються, зокрема, на землі рекреаційного призначення, землі водного фонду.

Статтею 58 ЗК України та ст. 4 ВК України визначено, що до земель водного фонду належать землі, зайняті, зокрема морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об`єктами, болотами, а також островами, не зайнятими лісами.

Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 83 ЗК України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають: а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц, провадження № 14-2цс21 виходила з того, що з огляду на зовнішні, об`єктивні, явні і видимі природні ознаки таких земельних ділянок «особа, проявивши розумну обачність, може і повинна знати про те, що ділянки належать до водного фонду, набуття приватної власності на них є неможливим. Як відомо, якщо в принципі, за жодних умов не може виникнути право власності, то і володіння є неможливим. Тому ані наявність державної реєстрації права власності за порушником, ані фізичне зайняття ним земельної ділянки водного фонду не приводять до заволодіння порушником такою ділянкою. Отже, як зайняття земельної ділянки водного фонду, так і наявність державної реєстрації права власності на таку ділянку за порушником з порушенням ЗК України та Водного кодексу України треба розглядати як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади, а належним способом захисту прав власника є негаторний позов» (постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13-ц, провадження № 14-452цс18, пункт, від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц, провадження № 14-473цс18, від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц, провадження № 14-364цс19, від 15 вересня 2020 року у справі № 372/1684/14-ц, провадження № 14-740цс19).

Враховуючи викладене, апеляційний суд дійшов висновку, що належним та ефективним способом захисту прав власності на спірну земельну ділянку є негаторний позов про усунення перешкод власнику шляхом, зокрема, повернення земельної ділянки, який може бути пред`явленим упродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки і на вказану вимогу не поширюється позовна давність.

Разом з тим, щодо мирової угоди, її невиконання та вимоги про усунення перешкод у користуванні земельної ділянки шляхом зобов`язання відповіача повернути її на користь територіальної громади слід зазначити наступне.

За правилами ст. 175 ЦПК України в редакції Кодексу, чинній на час затвердження місцевим судом мирової угоди, мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на основі взаємних поступок і може стосуватися лише прав та обов`язків сторін та предмета позову.

У разі укладення сторонами мирової угоди суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Закриваючи провадження у справі, суд за клопотанням сторін може постановити ухвалу про визнання мирової угоди.

Мирова угода за своєю правовою природою є договором, який укладається сторонами з метою припинення спору, на умовах, погоджених сторонами. Мирова угода не приводить до вирішення спору по суті. Мирова угода ґрунтується на взаємовигідних для обох сторін умовах, вона, як правило, виконується добровільно. В іншому разі, мирова угода, затверджена судом, може бути підставою для примусового виконання. У разі невиконання однією зі сторін зобов`язань за умовами мирової угоди інша сторона угоди не позбавлена можливості звернутися до суду з позовом про спонукання до виконання мирової угоди.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 23 вересня 2015 року в справі №6-274цс15.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 17 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV «Про виконавче провадження» (чинного, на час затвердження мирової угоди) виконанню державною виконавчою службою підлягають ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, кримінальних провадженнях та справах про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.

Відповідно до п. 5 ст. 3 вказаного Закону було передбачено, що мирові угоди, які затверджені судом, відносяться до рішень, що підлягають виконанню державною виконавчою службою.

Однак Законом України від 18 листопада 2003 року № 1255 «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» п. 5 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» виключено.

Отже, на час постановлення Чорнобаївським районним судом Черкаської області ухвали від 18 липня 2011 року про визнання мирової угоди вона не відносилася до судових рішень, що підлягають виконанню державною виконавчою службою.

Водночас, у разі невиконання однією зі сторін зобов`язань за умовами мирової угоди, інша сторона угоди не позбавлена можливості звернутися до суду з позовом про спонукання до виконання мирової угоди. При цьому звернення заінтересованої особи до суду із зазначеним позовом без попереднього отримання постанови державного виконавця про відмову у відкритті виконавчого провадження не є підставою для відмови в задоволенні вказаного позову.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 23 вересня 2015 року в справі № 6-274цс15, постановах Верховного Суду від 14 червня 2018 року в справі № 372/742/16-ц (провадження № 61-22192св18), від 12 грудня 2018 року в справі № 179/1341/15-ц (провадження № 61-40659св18) та від 10 липня 2019 року в справі № 754/1795/16-ц (провадження № 61-13760св18).

Як встановлено судом та вбачається із матеріалів справи, що на час звернення прокурора із вказаним позовом між відповідачем ОСОБА_1 та Чорнобаївською РДА на виконання рішення Чорнобаївського районноного суду Черкаської області від 04.11.2010 у цивільній справі № 2-783/2010 була укладена 13.07.2011 мирова угода, яка була визнана судом, згідно ухвали Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 18.07.2011.

Вказана ухвала суду першої інстанції не оскаржувалась і встурила в законну силу.

Тобто на час звернення прокурора із вказаним позовом між Чорнобаївською РДА та відповідачем діє поновлений договір оренди землі від 04.06.2009.

Відповідачем ОСОБА_1 умови договору, в частині оплати, виконуються, про що свідчить відсутність заборгованості по сплаті орендної плати.

Разом з тим, в матеріалах справи наявні докази невиконання відповідачем, зокрема п. 3.2.1, п. 3.2.2 мирової угоди, а саме відповідачем не знесено розміщені на орендованій земельній ділянці тимчасові дерев`яні конструкції в кількості 6 штук, розміром 17,5 кв.м., 30 кв.м., 60 кв.м., 12 кв.м., 44 кв.м., 1,44 кв.м. та не приведено земельну ділянку для її використання у відповідності із умовами Договору оренди землі від 04.06.2009. Протилежного відповідачем не доведено.

В свою чергу Черкаською районною державною адміністрацією не було виконано п. 3.1.1 Мирової угоди, а саме не прийнято рішення про поновлення дії договору оренди землі від 04.06.2009.

Посилання прокурора, що державна реєстрація права оренди ОСОБА_1 на спріну земельну ділянку створює перешкоди државі у користуванні нею в особі її законного розпорядника спростовуються матеріалами справи, а саме тим, що відповідач займає та користується земельною ділянкою на підставі укладеного між нею та Чорнобаївською РДА договору оренди від 04.06.2009, а відсутність інформації щодо реєстрації вказаного договору оренди в Чорнобаївському районному відділі Черкаської регіональної філії ДП «Центр ДЗК» та Державному реєстрі нерухомого на час звернення прокурора до суду із вказаним позовом є результатом невиконання Чорнобаївською РДА покладених на неї мирового угодою зобов`язань (п. 3.1.1. Мирової Угоди).

Слід зазначити, що внесення відомостей до Державного реєстру нерухомого майна є лише підтвердженням факту укладеного між сторонами договору оренди і не створює для Іркліївської сільської ради негативних наслідків.

На момент укладення договору оренди 04.06.2009, державна реєстрація здійснювалась згідно Порядку державної реєстрації договорів оренди землі, затвердженого постановою КМУ від 25 грудня 1998 року № 2073, тобто до 2013 року державну реєстрацію земель в Україні здійснювали органи ДЗК.

З 2013 року по теперішній час державна реєстрація прав на земельні ділянки здійснюється органами Мінюсту, державними та комунальними реєстраторами, нотаріусами.

Отже, земельні ділянки та права на них до 2013 року реєструвались в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі, поземельній книзі в паперовому вигляді з одночасним перенесенням в автоматизовану систему державного земельного кадастру.

Враховуючи вищевикладене, договір оренди від 04.06.2009 був зареєстрований у встановленому на час укладення договору оренди порядку.

Отже судом першої інстанції вірно встановлено, що спірна земельна ділянка на законних підставах перебуває у користуванні у відповідача.

Із змісту мирової угоди вбачається, що всі спори та розбіжності, пов`язані з даною мировою угодою, або у зв`язку із її виконанням підлягають врегулюванню шляхом переговорів, не врегульований протягом 30 календарних днів спір вирішується в судовому порядку відповідно до чинного законодавства.

Перемовин щодо виконання мирової угоди щодо її виконання між сторонами не проводилось.

Таким чином у даній справі фактично між сторонами виник спір щодо невиконання відповідачем мирової угоди, затвердженої ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 18.07.2011, яка містить чітко визначені вимоги щодо досудового врегулювання спірних питань і лише у випадку не врегулювання спору переговорами - спір вирішується в судовому порядку, де вірним способом захисту буде позов про спонукання до виконання умов мирової угоди.

Доводи апеляційної скарги, що суд першої інстанції не застосував до спірних правовідносин висновків Верховного Суду викладених у постанові від 16.05.2018 у справі № 918/633/16 є необгрунтованими, оскільки правовідносини, що були предметом розгляду справи № 918/633/16 відрізняються від предмету даного спору, тобто не є побідними.

Інші доводи апеляційної скарги були предметом апеляційного перегляду, проте не знайшли свого підтвердження.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року).

Згідно із ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не в повній мірі визначився із характером спірних правовідносин, нормами права, які підлягають застосуванню, а відтак оскаржуване рішення необхідно скасувати, ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу першого заступника керівника Черкаської обласної прокуратури Остапа СИДОРА - задоволити частково.

Рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 21 лютого 2023 року скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позову керівника Золотоніської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Іркліївської сільської ради Золотоніського району Черкаської області до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору державний реєстратор виконавчого комітету Будищенської сільської ради Черкаського району Черкаської області Дудіна Богданова Катерина Олександрівна про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки з припиненням за відповідачем речового права оренди земельної ділянки, усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом її повернення та усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом знесення самовільно збудованих об`єктів нерухомості відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, в порядку та за умов визначених ЦПК України.

Повний текст постанови складено 08 серпня 2023 року.

Головуючий Л. І. Василенко

Судді: В. Г. Бородійчук

Л. В. Нерушак