Окрема думка

від 08.08.2023 по справі 633/408/18

ВЕЛИКА ПАЛАТА ВЕРХОВНОГО СУДУ

ОКРЕМА ДУМКА

суддів Великої Палати Верховного Суду Власова Ю. Л., Катеринчук Л. Й., Пількова К. М., Уркевича В. Ю. щодо постанови Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2023 року у справі № 633/408/18 (провадження № 14-86цс22)

за позовом Харківської місцевої прокуратури № 2 до Головного управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру у Харківській області, ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування наказу, скасування рішення, зобов`язання повернути земельну ділянку

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного суду від 10 листопада 2020 року, ухвалену колегією суддів у складі Бурлака І. В., Зарошевського О. М., Яцини В. Б.

Коротка історія справи

Заступник керівника Харківської місцевої прокуратури № 2 (далі - прокурор) звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру у Харківській області (далі -Держгеокадастр), ОСОБА_1 , в якому просив:

1) визнати незаконним та скасувати наказ Держгеокадастру «Про передачу земельної ділянки у власність» від 04 травня 2016 року № 3620-СГ;

2) зобов`язати ОСОБА_1 повернути у відання держави в особі Держгеокадастру земельну ділянку площею 4,6902 га (кадастровий номер 6324681000:02:001:1071);

3) скасувати рішення державного реєстратора Печенізької районної державної адміністрації Гаспаряна Г. А. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 28946817 від 01 червня 2016 року.

В обґрунтування позову прокурор зазначав, що розпорядженням голови Печенізької районної державної адміністрації надано в оренду ОСОБА_2 дві земельні ділянки загальною площею 101,8581 га (рілля) для ведення фермерського господарства; на підставі вказаного розпорядження укладено договори оренди землі, відповідно до яких земельні ділянки передані ОСОБА_2 в оренду на 49 років для ведення фермерського господарства.

15 липня 2015 року ОСОБА_2 створено та зареєстровано фермерське господарство «Олта-А» (далі - ФГ «Олта-А»), в тому числі на зазначених двох земельних ділянках. 10 вересня 2015 року Держгеокадастр на підставі клопотання ОСОБА_2 надав дозвіл на поділ земельних ділянок.

02 квітня 2016 року відбулись загальні збори засновників та членів ФГ «Олта-А», на яких прийнято рішення провести приватизацію земельних ділянок, які перебувають в користуванні ФГ «Олта-А». В подальшому Держгеокадастр видав 12 наказів, якими передано у власність фізичним особам 12 земельних ділянок, в тому числі наказом № 3620-СГ передано у приватну власність ОСОБА_1 земельну ділянку з кадастровим номером 63246781000:02:001:1071 площею 4,6902 га. 01 червня 2016 року за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на цю земельну ділянку. 08 жовтня 2016 року загальні збори засновників та членів ФГ «Олта-А» прийняли рішення про виключення зі складу членів фермерського господарства ОСОБА_1 , а 17 січня 2017 року - про ліквідацію господарства.

Таким чином, на думку прокурора, метою отримання земельних ділянок було не створення та ведення фермерського господарства одноосібно або з членами родини, а отримання їх безкоштовно, за пільговою процедурою поза конкурсом, без проведення земельних торгів із подальшою приватизацією.

Рішенням Печенізького районного суду Харківської області від 13 листопада 2019 року в задоволенні позову прокурора відмовлено. Постановою Харківського апеляційного суду від 10 листопада 2020 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове судове рішення про задоволення позову.

ОСОБА_3 оскаржив вказану постанову апеляційного суду в касаційному порядку.

Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду (далі - Касаційний цивільний суд) відкрив касаційне провадження у справі та ухвалою своєї Об`єднаної палати від 05 вересня 2022 року передав її на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини третьої статті 403 ЦПК України для розгляду питання щодо правильного застосування статті 32 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) та статті 13 Закону України «Про фермерське господарство» (далі - Закон № 973-IV) у контексті того, чи має право член фермерського господарства на виділення йому у власність земельної частки (паю) із земель цього господарства, та необхідності відступу у зв`язку із цим від висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

Зміст постанови Великої Палати Верховного Суду

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2023 року у справі № 633/408/18 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Харківського апеляційного суду від 10 листопада 2020 року в частині задоволення першої і третьої позовних вимог скасовано, ухвалено в цій частині нове рішення про відмову у цих вимогах. У частині зобов`язання ОСОБА_1 повернути у відання держави в особі Держгеокадастру земельну ділянку постанову суду апеляційної інстанції змінено з викладенням мотивувальної частини в редакції цієї постанови, а резолютивної частини в такій редакції: «Витребувати з володіння ОСОБА_1 на користь держави земельну ділянку площею 4,6902 га (кадастровий номер 6324681000:02:001:1071)».

Причини незгоди з постановою Великої Палати Верховного Суду

Із наведеною постановою Великої Палати Верховного Суду не погоджуємось з таких підстав.

За обставинами цієї справи ОСОБА_2 на підставі договору оренди отримала в строкове платне користування земельну ділянку площею 62,3122 га державної власності сільськогосподарського призначення, створила, у тому числі, на ній ФГ «Олта-А», а потім поділила її на кілька менших земельних ділянок, розміри яких відповідали розміру середньої земельної частки (паю) на території Борщівської сільської ради Печенізького району Харківської області.

Протоколом № 4 загальних зборів засновників та членів ФГ «Олта-А» від 02 квітня 2016 року ухвалено провести приватизацію земельних ділянок, які знаходяться в користуванні ФГ «Олта-А», членами ФГ «Олта-А» за списками відповідно до пунктів 1.2 і 1.5 Статуту ФГ «Олта-А» та чинного законодавства України; ухвалено результати проведеного жеребкування щодо розподілу земельних ділянок між членами господарства; членам фермерського господарства написати відповідні заяви на ім`я керівника Держгеокадастру та подати їх до обласного органу Держгеокадастру в десятиденний термін (т. 1 а.с. 41-44).

12 квітня 2016 року до Держгеокадастру надійшла заява ОСОБА_1 про передачу йому на підставі статті 118 ЗК України у власність земельної ділянки площею 4,6902 га, кадастровий номер 6324681000:02:001:1071, яка перебуває у користуванні ФГ «Олта-А» на підставі договору оренди землі від 30 грудня 2014 року (т. 1 а.с. 54).

Наказом Держгеокадастру від 04 травня 2016 року № 3620-СГ відповідно до статей 15-1, 22, 31, 32, 79-1, 116, 118, 121, 122 ЗК України, Закону № 973-IV, Положення про Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 03 березня 2015 року № 21, передано громадянину - члену ФГ «Олта-А» ОСОБА_1 у власність для ведення фермерського господарства земельну ділянку у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території Борщівської сільської ради площею 4,6902 га (кадастровий номер 6324681000:02:001:1071), зареєстровану у Державному реєстрі речових прав 24 лютого 2016 року (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 863975463246) із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що перебувають в оренді ФГ «Олта-А» згідно з договором оренди землі від 30 грудня 2014 року, розташовану за межами населених пунктів на території Борщівської сільської ради Печенізького району Харківської області. У пункті 3 цього наказу передбачено оформити право власності на земельну ділянку після припинення ФГ «Олта-А» у визначеному законом порядку дії договору оренди землі від 30 грудня 2014 року (т. 1 а.с. 25).

Слід враховувати, що відповідно до статті 32 ЗК України, яка має назву «Приватизація земельних ділянок членами фермерських господарств», громадянам України - членам фермерських господарств передаються безоплатно у приватну власність надані їм у користування земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради. Дія частини першої цієї статті не поширюється на громадян, які раніше набули права на земельну частку (пай).

Відповідно до частин першої та другої статті 13 Закону № 973-IV члени фермерського господарства мають право на одержання безоплатно у власність із земель державної і комунальної власності земельних ділянок у розмірі земельної частки (паю). Членам фермерських господарств передаються безоплатно у приватну власність із раніше наданих їм у користування земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради. Земельні ділянки, на яких розташовані житлові будинки, господарські будівлі та споруди фермерського господарства, передаються безоплатно у приватну власність у рахунок земельної частки (паю).

За правилами статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Приписами частин першої та шостої статті 118 «Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами» ЗК України визначено, що громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри.

Таким чином, статтями 32, 116, 118 ЗК України та статтею 13 Закону № 973-IV передбачено право членів фермерських господарств на приватизацію земельних ділянок із тих, що були раніше надані їм у користування для ведення фермерського господарства. Як убачається зі змісту оспорюваного наказу Держгеокадастру від 04 травня 2016 року № 3620-СГ, він стосувався саме реалізації ОСОБА_1 вказаного права на приватизацію земельної ділянки із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що перебували в оренді ФГ «Олта-А», членом якого він на той час був.

Згідно зі статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності й спеціалізації та визначається законом. Відповідно до частини першої статті 18 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Відповідно до статті 19 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

За змістом пункту 2 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності, та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах щодо приватизації майна, крім спорів про приватизацію державного житлового фонду.

Відповідно до частини першої статті 30 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» спори щодо приватизації державного або комунального майна, крім спорів, які виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції адміністративних судів, вирішуються господарським судом у порядку, встановленому ГПК України, крім випадків, коли сторони погодили передачу таких спорів на вирішення міжнародному комерційному арбітражу відповідно до частини дванадцятої статті 26 цього Закону.

У постанові від 12 травня 2020 року у справі № 925/308/18 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що спори щодо приватизації державного (або комунального) майна виникають у зв`язку з його відчуженням, зміною чи припиненням правомочностей держави на таке майно та виникненням відповідного обсягу прав у суб`єктів права приватної власності. За загальним правилом спори щодо приватизації державного майна належать до господарської юрисдикції незалежно від суб`єктного складу сторін спору щодо відчуження майна - як юридичних так і фізичних осіб. Тож при визначенні юрисдикції цієї справи слід виходити з характеру та змісту спірних правовідносин, у межах яких і за захистом яких звернувся позивач (пункти 6.14, 6.15 постанови).

У цій справі № 633/408/18прокурор звернувся до суду з позовом до Держгеокадастру та ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування наказу Держгеокадастру, прийнятого на підставі статей 32, 116, 118 ЗК України, про безоплатну передачу (приватизацію) земельної ділянки у власність ОСОБА_1 , зобов`язання його повернути відповідну земельну ділянку у відання держави та скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права приватної власності на вказану земельну ділянку.

Отже, спір між сторонами виник щодо правомірності / неправомірності здійснення ОСОБА_1 приватизації відповідної земельної ділянки в обраний ним спосіб (як членом фермерського господарства), що було оформлено наказом Держгеокадастру від 04 травня 2016 року № 3620-СГ, який прокурор вимагає визнати недійсним та скасувати. Інші позовні вимоги є похідними від першої.

Таким чином, спірні правовідносини стосуються приватизації майна, а саме безоплатної приватизації земельної ділянки громадянином, який є членом фермерського господарства.

Вирішуючи цей спір, суд першої інстанції виснував про те, що ОСОБА_3 мав право на приватизацію земельної ділянки та виконав встановлену процедуру приватизації, у зв`язку із чим позов прокурора задоволенню не підлягає. Натомість апеляційний суд вважав навпаки, що процедуру спрощеної передачі земельної ділянки у власність ОСОБА_3 як члену фермерського господарства порушено, оскільки Держгеокадастр не пересвідчився у спроможності заявника вести фермерське господарство самостійно, а тому позовні вимоги є обґрунтованими.

Отже, суди попередніх інстанцій правильно встановили обставини справи та дійшли висновку, що цей спір стосується приватизації земельної ділянки. Однак при цьому суди не врахували, що спори щодо приватизації земельних ділянок громадянами як членами фермерських господарств процесуальним законодавством віднесено до юрисдикції господарських судів, а тому ця справа не могла бути вирішена в порядку цивільного судочинства.

Висновки

Згідно із частиною першою статті 414 ЦПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі у відповідній частині з підстав, передбачених статтею 255 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених у статтях 19-22 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів касаційної скарги (частина друга статті 414 ЦПК України).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Оскільки заявлені прокурором вимоги за предметом спору підлягають розгляду за правилами господарського судочинства, суди першої та апеляційної інстанцій розглянули справу з порушенням правил юрисдикції, тому Велика Палата Верховного Суду мала частково задовольнити касаційну скаргу, рішення судів попередніх інстанцій скасувати, а провадження у справі закрити.

Судді Ю. Л. Власов

Л. Й. Катеринчук

К. М. Пільков

В. Ю. Уркевич