Рішення

від 03.08.2023 по справі 906/260/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" серпня 2023 р. м. Житомир Справа № 906/260/21

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Вельмакіної Т.М.

секретар судового засідання: Гребеннікова Н.П.

за участю представників сторін:

від позивача: не прибув;

від відповідача1: Григорчук Н.І. - згідно виписки з ЄДРПОУ;

від відповідача2: Білоус Р.А. - ордер АМ №1015281 від 29.08.2022;

прокурор: Рудченко М.М. - посвідчення №071186 від 01.03.2023,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Керівника Житомирської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області

до 1. Житомирської міської ради

2. Обслуговуючого кооперативу "Гаражно-будівельний кооператив "Хмільники"

про визнання незаконними та скасування рішень, визнання недійсним договору оренди землі, скасування державної реєстрації прав

Керівник Житомирської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області звернувся до суду з позовом, згідно якого просить:

- визнати незаконним та скасувати п. 5 рішення Житомирської міської ради № 1372 від 07.02.2019 "Про затвердження документацій із землеустрою та надання права користування земельними ділянками юридичним особам" в частині надання дозволу ОК "ГБК "Хмільники" на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,45 га для колективного гаражного будівництва (02.06), розташованої за адресою: м. Житомир, вул. Маликова, 8;

- визнати незаконним та скасувати п. 3 рішення Житомирської міської ради № 1931 від 22.06.2020 "Про затвердження документацій із землеустрою та надання права користування земельними ділянками суб`єктам земельних відносин" в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання права користування ОК "ГБК "Хмільники" земельною ділянкою, кадастровий номер 1810136300:07:020:0022, площею 0,3949 га для колективного гаражного будівництва на вул. Маликова, 8 у м. Житомирі;

- визнати недійсним договір оренди землі від 07.09.2020 № 167, що укладений між Житомирською міською радою та Обслуговуючим кооперативом "Гаражно-будівельний кооператив "Хмільники" про передачу в оренду земельної ділянки кадастровий номер 1810136300:07:020:0022;

- зобов`язати Обслуговуючий кооператив "Гаражно-будівельний кооператив "Хмільники" повернути Житомирській міській об`єднаній територіальній громаді в особі Житомирської міської ради земельну ділянку, кадастровий номер 1810136300:07:020:0022;

- скасувати державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, кадастровий номер 1810136300:07:020:0022, запис № 38627161.

Згідно заявивх. г/с №11600/21 від 02.06.2021 Заступник керівника Житомирської окружної прокуратури, керуючись ч. 3 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяження" виклав позовну вимогу п. 6 прохальної частини позову в наступній редакції "Скасувати державну реєстрацію права оренди земельної ділянки кадастровий номер 1810136300:07:020:0022 (запис про інше речове право №38627161 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно)." (а.с. 29-31, т.2).

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 10.02.2022, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.06.2022, відмовлено у задоволенні позову в повному обсязі.

Постановою Верховного Суду від 13.09.2022 постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.06.2022 і рішення Господарського суду Житомирської області від 10.02.2022 у справі № 906/260/21 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду Житомирської області.

Скасовуючи постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.06.2022 і рішення Господарського суду Житомирської області від 10.02.2022 у справі № 906/260/21Верховний суд вказав, що достеменному дослідженню та встановленню судом на загальних підставах підлягають обставини щодо необхідності отримання гаражно-будівельним кооперативом в оренду земельної ділянки у конкретному заявленому розмірі (у наведеному випадку саме площею 0,3949 га), зважаючи на наявність дійсної необхідності у задоволенні мінімально обґрунтованих потреб членів гаражно-будівельного кооперативу у забезпеченні місця для зберігання транспортного засобу (гараж) та їх кількості, чого проте судами зроблено не було, хоча наведене має значення для правильного вирішення спору, зважаючи на предмет і підстави позову.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.10.2022 справу № 906/260/21 передано судді Маріщенко Л.О.

Ухвалою від 21.10.2022 суд відкрив провадження у справі № 906/260/21 за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження.

Ухвалою від 28.02.2023 суд закрив підготовче провадження та призначив справу №906/260/21 до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 21.03.2023 розгляд справи відкладено на 04.04.2023 о 12:00.

У зв`язку з припиненням 21.03.2023 року повноважень головуючої судді Маріщенко Л.О., розпорядженням керівника апарату Господарського суду Житомирської області №15/2023 від 22.03.2023 призначено повторний автоматизований розподіл справи №907/260/21.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Господарського суду Житомирської області від 22.03.2023 справу №906/260/21 розподілено судді Вельмакіні Т.М.

Ухвалою від 27.03.2023 прийнято справу №906/260/21 до свого провадження та призначено судове засідання для її розгляду на 15.05.2023.

У зв`язку з перебуванням судді Вельмакіної Т.М. на лікарняному, справа в судове засідання 15.05.2023 не вносилась, ухвалою від 29.05.2023 призначено судове засідання на 13.06.2023.

Ухвалою від 13.07.2023 суд оголошував перерву в судовому засіданні до 21.07.2023, яка була продовжена до 03.08.2023.

В судовому засіданні 03.08.2023 прокурор позовні вимоги підтримав у повному обсязі, з підстав, викладених у позовній заяві.

Представники відповідача позовні вимоги заперечували, просили відмовити у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

У позовній заяві зазначено, що Житомирською місцевою прокуратурою за результатами вивчення інформації Житомирської міської ради про передачу в оренду Обслуговуючому кооперативу "Гаражно-будівельний кооператив "Хмільники" земельної ділянки комунальної власності кадастровий номер 1810136300:07:020:0022 площею 0,3949 га, встановлено підстави для представництва інтересів держави в суді.

Зокрема, як вказує прокурор, згідно п. 5 рішення Житомирської міської ради №1372 від 07.02.2019 "Про затвердження документацій із землеустрою та надання права користування земельними ділянками юридичним особам" надано дозвіл ОК "Гаражно-будівельний кооператив "Хмільники" на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,45 га для колективного гаражного будівництва (02.06), яка знаходиться за адресою вул. Маликова, 8.

В подальшому, як вказує прокурор, п. З рішення Житомирської міської ради №1931 від 22.06.2020 "Про затвердження документацій із землеустрою та надання права користування земельними ділянками суб`єктам земельних відносин" затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передано в користування ОК "Гаражно-будівельний кооператив "Хмільники" земельну ділянку кадастровий номер 1810136300:07:020:0022 площею 0,3949 га для колективного гаражного будівництва по вул. Маликова, 8 в м. Житомирі.

Пояснив, що 07.09.2020, на підставі вищезазначеного рішення, між Житомирською міською радою (орендодавець) та ОК "Гаражно-будівельний кооператив "Хмільники" (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки комунальної власності кадастровий номер 1810136300:07:020:0022 площею 0,3949 га строком на 5 років та 21.09.2020 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право оренди ОК "Гаражно-будівельний кооператив "Хмільники" на земельну ділянку кадастровий номер 1810136300:07:020:002 (запис про інше речове право №38627161).

На думку прокурора, п. 5 рішення Житомирської міської ради №1372 від 07.02.2019 в частинні надання дозволу ОК "ГБК "Хмільники" на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по вул. Маликова, 8, в м. Житомирі, а також п. 3 рішення Житомирської міської ради №1931 від 22.06.2020 в частинні затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі в користування ОК "ГБК "Хмільники" земельної ділянки кадастровий номер 1810136300:07:020:0022, мають бути визнанні судом незаконними та скасовані.

Обґрунтовуючи позовні вимоги прокурор вказав, що приймаючи вищевказані рішення Житомирська міська рада грубо порушила приписи ст. 41 та ст. 134 Земельного кодексу України, оскільки, вказаними нормами не передбачено підстав для позаконкурсного отримання в користування земель гаражними кооперативами.

Також, враховуючи вищевказані статті Земельного кодексу, зсилаючись на правову позицію, викладену по постанові Верховного суду від 30.05.2018 у справі №910/9373/17, прокурор вказав, що ОК "Гаражно-будівельний кооператив "Хмільники" при зверненні із заявами до міської ради жодним чином не обґрунтував необхідності отримання земельної ділянки в оренду площею 0,3949 га, а Житомирською міською радою при розгляді даної заяви не перевірено наявності необхідності у задоволенні мінімально обґрунтованих потреб членів гаражно-будівельного кооперативу у паркомісці (гаражі). Звернув увагу, що документація із землеустрою не містить будь-якого обґрунтування (розрахунку) щодо необхідності виділення членам кооперативу відповідних земельних ділянок відповідної площі, згідно затвердженої містобудівної документації.

Враховуючи зазначене, зсилаючись на приписи ст. 203, 207, 215, 216, 236 Цивільного кодексу України, прокурор вважає, що договір оренди землі від 07.09.2020 № 167, що укладений між Житомирською міською радою та Обслуговуючим кооперативом "Гаражно-будівельний кооператив "Хмільники" про передачу в оренду земельної ділянки кадастровий номер 1810136300:07:020:0022 має бути визнаний недійсним, а орендована земельна ділянка підлягає поверненню у володіння Житомирської об`єднаної територіальної громади.

Також, керуючись ч. 3 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяження" (з урахуванням заяви №11600/21 від 02.06.2021) прокурор просить скасувати державну реєстрацію права оренди земельної ділянки кадастровий номер 1810136300:07:020:0022 (запис про інше речове право №38627161 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно).

Відповідач1 (Житомирська міська рада) 22.12.2022 надала письмові пояснення, з урахуванням постанови Верховного суду від 13.09.2022 (а.с. 126-128, т.4) вказав, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОК "ГБК "Хмільники", загальною площею 0,3949 га в оренду для колективного гаражного будівництва чітко відповідав діючим на той час законодавству України, Державним будівельним нормам та містобудівній документації міста Житомира. Водночас вказав, що згідно з ЗУ "Про регулювання містобудівної діяльності", який встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів, відомості щодо кількості гаражів та їх техніко-економічна показники визначаються проектною документацією на будівництво.

Вказав, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОК "ГБК "Хмільники" загальною площею 0,3949 га в оренду для колективного гаражного будівництва відповідав вимогам законодавства та містив належне обґрунтування (розрахунок) відведення земельної ділянки відповідної площі.

Відповідач2 (ОК Гаражно-будівельний кооператив "Хмільники"), заперечуючи позовні вимоги, з урахуванням висновків, здійснених верховним судом у постанові від 13.09.2022 у даній справі, викладені у поясненнях (а.с. 82-83, т.4) вказав, що до моменту розробки проекту землеустрою та до формування вказаної земельної ділянки та до внесення кадастровим реєстратором відомостей про неї до Державного земельного кадастру, вказувати будь які розміри, а відповідно - кількість майбутніх гаражів було фактично неможливо. Вважає, що Верховний суд не поставив під сумнів рішення сорок п`ятої сесії сьомого скликання Житомирської міської ради №1372 від 07.02.2019 про надання Обслуговуючому кооперативу "Гаражно-будівельний кооператив "Хмільники" дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,5400 га для колективного гаражного будівництва (02.06), яка знаходиться за адресою: м. Житомир, вул. Маликова, 8. За вказаного, відповідач вважає, що стосовно цього рішення Житомирської міської ради фактично спір є вирішений судами.

Стосовно доводів ВС що станом на час прийняття 22.06.2020 рішення №1931 яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОК "Гаражно-будівельний кооператив "Хмільники" було наявним обґрунтування площі відведення земельної ділянки, вчинене у формі погодженої керівником Департаменту містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради локальної схеми генплану міста, які містяться у складі Передпроектних проробок об`єкту будівництва "Розміщення напівпідземних гаражів по вул. Малікова, 8 в м. Житомирі", що вважається містобудівною документацією згідно положень ст. 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та Закону України "Про архітектурну діяльність". Пояснив, що відповідно до вимог ст. 50 Закону України "Про землеустрій" жодні інші документи не могли бути у складі проекту землеустрою, оскільки це прямо суперечило б вказаній статті Закону. Зауважив, що в проекті землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду жодні відомості щодо запроектованої кількості гаражів міститись не могли, оскільки проектування кількості гаражів здійснюється на підставі попередньо отриманих суб`єктом містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки.

Зсилаючись на приписи п. 8, 11 ст.1, ч. 4,5 ст. 26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" вказав, що право на проектування об`єктів майбутнього будівництва виникає виключно у власника або користувача земельної ділянки. Станом на час розроблення проекту землеустрою ОК "ГБК "Хмільники" не було ні власником ні користувачем зазначеної вище земельної ділянки площею 0,3949 га, а отже Кооператив не міг запроектувати точну кількість гаражів на ще не отриманій земельній ділянці. Пояснив, що у відповідності до приписів ст. 29 ЗУ "Про регулювання містобудівної діяльності", для отримання містобудівельних умов та обмежень суб`єкт має подати копію документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, що виключає можливість їх отримання до моменту відведення цієї самої земельної ділянки.

Вказав, що на виконання вимог постанови Верховного суду, Кооператив додатково замовив Містобудівний розрахунок з метою визначення орієнтовної кількості гаражів та на підставі заяв бажаючих фізичних осіб прийняв до своїх членів 69 осіб, що разом із раніше наявними фізичними особами складає 74 члени Кооперативу, що відповідає кількості гаражів, згідно містобудівного розрахунку. При цьому, вказав, що точну кількість гаражів буде визначено на підставі проектної документації тому вважає, що обґрунтування (розрахунок) щодо необхідності виділення членам кооперативу відповідних земельних ділянок відповідної площі є наявним.

До вказаних пояснень відповідачем додано Містобудівний розрахунок розміщення напівпідземних гаражів по вулиці Сурина Гора (Малікова), 8 в м. Житомир, виготовлений ТОВ "Архбуддизайн Сервіс" 04.09.2022 (а.с. 84-114, т.4).

Прокурор у письмових поясненнях (а.с. 165-167, т.4) додатково вказав, що на момент звернення ОК "ГБК "Хмільники" до Житомирської міської ради та прийняття нею оскаржуваних рішень, укладення договору оренди землі, членами кооперативу були 5 фізичних осіб. Відповідно до п. 4 ДБН В.2.3-15:2007 Автостоянки і гаражі для легкових автомобілів, мінімальна необхідна площа конкретної ділянки (території) для постійного чи тимчасового зберігання автомобілів на відкритих автостоянках визначається виходячи з норми 25 м2 на розрахунковий автомобіль, а в гаражах, залежно від їхньої поверховості, згідно з табл.1. Згідно вказаної таблиці, розмір земельної ділянки для одноповерхового гаража з урахуванням маневрової площі, складає 30 кв.м. або 0,0030 га. За вказаного, на думку прокурора, розмір земельної ділянки, необхідний для задоволення мінімальних обґрунтованих потреб 5-ти членів ОК "ГБК "Хмільники" у забезпеченні місця для зберігання транспортного засобу (гараж) становить 5Х0,0030 га=0,015га. Вказав, що при зверненні до міської ради відповідач жодним чином не обґрунтував необхідності отримання земельної ділянки площею 0,3949 гр, а Житомирською міською радою не перевірено необхідності задоволення мінімально обґрунтованих потреб членів гаражно-будівельного кооперативу у паркомісці (гаражі), внаслідок чого надано в оренду земельну ділянку, розмір якої у 26 разів перевищує площу земельної ділянки, яка є необхідною.

Щодо представництва прокурором інтересів держави в суді, господарський суд зазначає, що у випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державних чи суспільних інтересах.

Згідно з п.3 ч.1 ст.131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч.3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру", прокуратура здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно з ч.4 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Відповідно до ч.ч.3-5 ст.53 ГПК України, у визначених законом випадках прокурор, зокрема, звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених ст.174 цього Кодексу.

Так, Конституційний Суд України у своєму рішенні від 08.04.1999 № 3-рп/99 визначив, що прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Разом із тим, участь прокурора в судовому процесі можлива за умови, крім іншого, обґрунтування підстав для звернення до суду, а саме має бути доведено нездійснення або неналежне здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах суб`єктом влади, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, або підтверджено відсутність такого органу (ч.ч.3, 4 ст.53 ГПК України, ч.3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру").

Так, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду. Сама по собі обставина не звернення позивача/позивачів з позовом протягом певного періоду, без з`ясування фактичного стану правовідносин між сторонами спору, не свідчить про неналежне виконання таким органом/органами своїх функцій із захисту інтересів держави.

При цьому прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень для захисту інтересів держави.

У кожному такому випадку прокурор повинен навести, а суд перевірити причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Суд звертає увагу, що саме лише посилання прокурора у позовній заяві на те, що орган, уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження захисту державних інтересів, не достатньо для прийняття судом рішення в такому спорі по суті, оскільки за змістом абз.2 ч.4 ст.23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом правових підстав для представництва (відповідний висновок викладено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.05.2019 у справі № 911/1497/18).

Обґрунтовуючи наявність порушення інтересів держави та підстав для їх представництва прокурором, останній зазначив, що порушення державних інтересів полягає у незаконному (не на конкурентних засадах), наданні в користування земельної ділянки. На думку прокурора, такі дії Житомирської міської ради не сприяють дотриманню раціонального використання та охорони земель, що в свою чергу загрожує сталому розвитку території м. Житомира з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів, ослаблює соціально-економічні основи державної влади і створює соціальне напруження серед територіальної громади міста. Пояснив, що звернення з даним позовом до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у всемірному забезпеченні реалізації конституційно закріпленого принципу верховенства права, а також відновленні законності при вирішенні суспільнозначущого питання про повернення земельної ділянки законному володільцеві, яка вилучена та передана у користування незаконно, адже правильне застосування законодавства безперечно становить собою "суспільний інтерес", як передбачено у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Трегубенко проти України" від 2 листопада 2004 року. Вважає, що надання в користування ОК "Гаражно-будівельний кооператив "Хмільники" земельної ділянки комунальної власності за відсутності проведеного аукціону та, як наслідок, ненадходження від його учасників грошових коштів в рахунок цінових пропозицій щодо купівлі прав на земельну ділянку призводить до ненаповнення бюджету розвитку місцевого бюджету, чим унеможливлюється повноцінне фінансування, а отже комплексне вирішення соціально-економічних та інших потреб територіальної громади міста Житомира.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 наведено такі правові висновки: "Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст.23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо. Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст.23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтування.

Визначаючи позивачем Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області, прокурор вказав, що відповідно до ч. 1 ст. 188 Земельного кодексу України, державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Відповідно до п.1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №15 від 14.01.2015, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері топогрофо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру і створено саме з метою реалізації повноважень останньої на території Житомирської області.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, що листом від 20.01.2021 Житомирська місцева прокуратура, в порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" повідомила ГУ Держгеокадастру у Житомирській області про порушення вимог земельного законодавства при передачі Житомирською міською радою в користування земельної ділянки кадастровий номер 1810136300:07:020:0022 (а.с. 98-102, т.1).

У відповіді на вказаний лист Головне управління зазначило, що в останнього відсутні кошти для сплати судового збору за звернення до суду, що позбавляє його можливості пред`явити відповідний позов. Враховуючи викладене ГУ Держгеокадастру у Житомирській області не заперечує щодо звернення місцевою прокуратурою до суду з позовом про визнання незаконними та скасування рішень Житомирської міської ради №1372 від 07.02.2019 та №1931 від 22.06.2020 в частинні, визнання недійсним укладеного на їх підставі договору оренди землі від 07.09.2020 та повернення земельної ділянку кадастровий номер 1810136300:07:020:0022 до комунальної власності, скасування державної реєстрації права оренди (а.с. 103, т.1).

Враховуючи викладене, суд вважає, що прокурор дотримався вимог ст.23 Закону України "Про прокуратуру" та обґрунтував підстави для представництва інтересів держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області.

Крім того, підставність звернення прокурора до суду першої інстанції в інтересах Держгеокадастру досліджувалась Північно-західним апеляційним господарським судом у постанові від 18.08.2021 (а.с. 140-146, т.2).

Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, врахувавши доводи учасників процесу, господарський суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог, враховуючи наступне.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За ч.1 ст.143 Конституції України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування, зокрема, управляють майном, що є в комунальній власності; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.

Відповідно до ст.13 Конституції України, земля є об`єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно зі ст.11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Частиною 1 статті 3 ЗК України унормовано, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст.2 ЗК України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Об`єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

Згідно з п."в" ч.1 ст.12 ЗК України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин належить, зокрема, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ст.80 ЗК України, суб`єктами права власності на землю є громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності; територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності; держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.

Відповідно до ч.5 ст.16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

За приписами ч.1 ст.59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Відповідно до ст.8 ЗК України, п.34 ч.1 ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", рада здійснює передачу у власність або надання у користування земельних ділянок виключно відповідно та в порядку, визначеному Земельним кодексом України.

Згідно зі ст.83 ЗК України землі, які належать на праві власності територіальним громадам є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають: а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування; в) землі та земельні ділянки за межами населених пунктів, що передані або перейшли у комунальну власність із земель державної власності відповідно до закону.

Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону (ч.1 ст.116 ЗК України).

Відповідно до ч. 1 ст.134 ЗК України, земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об`єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Земельні торги не проводяться при наданні (передачі) земельних ділянок громадянам у випадках, передбачених статтями 34, 36 та 121 цього Кодексу, а також передачі земель загального користування садівницькому товариству та дачному кооперативу. Земельні торги не проводяться при безоплатній передачі земельних ділянок особам, статус учасника бойових дій яким надано відповідно до пунктів 19-21 частини першої статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (ч. 3 ст. 134 ЗК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 41 ЗК України, Гаражно-будівельним кооперативам за рішенням органів місцевого самоврядування земельні ділянки для гаражного будівництва передаються безоплатно у власність або надаються в оренду у розмірі, який встановлюється відповідно до затвердженої містобудівної документації

Судом встановлено, що рішенням установчих зборів засновників ОК "ГБК "Хмільники" (далі - відповідач, Кооператив), оформлене протоколом від 17.01.2019 № 1, затверджено статут Кооперативу (а.с. 80-85, т.1).

Згідно з витягом із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням зазначеного кооперативу є м. Житомир, вул. Маликова 8; він створений в організаційно-правовійформі обслуговуючого кооперативу фізичними особами засновниками, що мешкають у м. Житомирі у складі п`яти членів. Основним видом діяльності ОК "ГБК "Хмільники" за КВЕД-2010 визначено клас 81.10 (комплексне обслуговування об`єктів),яким передбаченодіяльність гаражних кооперативів, і така діяльність здійснюється у невиробничійсфері (а.с. 77-79, т.1).

Судом встановлено, що 21.01.2019 ОК "ГБК "Хмільники" звернувся до Житомирської міської ради із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення на праві постійного користування земельної ділянки орієнтовною площею 0,4500 га, розташованої на вул. Маликова, 8 у м. Житомирі, для будівництва та обслуговування гаражів (а.с. 27-28, 76, т.1).

Рішенням Житомирської міської ради від 07.02.2019 № 1372 ОК "ГБК "Хмільники" надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,4500 га для колективного гаражного будівництва (02.60), яка знаходиться за адресою: м. Житомир, вул. Маликова, 8 (а.с. 31, т.1).

На підставі вказаного рішення фізичною особою-підприємцем Беззабарним Д. І., на замовлення кооперативу, виготовлено проект землеустрою щодо відведення в оренду ОК "ГБК "Хмільники" земельної ділянки площею 0,3949 га для колективного гаражного будівництва (02.60), розташованої на вул. Маликова, 8 у м. Житомирі (а.с. 21-72, т.1).

За змістом довідки ГУ Держгеокадастру з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами угідь станом на 01.01.2016 від 03.06.2019 № 32-6-0.15-4571/183-19 місце розташування земельної ділянки м. Житомир, вул. Маликова, 8; форма власності комунальна; категорія земель не встановлено; цільове призначення не визначено; назва земель, які надаються, дані про землі, ненадані у власність або постійне користування в межах населених пунктів; площа земельної ділянки та склад угідь 0,3949 га; в тому числі по угіддях встановити проектом.

Проект відведення земельної ділянки містить висновок Департаменту містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради № 34/2019П, згідно з яким запроектована до відведення земельна ділянка площею 0,3949 га розташована на території виробничих та комунальних об`єктів відповідно до Генерального плану м. Житомира, плану червоних ліній магістральних вулиць, затвердженого рішенням міської ради від 30.11.2016 № 454; в зоні змішаної багатоповерхової забудови та громадської забудови відповідно до Плану зонування території м. Житомира, затвердженого рішенням міської ради від 04.04.2017 № 579; в санітарно-захисній зоні об`єктів транспорту відповідно до планувальних обмежень схеми зонування території м. Житомира.

Згідно з висновком про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 02.07.2019 № 7012/82-14 запроектована до відведення земельна ділянка площею 0,3949 га належить до земель запасу (16:00 код згідно з класифікацією видів цільового призначення земель); запропоноване цільове призначення (02.06 для колективного гаражного будівництва); проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для колективного гаражного будівництва ОК "ГБК "Хмільники" погоджено.

Відповідно до передпроектних проробок розміщення напівпідземних гаражів на вул. Малікова, 8 у м. Житомирі, розроблених Товариством з обмеженою відповідальністю "Архітектура плюс Дизайн" на замовлення кооперативу, у складі угідь земельної ділянки площею 0,3949 га передбачається забудувати землі на площі 1554 м2 і під проїздами, доріжками та майданчиками використати землі площею 2395 м2 (а.с.147, т.1).

11.07.2019 ОК "ГБК "Хмільники" звернувся до державного кадастрового реєстратора Малинського управління у Житомирському районі та м. Житомирі ГУ Держгеокадастру із заявою про внесення відомостей до Державного земельного кадастру щодо державної реєстрації новосформованої земельної ділянки як об`єкта цивільних прав.

18.07.2019 кооператив отримав рішення державного кадастрового реєстратора № РВ-1800972112019 про відмову у внесенні таких відомостей, зокрема через те, що у проекті відведення земельної ділянки відсутні відомості щодо відповідності розробленого проекту землеустрою вимогам статті 134 Земельного кодексу України (а.с. 140-140, т.1).

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 24.02.2020 у справі № 240/11389/19 рішення державного кадастрового реєстратора від 18.07.2019 № РВ-1800972112019 визнано протиправним і скасовано, зобов`язано державного кадастрового реєстратора Малинського управління у Житомирському районі та м. Житомирі ГУ Держгеокадастру Вишневську В. С. повторно розглянути заяву кооперативу про внесення відомостей до Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки, розташованої за адресою: м. Житомир, вул. Маликова, 8, яка відводиться кооперативу в оренду для колективного гаражного будівництва, та прийняти рішення з урахуванням висновків суду та встановлених обставин справи (а.с. 8-21, т1).

Судом також встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 12.05.2020 Гаражний кооператив "Хмільники" звернувся до Міської ради із заявою про затвердження Проекту відведення земельної ділянки площею 0,3949 га, передання земельноїділянки в оренду і підготовку за результатами прийнятого рішення відповідного проекту договору оренди землі для підписання. Місцезнаходження земельної ділянки: вул. Маликова, 8, кадастровий номер: 1810136300:07:020:0022; цільове призначення: для колективного гаражного будівництва (а.с. 19-20, т.1).

Рішенням 68 сесії 7 скликання Житомирської міської ради від 22.06.2020 №1931 "Про затвердження документації із землеустрою та надання права користування земельними ділянками суб`єктамземельних відносин" вирішено затвердити проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок та надати право користування земельними ділянками відповідно до додатку 3 (надалі - Рішення № 1931, (а. с. 87, т. 1)).

Згідно з додатком 3 до Рішення міської ради №1931 (а.с. 89, т.1) визначено: Обслуговуючому кооперативу "Гаражно-будівельний кооператив "Хмільники" передати право користування земельною ділянкою, яка розташована за адресою: вул. Малікова, 8, м. Житомир, для колективного гаражного будівництва (02.06), категорія земель - для житлової та громадської забудови, площею 0,3949га, кадастровий номер 1810136300:07:020:0022 , строком на 5 років.

На виконання вищевказаного рішення, 07.09.2020 Житомирська міська рада (орендодавець) і ОК "ГБК "Хмільники" (орендар) уклали договір оренди землі № 167 (а.с. 90-94, т.1), за умовами якого в оренду строком на 5 років передано земельну ділянку загальною площею 0,3949 га, в тому числі під будівлями та спорудами 0 га, під проїздами, проходами та площадками 0,3949 га, для колективного гаражного будівництва (02.06).

На земельній ділянці об`єкт нерухомого майна відсутній, наявний об`єкт інфраструктури електромережа (п. 3 Договору).

У пункті 13 договору оренди передбачено цільове призначення земельної ділянки (категорія земель) землі житлової та громадської забудови.

Передача земельної ділянки в оренду здійснюється з урахуванням вимог, які передбачені, зокрема, проектом її відведення (п. 15 Договору).

Згідно з пунктом 24 Договору на орендовану земельну ділянку встановлено санітарно-захисну зону навколо об`єкта 0,3949 га.

Орендар вправі за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому законодавством порядку виробничі та інші будівлі і споруди (п. 27 Договору).

Вищевказана земельна ділянка була передана в оренду ОК "ГБК "Хмільники" згідно акту прийому-передачі об`єкта оренди (а.с. 95, т.1).

21.09.2020 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право оренди ОК "Гаражно-будівельний кооператив "Хмільники" на земельну ділянку кадастровий номер 1810136300:07:020:002 а.с. 96-97, т.1).

Суд враховує, що дана справа переглядалася Верховним Судом про що винесено постанову від 13.09.2022 (а.с. 57-73, т.4). Згідно вказаної постанови, Верховний суд встановив вищенаведені обставини справи та вказав, зважаючи на приписи ст. 41, 134 Земельного кодексу України та ст. 6,7,22 Закону України "Про кооперацію", попередні судові інстанції дійшли висновку про правомірне надання гаражно-будівельному кооперативу як спеціальному суб`єкту, визначеному у статті 41 Земельного кодексу України, за рішенням органу місцевого самоврядування без проведення земельних торгів у користування спірної земельної ділянки для житлового і гаражного будівництва.

При цьому Верховний суд зазначив, що питання щодо застосування положень статтей 41, 134 Земельного кодексу України вже було предметом розгляду Верховного суду, зокрема, у постанові від 30.05.2018 у справі № 910/9373/17 суд констатував, що системне тлумачення статті 41 Земельного кодексу України у поєднанні з іншими положеннями Земельного кодексу України (зокрема статтею 134 Земельного кодексу України щодо продажу земельних ділянок на торгах) дає підстави для висновку про винятковість можливості передання гаражно-будівельним кооперативам на підставі статті 41 Земельного кодексу України земельних ділянок безоплатно у власність, тобто таке передання повинно бути обумовлене особливими (виключними) цілями, що випливають зі змісту діяльності гаражно-будівельного кооперативу та кооперативу в цілому задоволення економічних, соціальних та інших потреб його членів та конкретного предмету (напрямку) його діяльності.

Верховний Суд погодився з висновком судів попередніх інстанцій про те, що коли йдеться про отримання гаражно-будівельним кооперативом у власність земельних ділянок в порядку статті 41 Земельного кодексу України, то такі ділянки повинні надаватись виключно за наявності дійсної необхідності у задоволенні мінімальних обґрунтованих потреб членів гаражно-будівельного кооперативу у паркомісці (гаражі), та ці ділянки повинні надаватись безоплатно у власність лише з цією метою. При вирішенні питання щодо передання безоплатно у власність гаражно-будівельного кооперативу земельної ділянки, яку такий кооператив просить передати для гаражного будівництва в порядку статті 41 Земельного кодексу України, наявність у суб`єкта звернення статусу, що відповідає передбаченим даною статтею положенням (гаражно-будівельний кооператив), не є достатньою підставою для передання безоплатно у власність кооперативу земельної ділянки будь-якого розміру. Натомість заявник повинен довести та обґрунтувати, а орган, що здійснює розпорядження земельною ділянкою, повинен перевірити наявність чи відсутність тих обставин, що членам гаражно-будівельного кооперативу для задоволення їх мінімальних потреб у забезпеченні місця для зберігання транспортного засобу (гараж) необхідні відповідні (конкретно заявлені) земельні ділянки, тобто документація землеустрою повинна містити в тому числі належне обґрунтування (розрахунок) щодо необхідності виділення членам кооперативу відповідних земельних ділянок відповідної площі.

У постанові від 13.09.2023 у даній справі Верховний суд зазначив, що установивши наявність у відповідача (ОК "ГБК "Хмільники") статусу, який відповідає положенням статті 41 Земельного кодексу України, те, що його створено відповідно до вимог чинного законодавства, суди попередніх інстанцій не звернули уваги на те, що наявність в особи статусу гаражно-будівельного кооперативу не є єдиною визначальною умовою для набуття нею за рішенням органу місцевого самоврядування безоплатно у власність чи в оренду земельної ділянки для гаражного будівництва на підставі статті 41 Земельного кодексу України.

Вказав, що достеменному дослідженню та встановленню судом на загальних підставах підлягають обставини щодо необхідності отримання гаражно-будівельним кооперативом в оренду земельної ділянки у конкретному заявленому розмірі (у наведеному випадку саме площею 0,3949 га), зважаючи на наявність дійсної необхідності у задоволенні мінімально обґрунтованих потреб членів гаражно-будівельного кооперативу у забезпеченні місця для зберігання транспортного засобу (гараж) та їх кількості, чого проте судами зроблено не було, хоча наведене має значення для правильного вирішення спору, зважаючи на предмет і підстави позову.

За вказаного, суд враховує, що як зазначалось вище, житлово-будівельним (житловим) та гаражно-будівельним кооперативам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування земельні ділянки для житлового і гаражного будівництва передаються безоплатно у власність або надаються в оренду у розмірі, який встановлюється відповідно до затвердженої містобудівної документації.

Відповідно до ч.1 ст.16 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" № 3038-VI від 17.02.2011 ( надалі - Закон № 3038-VI) планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

Генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту. У складі генерального плану населеного пункту може розроблятися план зонування території цього населеного пункту. План зонування території може розроблятися і як окрема містобудівна документація після затвердження генерального плану (ч.1 ст.17 Закону № 3038-VI).

Згідно ч.ч.1, 2 ст.18 Закону № 3038-VI план зонування території розробляється на основі генерального плану населеного пункту (у його складі або як окремий документ) з метою визначення умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон. План зонування території встановлює функціональне призначення, вимоги до забудови окремих територій (функціональних зон) населеного пункту, їх ландшафтної організації.

Із змісту довідки Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області №32-6-0.15-4571/183-19 від 03.06.19р. судом встановлено, що останню складено за даними з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями станом на 01.01.2016, про те, що відведена Гаражному кооперативу "Хмільники" земельна ділянка по вулиці Маликова,8 у м. Житомирі належить до земель запасу, її категорія та вид цільового призначення - не визначені, орієнтовна площа може становити 0,3949га, а склад угідь необхідно встановити проектом ( а. с. 6,т.2).

Із змісту висновку Департаменту містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради № 34/2019П судом також встановлено, що запроектована до відведення земельна ділянка площею 0,3949га розташована на території виробничих та комунальних об`єктів відповідно до Генерального плану міста Житомира, плану червоних ліній магістральних вулиць, затвердженого рішенням міської ради від 30.11.2016 № 454; в зоні змішаної багатоповерхової забудови та громадської забудови відповідно до Плану зонування території міста Житомира, затвердженого рішенням міської ради від 04.04.2017 № 579; в санітарно-захисній зоні об`єктів транспорту відповідно до планувальних обмежень схеми зонування території міста Житомира ( а. с. 34, т.1).

Як зазначалось вище та було встановлено судом, на час виготовлення проекту землеустрою щодо відведення в оренду Гаражному кооперативу "Хмільники" земельної ділянки площею 0,3949 га та винесення Житомирською міською радою рішення №1931 від 22.06.2020 "Про затвердження документацій із землеустрою та надання права користування земельними ділянками суб`єктам земельних відносин", членами ОК "ГБК "Хмільники" було 5 осіб.

Відповідно до Державних будівельних норм "Планування та забудова територій" ДБН Б.2.2-12:2019 (чинні з 1 жовтня 2019), затверджених Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26.04.2019 №104 (далі - ДБН Б.2.2-12:2019), при розміщенні багатоквартирної забудови кількість машиномісць для постійного зберігання автомобілів має забезпечуватися на території мікрорайону в підземних, наземно-підземних або наземних багаторівневих гаражах відповідно до показників таблиці 10.5. При реконструкції території допускається постійне зберігання частини парку легкових автомобілів, які належать громадянам даного житлового району, за його межами - на "незручних" для інших видів будівництва територіях, у санітарно-захисних зонах від промислових підприємств, у смугах відведення залізниць і в межах червоних ліній магістральних доріг безперервного руху. При цьому повинна бути забезпечена пішохідна доступність місць постійного зберігання легкових автомобілів не більше 15 хв. . (п. 10.8.5 ДБН Б.2.2-12:2019).

Згідно з п. 10.8.6 ДБН Б.2.2-12:2019, необхідну для влаштування гаражів і відкритих автостоянок площу земельних ділянок слід приймати згідно з вимогами ДБН В.2.3-15.

Відповідно до п. 4.6. ДБН В.2.3-15:2007 "Автостоянки і гаражі для легкових автомобілів" (далі - ДБН В.2.3-15:2007), мінімальна необхідна площа конкретної ділянки (території) для постійного чи тимчасового зберігання автомобілів на відкритих автостоянках визначається виходячи з норми 25 м2 на розрахунковий автомобіль, а в гаражах, залежно від їхньої поверховості, згідно з табл.1.

Суд встановив, що згідно вказаної таблиці, розмір земельної ділянки для одноповерхового гаража з урахуванням маневрової площі, складає 30 кв.м. або 0,0030 га. За вказаного, враховуючи, що на момент звернення ОК "ГБК "Хмільники" до Житомирської міської ради та прийняття нею оскаржуваних рішень, укладення договору оренди землі, членами кооперативу були 5 фізичних осіб, розмір земельної ділянки, необхідний для задоволення мінімальних обґрунтованих потреб 5-ти членів ОК "ГБК "Хмільники" у забезпеченні місця для зберігання транспортного засобу (гараж) становить 5Х0,0030 га=0,015га.

Суд також враховує, що з наданого відповідачем Містобудівного розрахунку розміщення напівпідземних гаражів по вулиці Сурина Гора (Малікова), 8 в м. Житомир, виготовленого ТОВ "Архбуддизайн Сервіс" 04.09.2022 (а.с. 84-114, т.4) вбачається, що мінімальна необхідна площа конкретної ділянки (території) для постійного чи тимчасового зберігання автомобілів в гаражах, залежно від їхньої поверховості, визначається згідно з табл. 1 ДБН В.2.3.-15:2007 "Автостоянки і гаражі для легкових автомобілів" Орієнтовна площа розглянутої земельної ділянки становить 3949м2 (що відповідає 0,3949 га).

Вказане підтверджує, що відведена кооперативу земельна ділянка у розмірі 0,3949 га згідно оскаржуваних рішень, була більшою, оскільки розрахована на 74 гаражі. Разом з тим, на час відведення та надання у користування згідно договору оренди землі земельної ділянки, кількість членів Кооперативу була 5 чол.

Вищенаведене свідчить про те, що під час затвердження проекту землеустрою ОК "ГБК "Хмільники", Житомирська міська рада не перевірила наявність чи відсутність тих обставин, що членам гаражно-будівельного кооперативу для задоволення їх мінімальних потреб у забезпеченні місця для зберігання транспортного засобу (гараж) необхідні відповідні (конкретно заявлені) земельні ділянки, при цьому, документація землеустрою не містить належного обґрунтування (розрахунку) щодо необхідності виділення членам кооперативу відповідних земельних ділянок відповідної площі.

Згідно з ч.5 ст.60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, укладати договори в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійні договори, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Згідно з ч.10 ст.59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Відповідно до ч.1 ст.21 ЦК України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він с у п е р е ч и т ь актам цивільного законодавства і п о р у ш у є цивільні права або інтереси.

Оскільки при зверненні до міської ради відповідач жодним чином не обґрунтував необхідності отримання земельної ділянки площею 0,3949 гр, а Житомирською міською радою не перевірено необхідності задоволення мінімально обґрунтованих потреб членів гаражно-будівельного кооперативу у паркомісці (гаражі), внаслідок чого надано в оренду земельну ділянку, розмір якої перевищує площу земельної ділянки, яка є необхідною, суд вважає що рішення Житомирської міської ради №1931 від 22.06.2020 прийнято з порушенням ст. 41, 134 Земельного кодексу України.

Що стосується вимоги визнати незаконним та скасувати п. 5 рішення Житомирської міської ради № 1372 від 07.02.2019 "Про затвердження документацій із землеустрою та надання права користування земельними ділянками юридичним особам" в частині надання дозволу ОК "ГБК "Хмільники" на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,45 га для колективного гаражного будівництва (02.06), розташованої за адресою: м. Житомир, вул. Маликова, 8, суд враховує, що отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність, а тому не створює правових наслідків, крім тих, що пов`язані з неправомірністю його прийняття, що узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постановах від 28 листопада 2018 року у справі № 826/5735/16, від 17 жовтня 2018 року у справі № 380/624/16-ц.

За вказаного, у задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

Що стосується вимоги визнати недійсним договір оренди землі №167 від 07.09.2020, укладений між відповідачами, суд враховує таке.

За приписами ст.1,2 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності (ч.1 ст.93 ЗК України).

Згідно зі ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Поняття договору оренди землі визначено ст.13 Закону України "Про оренду землі", за приписами якої договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі (ч.1 ст.6 Закону України "Про оренду землі").

За ч.1 ст.202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст.204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За статтями 210-211 ЗК України наслідком укладання угод з порушенням законодавства є визнання такої угоди судом недійсною.

Відповідно до ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно зі ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Статтею 236 Цивільного кодексу України встановлено, що недійсний правочин є недійсним з моменту його вчинення, але якщо за недійсним правочином права та обов`язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх в майбутньому припиняється.

Згідно зі статтями 16, 203, 215 ЦК України для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорювання правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду.

Оскільки договір оренди землі від 07.09.2020 №167 укладений між відповідачами на виконання рішення №1931 від 22.06.2020, яке було прийняте з порушенням вимог земельного законодавства, спірний договір оренди землі також укладений з порушенням вимог ст. 41 та ст. 134 Земельного кодексу України, тому підлягає визнанню недійсним, а орендована земельна ділянка підлягає поверненню відповідачем Житомирській об`єднаній територіальній громаді в особі Житомирської міської ради. Вказана вимога прокурора також узгоджується з висновками Великої Палати Верховного суду, наведеними у постанові від 20.06.2023 у справі №633/408/18.

За змістом п.1 ч.1 ст.2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ст.11 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав. Втручання, крім випадків, передбачених цим Законом, будь-яких органів влади, їх посадових осіб, юридичних осіб, громадян та їх об`єднань у діяльність державного реєстратора під час проведення реєстраційних дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Частинами 1, 3 статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію прав на нерухому майно та їх обтяжень", в редакції Закону №2255-IX від 12.05.2022), передбачено, що відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.

За вказаного суд враховує, що рішення суду про скасування п. 3 рішення Житомирської міської ради № 1931 від 22.06.2020 "Про затвердження документацій із землеустрою та надання права користування земельними ділянками суб`єктам земельних відносин" в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання права користування ОК "ГБК "Хмільники" земельною ділянкою, кадастровий номер 1810136300:07:020:0022, площею 0,3949 га для колективного гаражного будівництва на вул. Маликова, 8 у м. Житомирі є підставою для внесення відповідного запису про реєстрацію права до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Отже, вимога прокурора про скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки кадастровий номер 1810136300:07:020:0022 (запис про інше речове право №38627161 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно) підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами статей 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно зі ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі Проніна проти України, в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Поряд із цим, за змістом п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах Трофимчук проти України, Серявін та інші проти України, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Таким чином суд зазначає, що решта долучених до справи доказів та доводів сторін ретельно досліджена і наведених висновків суду не спростовує.

Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, заявленими відповідно до вимог чинного законодавства та підлягають задоволенню в частині визнання незаконним та скасування п. 3 рішення Житомирської міської ради № 1931 від 22.06.2020 "Про затвердження документацій із землеустрою та надання права користування земельними ділянками суб`єктам земельних відносин" в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання права користування ОК "ГБК "Хмільники" земельною ділянкою, кадастровий номер 1810136300:07:020:0022, площею 0,3949 га для колективного гаражного будівництва на вул. Маликова, 8 у м. Житомирі; визнання недійсним договору оренди землі від 07.09.2020 № 167, що укладений між Житомирською міською радою та Обслуговуючим кооперативом "Гаражно-будівельний кооператив "Хмільники" про передачу в оренду земельної ділянки кадастровий номер 1810136300:07:020:0022; зобов`язання Обслуговуючого кооперативу "Гаражно-будівельний кооператив "Хмільники" повернути Житомирській міській об`єднаній територіальній громаді в особі Житомирської міської ради земельну ділянку, кадастровий номер 1810136300:07:020:0022; скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки, кадастровий номер 1810136300:07:020:0022, запис № 38627161. В частині вимоги визнати незаконним та скасувати п. 5 рішення Житомирської міської ради № 1372 від 07.02.2019 "Про затвердження документацій із землеустрою та надання права користування земельними ділянками юридичним особам" в частині надання дозволу ОК "ГБК "Хмільники" на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,45 га для колективного гаражного будівництва (02.06), розташованої за адресою: м. Житомир, вул. Маликова, 8, суд відмовляє.

В порядку ст.129 ГПК України, сплачений прокурором судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених судом позовних вимог щодо кожного з них, а саме: судовий збір в частині визнання незаконним та скасування рішення Житомирської міської ради № 1931 від 22.06.2020 - на відповідача 1; в частині визнання недійсним договору оренди землі - по 50% на кожного з відповідачів; в частині повернення земельної ділянки та скасування державної реєстрації прав - на відповідача2.

Суд зазначає, що судовий збір підлягає стягненню на користь особи, яка його сплатила - Житомирської обласної прокуратури.

Керуючись статтями 2, 73-79, 86, 123, 129, 233, 236-238, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати незаконним та скасувати п. 3 рішення Житомирської міської ради № 1931 від 22.06.2020 "Про затвердження документацій із землеустрою та надання права користування земельними ділянками суб`єктам земельних відносин" в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання права користування ОК "ГБК "Хмільники" земельною ділянкою, кадастровий номер 1810136300:07:020:0022, площею 0,3949 га для колективного гаражного будівництва на вул. Маликова, 8 у м. Житомирі.

3. Визнати недійсним договір оренди землі від 07.09.2020 № 167, що укладений між Житомирською міською радою (10014, Житомирська обл., місто Житомир, майдан ім. С.П. Корольова, буд. 4/2, ід. код 13576954) та Обслуговуючим кооперативом "Гаражно-будівельний кооператив "Хмільники" (10020, Житомирська обл., м. Житомир, вул. Малікова, буд. 8, ід. код 42761236) про передачу в оренду земельної ділянки кадастровий номер 1810136300:07:020:0022.

4. Обслуговуючому кооперативу "Гаражно-будівельний кооператив "Хмільники" (10020, Житомирська обл., м. Житомир, вул. Малікова, буд. 8, ід. код 42761236) повернути Житомирській міській об`єднаній територіальній громаді в особі Житомирської міської ради (10014, Житомирська обл., місто Житомир, майдан ім. С.П. Корольова, буд. 4/2, ід. код 13576954) земельну ділянку, кадастровий номер 1810136300:07:020:0022.

5. Скасувати державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, кадастровий номер 1810136300:07:020:0022 (запис про інше речове право № 38627161 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно).

6. Стягнути з Житомирської міської ради (10014, Житомирська обл., місто Житомир, майдан ім. С.П. Корольова, буд. 4/2, ід. код 13576954) на користь Житомирської обласної прокуратури (10008, м. Житомир, вулиця Святослава Ріхтера, 11, код ЄДРПОУ 02909950) 3405,00 грн судового збору;

7. Стягнути з Обслуговуючого кооперативу "Гаражно-будівельний кооператив "Хмільники" (10020, Житомирська обл., м. Житомир, вул. Малікова, буд. 8, ід. код 42761236) на користь Житомирської обласної прокуратури (10008, м. Житомир, вулиця Святослава Ріхтера, 11, код ЄДРПОУ 02909950) 5675,00 грн судового збору.

8. Видати наказ.

9. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 08.08.23

Суддя Вельмакіна Т.М.

1- до справи

2-4 - сторонам (рек.)

5-6 Жит. окружній прокуратурі та Жит. обл. прокуратурі (рек.)