Ухвала

від 27.07.2023 по справі 757/23476/23-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №757/23476/23 Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/824/4069/2023 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2

Категорія: ст. ст. 170-173 КПК України

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2023 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою представника ТОВ «ЮПІТЕР 9 АГРОСЕРВІС» - адвоката ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 12 червня 2023 року, -

за участю:

прокурора ОСОБА_7 ,

представника

ТОВ «ЮПІТЕР 9 АГРОСЕРВІС» - адвоката ОСОБА_6 ,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 12 червня 2023 року задоволено клопотання прокурора третього відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 про арешт майна та накладено арешт на майно з метою забезпечення збереження речових доказів, а саме на сівалку пневматичну точного висіву Vaderstad Tempo L TPL 16 із серійним номером TPL0000563, яка належить на праві приватної власності ТОВ «ОТП Лізинг», та яка перебувала у користуванні ТОВ «Юпітер 9 Агросервіс», за місцем здійснення господарської діяльності за адресою: Чернігівська обл., м. Ніжин, вул. Березанська, 159-А, із забороною її відчуження та розпорядження, однак без заборони користування.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням слідчого судді, представник ТОВ «ЮПІТЕР 9 АГРОСЕРВІС» - адвокат ОСОБА_6 , подала апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 про накладення арешту на майно ТОВ «Юпітер 9 Агросервіс» у кримінальному провадженні № 12023000000000231 від 09.02.2023.

На обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що оскаржувана ухвала слідчого судді не відповідає вимогам ст. 370 КПК України, оскільки не є законною, обґрунтованою та вмотивованим судовим рішенням, постановлена з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону, зокрема ст. 132, 170, 173 КПК України, а висновки, викладені у ній очевидно не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, що є підставою для її скасування судом апеляційної інстанції, відповідно до вимог п. п. 2, 3 ч. 1 ст. 409 КПК України.

Апелянт вказує на те, що накладено арешт на майно з метою збереження речового доказу за відсутності належного обґрунтування та доказів відповідності такого майна критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, а також обставин, передбачених ч. 1 ст. 173 КПК України, що не можна вважати законним обмеженням права власності, яке забезпечує «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи

За відсутності реальних підстав та мети накладення арешту, сама по собі постанова слідчого від 02.05.2023 року про визнання вказаної сівалки речовим доказом у кримінальному провадженні, не може бути єдиною легітимною підставою для накладення арешту, оскільки це не відповідає вимогам статей 170, 171, 173 КПК України

Також апелянт зазначає, що ТОВ «Юпітер 9 Агросервіс» не має жодного відношення до кримінального правопорушення, за фактом вчинення якого проводиться досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні.

Вказану сівалку ТОВ «Юпітер 9 Агросервіс» придбало у ТОВ «Плант Агро» на підставі Договору купівлі-продажу СГТ БУ № 67 від 18.06.2021 року, сплативши за неї 3 870 500,00 гривень, тобто ТОВ «Юпітер 9 Агросервіс» є добросовісним набувачем вказаної сільськогосподарської техніки та придбало її у третьої юридичної особи, а не в юридичних осіб, господарська діяльність яких є предметом досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12023000000000231 від 09.02.2023 року. Докази на підтвердження підстав набуття права власності ТОВ «Юпітер 9 Агросервіс» на вказану сівалку додаються.

При цьому, укладаючи договір купівлі-продажу, ТОВ «Юпітер 9 Агросервіс» не знало та не могло знати про незаконні дії з боку ТОВ «Агротериторія», що знову ж таки свідчить про добросовісність набуття даного майна.

У зв`язку з наведеним, також апелянт звертає увагу на помилковість висновків слідчого судді, викладених в резолютивній частині ухвали про те, що вказана сівалка належить на праві власності ТОВ «ОТП Лізинг», що не відповідає дійсності.

Заслухавши доповідь судді, доводи представника ТОВ «ЮПІТЕР 9 АГРОСЕРВІС» - адвоката ОСОБА_6 , в підтримку поданої апеляційної скарги, яку просила задовольнити її з наведених в ній підстав, пояснення прокурора, який заперечував щодо задоволення зазначеної апеляційної скарги та вважав оскаржувану ухвалу законною та обґрунтованою, дослідивши матеріали, які надійшли з суду першої інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга представника ТОВ «ЮПІТЕР 9 АГРОСЕРВІС» - адвоката ОСОБА_6 , не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як убачається з матеріалів провадження, що 08.06.2023 прокурор третього відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 , звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про арешт майна, а саме сівалки пневматичного точного висіву Vaderstad Tempo L TPL 16 із серійним номером TPL0000563, яка належить на праві приватної власності ТОВ «ОТП Лізинг», та яка перебувала у користуванні ТОВ «Юпітер 9 Агросервіс», за місцем здійснення господарської діяльності за адресою: Чернігівська обл., м. Ніжин, вул. Березанська, 159-А, із забороною її відчуження та розпорядження, однак без заборони користування.

Дане клопотання прокурора обґрунтоване тим, що слідчими Головного слідчого управління Національної поліції України розслідується кримінальне провадження №12023000000000231 від 09.02.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Процесуальне керівництво у вказаному кримінальному провадженні здійснюється прокурорами Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора.

Досудовим розслідуванням встановлено, що групою осіб за попередньою змовою із службовими особами Держпродспоживслужби з використанням підконтрольних підприємств ТОВ «Тео-Трейдинг» та ТОВ «Світ Агротехніки» упродовж 2017-2022 років створено схему шахрайського заволодіння коштами фінансових установ, які надають послуги фінансового лізингу.

Так, упродовж вказаного періоду окремі суб`єкти господарювання звертались до фінансових установ для подальшого отримання ними у лізинг сільськогосподарської техніки, яка перебуває на балансі ТОВ «Тео-Трейдинг» та ТОВ «Світ Агротехніки». Після оплати лізингоодержувачем авансового платежу у розмірі 40 % від вартості отриманої у лізинг техніки фінансова установа здійснювала перерахування її повної вартості на користь ТОВ «Тео-Трейдинг» або ТОВ «Світ Агротехніки».

У подальшому отримані від фінансових установ безготівкові кошти перераховувались на рахунки інших підконтрольних юридичних осіб з різним призначенням платежу (кредитування, фінансова допомога, поповнення статутного капіталу тощо), після чого переводились у готівку та були привласнені. При цьому отримана у лізинг сільськогосподарська техніка без відома лізингодавця та здійснення реєстрації у органах Держпродспоживслужби відчужувалась третім особам.

Так, у 2017 році до компаній ТОВ «ОТП Лізинг» (ЄДРПОУ 35912126), ТОВ «БЕСТ ЛІЗИНГ» (ЄДРПОУ 33880354), ТОВ «Фінансова компанія «ФІНКРЕД» (ЄДРПОУ 43013898) та ТОВ «АЛЬФА-ЛІЗИНГ УКРАЇНА»(ЄДРПОУ 33942232) звернувся директор ТОВ «Світ Агротехніки» ОСОБА_8 з приводу надання послуг із фінансування своїх клієнтів. При цьому ОСОБА_8 надав інформацію, що він є неофіційним дилером різних виробників сільськогосподарської техніки та її імпортером, та у нього наявні клієнти, яким необхідна сільськогосподарська техніка, проте вони не мають необхідного фінансування.

У подальшому вказаними компаніями розглянуто надані ОСОБА_8 документи і прийнято рішення про фінансування таких підприємств, при цьому ТОВ «ОТП Лізинг», ТОВ «БЕСТ ЛІЗИНГ», ТОВ «Фінансова компанія «ФІНКРЕД» та ТОВ «АЛЬФА-ЛІЗИНГ УКРАЇНА» виплачували ОСОБА_8 повну вартість техніки, а підприємство, яке отримувало у лізинг дану техніку згідно договору, сплачувало 40% від її вартості у вигляді авансового платежу та зобов`язувалось оплатити повну вартість техніки згідно графіку платежів.

У подальшому ОСОБА_8 на видуманих підставах отримував від лізингоодержувача у фактичне користування сільськогосподарську техніку, обіцяючи при цьому продовжити виплату лізингових платежів згідно графіку, а також додатково сплатити кошти за її оренду.

Так, упродовж 2017-2020 років ОСОБА_8 працював із ТОВ «ОТП Лізинг», ТОВ «БЕСТ ЛІЗИНГ», ТОВ «Фінансова компанія «ФІНКРЕД» та ТОВ «АЛЬФА-ЛІЗИНГ УКРАЇНА» і реальними контрагентами, які вчасно розраховувались за своїми зобов`язаннями, надавали лізингодавцю доступ до техніки для огляду. Однак, в подальшому ОСОБА_8 залучив як лізингоодержувачів підконтрольні йому підприємства, які виявились неплатоспроможними та не надавали доступу лізингодавцю до техніки і не повідомляли про її місцезнаходження, а також перестали вносити обов`язкові платежі згідно графіку.

Також встановлено, що частина сілськогосподарської техніки, яка за документами надана сільгосппідприємствам у лізинг, виробниками взагалі не випускалась та не ввозилась на територію України.

Зокрема, встановлено 26 компаній, якими не вносились лізингові платежі, а саме: ТОВ «АВТО-КОР», ТОВ «АГРО ГРУПА», ТОВ «АГРОТЕРИТОРІЯ», ТОВ «АЛЬТО ЕНЕРДЖІ», ТОВ «АПЕКС КОРН», ТОВ «ВЕТАГРОКОМ», TOB «ДЕМЧИН АГРО ХОЛДИНГ»,ТОВ «ДЕНОІЛ», TOB «ЗЕМЛЯ ШВАЙКІВСЬКА», ТОВ «ЗОРЯ-АГРОІНВЕСТ», ТОВ «ІСІДА ПРАЙМ», ТОВ «МАІЗ», ТОВ «МЕДІН ТОРГ», ТОВ «МІНОР ЛТД»,ТОВ «НАНОФАРМА», ТОВ «НТБ ТЕХНОЛОГІЇ», ТОВ «САТ АГРО», ТОВ «ТАЛАН-ОЙЛ», ТОВ «ТЕРРА АГРАРІС», ТОВ «ТОМАС ОІЛ», ТОВ «ТРЕК-АВТО», ТОВ «ТРІУМФ. УКРАГРО», ТОВ «ФІН-ІНВЕСТ ПОЛІССЯ», ТОВ «ФОКУР», ТОВ «ХІМІЧНАГРУПА «МІНЕРАЛ», ТОВ «ЧЕРЕМОШНЕ АГРОС», ТОВ «ЩЕРБИНИ», ТОВ «САТ АГРО», ТОВ «ТРІУМФ УКРАГРО»,ТОВ «ДІАЛОГ», ТОВ «ФГ «ОЛЕКСАНДРІВСЬКЕ 2020».

Крім цього встановлено, що ОСОБА_8 залучив до протиправної схеми із реєстрації неіснуючої сільськогосподарської техніки працівників відділу реєстрації сільськогосподарської техніки ГУ Держспоживслужби у Київській області та відділу реєстрації сільськогосподарської техніки ГУ Держспоживслужби в м. Києві.

Так, вказані особи в порушення Постанови КМУ від 08.07.2009 № 694 «Про затвердження Порядку відомчої реєстрації та зняття з обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів» здійснювали реєстрацію та постановку на баланс вищезазначених підприємств, підконтрольних ОСОБА_8 , неіснуючої сільськогосподарської техніки без належної документації на неї та її фактичного огляду.

Внаслідок функціонування вказаної протиправної схеми ОСОБА_8 та іншими невстановленими особами здійснено заволодіння коштами і майном лізингових компанійна суму близько 800 млн грн.

З метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення у кримінальному провадженні на підставі ухвал слідчого судді проведено ряд обшуків і вилучено сільськогосподарську техніку та документи, які підтверджують її придбання.

Так, на підставі ухвали Печерського районного суду міста Києва від 13.04.2023 №757/14644/23-к проведено обшук за місцем здійснення господарської діяльності ТОВ «Юпітер 9 АГРОСЕРВІС» за адресою: Чернігівська обл., м. Ніжин, вул. Березанська, 159-А, в ході якого вилучено сівалку пневматичну точного висіву Vaderstad Tempo L TPL 16 із серійним номером TPL0000563.

У подальшому сівалка пневматична точного висіву Vaderstad Tempo L TPL 16 із серійним номером TPL0000563 постановою слідчого від 02.05.2023 визнана речовим доказом у кримінальному провадженні.

Під час обшуку слідчим отримано договір купівлі-продажу від 18.06.2021 СГТ БУ №67 між ТОВ «Плант Агро» (продавець) та ТОВ «Юпітер 9 Агросервіс» (покупець), предметом якого є сівалка пневматична точного висіву Vaderstad Tempo L TPL 16 із серійним номером TPL0000563.

Крім того встановлено, що 01.04.2020 між ТОВ «Світ Агротехніки» (Продавець), ТОВ «ОТП Лізинг» (Покупець/Лізингодавець) та ТОВ «Агротериторія» (Лізингоодержувач) укладено договір купівлі-продажу №6436-S/21, предметом якого є сівалка пневматична точного висіву Vaderstad Tempo L TPL 16 із серійним номером TPL0000563. Відповідно до вказаного договору власником техніки являється ТОВ «ОТП Лізинг».

Після отримання за договором вказаної сільськогосподарської техніки представники ТОВ «Агротериторія» перестали виходити на зв`язок, сплачувати лізингові платежі, а техніку було реалізовано третім особам.

Враховуючи обставини кримінального правопорушення та можливі негативні наслідки для осіб, що їх вчинили, у випадку притягнення до кримінальної відповідальності, у сторони обвинувачення наявні підстави стверджувати, що з метою запобігання розкриття своєї злочинної діяльності і уникнення покарання ними можуть вчинятись дії, спрямовані на пошкодження, перетворення, відчуження, переховування тощо вказаних речових доказів, у зв`язку з чим виникла необхідність у накладенні арешту на вказане майно.

12.06.2023 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва задоволено вказане клопотання прокурора про арешт майна та накладено арешт на майно з метою забезпечення збереження речових доказів, а саме на сівалку пневматичну точного висіву Vaderstad Tempo L TPL 16 із серійним номером TPL0000563, яка належить на праві приватної власності ТОВ «ОТП Лізинг», та яка перебувала у користуванні ТОВ «Юпітер 9 Агросервіс», за місцем здійснення господарської діяльності за адресою: Чернігівська обл., м. Ніжин, вул. Березанська, 159-А, із забороною її відчуження та розпорядження, однак без заборони користування.

З такими висновками слідчого судді колегія суддів погоджується, з огляду на наступне.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

З ухвали слідчого судді та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні доводи про накладення арешту на майно перевірялись судом першої інстанції. При цьому були досліджені матеріали судового провадження, а також, з`ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо арешту майна.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Як встановлено під час апеляційного розгляду, слідчий суддя, обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 131-132, 170-173 КПК України, наклав арешт на майно, з тих підстав, що воно у встановленому законом порядку визнано речовим доказом в рамках вказаного кримінального провадження та відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України.

На думку колегії суддів, всупереч твердженням апелянта, слідчий суддя під час розгляду клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту, перевірив співрозмірність втручання у права особи з потребами кримінального провадження.

Крім того, ст. 100 КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України, та згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України.

Тому, з огляду на положення ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України повинно арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Як вбачається з матеріалів долучених до клопотання органом досудового розслідування слідчим суддею враховано обставини кримінального провадження №12023000000000231 від 09.02.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України та відношення до них сівалки пневматичної точного висіву Vaderstad Tempo L TPL 16 із серійним номером TPL0000563, яка постановою слідчого від 02.05.2023 визнана речовим доказом у даному кримінальному провадженні, оскільки сільськогосподарська техніка є предметом злочину у вказаному кримінальному провадженні, тобто може бути речовими доказами у даному кримінальному провадженні, що розслідується у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 190 КК України. За таких обставин застосування зазначеного заходу забезпечення кримінального провадження є виправданим і необхідним у даному кримінальному провадженні, оскільки сприятиме досягненню мети щодо всебічного, повного та неупередженого досудового розслідування, а також запобігатиме настанню будь-яких негативних наслідків.

Оскільки у даному кримінальному провадженні є всі підстави вважати, що вказане майно, всупереч твердженням апелянта відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, тобто є речовим доказом у вказаному кримінальному провадженні та може бути використане як доказ у кримінальному провадженні №12023000000000231 від 09.02.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, з урахуванням обставин викладених у клопотанні. При цьому постановою від 02.05.2023 року, вище зазначене майно визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні, а тому слідчим суддею арешт накладено обґрунтовано, за наявності для цього достатніх правових підстав.

Також, арешт майна з підстав передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

З урахуванням цього слідчий суддя встановив належні правові підстави, передбачені ч.ч. 1, 2, 3 ст. 170 КПК України, для задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на вищевказане майно, що відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, всупереч доводам апелянта.

В свою чергу, у кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Таким чином, накладення арешту на майно у даному кримінальному провадженні, за наявності для цього підстав відповідає вимогам КПК України. Матеріали судового провадження свідчать, що застосування зазначеного заходу забезпечення кримінального провадження є виправданим та необхідним у кримінальному провадженні.

Доводи апеляційної скарги щодо порушень судом норм КПК України не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду та зазначені в апеляційній скарзі обставини не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали суду.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, апелянтом не надано та колегією суддів не встановлено. При цьому арешт вказаного майна не перешкоджає ТОВ «Юпітер 9 Агросервіс», користуватись сівалкою пневматичної точного висіву Vaderstad Tempo L TPL 16 із серійним номером TPL0000563, тобто негативних наслідків для товариства не створює.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 року у справі «Смирнов проти України» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою майна у кримінальному провадженні належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку - вимагати охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей (майна) державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

Враховуючи всі обставини, в їх сукупності, колегія суддів вважає, що в даному конкретному випадку, накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, забезпечить справедливу рівновагу між суспільним інтересом та правомірною метою, оскільки існує обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовують - арешт та метою, яку прагнуть досягти - збереження речових доказів.

Зважаючи на вищевикладене, в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів об`єктивно переконана, що слідчий суддя, накладаючи арешт на вказане майно, діяв у спосіб і у межах діючого законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності, а тому доводи апеляційної скарги стосовно незаконності ухвали слідчого судді слід визнати непереконливими.

Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, по справі не вбачається.

Всі інші зазначені в апеляційній скарзі обставини не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали суду.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що арешт майна є тимчасовим заходом забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження, який в подальшому може бути скасований у визначеному законом порядку. У відповідності до вимог ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 170-173, 307, 309, 376, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду,

п о с т а н о в и л а:

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 12 червня 2023 року, - залишити без зміни,а апеляційну скаргу представника ТОВ «ЮПІТЕР 9 АГРОСЕРВІС» - адвоката ОСОБА_6 , - залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4