Ухвала

від 27.07.2023 по справі 761/18347/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №761/18347/23 Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/824/4151/2023 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2

Категорія: ст. ст. 170-173 КПК України

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2023 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою в.о. Генерального директора КП «Інформатика» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) - ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 29 травня 2023 року, -

за участю:

прокурора ОСОБА_7 ,

представника

КП «Інформатика» - адвоката ОСОБА_8 ,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 29 травня 2023 року задоволено клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №72023000220000008 від 15.02.2023та накладено арешт на майно, вилучене 24.05.2023, під час проведення обшуку в приміщенні КП «Інформатика» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (ЄДРПОУ 31024875), за адресою: місто Київ, вул. Дегтярівська, буд. 37, а саме:

- IP-камера WV-S15500-V3LN, s/n VCV40562 в кількості 1 (одна) шт.;

- IP-камера WV-S1536-LTN, s/n VKV21001 в кількості 1 (одна) шт.;

- IP-камера NBE-5503-AL, s/n 404517127525012023 в кількості 1 (одна) шт.;

- IP-камера NBE-6502-AL, s/n 404517227610013014 в кількості 1 (одна) шт.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням слідчого судді, в.о. Генерального директора КП «Інформатика» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) - ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 29 травня 2023 року та її скасувати. Постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №72023000220000008 від 15.02.2023

На обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що оскаржувана ухвала слідчого судді не обґрунтована та безпідставна.

Апелянт звертає увагу на те, що ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва у справі 761/16135/23, якою надано дозвіл на обшук приміщень КП «Інформатика» дозвіл на вилучення камер відеоспостереження не надавався.

Вилучені й арештовані відеокамери знаходяться на балансі підприємства та придбані за бюджетні кошти міста Києва в рамках комплексної міської цільової програми «Електронна столиця» на 2019-2022 роки, затвердженої рішенням Київської міської ради від 18.12.2018 № 461/6512 (зі змінами).

Накладення арешту призвело до зупинення процесу дооснащення комплексної системи відеоспостереження міста Києва, негативно впливає на роботу силових структур, правоохоронних органів та інших установ та підприємств, які обслуговують інфраструктуру міста Києва, в тому числі й критичну інфраструктуру.

Слідчий суддя не встановив та не обґрунтував наявність обставин, за яких КПК України обумовлює можливість накладення арешту. Жодних належних та допустимих доказів наявності таких обставин прокурором не надано, а слідчим суддею відповідно не досліджено.

Також слідчим суддею не дотримано вимог ч. 1 ст. 172 КПК України, та розглянуто клопотання у відсутність власників майна. Під час прийняття оскаржуваної ухвали слідчого судді КП «Інформатика» було позбавлене можливості висловити свої заперечення щодо клопотання та навести свої доводи.

Судове засідання з розгляду клопотання прокурора про накладення арешту було призначене на 11:30 год. 29.05.2023. Проте, о 11:09 год. 29.05.2023 у місті Києві оголошено повітряну тривогу, яка закінчилась о 12:23 год. 29.05.2023 (роздруківка з додатку «Київ цифровий» додається). Прибувши після закінчення повітряної тривоги до Шевченківського районного суду міста Києва, представнику КП «Інформатика» було повідомлено, що клопотання прокурора вже розглянуто. Заяви про розгляд клопотання за відсутності представника КП «Інформатика» не подавались.

В подальшому, з метою отримання відповідної ухвали суду, КП «Інформатика» 01.06.2023 (вих. №356-964) засобами електронного зв`язку подано відповідне клопотання на електронну адресу суду. Однак, таке клопотання не було розглянуте, а відповідна ухвала не надана.

Надалі, 14.06.2023 лише після відвідування Шевченківського районного суду м. Києва та ознайомлення з матеріалами справи, КП «Інформатика» стало відомо про наявність ухвали суду про накладення арешту на майно, вилучене в ході обшуку.

Відтак, розгляд справи без участі КП «Інформатика», не надання у встановлені строки оскаржуваної ухвали, є вагомою підставою пропущення строку на апеляційне оскарження, визначеного ст. 395 КПК України.

Заслухавши доповідь судді, доводи представника КП «Інформатика» адвоката ОСОБА_8 , в підтримку поданої апеляційної скарги в.о. Генерального директора КП «Інформатика» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) - ОСОБА_6 , яку останній просив задовольнити її з наведених в ній підстав, пояснення прокурора, який заперечував щодо задоволення зазначеної апеляційної скарги та вважав оскаржувану ухвалу законною та обґрунтованою, дослідивши матеріали, які надійшли з суду першої інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга в.о. Генерального директора КП «Інформатика» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) - ОСОБА_6 , не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до вимог пункту 3 ч. 2 ст. 395 КПК України апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Згідно ч.1 ст.117 КПК Українипропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.

Як зазначає апелянт, що судове засідання з розгляду клопотання прокурора про накладення арешту було призначене на 11:30 год. 29.05.2023. Проте, о 11:09 год. 29.05.2023 у місті Києві оголошено повітряну тривогу, яка закінчилась о 12:23 год. 29.05.2023 (роздруківка з додатку «Київ цифровий» додається). Прибувши після закінчення повітряної тривоги до Шевченківського районного суду міста Києва, представнику КП «Інформатика» було повідомлено, що клопотання прокурора вже розглянуто.

В подальшому, з метою отримання відповідної ухвали суду, КП «Інформатика» 01.06.2023 (вих. №356-964) засобами електронного зв`язку подано відповідне клопотання на електронну адресу суду. Однак, таке клопотання не було розглянуте, а відповідна ухвала не надана. Надалі, 14.06.2023 лише після відвідування Шевченківського районного суду м. Києва та ознайомлення з матеріалами справи, КП «Інформатика» стало відомо про наявність ухвали суду про накладення арешту на майно, вилучене в ході обшуку.Іншої інформації матеріали справи не містять, у зв`язку з чим колегія суддів вбачає підстави для задоволення клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 29 травня 2023 року, у зв`язку із необізнаністю заінтересованих осіб з мотивами прийнятого слідчим суддею рішення.

Як вбачається з матеріалів клопотання, що Офісом Генерального прокурора здійснюється процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №72023000220000008 від 15.02.2023 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, досудове розслідування у якому здійснюється детективами другого першого детективів Підрозділу детективів із захисту економіки у фіскальній сфері Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України.

Досудовим слідством встановлено, що службовими особами КП «Інформатика» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (ЄДРПОУ 31024875) за попередньої змовою з службовими особами ТОВ «Українські інфосистеми» (код ЄДРПОУ 39210567), ТОВ «ЕС.ВІ.ЕС» (ЄДРПОУ 41929263) та ТОВ «АЙКЮ ДИСТРИБУЦІЯ» (ЄДРПОУ 39201712), з метою заволодіння державними коштами, здійснила їх придбання за завищеною вартістю, що призвело до втрат бюджету на загальну суму 8 721 217,40 грн.

Крім того, встановлено, що службові особи КП «Інформатика» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (ЄДРПОУ 31024875) за попередньої змовою з службовими особами ТОВ «Українські інфосистеми» (код ЄДРПОУ 39210567), ТОВ «ТЕЛЕКОМ ПРОЕКТ БУД» (ЄДРПОУ 41076249), ТОВ «КВАРЦ ТЕЛЕСИСТЕМИ» (ЄДРПОУ 33151436), ТОВ «АЙКЮ СЕКЮРІТІ» (код ЄДРПОУ 44200768), ТОВ «АЙКЮ ДИСТРИБУЦІЯ» (ЄДРПОУ 39201712) та ТОВ «СВІТ КАМЕР» (ЄДРПОУ 41286785) з метою заволодіння державних коштів, безпідставно збільшили вартість товарно-матеріальних цінностей та реалізували їх за результатами тендерної закупівлі оголошеної КП «Інформатика» (код ЄДРПОУ 31024875) за завищеною вартістю, що призвело до втрат бюджету на загальну суму 8 707 800 грн.

Досудовим розслідуванням встановлено, що службові особи КП «Інформатика» (ЄДРПОУ 31024875) за попередньою змовою з службовими особами ТОВ «Українські інфосистеми» (ЄДРПОУ 39210567), ТОВ «ТЕЛЕКОМ ПРОЕКТ БУД» (ЄДРПОУ 41076249), ТОВ «КВАРЦ ТЕЛЕСИСТЕМИ» (ЄДРПОУ 33151436), ТОВ «АЙКЮ СЕКЮРІТІ» (код ЄДРПОУ 44200768), ТОВ «АЙКЮ ДИСТРИБУЦІЯ» (ЄДРПОУ 39201712), ТОВ «ЕС.ВІ.ЕС» (ЄДРПОУ 41929263) та ТОВ «СВІТ КАМЕР» (ЄДРПОУ 41286785) в період 2021-2023 років за наслідками проведених державних закупівель, змістом яких було поставка програмної продукції Octoрus Citу Wise Corрorate, програмно-апаратного комплексу та товарно-матеріальних цінностей (робіт, послуг), безпідставно завищили їх вартість та заволоділи бюджетними коштами в загальній сумі понад 21 млн грн., тобто в особливо великих розмірах.

24.05.2023 року на підставі ухвали судді Шевченківського суду проведено обшук за вказаною адресою в ході якого встановлено та виявлено первинні документи КП «Інформатика» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (ЄДРПОУ 31024875).

За результатами вказаного обшуку також виявлено та вилучено мережеві ІР-камери, які є предметом закупівлі згідно договору поставки № 15122022/1 від 15.12.2022, а саме: мережеві ІР-камери NBE-6502-AL, мережеві ІР-камери NBE-5503-AL, мережеві ІР-камери WV-S15500-V3LN та мережеві ІР-камери WV-S1536LTN які згідно бухгалтерської довідки, яку в ході обшуку було надано службовими особами КП «Інформатика» (ЄДРПОУ 31024875), обліковуються на балансі підприємства у складі капітальних інвестицій (рахунок 15) та не введені в експлуатацію, з яких з загальної кількості було вилучено по одній одинці з кожного виду номенклатури:

- IP-камера WV-S15500-V3LN, s/n VCV40562 в кількості 1 (одна) шт.;

- IP-камера WV-S1536-LTN, s/n VKV21001 в кількості 1 (одна) шт.;

- IP-камера NBE-5503-AL, s/n 404517127525012023 в кількості 1 (одна) шт.;

- IP-камера NBE-6502-AL, s/n 404517227610013014 в кількості 1 (одна) шт.

25.05.2023 винесено постанову про визнання речовими доказами та долучено до кримінального провадження, речі - мережеві ІР-камери NBE-6502-AL, мережеві ІР-камери NBE-5503-AL, мережеві ІР-камери WV-S15500-V3LN та мережеві ІР-камери WV-S1536LTN вилучені в ході обшуку за адресою м. Київ, вул. Дегтярівська, 37.

Крім того, 25.05.2023 року винесено постанову про призначення судово-товарознавчої експертизи, проведення якої доручено судовим експертам Науково-дослідного центру судової експертизи у сфері інформаційних технологій та інтелектуальної власності Міністерства юстиції України, яким для надання відповідні на винесені питання згідно експертизи скеровано для дослідження речові докази у кримінальному провадженні мережеві ІР-камери NBE-6502-AL, мережеві ІР-камери NBE-5503-AL, мережеві ІР-камери WV-S15500-V3LN та мережеві ІР-камери WV-S1536LTN.

26.05.2023 прокурор першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 , звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №72023000220000008 від 15.02.2023, яке виявлено та вилучено 24.05.2023 згідно протоколу в ході проведення обшуку за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, 37 в КП «Інформатика» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (ЄДРПОУ 31024875) а саме:

- IP-камера WV-S15500-V3LN, s/n VCV40562 в кількості 1 (одна) шт.;

- IP-камера WV-S1536-LTN, s/n VKV21001 в кількості 1 (одна) шт.;

- IP-камера NBE-5503-AL, s/n 404517127525012023 в кількості 1 (одна) шт.;

- IP-камера NBE-6502-AL, s/n 404517227610013014 в кількості 1 (одна) шт.

На обґрунтування вимог даного клопотання сторона обвинувачення послалась на те, що вилучені речі мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні та у відповідності до ч. 1, ч. 2 ст. 98 КПК України можуть бути використані як доказ факту вчинення кримінальних правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, а також можуть бути використані при проведенні податкової перевірки та проведенні судово-економічної експертизи фінансово-господарської діяльності КП «Інформатика» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (ЄДРПОУ 31024875).

Службові особи підприємства усвідомлюють про свою протиправну діяльність, а тому є достатні підстави вважати про наявність ризику невідкладного використання чи передачі третім особам, з метою перешкоджання установленню істини у провадженні та приховання майна.

29.05.2023 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва задоволено вказане клопотання прокурора та накладено арешт на зазначене майно.

З такими висновками слідчого судді колегія суддів погоджується, з огляду на наступне.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

З ухвали слідчого судді та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні прокурора доводи про накладення арешту на майно перевірялись судом першої інстанції. При цьому були досліджені матеріали судового провадження, а також з`ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо арешту майна.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:

1) правову підставу для арешту майна;

2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);

4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

При винесенні ухвали судом, у відповідності до вимог ст. 173 КПК України, були враховані наведені в клопотанні прокурора правові підстави для арешту майна, можливість використання майна, як доказу у кримінальному провадженні, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також обставини кримінального провадження за №72023000220000008 від 15.02.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК Українита можливе відношення до нього вилученого майна, а тому слідчим суддею обґрунтовано задоволено вказане клопотання прокурора про арешт майна, з урахуванням наявних для цього підстав, передбачених ст. 170 КПК України.

Як встановлено під час апеляційного розгляду, слідчий суддя, всупереч твердженням апелянтів обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 131-132, 170-173 КПК України, наклав арешт на вище зазначене майно, з тих підстав, що воно у встановленому законом порядку визнано речовими доказами в рамках вказаного кримінального провадження та відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.

Згідно вимог ч. 7 ст. 236 КПК України при обшуку слідчий, прокурор має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення обшуканого житла чи іншого володіння особи чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Слідчий суддя встановив, що правова кваліфікація кримінального правопорушення, за фактом вчинення якого розслідується кримінальне провадження та в межах якого подано дане клопотання, фактичні обставини кримінального провадження, слідчий суддя прийшов до вірного висновку, що наявні достатні підстави для арешту зазначеного в клопотанні прокурора майна, вилученого 24.05.2023 під час проведення обшуку, в приміщенні КП «Інформатика» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (ЄДРПОУ 31024875), за адресою: місто Київ, вул. Дегтярівська, буд. 37, а саме:

- IP-камера WV-S15500-V3LN, s/n VCV40562 в кількості 1 (одна) шт.;

- IP-камера WV-S1536-LTN, s/n VKV21001 в кількості 1 (одна) шт.;

- IP-камера NBE-5503-AL, s/n 404517127525012023 в кількості 1 (одна) шт.;

- IP-камера NBE-6502-AL, s/n 404517227610013014 в кількості 1 (одна) шт., оскільки з матеріалів клопотання встановлено, що вказане майно може бути використано, як доказ у кримінальному провадженні, відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, а накладення арешту на вказане майно є необхідним з метою забезпечення збереження речових доказів та проведення судових експертиз, тобто виявлене та вилучене майно відповідає ознакам речових доказів і має доказове значення в даному кримінальному провадженні.

Крім того, ст. 100 КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України та згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України.

Тому, з огляду на положення ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України повинно арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Також, арешт майна з підстав передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

З урахуванням цього слідчий суддя встановив належні правові підстави, передбачені ч.ч. 1, 2, 3 ст. 170 КПК України, для задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на вищевказане майно, що відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, всупереч доводам апелянта.

З огляду на наведене та враховуючи, що в засіданні суду першої інстанції ретельно перевірено майно і його відношення до матеріалів кримінального провадження, а також встановлено мету арешту майна відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, а саме збереження речових доказів колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання прокурора про накладення арешту на майно.

Матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, що може перешкодити кримінальному провадженню, а слідчий суддя, в свою чергу, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 132, 170 - 173 КПК України, наклав арешт на майно.

Підстав сумніватися в співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження колегія суддів не вбачає. Обставини кримінального провадження на час прийняття рішення вимагали вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту.

Будь-яких негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, які можуть суттєво позначитися на інтересах інших осіб, колегією суддів не встановлено.

Доводи апеляційної скарги про необґрунтованість накладення арешту на майно є такими, що не відповідають матеріалам провадження. Крім того, слідчим суддею суду першої інстанції накладено арешт на майно відповідно до вимог ст. ст. 132, 170, 173 КПК України на підставі належно досліджених доводів органу досудового розслідування.

Зважаючи на викладене, в сукупності з обставинами провадження, колегія суддів об`єктивно переконана, що слідчий суддя, накладаючи арешт, діяв у спосіб та у межах діючого законодавства, арешт застосував правомірно, а тому доводи апелянта стосовно незаконності ухвали слідчого судді слід визнати непереконливими.

Всі інші зазначені в апеляційній скарзі обставини не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали суду.

Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не вбачається.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що арешт майна є тимчасовим заходом забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження, який в подальшому може бути скасований у визначеному законом порядку. У відповідності до вимог ст. 174 КПК Україниарешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 170-173, 307, 309, 376, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду,

п о с т а н о в и л а:

Поновити в.о. Генерального директора КП «Інформатика» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) - ОСОБА_6 , строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 29 травня 2023 року.

Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 29 травня 2023 року, - залишити без зміни,а апеляційну скаргу в.о. Генерального директора КП «Інформатика» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) - ОСОБА_6 , - залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4