Рішення

від 07.08.2023 по справі 420/6975/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/6975/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого по справі судді Бжассо Н.В., розглянув в порядку письмового провадження в м. Одеса за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА «ХЕРСОНКАРА» до Митниці в Херсонській області, Автономній республіці Крим і м. Севастополі про визнання протиправним та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА «ХЕРСОНКАРА» до Митниці в Херсонській області, Автономній республіці Крим і м. Севастополі, за результатом розгляду якого позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Митниці в Херсонській області, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі про коригування митної вартості товарів від 21 лютого 2022 року за №UA508040/2022/000024/2 щодо збільшення митної вартості товарів, імпортованих Приватним Підприємством «ХЕРСОНКАРА» (код за ЄДР 32479550).

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що оскаржуване рішення відповідача про коригування заявленої митної вартості є протиправним, оскільки було прийняте з порушенням визначеного законом порядку, без дотримання основних принципів митного регулювання. Позивач не погоджується із твердженнями та підставами для таких тверджень, викладеними Митницею в Херсонській області, Автономній республіці Крим і м. Севастополі в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів від 21.02.2022 року за основним методом визначення митної вартості. На переконання позивача Приватним Підприємством «ХЕРСОНКАРА», правомірно розраховано митну вартість імпортованих товарів, а тому прийняте відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів №UA508040/2022/000024/2 від 21.02.2022 року є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 15.05.2023 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.

У відзиві представник відповідача заперечує щодо задоволення позовних вимог. Представник стверджує, що Під час митного оформлення встановлено , що декларантом не підтверджено документально фактурну вартість товару та вартість на його транспортування, що відповідно до п.2 ст.58 МК України виключає можливість декларування товару за першим методом за умовами договору. а саме: 1.дерларантом не надано документів вартості перевезення безпосереднім перевізником товару. На підтвердження вартості транспортних витрат надано рахунок експедитора , а не перевізника 2.Також Декларантом було надано до митної декларації документів на підтвердження страхування товару і вказана сума не включена до митної вартості товару. 3.За результатами спрацювання АСАУР згенеровано митну формальність 105-2 «контроль правильності визначення митної вартості товарів» та сформовано повідомлення для інспектора «Наявні рішення про визначення митної вартості за подібним товаром по даному підприємству. Необхідно посилити контроль правильності визначення митної вартості. Проаналізувати зазначене рішення на предмет можливості застосування при поточному оформленні зазначеного товару». При цьому у митному органі наявна інформація щодо вартості подібного товару, яка суттєво відрізняється від заявленого декларантом рівня митної вартості. Враховуючи наведене, відповідач вважає, що оскаржуване рішення видано на підставі та в межах і у спосіб, що були передбачені чинним законодавством України, а позов не підлягає задоволенню.

Суд розглянув матеріали справи, всебічно і повно з`ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінив надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності та робить наступні висновки.

20.08.2020 року між Приватним Підприємством «ХЕРСОНКАРА», (Покупцем за контрактом) та фірмою «LANGFANG YIDA GARDENING PLASTIC PRODUCT CO., LTD», Китай (Продавцем) укладено зовнішньоекономічний контракт №20082020 від 20.08.2020 року відповідно до предмету якого Продавець зобов`язується своєчасно виготовляти та продавати крапельну стрічку (надалі - Товар) відповідно до Інвойс, узгоджених сторін та складових невід`ємної частини цього Контракту.

Кількість, номенклатура, якість, ціна та інші характеристики товарів, що постачаються Покупцеві, визначаються відповідно до Інвойсів, що додаються до Контракту щодо кожної партії товару, що поставляється.

Постачання Товарів здійснюється та базис ціни Товару встановлюється на умовах, FОВ-порт-Тяньцзінь (Китай) відповідно до "Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів в редакції 2000 року Інкотермс-2000 (п.2.1 контракту №20082020).

08.09.2020 року між Приватним Підприємством «ХЕРСОНКАРА» та фірмою «LANGFANG YIDA GARDENING PLASTIC PRODUCT CO., LTD», укладено додаткову угоду до контракту №1, яким скореговано назву продавця.

27.08.2021 року між Приватним Підприємством «ХЕРСОНКАРА» та фірмою «LANGFANG YIDA GARDENING PLASTIC PRODUCT CO., LTD», укладено додаткову угоду до контракту №2 від 27.08.2021 року, за якою сторони дійшли згоди внести коригування до розданого контракту 2.1: Постачання Товарів здійснюється та базис ціни Товару встановлюється на умовах, FOB-порт Тяньцзінь (Китай), FOB-порт Ксінганг (Китай) відповідно до Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів" у редакції 2000 року - Інкотермс-2000. Сторони дійшли згоди внести коригування до розділу контракту 5: Продавець зобов`язується: - постачати товар у порт Тяньцзінь (Китай), порт Ксінганг (Китай) на основі цього контракту, згідно з Інвойсами.

Судом встановлено, що 25.08.2021 року між Приватним Підприємством «ХЕРСОНКАРА» та ТОВ «НьюВейв» укладено договір на транспортно-експедиційне обслуговування №08-25/А.

ТОВ «НьюВейв» здійснювало поставку товару поза митною територією України (морський фрахт) з порту відправлення Ксинганг (Китай) до митного кордону України (порт Одеса) в контейнері 1*40`HQ TRHU5590589 згідно коносамента №ME0821113523.

Відповідно до довідки про транспортно-експедиційні витрати транспортні витрати по транспортуванню вантажу морська доставка 209324,00 грн. Страхування вантажу не проводилося.

Рахунком на оплату №6853 від 14.01.2022 року та платіжним дорученням про оплату вартості перевезення (фрахту та транспортно-експедиторських послуг на території України) від 17.01.2022 року за №265 на загальну суму 249 660,00 грн. підтверджується сплата транспортно-експедиційних витрат.

На виконання умов зазначеного контракту позивачем в лютому 2022 року було імпортовано на митну територію України товар поліетиленові шланги гнучкі (крапельна стрічка) з вбудованими краплевипусками (жорсткими емітерами), не армовані, не сполучені з іншими матеріалами, не обладнані фітингами, у рулонах на картонній бабіні.

З метою митного оформлення товару позивачем подано до митного органу електронну вантажну митну декларацію №UA508040/2022/001138 від 21.02.2022 року, якою позивачем визначено вартість товару за основним методом за ціною договору 22024,80 доларів США (без урахування вартості перевезення поза митною територією України в сумі 209324,00 грн.)

Також декларантом до митного органу подані наступні документи:

зовнішньоекономічний контракт №20082020 від 20 серпня 2020 року з додатковими угодами №1 та №2, укладені із нерезидентом «LANGFANG YIDA GARDENING PLASTIC PRODUCT CO., LTD», Китай, інвойс №YDR210813 від 27 серпня 2021 року, пакувальний лист до інвойсу №YDR210813 від 27 серпня 2021 року, коносамент №ME0821113523, платіжне доручення в іноземній валюті №210831/COR/79417 від 31.08.2021 року на суму 22 024,80 дол. США з повної оплати товарів згідно контракту укладеного контракту та інвойсу, довідку про вартість перевезення, рахунок на оплату вартості перевезення №6853 від 14.01.2022 року, договір на транспортно-експедиторське обслуговування №08-25/А від 25.08.2021 року, платіжне доручення №265 від 17.01.2022 року про оплату вартості перевезення.

Проте, під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості митним органом встановлено, що заявлену декларантом митну вартість товару, відповідно до частини 6 статті 54 МКУ, не може бути визнано у зв`язку з невідповідністю обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам наведеним у главі 9 МКУ Згідно частини 2 статті 58 МКУ.

Під час митного оформлення встановлено, що заявлену декларантом митну вартість товару, відповідно до частини 6 статті 54 МКУ, не може бути визнано у зв`язку неподання декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 Кодексу.

- такі складові митної вартості, як фактурна вартість та витрати на транспортування, достовірно документально не підтверджено.

- надані до митного оформлення документи не містять відомостей стосовно вартості перевезення (фрахту) безпосереднім перевізником товару, наведеним у коносаменті (Shenzhen Makeazy IntL Logistics CO LTD). Крім цього, серед документів наданих митниці для підтвердження заявленого рівня митної вартості відсутня інформація проте, що товар не страхувався покупцем, що може свідчити про приховування достовірної інформації щодо страхування товару. Страхових документів та документів, які б містили відомості про вартість страхування, в митницю не надано.

Фактурна вартість товару «поліетиленові шланги» походженням з Китаю становить 1,07 дол. США/кг та є нижче, ніж вартість сировини (поліетилен) походженням з Північно-Східної Азії (NEA) станом на серпень 2021 року (дату виготовлення товару) (Інформація з огляду цін на полімери від j20.08.2021). Відповідно до положення статті VII Генеральної Угоди з тарифів і торгівлі, оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна Грунтуватися на дійсній вартості товару (під "дійсною вартістю" слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції).

Митним органом у відповідності п.З ст.53 для підтвердження заявленої митної вартості запропоновано надати наступні відомості: 1) якщо здійснювалося страхування, страхові документи,; 2) банківські платіжні документи; 3) копію митної декларації країни відправлення. 4) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями 5)калькуляцію виробника Відповідно до п.6 ст.53 МКУ Ви можете за власним бажанням подати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості.

Позивачем заявою про надання додаткових підтверджень щодо митної вартості імпортованих ПП «ХЕРСОНКАРА» товарів від 23.02.2022 року за вих. №77 надано додаткові пояснення на запит відповідача.

Відповідно до оскаржуваного рішення На вимогу митного органу, для підтвердження заявленої за основним методом митної вартості товарів, декларантом не подано наступні документи, а саме:

платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

виписку з бухгалтерської документації;

каталоги, специфікації, прайс-листи виробника товару;

висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Враховуючи викладене та за результатами проведеної консультації митну вартість товарів скориговано та визначено за резервним методом відповідно до статті 64 МК України на підставі інформації, наявної у митного органу: товар №1 - МД від 10.02.2022. № МД UAUA500070/2022/000671, а саме: 2,17 Дол. США/кг (числове значення митної вартості товару становить: 20580* 2,17 Дол. США/кг. = 44658,6 Дол. США).

Митним органом, за результатами проведених консультацій прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA508040/2022/000024/2 від 21 лютого 2022 року.

Позивач, вважає оскаржуване рішення необґрунтованим, таким, що прямо суперечить нормам та вимогам Митного кодексу України.

Відповідно до ст.49 Митного кодексу України, (далі МКУ), митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч.1 ст.52 МКУ, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VІІІ цього Кодексу та цією главою.

За приписами ч.2 ст.52 МКУ, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

З огляду на ч.1 ст.53 МКУ, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно з ч.1 ст.54 МКУ, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.4 ст.54 МКУ, орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

У відповідності до ч.5 ст.54 МКУ, орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Згідно з ч.6 ст.54 МКУ, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.1 ст.55 МКУ, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до ст.57 МКУ, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 (визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) і 60 (визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 (визначення митної вартості на основі віднімання вартості) Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 (визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.58 МКУ, основний метод визначення митної вартості не застосовується, якщо використані декларантом відомості не підтверджені документально або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до ч.2 ст.53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч.3 ст.53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Отже, аналіз наведених вище норма законодавства свідчить про те, що сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Перевіряючи правильність висновків митного органу, судом встановлено, що в оскаржуваному рішенні відповідач зазначив наступне:

- такі складові митної вартості, як фактурна вартість та витрати на транспортування, достовірно документально не підтверджено.

- надані до митного оформлення документи не містять відомостей стосовно вартості перевезення (фрахту) безпосереднім перевізником товару, наведеним у коносаменті (Shenzhen Makeazy IntL Logistics CO LTD).

- серед документів наданих митниці для підтвердження заявленого рівня митної вартості відсутня інформація проте, що товар не страхувався покупцем, що може свідчити про приховування достовірної інформації щодо страхування товару. Страхових документів та документів, які б містили відомості про вартість страхування, в митницю не надано.

Судом встановлено, що декларант позивача ТОВ «НьюВейв» здійснювало поставку товару поза митною територією України (морський фрахт) з порту відправлення Ксинганг (Китай) до митного кордону України (порт Одеса) в контейнері 1*40`HQ TRHU5590589 згідно коносамента №ME0821113523. Транспортно-експедиційні витрати склали 209324,00 грн., а страхування вантажу не проводилося, що підтверджується є договором на транспортноекспедиторське обслуговування №08-25/А від 25.08.2021 року, заявкою №00002003 від 18.11.2021 року до нього, довідкою про транспортно-експедиційні витрати, рахунком на оплату №6853 від 14.01.2022 року та платіжним дорученням про оплату вартості перевезення від 17.01.2022 року за №265 на загальну суму 249 660,00 грн.

З урахуванням зазначеного зауваження митного органу наведені в оскаржуваному рішенні суд вважає безпідставними та необґрунтованими.

Щодо зазначення Митницею в Херсонській області, Автономній республіці Крим і м. Севастополі в якості підстави для коригування митної вартості імпортованих товарів те, що фактурна вартість товару «поліетиленові шланги» походженням з Китаю становить 1,07 дол. США/кг та є нижчою, ніж вартість сировини (поліетилен) походженням з Північно-Східної Азії (NEA) станом на серпень 2021 року (дату виготовлення товару) із посиланням на інформацію «огляд цін на полімери», суд зазначає, що встановивши розбіжність між документами чи відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Проте, митний орган жодним чином не конкретизує чому розмитнюваний позивачем товар не може бути розмитнений за ціною контракту враховуючи такі висновки митного органу. Відповідачем у рішенні не зазначено як саме дана обставина впливає на неможливість розмитнення товару за ціною контракту.

Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.

Суд звертає увагу на те, що у постанові від 05.03.2019 року у справі №815/5791/17 Верховний Суд наголошує, що наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності (аналогічна позиція Верховного Суду закріплена і у постанові від 05.03.2019р. у справі №813/1532/17, постанові від 19.02.2019 у справі №805/2713/16-А).

Як встановлено судом, декларантом до митного органу надано документи, які є достатніми для визначення митної вартості товару за ціною договору та в повній мірі підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару.

Проте, митний орган фактично залишив поза увагою документи, надані декларантом для митного оформлення товару. При цьому надані митному органу документи є належними та в повній мірі відповідають вимогам МК України до документів, які підтверджують митну вартість товарів, однак останні не тільки не спростовані митним органом, але й взагалі залишені без уваги, а тому відповідачем безпідставно застосовано інший метод визначення митної вартості у спірних рішеннях про коригування митної вартості товарів.

На підставі викладеного, суд вважає що зауваження відповідача зазначені в оскаржуваному рішенні є необґрунтованими та такими, що жодним чином не впливають на неможливість підтвердження задекларованої позивачем митної вартості товару. У відповідача були відсутні достатні та обґрунтовані докази для коригування митної вартості за митним оформленням позивача.

Відтак, суд вказує на протиправність зроблених відповідачем висновків про неможливість визначення митної вартості за першим основним методом за ціною договору та робить висновок, що рішення про коригування митної вартості, що прийняте на підставі встановлених відповідачем розбіжностей, є таким, що належить до скасування.

Також суд не приймає до уваги зауваження відповідача щодо строку звернення до суду, адже пояснення позивача стосовно звернення до суду з даним позовом саме 03.04.2023 року надані при заявлені позову, враховані судом при відкритті провадження у справі.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судом встановлено, що за звернення до суду із зазначеним адміністративним позовом позивач сплатив судовий збір у розмірі 2684,00 грн., який має бути стягнутий з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст.2, 3, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 139, 205, 243, 245, 246, 257-262, 295, 382 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Задовольнити адміністративний позов ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА «ХЕРСОНКАРА» до Митниці в Херсонській області, Автономній республіці Крим і м. Севастополі про визнання протиправним та скасування рішення.

Визнати протиправним та скасувати рішення Митниці в Херсонській області, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі про коригування митної вартості товарів від 21 лютого 2022 року за №UA508040/2022/000024/2 щодо збільшення митної вартості товарів, імпортованих Приватним Підприємством «ХЕРСОНКАРА».

Стягнути з Митниці в Херсонській області, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційна фірма Строй Мастер» суму сплаченого судового збору в розмірі 2684,00 грн.

Відповідно до ст.255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч.1 ст.295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Позивач ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО «ХЕРСОНКАРА» (вул. Жуковського буд. 89, м. Херсон, 73042, код ЄДРПОУ 32479550).

Відповідач Митниця в Херсонській області, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі (вул.Гоголя буд. 13, м. Херсон, 73003, код ЄДРПОУ 43946385).

Повний текст рішення складений та підписаний судом 07.08.2023 року.

Суддя Н.В. Бжассо