Рішення

від 09.08.2023 по справі 520/7687/23

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2023 р. справа № 520/7687/23

Харківський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Мороко А.С., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "ТИН" (просп. Постишева, буд. 99,м. Харків,61020) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

Приватне підприємство "ТИН" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Харківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 01.03.2023 № 3900 про відповідність Приватного підприємства "ТИН" (ЄДРПОУ 33605661) критеріям ризиковості платника податку, а також рішення комісії Головного управління ДПС у Харківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 4739 від 21.03.2022 про відповідність Приватного підприємства "ТИН"(ЄДРПОУ 33605661) критеріям ризиковості платника податку;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Харківській області виключити Приватне підприємство "ТИН" (ЄДРПОУ 33605661) з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

В обґрунтування позову зазначив, що не виклавши розшифрування податкової інформації, не навівши ризикових операцій та назв підприємств, що були задіяні в таких операціях, в спірних рішеннях рішеннях № 4739 від 21.03.2023 року та № 3900 від 01.03.2023 року, як це передбачено п. 8 Порядку №1165, відповідач не тільки позбавляє права позивача на обґрунтоване та вмотивоване оскарження вказаного рішення, але вказане свідчить про недотримання комісією ГУ ДІІС в Харківської області як суб`єктом владних повноважень вимог Конституції України щодо обов`язку діяти в межах повноважень, па підставі та у спосіб встановлений законодавством. Відповідач фактично діяв без дотримання власної процедури, не прозоро та у спосіб, що виключає можливість мінімізувати ризик помилки у спірних відносинах, а тому оскаржуване рішення є протиправним. На підставі викладеного просив задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.

Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана відповідачу через систему "Електронний суд" та надійшла в електронний кабінет користувача, що підтверджується електронною роздруківкою.

Представник відповідача згідно наданого до суду відзиву на позов, заперечував проти задоволення позовних вимог, зазначив, що оскаржувані в даній справі рішення комісії Головного управління ДПС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 4739 від 21.03.2023 року та № 3900 від 01.03.2023 року про відповідність підприємства критеріям ризиковості платника податку є цілком законним та обґрунтованим, винесеним відповідно до чинного законодавства, а позовні вимоги позивача є безпідставними та необґрунтованими. Крім того зазначив, що позивач мав взаємовідносини з контрагентами, які мають ознаки ризиковості. Також зазначено, що позивач здійснює реалізацію товару, які за обсягами постачання та номенклатурою різняться з придбаним товаром, позивач не несе витрати на зберігання придбаного товару, продає товари у значно вищих обсягах, ніж придбав. Отже, у податкового органу виник сумнів щодо господарської діяльності позивача, аналіз діяльності якого свідчить про наявність ризиків маніпулювання показниками податкової звітності з ПДВ та втрат бюджету, проходження схемного кредиту - суб`єктів господарювання, які при здійсненні фінансово-господарських операцій здійснюють підміну позицій товарних груп та задіяні в схемах формування ризикового податкового кредиту з ПДВ для реального сектору економіки.

Представник позивача через канцелярію суду подав відповідь на відзив, в якій вказав на безпідставність та необґрунтованість доводів відповідача, які викладені у відзиві на позов.

Положеннями ч.1 ст.257 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно ч.2 ст.257 Кодексу адміністративного судочинства України: за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду.

Відповідно 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України №2102-IX, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року. Оскільки на території м. Харкова з 24.02.2022 ведуться активні бойові дії, суд ухвалює рішення по справі за наявності безпечних умов для життя та здоров`я учасників процесу, суддів та працівників суду.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи Приватне підприємство "ТИН" пройшло процедуру державної реєстрації, а відтак набуло правового статусу суб`єкта господарювання.

Основним видом господарської діяльності підприємства за КВЕД 22.29 є «Виробництво інших виробів з пластмас», зокрема ПП «ТИН» виробляє різноманітну поліетиленову продукцію, а саме, вклади пакети, мішки поліетиленові (код УКТЗЕД 3923), плівки поліетиленові (код УКТЗЕД 3920), а також воски поліетиленові (код УКТЗЕД 3404), а також розпочало виробництво «Виробництво робочого одягу», асортименті, а саме «Рукавичок трикотажних» (за КВЕД 14.12).

Виробничі та складські потужності підприємства розташовані за юридичною адресою: Харківська область, місто Харків, проспект Постишева, будинок 99.

При здійсненні господарської діяльності ПП «ТИН» було проведено експертизу продукції та отримано: висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи № 05.03.02-04/10971 від 18.03.2015 року, на виготовленні пакетів з полімерних матеріалів; висновок державної санітарно-епідеміологічної, експертизи № 12.2-18-1/12186 від 05.06.2019 року, на виготовленні воски поліетиленові окислені та не окислені; висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи № 602-123-20-1/6386 від 21.02.2018 року, на виготовленні рукавички трикотажні робочі.

Як пояснив представник позивача у позовній заяві, при виробництві продукції ПП. «ТИН» використовуються різні матеріали, придбані на території України, а також імпортовані. Основна матеріальна складова при виробництві политиленової продукції припадає на різноманітні види поліетилену та крейдяного компаунду, код згідно УКТЗЕД 3901. Також при виробництві використовуються концентрати пігментів, код УКТЗЕД 3206 та 3204, постачальником яких є українське підприємство.

Таким чином, ПП «ТИН» отримує матеріали із кодом згідно з УКТЗЕД 3901, 3206 3204, та інші і перетворює їх на продукцію за кодами: 3923, 3020, 3404 та цьому, використовуючи власті виробничі потужності та трудовий ресурс (фонд оплати праці становив в грудні 2021 року становив 153 926,14 грн., в січні 2022 року - 152 067,49 грн., що відображено у відповідних звітах підприємства, як були надані до ДПС).

Основні матеріали для виготовлення рукавичок ПП «ТИН» імпортує у UNIVERSAL TECHNOLOGY (NINGBO) CO., LTD, CHINA, відповідно до умов контракту № 201812-18 від 18.12.2018 р., що підтверджується копією вказаного контракту та ВМД на придбання матеріалів.

Так в грудні 2021 року ПП «ТИН» поставило на підставі договору поставки № 2003-29-04 від 29.05.2020 року ТОВ "ПРОМКОМПЛЕКТ рукавички на загальну суму 1 715 520, 00 грн., що підтверджується видатковими накладними № 2112-20-01 від 20.12.2021 року, № 2112-24-01 від 24.12.2021р., ТТН № 2112201 від 20.12.2021 р., № 2112241 від 24.12.2021 р., податковими накладними № 29 від 20.12.2021 р., № 21 від 24.12.2021 р.

У період до 11 січня 2022 року на поточний рахунок позивача поступила оплата за поставлений товар у повному обсязі. Станом на 15.03.2023 року сальдо розрахунків між ПП «ТИН» та ТОВ «ПРОМКОМПЛЕКТ» становить 0.00 грн., що підтверджується також копіями банківських виписок, оборотно сальдовими відомостями за рахунком 361.

Також 24 січня 2022 року ПП «ТИН» поставило ПП "МЕРЕФЯНСКОЕ МОТОРОРЕМОНТНОЕ ПРЕДПРИЯТИЕ №2" плівку поліетиленову на загальну суму 1 218 000 грн., що підтверджується наступними первинними документами, а саме: видатковою накладною № 2201-24-02 від 24.01.2022 р., ТТН № 2201242 від 24.01.2022р., податковою накладною № 11 від 24.01.2022 р.

24 січня 2022 року на поточний рахунок позивача надійшла оплата за поставлений товар у повному обсязі. Станом на 15.03.2023 року сальдо розрахунків між підприємствами становить 0,00 грн., що підтверджується копіями банківських виписок, оборотно сальдовими відомостями по рахунку 231 « Основне виробництво» , 26 «Готова продукція», 361 по контрагенту ПП "МЕРЕФЯНСКОЕ МОТОРОРЕМОНТНОЕ ПРЕДПРИЯТИЕ №2".

01.03.2023 року через електронний кабінет ПП «ТИН» отримало рішення № 3900, згідно якого комісією регіонального рівня відповідно до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року № 1165, ПП «ТИН» визнано таким, що відповідає п.8 критеріїв ризиковості платника податку. Інформація, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості правовідносини з контрагентами (ІКЛО 31367359 та 32300777) у період з 01.01.2022 по 28.02.2023 (а.с. .

Не погоджуючись з даним рішенням, 16.03.2022 року ПП «ТИН» було подано повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку разом з відповідними первинними документами (у кількості 13 шт.) та поясненнями.

Однак, рішенням комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС У Харківській області № 4739 від 21.03.2023 року, з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій первинних документів від 16.03.2023 № 1, комісією прийнято рішення про відповідність ПП «ТИН» критеріям ризиковості платника податку за п. 8 Критерії ризиковості платника податку. Додатковою підставою сказано ненадання платником податку копій документів, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку по взаємовідносинам з ризиковими контрагентами ПП «МЕРЕФЯНСКОЕ МОТОРОРЕМОНТНОЕ ПРЕДПРИЯТИЕ №2» та ТОВ «ПРОМКОМПЛЕКТ».

Позивач, не погоджуючись з такими рішеннями суб`єкта владних повноважень, звернувся до суду із даним позовом за захистом своїх прав.

По суті спірних вимог суд зазначає наступне.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику /пункт 1.1 статті 1 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податковий кодекс України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з п. 201.16 ст. 201 Податковий кодекс України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1165 від 11 грудня 2019 року затверджено Порядок, який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі за текстом - Порядок № 1165).

Пунктами 5-7 Порядку № 1165 встановлено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: - договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; - договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; - первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; - розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; - документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; - інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

З огляду на зміст вказаних приписів, суд приходить до висновку, що процедура розгляду документів, необхідних для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку рішення Комісії, не є процедурою адміністративного оскарження первинного рішення Комісії.

Так, за результатами розгляду документів платника податків не ухвалюється рішення про задоволення/відмову в задоволенні скарги платника податку, а виноситься аналогічне рішення, яке додатково враховує обсяг та зміст поданих до Комісії інформації та копій документів.

Критерієм ризиковості платника податку на додану вартість, що закріплений у Додатку 1 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та застосований Комісією ГУ ДПС у Харківській області, є наявність у контролюючих органах податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування (п.8 Додатку 1).

З аналізу вищенаведеної норми вбачається, що законодавцем встановлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість. Так, вирішенню Комісією регіонального рівня питання відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, потім моніторинг платника податку, податкової накладної/ розрахунку коригування.

Крім того, встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

Отже, питання відповідності позивача Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання підприємством для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.

При цьому моніторинг проводиться в автоматизованому порядку.

З огляду на викладене, контролюючий орган має дотримуватись послідовності дій при прийнятті відповідного рішення.

Дослідивши оскаржуване рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість №3900 від 01.03.2023 суд встановив, що контролюючим органом порушено процедуру прийняття вказаного рішення.

Так, з відзиву на позовну заяву вбачається, що комісією регіонального рівня прийнято рішення про відповідність платника п. 8 Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість не за наслідками подання останнім податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації, що має передувати моніторингу платника податку, моніторингу такої накладної/ розрахунку коригування, а у зв`язку з наявною податковою інформацією, що отримана з баз даних ДПС.

З дослідженого судом спірного рішення №3900 від 01.03.2023 встановлено, що останнє не містить жодної мотивації підстав та причин віднесення підприємства до ризикових платників податків відповідно до п. 8 Критеріїв ризиковості платників податку за ознакою - "підприємство та/або контрагент задіяні у проведенні ризикових операцій", та не містить доказів наявності податкової інформації та в кого вона отримана, що саме свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником з посиланнями на відповідні документи.

Також, в оскаржуваному рішенні відповідачем, в рядку «Податкова інформація» не зазначено суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції. Натомість контролюючим органом лише процитовано зміст п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків, вказано період діяльності та податкові номери ризикових контрагентів.

Отже, оскаржуване рішення № 3900 від 01.03.2023 не містить обґрунтувань підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку.

Разом з тим, позивач з метою спростування сумнівів та доводів контролюючого органу в реальності здійснених ним господарських операцій, припущень щодо ризиковості його фінансово-господарської діяльності подав до суду документи на підтвердження здійснення господарських операцій, та добросовісності його як платника податку, які також були подані до контролюючого органу разом з поясненнями від 16.03.2023.

Відповідач не обґрунтував, чому ці документи не були витребувані у позивача на підтвердження невідповідності критерію ризиковості платника податку, а також не вказав, які саме документи, достатні для прийняття комісією рішення про виключення позивача з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, той мав надати на розгляд комісії, але не надав.

У відзиві на позов представник відповідача зазначив, що аналіз діяльності позивача свідчить про наявність ризиків маніпулювання показниками податкової звітності з ПДВ, втрат бюджету, проходження схемного кредиту - суб`єктів господарювання, які задіяні в схемах формування ризикового податкового кредиту з ПДВ для реального сектору економіки.

Суд не приймає вказані твердження до уваги як підставу для винесення рішення №3900 від 01.03.2023 та наступного рішення № 4739 від 21.03.2023, віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку, оскільки такі твердження жодним чином не підтвердженні та викладені у відзиві на позов, отже не були покладені в основу спірних рішень про відповідність позивача критеріям ризиковості.

Відповідно до абзацу другого частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, у таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Суд зазначає, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування, має обґрунтувати суду на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

Проте, відповідачем не надано до суду жодних доказів, які досліджувався в ході засідання комісії та які вказують на наявність ознак ризиковості здійснення операцій, що зумовило включення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, як і не надано доказів того, що контролюючий орган досліджував обставини господарської діяльності позивача станом на момент прийняття оскаржуваних рішень. Причин не подання відповідних доказів також не повідомлено.

При цьому, сам факт того, що ПП «МЕРЕФЯНСКОЕ МОТОРОРЕМОНТНОЕ ПРЕДПРИЯТИЕ №2» та ТОВ «ПРОМКОМПЛЕКТ» внесені до переліку ризикованих також не доведений, але ця обставина не може бути підставою для автоматичного віднесення позивача до ризикових платників податків без наведення відповідного обґрунтування.

Суд звертає увагу, що згідно правовій позиції Верховного Суду, яка міститься в постановах від 20.03.2018 року у справі №804/939/16 та від 02.04.2020 року у справі №160/93/19, відповідно до якої податкова інформація, наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів позивача по ланцюгах постачання, а також податкова інформація надана іншими контролюючими органами носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

Відповідачем не надано податкової інформації, яка б свідчила про ризиковість платника податків, що була врахована контролюючим органом та стала підставою для прийняття оскаржуваного рішення, які саме документи розглядала комісія при прийнятті рішення №3900 від 01.03.2023 і чому цих документів недостатньо, відповідачем не доведено.

В додатку №3 до Порядку №1165 наведений виключний перелік критеріїв ризиковості здійснення операцій, і серед цих критеріїв відсутній такий критерій як проведення позивачем операцій із контрагентом, якого віднесеного до критеріїв ризиковості.

Отже, лише сам факт проведення позивачем господарської операції із контрагентом, відносно якого існує рішення податкового органом про відповідність такого контрагента критеріям ризиковості, не є підставою для віднесення такої операції до ризикових в розумінні додатку №3 до Порядку №1165, і відповідно не є достатньою самостійною підставою для віднесення позивача до платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відсутність обґрунтованих підстав для складання у відношенні позивача рішення №3900 від 01.03.2023 про відповідність платника податку на додану вартість позивача критеріям ризиковості платника податку, на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Таким чином, суд зазначає, що відповідачем не доведено, що існують підстави для застосування до позивача п. 8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідним внесенням до переліку ризикових суб`єктів господарювання, а відтак суд приходить до висновку про відсутність обґрунтованих підстав для складання у відношенні позивача рішення №3900 від 01.03.2023 про відповідність платника податку на додану вартість позивача критеріям ризиковості платника податку, у зв`язку з чим рішення відповідача № 3900 від 01.03.2023 про віднесення ПП "ТИН" до ризикових підприємств є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо наступного рішення податкового органу № 4739 від 21.03.2023 про відповідність ПП "ТИН" критеріям ризиковості, суд зазначає, що всупереч п. 6 Порядку №1165 комісією регіонального рівня податкового органу не зазначено жодного документу з переліку, визначеному у Додатку № 4 у графі «Документи», що не були надані позивачем при поданні повідомлення про залучення первинних документів, та які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку. Натомість в полі «документи» відповідачем повторно зазначено лише посилання на взаємовідносини ПП "ТИН" з ризиковими контрагентами ТОВ "ПРОМКОМПЛЕКТ" (код 31367359), ПП "ММП №2" (код32300777)», та, водночас, не конкретизовано яких саме документів відповідачу не вистачило для прийняття рішення щодо невідповідності ПП «ТИН» критеріям ризиковості, що свідчить про формальний та поверхневий розгляд комісією питання про відповідність критеріям ризиковості ПП "ТИН" та не врахування контролюючим органом наданих позивачем документів щодо господарської діяльності підприємства.

Окрім того, всупереч п. 6 Порядку №1165 у рішенні № 4739 від 21.03.2023 про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (додаток 4) за результатами розгляду інформації та копій документів, надісланих відповідно до абз.8 п.6 Порядку № 1165, комісією регіонального рівня у відповідних полях рішення не зазначено детальну інформацію, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості ПП "ТИН".

Відтак, спірне рішення рішення Комісії Головного управління ДПС у Харківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 4739 від 21.03.2023 про відповідність Приватного підприємства "ТИН" п.8 Критеріїв ризиковості платника податку також є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо виключення позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості суд зазначає наступне.

Положеннями п. 6 Порядку №1165 закріплено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Суд враховує, що відповідно до пунктів 4, 10 ч. 2 ст. 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про, зокрема, визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що оскаржуване рішення щодо включення позивача до переліку ризикових платників податку на додану вартість не відповідає усім критеріям, визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України, та порушуює права позивача як платника податку, тому з метою повного та ефективного захисту порушених прав, виходячи із наданих суду статтею 245 КАС України повноважень, суд приходить до висновку про наявність підстав для виключення позивача з переліку ризикових платників податку на додану вартість, а тому адміністративний позов в цій частині підлягає задоволенню.

Згідно ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

За таких обставин, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, на підставі наданих сторонами доказів, з урахуванням встановлених фактів, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Розподіл судових витрат проводиться у відповідності до приписів ч. 1 ст. 139 КАС України.

Щодо заявленого представником позивача клопотання про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрат на професійну правничу допомогу, пов`язану з підготовкою справи до розгляду в суді, у розмірі 20000,00 грн.

Статтею 132 КАС України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Згідно зі ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч.1 ст.134 КАС України).

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч. 2 ст. 134 КАС України).

Відповідно до ч. 3 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 4 ст. 134 КАС України визначено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Як вбачається з матеріалів справи, правова допомога була надана заявнику адвокатом на підставі договору про надання правової допомоги № 16 від 06.11.2019 та додаткової угоди № 3 про надання правової допомоги від 27.03.2023 року, укладених між Приватним підприємством "ТИН" та Адвокатським об`єднанням "Харківська юридична компанія "Альфа-Лекс", за результатами чого складено акт приймання передачі наданих послуг № 1 від 01.05.2023 року.

Відповідно до вказаного акту заявнику надано послуги на суму 20 000 грн., а саме:

- юридичний аналіз первинної документації клієнта;

- первинна юридична консультація;

- складання позовної заяви, оформлення додатків до позову та забезпечення її подання до Харківського окружного адміністративного суду в порядку, визначеному КАСУ;

-складання відповіді на відзив у справі №520/7687/23;

- складання заяви про стягнення витрат на правову допомогу у справі №520/7687/23;

- складання обґрунтованого розрахунку витрат на професійну правничу допомогу по справі 520/7687/23.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року N 3477- IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Водночас, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача, має бути встановлено, що позов позивача задоволено, а також має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено у ст. 30 Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Тобто, суд оцінює рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Положеннями ч. 5 ст.134 КАС України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Так, при застосуванні приписів ч.5 ст.134 КАС України, суд відповідно до ч.4 ст.242 КАС України враховує правову позицію Верховного Суду в постанові від 22.11.2019 року по справі №820/5989/15, в якій зазначено про необхідність оцінки співмірності розміру судових витрат обставинам, викладеним у частині 5 статті 134 КАС України, а не лише встановлення факту відсутності заяви відповідача про їх зменшення, що не може вважатись правильним застосуванням норм частини 5 статті 134 КАС України.

Суд зазначає, що дана справа розглядалась судом в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін до судового засідання. При цьому, дана справа в розумінні ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України віднесена до справ незначної складності.

Таким чином, враховуючи те, що матеріалами справи підтверджено понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу адвоката у сумі 15000 грн, які співмірні із складністю справи; узгодженою судовою практикою з приводу спірних правовідносинах; виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); необхідним часом, які витрачає адвокат на виконання відповідних робіт (надання послуг) у спірних правовідносинах; обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13, 14, 77, 139, 205, 242-246, 250, 255, 257-263, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Приватного підприємства "ТИН" (просп. Постишева, буд. 99,м. Харків,61020) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Харківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 3900 від 01.03.2023 та № 4739 від 21.03.2023 про відповідність Приватного підприємства "ТИН" п.8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057, код ЄДРПОУ 43983495) виключити Приватне підприємство "ТИН" (просп. Постишева, буд. 99,м. Харків,61020, код ЄДРПОУ 33605661) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Приватного підприємства "ТИН" (просп. Постишева, буд. 99,м. Харків,61020, код ЄДРПОУ 33605661) сплачений судовий збір у розмірі 2147 (дві тисячі сто сорок сім) грн. 00 коп.

Стягнути з Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057, код ЄДРПОУ 43983495) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Приватного підприємства "ТИН" (просп. Постишева, буд. 99,м. Харків,61020, код ЄДРПОУ 33605661) понесені судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 15000 (п`ятнадцять тисяч) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя А.С.Мороко