Рішення

від 31.07.2023 по справі 927/605/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Іменем України

РІШЕННЯ

31 липня 2023 року м. Чернігівсправа № 927/605/23 Господарський суд Чернігівської області у складі судді Фесюри М.В., за участю секретаря судового засідання Ткачової А.Ю. у справі

за позовом: Чернігівської міської ради,

вул. Магістратська, 7, м. Чернігів, 14000,

код ЄДРПОУ 34339125, e-mail: gorsovet@chernigiv-rada.gov.ua,

до відповідача: Приватного підприємства «АМЕТІЗ»,

вул. Івана Мазепи, буд. 57, м. Чернігів, 14017,

код ЄДРПОУ 31480151,

про стягнення 879 223,88 грн

Представники сторін:

Від позивача: Луценко Я.В.,

Від відповідача: Філоненко В.О.

ВСТАНОВИВ:

Чернігівською міською радою подано позов до Приватного підприємства «АМЕТІЗ» про стягнення на підставі приписів ст. 1212 Цивільного кодексу України безпідставно збережених коштів у сумі 879 223,88 грн за фактичне використання, в період з 01.01.2018 по 31.12.2022, земельної ділянки за кадастровим номером 7410100000:01:037:0084, площею 0,4201га, за адресою: вул. Івана Мазепи, 57, м. Чернігів, без належних правових підстав, на якій розміщено об`єкти нерухомого майна, що належать йому на праві приватної власності.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.04.2023 справа №927/605/23 передана на розгляд судді Фесюрі М.В.

Ухвалою від 02.05.2023 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі у порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначив на 29.05.2023, 11:00; встановив сторонам у справі строки для подання письмових заяв.

29.05.2023 суд постановив протокольну ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на 30 календарних днів та про відкладення розгляду справи на 05.07.2023,11:00.

30.05.2023 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву № 8 від 30.05.2023, у якому ПП "АМЕТІЗ" проти позовних вимог заперечило, зазначивши про те, що рішенням Чернігівської міської ради від 12.11.2002 передано в оренду земельну ділянку площею 0,4201 га строком на 5 років для обслуговування об`єктів нерухомості, укладено відповідний договір оренди земельної ділянки №1828/1 від 12.11.2002. Однак, після закінчення терміну дії договору, новий договір оренди земельної ділянки між сторонами не укладено. Відповідач зазначає, що є власником нерухомого майна, яке знаходиться у м. Чернігові по вул. Івана Мазепи, 57. Вказана нерухомість розміщена на земельній ділянці площею 0,4201 га з кадастровим номером 7410100000:01:037:0084, цільове призначення земельної ділянки - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі. По закінченню дії договору ПП "АМЕТІЗ" листом звернулося до позивача із клопотанням про поновлення ПП "АМЕТІЗ" договору оренди земельної ділянки для експлуатації складських приміщень. Позивачем був складений проект договору оренди земельної ділянки площею 0,4201 га (м. Чернігів, вул. Івана Мазепи, 57). Однак, на думку відповідача, нормативна грошова оцінка вказаної земельної ділянки, зазначена у п. 4 проекту договору № 3892, була завищеною, а відповідно, завищений і розмір орендної плати. Одночасно, ПП "АМЕТІЗ" у відзиві зазначило, що здійснювало оплату орендної плати за користування спірної земельної ділянки згідно з попереднім договором. Розташовані на зазначеній земельній ділянці об`єкти нерухомості (склади) були повністю знищені та значно пошкоджені, внаслідок ракетного удару 15.03.2022, що унеможливлює їх подальшу експлуатацію та користування земельною ділянкою. У відзиві відповідач просить до правовідносин щодо стягнення з ПП "АМЕТІЗ" грошових коштів застосувати позовну давність.

05.06.2023 на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву № 74/06-09 від 02.06.2023, у якій Чернігівська міська рада не погоджується з доводами відповідача, викладеними у відзиві. Зазначає, що у разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, визначається орендна плата за землю як платіж. Сплата орендних платежів за користування землями територіальної громади є джерелом поповнення місцевого бюджету. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 №284. Пункт 3 Порядку № 284 встановлює, що відшкодуванню підлягають інші збитки власників землі, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані. А під неодержаним доходом розуміється, зокрема, дохід, який міг би одержати власник землі із земельної ділянки і який він не одержав внаслідок її тимчасового зайняття. Як зазначає позивач, відповідач, як фактичний користувач земельної ділянки за адресою: вул. Івана Мазепи, 57, м. Чернігів, кадастровий номер 741,0100000:01:037:0084, площею 0,4201 га, без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, а отже, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі ч. 1 ст. 1212 ЦК України. 12.11.2002 року між ПП «АМЕТІЗ» та Чернігівською міською радою був укладений договір оренди земельної ділянки №1828/1, площею 0,4201 га за адресою: вул. Івана Мазепи, 57, м. Чернігів, строком на 5 років. Чернігівською міською радою 29.07.2011 року прийнято рішення «Про затвердження ставок земельного податку та встановлення розміру орендної плати в місті Чернігові», яким встановлено розмір орендної плати за землю комерційного використання на рівні 4-кратного розміру земельного податку. У витязі із рішення Чернігівської міської ради від 12.11.2002 року «Про надання, вилучення та передачу земельних ділянок в межах міста Чернігова», в договорі оренди земельної ділянки від 12.11.2002 року № 1828/1, в технічній документації, яка розроблювалась ПП «АМЕТІЗ», в витягах управління Держземагенства з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 26.05.2010 року №23-10к/2218, від 24.03.2014 року №1292 зазначено, що земельна ділянка, яку використовує ПП «АМЕТІЗ» - для комерційного призначення. З листів Головного управління ДПС у Чернігівській області від 22.07.2020 №8959/10/25-01-04-03-07, від 05.09.2022 року №1834/5/25-01-04-01-02 стало відомо, що «АМЕТІЗ» самостійно декларує податкові зобов`язання зі сплати за землю, що, в свою чергу, підтверджую користування відповідачем земельною ділянкою з кадастровим номером 7410100000:01:037:0084. Але у зв`язку з тим, що договір оренди укладено не було, «АМЕТІЗ» користується земельною ділянкою за адресою: вул. Івана Мазепи, буд. 57, м. Чернігів, площею 0,4201 га, без належно оформлених правовстановлюючих документів. Позивач зазначає, що відповідачем не було надано до відзиву контррозрахунку суми збережених коштів за використання ним земельної ділянки за адресою: вул. Івана Мазепи, буд. 57, м. Чернігів, площею 0,4201 га та не надано належні та допустимі докази (документи) самостійно визначених податкових зобов`язань зі сплати за землю.

15.06.2023 на адресу суду від позивача надійшла заява про уточнення реквізитів для зарахування коштів, у якій позивач просить стягнути з ПП «АМЕТІЗ» (ЄДРПОУ 31480151, адреса: вул. Івана Мазепи, буд. 57, м. Чернігів, 14017) на користь Чернігівської міської ради (адреса: вул. Магістратська, 7, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 34339125) за реквізитами: код платежу 24062200, рахунок UA428999980314060611000025739. Отримувач - ГУК у Чернігів.обл/тг м. Чернігів, код ЄДРПОУ 37972475, банк - Казначейство України (ел.адм.подат) кошти у розмірі 879223,88 грн.

У підготовчому засіданні 05.07.2023 суд постановив ухвалу про відкладення розгляду справи на 17.07.2023, 11:00.

17.07.2023 постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення судового засідання для розгляду справи по суді на 27.07.2023, 11:30.

У судовому засіданні 27.07.2023 судом оголошено перерву до 31.07.20123,09:30.

У судове засідання 31.07.2023 з`явились представник позивача та представник відповідача.

У судовому засіданні 31.07.2023 судом на підставі частини 1 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши повноважного представника позивача, з`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд встановив такі фактичні обставини.

Відповідно до Відомостей з реєстру прав власності на нерухоме майно Приватному підприємству «АМЕТІЗ» на праві власності належить об`єкт нерухомого майна загальною площею 934,9 кв.м (вісова під літерою А-1 з автомобільними вагами, площею 42,1 кв.м, склад Б-1, площею 169,9 кв.м., склад з підвалом літ. В-1, площею 722,9 кв.м) за адресою: вул. Івана Мазепи, 57, м. Чернігів, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1847768174101.

Зазначений об`єкт нерухомого майна розміщено на земельній ділянці з кадастровим номером 7410100000:01:037:0084, площею 0,4201 га.

У Витязі з Державного земельного кадастру № НВ-0000640722023 зазначено - категорія земель: землі житлової та громадської забудови, цільове призначення земельної ділянки з кадастровим номером 7410100000:01:037:0084: для будівництва та обслуговування будівель торгівлі. Дата державної реєстрації земельної ділянки - 28.04.2011 року.

Чернігівська міська рада рішенням 5 сесія 24 скликання від 12.11.2002 року вирішила передати Приватному підприємству «АМЕТІЗ» земельну ділянку в короткострокову оренду, строком на 5 років, площею 0,4201 га по вул. Щорса, 57 для обслуговування об`єкта нерухомості, в тому числі: 0,1281 га - під спорудами комерційного використання, 0,2750 га - під благоустроєм, 0,0170 га - під зеленими насадженнями.

12.11.2002 року між ПП «АМЕТІЗ» та Чернігівською міською радою укладено договір оренди земельної ділянки, за яким ПП «АМЕТІЗ» передано в оренду земельну ділянку строком на 5 років, площею 0,4201 га по вул. Щорса, 57 для обслуговування об`єкта нерухомості, в тому числі: 0,1281 га під спорудами комерційного використання, 0,2750га під благоустроєм, 0,0170 га під зеленими насадженнями.

Додатком до договору є План зовнішніх меж землекористування ПП «Аметіз» земельною ділянкою по вул. Івана Мазепи (вул. Щорса) буд. 57, кадастровий номер 7410100000:01:037:0084.

Договір набуває чинності після його підписання сторонами та державної реєстрації у Чернігівській міській раді.

Договір зареєстрований у Чернігівській міській раді 12.11.2002 року, № 1828/І.

Після завершення терміну дії договору, ПП «АМЕТІЗ» звернулося до Чернігівської міської ради із клопотанням про поновлення договору оренди земельної ділянки.

У 2009 році на замовлення ПП «АМЕТІЗ» розроблено технічну документацію по складанню договору оренди земельної ділянки площею 0,4201га для експлуатації складських приміщень (землі комерційного призначення) за адресою: вул. Івана Мазепи, буд. 57, м. Чернігів.

Пунктом 36 рішення Чернігівської міської ради від 28.04.2011 року «Про надання, вилучення і передачу земельних ділянок юридичним та фізичним особам в межах м. Чернігова та надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою», у зв`язку з закінченням терміну дії договору оренди земельної ділянки, ПП «АМЕТІЗ» передано земельну ділянку в короткострокову оренду, строком на 5 років, площею 0,4201 га по вул. (Щорса) Івана Мазепи, буд. 57 для експлуатації складських приміщень. (Землі житлової та громадської забудови, коефіцієнт функціонального використання =2,5 - комерційне використання).

Листом № 3014 від 20.06.20014 Управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради звернулося до ПП «АМЕТІЗ» щодо необхідності укладання договору оренди земельної ділянки за адресою: вул. (Щорса) Івана Мазепи, буд.57, м. Чернігів та направило проєкт договору оренди земельної ділянки№ 3892.

У відповідь на зазначений лист ПП «АМЕТІЗ» листом № 39 від 23.07.2014 відповіло, що вважає нормативну грошову оцінку земельної ділянки зазначену у п.4 проєкту договору оренди земельної ділянки № 3892 завищеною, а відповідно, і розмір орендної плати. У зв`язку з чим повідомило, що подало пакет документів до Управління Держземагентства у Чернігівському районі для отримання витягу з нормативно грошової оцінки землі, та після отримання відповіді розгляне питання підписання договору.

Листом № 1835 від 18.03.2016 Управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради звернулося до ПП «АМЕТІЗ» щодо необхідності укладання договору оренди земельної ділянки за адресою: вул. (Щорса) Івана Мазепи, буд.57, м. Чернігів та направило проєкт договору оренди земельної ділянки№ 3892.

Рішенням Чернігівської міської ради № 15/VII-18 від 26.01.2017 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Чернігова, затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Чернігова станом на 10.01.2016.

12.11.2018 Управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради листом № 01-21/15553 повідомило ПП «АМЕТІЗ» про проведення засідання комісії з визначення розміру збитків, заподіяних власникам землі та землекористувачам 27.11.2018 о 14:30. Зазначене повідомлення з розрахунком отримане відповідачем 20.11.2018.

У відповідь ПП «АМЕТІЗ» листом № 23 від 14.12.2018 повідомило Управління земельних ресурсів Чернігівської ради, що не погодилось з розміром нормативної грошової оцінки земельної ділянки, зазначеної у п.4 проєкту договору оренди земельної ділянки № 3892, а відповідно і розміром орендної плати. Вважає, що вина у неоформленні користування земельною ділянкою відсутня та повідомило, що проводило оплату орендної плати за користування земельною ділянкою згідно з договором 2011 року у повному обсязі.

26.12.2018 повідомленням № 01-21/1714 Управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради направило на адресу ПП «АМЕТІЗ» акт про визначення збитків власнику землі, в особі Чернігівської міської ради на території Чернігівської міської ради, від 27.11.2018 року № 135 та копію рішення виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 21.12.2018 № 659 «Про затвердження комісії з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам», яке отримане відповідачем 02.01.2019. Запропоновано ПП «АМЕТІЗ» у десятиденний термін з дня надходження повідомлення розглянути звернення та у добровільному порядку відшкодувати зазначені збитки.

11.01.2019 на адресу ПП «АМЕТІЗ» Управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради направило лист №13/2-08.01/2019 з пропозицією про укладення договору про добровільне відшкодування збитків, яке отримане відповідачем 30.01.2019.

09.07.2019 Управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради звернулося до ПП «АМЕТІЗ» з листом № 1155/811/2-08 про повернення безпідставно збережених коштів у сумі 676205,00 грн., яке отримано відповідачем.

02.02.2023 Управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради звернулося до ПП «АМЕТІЗ» з листом №164/2023/вих/35 про повернення коштів в сумі 722630,08 грн внаслідок тривалого користування ПП «АМЕТІЗ» земельною ділянкою без укладення договору у 2018-2022 роках.

Головне управління ДПС у Чернігівській області листами № 8959/101/25-01-04-03-07 від 22.07.2022 надало інформацію про те, що ПП «АМЕТІЗ» задекларовано зобов`язання по орендній платі за земельну ділянку площею 0,4201 га (за 2018-2020 роки), яка знаходиться у м. Чернігові: за 2018 рік - 79494,46 грн, за 2019 рік - 79494,46 грн, за 2020 рік - 72869,92 грн. Листом №34/5/25-01-04-01-02 від 05.09.2022 щодо нарахованих податкових зобов`язань з плати за землю ПП «АМЕТІЗ» задекларовано податкові зобов`язання за земельну ділянку з кадастровим номером 7410100000:01:037:0084 (за 2021-2022 роки) за 2021 рік в сумі 41534,17 грн, за 2021 рік 37960,29 грн, за 2022 рік - 45687,59 грн, за 2022 рік - 41756,32 грн.

12.01.2023 Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру у листі № 6-28-2.222-323/2-23 надало інформацію про індексацію нормативної грошової оцінки земель за 2022 рік.

Відповідно до листа Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області № 18-25-0.36-2183/169-19 від 18.07.2019 згідно з витягом з технічної документації про нормативу грошову оцінку земельної ділянки станом на 17.07.2019 та витягу № НВ-7400081552023 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 7410100000:01:037:0084, площею 0,4201 га, що знаходиться по вул. Івана Мазепи, буд. 57 у м. Чернігові становить: станом на 17.07.2019 - 7556170,66 грн, та станом на 30.01.2023 - 7966062,23 грн, відповідно.

Відповідно до поданого позивачем розрахунку за період з 2018 по 2022 рік розмір збитків безпідставно збережених коштів становить 879223,88 грн, а саме:

Розрахунок за 2018 рік:

Збережені кошти за земельну ділянку в цілому за рік, грн.: 6297282,40*4% = 251891,30 грн.

З урахуванням задекларованих коштів до повернення підлягає: 251891,30 - 79494,46 = 172396,84 грн.

Розрахунок за 2019 рік:

Збережені кошти за земельну ділянку в цілому за рік, грн.: 6297282,40*4% = 251891,30 грн.

З урахуванням задекларованих коштів до повернення підлягає: 251891,30-79494,46 = 172396,84 грн.

Розрахунок за 2020 рік:

Збережені кошти за земельну ділянку в цілому за рік, грн.: 6297282,40*4% = 251891,30 грн.

З урахуванням задекларованих коштів до повернення підлягає: 251891,30-79494,46 = 172396,84 грн.

Розрахунок за 2021 рік:

Збережені кошти за земельну ділянку в цілому за рік, грн.: 6297282,40*4% = 251891,30 грн.

З урахуванням задекларованих коштів до повернення підлягає: 251891,30-79494,46 = 172396,84 грн.

Розрахунок за 2022 рік:

Збережені кошти за земельну ділянку в цілому за рік, грн.: 6927010,63*4% = 277080,43 грн.

З урахуванням задекларованих коштів до повернення підлягає: 277080,43- 51961,07 = 189636,52 грн.

У зв`язку з тим, що користувач земельної ділянки не відшкодував кошти у розмірі орендної плати за користування земельними ділянками, позивач звернувся до суду з вимогами про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі 879 223,88 грн. за період користування земельною ділянкою у 2018-2022 роки.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог та необхідність часткового задоволення позову з таких підстав.

Відповідно до частин першої та другої статті 1212 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Зі змісту глави 15, статей 120, 125 ЗК України та положень статті 1212 ЦК України, випливає, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформленого права на цю ділянку (без укладеного договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17, постановах Верховного Суду від 14.01.2019 у справі № 912/1188/17, від 21.01.2019 у справі № 902/794/17, від 04.02.2019 у справі № 922/3409/17, від 12.03.2019 у справі 916/2948/17, від 09.04.2019 у справі № 922/652/18, від 21.05.2019 у справі № 924/552/18, а також у постановах Верховного Суду України від 30.11.2016 у справі № 922/1008/15, від 07.12.2016 у справі №922/1009/15, від 12.04.2017 у справах № 922/207/15 і № 922/5468/14, від 04.06.2019 у справі 914/1925/18.

Отже, в спірних правовідносинах виникли кондикційні зобов`язання.

Згідно зі статтею 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Відповідно до підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі - ПК України) плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

З наведеного вбачається, що чинним законодавством розмежовано поняття "земельний податок" і "орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідач на період спірних правовідносин не оформив право власності або право постійного землекористування земельною ділянкою, а тому не був суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього, як землекористувача, є орендна плата (ст. 14.1.72 Податкового кодексу України).

Суд звертає увагу, що Договір оренди земельної ділянки від 12.11.2002 року, зареєстрований за №1828/І, укладений на 5 років, припинив свою дію 12.11.2007 року.

У Договорі сторони погодили порядок внесення змін до Договору. Так, відповідно до розділ 5 Договору сторони погодили, що підставою для припинення Договору є закінчення його строку.

Угода про продовження строку дії Договору між сторонами не укладалась, а Договір не містить умову про автоматичну його пролонгацію.

Податковим кодексом України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є обов`язковим платежем, а його розмір визначається на підставі законодавчих актів, тобто є регульованою ціною (ст.14.1.125, 14.1.136, 288.5 Податкового кодексу України).

За змістом глави 15 Земельного кодексу України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, право користування земельною ділянкою комунальної власності реалізується, зокрема, через право оренди.

Частина перша статті 93 Земельного кодексу України встановлює, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт в частини першої статті 96 Земельного кодексу України).

Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права (стаття 125 Земельного кодексу України).

Отже, за змістом указаних приписів виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Проте з огляду на приписи частини другої статті 120 Земельного кодексу України не вважається правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій розташоване це нерухоме майно.

Як встановлено матеріалами справи власником об`єктів нерухомого майна загальною площею 934,9 кв.м (вісова під літерою А-1 з автомобільними вагами, площею 42,1 кв.м, склад під літерою Б-1, площею 169,9 кв.м., склад з підвалом під літерою В-1, площею 722,9 кв.м) за адресою: вул. Івана Мазепи (Щорса), 57, м. Чернігів, розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 7410100000:01:037:0084, площею 0,4201 га є Приватне підприємство «АМЕТІЗ».

Відповідач у період з 2018 по 2022 роки не здійснював повну плату за користування земельними ділянками у встановленому законодавчими актами розмірі.

Таким чином, відповідач (набувач), не сплачуючи у повному обсязі орендну плату за користування земельними ділянками за відсутності укладеного договору, фактично збільшив свої доходи, а позивач (потерпілий) втратив належне йому майно (кошти від орендної плати).

Розмір доходу відповідача у період з 2018 по 2022 роки було розраховано позивачем як розмір плати за земельну ділянку у формі орендної плати, який нараховується та сплачується за регульованою ціною, встановленою уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування.

Відповідно до листа Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області № 18-25-0.36-2183/169-19 від 18.07.2019 згідно з витягом з технічної документації про нормативу грошову оцінку земельної ділянки станом на 17.07.2019 та витягу № НВ-7400081552023 із технічної документації з нормативною грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 7410100000:01:037:0084, площею 0,4201 га, що знаходиться по вул. Івана Мазепи, буд. 57 у м. Чернігові становить: станом на 17.07.2019 - 7556170,66 грн., та станом на 30.01.2023 - 7966062,23 грн, відповідно.

Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 7410100000:01:037:0084 від 17.07.2019 містить інформацію про категорію земель: землі житлової і громадської забудови.

А у Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 7410100000:01:037:0084 від 07.04.2023 зазначена категорія земель: землі житлової та громадської забудови, вид цільового використання: для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.

При розрахунку суми збережених коштів у розмірі орендної плати позивачем обґрунтовано враховані положення рішення Чернігівської міської ради щодо визначення ставки орендної плати, а також щодо затвердженої нормативної грошової, а саме рішення Чернігівської міської ради від 26.01.2017 №15/VII-18 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Чернігова», що набуло чинності з 01.01.2018, якими визначено 4% розмір нормативної грошової оцінки за період з 2018 по 2022 роки.

Земельним законодавством та Податковим кодексом України не обмежується можливість подання доказів щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної (комунальної) власності для цілей сплати орендної плати, належними доказами на обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки можуть бути: технічна документація на спірну земельну ділянку, виготовлена компетентним органом для оформлення договору оренди, довідка з Державного земельного кадастру, витяг з Державного земельного кадастру, а також висновок судової експертизи про встановлення нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки, які містять інформацію щодо предмета спору.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 листопада 2021 року у справі № 905/1680/20, а також у постанові Верховного Суду від 14 вересня 2022 року у справі № 904/4933/15.

Довідки, видані органами Держгеокадастру, поряд з витягом про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, можуть бути належними доказами на обґрунтування її нормативної грошової оцінки.

Лист Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 18.07.2019 та Витяг № НВ-7400081552023 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок є належним доказом у справі на підтвердження нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Відповідно до листа Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 12.01.2023 року №6-28-0.222-323/2-23, індекс споживчих цін за 2022 рік становив 126,6%.

Враховуючи п.289.2 ст. 289 Податкового кодексу України, у разі перевищення індексу споживчих цін 115%, такий індекс застосовується із значенням 115.

Згідно з пунктом 9 підрозділу 6 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України індекс споживчих цін, що використовується для визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, застосовується із зазначенням 100%: за 2017-2022 роки - для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); за 2017-2020 роки - для земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення.

Значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за 2022 рік становить: для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) - 1,0; для земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення -1,15.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель у розрізі років становить: 1996 рік - 1,703; 1997 рік - 1,059; 1998 рік - 1,006; 1999 рік - 1,127; 2000 рік - 1,182; 2001 рік - 1,02; 2005 рік - 1,035; 2007 рік - 1,028; 2008 рік - 1,152; 2009 рік - 1,059; 2010 рік - 1,0; 2011 рік- 1,0; 2012 рік - 1,0; 2013 рік-1,0; 2014 рік - 1,249; 2015 рік - 1,433 (крім сільськогосподарських угідь) і 1,2 (для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); 2016 рік - 1,0 (для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) та 1,06 (для земель несільськогосподарського призначення); 2017 рік - 1,0; 2018 рік - 1,0; 2019 рік - 1,0; 2020 рік - 1,0; 2021 рік - 1,0 (для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) та 1,1 (для земель несільськогосподарського призначення).

Рішенням Чернігівської міської ради від 26.01.2017№15/УІІ-18 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Чернігова» затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель м. Чернігова станом на 01.01.2018 року.

Позивачем здійснено обчислення розміру орендної плати за землю ПП «Аметіз» з урахуванням коефіцієнту індексації грошової оцінки за попередні роки, а саме:

НГОЗД на 2023 становить 7966062,23 грн., звідси: НГОЗД (7966062,23грн.)/1,15 індексації НГОЗД за 2022 рік = 6927010,63 * 4% (розмір орендної плати) = 277080,43 грн.

НГОЗД (6927010,63 грн.)/1,1 індексації НГОЗД за 2021 рік = 297282,40 * 4% (розмір орендної плати) = 251891,30 грн.

НГОЗД (7966062,23грн.)/1,1/1,15 - НГОЗД за 2021 рік = НГОЗД за 2018-2020 роки = 297282,40 * 4% (розмір орендної плати) = 251891,30 грн.

Виходячи з викладеного, застосуванню підлягає наступна нормативна грошова оцінка земельної ділянки за період з 2018-2022:

1) 6 297 282,40 грн. (1498,89 грн/кв.м.) - нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 2018-2021 роки;

2) 6 927 010,63 грн. (1648,89 грн/кв.м.) - нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом у 2022 році.

Враховуючи Закон України від 30.03.2020 року "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням короновірусної хвороби" позивачем при здійсненні розрахунку безпідставно враховувано період для розрахунку безпідставно збережених коштів за період з 01 березня 2020 року по 31 березня 2020 року.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15.03.2022 № 2120-ІХ підрозділ 10 Розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України доповнено пунктом 69.14, згідно з яким тимчасово, на період з 1 березня 2022 року по 31 грудня року, наступного за роком, у якому припинено або скасовано воєнний, надзвичайний стан, не враховуються та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата на земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, а також за земельні ділянки (земельні частки (паї), визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди. Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, визначається Кабінетом Міністрів України.

Отже, фактично законодавцем на період дії воєнного стану фактично введено мораторій на стягнення плати за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб.

Суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1364 від 06.12.2022 визначено, що перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій.

На виконання постанови Кабінету Міністрів України № 1364 від 06.12.2022 Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій видано Наказ № 309 від 22.12.2022 Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією. В даному переліку визначено, що на всій території Чернігівської області велися бойові дії з 24.02.2022 по 03.04.2022.

Територія м. Чернігова є територією, де велися бойові дії, в розумінні положень п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України.

Враховуючи викладене вище, судом здійснено перерахунок та встановлено, що нарахуванню та стягненню з відповідача підлягають 668596,42 грн. безпідставно збережених коштів за період з 2018 року по лютий 2022 року, а саме:

за 2018 рік: 6297282,40*4% = 251891,30 грн, з урахуванням задекларованих коштів поверненню підлягає: 251891,30 - 79494,46 = 172396,84 грн;

за 2019 рік: 6297282,40*4% = 251891,30 грн, з урахуванням задекларованих коштів поверненню підлягає: 251891,30-79494,46 = 172396,84 грн;

за 2020 рік: 6297282,40*4% = 251891,30 грн, з урахуванням задекларованих коштів та за виключенням періоду з 01.03.2020 до 31.03.2022, поверненню підлягає: 151405,90 грн;

за 2021 рік: 6297282,40*4% = 251891,30 грн, поверненню підлягає: 251891,30-79494,46 = 172396,84 грн;

за 2022 рік: 6927010,63*4% = 277080,43 грн., проте виключенню з розрахунку підлягає період з березня по грудень 2022 року, а також задекларовані ПП «АМЕТІЗ» кошти в сумі 51961,07 грн., внаслідок чого відсутня сума, що підлягає поверненню за користування земельною ділянкою за 2022 рік.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на викладене Приватне підприємство «АМЕТІЗ» як фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберегло у себе кошти, які мало заплатити за користування нею, зобов`язане повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.

Згідно з частиною першою статті 251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

За змістом статей 256, 257, 261 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи та застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Відповідачем заявлено про застосування строку позовної давності до позовних вимог по стягнення з ПП «АМЕТІЗ» грошових коштів вимог за період з 2018 рік по 2022 рік.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями), прийнятої відповідно до статті 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», установлено з 12.03.2020 до 22.05.2020 на всій території України карантин.

02.04.2020 набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020 № 540-ІХ, згідно з яким розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 12 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.».

Строк дії карантину неодноразово продовжувався.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2022 № 1423 строк дії карантину продовжено до 30.04.2023.

З огляду на приписи статей 256, 257, пункту 12 «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України та встановлені судом обставини, у суду відсутні підстави для застосування строку позовної давності для позовних вимог щодо стягнення безпідставно збережених коштів у період з 2018 року по 2022 рік.

Відтак, клопотання відповідача про застосування строку позовної давності задоволенню не підлягає.

Отже, відповідач як власник об`єкта нерухомого майна в період з 2018 по 2022 рік користувався земельною ділянкою, на якій розташований об`єкт нерухомості, за відсутності оформленого згідно з вимогами чинного законодавства права користування земельною ділянкою, не сплачуючи кошти за користування нею, а тому є фактичним користувачем земельної ділянки з кадастровим номером 7410100000:01:037:0084, який без достатньої правової підстави за рахунок позивача - власника земельної ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, тому зобов`язаний повернути ці кошти власникові земельної ділянки на підставі положень частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України.

Враховуючи викладені обставини, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з Приватного підприємства «АМЕТІЗ» безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково в сумі 668596,42 грн.

В решті позовних вимог позов задоволенню не підлягає.

Статтею 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин, судовий збір в сумі 26743,87 грн підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. 129, 178, 236-239, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Чернігівської міської ради до Приватного підприємства «АМЕТІЗ» про стягнення 879 223,88 грн безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства «АМЕТІЗ» (вул. Івана Мазепи, буд. 57, м. Чернігів, 14017, код ЄДРПОУ 31480151) на користь Чернігівської міської ради (вул. Магістрацька,7, м. Чернігів, 14000, код 34339125) грошові кошти в сумі 668596,42 грн, та судовий збір в сумі 26743,87 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

4. В решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили у строки, встановлені ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строки визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 09.08.2023.

Суддя М.В. Фесюра

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/