Рішення

від 08.08.2023 по справі 922/1769/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.08.2023м. ХарківСправа № 922/1769/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Присяжнюка О.О.

при секретарі судового засідання

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельно-виробнича фірма "МОНОЛІТ"(» 61099, м. Харків, б-p Богдана Хмельницького, 16, кв. 63) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Малинівський склозавод"(63525, Харківська обл., Чугуївський р-н, . Малинівка, вул. Володимирівська, 10) про стягнення коштів за участю представників:

позивача - Філатова П.А.(ордер серія АХ№1128527 від 30.04.2023 року)

відповідача - не з 'явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельно-виробнича фірма "МОНОЛІТ" звернулось до Господарського суду Харківської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Малинівський склозавод", в якій просить суд:

стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МАЛИНІВСЬКИЙ СКЛОЗАВОД» (63525, Харківська обл., Чугуївський р-н, смт. Малинівка, вул. Володимирівська, 10, код ЄДРПОУ 32858847) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНО-ВИРОБНИЧА ФЕРМА «МОНОЛІТ» (61099, м. Харків, б-p Богдана Хмельницького, 16, кв. 63, код ЄДРПОУ 40398843) суму боргу в розмірі 498628,05 грн.

Розподілити судові витрати в порядку ст. 129 ГПК України.

Позов обгрунтовано з посиланням на порушення відповідачем умов договору на закупівлю робіт з поточного ремонту покрівлі цеху виробництва склотари № 10/11/22 від 10.11.2022 року щодо оплати поставленого товару .

Ухвалою господарського суду від 04.05.2023року, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі №922/1769/23. Постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження. Почато підготовче провадження і призначено підготовче засідання 31" травня 2023 р. о 11:30.

19.05.2023 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "Малинівський склозавод", через систему електронний суд (Документ сформований в системі «Електронний суд» 19.05.2023) надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача, зокрема, посилається на те, що при вивчені наданих Позивачем для підписання Акту приймання виконаних будівельних робіт, нами було виявлено безліч помилок щодо їх оформлення та значне завишення вартості робіт та матеріалів, відносно встановленої та закріпленої вартості робіт і матеріалів визначених у договірній ціні.

Так, різниця вартості робіт між розділом 1 Акту приймання виконаних будівельних робіт і розділом 1 Договірної ціни складає 5.705,69 грн. Крім того, як вказує відповідач в Акті приймання виконаних будівельних робіт, в найменуванні об`єкта будівництва вказаний іншій об`єкт та вид робіт, чим той що передбачений п. 1.1. Договору.

Крім того, як посилається відповідач у відзиві, позовна заява, підписана неповноважним представником, а саме підписантом вказаний директор ТОВ «Будівельно-Виробнича Комерційна Фірма «ТЕХНІКАБУД» (Код ЄДРПОУ 37191980) К.А. Арсланалієв, хоча у шапці позовної заяви та відповідно до ухвали суду, позов подає ТОВ «Будівельно-виробнича фірма «МОНОЛІТ» (Код ЄДРПОУ 40398843), також до позовної заяви, згідно прикладених додатків, не додано документі, що підтверджують повноваження підписанта К.А. Арсланалієва, чим порушено п. 5 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 31.05.2023 постановлено протокольну ухвалу, відкладено підготовче засідання до 27 червня 2023 року о(б) 12:00.

В порядку ст.ст. 120-121 ГПК України сторони повідомлені про наступне судове засідання ухвалами від 31.05.2023.

05.06.2023 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-виробнича фірма "МОНОЛІТ", через канцелярію суду (вх.№14119) надійшла відповідь на відзив, в якій представник позивача, наголошує на тому , що позивачем дійсно допущено технічну помилку (описку) в тексті позовної заяви, а саме - в позначенні особи-підписанта замість «Директор ТОВ «БВФ «МОНОЛІТ» помилково написано «Директор ТОВ «БВКФ «ТЕХНІКАБУД». В той же час, за своїм характером дана помилка є саме технічною опискою, про що свідчить загальний текст позовної заяви, в якій йдеться саме про ТОВ «БВФ «МОНОЛІТ», а також додані документи, в яких також фігурує ТОВ «БВФ «МОНОЛІТ». Крім того, К.А. Арсланалієв є директором саме ТОВ «БВФ «МОНОЛІТ». Отже, позивач вважає, що дана описка не може вплинути на суть позову.

Як вказує позивач, найменування робіт, зазначене в акті КБ-2в цілком відповідає найменуванню робіт в Договірній ціні, яка підписана відповідачем та чинність якої відповідачем не заперечується. Отже, на переконання позивача, вбачається, що використані у договорі, та у інших документах різні найменування робіт є лише допустимими аналогічними варіантами, що прийняті сторонами.

Вважає , недоречними є зауваження відповідача про невідповідність окремих рядків акту КБ-2в Договірній ціні.

Зауважує , що посилання відповідача на «безліч помилок» в акті та «значне завищення вартості робіт» є наслідком вигадування позиції в суді, оскільки протягом декількох місяців до того позивач тричі звертався письмово до відповідача, але не отримував у відповідь жодних заперечень, зауважень чи коригувань виконавчої документації. Таким чином, вважає позицію відповідача, викладену у відзиві на позов, цілком необгрунтованою та штучно вигаданою з метою затягування судового процесу.

В судовому засіданні 27.06.2023 постановлено протокольну ухвалу, про продовження строку підготовчого провадження на тридцять днів та закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті 25 липня 2023 року о(б) 11:30 год

В порядку ст.ст. 120-121 ГПК України сторони повідомлені на наступне судове засідання ухвалами від 27.06.2023.

Протокольною ухвалою суду від 25.07.2023 року, на підставі ст. 216 ГПК України оголошено перерву в судовому засіданні на 08.08. 2023 року о(б) 12:00 год.

26.07.2023 року від представника позивача, електронною поштою надійшли додаткові пояснення та документи в підтвердження повноважень директора ТОВ «БВФ «МОНОЛІТ» К.А. Арсланалієва .

Позивач в судовому засіданні 08.08.2023 підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив.

Представник відповідача в судовому засіданні 08.08.2023 року, не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

В ході розгляду справи судом в повному обсязі досліджено письмові докази у справі відповідно до приписів ч. 1 ст. 210 ГПК України, а також з урахуванням положень ч. 2 цієї норми, якою встановлено, що докази, які не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.

Присутній в судовому засіданні представник позивача погодився з тим, що судом досліджено всі докази, які надано сторонами відповідно до ст. 74 ГПК України.

За ст. 219 ГПК України, рішення у справі прийнято в нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 08.08.2023, відповідно до ст. 240 ГПК України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив таке.

Між позивачем ТОВ «БВФ «МОНОЛІТ» та відповідачем ТОВ «МАЛИНІВСЬКИЙ СКЛОЗАВОД» було укладено Договір на закупівлю робіт з поточного ремонту покрівлі цеху виробництва склотари № 10/11/22 від 10.11.2022 року, згідно умов якого позивач зобов`язався виконати роботи з поточного ремонту покрівлі цеху виробництва склотари, а відповідач зобов`язався прийняти роботи та оплатити їх вартість.

Згідно з п. 1.2. Договору, склад, обсяги робіт, їх виконання та вартість визначені договірними цінами (Додаток №1), який є невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно до п. 4.1.1., ТОВ «Малинівський склозавод» зробив передплату у розмірі 60% від вартості робіт в сумі 758.780,63 грн.

Відповідно до п. 4.1.2., остаточна оплата виконаних робіт здійснюється протягом 5-ти календарних днів з дати підписання акту (останнього з актів) виконаних робіт (КБ-2в).

Відповідно до п. 6.2.3. Договору, Замовник має право повернути акт виконаних робіт Підряднику без здійснення оплати в разі неналежного оформлення документів.

Виконання робіт відбулось протягом грудня 2021 року - січня 2022 року та було завершено в повному обсязі. Відповідач 06.02.2023 року прийняв виконані роботи без зауважень на місці їх виконання (на своїй території) та для оформлення факту прийняття отримав від позивача два екземпляри виконавчої документації: довідки про вартість виконаних будівельних робіт КБ-3 за лютий 2023 року б/н від 06.02.2023 року; акту приймання виконаних будівельних робіт КБ-2в за лютий 2023 року б/н від 06.02.2023року (з відомістю ресурсів) на суму 1257408,68 грн. (первинно договір було укладено на суму 1264634,39 грн.

Таким чином, відповідач мав остаточно оплатити виконані роботи в сумі 498628,05 грн. до

13.02.2023року (протягом 5-ти днів з дати підписання акту згідно п. 4.1.2 договору).

Однак, оплата відповідачем проведена не була.

Листом № 246 від 28.02.2023 року позивач звернувся до відповідача з вимогою про сплату заборгованості, яка була проігнорована відповідачем.

В той же час, відповідач так і не повернув позивачу підписані зі свого боку екземпляри довідки КБ-3 та акту КБ-2в, які передавались йому позивачем після фактичного прийняття робіт 06.02.2023 року. У зв`язку з цим, позивач вдруге направив відповідачу виконавчу документацію з супровідним листом № 16/03 від 16.03.2023 року, яким надав відповідачу 7-денний строк на оформлення документів. Відповідач отримав лист 24.03.2023 року, однак знов ані повернув позивачу підписані екземпляри, ані заявив жодних заперечень щодо робіт чи якості документів.

Листом № 5/04 від 05.04.2023 року позивач вдруге звернувся до відповідача з вимогою про сплату заборгованості. Вимога була одержана відповідачем 11.04.2023 року, однак знову проігнорована.

Таким чином, як вказує позивач у позові , у відповідача сплив 5-денний строк на оплату робіт як з дати фактичного їх прийняття, так і з дати закінчення додатково наданого йому строку на повторне підписання виконавчої документації. Але зобов`язання з оплати 498628,05 грн. залишилось невиконаним.

Позивач просить стягнути з відповідача основний борг у розмірі 498628,05 грн., проти чого заперечує відповідач, що і є причиною виникнення спору.

Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечує проти заявлених позовних вимог, вказує на те, що різниця вартості робіт між розділом 1 Акту приймання виконаних будівельних робіт і розділом 1 Договірної ціни складає 5.705,69 грн.

Різниця вартості робіт і матеріалів по розділу 3 Акту приймання виконаних будівельних робіт і розділом 3 Договірної ціни складає 40.285,55 грн., а саме по позиціям ч.ч. 8/8 Акту приймання виконаних будівельних робіт і ч.ч. 8 Договірної ціни складає 5.045,12 грн.; ч.ч. 24/24 Акту приймання виконаних будівельних робіт і ч.ч. 18 Договірної ціни складає 8.994,44 грн.; ч.ч. 26/26 Акту приймання виконаних будівельних робіт і ч.ч. 20 Договірної ціни складає 5.019,90 грн.; ч.ч. 27/27 Акту приймання виконаних будівельних робіт і ч.ч. 21 Договірної ціни складає 8.637,70 грн. А такі пункти як, ч.ч. 11/11 і 12/12 Акту приймання виконаних будівельних робіт, де вказані матеріали і роботи на загальну вартість 12.588,39 грн., взагалі непередбачені Договірною ціною.

Крім того, в Акті приймання виконаних будівельних робіт, в найменуванні об`єкта будівництва вказаний іншій об`єкт та вид робіт, чим той що передбачений п. 1.1.Договору.

В свою чергу позивача зазначає, про те, що у договірній ціні демонтажні роботи (розділ 1), монтаж покрівельного покриття (рядок 8 розділу 3), улаштування покрівель рулонних (рядок 18 розділу 3), наплавлення акваізолу нижнього і верхнього шарів (рядки 20, 21 розділу 3) розраховані, виходячи з загальної площі поверхні покрівлі 300 кв. м. В той же час, при фактичному виконанні робіт було виконано роботи на загальній площі покрівлі 331 кв. м, у зв`язку з чим відбулось відхилення відповідних позицій акту КБ-2в (розділ 1, рядки 8, 24, 26, 27 розділу 3). Також, фактичними потребами в улаштуванні покриття пояснюються наявні в акті КБ-2в та не вказані у Договірній ціні позиції рядків 11 і 12 розділу 3 - монтаж стальних кутиків для підшивання профлистом.

Обґрунтованість наведених відхилень від первинного визначення обсягу робіт визначена нормами договору, а саме: п. 3.3, який передбачає, що ціна договору є динамічною, та п. 5.3, який зазначає, що саме підрядник (позивач) визначає обсяги та вартість виконаних робіт. Це було первинною домовленістю сторін.

При цьому, за наслідком збільшення обсягу робіт, що прийшлось фактично виконати, позивач вчинив зменшення загальної вартості робіт на 7225,71 грн. Так, первинно договором ціна робіт визначена у сумі 1264634,39 грн. (пункт 3.1), а фактично згідно довідки КБ-3 та акту КБ-2в позивач виконав роботи вартістю 1257408,68 грн.

Предметом доказування у даній справі є обставини укладення договору, строк його дії, умови виконання робіт, складання актів приймання-передачі виконаних робіт, загальна ціна, строк оплати, докази оплати, наявність/відсутність заборгованості, наявність/відсутність підстав для застосування відповідальності за порушення зобов`язань за договором.

За змістом статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору (стаття 626 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського Кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цім Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно із частиною 1 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

З огляду на наявний в матеріалах справи договір та обставини справи, між позивачем та відповідачем виникли правовідносини за договором підряду.

Підрядник зобов`язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 839 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Статтею 854 цього Кодексу визначено порядок оплати за договором підряду. Так, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Судом встановлено неналежне виконання відповідачем умов Договору на закупівлю робіт з поточного ремонту покрівлі цеху виробництва склотари № 10/11/22 від 10.11.2022 року, у відповідача (замовника) виникло зобов`язання щодо сплати залишку вартості робіт на суму 498628,05 грн., відповідно до п.п. 4.1.2 договору , що є достатньою підставою для задоволення позовних вимог.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акту і виникнення за таким актом прав та обов`язків можливе лише за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт (виявлені недоліки) у строк, визначений договором.

У такому разі саме позивач як підрядник повинен довести, що він надсилав замовнику акт та, у випадку необґрунтованої відмови останнього від його підписання, має довести реальне виконання робіт за договором (п. 144-145 постанови Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.09. 2022 по справі №913/703/20).

Реальне виконання робіт виконання робіт відбулось протягом грудня 2021 року - січня 2022 року та було завершено в повному обсязі. Відповідач 06.02.2023 року прийняв виконані роботи без зауважень на місці їх виконання (на своїй території) та для оформлення факту прийняття отримав від позивача два екземпляри виконавчої документації: довідки про вартість виконаних будівельних робіт КБ-3 за лютий 2023 року б/н від 06.02.2023 року; акту приймання виконаних будівельних робіт КБ-2в за лютий 2023 року б/н від 06.02.2023 року. (з відомістю ресурсів) на суму 1257408,68 грн., доводиться позивачем.

За таких обставин, суд вважає, що фактичне виконання відповідно до умов Договору на закупівлю робіт з поточного ремонту покрівлі цеху виробництва склотари № 10/11/22 від 10.11.2022 року, що відображені в односторонньо підписаному акту приймання виконаних будівельних робіт КБ-2в за лютий 2023 року б/н від 06.02.2023 року., позивачем доведене, а з огляду на обставини, встановлені судом, більш вірогідною є встановлення факту реального виконання таких будівельних робіт.

Стосовно заперечень відповідача щодо особи-підписанта замість «Директор ТОВ «БВФ «МОНОЛІТ» помилково написано «Директор ТОВ «БВКФ «ТЕХНІКАБУД»,враховано, що Господарським судом Харківської області отримано відповідь №155732 від 24.07.2023 року, з Єдиного державного реєстру фізичних -осіб підприємців, з якого вбачається, що К.А. Арсланалієв є директором ТОВ «БВФ «МОНОЛІТ», також вищеозначенні твердження суду підтверджуються копією протоколу загальних зборів учасників ТОВ «БВФ «МОНОЛІТ» № 1 від 04.04.2016 року; копією наказу № 1-К від 05.04.2016 року.

З урахуванням викладеного, вимоги визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з частинами 3, 4 ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

В процесі розгляду справи судом було прийнято, досліджено та надано оцінку всім наявним в матеріалах справи доказам, надано можливість сторонам обґрунтувати свої правові позиції щодо позову.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що вимоги за позовом визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати зі сплати судового збору за позовом згідно з вимогами статті 129 ГПК України покладаються на відповідача

Керуючись ст. 129, 232, 233, 236-241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МАЛИНІВСЬКИЙ СКЛОЗАВОД» (63525, Харківська обл., Чугуївський р-н, смт. Малинівка, вул. Володимирівська, 10, код ЄДРПОУ 32858847) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНО-ВИРОБНИЧА ФІРМА «МОНОЛІТ» (61099, м. Харків, б-p Богдана Хмельницького, 16, кв. 63, код ЄДРПОУ 40398843) суму боргу в розмірі 498628,05 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 7479,42грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ст.ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНО-ВИРОБНИЧА ФЕРМА «МОНОЛІТ» (61099, м. Харків, б-p Богдана Хмельницького, 16, кв. 63, код ЄДРПОУ 40398843).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «МАЛИНІВСЬКИЙ СКЛОЗАВОД» (63525, Харківська обл., Чугуївський р-н, смт. Малинівка, вул. Володимирівська, 10, код ЄДРПОУ 32858847).

Повне рішення складено "09" серпня 2023 р.

СуддяО.О. Присяжнюк