Рішення

від 03.08.2023 по справі 902/685/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" серпня 2023 р. м. Вінниця Cправа № 902/685/23

Господарський суд Вінницької області у складі:

головуючий суддя Міліціанов Р.В.,

при секретарі Московчук Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Фермерського господарства "Сад України", с. Новий Глібів, Новоушицький район, Хмельницька область, 32610, код - 32324473

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛЮС ГУРМАН", урочище Гурман, буд. 1, кім. 7, с. Іванівці, Барський район, Вінницька область, 23013, код - 42169150

про стягнення 349 469,36 грн заборгованості

за участю представників:

позивача: не з`явився

відповідача: Радзієвський Андрій Миколайович

В С Т А Н О В И В :

19.05.2023 року до Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява (б/н від 15.05.2023 року) (вх.канц. № 683/23 від 19.05.2023 року) Фермерського господарства "Сад України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛЮС ГУРМАН" про стягнення 349 469,36 грн заборгованості, з яких 300 840, 37 грн боргу та 48 628,99 грн пені за договором купівлі-продажу сільськогосподарської продукції б/н від 01.11.2021 року.

Ухвалою суду від 23.05.2023 року відкрито провадження у справі № 902/685/23 за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 15.06.2023 року.

07.06.2023 року до суд увід представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вих. № 5-05-23п від 01.05.2023 року).

07.06.2023 року до суду від представника відповідача надійшла заява (№6-05-23п від 05.05.2023 року) про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

12.06.2023 року до суд від представника позивача надійшла заява (б/н від 12.06.2023 року) (вх.канц. № 01-34/5676/23) про проведення розгляду справи без участі уповноваженого представника ФГ "Сад України" на підставі наданих до суду матеріалів.

Ухвалою суду від 13.06.2023 року забезпечено участь уповноваженого представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛЮС ГУРМАН" в судовому засіданні 15.06.2023 року в режимі відеоконференції у приміщенні Барського районного суду Вінницької області (зал ВКЗ).

У судовому засіданні 15.06.2023 року судом постановлено ухвалу про відкладення розгляду справи на 03.08.2023 року, на підставі ч. 1 ст. 216 ГПК України.

Ухвалою суду від 22.06.2023 року повідомлено учасників справи про дати наступного судового засідання.

03.08.2023 року на електронну адресу суду від представника відповідача надійшли письмові пояснення (б/н від 02.08.2023 року).

03.08.2023 року до суду від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив (б/н від 26.06.2023 року).

У судовому засіданні 03.08.2023 року прийняв участь представник відповідача. Представник позивача правом участі в судовому засіданні не скористався, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином.

Щодо обізнаності позивача про судове засідання, суд зазначає наступне.

Згідно інформації отриманої з офіційного сайту АТ "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, адресована позивачу ухвала значиться, що 29.06.2023 року "відправлення вручено особисто".

Згідно із ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи положення ст.ст. 13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними у ній матеріалами і документами.

Стислий виклад процесуальних позицій сторін.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, про укладення між Фермерським господарством "Сад України" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПЛЮС ГУРМАН" договору купівлі-продажу сільськогосподарської продукції б/н від 01.11.2021 року.

В зв`язку з неналежним виконанням Товариством з обмеженою відповідальністю "ПЛЮС ГУРМАН" договору купівлі-продажу сільськогосподарської продукції б/н від 01.11.2021 року, в частині оплати поставленого товару утворилась заборгованість.

Враховуючи викладене, Фермерське господарство "Сад України" звернулось з позовом до суду про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛЮС ГУРМАН" 300 840, 37 грн боргу та 48 628,99 грн пені за договором купівлі-продажу сільськогосподарської продукції б/н від 01.11.2021 року.

У відзиві на позовну заяву відповідач заявлені позовні вимоги не визнає та зазначає, що оплата товару, що поставляється Продавцем відповідно до умов укладеного договору, здійснюється Покупцем шляхом перерахування безготівкових коштів в гривнях України на поточний рахунок Продавця наступним чином:

- 86% від суми здійснюється за фактом відвантаження. Можлива попередня оплата.

- 14% від суми - після отримання оригіналів документів та реєстрації податкової накладної в ЄРПН.

Тобто обов`язок відповідача по оплаті залишку - 14 відсотків від суми був пов`язаний із моментом зустрічного виконання позивачем свого обов`язку по наданню визначеного договором переліку документів.

При цьому, позивачем в якості доказу виконання умов 3.2, та 5.1 Договору надано лише претензію, датовану 08.03.2023 року, до якої було долучено квитанцію про реєстрацію податкової накладної та решти визначених умовами п. 3.2 Договору від 01.11.2021 року документів позивачем відповідачу не надано.

Окрім того, відповідач заперечує проти нарахованих позивачем штрафних санкцій, вказуючи на різні строки розрахунку пені (т. 1, а.с. 49-55).

У відповіді на відзив позивач підтримує заявлені позовні вимоги та вважає доводи відповідача безпідставними, оскільки саме копія видаткової накладної від 18.11.2021 року № 8 на постачання соняшнику та копія довіреності Покупця № 243 від 18.11.2021 року, свідчать про те, що умови н. 3.2 договору були виконані позивачем.

При цьому відповідач належним чином підписав та завірив печаткою вище вказані документи, тобто на момент поставки товару відповідач підтвердив виконання позивачем вимог п. 3.2 Договору.

Щодо посилання відповідача на різні строки розрахунку пені позивач зазначає, що у квитанції про реєстрацію податкової накладної від 19.01.2023 року вказано, що документ доставлено до районного рівня 17.01.2023 року, це означає, що фактично податкова накладна зареєстрована саме 17.01.2023 року.

У письмових поясненнях поданих до суду відповідач заперечує проти позову та просить суд відмовити у його задоволенні.

Із наявних у справі та досліджених судом доказів слідує, 01.11.2021 року між Фермерським господарством "Сад України" (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПЛЮС ГУРМАН" (Покупець) укладено договір купівлі-продажу сільськогосподарської продукції (т. 1, а.с. 21).

Відповідно п. 1.1. Договору Продавець зобов`язується поставити Покупцю товар власного виробництва - с/г продукцію, а Покупець зобов`язується прийняти цей товар та оплатити його за встановленими цінами відповідно до умов договору та видаткових накладних.

Ціна договору становить загальну вартість (ціну) товару, поставленого в період дії цього договору відповідно до видаткових накладних (п. 2.1 Договору).

Остаточна кількість та вартість товару буде визначена у накладних на відпуск товару та/або актах приймання-передачі, які є невід`ємною частиною цього договору. Остаточна ціна договору може змінюватися та становить сумарну вартість поставленого товару згідно накладних підписаних належними представниками обох сторін, та скріпленими печатками сторін, які є невід`ємною частиною договору (п. 2.2. Договору).

Базисом поставки товару, якщо інше не передбачено додатками до цього договору, вважається EXW - франко-склад, за адресою: Хмельницька область, Новоушицький район, село Новий Глібів, відповідно до правил ІНКОТЕРМС в редакції 2010 року (п. 3.1 Договору).

За замістом п. 3.2 Договору разом із товаром Продавець зобов`язаний надати -договір купівлі-продажу; товарну накладну; податкову накладну та квитанцію про їі реєстрацію, витяг ЄДР станом на поточний місяць, свідоцтво про державну реєстрацію або виписку суб`єкта підприємницької діяльності, витяг з реєстру платників ПДВ, довідку з реєстру платників єдиного податку станом на поточний рік, довідку з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та/або Державної служби з питань геодезії та кадастру та/або органів місцевого самоврядування, про площу та склад сільськогосподарських угідь; форму 4 СГ із квитанцією про прийняття; форму 29 СГ із квитанцією про прийняття; форма 37 СГ із квитанцією про прийняття; декларацію платника єдиного податку й квитанцію про її отримання. Всі вищевказані документи мають бути завірені підписом керівника та печаткою на кожній сторінці.

Покупець зобов`язаний надати Продавцю довіреність на отримання Товару і зробити відмітку про отримання товару у видатковій накладній Продавця (п. 3.3 Договору).

Приймання товару по кількості та якості проводиться Покупцем в момент його передачі від Продавця на умовах EXW (франко-склад Продавця) згідно накладних (актів приймання - передачі). Акт про виявлення недоліків по кількості та якості товару складається за обов`язкової участі представників Продавця і Покупця (п. 4.1 Договору).

Згідно п. 5.1 Договору оплата товару, що поставляється Продавцем відповідно до умов даного договору, здійснюється Покупцем шляхом перерахування безготівкових коштів в гривнях України на поточний рахунок Продавця наступним чином:

- 86% від суми здійснюється за фактом відвантаження. Можлива попередня оплата.

-14% від суми - після отримання оригіналів документів та реєстрації податкової накладної в ЄРПН.

Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (п. 6.1 Договору).

Відповідно п. 7.2 Договору за невиконання своїх обов`язків щодо оплати товару, Покупець несе відповідальність у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від невиплаченої суми за кожний день такого невиконання.

На виконання вимог договору позивачем було передано відповідачу соняшник урожаю 2021 року у кількості 131,00 тонн на загальну суму 2 449 700,18 грн у тому числі ПДВ 300 840,37 грн, що підтверджується видатковою накладною № 8 від 18.11.2021 року (т. 1, а.с.24).

Позивачем виставлено відповідачу рахунок на оплату № 8 від 18.11.2021 року (т. 1, а.с.25).

Доставка товару проводилась транспортом відповідача, що підтверджується товарно-транспортними накладними № 7 та № 8 від 18.11.2021 року (т. 1, а.с.26-28).

Отримання продукції уповноваженою особою відповідача підтверджується довіреністю № 243 від 18.11.2021 року (т. 1, а.с. 29).

Відповідачем здійснено часткову оплату за товар в суму 2 148 859,81 грн, що підтверджено платіжною інструкцією № 791 від 18.11.2021 року на суму 2 148 859,81 грн (т. 1, а.с. 30).

Заборгованість відповідача перед позивачем станом на 01.12.2021 року складає 300 840,37 грн.

Зазначена заборгованість підтверджується обопільно підписаним актом звірки взаєморозрахунків за листопад 2021 року (т. 1, а.с.31).

Позивачем складено податкову накладну № 8 від 18.11.2021 року на загальну суму 2 449 700,18 грн. (в т.ч. ПДВ 300840,37 грн.), яку було надіслано для реєстрації до Єдиного реєстру податкових накладних (т. 1, а.с. 22).

16.12.2021 року комісією ГУ ДПС у Хмельницькій області, яка приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення № 3536597/32324473, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної від 18.11.2021 року № 8 в ЄРПН.

Податкова накладна № 8 від 18.11.2021 року зареєстрована у Єдиному реєстрі податкових накладних, про що свідчить квитанція № 2 від 19.01.2023 року (відправник: Автоматизована система «Єдине вікно подання електронних документів» ДПС України).

08.03.2023 року позивачем на адресу відповідача направлено претензію, з вимогою сплатити заборгованість в сумі 300 840,37 грн (т. 1, а.с. 19).

Претензію отримано відповідачем 17.03.2023 року.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог та надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.

Частинами 1 та 2 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України) однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 662 ЦК України, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Згідно положень ч. 1 ст. 692 цього ж кодексу, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Кожна зі сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.

Оцінюючи надані сторонами докази та зміст заперечень відповідача суд враховує, що факт отримання товару на підставі видаткової накладної № 8 від 18.11.2021 року не оспорювався.

Дійсно положеннями п. 3.2 Договору передбачено обов`язок Продавця одночасно надання інших товаросупровідних документів.

В силу вимог ч. 2 ст. 662 ЦК України, продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Згідно приписів ст. 666 ЦК України, якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання.

Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

Однак, протягом тривалого періоду часу з моменту отримання товару (близько 1,5 роки), після отримання претензії 17.03.2023 року та до моменту звернення до суду відповідачем не висловлено жодних заперечень з приводу обсягу переданих документів одночасно з поставкою товару.

Також, відповідач не скористався визначеним ст. 666 ЦК України правом встановлення розумного строку для передання супровідних документів; відмови від договору купівлі-продажу та повернення товару продавцеві.

Отже, доводи відповідача щодо відсутності підстав для оплати повної вартості переданого товару суперечить положенням законодавства та поведінці у спірних договірних правовідносинах.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Добросовісність - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), базується на римській максимі - «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium - принцип добросовісності.

Матеріали справи не містять доказів використання відповідачем права на притримання оплати, повідомлення позивача про намір вчинення таких дій, а також зауважень щодо якості переданого товару або обсягу супровідних документів.

Тому, суд критично оцінює непослідовну поведінку відповідача та відхиляє доводи, покладені в основу заперечень проти задоволення позовних вимог.

Крім того, за ч. 1 ст. 538 ЦК України виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання (зустрічне виконання зобов`язання).

Виконання сторонами договору купівлі-продажу своїх обов`язків має зустрічний характер, тому невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару є підставою застосування статті 538 ЦК України, відповідно до положень якої продавець має право зупинити виконання своїх обов`язків за договором або відмовитися від його виконання частково або повністю. Водночас, стаття 538 ЦК України не містить положень щодо звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання, яке мало місце під час дії договору (Постанова КГС ВС від 06 квітня 2021 року у справі №910/2188/20).

Тобто, у договірних відносинах купівлі-продажу саме зобов`язання з поставки та оплати товару можуть вважатися зустрічними.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Положення Договору купівлі-продажу сільськогосподарської продукції б/н від 01.11.2021 року не ставлять у залежність проведення розрахунку у розмірі 14% вартості поставленого товару з фактом передачі передбачених п. 3.2. Договору документів.

Тому, у даному випадку такі договірні зобов`язання сторін не можуть вважатись зустрічними.

Достатніми підставами для проведення повного розрахунку є факт отримання оригіналів документів та реєстрацію податкової накладної.

Враховуючи отримання оригіналу видаткової накладної та не вчинення з дотриманням вимог ст. 666 ЦК України дій щодо витребування інших документів, ТОВ "ПЛЮС ГУРМАН" втратило право посилатися на дані обставини, як підставу для відмови у проведення оплати заборгованості в сумі 300 840,37 грн.

Оскільки, податкова накладна № 8 від 18.11.2021 року зареєстрована у Єдиному реєстрі податкових накладних, про що свідчить квитанція № 2 від 19.01.2023 року (відправник: Автоматизована система «Єдине вікно подання електронних документів» ДПС України), то позивач правомірно звернувся з відповідним позовом до суду.

З урахуванням встановлених обставин суд приходить до висновку про наявність факту порушення відповідачем прав позивача за захистом яких останній звернувся, позаяк матеріалами справи підтверджено факт передачі позивачем товару відповідачу та відсутність повної оплати зі сторони останнього за отриманий товар.

Виходячи з викладеного, суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача 300 840,37 грн боргу за договором купівлі-продажу сільськогосподарської продукції б/н від 01.11.2021 року правомірною та обґрунтованою, яка підлягає задоволенню у повному обсязі.

Крім суми основного боргу, у зв`язку з неналежним виконанням грошових зобов`язань, позивачем заявлено до стягнення 48 628,99 грн пені.

Відповідно п. 7.2 Договору за невиконання своїх обов`язків щодо оплати товару, Покупець несе відповідальність у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від невиплаченої суми за кожний день такого невиконання.

Слід зазначити, що у відповідності до п. 3 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. При цьому штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 1 ст. 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Згідно із ч. 4 ст. 231 ГК України розмір штрафних санкцій встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

З метою визначення вірного розміру пені істотне значення має обчислення початку терміну прострочення виконання грошового зобов`язання.

З огляду на п. 5.1 Договору обов`язок зі сплати 14% від суми поставленого товару остаточно виникає після реєстрації податкової накладної в ЄРПН.

Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (п. 6.1 Договору).

Отже, реєстрація податкової накладної зі спливом певного проміжку часу не звільняє відповідача від здійснення розрахунку.

Зі змісту наявної у матеріалах справи квитанції, податкову накладну № 8 від 18.11.2021 року отримано 19.01.2023 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Термін остаточної оплати 14% вартості поставленого товару обумовлено вчиненням дій з реєстрації податкової накладної.

Реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків, визначених п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України.

Для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Отже, податкову накладну №8, яку складено за фактом поставки товару 18.11.2021 року, позивач повинен був зареєструвати не пізніше 15.12.2021 року.

З урахуванням положень податкового законодавства відповідач мав легітимні очікування щодо використання податкового кредиту після 15.12.2021 року.

Таким чином, строки проведення розрахунку за отриманий товар зі сторони відповідача прив`язані до своєчасної реєстрації позивачем податкової накладної, згідно вимог п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 13.04.2022 року у справі № 560/2157/22 задоволено адміністративний позов Фермерського господарства "Сад України" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, Державної податкової служби України. Визнано протиправними та скасовано рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 3536597/32324473 від 16.12.2021 року.

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Фермерського господарства "Сад України" № 8 від 18 11.2021 року.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09.11.2022 року по справі № 560/2157/22 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області залишено без задоволення, а рішення Хмельницького окружного суду від 13.01.2022 року - без змін.

Однак, укладений сторонами договір не містить положень щодо строків проведення розрахунків у випадку відмови у реєстрації податкової накладної зі сторони податкових органів.

Тобто, сторонами не врегульовано питання строків розрахунку на випадок реєстрації податкової накладної на підставі судового рішення, поза межами нормативних строків її реєстрації.

Крім того, примірних квитанції про реєстрацію податкової накладної відповідачем отримано лише 17.03.2023 року, одночасно з направленою позивачем претензією.

На підставі ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Отже, з урахуванням підстави (згідно судового рішення) та строків реєстрації податкової накладної, суд доходить висновку, що строк виконання основного зобов`язання зі сплати 14% вартості поставленого товару повинен обчислюватись, починаючи з дати отримання відповідачем претензії з вимогою про оплату заборгованості.

З огляду на отримання претензії 17.03.2023 року (т. 1, а.с. 20), термін прострочення виконання основного зобов`язання слід обчислювати з 25.03.2023 року.

Здійснивши розрахунок пені за допомогою інтегрованого в систему інформаційно-правового забезпечення "Ліга:Закон Еліт 9.1.5" калькулятора, за період з 25.03.2023 року по 15.05.2023 року судом отримано 21 429,72 грн.

Отже, у стягненні 27 199,27 грн - пені слід відмовити, як безпідставно заявлених вимог.

При вирішенні питання щодо остаточної суми стягнення пені з урахуванням позиції відповідача, суд враховує наступне.

Частина 3 ст. 551 ЦК України встановлює, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

При застосуванні частини третьої статті 551 ЦК України та статті 233 ГК України приймається до уваги, що поняття "значно" та "надмірно" є оціночними конкретизуються судом у кожному конкретному випадку.

При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення пені та штрафу є правом суду, за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені.

Вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Висновок суду щодо необхідності зменшення розміру штрафу, який підлягає стягненню з відповідача, повинен ґрунтуватися, крім викладеного, на загальних засадах цивільного законодавства, якими є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (п. 6 ст. 3 ЦК України).

Також слід зазначити, що за своєю правовою природою штрафні санкції, виконують стимулюючу функцію, спонукаючи боржника до належного виконання своїх зобов`язань під загрозою застосування до нього цього виду відповідальності, та стягується в разі порушення такого зобов`язання.

Водночас, суд зазначає, що наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Оскільки неустойка має на меті, в першу чергу, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не може лягати непомірним тягарем для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Така правова позиція викладена у Рішенні Конституційного Суду України №7-рп/2013 від 11.07.2013 р.

Вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо. У зазначеній нормі ГПК України йдеться про можливість зменшення розміру саме неустойки (штрафу, пені), а тому вона не може застосовуватися у вирішенні спорів, пов`язаних з відшкодуванням сум збитків та шкоди (стаття 22, глава 82 Цивільного кодексу України).

Крім того, ця процесуальна норма може застосовуватись виключно у взаємозв`язку (сукупності) з нормою права матеріального, яка передбачає можливість зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), а саме частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України і статтею 233 Господарського кодексу України. Якщо відповідні санкції застосовуються не у зв`язку з порушенням зобов`язання, а з інших передбачених законом підстав (наприклад, за порушення вимог конкурентного законодавства), їх розмір не може бути зменшено судом.

Аналогічної позиції стосовно застосування приписів ст. 233 ГК України, 551 ЦК України дотримується Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постановах від 26.07.2018 у справі № 924/1089/17, від 12.12.2018 у справі № 921/110/18, від 14.01.2019 у справі № 925/287/18, від 22.01.2019 у справі № 908/868/18.

Так, якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.

Подібних висновків щодо розміру штрафних санкцій дійшла Велика Палата Верховного Суду 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц; у справі №902/417/18 від 18.03.2020 року.

Дослідивши матеріали даної справи, судом враховано:

- термін прострочення виконання основного зобов`язання, який у межах визначеного судом періоду прострочення та меж предмету позову становить менше 2 місяців;

- ступінь виконання основного зобов`язання відповідачем на рівні 86% (2 449 700,18 грн);

- розмір нарахованої пені перевищує 15% ціни позву, що з огляду на нетривалий термін прострочення та обставини не реєстрації податкової накладної протягом тривалого часу, є надмірним.

Таким чином, суд вважає, що наведене вище у своїй сукупності є винятковими обставинами, які є підставою для застосування положення ст. 551 ЦК України, ст. 233 ЦК України та зменшення пені з урахуванням зазначених висновків Великої Палати Верховного Суду.

Заявлені до стягнення штрафні санкції та інші заходи цивільно-правової відповідальності у сукупності подвоюють суму основного боргу, що створює значний майновий дисбаланс у правовідносинах сторін.

Тому, суд доходить висновку, з урахуванням засад добросовісності, справедливості, пропорційності та розсудливості, про наявність достатніх правових підстав для зменшення пені на 50%.

Отже, стягненню на користь позивача підлягає 10 714,86 грн пені, що за переконанням суду у достатній мірі компенсуватиме майнові втрати позивача від знецінення грошових коштів, понесених втрат щодо несвоєчасного отримання розрахунку, відповідатиме діловим звичаям та нормальній діловій практиці, забезпечить дотримання розумного балансу також і інтересів відповідача.

Суд відмовляє у задоволенні позову в частині вимог про стягнення 37 914,13 грн пені (27 199,27 грн (заявленої безпідставно) + 10 714,86 грн (зменшеної на 50% ).

За таких обставин позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

При цьому, на підставі ч. 8 ст. 129 ГПК України, суд вважає за необхідне призначити окреме судове засідання з приводу розподілу судових витрат.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 3, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 80, 86, 91, 113, 118, 123, 126, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327, ГПК України, суд -

У Х В А Л И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛЮС ГУРМАН" (урочище Гурман, буд. 1, кім. 7, с. Іванівці, Барський район, Вінницька область, 23013, код - 42169150) на користь Фермерського господарства "Сад України" (с. Новий Глібів, Новоушицький район, Хмельницька область, 32610, код - 32324473) 300 840,37 грн заборгованості за Договором купівлі-продажу сільськогосподарської продукції б/н від 01.11.2021 року та 10 714,86 грн - пені, нарахованої за період з 25.03.2023 по 15.05.2023 рр.

3. Відмовити у задоволенні позову Фермерського господарства "Сад України" в частині вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛЮС ГУРМАН" пені в сумі 37 914,13 грн.

4. Призначити судове засідання з приводу розподілу судових витрат на 15.08.2023 року о 09:30 год.

5. Встановити сторонам строк подачі доказів щодо розміру понесених судових витрат, заперечень щодо понесених стороною витрат, клопотань про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами протягом п`яти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

6. Судове засідання 15.08.2023 року о 9:30 год. провести в режимі відеоконференції у приміщенні Господарського суду Вінницької області за адресою: вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, зал №1.

7. Доручити Барському районному суду Вінницької області (зал ВКЗ), забезпечити проведення судового засідання у справі № 902/685/23, в режимі відеоконференції за участю уповноваженого представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛЮС ГУРМАН".

8. Примірник судового рішення надіслати учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, а також засобами електронного зв`язку за наступними адресами: позивачу - u_trans@ukr.net, відповідачу - 777gurman777@gmail.com, Барському районному суду Вінницької області - inbox@brs.vn.court.gov.ua.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Північно - західного апеляційного господарського суду.

Повне судове рішення складено 08 серпня 2023 р.

Суддя Міліціанов Р.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (с. Новий Глібів, Новоушицький район, Хмельницька область, 32610)

3,4 - відповідачу (урочище Гурман, буд. 1, кім. 7, с. Іванівці, Барський район, Вінницька область, 23013; вул. Ординського Л., буд. 4, с. Чемериси-Барські, Жмеринський район, Вінницька область, 23009)