Рішення

від 09.08.2023 по справі 440/6563/23

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2023 року м. ПолтаваСправа № 440/6563/23

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Клочка К.І., розглянув у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Заступника керівника Полтавської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави до Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г.Короленка, третя особа - Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Під час розгляду справи суд

В С Т А Н О В И В:

Заступник керівника Полтавської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, а саме просить:

- визнати незаконною бездіяльність Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г.Короленка, яка полягає у невжитті заходів, спрямованих на усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки;

- зобов`язати Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г.Короленка усунути порушення вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, які зафіксовані в п. п. 2, 8, 9, 10, 13 Припису № 26 від 14.02.2022, складеного Полтавським районним управлінням ДСНС України в Полтавській області, а також виявлені в ході огляду від 23.12.2022 та відображені в п. п. 1, 2, 5 листа № 19-4350/12 від 28.12.2022, складеного Полтавським районним управлінням ДСНС України в Полтавській області за результатами огляду .

В обґрунтування позову заступник керівника Полтавської окружної прокуратури Полтавської області зазначив, що під час проведення заходів державного нагляду (контролю) щодо дотримання відповідачем вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки було встановлено порушення вимог законодавства. Відповідачем виявлених порушень усунуто не було.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 29.05.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

27.06.2023 судом отримано відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечує проти задоволення позову, посилаючись на те, що відсутність у державного органу права на звернення до суду не може бути підставою для представництва інтересів такого органу в суді прокурором. Здійснення захисту інтересів держави у сфері пожежної та техногенної безпеки покладено на органи ДСНС, водночас прокурором не надано доказів неможливості органів ДСНС звернутися до суду з позовом про усунення порушень виявлених цим органом під час проведення заходу державного нагляду (контролю).

03.07.2023 судом отримано відповідь на відзив, у якій прокурор зазначив, що невиконання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки є порушенням державних інтересів та призводить до порушення встановлених державою гарантій по забезпеченню конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності. Нездійснення або неналежне здійснення суб`єктом владних повноважень своїх функцій полягає у тому, що уповноважений орган за наявності факту порушення інтересів держави, маючи відповідні повноваження для їх захисту, всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся.

Крім того, відповідно до Кодексу цивільного захисту в редакції від 21.04.2022 Головне управління ДСНС України у Полтавській області втратило право на звернення до суду у спірних правовідносинах.

13.07.2023 судом отримано заперечення на відповідь на відзив, у яких відповідач підтримав позицію, викладену у відзиві на позов та зазначив, що твердження прокурора про допущення Полтавським національним педагогічним університетом імені В.Г. Короленка протиправної бездіяльності не відповідає дійсності оскільки відповідач продовжує виконувати вимоги припису ДСНС № 26 від 14.02.2022, на підтвердження чого ним надано копії договорів, бухгалтерську довідку, протоколи перевірки електрообладнання, а також актів оперативного огляду об`єктів (будівлі, споруди, приміщення).

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд встановив наступне.

У період з 11.02.2022 по 14.02.2022 Полтавським районним управління ГУ ДСНС у Полтавській області проведено позапланову перевірку виконання припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки № 414 від 19.07.2021.

За результатами вказаного заходу складено акт перевірки від 14.02.2022 № 50, яким, зокрема, встановлено такі порушення Полтавським національним педагогічним університетом імені В.Г. Короленка вимог законодавства:

- не проведено вогнезахисне обробляння дерев`яних конструкцій в будівлях усіх ступенів вогнестійкості, крім V, за винятком вікон, дверей, воріт, підлоги, стелажів (навчальні корпуси 1 та 3, допоміжні будівлі на господарчому подвір`ї), що є порушенням п. 2.5 глави 2 розділу ІІІ ППБвУ. Вказане порушення пропонується виконати із 2015 року (пункт 2 Припису);

- не обладнані будівлі та приміщення системами автоматичної пожежної сигналізації, що є порушення п. 1.2 глави 1 розділу V ППБвУ. Вказане порушення пропонується до виконання із 26.07.2019 (пункт 8 Припису);

- не обладнано будівлі та приміщення системами оповіщування про пожежу та управління евакуюванням людей, що є порушенням п. 1.2 глави 1 розділу V ППБвУ. Вказане порушення пропонується до виконання із 20.01.2020 (пункт 9 Припису);

- спосіб установлення пожежних кран-комплектів не завжди забезпечує зручність повертання вентиля та приєднання рукава, напрямок осі вихідного отвору патрубка пожежного крана повинен виключати різки залом пожежного рукава у місці його приєднання, що є порушенням п. 2.2 глави 2 розділу V ППБвУ (пункт 10 Припису);

- черговий персонал гуртожитків не забезпечений засобами індивідуального захисту органів дихання для саморятування людей під час пожежі, для організації евакуації людей у разі виникнення пожежі, що є порушенням п. 5.6 глави V ППБвУ, п. 2 частини 1 статті 20 Кодексу цивільного захисту України (пункт 13 Припису).

З метою усунення вищевказаних порушень 14.02.2022 Полтавським районним управління ГУ ДСНС у Полтавській області відповідачу внесено припис № 26 про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки зі строком виконання до 16.05.2022.

Крім того, Полтавською окружною прокуратурою здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 12022170420002676 від 06.12.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 115 КК України за фактом ураження струмом студента ПНПУ ім. Короленка в кімнаті гуртожитку № 3, внаслідок чого останній помер.

В ході досудового розслідування 23.12.2022 було здійснено комісійний огляд гуртожитку № 3, розташованого за адресою м. Полтава, вул. В. Козака, 10.

Під час огляду спеціалістом перевірявся стан утримання електроустановок та виявлено, зокрема, такі порушення:

- електрощити, групові електрощитки, які знаходяться на коридорах та у тамбурах цокольного, першого, другого, третього, четвертого, п`ятого, шостого, сьомого, восьмого, дев`ятого поверхах не оснащено схемою підключення споживачів з пояснювальними написами і вказаними значеннями номінального струму апарату захисту відповідно пункту 1.16 глави 1 розділу 4 Правил пожежної безпеки в Україні (пункт 1 листа ГУ ДСНС у Полтавській області від 28.12.2022 № 19-4350/12);

- не забезпечено з`єднання та окінцювання жил проводів і кабелів за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів (виконано в скрутку) відповідно до пункту 1.6 глави 1 розділу 4 Правил пожежної безпеки в Україні (пункт 2 листа ГУ ДСНС у Полтавській області від 28.12.2022 № 19-4350/12);

- допущено експлуатацію кабелів і проводів, в яких ізоляцію поновлено ізолентою, а також допущено підвішування ламп для освітлення безпосередньо на струмопроводні проводи, що заборонено пунктом 1.18 глави 1 розділу 4 Правил пожежної безпеки в Україні (пункт 5 листа ГУ ДСНС у Полтавській області від 28.12.2022 № 19-4350/12).

Виявлені порушення частково виконані Полтавським національним педагогічним університетом імені В.Г. Короленка, про що повідомлено листом від 24.01.2023 № 163/01-34/57. Водночас, вищенаведені порушення усунуті не були, у зв`язку з чим заступник керівника Полтавської окружної прокуратури Полтавської області звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Частиною 1 статті 1 Кодексу цивільного захисту України унормовано, що цей кодекс регулює відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов`язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.

За приписами частини 2 статті 51 та частини 3 статті 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення техногенної та пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на керівників та власників.

Положеннями частини 1 статті 20 Кодексу цивільного захисту України передбачено, зокрема, такі завдання і обов`язки суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту:

-забезпечення виконання заходів у сфері цивільного захисту на об`єктах суб`єкта господарювання;

-розміщення інформації про заходи безпеки та відповідну поведінку населення у разі виникнення аварії;

-здійснення навчання працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної та пожежної безпеки;

-здійснення за власні кошти заходів цивільного захисту, що зменшують рівень ризику виникнення надзвичайних ситуацій

-розроблення заходів щодо забезпечення пожежної безпеки, впровадження досягнень науки і техніки, позитивного досвіду із зазначеного питання;

-забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також виконання вимог приписів, постанов та розпоряджень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту;

-здійснення заходів щодо впровадження автоматичних засобів виявлення та гасіння пожеж і використання для цієї мети виробничої автоматики.

Правила пожежної безпеки для навчальних закладів та установ системи освіти України затверджено наказом Міністерства освіти та науки України № 974 від 15.08.2016.

Ці Правила встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд, прилеглих до них територій, приміщень, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування навчальних закладів та установ системи освіти (далі - заклади та установи) незалежно від типів і форм власності, що належать до сфери управління МОН, і є обов`язковими для виконання вихованцями, учнями, студентами, курсантами, слухачами, стажистами, аспірантами, докторантами, керівниками, педагогічними, науковими, науково-педагогічними, технічними працівниками, спеціалістами і обслуговувальним персоналом цих закладів та установ (далі - учасники навчально-виховного процесу).

Пожежна безпека в закладах та установах забезпечується шляхом проведення організаційних і практичних заходів та використання технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки учасників навчально-виховного процесу, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж (пункт 4 Правил).

Забезпечення пожежної безпеки в закладах та установах покладається на їх власників або уповноважені ними органи, керівників (ректори, директори, начальники, завідувачі) (далі - керівники навчальних закладів та установ), керівників структурних підрозділів (факультети, кафедри, лабораторії, навчальні кабінети, цехи, склади, бібліотеки, архіви, майстерні тощо) відповідно до законодавства (пункт 5 Правил).

Згідно пункту 33 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю.

Як вже зазначалося судом, підставою для звернення до суду з цим позовом слугувало не усунення Полтавським національним педагогічним університетом імені В.Г.Короленка порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, які зафіксовані в п. п. 2, 8, 9, 10, 13 Припису № 26 від 14.02.2022, складеного Полтавським районним управлінням ДСНС України в Полтавській області, а також відображених в п. п. 1, 2, 5 листа № 19-4350/12 від 28.12.2022 Полтавського районного управління ДСНС України в Полтавській області.

Водночас, до суду відповідачем не надано доказів усунення вищевказаних порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, як і доказів оскарження приписів ГУ ДСНС у Полтавській області, що свідчить про допущення Полтавським національним педагогічним університетом імені В.Г.Короленка протиправної бездіяльності.

Під час розгляду справи також встановлено, що з метою визначення підстав для представництва інтересів держави в суді у даній справі, Полтавська окружна прокуратура Полтавської області зверталася до ГУ ДСНС у Полтавській області із відповідними запитами про вжиття заходів, спрямованих на захист порушених інтересів держави № 55-114-226ВИХ-23 від 05.01.2023, № 55-114-170ВИХ-23 від 27.01.2023.

За змістом відповіді ГУ ДСНС у Полтавській області від 08.02.2023 № 61-01-04-938/61-06.01 згідно чинного законодавства Державна служба України з надзвичайних ситуацій та її територіальні органи не мають повноважень звертатися до судів з позовними заявами про визнання незаконною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, пов`язані з усуненням порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки.

Статтею 17-1 Кодексу цивільного захисту України передбачено право Державної служби України з надзвичайних ситуацій звертатися до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств. Водночас, звернення з таким позовом є неможливим з огляду на сплив тримісячного строку звернення до суду, визначеного частиною 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Між тим, постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 № 303 на період дії воєнного стану проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) припинено.

З урахуванням наведеного ГУ ДСНС у Полтавській області повідомило про відсутність законних підстав для звернення до суду.

Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам, суд зазначає наступне.

За приписами частинами 3, 4, 5 статті 53 КАС України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Спеціальним законом, яким визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді, є Закон України "Про прокуратуру".

Згідно з частиною 1 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави у випадках та порядку, встановлених законом.

Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Аналіз частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише в одному з двох випадків:

1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

2) у разі відсутності такого органу.

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

"Не здійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Суд зазначає, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 806/1000/17, від 19 липня 2018 року у справі № 822/1169/17, від 10 квітня 2019 року у справі № 813/661/17, від 28.04.2021 року по справі № 160/13338/20.

Відповідно до частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави.

У пункті 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття інтереси держави, зазначив, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

У пункті 4 вказаного Рішення передбачено, що інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій. Із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Вказані висновки Конституційний Суд України зробив у контексті офіційного тлумачення Арбітражного процесуального кодексу України, який уже втратив чинність. Однак, висловлене Судом розуміння поняття інтереси держави має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у статті 23 Закону України Про прокуратуру.

Відтак, суд вважає, що інтереси держави охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація інтересів держави, особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №806/1000/17, від 19.09.2019 у справі №815/724/15, від 17.10.2019 у справі №569/4123/16-а.

У спірних правовідносинах невиконання відповідачем вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, на думку суду, є порушенням державних інтересів та призводить до порушення встановлених державою гарантій по забезпеченню конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності.

Водночас, органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (Державною службою України з надзвичайних ситуацій та її територіальними органами) не здійснюється захист інтересів держави тривалий час, що є підставою для представництва інтересів держави в суді прокурором.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що в даному випадку прокурором доведено правомірність самостійного звернення до суду в інтересах держави.

Згідно положень статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Згідно положень статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищенаведене позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 13, 14, 139, 241, 243, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов заступника керівника Полтавської окружної прокуратури Полтавської області (вул. Ляхова, 1, м. Полтава, ідентифікацій код 02910060) в інтересах держави до Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г.Короленка (вул. Остроградського, буд. 2,м. Полтава, Полтавська область, ідентифікаційний код 31035253), третя особа: Головне управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України в Полтавській області (вул. М. Бірюзова, 26/1, м. Полтава, ідентифікаційний код 38610079) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г.Короленка, яка полягає у не усуненні порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки.

Зобов`язати Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г.Короленка усунути порушення вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, які зафіксовані в п. п. 2, 8, 9, 10, 13 Припису № 26 від 14.02.2022, складеного Полтавським районним управлінням ДСНС України в Полтавській області, а також виявлені в ході огляду від 23.12.2022 та відображені в п. п. 1, 2, 5 листа № 19-4350/12 від 28.12.2022, складеного Полтавським районним управлінням ДСНС України в Полтавській області за результатами огляду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення .

Суддя К.І. Клочко