Постанова

від 25.10.2023 по справі 922/1769/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2023 року м. Харків Справа № 922/1769/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Здоровко Л.М., суддя Плахов О.В.,

за участю секретаря судового засідання: Голозубової О.І.

за участю представників учасників справи:

від позивача: Філатов П.А., ордер серія АХ № 1128527 від 30.04.2023;

від відповідача (апелянта): Сільченко Т.І., ордер серія АХ №1146268 від 28.08.2023;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Малинівський склозавод", смт Малинівка, Чугуївський район, Харківська область (вх.№1786 Х/2),

на рішення Господарського суду Харківської області від 08.08.2023 (повний текст складено 09.08.2023) у справі №922/1769/23 (суддя Присяжнюк О.О.),

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-виробнича фірма "Моноліт", м. Харків,

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Малинівський склозавод", смт Малинівка, Чугуївський район, Харківська область,

про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельно-виробнича фірма "Моноліт" (надалі ТОВ "БВФ "Моноліт" ) звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Малинівський склозавод" (надалі ТОВ "Малинівський склозавод") про стягнення заборгованості в сумі 498628,05грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором на закупівлю робіт з поточного ремонту покрівлі цеху виробництва склотари №10/11/22 від 10.11.2022 в частині здійснення повного розрахунку за виконані роботи у встановлений договором строк.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 08.08.2023 у справі №922/1769/23 позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з відповідача на користь позивача суму боргу в розмірі 498628,05грн та витрати по сплаті судового збору в сумі 7479,42грн.

Приймаючи вказане рішення, господарський суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджується факт реального виконання робіт позивачем у період грудень 2022 року - січень 2023 року та їх завершення в повному обсязі. Враховуючи те, що 06.02.2023 відповідач прийняв виконані роботи без зауважень на місці їх виконання (на своїй території) та для оформлення прийняття виконаних робіт отримав від позивача всю необхідну документацію, однак не надав вмотивованої відмови від підписання акту КБ-2в та довідки КБ-3, тому вищевказані акт приймання робіт та довідка про вартість вважаються підписаними покупцем та підлягають оплаті.

Не погодившись з ухваленим рішенням, відповідач - ТОВ "Малинівський склозавод" звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 08.08.2023 у справі №922/1769/23 та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що при прийнятті рішення суд першої інстанції не застосував нормативний акт, який підлягає застосуванню, а саме Загальні умови, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 №668, неповно дослідив обставини справи, надав їм неналежну правову оцінку, а рішення ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права.

За твердженням скаржника, відповідно до Загальних умов від 01.08.2005 №668 виконання робіт повинно підтверджуватись належним чином оформленими актами про виконання робіт та довідками про вартість виконаних робіт згідно з умовами укладеного між сторонами договору. Однак, суд першої інстанції не врахував того, що після отримання від позивача акту КБ-2в та довідки КБ-3, відповідач виявив неналежність їх оформлення та повернув позивачу без підписання для усунення недоліків. Натомість, позивач жодним чином не намагався привести документи щодо виконаних ним робіт до належного стану. З огляду на виявлені недоліки документації, які не були усунені позивачем, відповідач правомірно повернув акт приймання виконаних будівельних робіт та довідку про їх вартість.

На цій підставі апелянт вважає, що саме позивач допустив господарське правопорушення, яке полягає у неправильному оформленні документації за договором, тоді як відповідач правомірно вимагав усунення виявлених недоліків, оскільки за умовами договору підрядник взяв на себе зобов`язання правильного оформлення документації, в тому числі первинної бухгалтерської, а отже, у відповідача не було обов`язку оплачувати такі роботи, як і суду першої інстанції підстав для задоволення позову.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.08.2023 для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Здоровко Л.М., суддя Плахов О.В.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 04.09.2023, окрім іншого, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Малинівський склозавод" на рішення Господарського суду Харківської області від 08.08.2023 у справі №922/1769/23; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі; призначено розгляд апеляційної скарги у справі №922/1769/23 на 25.10.2023 о 10:00 год.

До початку розгляду справи по суті позивач не надав відзиву на апеляційну скаргу.

Судове засіданні з розгляду апеляційної скарги 25.10.2023 проводилося за участю представників відповідача (апелянта) та позивача.

Представниця відповідача (апелянта) підтримала доводи та вимоги апеляційної скарги, просила скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Представник позивача заперечував проти вимог апеляційної скарги, посилаючись на їх безпідставність та необґрунтованість, просив залишити оскаржуване рішення без змін.

Згідно з ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до частини 2 наведеної статті передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Розглянувши матеріали господарської справи, доводи та вимоги апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, судова колегія Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як встановлено господарським судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 10.11.2022 між ТОВ "Малинівський склозавод" (замовник) та ТОВ "БВФ "Моноліт" (підрядник) укладено договір на закупівлю робіт з поточного ремонту покрівлі цеху виробництва склотари №10/11/22, за умовами якого підрядник зобов`язався у 2022 - 2023 роках якісно і своєчасно виконати роботи з поточного ремонту покрівлі цеху виробництва склотари, а замовник зобов`язався прийняти роботи та оплатити їх вартість (п. 1.1. договору).

За умовами з п. 1.2. договору, склад, обсяги робіт, їх виконання та вартість визначені договірними цінами (додаток №1), який є невід`ємною частиною цього договору.

У п.п. 2.1., 2.5. договору сторони погодили, що підрядник повинен виконати передбачені цим договором роботи, якість яких відповідає діючим будівельним нормам. Після повідомлення замовником підрядника про виявлення недоліків (дефектів) підрядник протягом 10-ти днів складає разом із замовником акт про порядок і строки усунення виявлених недоліків (дефектів), або надає обґрунтовані заперечення.

Загальна вартість робіт становить 1264634,39грн. При цьому сума цього договору, є динамічною, складається із вартості будівельних робіт (покрівельних робіт) і вартості матеріалів, та може бити скорегована у бік збільшення, за рахунок вартості матеріалів, при остаточному розрахунку, відповідно до п. 4.1.2. цього договору (п.п. 3.1., 3.3. договору).

Порядок здійснення оплати визначено у розділі 4 договору, а саме розрахунки проводяться наступним шляхом:

- попередня оплата у розмірі 60% від вартості робіт в сумі 758780,63грн (п.4.1.1. договору);

- остаточна оплата виконаних робіт (залишок у розмірі 40% від вартості робіт) в сумі 505853,76грн протягом 5-ти календарних днів з дати підписання акту (останнього з актів) виконаних робіт (КБ-2в) (п. 4.1.2. договору).

У відповідності до п. 4.2. договору, замовник приймає виконані роботи на підставі актів виконаних робіт (КБ-2в), підписаних уповноваженими представниками сторін.

Якщо роботи виконані підрядником з недоробками і дефектами, що зафіксовано відповідним актом при прийомі виконаних робіт, замовник може відстрочити оплату цих робіт. На протязі встановлених цим актом строків підрядник повинен усунути виявлені порушення і після цього замовник перераховує утримані суми (п. 4.4. договору).

У п. 5.2. договору сторони визначили місце виконання робіт: Харківська область, Чугуївський район, смт. Малинівка, вул. Володимирівська, буд. 10а.

За умовами п.п. 5.3., 5.4. підрядник визначає обсяги та вартість виконаних робіт, що підлягають оплаті, та готує відповідні документи і подає їх для підписання замовнику. Після виконання всіх передбачених робіт підрядник пред`являє об`єкт замовнику.

Права та обов`язки замовника визначені у розділі 6 договору, зокрема замовник зобов`язаний: своєчасно та в повному обсязі сплачувати за виконані роботи (п. 6.1.1); приймати виконані роботи згідно з актами виконаних робіт (КБ - 2в) (п.6.1.2); здійснювати контроль за строками та якістю виконання робіт (п.6.1.3.).

Замовник має право: контролювати та здійснювати технічний нагляд за якістю, обсягами та вартістю робіт, відповідністю виконаних робіт будівельним нормам та правилам, матеріалів, виробів, конструкцій - державним стандартам і технічним умовам (6.2.2.); повернути акт виконаних робіт підряднику без здійснення оплати в разі неналежного оформлення документів (п. 6.2.3).

Обов`язком підрядника, відповідно до п. 6.3.3.2.договору, є ведення всієї виконавчої документації, що передбачена діючими нормами та правилами. замовник має право перевіряти правильність її ведення, вимагати своєчасного і якісного заповнення.

Договір набирав чинності 10.11.2022 з моменту його підписання обома сторонами і діє до повного виконання сторонами зобов`язань за вказаним договором у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи та визнається сторонами, ТОВ "Малинівський склозавод" на виконання п. 4.1.1. договору здійснило передплату у розмірі 60% від вартості робіт на суму 758780,63грн.

Звертаюсь з даним позовом, позивач зазначає, що фактичне виконання робіт відбулось протягом грудня 2022 - січня 2023 року та було завершено в повному обсязі. Відповідач 06.02.2023 прийняв виконані роботи без зауважень на місці їх виконання та для оформлення факту прийняття отримав від позивача два екземпляри виконавчої документації: довідки про вартість виконаних будівельних робіт КБ-3 за лютий 2023 б/н від 06.02.2023; акту приймання виконаних будівельних робіт КБ-2в за лютий 2023 б/н від 06.02.2023 (з відомістю ресурсів) на суму 1257408,68грн (первинно договір було укладено на суму 1264634,39грн).

На цій підставі позивач вважає, що відповідач мав остаточно оплатити виконані роботи в сумі 498628,05грн у строк до 13.02.2023, тобто протягом 5-ти днів з дати підписання акту згідно п. 4.1.2 договору.

Однак, відповідач вказані акти виконаних робіт не підписав, не повернув на адресу позивача, мотивовану відмову від їх підписання чи заперечення на них не надав. Оплату виконаних робіт не здійснив.

Позивач листом № 246 від 28.02.2023 звернувся до відповідача з вимогою про сплату заборгованості, яка була проігнорована останнім.

Враховуючи те, що відповідач не повернув позивачу підписані зі свого боку екземпляри довідки КБ-3 та акту КБ-2в, позивач вдруге направив відповідачу виконавчу документацію супровідним листом №16/03 від 16.03.2023, яким надав відповідачу 7-денний строк на оформлення документів. Відповідач отримав лист 24.03.2023, однак знов ані повернув позивачу підписані екземпляри, ані заявив жодних заперечень щодо робіт чи якості документів.

Позивач листом №5/04 від 05.04.2023 вдруге звернувся до відповідача з вимогою про сплату заборгованості. Вказана вимога була одержана відповідачем 11.04.2023, однак знову проігнорована.

Зважаючи на викладене, оскільки у відповідача сплив 5-денний строк на оплату робіт як з дати фактичного їх прийняття, так і з дати закінчення додатково наданого йому строку на повторне підписання виконавчої документації, позивач звернувся до господарського суду першої інстанції з позовом про стягнення 498628,05грн заборгованості за виконані роботи.

У свою чергу, відповідач заперечує проти позовних вимог, мотивуючи свою позицію наявністю виявлених недоліків в оформленій документації. Зокрема, як вказує відповідач, різниця вартості робіт між розділом 1 акту приймання виконаних будівельних робіт і розділом 1 договірної ціни складає 5705,69грн.

Різниця вартості робіт і матеріалів по розділу 3 акту приймання виконаних будівельних робіт і розділом 3 договірної ціни складає 40285,55грн, а саме по позиціям ч.ч. 8/8 акту приймання виконаних будівельних робіт і ч.ч. 8 договірної ціни складає 5045,12грн; ч.ч. 24/24 акту приймання виконаних будівельних робіт і ч.ч. 18 договірної ціни складає 8994,44грн; ч.ч. 26/26 акту приймання виконаних будівельних робіт і ч.ч. 20 договірної ціни складає 5.019,90грн; ч.ч. 27/27 акту приймання виконаних будівельних робіт і ч.ч. 21 договірної ціни складає 8637,70грн. А такі пункти як ч.ч. 11/11 і 12/12 акту приймання виконаних будівельних робіт, де вказані матеріали і роботи на загальну вартість 12588,39грн, взагалі непередбачені договірною ціною.

Крім того, в акті приймання виконаних будівельних робіт, в найменуванні об`єкта будівництва вказаний іншій об`єкт та вид робіт, чим той що передбачений п. 1.1.договору.

В процесі розгляду справи господарським судом позивач надав пояснення відносно вказаних розбіжностей, зокрема вказав, що у договірній ціні демонтажні роботи (розділ 1), монтаж покрівельного покриття (рядок 8 розділу 3), улаштування покрівель рулонних (рядок 18 розділу 3), наплавлення акваізолу нижнього і верхнього шарів (рядки 20, 21 розділу 3) розраховані, виходячи з загальної площі поверхні покрівлі 300 кв.м. У той же час, при фактичному виконанні робіт було виконано роботи на загальній площі покрівлі 331 кв.м, у зв`язку з чим відбулось відхилення відповідних позицій акту КБ-2в (розділ 1, рядки 8, 24, 26, 27 розділу 3). Також, фактичними потребами в улаштуванні покриття пояснюються наявні в акті КБ-2в та не вказані у договірній ціні позиції рядків 11 і 12 розділу 3 - монтаж стальних кутиків для підшивання профлистом.

За твердженням позивача, обґрунтованість наведених відхилень від первинного визначення обсягу робіт визначена п. 3.3 договору, який передбачає, що ціна договору є динамічною, та п. 5.3 договору, за яким саме підрядник (позивач) визначає обсяги та вартість виконаних робіт. Тобто, це було первинною домовленістю сторін.

При цьому, за наслідком збільшення обсягу робіт, які прийшлось фактично виконати, позивач зменшив загальну вартість робіт на 7225,71грн, а саме: первинно договором ціна робіт визначена у сумі 1264634,39грн (п. 3.1), тоді як згідно довідки КБ-3 та акту КБ-2в фактично позивач виконав роботи вартістю 1257408,68грн.

За результатом розгляду позовних вимог Господарським судом Харківської області 08.08.2023 ухвалено оскаржуване рішення у справі №922/1769/23, яким позовні вимоги задоволено повністю та стягнуто з відповідача на користь позивача суму боргу в розмірі 498628,05грн з підстав, зазначених вище.

Надаючи кваліфікацію спірних правовідносин, суд апеляційної інстанції погоджується з правильністю правових висновків суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову з огляду на таке.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

За змістом положень ст.ст. 626, 627, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Колегією суддів встановлено, що договір на закупівлю робіт з поточного ремонту покрівлі цеху виробництва склотари №10/11/22 від 10.11.2022, за яким виникли права та обов`язки сторін, є договором підряду.

Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Статтею 882 ЦК України встановлено, що замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов`язаний негайно розпочати їх прийняття. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими. Замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об`єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.

Аналіз зазначеної норми свідчить про те, що передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акту і виникнення за таким актом прав та обов`язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором, у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором.

Подібний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 14.07.2021 у справі №911/1981/20, від 20.04.2021 у справі №905/411/17, від 17.03.2021 у справі №910/11592/19.

Отже, нормами чинного законодавства передбачено обов`язок замовника здійснити оплату фактично виконаних підрядником робіт. Сама по собі відсутність підписаного сторонами акту виконаних робіт не може бути підставою для несплати вартості фактично виконаних робіт.

Договір підряду це консенсуальний, двохсторонній та оплатний договір.

Стаття 854 ЦК України до обов`язків замовника, зокрема, відносить оплату виконаної підрядником роботи після здачі всієї роботи, якщо інше не встановлено законом або договором.

Частина 1 ст. 853 ЦК України визначає, що замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Пунктом 4.2. договору передбачено, що замовник приймає виконані роботи на підставі актів виконаних робіт (КБ-2в), підписаних уповноваженими представниками сторін.

Якщо роботи виконані підрядником з недоробками і дефектами, що зафіксовано відповідним актом при прийомі виконаних робіт, замовник може відстрочити оплату цих робіт. На протязі встановлених цим актом строків підрядник повинен усунути виявлені порушення і після цього замовник перераховує утримані суми (п. 4.4. договору).

Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими (ч. 4 ст. 882 ЦК України).

Отже, передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов`язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт (виявлені недоліки) у строк, визначений договором.

Відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписанн акта. У свою чергу, обов`язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.

Таким чином, замовник, який в порушення вимог ст. 882 ЦК України безпідставно (невмотивовано) відмовився від прийняття робіт, своєчасно не заявивши про їх недоліки, не звільняється від обов`язку оплатити роботи.

Щодо посилання скаржника на незастосування господарським судом першої інстанції до спірних правовідносин Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 №668, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до п. 1 вказаних Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві ці Загальні умови відповідно до Цивільного кодексу України визначають порядок укладення та виконання договорів підряду на проведення робіт з нового будівництва, реконструкції будівель і споруд та технічного переоснащення діючих підприємств, а також комплексів і видів робіт, пов`язаних із капітальним будівництвом об`єктів.

Таким чином, положення Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві відповідають положенням ЦК України.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, на виконання умов укладеного між сторонами договору позивач передав відповідачу документацію (акт приймання виконаних робіт КБ-2в та довідку про вартість робіт КБ-3) на суму 498628,05грн.

В матеріалах справи наявні листи позивача №246 від 28.02.2023 та №5/04 від 05.04.2023 з вимогами про сплату заборгованості, а також лист №16/03 від 16.03.2023, яким позивач повторно направляв відповідачу акт приймання виконаних робіт КБ-2в та довідку про вартість робіт КБ-3 для підписання.

З наявних в матеріалах опису вкладення до цінного листа та витягу з сайту Укрпошта щодо відстеження пересилання поштових відправлень вбачається факт отримання відповідачем вказаного листа з актом КБ-2в та довідкою робіт КБ-3 - 24.03.2023.

Проте, колегією суддів встановлено, що відповідачем не було підписано надані позивачем акт приймання виконаних робіт КБ-2в та довідку про вартість робіт КБ-3, а також не надано мотивовану відмову від прийняття виконаних робіт.

Будь-яких зауважень щодо обсягу, якості та вартості робіт, які зазначені в акті КБ-2в та довідці КБ-3, відповідачем не надавалися. Доказів протилежного матеріали справи не містять.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі про те, що після отримання від позивача акту КБ-2в та довідки КБ-3, відповідач виявив неналежність їх оформлення та повернув позивачу без підписання для усунення недоліків, не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження того, що відповідач надавав (надсилав) позивачу мотивовану відмову від їх підписання, в матеріалах справи немає.

Як вже зазначалося, відповідач на виконання п. 4.1.1. договору здійснив передплату у розмірі 60% від вартості робіт на суму 758780,63грн.

При цьому, за умовами п. 4.1.2. договору сторони погодили, що остаточна оплата виконаних робіт (залишок у розмірі 40% від вартості робіт) в сумі 505853,76грн проводиться протягом 5-ти календарних днів з дати підписання акту (останнього з актів) виконаних робіт (КБ-2в).

Колегія суддів наголошує, що за умовами укладеного між сторонами договору замовник зобов`язаний: своєчасно та в повному обсязі сплачувати за виконані роботи (п. 6.1.1); приймати виконані роботи згідно з актами виконаних робіт (КБ - 2в) (п.6.1.2); здійснювати контроль за строками та якістю виконання робіт (п.6.1.3.).

Замовник має право: контролювати та здійснювати технічний нагляд за якістю, обсягами та вартістю робіт, відповідністю виконаних робіт будівельним нормам та правилам, матеріалів, виробів, конструкцій - державним стандартам і технічним умовам (6.2.2.); повернути акт виконаних робіт підряднику без здійснення оплати в разі неналежного оформлення документів (п. 6.2.3).

При цьому, у п. 4.4. договору сторони погодили, якщо роботи виконані підрядником з недоробками і дефектами, що зафіксовано відповідним актом при прийомі виконаних робіт, замовник може відстрочити оплату цих робіт. На протязі встановлених цим актом строків підрядник повинен усунути виявлені порушення і після цього замовник перераховує утримані суми.

Натомість, як встановлено судом, відповідачем не було надано вмотивованої відмови від підписання акту виконаних робіт та/або акту з переліком недоліків, а тому вищевказаний акт виконаних робіт вважається підписаними замовником та підлягає оплаті.

Суд враховує, що скаржник в апеляційній скарзі не заперечує факту належного виконання позивачем робіт, лише вказує про наявність певних недоліків в оформленій документації, зокрема різницю між фактичною вартістю робіт в акті приймання виконаних будівельних робіт та вартістю робіт, яка вказана в договірній ціні (додатку №1 до договору), а також зазначає про неточність в акті КБ-2в щодо найменування об`єкта будівництва та виду робіт.

З огляду на доводи апеляційної скарги колегія суддів зазначає, що відповідно до п. 3.1. договору загальна вартість робіт становить 1264634,39грн. При цьому сума цього договору є динамічною, складається із вартості будівельних робіт (покрівельних робіт) і вартості матеріалів, та може бити скорегована у бік збільшення, за рахунок вартості матеріалів, при остаточному розрахунку, відповідно до п. 4.1.2. цього договору (п.п. 3.1., 3.3. договору).

Проаналізувавши вищенаведені умови договору, колегія суддів зазначає, що погоджена між сторонами договірна ціна (додаток №1 до договору) визначає лише попередню (орієнтовну) вартість необхідних робіт та матеріалів, а остаточна (кінцева) сума цього договору (вартість робіт та матеріалів) є динамічною та може змінюватися в залежності від об`єму фактично виконаних робіт та вартості матеріалів на момент їх закупівлі.

Разом з цим, на підставі п.п. 5.3., 5.4. договору саме підрядник визначає обсяги та вартість виконаних робіт, що підлягають оплаті, та готує відповідні документи і подає їх для підписання замовнику. Після виконання всіх передбачених робіт підрядник пред`являє об`єкт замовнику.

Як слідує із пояснень позивача стосовно розбіжностей в договірній ціні та актах приймання виконаних робіт, попередньо погоджена сторонами вартість робіт та матеріалів розрахована виходячи з загальної площі поверхні покрівлі 300 кв.м., тоді як при фактичному виконанні робіт було виконано роботи на загальній площі покрівлі 331 кв.м., у зв`язку з чим відбулось відхилення відповідних позицій акту КБ-2в (розділ 1, рядки 8, 24, 26, 27 розділу 3).

Колегія суддів враховує, що відповідачем в процесі розгляду справи не було доведено факту невиконання позивачем робіт за актом приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2023 (КБ-2в), а також не спростовано доводів позивача про фактичне виконання останнім робіт на більшій площі покрівлі (331 кв.м), що перевищує попередньо погоджений сторонами об`єм та вартість фактично виконаних робіт.

За умовами п. 6.2.2. договору замовник має право контролювати та здійснювати технічний нагляд за якістю, обсягами та вартістю робіт, відповідністю виконаних робіт будівельним нормам та правилам, матеріалів, виробів, конструкцій - державним стандартам і технічним умовам.

Виходячи з вищенаведеного суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідач як замовник мав право здійснювати контроль за якістю та обсягами робіт та, у випадку встановлення відхилення від погодженого плану та/або невиконання чи неналежного виконання таких робіт, повинен надати мотивовані заперечення від приймання робіт внаслідок наявності недоліків або дефектів в роботі.

Однак, як вже зазначалося раніше, будь-яких мотивованих відмов від підписання акту виконаних робіт та/або актів виявлених недоліків чи дефектів в роботі, відповідачем до матеріалів справи не надано.

Судом апеляційної інстанції також встановлено, що за наслідком збільшення обсягу робіт, які були фактично виконані позивачем, загальна вартість робіт, що передбачена в договірній ціні (додаток №1 до договору) фактично була зменшена на 7225,71грн.

Зокрема, сторони попередньо погодили загальну вартість робіт в розмірі 1264634,39грн (п. 3.1. договору), тоді як згідно наданих позивачем акту КБ-2в та довідки КБ-3 фактично були виконані роботи на суму 1257408,68грн.

А тому враховуючи, що позивач як підрядник мав право визначати обсяги та вартість виконаних робіт, що підлягають оплаті, в залежності від фактично виконаних робіт, які перевищили попередньо погоджений сторонами об`єм, а відповідач, у свою чергу, отримав такі документи та будь-яких зауважень не надав, суд апеляційної інстанції не може визнати обґрунтованими доводи скаржника про те, що позивач неналежним чином оформив акт КБ-2в та довідку КБ-3 і що такі документи не підлягають оплаті.

Доводи апеляційної скарги відповідача про те, що в акті КБ-2 неправильно вказано найменування об`єкта будівництва та виду робіт, а саме: в договорі зазначено "поточний ремонт покрівлі цеху виробництва склотари", а в акті вказано "поточний ремонт цеху з виготовлення склотари Малинівського склозаводу", колегія суддів вважає такими, що зводяться до надмірного формалізму та не можуть вважатись обґрунтовано підставою для непідписання акту виконаних робіт та неоплати виконаних робіт, оскільки матеріалами справи підтверджується та відповідачем не спростовано реального виконання позивачем робіт на вказаному об`єкті, відсутність у замовника будь-яких претензій до якості та об`єму таких робіт, а також вартості таких робіт.

Зважаючи на викладене та враховуючи, що заборгованість відповідача в розмірі 498628,05грн перед позивачем за фактично виконані роботи не погашена, розмір такої заборгованості підтверджується наявними матеріалами справи та відповідачем не спростовано, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних про стягнення з відповідача 498628,05грн заборгованості є доведеними, законними та обґрунтованими.

Колегія суддів зазначає, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін (рішення Суду у справі Трофимчук проти України no. 4241/03 від 28.10.2010 року).

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 року Європейського суду з прав людини у справі "Руїс Торіха проти Іспанії").

Таким чином, оскільки доводи заявника апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права під час прийняття оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження, у зв`язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджені обставини, що мають значення для справи, а викладені в оскаржуваному судовому рішенні висновки відповідають фактичним обставинам справи, у зв`язку з чим апеляційна скарга ТОВ "Малинівський склозавод" задоволенню не підлягає, а рішення Господарського суду Харківської області від 08.08.2023 у справі №922/1769/23 підлягає залишенню без змін.

З огляду на те, що апеляційна скарга залишається без задоволення, відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір за її подання покладається судом на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281 - 284 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Малинівський склозавод" на рішення Господарського суду Харківської області від 08.08.2023 у справі №922/1769/23 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Харківської області від 08.08.2023 у справі №922/1769/23 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачені ст. 286 - 289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 06.11.2023.

Головуючий суддя Н.О. Мартюхіна

Суддя Л.М. Здоровко

Суддя О.В. Плахов