Рішення

від 25.07.2023 по справі 903/192/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25 липня 2023 року Справа № 903/192/23

за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк»

до відповідача: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Віра»

про стягнення 544 344.65 грн.

Суддя Шум М.С.

Секретар судового засідання Королюк І.В.

Представники сторін:

від позивача: Домальчук Р.В.

від відповідача: Стретович І.С.

встановив:

Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «Укргазбанк» звернулося до суду з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Віра» про стягнення 544 344,65 грн. основної заборгованості за кредитом та 8 165,17 грн. витрат зі сплати судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням зобов`язань в частині неналежного виконання відповідачем умов кредитного договору №487/2019/ВолОД-МСБ від 27.05.2019 .

Ухвалою суду від 27.02.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

17.03.2023 на адресу суду від відповідача у справі - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Віра» надійшов відзив у справі та заперечення щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження .

Ухвалою суду від 22.03.2023 постановлено перейти від спрощеного позовного провадження до розгляду справи № 903/192/23 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на "11" квітня 2023 р. на 11:10 год.

Представник відповідача листом від 24.03.2023 подав суду клопотання, в якому просить визнати поважними причини пропуску строку на подання відзиву та поновити ОСББ "ВІРА" строк на його подання та відкласти розгляд справи на іншу дату та час.

Ухвалою суду від 11.04.2023 розгляд справи в підготовчому засіданні відкладено на "09" травня 2023 р. на 12:10 год.

Протокольною ухвалою від 09.05.2023 суд закрив підготовче провадження, розгляд справи по суті призначив на 30.05.2023 на 11:20 год.

Ухвалами суду від 30.05.2023 та від 20.06.2023 розгляд справи по суті відкладено на 18.07.2023.

В судовому засіданні 18.07.2023 оголошено перерву до 25.07.2023 до 09.30 год .

В судовому засіданні 25.07.2023 представник позивача подав заяву про уточнення позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 375 847,93 грн. заборгованості та судові витрати у справі.

Представник відповідача в судовому засіданні 25.07.2023 надав суду додаткові пояснення у справі, у яких заявлені позовні вимоги визнає частково та додатково зазначив, що в розрахунках позивача містяться недостовірні дані щодо суми заборгованості

Враховуючи, що норми ст. 74 ГПК України щодо обов`язку суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що ним, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розгляд справи проводити за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -встановив:

27.05.2020 між Публічним акціонерним товариством Акціонерний банк Укргазбанк (кредитор, банк) та Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку Віра (позичальник) укладено договір № 487/2019/ВолОД-МСБ про приєднання до Правил надання кредиту об`єднанням співвласників багатоквартирних будинків та житлово-будівельним кооперативам в АБ "Укргазбанк" (далі - договір), у відповідності до умов якого ОСББ "Віра" (позичальник) у зв`язку з приєднанням до Правил надання кредиту об`єднанням співвласників багатоквартирних будинків та житлово-будівельним кооперативам в АБ "Укргазбанк" .

Відповідно до п.1.1 умов договору загальний ліміт кредитної лінії, яка відкривається з 27.05.2019 по 26.05.2029, встановлений в розмірі 1 419 492,00 грн.., а Позичальник зобов`язується повернути кредит та фплатити проценти за користування кредитними коштами в межах строку кредитування, встановленого в п.1.3. цього Договору

Згідно з п.1.3 умов договору Цільове використання (мета) кредиту: придбання обладнання і матеріалів для проведення робіт з теплоізоляції (термомодернізації) зовнішніх стін, а саме всіх торцевих стін та фасадної Сторони в осях 1-6, житлового будинку, оплата відповідних робіт з теплоізоляції (термомодернізації) зовнішніх стін, що відповідає підпункту 20 пункту 2 додатку 2 до Державної цільової економічної програми енергоефективності і розвитку сфери виробництва енергоносіїв з відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива на 2010-2020 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 1 березня 2010 р. №243, та Програми відшкодування частини суми кредитів ОСББ та ЖБК міста Луцька, залучених на впровадження в будинках енергоефективних заходів на 2018-2020 роки, затвердженої рішенням Луцької міської ради Волинської області від 15 грудня 2017 року № 35/10.

Пунктом 1.4.Договору сторони погодили, що Позичальник зобов`язаний сплачувати Банку комісії у розмірі та в порядку, визначеному Тарифами, які наведені в Додатку 2 до цього Договору, (далі за текстом - «Тарифи») та проценти за користування Кредитом в наступному розмірі:

Згідно п.1.4.1. Договору за користування кредитними коштами в межах строку кредитування, визначеного п.1.3 цього Договору з врахуванням встановленого Графіку зменшення Ліміту кредитної лінії за цим Договором, (строкова заборгованість) базова процентна ставка (далі Базова процентна ставка) встановлюється в розмірі: 20,00 (двадцять цілих нуль сотих) %'річних. Значення процентної ставки Змінюється щорічно згідно з процедурою, визначеною в розділі VI Договору.

Відповідно до п.1.4.2. Договору, за користування кредитними коштами, що не повернуті в строк (прострочена Заборгованість), відповідно до п.1.3 цього Договору, у т.ч. у строки визначені в Графіку зменшення ліміту кредитної лінії за цим Договором, та/або відповідно до умов дострокового погашення Кредиту Встановлених внаслідок застосування Банком вимоги дострокового повного або часткового виконання Позичальником своїх зобов`язань за цим Договором, Базова процентна ставка встановлюється в розмірі, визначеному в п. 1.4.1. Договору збільшеного на 5,0 (п`ять цілих нуль десятих) процентних пункти

На виконання умов договору банком надано ОСББ "Віра" кредитні кошти у межах установленого договором ліміту в загальній сумі 1 419 492,00 грн.

Як встановлено судом, ОСББ "Віра" використано надані йому банком кредитні кошти, проте не здійснено у повному обсязі повернення кредитних коштів у передбачені договором строки, внаслідок чого на даний час за відповідачем обліковується прострочена заборгованість за кредитом у сумі 544 344,65 грн.

Позивач зазначає, що з березня 2022 року, позичальник належним чином не виконує свої зобов`язання щодо сплати процентів за користування кредитом, що передбачені пунктами 2.4, 4.2 кредитного договору, чим порушує право банку на отримання плати за кредит та не виконує зобов`язання згідно з пунктом 3.1 кредитного договору щодо забезпечення щоквартального спрямування надходжень на його відкриті в банку рахунки в обсягах не менше 50 % (п`ятдесят) процентів всіх своїх безготівкових розрахунків (з врахуванням перерахувань з інших банків). Невиконання цього зобов`язання унеможливлює договірне списання коштів на погашення заборгованості в порядку, визначеному пунктами 2.4, 2.10 кредитного договору, що свідчить про свідоме ухилення позичальника від виконання своїх зобов`язань перед банком.

Згідно з пунктом 3.4 кредитного договору у випадку невиконання позичальником вимог, зазначених у пункті 3.1 цього договору, банк має право вимагати дострокового повного виконання позичальником своїх зобов`язань по цьому договору, включаючи повернення всієї суми кредиту, сплати процентів за користування кредитними коштами, комісій та штрафних санкцій.

Підпунктом 4.3.3 пункту 4.3 кредитного договору передбачено, що банк має право відмовитися від надання позичальнику передбаченого цим договором кредиту частково або в повному обсязі, а також вимагати дострокового повного виконання позичальником своїх Зобов`язань по цьому договору, включаючи нараховані проценти за користування кредитними коштами та штрафні санкції, у випадках, коли, зокрема: позичальник не виконав у строк свої зобов`язання по поверненню кредиту (його частини) та/або сплаті плати за кредит, та/або інші зобов`язання по сплаті грошових коштів, передбачені цим договором; позичальником не виконуються умови, передбачені розділом III цього договору; виникли будь-які обставини, які явно свідчать про те, що наданий позичальникові кредит своєчасно це буде повернений.

Позивач 05.10.2022 за № 172/23531/2022 на підставі п.п. 3.4 п. 4.3.3, звернувся до позичальника про дострокове повернення всієї суми заборгованості за кредитним договором протягом тридцяти календарних днів від дати пред`явлення цієї вимоги, однак вказана вимога залишилася відповідачем без виконання .

Частиною 1 ст.173 Господарського кодексу України (далі ГК України) встановлено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником /учасниками/ відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт /зобов`язана сторона, у тому числі боржник/ зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта /виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо/, або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт /управнена сторона, у тому числі кредитор/ має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частиною 1 ст. 174 ГК України встановлено, що господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Положеннями ч. 2 ст.1047 ЦК України визначено, що на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

За змістом статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (позика), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Враховуючи викладене, судом встановлено, що відповідач не виконав свої грошові зобов`язання за договором щодо своєчасної та у повному обсязі сплати нарахованих за користування кредитними коштами відсотків, внаслідок чого Банк обґрунтовано вимагає дострокового повернення кредиту та процентів за користування кредитом на підставі підпункту 3.4, 4.3.3. Правил.

Поданий позивачем розрахунок заборгованості з повернення кредитних коштів суд визнає таким, що підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

02.03.2022 позивач листом повідомив відповідача, що у зв`язку з поточною ситуацією в Україні банк запроваджує пільгові умови обслуговування кредитів, зокрема знижує процентну ставку по всіх кредитах та договорах фінансового лізингу для клієнтів МСБ на період з 01.03.2022 до 30.04.2022 до рівня 0,00001% річних; вводить кредитні канікули на два місяці і переносить термін сплати платежів по кредитах (крім овердрафтів) та договорах фінансового лізингу, що припадають на період з 24.02.2022 по 30.04.2022 на кінець терміну дії кредитного договору. Ці зміни будуть впроваджені автоматично, без попереднього підписання додаткової угоди .

Крім зазначеного вище судом додатково встановлено, що позивачем до кредитного договору не долучено жодних додаткових угод щодо нарахування чи скасування нарахувань по пільгових відсоткових (ставках) за період березень - квітень 2022.

Перевіривши розрахунки позивача, суд дійшов висновку, що позивачем невірно визначено період прострочення, оскільки згідно розрахунку заборгованості(надав позивач) відповідачем

Отже, вимоги банку про стягнення з ОСББ "Віра" заборгованості за кредитом підлягають частковому задоволенню в сумі 350 266,29 грн.задоволенню.

В силу ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст.530 ЦК України).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом. Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (постанова Конституційного суду України №3-рп/2003 від 30.01.2003 року).

ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то витрати по сплаті судового збору в сумі 5 253.98 грн. відповідно до ст. 130 ГПК України пропорційно задоволених вимог слід віднести на нього.

Керуючись ст. ст. 13, 14, 73-80, 232, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Віра (проспект Відродження,47, м. Луцьк, Волинська область, 43024, код ЄДРПОУ 32501245) на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк Укргазбанк (вулиця Єреванська,1, м. Київ, 03087, код ЄДРПОУ 23697280) 350 265,29 грн. заборгованість за кредитом та 5 253,98 грн. витрат по сплаті судового збору.

3. В решті позовних вимог - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст. ст. 255, 256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повний текст рішення складено

07.08.2023

СуддяМ. С. Шум