Постанова

від 08.08.2023 по справі 916/80/16

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2023 рокум. ОдесаСправа № 916/80/16Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Л.В. Поліщук,

суддів: Я.Ф. Савицького, Н.М. Принцевської,

секретар судового засідання І.С. Мисько,

за участю представників учасників справи:

від ТОВ «Олір Резорсіз» - О.О. Сєрова

від ПАТ «Одеський олійножировий комбінат» - О.В. Селезньов

від ТОВ «Олір» ЛТД І.Є. Степаненко

від ПАТ «Іллічівський олійножировий комбінат» - І.А. Коваленко

від ТОВ «Фінансова компанія «СКАЙ»: Ю.О. Скрипник

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛІР РЕЗОРСІЗ» та заяву Публічного акціонерного товариства «Одеський олійножировий комбінат» про приєднання до апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛІР РЕЗОРСІЗ»

на ухвалу Господарського суду Одеської області від 07.02.2023 (суддя Г.А. Лепеха, м.Одеса, повний текст ухвали складено та підписано 07.02.2023) про вжиття заходів забезпечення до заяви (вх. №484/23) шляхом накладення арешту, проведення опису та передання майна Публічного акціонерного товариства «Іллічівський олійножировий комбінат» на відповідальне зберігання уповноваженій особі

у справі №916/80/16

за заявою кредитора: Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеський торговий дім «Сонячна Долина»

до боржника: Публічного акціонерного товариства «Іллічівський олійножировий комбінат»

за участю: Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Національного банку України

про визнання банкрутом,

В С Т А Н О В И В :

Історія справи

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.01.2016 порушено провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства «Іллічівський олійножировий комбінат», введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном Публічного акціонерного товариства «Іллічівський олійножировий комбінат» строком на сто п`ятнадцять днів до 23.05.2016 включно, призначено розпорядником майна Публічного акціонерного товариства «Іллічівський олійножировий комбінат» арбітражного керуючого Струць М.П.

Ухвалою попереднього засідання від 21.12.2016 затверджено реєстр вимог кредиторів Публічного акціонерного товариства «Іллічівський олійножировий комбінат».

Постановою Господарського суду Одеської області від 07.10.2021 визнано банкрутом Публічне акціонерне товариство «Іллічівський олійножировий комбінат», відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором арбітражного керуючого Рєзнікова В.І.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 03.11.2022, залишеною без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.01.2023, відсторонено арбітражного керуючого Рєзнікова В.І. від виконання повноважень ліквідатора Публічного акціонерного товариства «Іллічівський олійножировий комбінат» та призначено ліквідатором арбітражного керуючого Коваленко І.А.

06.02.2023 до Господарського суду Одеської області надійшла заява ліквідатора Публічного акціонерного товариства «Іллічівський олійножировий комбінат» Коваленко І.А. в межах справи про банкрутство (вх. №484/23 від 06.02.2023) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛІР РЕЗОРСІЗ» на користь Публічного акціонерного товариства «Іллічівський олійножировий комбінат» заборгованості щодо сплати орендної плати за договором оренди №16-К/28Р від 01.04.2021 з усіма його невід`ємними частинами у розмірі 761176,95 грн та зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛІР РЕЗОРСІЗ» повернути ліквідатору Публічного акціонерного товариства «Іллічівський олійножировий комбінат» - арбітражному керуючому Коваленко І. А. майно.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 10.02.2023 прийнято до свого провадження заяву Публічного акціонерного товариства «Іллічівський олійножировий комбінат» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛІР РЕЗОРСІЗ» про стягнення та витребування майна. Об`єднано в одне провадження справу за №916/465/23 та №916/80/16. Постановлено розглядати заяву в межах справи №916/80/16.

Короткий зміст заяви про забезпечення вимог заяви ліквідатора Публічного акціонерного товариства «Іллічівський олійножировий комбінат» (вх. №484/23 від 06.02.2023) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛІР РЕЗОРСІЗ» про стягнення заборгованості зі сплати орендної плати та повернення майна

Одночасно із поданням заяви (вх. №484/23 від 06.02.2023) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛІР РЕЗОРСІЗ» заборгованості зі сплати орендної плати та повернення майна, ліквідатор звернувся до суду із заявою (вх. № 2-144/23 від 06.02.2023) про забезпечення вимог вказаної заяви (вх. №484/23), в якій просив накласти арешт, провести опис та передати майно, що належить Публічному акціонерному товариству «Іллічівський олійножировий комбінат», на відповідальне зберігання уповноваженій особі Товариству з обмеженою відповідальністю «Девелопмент-Актив», а саме: земельну ділянку загальною площею 8,5895 гектарів, цільовим призначенням якої є розміщення олійножиркомбінату, розташовану за адресою: Україна, Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Транспортна, 45, кадастровий номер 5110800000:03:001:0011, а також усі об`єкти рухомого та нерухомого майна, що складаються зокрема, але не виключно з наступних об`єктів: будівлі лабораторного корпусу, літера А (807,6 кв.м.), будівлі-прохідної, літера П (183,6 кв.м.), будівлі станції злива- налива, літера Р (891, 2 кв.м.), будівлі мийки, літера С (184,4 кв.м.), будівлі очисних споруд, літера Т (268,8 кв.м.), адміністративної будівлі з виробничо-складськими приміщеннями, літера У (826, 5 кв.м.), адміністративно-виробничої будівлі з побутовими приміщеннями, літера Ф (18846, 6 кв.м.), будівлі цеху зі складськими приміщеннями, літера Х (14344, 7 кв.м.), будівлі котельної з енергокомплексом, літера Ц (2205, 8 кв.м.), будівлі компресорної зі станцією виробництва азоту, літера Ч (485, 1 кв.м.), допоміжної будівлі, літера Ш, будівлі насосної з приміщеннями КПП, літера Щ (28,4 кв.м.), будівлі вагової зі станцією налива автоцистерн, літера Є, вежі охорони, літера Я, будівлі технічного блоку, літера 2А (308, 4 кв.м.), будівлі КНС, літера 2Б, будівлі вантажної насосної, літера 2В, навісу с естакадами, літера 2Г, насосної з вагами, літера 2Д, огорожі № 1, воріт № 2, воріт № 3, резервуару № 5, резервуару № 6, резервуару № 7, резервуару № 8, резервуару № 9, резервуару № 10, резервуару № 11, резервуару № 12, резервуару № 13, резервуару № 14, резервуару № 15, резервуару № 16, резервуару № 17, резервуару № 18, галереї № 20, залізничного шляху №21, воріт № 22, воріт № 23, воріт № 24, освітлювальних стовпів № 26, освітлювальних стовпів № 27, огорожі №28, огорожі № 29, огорожі № 32, підпірної стінки № 33, ливневої каналізації № 34, оглядових колодязів № 35, ШРП № 36, огорожі для води № 37, хвіртки № 38, огорожі № 39, огорожі № 40, огорожі № 41, огорожі № 42, огорожі №43, резервуару № 44, резервуару № 45, резервуару для води № 46, резервуару № 47, резервуару № 48, резервуару № 49, резервуару № 50, резервуару № 51, резервуару № 52, резервуару № 53, резервуару № 54, каналізаційного трубопровіду № 55, водопровідного трубопровіду № 56, надземного газопровіду №57, електросилових надземних ліній № 58, електросилових надземних ліній № 59, залізничного шляху № 60, залізничних вагів № 61, резервуару РВС 4700 куб.м., № 62, резервуару РВС 4700 куб.м., № 63, резервуару РВС 4700 куб.м., № 64, резервуару РВС 4700 куб.м., №65, резервуару РВС 4700 куб.м., № 66, резервуару РВС 3000 куб.м. № 67, резервуару РВС 3000 куб.м. № 68, резервуару РВС 3000 куб.м. № 69, резервуару РВС 3000 куб.м. №70, резервуару РВС 3000 куб.м. №71, резервуару РВС 3000 куб.м. №72, резервуару РВС 3000 куб.м. №73, підпірної стінки № 74, воріт № 75, технологічного внутрішнього трубопровіду № 76, технологічного магістрального трубопровіду № 77, дощової каналізації МСС з жироуловлювачем № 78, покриття I, покриття II, покриття III, майданчика під обладнання №IV, майданчика під обладнання №V, майданчика під обладнання №VI, майданчика під обладнання №VII, майданчика під обладнання №VIII, майданчика під обладнання №IX, покриття №X, лінії зв`язку ТР 31, локальної комп`ютерної мережі, мережі комп`ютерного зв`язку, зовнішніх інженерних мереж, позамайданчикового залізничного шляху, вагоних ваг на фундаменті, вагомирірювальних приладів WE2108, комунікаційного процесору, компресору Fiac AB 50-335, лінії транспортування харчових і рослинних олій МССЗ, насосного агрегату Ш 40/4-19,5/4, насосного агрегату Ш40/4-19,5/4 з дв.5,5/1500, піддону під обладнання, порталу зі стендарами, пункту відбору проб № 1, стабілізатору Scorpion ST-2000 2000W 8 ступенів, шафи мережевої, шлагбауму (комплекс ПХМ), щиту для пересувної установки, лінії 1 фізичної рафінації пальмової олії, парогенератору NUK HP 320, устаткування котельної з технологічними ємностями V75м3, когенераційного модуля JMC420.GS-NL, лінії 2 рафінації насіння олій та розташовані за адресою: Одеська область, місто Іллічівськ, вул. Транспортна, 45.

В обґрунтування заяви про вжиття заходів забезпечення позову ліквідатор послався на те, що в ході проведення ліквідаційної процедури було встановлено, що майно, яке належить Публічному акціонерному товариству «Іллічівський олійножировий комбінат», в тому числі, що є предметом забезпечення за договорами іпотеки, є предметом орендних правовідносин згідно із договором оренди №16-К/28Р від 01.04.2021, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Іллічівський олійножировий комбінат», як орендодавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю «ОЛІР РЕЗОРСІЗ», як орендарем. Даний договір ліквідатором розірвано з 01.01.2023 в односторонньому порядку у зв`язку з несплатою орендної плати та комунальних платежів.

Необхідність забезпечення позову заявником обґрунтована наявністю фактичних обставин щодо:

-непогашеної кредиторської заборгованості по розрахункам з Публічним акціонерним товариством «Іллічівський олійножировий комбінат» за вказаним договором оренди та за іншими правочинами в особливо великому розмірі понад 6 млн. грн;

-ігнорування претензії ліквідатора щодо погашення кредиторської заборгованості;

-постійної зміни переліку майна, що передавалося в оренду;

-відсутності інформації стосовно того, яке саме майно на теперішній час фактично передано Товариству з обмеженою відповідальністю «ОЛІР РЕЗОРСІЗ», його стан та місцезнаходження;

-заниження розміру орендної плати при укладенні договору та подальше суттєве зниження розміру орендної плати протягом строку дії договору;

-приховування документів щодо оренди;

-відсутності згоди комітету кредиторів на укладення договору оренди, зміни його суттєвих умов;

-ненадання доступу до майна банкрута діючому ліквідатору, у зв`язку з чим відсутня можливість перевірити його стан та умови використання та/або зберігання;

-наявності відкритого кримінального провадження відносно орендаря щодо привласнення, розтрати чи заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах;

-узгоджених дій щодо затягування розгляду справи про банкрутство, які полягають у неповерненні майна, що унеможливлює прийняття ліквідатором майна банкрута до свого відання, проведення його інвентаризації, визначення вартості та підготовки до продажу;

-зниження вартості активів банкрута через їх фізичний знос.

Таким чином, на переконання ліквідатора, наведені обставини однозначно свідчать про те, що забезпечення позову є необхідним заходом для збереження майна банкрута та недопущення ускладнення виконання судового рішення.

При цьому ліквідатором також зазначено, що окрім зареєстрованого за банкрутом нерухомого майна, в оренду за договором передано майно, яке не зареєстроване в державних реєстрах, що не обмежує Товариство з обмеженою відповідальністю «ОЛІР РЕЗОРСІЗ» у безперешкодному відчуженню такого майна на користь третіх осіб, а тому обмежитися арештом майна не є достатнім запобіжним заходом щодо недопущення можливості невиконання рішення суду.

З урахуванням викладеного, ліквідатор у своїй заяві (вх. № 2-144/23) просив вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту, проведення опису та передачі майна, що належить Публічному акціонерному товариству «Іллічівський олійножировий комбінат», на відповідальне зберігання уповноваженій особі Товариству з обмеженою відповідальністю «Девелопмент-Актив», з яким ліквідатором Публічного акціонерного товариства «Іллічівський олійножировий комбінат» - арбітражним керуючим Коваленко І.А. укладено 30.01.2023 договір надання послуг, в тому числі послуг з проведення інвентаризації, оцінки майна, здійснення комплексу заходів для зберігання майна, його складових частин, щодо усіх справ, в яких арбітражний керуючий Коваленко І.А. виконує відповідні повноваження.

Короткий зміст оскаржуваної ухвали Господарського суду Одеської області від 07.02.2023

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 07.02.2023 заяву ліквідатора (вх. №2-144/23) про вжиття заходів забезпечення до заяви (вх. №484/23) задоволено та вжито заходи забезпечення до цієї заяви шляхом накладення арешту, проведення опису та передання майна Публічного акціонерного товариства «Іллічівський олійножировий комбінат» на відповідальне зберігання уповноваженій особі Товариству з обмеженою відповідальністю «Девелопмент-Актив».

Суд першої інстанції, приймаючи ухвалу, виходив з того, що вжиття заходів забезпечення заяви ліквідатора забезпечить неможливість чи істотне ускладнення в майбутньому виконання судового рішення у цій справі у разі задоволення позову, а передача майна банкрута на відповідальне зберігання забезпечить його схоронність в належному стані та нівелює можливість його незаконного використання сторонніми особами у власних інтересах.

Короткий зміст та обґрунтування вимог апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛІР РЕЗОРСІЗ»

Не погодившись з ухвалою Господарського суду Одеської області від 07.02.2023, Товариство з обмеженою відповідальністю «ОЛІР РЕЗОРСІЗ» звернулося із апеляційною скаргою, в якій просило вказану ухвалу суду скасувати, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт послався на те, що мотивування підстав задоволення заяви про забезпечення позову цілеспрямованими діями Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛІР РЕЗОРСІЗ» щодо зменшення орендної плати, приховування майна боржника та наявності заборгованості за договором оренди майна не підтверджено жодними доказами, що не відповідає вимогам Господарського процесуального кодексу щодо належного обґрунтування судового рішення

Також скаржник вказав, що застосовані місцевим господарським судом заходи забезпечення до заяви ліквідатора не відповідають вимогам співмірності та адекватності заходів забезпечення вимогам, на забезпечення яких вони вживаються, оскільки оскаржуваною ухвалою передано майно, яке перебуває в оренді у Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛІР РЕЗОРСІЗ», третій особі та накладено на нього арешт, що є надмірним втручанням у господарську діяльність апелянта.

Крім того, застосовані судом заходи забезпечення позову взагалі не мають зв`язку із предметом позовних вимог про стягнення заборгованості зі сплати орендної плати.

Після відкриття апеляційного провадження за вказаною апеляційною скаргою, Товариство з обмеженою відповідальністю «ОЛІР РЕЗОРСІЗ» звернулося з клопотанням (вх.№1348/23 від 18.05.2023) про відмову від апеляційної скарги в частині вимог про скасування накладення арешту на майно, у зв`язку з чим скаржник просив апеляційне провадження в цій частині закрити; задовольнити апеляційну скаргу в частині вимог про скасування ухвали Господарського суду Одеської області від 07.02.2023 в частині проведення опису та передачі майна, що належить боржнику, на відповідальне зберігання уповноваженій особі - Товариству з обмеженою відповідальністю «Девелопмент-Актив», оскаржувану ухвалу суду в цій частині скасувати.

Позиція Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СКАЙ» щодо апеляційної скарги

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СКАЙ» у відзиві на апеляційну скаргу (вх.№310/23/Д8 від 30.03.2023) просило у задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Щодо доводів апеляційної скарги про необґрунтованість оскаржуваної ухвали суду товариство зазначило, що господарським судом при постановленні оскаржуваної ухвали обґрунтовано задоволено заяву ліквідатора в частині накладення арешту на майно Публічного акціонерного товариства «Іллічівський олійножировий комбінат», так як заборгованість, яка утворилась у апелянта перед за оренду майна, була повністю підтверджена доказами, доданими до позовної заяви лікідатором.

Заперечуючи проти доводів скаржника щодо неспівмірності застосованих заходів забезпечення позову з позовними вимогами, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СКАЙ» вказало про те, що заходи забезпечення позову в частині передання майна боржника на відповідальне зберігання, за наявності інших кредиторів, які очікують на погашення своїх вимог за рахунок реалізації цього майна, є адекватними заходами, адже пошкодження, зменшення майна впливає не лише на інтереси боржника, а й на права його кредиторів та їх правомірні очікування, в тому числі на права Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СКАЙ», як кредитора, права якого є забезпеченими іпотечними договорами.

Крім того, товариство звернуло увагу на те, що посилання Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛІР РЕЗОРСІЗ» на надмірне втручання в його господарську діяльність оскаржуваною ухвалою суду не заслуговують на увагу, оскільки договір оренди між Публічним акціонерним товариством «Іллічівський олійножировий комбінат» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ОЛІР РЕЗОРСІЗ» є розірваним з 01.01.2023.

Позиція Товариства з обмеженою відповідальністю виробнично-комерційна фірма «Олір» ЛТД щодо апеляційної скарги

У відзиві на апеляційну скаргу (вх.№310/23/Д11 від 21.04.2023) Товариство з обмеженою відповідальністю виробнично-комерційна фірма «Олір» ЛТД просило апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Одеської області від 07.02.2023 у справі №916/80/16 залишити без змін.

Товариство послалось на те, що оскаржувана ухвала суду була прийнята з урахуванням приписів статті 66 Кодексу України з процедур банкрутства щодо обов`язку ліквідатора вчиняти сукупність дій щодо майна боржника, тоді як апелянтом вчиняються дії, направлені на перешкоджання виконання ліквідатором своїх обов`язків, і такі дії скаржника не дають змоги ліквідатору отримати доступ до майна, провести його інвентаризацію, належним чином зберігати його. Як зазначило Товариство з обмеженою відповідальністю виробнично-комерційна фірма «Олір» ЛТД, фактично склалася ситуація, коли ні ліквідатор, ні кредитори, ні заставодержатель не мали доступу до майна боржника, не володіли повною інформацією щодо об`єму переданого майна, його вартості, способів збереження тощо, через користування цим майном в ліквідаційній процедурі.

Також товариство зауважило, що Публічне акціонерне товариство «Іллічівський олійножировий комбінат» перебуває в особливому правовому режимі наявності провадження справи про банкрутство, яка направлена саме на задоволення кредиторських вимог; належного судового контролю за провадженням справи про банкрутство, повноти дій, вчинених ліквідатором, щодо управління вказаним майном; наявності погодження уповноважених на те осіб про передачу майна в оренду третім особам; наявності погодження на вчинення значного правочину (в даному випадку заставодержателя та комітету кредиторів).

Позиція Публічного акціонерного товариства «Одеський олійножировий комбінат» щодо апеляційної скарги

Публічне акціонерне товариство «Одеський олійножировий комбінат» у відзиві на апеляційну скаргу (вх.№310/23/Д12 від 27.04.2023) просило апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Одеської області від 07.02.2023 у справі №916/80/16 залишити без змін, посилаючись на те, що ліквідатором були вчинені усі можливі дії щодо захисту і збереження майна банкрута, тоді як доводи скаржника про порушення оскаржуваною ухвалою суду вимог щодо обґрунтованості вжиття заходів забезпечення позову, є безпідставними.

Проте в подальшому, Публічне акціонерне товариство «Одеський олійножировий комбінат» змінило свою правову позицію, звернувшись із заявою (вх.№1621/23 від 07.06.2023) про приєднання до апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛІР РЕЗОРСІЗ» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 07.02.2023 про вжиття заходів забезпечення до заяви у справі №916/80/16, в якій просило апеляційну скаргу задовольнити з мотивів її обґрунтованості, оскаржувану ухвалу суду скасувати у повному обсязі, зазначивши при цьому, що заперечує проти закриття апеляційного провадження у разі відмови Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛІР РЕЗОРСІЗ» повністю або частково від апеляційної скарги.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії в суді апеляційної інстанції

Згідно із актом Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.02.2023 апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛІР РЕЗОРСІЗ» у справі №916/80/16 надійшла через скриньку суду 10.02.2023.

Апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛІР РЕЗОРСІЗ» зареєстрована судом 13.02.2023 за вх.№310/23.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.02.2023 для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі головуючого судді Л.В. Поліщук, суддів Н.С. Богацької, Я.Ф. Савицького.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.02.2023 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛІР РЕЗОРСІЗ» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 07.02.2023 у справі №916/80/16 залишено без руху та встановлено скаржнику строк для усунення недоліків, встановлених при поданні апеляційної скарги, протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

В межах встановленого ухвалою суду від 15.02.2023 строку від Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛІР РЕЗОРСІЗ» надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги (вх. №310/23/Д4 від 20.02.23).

У зв`язку з перебуванням судді-учасника колегії Н.С. Богацької з 20.02.2023 до 24.02.2023 та 27.02.2023 у відпустці, питання щодо апеляційної скарги вирішувалося 28.02.2023.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.02.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛІР РЕЗОРСІЗ» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 07.02.2023 у справі №916/80/16. Встановлено учасникам справи строк до 15.03.2023 для подання відзиву на апеляційну скаргу та роз`яснено учасникам справи про їх право у цей же строк подати до суду будь-які заяви чи клопотання з процесуальних питань, оформлені відповідно до статті 170 Господарського процесуального кодексу України, разом з доказами направлення копій таких заяв чи клопотань іншим учасникам справи. Призначено розгляд апеляційної скарги на 29.03.2023 о 15:00 год.

Поряд з цим, 21.02.2023 Південно-західним апеляційним господарським судом зареєстровано апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Дельта Банк» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 09.02.2023 у справі №916/80/16.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 21.02.2023 для розгляду вказаної апеляційної скарги сформовано колегію суддів у складі головуючого судді Л.В. Поліщук, суддів Н.С. Богацької, Я.Ф. Савицького.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.02.2023 апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Дельта Банк» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 09.02.2023 у справі №916/80/16 залишено без руху.

03.03.2023, в межах встановленого ухвалою суду від 28.02.2023 строку, на електронну пошту суду від Акціонерного товариства «Дельта Банк» надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги (вх.№427/23/Д1 від 03.03.2023). Ця ж сама заява була відправлена скаржником на адресу суду засобами поштового зв`язку та зареєстрована судом 07.03.2023.

Суддя зі складу колегії суддів, яка не є суддею-доповідачем, Н.С. Богацька з 06.03.2023 по 07.03.2023 відповідно до наказу голови суду від 02.03.2023 №60-к перебувала у відрядженні, з 08.03.2023 по 10.03.2023 відповідно до наказу в.о. голови суду від 02.03.2023 №34-в перебувала у відпустці.

Суддя зі складу колегії суддів, який не є суддею-доповідачем, Я.Ф. Савицький з 07.03.2023 по 27.03.2023 відповідно до наказу в.о. голови суду від 06.03.2023 №36-в перебував у відпустці, що унеможливлювало вирішення питання щодо апеляційної скарги Акціонерного товариства «Дельта Банк» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 09.02.2023 у справі №916/80/16.

У зв`язку з перебуванням судді зі складу колегії суддів, який не є суддею-доповідачем, Я.Ф. Савицького у відпустці, за розпорядженням керівника апарату суду №13 від 13.03.2023 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №916/80/16.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.03.2023 для розгляду справи №916/80/16 сформовано колегію суддів у складі головуючого судді Л.В. Поліщук, суддів: Н.С. Богацької, Н.М. Принцевської.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.03.2023 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛІР РЕЗОРСІЗ» (вх.№310/23 від 13.02.2023) на ухвалу Господарського суду Одеської області від 07.02.2023 у справі №916/80/16 прийнято до провадження у зміненому складі колегії суддів: головуючого судді Л.В. Поліщук, суддів Н.С. Богацької, Н.М. Принцевської.

29.03.2023 від Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛІР РЕЗОРСІЗ» надійшла заява за вх.№778/23 про постановлення окремої ухвали (надіслано на електронну пошту суду 29.03.2023), в якій апелянт просив: постановити окрему ухвалу у справі №916/80/16 щодо виявлених порушень п.п. 17.10. підпункту 17 пункту 1 розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України, які полягали у направленні Господарським судом Одеської області до апеляційного суду всіх матеріалів судових справ №916/80/16 та №916/80/16(916/465/23); зобов`язати Господарський суд Одеської області встановити працівників Господарського суду Одеської області, відповідальних за вказані порушення, та вжити передбачених законом заходів; направити до Господарського суду Одеської області матеріали справи №916/80/16(916/465/23) та матеріали з розгляду заяви (вх.№2-144/23 від 06.02.2023) про забезпечення позову про повернення майна та стягнення грошових коштів в межах справи про банкрутство, яку зареєстровано у справу №916/80/16 без зазначення окремого номера позовного провадження.

29.03.2023 від арбітражного керуючого - ліквідатора Публічного акціонерного товариства «Іллічівський олійножировий комбінат» Коваленко І.А. за вх.№310/23/Д7 надійшов відзив на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛІР РЕЗОРСІЗ» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 07.02.2023 у справі №916/80/16 (наданий через скриньку суду 29.03.2023).

З метою повного, об`єктивного та всебічного розгляду справи, а також з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.03.2023 вирішено розглянути апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛІР РЕЗОРСІЗ» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 07.02.2023 у справі №916/80/16 у розумний строк. Розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛІР РЕЗОРСІЗ» (вх.№310/23 від 13.02.2023) на ухвалу Господарського суду Одеської області від 07.02.2023 у справі №916/80/16 відкладено на 18.05.2023 о 14:00 год.

30.03.2023 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СКАЙ» за вх.№310/23/Д8 надійшов відзив на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛІР РЕЗОРСІЗ» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 07.02.2023 у справі №916/80/16 (надісланий 14.03.2023).

21.04.2023 від арбітражного керуючого ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю виробнично-комерційної фірми «Олір» ЛТД Степаненко І.Є. за вх.№310/23/Д11 надійшов відзив на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛІР РЕЗОРСІЗ» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 07.02.2023 у справі №916/80/16 (наданий через скриньку суду 21.04.2023). Одночасно арбітражний керуючий Степаненко І.Є. просила поновити строк на надання відзиву, посилаючись на те, що її призначено ліквідатором лише 30.03.2023, а саме, ухвалою Господарського суду Одеської області від 30.03.2023 у справі №916/2398/16, а з матеріалами справи №916/80/16 ознайомилася лише 17.04.2023.

27.04.2023 від арбітражного керуючого ліквідатора Публічного акціонерного товариства «Одеський олійножировий комбінат» Селезньова О.В. за вх.№310/23/Д12 надійшов відзив на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛІР РЕЗОРСІЗ» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 07.02.2023 у справі №916/80/16 (наданий через скриньку суду 27.04.2023). Одночасно арбітражний керуючий Селезньов О.В. просив поновити строк на надання відзиву, посилаючись на те, що його призначено ліквідатором лише 27.03.2023, а саме, ухвалою Господарського суду Одеської області від 27.03.2023 у справі №916/4932/15, а з матеріалами справи №916/80/16 ознайомився лише 26.04.2023.

З огляду на перебування судді зі складу колегії суддів Н.С. Богацької у відрядженні, за розпорядженням керівника апарату суду №56 від 16.05.2023 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 916/80/16.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.05.2023 для розгляду справи №916/80/16 сформовано колегію суддів у складі головуючого судді Л.В. Поліщук, суддів: Я.Ф. Савицького, Н.М. Принцевської.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.05.2023 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛІР РЕЗОРСІЗ» (вх.№310/23 від 13.02.2023) на ухвалу Господарського суду Одеської області від 07.02.2023 у справі №916/80/16 прийнято до провадження у зміненому складі колегії суддів: головуючого судді Л.В. Поліщук, суддів Я.Ф. Савицького, Н.М. Принцевської. Повідомлено учасників справи про те, що наступне судове засідання з розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛІР РЕЗОРСІЗ» (вх.№310/23 від 13.02.2023) на ухвалу Господарського суду Одеської області від 07.02.2023 у справі №916/80/16 відбудеться 07.06.2023 о 14:00 год.

18.05.2023 від Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛІР РЕЗОРСІЗ» надійшло клопотання (вх.№1348/23 від 18.05.2023) про відмову від апеляційної скарги в частині вимог про скасування накладення арешту на майно, у зв`язку з чим скаржник просив апеляційне провадження в цій частині закрити; задовольнити апеляційну скаргу в частині вимог про скасування ухвали Господарського суду Одеської області від 07.02.2023 в частині проведення опису та передачі майна, що належить боржнику, на відповідальне зберігання уповноваженій особі Товариству з обмеженою відповідальністю «Девелопмент-Актив», оскаржувану ухвалу суду в цій частині скасувати.

07.06.2023 кредитором Публічним акціонерним товариством «Одеський олійножировий комбінат» на електронну пошту суду було надіслано заяву (вх.№1621/23 від 07.06.2023) про приєднання до апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛІР РЕЗОРСІЗ» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 07.02.2023 про вжиття заходів забезпечення до заяви у справі №916/80/16, в якій заявник просив апеляційну скаргу задовольнити з мотивів її обґрунтованості, оскаржувану ухвалу суду скасувати у повному обсязі, зазначивши при цьому, що заперечує проти закриття апеляційного провадження у разі відмови Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛІР РЕЗОРСІЗ» повністю або частково від апеляційної скарги.

Оригінал вказаної заяви (вх.№1621/23 від 07.06.2023) про приєднання до апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛІР РЕЗОРСІЗ» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 07.02.2023 про вжиття заходів забезпечення до заяви у справі №916/80/16 було надано представником Публічного акціонерного товариства «Одеський олійножировий комбінат» у судовому засіданні, яке відбулося 07.06.2023, та долучено до матеріалів справи.

Колегія суддів, ознайомившись в судовому засіданні 07.06.2023 з матеріалами заяви (вх.№1621/23 від 07.06.2023) про приєднання до апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛІР РЕЗОРСІЗ» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 07.02.2023 про вжиття заходів забезпечення до заяви у справі №916/80/16, встановила, що на виконання частини третьої статті 265 Господарського процесуального кодексу України до заяви додано докази сплати судового збору та докази надсилання (направлення) копії заяви іншим учасникам справи.

Врахувавши, що вказана заява про приєднання до апеляційної скарги відповідає вимогам статті 265 Господарського процесуального кодексу України, а також взявши до уваги, що склад колегії суддів було змінено відповідно до розпорядження керівника апарату суду щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи №56 від 16.05.2023 та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.05.2023, у зв`язку з чим ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.05.2023 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛІР РЕЗОРСІЗ» (вх.№310/23 від 13.02.2023) на ухвалу Господарського суду Одеської області від 07.02.2023 у справі №916/80/16 прийнято до провадження у зміненому складі колегії суддів, що відповідно до приписів частини 14 статті 32 Господарського процесуального кодексу України має наслідком повторний розгляд справи по суті спочатку, колегія суддів протокольною ухвалою суду, постановленою в судовому засіданні 07.06.2023, приєднала заяву Публічного акціонерного товариства «Одеський олійножировий комбінат» (вх.№1621/23 від 07.06.2023) до апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛІР РЕЗОРСІЗ» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 07.02.2023 про вжиття заходів забезпечення до заяви у справі №916/80/16.

З метою повного, об`єктивного та всебічного розгляду справи, а також для надання можливості іншим учасникам справи ознайомитися із заявою Публічного акціонерного товариства «Одеський олійножировий комбінат» (вх.№1621/23 від 07.06.2023), протокольною ухвалою суду від 07.06.2023 оголошено перерву в судовому засіданні до 08.08.2023 о 10:00 год.

При визначенні дати наступного судового засідання у даній справі колегією суддів враховувалось наступне.

Згідно з приписами статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

Європейський суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України від 02.05.2013, Папазова та інші проти України від 15.03.2012).

Європейський суд щодо тлумачення положення «розумний строк» в рішенні у справі «Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства» роз`яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.

З метою повного, об`єктивного та всебічного розгляду справи, а також з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, ухвалою суду від 07.06.2023 постановлено розглянути апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛІР РЕЗОРСІЗ» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 07.02.2023 у справі №916/80/16 у розумний строк. Повідомлено учасників справи №916/80/16, представники яких не були присутніми у судовому засіданні 07.06.2023, про те, що судове засідання з розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛІР РЕЗОРСІЗ» (вх.№310/23 від 13.02.2023) на ухвалу Господарського суду Одеської області від 07.02.2023 у справі №916/80/16 відбудеться 08.08.2023 о 10:00 год.

В судовому засіданні, яке відбулось 08.08.2023, протокольною ухвалою відхилено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛІР РЕЗОРСІЗ» (вх.№778/23 від 29.03.2023) про постановлення окремої ухвали у справі №916/80/16.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Відповідно до статті 246 Господарського процесуального кодексу України суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу. Суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов`язків, неналежного виконання професійних обов`язків (в тому числі якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором. Суд може постановити окрему ухвалу щодо державного виконавця, іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця та направити її органам, до повноважень яких входить притягнення вказаних осіб до дисциплінарної відповідальності, або органу досудового розслідування, якщо суд дійде висновку про наявність у діях (бездіяльності) таких осіб ознак кримінального правопорушення. Суд постановляє окрему ухвалу щодо свідка, експерта чи перекладача у разі виявлення під час розгляду справи відповідно неправдивих показань, неправдивого висновку експерта чи неправильного перекладу, підробки доказів та направляє її прокурору чи органу досудового розслідування. В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення. Окрема ухвала надсилається відповідним юридичним та фізичним особам, державним та іншим органам, посадовим особам, які за своїми повноваженнями повинні усунути виявлені судом недоліки чи порушення чи запобігти їх повторенню. Окрема ухвала щодо прокурора або адвоката надсилається органу, до повноважень якого належить притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора або адвоката відповідно. З метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання. Окрему ухвалу може бути постановлено судом першої інстанції, судами апеляційної чи касаційної інстанцій. Окрема ухвала може бути оскаржена особами, яких вона стосується. Окрема ухвала Верховного Суду оскарженню не підлягає. Суд вищої інстанції може постановити окрему ухвалу в разі допущення судом нижчої інстанції порушення норм матеріального або процесуального права, незалежно від того, чи є такі порушення підставою для скасування або зміни судового рішення. Такі самі повноваження має Велика Палата Верховного Суду щодо питань передачі справ на розгляд Великої Палати Верховного Суду. Окрема ухвала стосовно порушення законодавства, яке містить ознаки кримінального правопорушення, надсилається прокурору або органу досудового розслідування, який повинен надати суду відповідь про вжиті ними заходи у визначений в окремій ухвалі строк. За відповідним клопотанням прокурора або органу досудового розслідування вказаний строк може бути продовжено.

Виходячи з аналізу змісту наведених приписів процесуального закону апеляційний суд зазначає, що чинним процесуальним законодавством не передбачено винесення окремої ухвали за клопотанням сторін у справі та відсутнє посилання на порядок і строки розгляду такого клопотання. Судом самостійно встановлюються наявність обставин та підстав для винесення окремої ухвали, що визначені статтею 246 Господарського процесуального кодексу України. У даному випадку, з огляду на предмет спору та матеріали справи, таких обставин та підстав не вбачається.

Щодо наданого ліквідатором Публічного акціонерного товариства «Іллічівський олійножировий комбінат» Коваленко І.А. відзиву на апеляційну скаргу (вх.№310/23/Д7 від 29.03.2023) Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛІР РЕЗОРСІЗ» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 07.02.2023 у справі №916/80/16, колегія суддів зазначає, що він був поданий з пропущенням строку, встановленого ухвалою суду від 28.02.2023 для його подання, без обґрунтування причин пропуску цього строку та без клопотання про його продовження.

У відповідності до положень статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

За наведених обставин відзив арбітражного керуючого - ліквідатора Публічного акціонерного товариства «Іллічівський олійножировий комбінат» Коваленко І.А. на апеляційну скаргу (вх.№310/23/Д7 від 29.03.2023) Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛІР РЕЗОРСІЗ» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 07.02.2023 у справі №916/80/16 протокольною ухвалою суду, постановленою в судовому засіданні 08.08.2023, залишено без розгляду.

Протокольною ухвалою суду від 08.08.2023 клопотання арбітражного керуючого ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю виробнично-комерційної фірми «Олір» ЛТД Степаненко І.Є. (вх.№310/23/Д11 від 21.04.2023) про поновлення строку на надання відзиву залишено без задоволення, оскільки відповідно до частини першої статті 119 Господарського процесуального кодексу України поновлюється лише такий процесуальний строк, який встановлено законом, а строк на подання відзиву на апеляційну скаргу був встановлений судом, а не законом. Разом з тим, колегія суддів, визнавши причини неподання Товариством з обмеженою відповідальністю виробнично-комерційної фірми «Олір» ЛТД відзиву на апеляційну скаргу у встановлений строк поважними, з метою повного та всебічного встановлення фактичних обставин справи, керуючись частиною другою статті 119 Господарського процесуального кодексу України, з ініціативи суду продовжила вказаному учаснику справи строк на подання відзиву до фактичної дати його подання, прийнято його до розгляду та залучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 08.08.2023 арбітражний керуючий ліквідатор Публічного акціонерного товариства «Одеський олійножировий комбінат» Селезньов О.В. просив залишити поданий ним відзив (вх.№310/23/Д12 від 27.04.2023) на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛІР РЕЗОРСІЗ» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 07.02.2023 у справі №916/80/16 без розгляду, посилаючись на підтримання своєї заяви (вх.№1621/23 від 07.06.2023) про приєднання до апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛІР РЕЗОРСІЗ» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 07.02.2023 про вжиття заходів забезпечення до заяви у справі №916/80/16. Протокольною ухвалою суду вказаний відзив залишено без розгляду.

З огляду на наявність заперечень Публічного акціонерного товариства «Одеський олійножировий комбінат», як особи, яка приєдналася до апеляційної скарги, проти закриття апеляційного провадження у разі відмови Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛІР РЕЗОРСІЗ» повністю або частково від апеляційної скарги, протокольною ухвалою суду від 08.08.2023 постановлено не приймати відмову Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛІР РЕЗОРСІЗ» від частини вимог про скасування накладення арешту на майно.

Присутні в судовому засіданні 08.08.2023 представники учасників справи надали суду усні пояснення.

Представник скаржника наполягала на задоволенні апеляційної скарги в частині вимог про скасування ухвали Господарського суду Одеської області від 07.02.2023 в частині проведення опису та передачі майна, що належить боржнику, на відповідальне зберігання уповноваженій особі Товариству з обмеженою відповідальністю «Девелопмент-Актив», оскаржувану ухвалу суду в цій частині просила скасувати.

Арбітражний керуючий Публічного акціонерного товариства «Одеський олійножировий комбінат» підтримав апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛІР РЕЗОРСІЗ» та просив її задовольнити в повному обсязі, зазначивши при цьому, що оскаржувана ухвала суду перешкоджає подальшій реалізації майна банкрута і спричиняє затримку в розгляді справи про банкрутство Публічного акціонерного товариства «Іллічівський олійножировий комбінат».

Ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю виробнично-комерційної фірми «Олір» ЛТД та представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СКАЙ» підтримали доводи, викладені у відзивах на апеляційну скаргу, просили відмовити у її задоволенні, а оскаржувану ухвалу суду залишити без змін.

Ліквідатор Публічного акціонерного товариства «Іллічівський олійножировий комбінат» Коваленко І.А. надала пояснення, навівши доводи, зазначені у заяві про забезпечення позову. Ліквідатор зауважила на тому, що матеріали справи про банкрутство №916/80/16 не містили відомостей про існування договору оренди майнового комплексу банкрута, укладеним між Публічним акціонерним товариством «Іллічівський олійножировий комбінат» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ОЛІР РЕЗОРСІЗ», а про існування цього договору діючому ліквідатору стало відомо в результаті вжитих заходів щодо отримання наявної інформації щодо майна, що є предметом забезпечення. Також ліквідатор зазначила, що враховуючи умови договору оренди та невиконання його умов щодо оплати, вказаний договір розірвано ліквідатором з 01.01.2023 в односторонньому порядку, а тому доводи скаржника про втручання оскаржуваною ухвалою суду в його господарську діяльність не заслуговують на увагу. Крім того, зазначила про недопуск скаржником ліквідатора до майна банкрута, у зв`язку з чим неможливо перевірити його стан, умови використання та/або зберігання. При цьому ліквідатор звернула увагу на те, що метою оскаржуваної ухвали суду є не тільки збереження, а й ще встановлення переліку орендованого майна та проведення його опису.

Інші учасники справи про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином, проте не скористалися своїм правом участі в судовому засіданні апеляційної інстанції.

Оскільки матеріали справи містять обсяг відомостей, достатній для розгляду апеляційної скарги, обов`язкова явка учасників справи в судове засідання апеляційної інстанції Південно-західним апеляційним господарським судом не визнавалась, а частиною 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності в судовому засіданні представників інших учасників справи.

Заслухавши представників учасників справи, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзивів на неї, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, апеляційна інстанція встановила наступне.

01.04.2021 між Публічним акціонерним товариством «Іллічівський олійножировий комбінат», як орендодавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю «ОЛІР РЕЗОРСІЗ», як орендарем, укладено договір оренди №16-К/28Р, відповідно до пункту 1 якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, орендодавець зобов`язується передати за плату орендареві у строкове користування належне йому на праві власності нерухоме майно, а орендар зобов`язується прийняти у строкове користування нерухоме майно, що визначене в цьому договорі, та зобов`язується сплачувати орендодавцеві орендну плату.

Також, як вбачається зі змісту пункту 1 договору оренди, в оренду передано земельну ділянку загальною площею 8,5895 гектарів, з цільовим призначенням - для розміщення олійножиркомбінату, розташовану за адресою: Україна, Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Транспортна, 45, кадастровий номер 5110800000:03:001:0011, а також об`єкти оренди (будівлі, споруди, обладнання тощо) у кількості 88 найменувань.

В подальшому, додатковими угодами змінювався перелік майна, переданного в оренду. Так, відповідно до додаткового договору та акту приймання-передачі №3 від 01.10.2021 орендарю передано 108 об`єктів оренди.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, орендна плата також змінювалась. Відповідно до пункту 4.1. договору оренди загальна щомісячна орендна плата за користування майном становила 124128,56 грн, а згідно із додатковим договором №3 від 01.10.2021 загальну щомісячну орендну плату визначено у розмірі 46589,72 грн.

Як зазначає ліквідатор Публічного акціонерного товариства «Іллічівський олійножировий комбінат», орендна плата була максимально занижена, та до того ж, систематично не сплачувалась орендарем, як і не здійснювалась компенсація за комунальні послуги.

При цьому ліквідатор зазначає, що у зв`язку з несплатою орендної плати та комунальних платежів, даний договір було розірвано ліквідатором в односторонньому порядку з 01.01.2023. Так, 03.01.2023 ліквідатором направлено на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛІР РЕЗОРСІЗ» повідомлення про розірвання договору оренди №16-К/28Р від 01.04.2021 в односторонньому порядку з вимогою про повернення орендованого майна та сплати заборгованості з орендної плати, на підтвердження чого додає до позовної заяви копію цього повідомлення з копією накладної кур`єрської служби доставки.

Проте, як вказує ліквідатор, у встановлений у листі-вимозі строк Товариством з обмеженою відповідальністю «ОЛІР РЕЗОРСІЗ» заборгованість не сплачена та майно не повернуто.

Також ліквідатор зазначає, що виходом за адресою: Одеська область, м.Чорноморськ, вул. Транспортна, 45, встановлено відсутність доступу до об`єкту оренди, про що ліквідатором складено акт від 02.02.2023, копію якого долучено до позовної заяви.

Отже, неповернення Товариством з обмеженою відповідальністю «ОЛІР РЕЗОРСІЗ» майна та непогашення заборгованості зумовило звернення Публічного акціонерного товариства «Іллічівський олійножировий комбінат» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛІР РЕЗОРСІЗ» з відповідним позовом про повернення майна та стягнення заборгованості в межах справи №916/80/16 про банкрутство Публічного акціонерного товариства «Іллічівський олійножировий комбінат».

В обґрунтування заяви про вжиття заходів забезпечення позову ліквідатор посилається на те, що в ході проведення ліквідаційної процедури було встановлено наступне.

Майно, яке належить Публічному акціонерного товариству «Іллічівський олійножировий комбінат», в тому числі, що є предметом забезпечення за договорами іпотеки, є предметом орендних правовідносин згідно із договором оренди №16-К/28Р від 01.04.2021, укладеним між Публічним акціонерним товариством «Іллічівський олійножировий комбінат» (орендодавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Олір Резорсіз» (орендарем).

У заяві про забезпечення позову ліквідатор наголошує на тому, що орендна плата в розмірі 46589,72 грн, яка нараховувалась протягом 15 місяців фактичної оренди, складала близько 0,56 % заставної вартості майна на рік. Заборгованість за договором оренди станом на 01.01.2023 складає 761176,95 грн. Також з банківських виписок по розрахунковим рахункам Публічного акціонерного товариства «Іллічівський олійножировий комбінат» вбачається, що Товариством з обмеженою відповідальністю «ОЛІР РЕЗОРСІЗ» не виконується обов`язок щодо компенсації за сплату комунальних послуг.

На думку ліквідатора, наведені обставини щодо заниженої орендної плати, її несплати та нездійснення компенсації комунальних послуг свідчать про існування домовленостей голови правління Публічного акціонерного товариства «Іллічівський олійножировий комбінат» та посадових осіб Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛІР РЕЗОРСІЗ», чим грубо порушуються права банкрута і кредиторів, оскільки всі отримані банкрутом грошові кошти, в тому числі за договорами оренди, згідно із статтею 64 Кодексу України з процедур банкрутства повинні бути використані на погашення вимог кредиторів та покриття витрат, пов`язаних з процедурою.

Також ліквідатор вказує про те, що неможливо встановити точний перелік майна, що передано за договором оренди, його стан, місцезнаходження, у зв`язку з чим неможливо вчиняти повноваження, пов`язані з ліквідаційною процедурою. За результатами вжитих ліквідатором заходів було встановлено, що Публічне акціонерне товариство «Іллічівський олійножировий комбінат» передало Товариству з обмеженою відповідальністю «ОЛІР РЕЗОРСІЗ» майно у кількості 108 найменувань. Враховуючи суттєві розходження в переліку майна в іпотечних договорах, договорі оренди та актах приймання-передачі до договору оренди, неможливо встановити повний перелік заставного майна та майна, що повинно скласти ліквідаційну масу. При цьому невідомо, чи це є остаточний перелік майна.

Крім того, ліквідатор звертає увагу на те, що договір оренди майна №16-К/28Р від 01.04.2021 укладено в період процедури розпорядження майном, діяв цей договір і в процедурі ліквідації банкрута. При цьому в матеріалах справи №916/80/16 відсутній як сам договір, так і додаткові угоди до нього. Окремо ліквідатор зауважує на тому, що даний правочин є значним у розумінні Кодексу України з процедур банкрутства, а тому на його укладення мала бути надана згода комітету кредиторів, однак відповідний протокол зборів комітету кредиторів в матеріалах справи також відсутній. Тому, на думку ліквідатора, це свідчить про змову та приховування суттєвої інформації щодо майна банкрута.

Також, як вказує ліквідатор, з матеріалів справи встановлено наявність у Публічного акціонерного товариства «Іллічівський олійножировий комбінат» значної суми дебіторської заборгованості, в тому числі і у Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛІР РЕЗОРСІЗ» у загальному розмірі 6747649,88 грн. Товариством з обмеженою відповідальністю «ОЛІР РЕЗОРСІЗ» ігноруються претензії щодо погашення кредиторської заборгованості, заборгованість в добровільному порядку не погашається, майно не повертається, зокрема, Товариство з обмеженою відповідальністю «ОЛІР РЕЗОРСІЗ» проігнорувало лист ліквідатора від 03.01.2023 про повернення майна банкрута протягом 15 днів.

Поряд з цим, ліквідатор зазначає про недобросовісну поведінку відповідача відносно майна третіх осіб, про що свідчить порушене кримінальне провадження щодо протиправних дій Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛІР РЕЗОРСІЗ» щодо привласнення, розтрати чи заволодіння чужим майном.

Таким чином, ліквідатор вважає, що має місце загроза вчинення Товариством з обмеженою відповідальністю «ОЛІР РЕЗОРСІЗ» дій щодо привласнення, розтрати майна банкрута, що може призвести до ускладення виконання або неможливості виконання судового рішення у даній справі, у зв`язку з чим існує об`єктивна необхідність у забезпеченні гарантій збереження майна до вирішення справи шляхом накладення арешту.

При цьому ліквідатор також зазначає, що окрім зареєстрованого за банкрутом нерухомого майна, в оренду за договором передано майно, яке не зареєстроване в державних реєстрах, що не обмежує Товариство з обмеженою відповідальністю «ОЛІР РЕЗОРСІЗ» у безперешкодному відчуженню такого майна на користь третіх осіб, а тому обмежитися арештом майна не є достатнім запобіжним заходом щодо недопущення можливості невиконання рішення суду.

З урахуванням викладеного, ліквідатор у своїй заяві (вх. № 2-144/23) просив вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту, проведення опису та передачі майна, що належить Публічному акціонерному товариству «Іллічівський олійножировий комбінат», на відповідальне зберігання уповноваженій особі Товариству з обмеженою відповідальністю «Девелопмент-Актив», з яким ліквідатором Публічного акціонерного товариства «Іллічівський олійножировий комбінат» - арбітражним керуючим Коваленко І.А. укладено 30.01.2023 договір надання послуг, в тому числі послуг з проведення інвентаризації, оцінки майна, здійснення комплексу заходів для зберігання майна, його складових частин, щодо усіх справ, в яких арбітражний керуючий Коваленко І.А. виконує відповідні повноваження.

Предметом судового розгляду є питання щодо наявності або відсутності підстав для вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту, проведення опису та передачі майна, що належить Публічному акціонерному товариству «Іллічівський олійножировий комбінат», на відповідальне зберігання третій особі.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що реалізація права на судовий захист, гарантованого кожному статтями 55, 124 Конституції України, багато в чому залежить від належного правового механізму, складовою якого, зокрема, є інститут забезпечення позову в судовому процесі.

Згідно із статтею 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною першою статті 137 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з частиною четвертою статті 137 Господарського процесуального кодексу України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.

Тобто, забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Аналогічні правові висновки щодо застосування статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України викладені у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/19256/16, від 14.05.2018 у справі № 910/20479/17, від 14.06.2018 у справі №916/10/18, від 23.06.2018 у справі № 916/2026/17, від 16.08.2018 у справі № 910/5916/18, від 11.09.2018 у справі № 922/1605/18, від 14.01.2019 у справі № 909/526/18, від 21.01.2019 у справі № 916/1278/18, від 25.01.2019 у справі № 925/288/17, від 26.09.2019 у справі №904/1417/19.

Під час вирішення питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Південно-західний апеляційний господарський суд звертає увагу на те, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18 висловлено позицію про те, що необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Предметом позову у цій справі є вимоги про стягнення заборгованості та повернення майна, отже, предметом позову є вимоги як майнового, так і немайнового характеру.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.09.2021 у справі №904/5108/20, від 13.08.2021 у справі № 904/4982/21, від 18.10.2021 у справі №910/7029/21.

Сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Отже, у кожному конкретному випадку розглядаючи заяву про забезпечення позову суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів наявні підстави вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника. Близьких за змістом висновків дійшов Верховний Суд, зокрема, у постановах від 21.01.2019 у справі №902/483/18, від 28.08.2019 у справі № 910/4491/19, від 12.05.2020 у справі № 910/14149/19, від 13.01.2020 у справі №922/2163/17.

У разі звернення з позовною вимогою немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. За таких обставин має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду. Вказана правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду та наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Обранням належного заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із вимогами позивача, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи.

Виникнення спору в цій справі зумовлене тим, що відповідач, як зазначає позивач, має заборгованість з орендної плати, що мало наслідком вчинення дій зі сторони позивача щодо одностороннього розірвання договору оренди, та неповернення об`єкту оренди з орендного користування позивачу.

Колегія суддів вважає, що вирішуючи питання про застосування заходів забезпечення позову у даному випадку слід враховувати, що з моменту порушення справи про банкрутство Публічне акціонерне товариство «Іллічівський олійножировий комбінат» перебуває в особливому правовому режимі.

Ліквідатором Публічного акціонерного товариства «Іллічівський олійножировий комбінат» заявлено позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛІР РЕЗОРСІЗ» про стягнення заборгованості зі сплати орендної плати у розмірі 761176,95 грн та повернення орендованого майна в межах справи №916/80/16 про банкрутство Публічного акціонерного товариства «Іллічівський олійножировий комбінат».

Згідно із частиною першою статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Виходячи із частини другої статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства особливістю провадження у справі про банкрутство є те, що врегулювання правовідносин неплатоспроможності боржника вимагає поєднання в одній процедурі усіх цивільних правовідносин щодо його майна з метою якнайповнішого задоволення у ній вимог кредиторів.

Як вже зазначалось, Публічне акціонерне товариство «Іллічівський олійножировий комбінат» знаходиться в процедурі ліквідації.

Ліквідатор - арбітражний керуючий, призначений господарським судом для здійснення ліквідаційної процедури (стаття 1 Кодексу України з процедур банкрутства).

За змістом статей 61, 62, 63, 64 Кодексу України з процедур банкрутства ліквідатор з дня свого призначення, зокрема, проводить інвентаризацію та визначає початкову вартість майна банкрута; формує ліквідаційну масу з усіх видів майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлених в ході ліквідаційної процедури, за рахунок коштів, одержаних від продажу якого (майна та майнових активів боржника), здійснюється задоволення вимог кредиторів; заявляє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Кодексом тощо.

Таким чином, повноваження ліквідатора повинні бути направлені, насамперед, на прийняття у своє відання майна банкрута, його збереження, інвентаризацію, оцінку та продаж з метою гарантування захисту прав та законних інтересів як банкрута, та і кредиторів.

Натомість матеріалами справи підтверджується, що скаржником чиняться дії з недопуску ліквідатора до майна банкрута, що є предметом забезпечення та ліквідаційною масою у справі про банкрутство, внаслідок чого ліквідатор позбавлений можливості належним чином виконувати покладені на нього обов`язки, зокрема, встановити наявність майна, його фактичний стан, наявність обладнання та рухомого майна, розпочати проводити його інвентаризацію та визначення вартості з метою подальшого продажу.

В той же час, має місце неповідомлення суду під час розгляду справи про банкрутство Публічного акціонерного товариства «Іллічівський олійножировий комбінат» про укладений договір оренди майна банкрута, а також має місце постійна зміна переліку майна, що передавалося в оренду, а відтак, неможливо встановити повний перелік майна, переданого Товариству з обмеженою відповідальністю «ОЛІР РЕЗОРСІЗ» за договором оренди.

Отже, у даному випадку наявні обставини, які свідчать про те, що існує достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке передано відповідачу за договором оренди, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Крім того, існують достатньо обґрунтовані припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Враховуючи підстави і предмет позову, з якими звернулося до суду Публічне акціонерне товариство «Іллічівський олійножировий комбінат», а також фактичні обставини, вбачається, що співрозмірним та обґрунтованим у даному випадку є такий спосіб забезпечення позову, як накладення арешту на майно Публічного акціонерного товариства «Іллічівський олійножировий комбінат».

Вжитий місцевим господарським судом захід забезпечення позову у вигляді накладення арешту на майно відповідає вимогам процесуального законодавства, зокрема, вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу, наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги.

Аргументи скаржника стосовно ненадання ліквідатором доказів наявної заборгованості, непідтвердження значних розмірів дебіторської заборгованості, неотримання вимоги про повернення майна, не можуть бути взяті до уваги Південно-західним апеляційним господарським судом з підстав того, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання щодо обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Водночас, задовольняючи заяву про забезпечення позову шляхом передачі майна, стосовно якого подано таку заяву, на зберігання третій особі, суд попередньої інстанції не звернув уваги на те, що такий захід забезпечення позову не відповідає приписам частини першої статті 137 Господарського процесуального кодексу України.

Подібний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 24.01.2023 у справі № 916/2363/22, від 08.11.2021 у справі № 911/1141/21, і судом першої інстанції він не врахований.

Апеляційний суд вважає, що вжиття згідно із оскаржуваною ухвалою заходу забезпечення позову, який не відповідає вимогам процесуального закону, є згідно із пунктом 4 частини першої статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування оскаржуваного судового рішення у відповідній частині з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні заяви ліквідатора про забезпечення позову в цій же частині.

В частині вжитих судом заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на майно ухвалу суду слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 269-271, 275, 277, 281-284 ГПК України,

Південно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛІР РЕЗОРСІЗ» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 07.02.2023 у справі №916/80/16 в частині вимог про скасування ухвали Господарського суду Одеської області від 07.02.2023 у справі №916/80/16 в частині вжиття заходів забезпечення до заяви (вх. №484/23) шляхом проведення опису та передання майна, що належить Публічному акціонерному товариству «Іллічівський олійножировий комбінат» (68000, м.Іллічівськ, вул.Транспортна, 45, код ЄДРПОУ 31541451) на відповідальне зберігання уповноваженій особі Товариству з обмеженою відповідальністю «Девелопмент-Актив» (65005, м. Одеса, вул. Бугаївська, 21, офіс 407, код ЄДРПОУ 45029433), згідно із переліком, наведеним у пункті 2 резолютивної частини ухвали Господарського суду Одеської області від 07.02.2023 у справі №916/80/16, - задовольнити.

2.Скасувати ухвалу Господарського суду Одеської області від 07.02.2023 у справі №916/80/16 в частині вжиття заходів забезпечення до заяви (вх. №484/23) шляхом проведення опису та передання майна, що належить Публічному акціонерному товариству «Іллічівський олійножировий комбінат» (68000, м.Іллічівськ, вул.Транспортна, 45, код ЄДРПОУ 31541451), на відповідальне зберігання уповноваженій особі Товариству з обмеженою відповідальністю «Девелопмент-Актив» (65005, м. Одеса, вул. Бугаївська, 21, офіс 407, код ЄДРПОУ 45029433), а саме: земельну ділянку, загальною площею 8,5895 гектарів, цільове призначення - для розміщення олійножиркомбінату, розташовану за адресою: Україна, Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Транспортна, 45, кадастровий номер 5110800000:03:001:0011, а також усі об`єкти рухомого та нерухомого майна, що складаються зокрема, але не виключно, з наступних об`єктів: будівлі лабораторного корпусу, літера «А» (807,6 кв.м.), будівлі-прохідної, літера «П» (183,6 кв.м.), будівлі станції злива- налива, літера «Р» (891, 2 кв.м), будівлі мийки, літера «С» (184,4 кв.м), будівлі очисних споруд, літера «Т» (268,8 кв.м), адміністративної будівлі з виробничо-складськими приміщеннями, літера «У» (826,5 кв.м), адміністративно-виробничої будівлі з побутовими приміщеннями, літера «Ф» (18846,6 кв.м), будівлі цеху зі складськими приміщеннями, літера «Х» (14344,7 кв.м), будівлі котельної з енергокомплексом, літера «Ц» (2205,8 кв.м), будівлі компресорної зі станцією виробництва азоту, літера «Ч» (485,1 кв.м), допоміжної будівлі, літера «Ш», будівлі насосної з приміщеннями КПП, літера «Щ» (28,4 кв.м), будівлі вагової зі станцією налива автоцистерн, літера «Є», вежі охорони, літера «Я», будівлі технічного блоку, літера « 2А» (308,4 кв.м), будівлі КНС, літера « 2Б», будівлі вантажної насосної, літера « 2В», навісу с естакадами, літера « 2Г», насосної з вагами, літера « 2Д», огорожі № 1, воріт № 2, воріт № 3, резервуару № 5, резервуару № 6, резервуару № 7, резервуару № 8, резервуару № 9, резервуару № 10, резервуару № 11, резервуару № 12, резервуару № 13, резервуару № 14, резервуару № 15, резервуару № 16, резервуару № 17, резервуару № 18, галереї № 20, залізничного шляху №21, воріт № 22, воріт № 23, воріт №24, освітлювальних стовпів № 26, освітлювальних стовпів № 27, огорожі №28, огорожі № 29, огорожі № 32, підпірної стінки № 33, ливневої каналізації № 34, оглядових колодязів № 35, ШРП № 36, огорожі для води № 37, хвіртки № 38, огорожі № 39, огорожі № 40, огорожі №41, огорожі № 42, огорожі № 43, резервуару № 44, резервуару № 45, резервуару для води № 46, резервуару № 47, резервуару № 48, резервуару № 49, резервуару № 50, резервуару №51, резервуару № 52, резервуару № 53, резервуару № 54, каналізаційного трубопровіду №55, водопровідного трубопровіду № 56, надземного газопровіду №57, електросилових надземних ліній № 58, електросилових надземних ліній № 59, залізничного шляху № 60, залізничних вагів № 61, резервуару РВС 4700 куб.м, № 62, резервуару РВС 4700 куб.м, №63, резервуару РВС 4700 куб.м, № 64, резервуару РВС 4700 куб.м, №65, резервуару РВС 4700 куб.м, № 66, резервуару РВС 3000 куб.м № 67, резервуару РВС 3000 куб.м № 68, резервуару РВС 3000 куб.м № 69, резервуару РВС 3000 куб.м №70, резервуару РВС 3000 куб.м №71, резервуару РВС 3000 куб.м №72, резервуару РВС 3000 куб.м №73, підпірної стінки № 74, воріт № 75, технологічного внутрішнього трубопровіду № 76, технологічного магістрального трубопровіду № 77, дощової каналізації МСС з жироуловлювачем № 78, покриття I, покриття II, покриття III, майданчика під обладнання №IV, майданчика під обладнання №V, майданчика під обладнання №VI, майданчика під обладнання №VII, майданчика під обладнання №VIII, майданчика під обладнання №IX, покриття №X, лінії зв`язку ТР 31, локальної комп`ютерної мережі, мережі комп`ютерного зв`язку, зовнішніх інженерних мереж, позамайданчикового залізничного шляху, вагоних ваг на фундаменті, ваговимірювальних приладів WE2108, комунікаційного процесору, компресору Fiac AB 50-335, лінії транспортування харчових і рослинних олій МССЗ, насосного агрегату Ш 40/4-19,5/4, насосного агрегату Ш40/4-19,5/4 з дв.5,5/1500, піддону під обладнання, порталу зі стендарами, пункту відбору проб № 1, стабілізатору Scorpion ST-2000 2000W 8 ступенів, шафи мережевої, шлагбауму (комплекс ПХМ), щиту для пересувної установки, лінії 1 фізичної рафінації пальмової олії, парогенератору NUK HP 320, устаткування котельної з технологічними ємностями V75м3, когенераційного модуля JMC420.GS-NL, лінії 2 рафінації насіння олій, розташовані за адресою: Одеська область, місто Іллічівськ, вул. Транспортна, 45.

3.В решті ухвалу Господарського суду Одеської області від 07.02.2023 у справі №916/80/16 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені ст.ст.287, 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 08.08.2023.

Головуючий суддяЛ.В. Поліщук

Суддя Я.Ф. Савицький

СуддяН.М. Принцевська