Рішення

від 02.08.2023 по справі 607/5740/23

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.08.2023 Справа №607/5740/23

Провадження №2/607/1734/2023

м. Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Кунець Н.Р.

за участі секретаря судового засідання Ковбасюк М.В.

представника позивача адвоката Молень Р.Б.

представника відповідача Гасай Ю.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Міська комунальна лікарня №3» Тернопільської міської ради про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

ВСТАНОВИВ:

28.03.2023 позивач ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Семененко Л.М. звернулася до суду з позовом до відповідача Комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня №3» Тернопільської міської ради (далі КНП «МКЛ №3 ТМР), про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначила, що вона, згідно наказу № 37- ос від 04.09.2012 прийнята на посаду лікаря невропатолога в госпрозрахункове відділення профілактичних медичних оглядів в порядку переведення з Тернопільської міської комунальної лікарні швидкої допомоги. 08.02.2023 вона отримала та була ознайомлена з повідомленням від КНП «МКЛ № 3» ТМР, яке видано на підставі наказу КНП «МКЛ №3» ТМР від 07.02.2023 №50 з метою дотримання трудового законодавства щодо гарантій прав працівників, та яким її було повідомлено про зміни істотних умов праці і зміну умов праці в умовах воєнного часу, про переведення на іншу роботу або можливе звільнення згідно ст.3 ЗУ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану». В подальшому наказом КНП «МКЛ № 3» ТМР від 28.02.2023 № 42- к її було звільнено з посади лікаря - невропатолога відділення профілактичних медичних оглядів 28.02.2023, у зв`язку з скороченням штату працівників, п. 1 ст. 40 КЗпП України. Даний наказ позивач вважає незаконним і таким, що підлягає до скасування із наступних підстав.

Так, як вбачається з тексту спірного наказу підставою її звільнення стало прийняття керівництвом КНП «МКЛ № 3» ТМР наказу «Про зміни в штатному розписі» від 06.02.2023 № 49 та наказу «Про повідомлення працівників щодо зміни істотних умов праці» від 07.02.2023 №50. При цьому зауважує, що попереджаючи працівника про таку зміну істотних умов праці, роботодавець має чітко зазначити, які саме істотні умови праці зміняться. Звертає увагу, що зміна істотних умов праці, передбачена ч.3 ст.32 КЗпП України за своїм змістом не тотожна звільненню із зміною організації виробництва і праці, скороченням чисельності або штату працівників на підставі п.1 ч.1 ст.40 цього Кодексу, оскільки передбачає продовження роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою, але за новими умовами праці. Таким чином аналізуючи ст. 3 ЗУ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» та ч. 3 ст. 32 КЗпП України позивач вважає, що у даному випадку мала місце не зміна істотних умов праці, а зміна в організації виробництва і праці, що має наслідком звільнення з роботи за п.1 ст.40 КЗпП України.

Згідно тексту п. 1 наказу №49 від 06.02.2023 КНП «МКЛ №3» Тернопільської міської ради було вирішено з 28.02.2023 скоротити штати КНП «МКЛ №3» ТМР шляхом виведення з штатного розпису закладу охорони здоров`я штатних одиниць посад.

Разом з тим, повідомленням КНП «МКЛ № 3» ТМР її було повідомлено про зміну істотних умов праці, зміну умов оплати праці в умовах воєнного стану, про переведення на іншу роботу або можливе звільнення згідно ст.3 ЗУ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», а не про можливе звільнення в зв`язку із скороченням чисельності або штату працівників.

Окрім цього позивач звертає увагу, що при звільненні працівника у зв`язку із скороченням чисельності або штату є обов`язок власника підприємства чи уповноваженого ним органу працевлаштувати працівника. При цьому, власник вважається таким, що належно виконав вимоги частини другої статті 40, частини третьої статті 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо. З вказаного слідує, що роботодавець зобов`язаний запропонувати всі вакансії, які відповідають зазначеним вимогам, що існують на цьому підприємстві, незалежно від того, в якому структурному підрозділі працівник, який вивільнюється, працював.

Відтак позивач вважає, що КНП «МКЛ №3» ТМР при звільненні її з посади лікаря невропатолога госпрозрахункового відділення профілактичних медичних оглядів не дотримано вимог процедури звільнення і, як наслідок, її звільнення з роботи в КНП «ТМЛ №3» ТМР є незаконним.

На підставі викладеного, позивач просить суд: визнати незаконним та скасувати наказ КНП «МКЛ № З» ТМР № 42-к від 28.02.2023; поновити її на посаді лікаря невропатолога в госпрозрахункове відділення профілактичних медичних оглядів КНП «МКЛ №3» ТМР; стягнути з КНП «МКЛ № З» ТМР на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 28.02.2023 до дня поновлення на роботі.

Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10.04.2023 відкрито провадження у вказаній цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

01.05.2023 судом зареєстровано відзив на позовну заяву, поданий представником відповідача директором Комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня №3» Тернопільської міської ради Лазарчук Ю., з якого вбачається, що відповідач з позовними вимогами, що викладені у позовній заяві, не погоджується повністю з наступних причин. Так, ОСОБА_1 працювала лікарем-невропатологом відділення профілактичних медичних оглядів, яке являється структурним підрозділом КНП «МКЛ №3» ТМР. Наказом КНП «МКЛ №3» ТМР від 06.02.2023 № 49 внесено зміни у штатний розпис лікарні, а саме з 28.02.2023 скорочено штати лікарні шляхом виведення з штатного розпису закладу охорони здоров`я штатних одиниць посад по структурних підрозділах, зокрема і з відділення профілактичних медичних оглядів. Повідомлення/попередження про зміни істотних умов праці, про переведення на іншу роботу або можливе звільнення згідно з п.5, 6 ст. 36 чи п. 1 ст.40 Кодексу законів про працю України, ОСОБА_1 отримувала ще 07.02.2020 під особистий підпис. Окрім цього, під час реорганізації лікувального закладу у 2016 році, працівник ОСОБА_1 , також отримувала повідомлення про можливе звільнення у зв`язку з реорганізацією. Звертає увагу, що ОСОБА_1 протягом робочого періоду досить часто перебувала на лікарняному, зокрема протягом 2022 року було відкрито 10 листків непрацездатності, що унеможливлювало виконання нею своїх трудових обов`язків. Також були неодноразові зауваження з боку заввідділення до ОСОБА_1 щодо порушення трудової дисципліни, а саме систематичного запізнення на роботу. Проте, дисциплінарні стягнення на неї не накладалися, а робились лише усні зауваження від заввідділення, а також була доповідна записка на ім`я директора закладу та проведена бесіда з працівником ОСОБА_1 . Представник відповідача зазначає, що лікарня працює за Програмою медичних гарантій і отримує кошти за договорами з Національною службою здоров`я України (НСЗУ). НСЗУ оплачує надані медичні послуги згідно зі звітами про їх надання. З 2023 року скоротилось фінансування закладу, що стало причиною змін в організації виробництва і праці, а саме скорочення штату лікарні, відповідно й істотних умов праці необхідних для забезпечення цільового та раціонального використання коштів, приведення у відповідність штату закладу охорони здоров`я з визначеним фондом оплати праці, з врахуванням обсягу наданих медичних послуг. Наказом № 49 «Про зміни в штатному розписі» від 06.02.2023 було скорочено штатні одиниці посад по структурних підрозділах лікарні. Зокрема і посаду лікаря-невропатолога у відділенні профілактичних медичних оглядів з 28.02.2023. Беручи до уваги повідомлення/попередження про зміни істотних умов праці, про переведення на іншу роботу або можливе звільнення згідно з п.5, 6 ст. 36 чи п. 1 ст.40 Кодексу законів про працю України, ОСОБА_1 , яке остання отримувала ще 07.02.2020 під особистий підпис та керуючись Законом № 2136, який визначає особливості трудових відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, у період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» лікаря-невропатолога відділення профілактичних медичних оглядів ОСОБА_1 08.02.2023 було персонально повідомлено під підпис про зміну істотних умов праці та зміну умов оплати праці з попередженням про можливе звільнення чи переведення в умовах воєнного стану відповідно до наказу №50 від 07.02.2023. 16.02.2023 ОСОБА_1 в усній формі запропоновано переведення на вакантну посаду молодшої медичної сестри у закладі у зв`язку з виведенням штатної одиниці посади та попереджено про звільнення з 28.02.2023. Також, 28.02.2023 при видачі трудової книжки та інших документів про скорочення ОСОБА_1 запропоновано повторно вільну вакансію на що остання відповіла, що у неї вища медична освіта, яка не дозволяє їй погодитись на вакантну посаду, про що складені відповідні Акти. На момент звільнення ОСОБА_1 не було вільної вакансії з урахуванням її освіти, кваліфікації, досвіду тощо, а саме посади лікаря-невропатолога та немає на сьогоднішній день, тому ОСОБА_1 було запропоновано вільну вакансію, яка була у лікарні. Таким чином у відповідності до вимог закону, ОСОБА_1 пропонувалася робота на момент попередження і звільнення. Представник відповідача зауважує, що коли змінилася спеціальність, кваліфікація або посада, звільнення повинно проводитись за п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України в разі відмови від виконання роботи при зміні істотних умов праці у зв`язку із скороченням штату. Отже, трудовий договір, укладений на невизначений строк, може бути розірваний роботодавцем у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі скорочення чисельності або штату працівників, відповідно до п. 1 ст. 40 КЗпП України. Щодо питання переважного права залишення на роботі зазначає, що при тлумаченні ст. 49-2 КЗпП України видається, що під час вивільнення більше ніж одного працівника є необхідним аналіз усіх працівників, за підсумками якого може бути скорочено лише осіб, у яких таке переважне право відсутнє. Переважне право на залишення на роботі не є абсолютним та має розглядатися роботодавцем у випадках: якщо на посаді, яка скорочується та видаляється зі штатного розпису перебуває двоє чи більше працівників; якщо у штатному розписі наявна посада, яка за своєю суттю є аналогічною посаді, яка підлягає скороченню. При цьому ОСОБА_1 була єдиним лікарем-невропатологом у відділенні. На підставі вищевикладеного, відповідач вважає, що звільнення працівника ОСОБА_1 відбулося на законних підставах та не підлягає поновленню на роботі, а тому просить відмовити у задоволені позову ОСОБА_1 у повному обсязі.

10.05.2023 представник позивача ОСОБА_1 адвокат Семененко Л.М. подала суду заперечення на відзив, згідно якого викладені у відзиві відповідача обставини та факти позивач не визнає. Так окрім обґрунтувань вже зазначених у позовній заяві зазначає, що звільнення з посади в зв`язку із скороченням штату шляхом виведення із штатного розпису закладу охорони здоров`я штатних одиниць посад по структурних підрозділах та зміна істотних умов праці з попередженням про можливе звільнення чи переведення мають різну правову природу і, як наслідок, різний правовий режим звільнення. Також наголошує, що з врахуванням матеріалів справи можна дійти висновку про те, що в даному випадку мало місце не зміна істотних умов праці в умовах воєнного стану, а звільнення з посади відповідно до п.1 ст.40 КЗпП України в зв`язку із скороченням в 2023 році фінансування закладу, що стало причиною змін в організації виробництва і праці, а саме скорочення штату лікарні, про що не заперечує, а навпаки, вказує відповідач у своєму відзиві на позов. З приводу того, що вона потягом робочого періоду досить часто перебувала на лікарняному та того, що до неї були неодноразові зауваження щодо порушення трудової дисципліни, а саме систематичне запізнення на роботу позивач зазначає, що вказані обставини є надуманими і на її думку вказані відповідачем лише з метою - очорнити її як працівника КНП «МКЛ №3» ТМР та справити на суд враження щодо неї, як працівника, який неналежно виконував свої трудові обов`язки. Водночас, вона є інвалідом 3 групи і завжди належно виконувала свої обов`язки. При цьому факт її знаходження на лікарняному і кількість такого перебування ніяким чином не впливає на суть даного спору та підстав її звільнення, адже вона звільнена з посади на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України, а не на підставі п.3 ст.40 КЗпП України. Крім того, фактів порушення нею трудової дисципліни не було, а долучена до матеріалів відзиву доповідна записка зав.відділенням про її систематичні запізнення на роботу та необхідність в зв`язку з цим провести із нею бесіду не відповідає дійсності і на думку позивача складена не 21.12.2022, а на даний час, доказом чого є відсутність реєстрації даної доповідної записки. З огляду на викладене поросить позов задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10.07.2023, у прийнятті заяви представника позивача ОСОБА_1 адвоката Молень Р.Б. про зміну предмету позову, відмовлено.

Протокольною ухвалою суду від 24.07.2023 постановленою у судовому засіданні без видалення та занесеною до протоколу судового засідання замінено відповідача у справі з Комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня №3» Тернопільської міської ради на Комунальне некомерційне підприємства «Міська комунальна лікарня №3» Тернопільської міської ради.

24.07.2023 представник позивача адвокат Молень Р.Б. через канцелярію суду подав заяву, якою повідомив, що орієнтовний розмір судових витрат, які позивач очікує понести під час розгляду даної справи складається з розміру витрат на правничу допомогу адвоката та складає 10 000 грн. Фактичний розмір судових витрат буде повідомлено суду та надано на його підтвердження докази у порядку, передбаченому ч. 8 ст. 141 ЦПК України, протягом п?яти днів після ухвалення рішення суду.

02.08.2023 судом зареєстровано клопотання по зменшення розміру витрат і витрат на правову допомогу та відмову в задоволенні заяви.

У судовому засіданні представник позивача адвокат Молень Р.Б. позовні вимоги підтримав з підстав зазначених у позовній заяві та запереченнях на відзив та просив задовольнити позов у повному обсязі.

В судовомузасіданні представниквідповідача КНП«МКЛ №3»ТМР ГасайЮ.С.просила відмовитиу задоволенніпозову зпідстав,викладених увідзиві напозов.Додатково зазначила,що врученепозивачу письмовеповідомленнявід 07.02.2020, яким ОСОБА_1 попереджено під підпис про зміну істотних умов праці, реформування організації діяльності підприємства, зміни системи оплати та стимулювання праці, про переведення на іншу роботу або можливе звільнення згідно з п.6 ст.36 чи п.1 ст.40 КЗпП України фактично не було реалізоване, оскільки розпочалася епідемія covid та зі збільшенням кільності пацієнтів була неохідність у лікарях. Однак у 2023 році працівників посади, яких скорочувалися було повідомлено про зміни істотних умов праці і зміну умов праці в умовах воєнного часу, про переведення на іншу роботу або можливе звільнення згідно ст.3 ЗУ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши та оцінивши докази по справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав:

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 15 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з ч.1 ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частини 1, 2 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України).

Обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.

Таке порушення має бути реальним, обґрунтованим, стосуватися індивідуально виражених прав чи інтересів особи позивача з боку відповідача, яка стверджує про їх порушення.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 25.06.1996 закінчила Тернопільський державний медичний інститут ім. акад. І.Я. Горбачевського за спеціальністю лікувальна справа, що підтверджується Дипломом серія ЛА ВЕ №013360 виданим Тернопільським державним медичним інститутом.

Згідно з записів трудової книжки серії НОМЕР_1 , 04.09.2012 на підставі наказу №37-ос від 04.09.2012 ОСОБА_1 прийнята на посаду лікаря невропатолога в госпрозрахункове відділення профілактичних медичних оглядів Міської комунальної лікарні № 3 м. Тернополя в порядку переведення з Тернопільської міської комунальної лікарні швидкої допомоги; 02.12.2016 Міська комунальна лікарня № 3 реорганізована шляхом перетворення в комунальне некомерційне підприємство «Міська комунальна лікарня №3» Тернопільської міської ради на підставі рішення сьомої сесії скликання Тернопільської міської ради №7/7/11 від 21.04.2016; 02.01.2023 госпрозрахункове відділення профілактичних медичних оглядів перейменовано на відділення профілактичних медичних оглядів на підставі наказу №9-ос від 02.01.2023.

Також звказаної трудовоїкнижки вбачається,що 28.02.2023 ОСОБА_1 було звільненоз посадилікаря невропатолога відділення профілактичнихмедичних оглядів Комунального некомерційного підприємства «Міська комунальна лікарня №3» Тернопільської міської ради, у зв`язку із скороченням штату працівників на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України, згідно наказу № 42-к від 28.02.2023.

Так, відповідно до рішення Виконавчого комітету Тернопільської міської ради № 429 від 18.05.2016 «Про створення комісії по реорганізації Міської комунальної лікарні № 3», у зв`язку з реорганізацією шляхом перетворення міської комунальної лікарні № 3 у комунальне некомерційне підприємство «Міська комунальна лікарня №3», враховуючи рішення сесії міської ради від 21.04.2016 № 7/7/11 «Про реорганізацію Міської комунальної лікарні № 3» виконавчий комітет міської ради вирішив: створити комісію по реорганізації Міської комунальної лікарні № 3 згідно з додатком; комісії з реорганізації Міської комунальної лікарні № 3 провести заходи по реорганізації діяльності юридичної особи відповідно до вимог чинного законодавства; голові комісії забезпечити у встановленому порядку: повідомлення працівників закладу про можливе звільнення у зв`язку з реорганізацією відповідно до чинного законодавства України; повідомлення профспілкового комітету та державної служби зайнятості про реорганізацію та можливе вивільнення працівників Міської комунальної лікарні № 3; доручити відділу кадрового забезпечення Тернопільської міської ради повідомити головного лікаря Міської комунальної лікарні № 3 про можливе звільнення в зв`язку з реорганізацією відповідно до чинного законодавства України; голові комісії провести вивільнення працівників відповідно до чинного законодавства та затвердженого штатного розпису.

Наказом головного лікаря Міської комунальної лікарні № 3 Лазарчука Ю.В. від 18.05.2016 № 64 «Про створення комісії по реорганізації Міської комунальної лікарні № 3» доручено комісії, створеній Рішенням виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 18.05.2016р. № 429 (Список членів комісії в додатку до рішення виконавчого комітету від 18.05.2016р. № 429) провести заходи по реорганізації діяльності юридичної особи відповідно до вимог чинного законодавства. Старшому інспектору з кадрів ОСОБА_2 : повідомити працівників закладу про можливе звільнення у зв`язку з реорганізацією відповідно до чинного законодавства України; повідомити профспілковий комітет та державну службу зайнятості про реорганізацію та можливе вивільнення працівників Міської комунальної лікарні № 3. У разі скорочення чисельності або штату працівників під час реорганізації шляхом перетворення Міської комунальної лікарні № 3 в Комунальне некомерційне підприємство «Міська комунальна лікарня № 3» Тернопільської міської ради провести вивільнення працівників відповідно чинного законодавства та затвердженого штатного розпису.

Повідомленням працівників закладу про реорганізацію Міської комунальної лікарні №3 та про можливе звільнення у зв`язку з реорганізацією від 30.05.2016, адміністрація повідомила працівників госпрозрахункового відділення профілактичних медичних оглядів, що відповідно до Рішення сьомої сесії Тернопільської міської ради від 21.04.2016 № 7\7\11 «Про реорганізацію міської комунальної лікарні № 3» та Рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 18.05.2016 № 429 «Про створення комісії по реорганізації міської комунальної лікарні № 3»:

-припинено міську комунальну лікарню № 3 шляхом її реорганізації через перетворення в комунальне некомерційне підприємство «Міська комунальна лікарня № 3» Тернопільської міської ради.

-переведення працівників з Міської комунальної лікарні № 3 в Комунальне некомерційне підприємство «Міська комунальна лікарня № 3» Тернопільської міської ради буде здійснено згідно п.5 ст.36 КЗпП України.

-п.5 ст.36 КЗпП України - це припинення трудового договору в порядку переведення працівника, за його згодою, на інше підприємство, в установу чи організацію. Працівник звільняється у зв`язку з переведенням.

-просили повідомити відділ кадрів про свою згоду або відмову від переведення шляхом підписання відповідного рядка в цьому повідомленні. У разі згоди просили також подати відповідні заяви до відділу кадрів.

-у разі відмови повідомлено, що такий працівник підлягає звільненню із наданням пільг та компенсацій, передбачених законодавством про працю.

Із вказаним повідомленням ОСОБА_1 була ознайомлена 30.05.2016 про що свідчить її особистий підпис.

Згідно із статутом Комунального некомерційного підприємства «Міська комунальна лікарня № 3» Тернопільської міської ради затвердженого рішенням міської ради від 24.02.2017 №7/14/39, Комунальне некомерційне підприємство «Міська комунальна лікарня №3» Тернопільської міської ради, є правонаступником прав та обов`язків Міської комунальної лікарні № 3, створеної на підставі рішення сесії Тернопільської міської ради від 22.12.1998.

Наказом директора Комунального некомерційного підприємства «Міська комунальна лікарня № 3» Тернопільської міської ради ОСОБА_3 від 03.02.2020 № 23 «Про попередження працівників», створено комісію з питань реформування організації діяльності підприємства у складі згідно додатку № 1. Доручено комісії: вжити заходів в термін до 10.02.2020 щодо попередження працівників підприємства (згідно тарифікаційного списку) про зміни істотних умов праці, реформування організації діяльності підприємства, зміни системи сплати та стимулювання праці, про переведення на іншу роботу або можливе звільнення згідно з п.6 ст.36 чи п.1 ст.40 Кодексу законів про працю України, не раніше ніж за два місяці, починаючи з дня попередження; забезпечити дотримання трудового законодавства щодо гарантій прав працівників в період реформування організації діяльності підприємства.

07.02.2020 ОСОБА_1 лікаря невропатолога госпрозрахункового відділення профілактичних медичних оглядів Комунального некомерційного підприємства «МКЛ№3» ТМР попереджено під підпис про зміну істотних умов праці, реформування організації діяльності підприємства, зміни системи оплати та стимулювання праці, про переведення на іншу роботу або можливе звільнення згідно з п.6 ст.36 чи п.1 ст.40 КЗпП України, не раніше, ніж за два місяці, починаючи з дня попередження.

Як вбачаєтьсяз наказудиректора Комунальногонекомерційного підприємства«Міська комунальналікарня №3»Тернопільської міськоїради ЛазарчукаЮ.В. від06.02.2023№ 49«Про змінив штатномурозписі»,з 28.02.2023скорочено штатиКНП «Міськакомунальна лікарня№ 3»ТМР шляхомвиведення зштатного розписузакладу охорониздоров`я штатниходиниць посадпо структурнихпідрозділах згіднонаступного переліку: з відділення профілактичних медичних оглядів виведено з поміж іншого: 1,00 штатної одиниці посади «Лікаря-невропатолога» (код за Класифікатором професій ДК 003-2010 - «2221.2», код ЗКППТР - «20371»).

Відповідно до наказу директора Комунального некомерційного підприємства «Міська комунальна лікарня № 3» Тернопільської міської ради Лазарчука Ю.В. від 07.02.2023 № 50 «Про повідомлення працівників щодо зміни істотних умов праці», доручено: відділу кадрів підготувати і вручити під підпис персональні письмові повідомлення про зміну істотних умов праці та зміну умов оплати праці з попередженням працівників про можливе звільнення чи переведення в умовах воєнного стану в термін до 17.02.2023; забезпечити дотримання трудового законодавства щодо гарантій прав працівників в період змін істотних умов праці.

08.02.2023 ОСОБА_1 лікаря невропатолога госпрозрахункового відділення профілактичних медичних оглядів Комунального некомерційного підприємства «МКЛ№3» ТМР повідомлено під підпис про зміну істотних умов праці та зміну умов оплати праці в умовах воєнного часу, про переведення на іншу роботу або можливе звільнення згідно ст. 3 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-ІХ.

Згідно з актом Комунального некомерційного підприємства «Міська комунальна лікарня № 3» Тернопільської міської ради № 1 від 16.02.2023 «Про повідомлення ОСОБА_1 щодо вакантних посад та попередження щодо звільнення у зв`язку із виведенням штатної одиниці посади лікаря-невропатолога із штатного розпису КНП «МКЛ №3» ТМР», складеного та підписаного старшим інспектором з кадрів, ОСОБА_4 та інспектором з кадрів, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , лікарю-невропатологу відділення профілактичних медичних оглядів, ОСОБА_1 , в усній формі запропоновано переведення на вакантну посаду молодшої медичної сестри у закладі охорони здоров`я КНП «МКЛ №3» ТМР, у зв`язку з виведення штатної одиниці посади «Лікаря- невропатолога» із відділення профілактичних медичних оглядів штатного розпису КНП «Міська комунальна лікарня №3» ТМР згідно наказу по лікарні № 50 від 07.02.2023. Отримавши усно відмову від запропонованої посади, ОСОБА_1 , попереджено про звільнення 28.02.2023 згідно п.1 ст.40 КЗпП України.

Як вбачається із типового штатного на 2023 рік Комунального некомерційного підприємства «Міська комунальна лікарня № 3» Тернопільської міської ради, з відділення профілактичних медичних оглядів виведено 1 штатну одиницю посади «Лікаря-невропатолога».

Наказом директора Комунального некомерційного підприємства «Міська комунальна лікарня № 3» Тернопільської міської ради Лазарчука Ю.В. від 28.02.2023 № 42-к «Про звільнення ОСОБА_1 », звільнено ОСОБА_1 , лікаря-невропатолога відділення профілактичних медичних оглядів 28.02.2023 у зв`язку з скороченням штату працівників, п.1 ст. 40 КЗпП України. Код за Класифікатором професій ДК 003-2010 - 2221.2 «Лікар-невропатолог», код ЗКППТР - «20371». Доручено бухгалтерії провести розрахунок з ОСОБА_1 за 17 календарних днів невикористаної щорічної відпустки та виплатити вихідну допомогу у розмірі середнього місячного заробітку. Підстава: Наказ «Про зміни в штатному розписі» від 06.02.2023 № 49; Наказ «Про повідомлення працівників щодо зміни істотних умов праці» від 07.02.2023 № 50.

Як слідує з акту Комунального некомерційного підприємства «Міська комунальна лікарня № 3» Тернопільської міської ради № 2 від 28.02.2023 «Про повідомлення ОСОБА_1 щодо вакантних посад у КНП «МКЛ №3» ТМР», складеного та підписаного старшим інспектором з кадрів, ОСОБА_4 та інспектором з кадрів, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , лікарю-невропатологу, ОСОБА_1 , при видачі документів, що засвідчували трудові відносини, а саме трудової книжки та копії наказу про скорочення було в усній формі ще раз наголошено про вакантну посаду молодшої медичної сестри у закладі охорони здоров`я КНП «МКЛ №3» ТМР. Однак, від запропонованої вакансії, ОСОБА_1 відмовилась, аргументуючи тим, що у неї вища медична освіта, яка не дозволяє їй погодитись на вакантну посаду молодшої медичної сестри.

Відповідно до довідки №11 від 02.03.2023 виданої Комунальним некомерційним підприємством «Міська комунальна лікарня № 3» Тернопільської міської ради, загальна сума доходу ОСОБА_1 , за основним місцем роботи лікаря невропатолога за період з вересня 2022 року по лютий 2023 року становить 146343,05 грн.

Згідно з довідкою №16 від 10.04.2023 виданою Комунальним некомерційним підприємством «Міська комунальна лікарня № 3» Тернопільської міської ради, ОСОБА_1 , працювала в Комунальному некомерційному підприємстві «Міська комунальна лікарня № 3» Тернопільської міської ради: з 04.09.2012 на посаді лікаря-невропатолога госпрозрахункового відділення профілактичних медичних оглядів (наказ № 37-ос від 04.09.2012р.); з 02.01.2023р. на посаді лікаря-невропатолога відділення профілактичних медичних оглядів (наказ № 9-ос від 02.01.2023р.); 28.02.2023 звільнена з роботи згідно наказу по лікарні № 42-к від 28.02.2023. Середньомісячний заробіток становить 20 000 грн, зокрема за січень 2023 року - 20 000 грн, за лютий 2023 року - 20 000 грн.

Відповідно до довідки № 36 від 14.07.2023 виданої Комунальним некомерційним підприємством «Міська комунальна лікарня № 3» Тернопільської міської ради, ОСОБА_1 , працювала в Комунальному некомерційному підприємстві «Міська комунальна лікарня № 3» Тернопільської міської ради: з 04.09.2012р. на посаді відділення профілактичних медичних оглядів лікаря-невропатолога госпрозрахункового (наказ № 37-ос від 04.09.2012); з 02.01.2023р. на посаді лікаря-невропатолога відділення профілактичних медичних оглядів (наказ № 9-ос від 02.01.2023). 28.02.2023 звільнена з роботи згідно наказу по лікарні № 42-к від 28.02.2023. Сума заробітної плати, яку отримала ОСОБА_1 за грудень 2022 рік становить 19 183,87 грн., за січень 2023 року становить 20 000,00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

В силу положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Основоположні засади реалізації права на працю визначені положеннями ст. 43 Конституції України, якою закріплено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Відповідно до ст. 1 КЗпП України, законодавство про працю встановлює високий рівень умов праці, всемірну охорону трудових прав працівників.

Однією з гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у ст. 5-1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Згідно із частинами 1-3 статті 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю.

Порядок розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу врегульований ст. 40 КЗпП України.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України передбачено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Відповідно до ч. 2 ст. 40 КЗпП України звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Судом встановлено,що наказом директора Комунального некомерційного підприємства «Міська комунальна лікарня № 3» Тернопільської міської ради Лазарчука Ю.В. від 06.02.2023 № 49 «Про зміни в штатному розписі», з 28.02.2023 з відділення профілактичних медичних оглядів Комунального некомерційного підприємства «Міська комунальна лікарня № 3» Тернопільської міської ради виведено 1,00 штатної одиниці посади «Лікаря-невропатолога».

28.02.2023 затверджено типовий штатний на 2023 рік Комунального некомерційного підприємства «Міська комунальна лікарня № 3» Тернопільської міської ради, з якого слідує вилучення 1 штатної одиниці посади «Лікаря-невропатолога».

З наведеного слідує, що у Комунальному некомерційному підприємстві «Міська комунальна лікарня № 3» Тернопільської міської ради мали місце зміни в організації виробництва і праці, які обумовили скорочення чисельності штату працівників.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган, фізична особа, яка використовує найману працю, пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації, у фізичної особи.

Виходячи з тлумачення частини першої статті 40 КЗпП України, частин першої та третьої статті 49-2 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці зобов`язаний запропонувати працівникові всі наявні вакантні посади, які він може обіймати відповідно до своєї кваліфікації.

В п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 №9Про практику розгляду трудових спорів роз`яснено, що розглядаючи трудові спори, пов`язані зі звільненням за п. 1 ст. 40 КЗпП України, суди зобов`язані з`ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджався він за два місяці про наступне вивільнення.

Як вбачається з матеріалів справи 08.02.2023 ОСОБА_1 лікаря невропатолога госпрозрахункового відділення профілактичних медичних оглядів Комунального некомерційного підприємства «МКЛ№3» ТМР повідомлено під підпис про зміну істотних умов праці та зміну умов оплати праці в умовах воєнного часу, про переведення на іншу роботу або можливе звільнення згідно ст. 3 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-ІХ.

Разом з тим, суд звертає увагу, що зміна істотних умов праці за своїм змістом не тотожна звільненню у зв`язку із зміною організації виробництва і праці, скороченням чисельності або штату працівників на підставі пункту 1 частини 1 статті 40 КЗпП.

Так, згідно з пунктом 1 частини першої статті 40КЗпП України самостійними підставами, серед інших, змін в організації виробництва та праці визначено, зокрема, скорочення штату працівників.

Штат працівників - це сукупність посад, установлених штатним розписом підприємства. Тому скорочення штату являє собою зміну штатного розпису за рахунок ліквідації певних посад або зменшення кількості штатних одиниць за певними посадами.

Водночас зміною істотних умов праці є зміна зокрема: систем та розмірів оплати праці,

пільг та компенсацій, передбачених колективним договором, локальними актами або чинним законодавством, режиму роботи (дистанційна, надомна робота, гнучкий режим тощо), встановлення або скасування неповного робочого часу, зміна робочого часу та часу відпочинку, графіків змінності, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад, зміну посадових обов`язків, зміна строку трудового договору.

Якщо колишні (попередні) істотні умови праці не може бути збережено, а працівник не згоден на продовження роботи на нових умовах, то трудовий договір припиняється за пунктом 6 статті 36 цього Кодексу.

Зміна істотних умов праці передбачає, що працівник продовжить роботу за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою, але у нових умовах праці. Пропозиція іншої роботи на підприємстві не є зміною істотних умов праці.

Зміною істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою, викликаною змінами в організації виробництва і праці, визнається раціоналізація робочих місць, введення нових форм організації праці, в тому числі перехід на бригадну форму організації праці і впровадження передових методів тощо.

Суд зауважує, що зміна істотних умов праці та зміна організації виробництва і праці, зокрема скорочення штату працівників породжує різні правові наслідки для працівника.

Зокрема, якщо при зміні істотних умов праці працівник продовжує роботу за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою, то при скорочені штату працівників, відбувається звільнення працівника або ж переведення на іншу посаду.

Таким чином суд вважає, що повідомлення від 08.02.2023 є не належним повідомленням ОСОБА_1 про наступне звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, скорочення штату працівників, оскільки згідно його змісту остання попереджалась про зміну істотних умов праці та зміну умов оплати праці в умовах воєнного часу, про переведення на іншу роботу або можливе звільнення згідно ст. 3 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 №2136-ІХ.

Проте жодних змін умов праці чи змін в оплаті праці для ОСОБА_1 не відбувалось.

Більше того, ст. 3 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» на яку міститься посилання у повідомленні від 08.02.2023 регулює порядок переведення працівника на іншу роботу у період дії воєнного стану, а не звільнення працівників, у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, скорочення штату працівників.

Також, як вбачається з наказу Комунального некомерційного підприємства «Міська комунальна лікарня № 3» Тернопільської міської ради Лазарчука Ю.В. від 28.02.2023 № 42-к «Про звільнення ОСОБА_1 » такий прийнятий в тому числі на підставі Наказу «Про зміни в штатному розписі» від 06.02.2023 № 49, проте в матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_1 була ознайомлена із вказаним із наказом «Про зміни в штатному розписі» від 06.02.2023 № 49 та була проінформована про скорочення штату працівників Комунального некомерційного підприємства «Міська комунальна лікарня № 3» Тернопільської міської ради.

Суд враховує, що законодавством про працю не передбачена форма та спосіб попередження працівника про скорочення штату працівників, проте зазначає, що втручання роботодавця у трудові права працівника повинне співвідноситися із принципом юридичної (правової) визначеності, як одним із основоположних елементів верховенства права, серед іншого вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів (рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 28 жовтня 1999 року у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania), заява № 28342/95).

Одним із елементів конституційного принципу верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями; обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної (абзац шостий підпункту 4.3 пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 27.02.2018 № 1-р/2018)

Принцип юридичної визначеності вимагає чіткості, зрозумілості й однозначності правових норм, зокрема їх передбачуваності (прогнозованості) та стабільності.

Юридичну визначеність необхідно розуміти через такі її складові: чіткість, зрозумілість, однозначність норм права; право особи у своїх діях розраховувати на розумну та передбачувану стабільність існуючого законодавства та можливість передбачати наслідки застосування норм права (законні очікування).

З огляду на вище викладене, суд приходить до висновку, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази того, що ОСОБА_1 у відповідності до ст. 49-2 КЗпП України попереджалась у встановлено законом порядку про наступне вивільнення, у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, скорочення штату працівників.

При цьому, суд не бере до уваги повідомлення від 07.02.2020, яким ОСОБА_1 попереджено під підпис про зміну істотних умов праці, реформування організації діяльності підприємства, зміни системи оплати та стимулювання праці, про переведення на іншу роботу або можливе звільнення згідно з п.6 ст.36 чи п.1 ст.40 КЗпП України, оскільки з моменту такого попередження пройшов тривалий період часу, зокрема 3 роки, таке не у було реалізоване роботодавцем, а ОСОБА_1 продовжила працювати на посаді лікаря невропатолога в Комунальному некомерційного підприємства «Міська комунальна лікарня № 3» Тернопільської міської ради.

Конвенцією Міжнародної організації праці про припинення трудових відносин з ініціативи роботодавця 1982 року у пункті «а» частини 2 статті 9 визначено, що тягар доведення наявності законної підстави для звільнення, як це визначено в статті 4 цієї Конвенції, лежить на роботодавці.

Відповідно до ч.6 ст.81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява №26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.

Згідно зі ст.263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що наказ Комунального некомерційного підприємства «Міська комунальна лікарня № 3» Тернопільської міської ради № 42-к від 28.02.2023 Про звільнення ОСОБА_1 є незаконним та підлягає скасуванню, оскільки звільнення позивача на підставі п. 1 ч. 1ст.40КЗпП України відбулося з порушенням трудового законодавства, відтак позивач ОСОБА_1 підлягає поновленню на роботі на посаді лікаря невропатолога в госпрозрахункове відділення профілактичних медичних оглядів Комунального некомерційного підприємства «Міська комунальна лікарня № 3» Тернопільської міської ради.

Оскільки суд дійшов висновку про незаконність звільнення позивача, то в порядку ст.235 КЗпП України позивач має право на стягнення на свою користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Так, середній заробіток працівника визначається відповідно до ст. 27 Закону України «Про оплату праці»за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995 (далі за текстом Порядок).

Відповідно до абз. 3 п. 2 Порядку середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу працівника обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана виплата, тобто, що передують дню звільнення працівника з роботи.

Згідно з п. 5 Порядку нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

За змістом абз. 2 п. 8 Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства (абз. 3 п. 8 Порядку).

Крім того, положеннями р. ІІІ Порядку № 100передбачені виплати, які підлягають і не підлягають урахуванню (зокрема, одноразові виплати, соціальні виплати, окремі види премій тощо) при обчисленні середньої заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплати за час вимушеного прогулу. Зокрема не підлягають урахуванню відпускні та лікарняні.

Такий правовий висновок викладений Верховним Судом України у постанові від 14.09.2016 у справі № 523/18850/14-ц.

Як вбачається із довідок виданих Комунальним некомерційним підприємством «Міська комунальна лікарня № 3» Тернопільської міської ради, сума заробітної плати, яку отримала ОСОБА_1 за грудень 2022 рік становить 19 183,87 грн., за січень 2023 року становить 20 000,00 грн. Таким чином за грудень 2022 - січень 2023 року ОСОБА_1 нарахована заробітна плата у розмірі 39183,87 грн.

Разом з тим до такого розміру заробітної плати входять також виплати, які не підлягають врахуванню при обчисленні середньої заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплати за час вимушеного прогулу, а саме, лікарняні.

Як вбачається з розрахункового листа за грудень 2022 року, ОСОБА_1 виплачено лікарняні за перших 5 днів у розмірі 3081,95 грн.

З урахуванням викладених обставин суд доходить висновку, що сума заробітної плати, яка підлягає врахуванню при обчисленні середньої заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплати за час вимушеного прогулу становить 36101,92 грн (39183,87 грн - 3081,95 грн. = 36101,92 грн).

Також, як слідує із розрахункових листів за грудень 2022 року та січень 2023 загальна кількість робочих днів за період з 01.12.2022 до 31.01.2023 становить 37 дні, відтак середньоденний заробіток ОСОБА_1 складає 975,72 грн (36101,92 грн / 37 днів = 975,72 грн).

При цьому період вимушеного прогулу становить з 28.02.2023 (день звільнення позивача) по 02.08.2023 (дата ухвалення судового рішення), а тому кількість робочих днів вимушеного прогулу складає 112 днів, з врахуванням п`ятиденного робочого дня, та того, що відповідно до статті 6 ЗУ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», стаття 73КЗпП щодо святкових (неробочих) днів під час дії воєнного стану не застосовується.

За таких обставин, суд доходить висновку, що середній заробіток ОСОБА_1 за час вимушеного прогулу за період з 28.02.2023 до 02.08.2023 становить 109 280,64 грн (975,72 грн х 112 дні = 109 280,64 грн) (за вирахуванням визначених законом податків і зборів).

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Враховуючи наведене, зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв`язок у сукупності, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Міська комунальна лікарня №3» Тернопільської міської ради про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу підлягає до задоволення в повному обсязі.

Також, враховуючи положення статті 430 Цивільного процесуального кодексу України, суд допускає негайне виконання рішення в частині поновлення позивача на роботі та стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за один місяць.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст.133ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Частина 1 ст. 141 ЦПК Українивизначає, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч. 6ст. 141 ЦПК України).

Згідно з вимогами ст.5Закону України«Про судовийзбір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Враховуючи те, що позивачем заявлено одну вимогу немайнового характеру про поновлення на роботі та одну вимогу майнового характеру стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, за розгляд даної справи необхідно сплатити судовий збір у розмірі 2166,40 грн. Відтак, оскільки позов задоволено повністю, а позивач звільнена від сплати судового збору, суд приходить до висновку, що судовий збір у сумі 2166,40 грн слід стягнути з відповідача на користь держави.

Керуючись ст.4,12,13,76-82,89,133ч.1,141ч.1,259,263-265,273,354,430 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Міська комунальна лікарня №3» Тернопільської міської ради про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати наказ Комунального некомерційного підприємства «Міська комунальна лікарня № 3» Тернопільської міської ради № 42-к від 28.02.2023 Про звільнення ОСОБА_1 .

Поновити ОСОБА_1 , на посаді лікаря невропатолога в госпрозрахункове відділення профілактичних медичних оглядів Комунального некомерційного підприємства «Міська комунальна лікарня № 3» Тернопільської міської ради.

Стягнути з Комунального некомерційного підприємства «Міська комунальна лікарня №3» Тернопільської міської ради на користь ОСОБА_1 , середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 28.02.2023 до 02.08.2023 у сумі 109280 (сто дев`ять тисяч двісті вісімдесят) гривень 64 (шістдесят чотири) копійок (за вирахуванням визначених законом податків і зборів).

Стягнути з Комунального некомерційного підприємства «Міська комунальна лікарня №3» Тернопільської міської ради на користь держави судовий збір у сумі 2166 (дві тисячі сто шістдесят шість) гривень 40 (сорок) копійок.

Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі та стягнення середнього заробітку за один місяць допустити до негайного виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення суду складено 07.08.2023.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Комунальне некомерційне підприємство «Міська комунальна лікарня №3» Тернопільської міської ради, код ЄДРПОУ 02001334, адреса місця знаходження: вул.Волинська, 40 м. Тернопіль, 46027.

Головуючий суддяН. Р. Кунець