Постанова

від 19.09.2023 по справі 902/685/23

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2023 року Справа № 902/685/23

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Мельник О.В.

суддя Олексюк Г.Є.

суддя Гудак А.В.

при секретарі судового засідання Стафійчук К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Фермерського господарства "Сад України" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Плюс Гурман" на рішення Господарського суду Вінницької області від 03.08.2023 у справі №902/685/23 (суддя Міліціанов Р.В., повний текст рішення складено 08.08.2023)

за позовом Фермерського господарства "Сад України"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Плюс Гурман"

про стягнення 349 469,36 грн заборгованості

за участю представників:

позивача - не з"явився,

відповідача - Радзієвського А.М.,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 03.08.2023 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛЮС ГУРМАН" на користь Фермерського господарства "Сад України" 300840,37 грн заборгованості за Договором купівлі-продажу сільськогосподарської продукції б/н від 01.11.2021 року та 10 714,86 грн - пені, нарахованої за період з 25.03.2023 по 15.05.2023 рр.

Відмовлено у задоволенні позову Фермерського господарства "Сад України" в частині вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛЮС ГУРМАН" пені в сумі 37 914,13 грн.

В обґрунтування рішення судом першої інстанції зазначено, зокрема, що положення договору купівлі-продажу сільськогосподарської продукції б/н від 01.11.2021 року не ставлять у залежність проведення розрахунку у розмірі 14% вартості поставленого товару з фактом передачі передбачених п. 3.2. договору документів. Тому, у даному випадку такі договірні зобов`язання сторін не можуть вважатись зустрічними. Достатніми підставами для проведення повного розрахунку є факт отримання оригіналів документів та реєстрація податкової накладної.

Враховуючи отримання оригіналу видаткової накладної та не вчинення з дотриманням вимог ст. 666 ЦК України дій щодо витребування інших документів, ТОВ "ПЛЮС ГУРМАН" втратило право посилатися на дані обставини, як підставу для відмови у проведення оплати заборгованості в сумі 300 840,37 грн.

Оскільки, податкова накладна № 8 від 18.11.2021 року зареєстрована у Єдиному реєстрі податкових накладних, про що свідчить квитанція № 2 від 19.01.2023 року (відправник: Автоматизована система «Єдине вікно подання електронних документів» ДПС України), то позивач правомірно звернувся з відповідним позовом до суду. Виходячи з викладеного, суд першої інстанції дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 300 840,37 грн боргу за договором купівлі-продажу сільськогосподарської продукції б/н від 01.11.2021 року є правомірною, обґрунтованою та підлягає задоволенню у повному обсязі.

Також суд в обґрунтування рішення зазначив, що з урахуванням положень ч.2 ст. 530 ЦК України, підстави (згідно судового рішення) та строків реєстрації податкової накладної, строк виконання основного зобов`язання зі сплати 14% вартості поставленого товару повинен обчислюватись, починаючи з дати отримання відповідачем претензії з вимогою про оплату заборгованості. З огляду на отримання претензії 17.03.2023 року (т. 1, а.с. 20), термін прострочення виконання основного зобов`язання слід обчислювати з 25.03.2023 року.

Окрім того, з урахуванням засад добросовісності, справедливості, пропорційності та розсудливості, суд дійшов висновку про наявність достатніх правових підстав для зменшення пені на 50%. Отже, стягненню на користь позивача підлягає 10 714,86 грн пені, що за переконанням місцевого господарського суду у достатній мірі компенсуватиме майнові втрати позивача від знецінення грошових коштів, понесених втрат щодо несвоєчасного отримання розрахунку, відповідатиме діловим звичаям та нормальній діловій практиці, забезпечить дотримання розумного балансу також і інтересів відповідача.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення в частині часткового задоволення позовної вимоги про стягнення пені скасувати як незаконне та ухвалити нове, яким повністю задовольнити позовну вимогу щодо стягнення з ТОВ "ПЛЮС ТУРМАН" суму пені в розмірі 48628,99 грн. за прострочення строків оплати за отриманий товар згідно договору від 01.11.2021.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначає, зокрема, що суд першої інстанції не вірно трактує умови договору, оскільки п. 5.1 договору не містить обов`язку продавця своєчасно зареєструвати податкову накладну у Єдиному реєстрі податкових накладних. У договорі чітко вказано, що оплата 14 % від суми товару здійснюється після реєстрації податкової накладної в ЄРПН. При цьому жодних умов, на які у рішенні посилався суд першої інстанції (своєчасність реєстрації податкової накладної, або умов реєстрації накладної після оскарження незаконних дій ДПС у судовому порядку) договір не містить. Тобто зазначена лише одна умова, а відповідно і термін 14 % оплати, яка вказує на фактичну подію - це факт реєстрації податкової накладної у ЄРПН.

Позивач зазначає, що відповідно до частини 2 п. 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. №1246 датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням, тобто у даному випадку це дата прийняття постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду у справі №560/2157/22 - 09.11.2022 року.

ФГ «Сад України» вказує, що виходячи з умов договору, визначав розмір пені починаючи з дати доставки документа про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН до районного рівня 17.01.2023, хоча міг вимагати відшкодувати нараховану ним пеню, починаючи з 09.11.2022 року, але суд першої інстанції і у цьому випадку не з`ясував обставини, які мають значення для справи.

Відповідач ТОВ «ПЛЮС ГУРМАН» також подав до Північно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду Вінницької області від 03.08.2023 в частині стягнення 300840,37 грн заборгованості за договором та 10714,86 пені, та ухвали в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі, в іншій частині рішення залишити без змін.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає, зокрема, що відповідно п 5.1. договору від 01.11.2021 року сторонами було визначено, що оплата товару, що поставляється продавцем відповідно до умов даного договору, здійснюється покупцем шляхом перерахування безготівкових коштів в гривнях України на поточний рахунок продавця наступним чином: -86% від суми здійснюється за фактом відгрузки. Можлива попередня оплата. -14% від суми - після отримання оригіналів документів та реєстрації податкової накладної в ЄРПН. Вказана обставина прямо кореспондується з умовами п 3.2. договору від 01.11.2021 року, де визначено обов`язок продавця надати покупцю разом із товаром перелік документів, визначений цим пунктом договору.

Відповідач зазначає, що ФГ "Сад України" не виконало свого зустрічного зобов`язання з надання визначених п 3.2. 5.1 договору від 01.11.2021 року, документів для оплати за яким воно є боржником у зобов`язанні, а відтак у відповідача виникло право зупинити виконання свого кореспондуючого обов`язку з оплати товару передбачене частиною третьою статті 538 ЦК України. На день розгляду справи позивачем не надано належних та допустимих доказів виконання свого обов`язку по наданню документів, відповідно позовні вимоги ФГ «Сад України» є передчасними.

В судовому засіданні, що відбулось 19.09.2023 був присутній представник відповідача. Позивач ФГ «Сад України» не забезпечив явку свого повноважного представника в судове засідання, в своїй апеляційній скарзі просив здійснювати розгляд справи без його участі.

Враховуючи наведене, приписи ст. 269, 273 ГПК України про межі та строки перегляду справ в апеляційній інстанції, а також те, що явка учасників справи в судове засідання обов`язковою не визнавалася, суд визнав за можливе розглядати апеляційні скарги за відсутності представника позивача.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступного висновку.

01.11.2021 року між Фермерським господарством "Сад України" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПЛЮС ГУРМАН" (покупець) укладено договір купівлі-продажу сільськогосподарської продукції (т. 1, а.с. 21).

Відповідно п. 1.1. договору продавець зобов`язується поставити покупцю товар власного виробництва - с/г продукцію, а покупець зобов`язується прийняти цей товар та оплатити його за встановленими цінами відповідно до умов договору та видаткових накладних.

Ціна договору становить загальну вартість (ціну) товару, поставленого в період дії цього договору відповідно до видаткових накладних (п. 2.1 договору).

Остаточна кількість та вартість товару буде визначена у накладних на відпуск товару та/або актах приймання-передачі, які є невід`ємною частиною цього договору. Остаточна ціна договору може змінюватися та становить сумарну вартість поставленого товару згідно накладних підписаних належними представниками обох сторін, та скріпленими печатками сторін, які є невід`ємною частиною договору (п. 2.2. договору).

Базисом поставки товару, якщо інше не передбачено додатками до цього договору, вважається EXW - франко-склад, за адресою: Хмельницька область, Новоушицький район, село Новий Глібів, відповідно до правил ІНКОТЕРМС в редакції 2010 року (п. 3.1 договору).

На виконання вимог договору позивачем було передано відповідачу соняшник урожаю 2021 року у кількості 131,00 тонн на загальну суму 2 449 700,18 грн у тому числі ПДВ 300 840,37 грн, що підтверджується видатковою накладною № 8 від 18.11.2021 року (т. 1, а.с.24).

Позивачем виставлено відповідачу рахунок на оплату №8 від 18.11.2021 року (т. 1, а.с.25).

Доставка товару проводилась транспортом відповідача, що підтверджується товарно-транспортними накладними № 7 та № 8 від 18.11.2021 року (т. 1, а.с.26-28).

Отримання продукції уповноваженою особою відповідача підтверджується довіреністю № 243 від 18.11.2021 року (т. 1, а.с. 29).

Відповідачем здійснено часткову оплату за товар в суму 2 148 859,81 грн, що підтверджено платіжною інструкцією № 791 від 18.11.2021 року на суму 2 148 859,81 грн (т. 1, а.с. 30).

Неоплачена сума товару складала 300 840,37 грн., про що зазначено в акті звірки взаєморозрахунків за листопад 2021 року, який підписаний сторонами договору (т. 1, а.с.31).

Позивачем складено податкову накладну № 8 від 18.11.2021 року на загальну суму 2 449 700,18 грн. (в т.ч. ПДВ 300840,37 грн.), яку було надіслано для реєстрації до Єдиного реєстру податкових накладних (т. 1, а.с. 22).

16.12.2021 року комісією ГУ ДПС у Хмельницькій області прийнято рішення №3536597/32324473 про відмову у реєстрації податкової накладної від 18.11.2021 року № 8 в ЄРПН.

Податкова накладна № 8 від 18.11.2021 року зареєстрована у Єдиному реєстрі податкових накладних, про що свідчить квитанція № 2 від 19.01.2023 року (відправник: Автоматизована система «Єдине вікно подання електронних документів» ДПС України).

08.03.2023 року позивачем на адресу відповідача направлено претензію, з вимогою сплатити заборгованість в сумі 300 840,37 грн (т. 1, а.с. 19). Претензію отримано відповідачем 17.03.2023 року, однак заборгованість зазначену в претензії не сплачено, що стало підставою для звернення ФГ «Сад Україна» з позовом у даній справі до суду.

Аналізуючи встановлені обставини справи та надаючи їм оцінку в процесі апеляційного перегляду колегія суддів враховує наступне.

Згідно з п.1 ч.2 ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Спір між сторонами у даній справі виник у зв`язку з невиконанням зобов`язань за договором поставки товару, регулювання правовідносин за яким здійснюється на підставі норм § 3 глави 54 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) та § 1 глави 30 Господарського кодексу України (далі ГК України).

Відповідно до частини першої статті 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 662 ЦК України, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Згідно положень ч. 1 ст. 692 цього ж Кодексу, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги відповідача про те, що позивачем не виконано свого зустрічного зобов`язання з надання визначених п. 3.2., 5.1 договору від 01.11.2021 року документів, зокрема податкову накладну та квитанцію про її реєстрацію, а відтак у відповідача виникло право зупинити виконання свого кореспондуючого обов`язку з оплати отриманого товару, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

За замістом п. 3.2 договору разом із товаром продавець зобов`язаний надати -договір купівлі-продажу; товарну накладну; податкову накладну та квитанцію про її реєстрацію, витяг ЄДР станом на поточний місяць, свідоцтво про державну реєстрацію або виписку суб`єкта підприємницької діяльності, витяг з реєстру платників ПДВ, довідку з реєстру платників єдиного податку станом на поточний рік, довідку з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та/або Державної служби з питань геодезії та кадастру та/або органів місцевого самоврядування, про площу та склад сільськогосподарських угідь; форму 4 СГ із квитанцією про прийняття; форму 29 СГ із квитанцією про прийняття; форма 37 СГ із квитанцією про прийняття; декларацію платника єдиного податку й квитанцію про її отримання. Всі вищевказані документи мають бути завірені підписом керівника та печаткою на кожній сторінці.

В свою чергу покупець зобов`язаний надати продавцю довіреність на отримання товару і зробити відмітку про отримання товару у видатковій накладній продавця (п.3.3. договору).

Згідно п. 5.1 договору оплата товару, що поставляється продавцем відповідно до умов даного договору, здійснюється покупцем шляхом перерахування безготівкових коштів в гривнях України на поточний рахунок продавця наступним чином:

- 86% від суми здійснюється за фактом відвантаження. Можлива попередня оплата.

-14% від суми - після отримання оригіналів документів та реєстрації податкової накладної в ЄРПН.

Таким чином, з аналізу змісту пунктів 3.2. та 5.1 договору вбачається, що обов`язок покупця з оплати 14% вартості товару дійсно кореспондується з обов`язком продавця надати покупцю перелік документів визначених пунктом 3.2. договору, зокрема податкову накладну та квитанцію про її реєстрацію.

Оцінюючи твердження відповідача про невиконання позивачем свого обов`язку з надання повного переліку документів визначених пунктом 3.2. договору, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що перелічені у вказаному пункті документи мали бути передані відповідачу разом з товаром, після чого покупець зобов`язаний був зробити відмітку про отримання товару у видатковій накладній, відповідно до пункту 3.3. договору

Однак, підписавши видаткову накладну №8 від 18.11.2021 року, відповідач прийняв товар без будь-яких зауважень та заперечень, не зазначивши при цьому, які саме з перелічених в пункті 3.2 договору документи не були йому надані позивачем.

Пояснення покупця та апелянта ґрунтуються на взаємовиключних аргументах, адже вказуючи про невиконання позивачем п.3.2. договору під час продажу товару, представник відповідача, надаючи пояснення в судовому засіданні 19.09.2023, взагалі заперечував купівлю товару на підставі договору від 01.11.2021 та вказував, що купівля відбулася в спрощений спосіб, шляхом підписання видаткової накладної та проведення оплати.

Оцінюючи вищевказані доводи відповідача, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено обставини.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 13.04.2022 року у справі №560/2157/22 (яке залишено без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09.11.2022 року) задоволено адміністративний позов ФГ "Сад України" до ГУ ДПС у Хмельницькій області, Державної податкової служби України. Визнано протиправними та скасовано рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №3536597/32324473 від 16.12.2021 року. Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну ФГ "Сад України" № 8 від 18 11.2021 року.

Під час розгляду вказаної адміністративної справи, судом встановлено наступне: «На виконання вимог договору купівлі-продажу від 01.11.2021 ФГ «Сад України» було передано товар ТОВ «ПЛЮС ГУРМАН» у кількості 131 тон на загальну суму 2449700,18, що підтверджено видатковою накладною №8. Після виписки видаткової накладної позивач склав податкову накладну №8 від 18.11.2021, яку було надіслано для реєстрації в ЄРПН».

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що факт поставки товару ФГ «Сад України» для ТОВ «ПЛЮС ГУРМАН» на виконання умов договору купівлі-продажу від 01.11.2021 встановлені рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 13.04.2022 року у справі №560/2157/22, а тому не підлягають доказуванню при розгляді даної справи, відповідно до ч.4 ст. 75 ГПК України. Наведене спростовує доводи апеляційної скарги відповідача у відповідній частині.

Окрім того, відповідач не надав доказів існування договору купівлі-продажу від 01.11.2021 в редакції іншій ніж та, яка додана позивачем до позовної заяви (а.с.21), як і не надав доказів отримання товару на суму та в кількості іншій ніж зазначено у видатковій накладні №8 від 18.11.2021, копія якої наявна в матеріалах справи (а.с.24).

З огляду на вказане, оцінюючи доводи апеляційної скарги ТОВ «ПЛЮС ГУРМАН» про те, що копії документів поданих позивачем разом з позовною заявою (договір купівлі-продажу, видаткова накладна, рахунок на оплату) не відповідають нормам ДСТУ, оскільки на вказаних копіях відсутні слова «Згідно з оригіналом» та дата засвідчення копії, натомість там вказано «З оригіналом вірно Гол. ФГ. підпис Воловик Р.О.», колегія суддів вважає, що наведені доводи відповідача є проявом надмірного формалізму тлумачення процесуального законодавства, зокрема ст. 76 ГПК України, та не можуть свідчити про неналежність доказів поданих позивачем.

На виконання рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 13.04.2022 року у справі №560/2157/22, податкова накладна №8 від 18.11.2021 року зареєстрована у Єдиному реєстрі податкових накладних 19.01.2023, про що свідчить квитанція №2 від 19.01.2023 року (а.с. 23 на звороті).

При цьому, примірних квитанції про реєстрацію податкової накладної відповідачем отримано 17.03.2023 року, одночасно з направленою позивачем претензією (а.с. 19-20).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що ФГ «Сад України» виконало свій обов`язок, визначений договором від 01.11.2021 щодо реєстрації податкової накладної та надіслання квитанції про її реєстрацію відповідачу, з якими кореспондується обов`язок ТОВ «ПЛЮС ГУРМАН» здійснити оплату 14% вартості товару відповідно до пункту 5.1 договору.

З огляду на вказане, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача 300 840,37 грн боргу за договором купівлі-продажу сільськогосподарської продукції б/н від 01.11.2021 року є правомірною, обґрунтованою та підлягає задоволенню у повному обсязі.

Однак, переглядаючи рішення суду першої інстанції в частині стягнення пені, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно зі ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ч.1 ст.611 ЦК України).

Разом з тим, відповідно до ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно п. 7.2 договору за невиконання своїх обов`язків щодо оплати товару, покупець несе відповідальність у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від невиплаченої суми за кожний день такого невиконання.

Враховуючи встановлений судом факт реєстрації податкової накладної № 8 від 18.11.2021 року у Єдиному реєстрі податкових накладних 19.01.2023 та отримання вказаної накладної відповідачем 17.03.2023, колегія суддів дійшла висновку, що саме 18.03.2023 року у ТОВ «ПЛЮС ГУРМАН» виник обов`язок здійснити оплату 14% вартості отриманого товару, у відповідності до ч. 1 ст. 692 ЦК України та пункту 5.1 договору купівлі-продажу.

З огляду на вказане, колегія суддів вважає вірними доводи апеляційної скарги позивача про помилкове застосування судом першої інстанції до спірних правовідносин ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України та обрахунку строку прострочення виконання основного зобов`язання зі сплати 14% вартості поставленого товару з 25.03.2023 року.

Однак, враховуючи встановлений судом апеляційної інстанції факт просторочення виконання зобов`язання відповідача саме з 18.03.2023, апеляційна скарга ТОВ «Сад України», в якій позивач помилково зазначає, що період прострочення необхідно обраховувати з 17.01.2023, підлягає частковому задоволенню.

Таким чином, здійснивши розрахунок пені за період з 18.03.2023 року по 15.05.2023 року на суму заборгованості 300840,37 грн, апеляційним судом встановлено суму пені 24314,50 грн.

Відповідно до частина 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Висновок суду щодо необхідності зменшення розміру штрафу, який підлягає стягненню з відповідача, повинен ґрунтуватися, крім викладеного, на загальних засадах цивільного законодавства, якими є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (п. 6 ст. 3 ЦК України).

Враховуючи приписи ст.3 та ст. 551 Цивільного кодексу України, ступінь виконання основного зобов`язання відповідачем на 86%, нетривалий термін прострочення відповідача та обставини не реєстрації податкової накладної протягом тривалого часу, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про наявність обґрунтованих підстав для зменшення пені на 50%.

Таким чином, стягненню на користь позивача підлягає пеня в сумі 12157,25 грн (50% від пені нарахованої за період з 18.03.2023 року по 15.05.2023 року на суму заборгованості 300840,37 грн).

Пунктом 2 частини 1 статті 275 ГПК України встановлено, що за результатами розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

За змістом п.4 ч.1 ст.277 ГПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є порушення норм процесуального права.

Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини (ч.4 ст.277 ГПК України).

Враховуючи приписи п.2 ч.2 ст. 275, п.4 ч.1 та ч. 4 ст. 277 ГПК України, а також те, що судом першої інстанції невірно визначено дату початку прострочення відповідачем зобов`язань з оплати товару за договором та, як наслідок, здійснено невірний обрахунок суми пені, яка підлягає стягненню, колегія суддів дійшла висновку про необхідність зміни рішення суду першої інстанції в частині стягнення пені з викладенням пунктів 2 та 3 резолютивної частини рішення в частині стягнення пені в редакції даної постанови.

Окрім того, враховуючи приписи ст.129 ГПК України, з підстав зміни рішення суду першої інстанції в частині стягнення з відповідача на користь позивача пені та часткового задоволення апеляційної скарги позивача, колегія суддів дійшла висновку про необхідність змінити пункти 1 та 2 резолютивної частини додаткового рішення Господарського суду Вінницької області від 15.08.2023 року у справі №902/685/23 в частині стягнення судового збору за розгляд справи в суду першої інстанції, а також здійснити розподіл судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

Керуючись ст. 269, 270, 273, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Плюс Гурман" на рішення Господарського суду Вінницької області від 03.08.2023 у справі №902/685/23 - залишити без задоволення.

2. Апеляційну скаргу Фермерського господарства "Сад України" на рішення Господарського суду Вінницької області від 03.08.2023 у справі №902/685/23 - задоволити частково.

3. Пункт 2 та 3 рішення Господарського суду Вінницької області від 03.08.2023 змінити в частині стягнення пені та викласти їх в цій частині у наступній редакції:

"2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛЮС ГУРМАН" (урочище Гурман, буд. 1, кім. 7, с. Іванівці, Барський район, Вінницька область, 23013, код 42169150) на користь Фермерського господарства "Сад України" (с. Новий Глібів, Новоушицький район, Хмельницька область, 32610, код ЄДРПОУ 32324473) 12157,25 грн (дванадцять тисяч сто п`ятдесят сім гривень двадцять п`ять копійок) - пені, нарахованої за період з 18.03.2023 по 15.05.2023.

3. Відмовити у задоволенні позову Фермерського господарства "Сад України" в частині вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛЮС ГУРМАН" пені в сумі 36471,74 грн (тридцять шість тисяч чотириста сімдесят одна гривня сімдесят чотири копійки)."

4. В решті рішення Господарського суду Вінницької області від 03.08.2023 у справі №902/685/23 залишити без змін.

5. Пункт 1 та 2 додаткового рішення Господарського суду Вінницької області від 15.08.2023 року у справі №902/685/23 змінити та викласти їх у наступній редакції:

"1. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛЮС ГУРМАН" (урочище Гурман, буд. 1, кім. 7, с. Іванівці, Барський район, Вінницька область, 23013, код ЄДРПОУ - 42169150) на користь Фермерського господарства "Сад України" (с. Новий Глібів, Новоушицький район, Хмельницька область, 32610, код ЄДРПОУ - 32324473) 4694,96 грн (чотири тисячі шістсот дев`яносто чотири гривні дев`яносто шість копійок) - судових витрат зі сплати судового збору за подачу позову.

2. Судові витрати зі сплати судового збору в сумі 547,08 грн (п`ятсот сорок сім гривень вісім копійок) - залишити за позивачем."

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛЮС ГУРМАН" (урочище Гурман, буд. 1, кім. 7, с. Іванівці, Барський район, Вінницька область, 23013, код - 42169150) на користь Фермерського господарства "Сад України" (с. Новий Глібів, Новоушицький район, Хмельницька область, 32610, код - 32324473) 273,53 грн (двісті сімдесят три гривні п`ятдесят три копійки) судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

7. Господарському суду Вінницької області видати судові накази.

8. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений "25" вересня 2023 р.

Головуючий суддя Мельник О.В.

Суддя Олексюк Г.Є.

Суддя Гудак А.В.