Постанова

від 17.01.2024 по справі 520/7687/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2024 р. Справа № 520/7687/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Калиновського В.А.,

Суддів: Мінаєвої О.М. , Кононенко З.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.08.2023, головуючий суддя І інстанції: Мороко А.С., м. Харків, по справі № 520/7687/23

за позовом Приватного підприємства "ТИН"

до Головного управління ДПС у Харківській області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Приватне підприємство "ТИН", звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Харківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 01.03.2023 № 3900 про відповідність Приватного підприємства "ТИН" (ЄДРПОУ 33605661) критеріям ризиковості платника податку, а також рішення комісії Головного управління ДПС у Харківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 4739 від 21.03.2023 про відповідність Приватного підприємства "ТИН"(ЄДРПОУ 33605661) критеріям ризиковості платника податку;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Харківській області виключити Приватне підприємство "ТИН" (ЄДРПОУ 33605661) з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 09.08.2023 задоволено позов.

Визнано протиправними та скасовано рішення Комісії Головного управління ДПС у Харківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 3900 від 01.03.2023 та № 4739 від 21.03.2023 про відповідність Приватного підприємства "ТИН" п.8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Зобов`язано Головне управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057, код ЄДРПОУ 43983495) виключити Приватне підприємство "ТИН" (просп. Постишева, буд. 99,м. Харків,61020, код ЄДРПОУ 33605661) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДПС у Харківській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Приватного підприємства "ТИН" сплачений судовий збір у розмірі 2147 (дві тисячі сто сорок сім) грн. 00 коп.

Стягнуто з Головного управління ДПС у Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Приватного підприємства "ТИН" понесені судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 15000 грн. 00 коп.

Головне управління ДПС у Харківській області, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, просило скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування зазначає, що судом першої інстанції не вірно застосовано приписи п.6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 11.12.2019 №1165, а також, п. 201.16 ст. 201 Податкового Кодексу України. зазначає, що підставою для прийняття даного рішення слугувала податкова інформація: про взаємовідносини з ризиковими контрагентами ПП "Мерефянське предприятіє №2" та ТОВ "Проикомплект". Також зазначає, що зобов`язуючи податковий орган виключити позивача з переліків платників податку, які відповідають критеріям ризиковості, суд втрутився в дискреційні повноваження відповідача.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу в якому зазначено про безпідставність доводів апеляційної скарги, відсутність підстав для її задоволення та відсутність підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

Відповідно до частини першої ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до п. 3 ч. 1ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції розглянув справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, що ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено апеляційним судом, що Приватне підприємство "ТИН" пройшло процедуру державної реєстрації, а відтак набуло правового статусу суб`єкта господарювання.

Основним видом господарської діяльності підприємства за КВЕД 22.29 є «Виробництво інших виробів з пластмас», зокрема ПП «ТИН» виробляє різноманітну поліетиленову продукцію, а саме, вклади пакети, мішки поліетиленові (код УКТЗЕД 3923), плівки поліетиленові (код УКТЗЕД 3920), а також воски поліетиленові (код УКТЗЕД 3404), а також розпочало виробництво «Виробництво робочого одягу», асортименті, а саме «Рукавичок трикотажних» (за КВЕД 14.12).

Виробничі та складські потужності підприємства розташовані за юридичною адресою: Харківська область, місто Харків, проспект Постишева, будинок 99.

При здійсненні господарської діяльності ПП «ТИН» було проведено експертизу продукції та отримано: висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи № 05.03.02-04/10971 від 18.03.2015 року, на виготовленні пакетів з полімерних матеріалів; висновок державної санітарно-епідеміологічної, експертизи № 12.2-18-1/12186 від 05.06.2019 року, на виготовленні воски поліетиленові окислені та не окислені; висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи № 602-123-20-1/6386 від 21.02.2018 року, на виготовленні рукавички трикотажні робочі.

Як пояснив представник позивача у позовній заяві, при виробництві продукції ПП «ТИН» використовуються різні матеріали, придбані на території України, а також імпортовані. Основна матеріальна складова при виробництві политиленової продукції припадає на різноманітні види поліетилену та крейдяного компаунду, код згідно УКТЗЕД 3901. Також при виробництві використовуються концентрати пігментів, код УКТЗЕД 3206 та 3204, постачальником яких є українське підприємство.

Таким чином, ПП «ТИН» отримує матеріали із кодом згідно з УКТЗЕД 3901, 3206 3204, та інші і перетворює їх на продукцію за кодами: 3923, 3020, 3404 та цьому, використовуючи власті виробничі потужності та трудовий ресурс (фонд оплати праці становив в грудні 2021 року становив 153 926,14 грн., в січні 2022 року - 152 067,49 грн., що відображено у відповідних звітах підприємства, як були надані до ДПС).

Основні матеріали для виготовлення рукавичок ПП «ТИН» імпортує у UNIVERSAL TECHNOLOGY (NINGBO) CO., LTD, CHINA, відповідно до умов контракту № 201812-18 від 18.12.2018 р., що підтверджується копією вказаного контракту та ВМД на придбання матеріалів.

Так в грудні 2021 року ПП «ТИН» поставило на підставі договору поставки № 2003-29-04 від 29.05.2020 року ТОВ "ПРОМКОМПЛЕКТ рукавички на загальну суму 1 715 520, 00 грн., що підтверджується видатковими накладними № 2112-20-01 від 20.12.2021 року, № 2112-24-01 від 24.12.2021р., ТТН № 2112201 від 20.12.2021 р., № 2112241 від 24.12.2021 р., податковими накладними № 29 від 20.12.2021 р., № 21 від 24.12.2021 р.

У період до 11 січня 2022 року на поточний рахунок позивача поступила оплата за поставлений товар у повному обсязі. Станом на 15.03.2023 року сальдо розрахунків між ПП «ТИН» та ТОВ «ПРОМКОМПЛЕКТ» становить 0.00 грн., що підтверджується також копіями банківських виписок, оборотно сальдовими відомостями за рахунком 361.

Також 24 січня 2022 року ПП «ТИН» поставило ПП "МЕРЕФЯНСКОЕ МОТОРОРЕМОНТНОЕ ПРЕДПРИЯТИЕ №2" плівку поліетиленову на загальну суму 1 218 000 грн., що підтверджується наступними первинними документами, а саме: видатковою накладною № 2201-24-02 від 24.01.2022 р., ТТН № 2201242 від 24.01.2022р., податковою накладною № 11 від 24.01.2022 р.

24 січня 2022 року на поточний рахунок позивача надійшла оплата за поставлений товар у повному обсязі. Станом на 15.03.2023 року сальдо розрахунків між підприємствами становить 0,00 грн., що підтверджується копіями банківських виписок, оборотно сальдовими відомостями по рахунку 231 « Основне виробництво», 26 «Готова продукція», 361 по контрагенту ПП "МЕРЕФЯНСКОЕ МОТОРОРЕМОНТНОЕ ПРЕДПРИЯТИЕ №2".

01.03.2023 року через електронний кабінет ПП «ТИН» отримало рішення № 3900, згідно якого комісією регіонального рівня відповідно до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року № 1165, ПП «ТИН» визнано таким, що відповідає п.8 критеріїв ризиковості платника податку. Інформація, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості правовідносини з контрагентами (ІКЛО 31367359 та 32300777) у період з 01.01.2022 по 28.02.2023.

Не погоджуючись з даним рішенням, 16.03.2022 року ПП «ТИН» було подано повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку разом з відповідними первинними документами (у кількості 13 шт.) та поясненнями.

Однак, рішенням комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС У Харківській області № 4739 від 21.03.2023 року, з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій первинних документів від 16.03.2023 № 1, комісією прийнято рішення про відповідність ПП «ТИН» критеріям ризиковості платника податку за п. 8 Критерії ризиковості платника податку. Додатковою підставою сказано ненадання платником податку копій документів, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку по взаємовідносинам з ризиковими контрагентами ПП «МЕРЕФЯНСКОЕ МОТОРОРЕМОНТНОЕ ПРЕДПРИЯТИЕ №2» та ТОВ «ПРОМКОМПЛЕКТ».

Вважаючи рішення відповідача про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку протиправним, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено, що існують підстави для застосування до позивача п. 8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідним внесенням до переліку ризикових суб`єктів господарювання.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи , колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів визначені Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165.

Відповідно до п. 5 Порядку №1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Згідно з п. 6 Порядку № 1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття.

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Критерії ризиковості платника податків на додану вартість викладено у Додатку 1 до Порядку № 1175, відповідно до яких таким критерієм є, зокрема:

«8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.»

З системного аналізу наведених вище норм вбачається, що законодавцем встановлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.

Так, рішенню Комісії щодо відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування.

При цьому, встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

Отже, питання відповідності підприємства Критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.

При цьому моніторинг проводиться в автоматизованому порядку.

Разом з тим, зі змісту оскаржуваних рішень № 3900 від 01.03.2023 та №4739 від 21.03.23 слідує, що комісією регіонального рівня прийнято рішення про відповідність ПП "ТИН" Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість не за наслідками подання останнім податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації, що має передувати моніторингу платника податку, моніторингу такої накладної/розрахунку коригування, а за наявності податкової інформації, щодо задіяння підприємства та/або контрагента у проведенні ризикових операцій.

Також в апеляційній скарзі відповідач зазначає, що рішення Комісіїприйнято у зв`язку з податковою інформацією щодо наявності ризиків маніпулювання показниками податкової звітності з ПДВ та втрат бюджету, проходження схемного кредиту - суб`єктів господарювання, які при здійсненні фінансово-господарських операцій здійснюють підміну позицій товарних груп та задіяні в схемах формування ризикового податкового кредиту з ПДВ для реального сектору економіки, тобто не за наслідками моніторінгу ПП "ТИН" податкової накладної/ розрахунку коригування для реєстрації.

Таким чином, рішення Комісії Головного управління ДПС у Харківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 3900 від 01.03.2023 та №4739 від 21.03.23 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яким ПП "ТИН" віднесено до ризикових, прийнято не за наслідками подання останнім податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації, що суперечить положенням Порядку № 1165.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що фактично оскаржувані рішення ПП "ТИН" прийнято відповідачем на підставі інформації, проте будь-яких доказів на підтвердження податкової інформації, на підставі якої прийняте рішення Комісії про включення позивача до переліку ризикових платників податків, відповідачем не надано ні суду першої, ні суду апеляційної інстанції.

Крім того, у затвердженій Додатком 4 до Порядку №1165 типовій формі рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, передбачено необхідність зазначення контролюючим органом однієї із двох підстав для прийняття такого рішення, а саме:

- у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності;

- з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від … р. №.

У формі рішенні вказано про необхідність зазначення пункту критерію ризиковості платника податку, а у разі відповідності суб`єкта пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку необхідно також зазначити, яка саме інформація була підставою для висновків про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Натомість, в рішеннях № 3900 від 01.03.2023 та №4739 від 21.03.23 відсутня позначка у колонках «у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності» або «з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від … р. №», тобто не зазначено підстави прийняття такого рішення.

У графі Податкова інформація зазначено: відповідає пункту 8 Критеріїв - підприємство та/або контрагент задіяні у проведенні ризикових операцій, при цьому не ідентифікуваши конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції.

Вказані недоліки свідчать про невідповідність рішення Комісії вимога законодавства, отже є не правомірним.

Вказані висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду викладеній в постановах від 05.01.2021 року у справі №640/11321/20 , від 23.06.2022 року у справі №640/6130/20.

Також суд враховує , що у справі «Рисовський проти України» Європейський суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Принцип «належного урядування» не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу.

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Відтак, з врахуванням наведеного, а також зважаючи на те, що рішення Комісії № 3900 від 01.03.2023 та №4739 від 21.03.23 прийняті без наявних на те правових підстав та з порушенням передбачених Порядком №1165 і Додатку 1 до нього процедури і передумов його прийняття, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що останнє як індивідуальний акт підлягає скасуванню.

Щодо доводів апеляційної скарги про втручання суду до дискреційних повноважень податкового органу щодо виключення ПП "ТИН" з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, колегія суддів зазначає наступне.

Так, положеннями п. 6 Порядку зупинення №1165 закріплено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Отже, саме по собі скасування у судовому порядку рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості є безумовною підставою для виключення комісією регіонального рівня платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.

Відповідно до пунктів 4, 10 частини другої статті 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про, зокрема, визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Колегія суддів наголошує, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що з огляду на протиправність оскаржуваного рішення про віднесення до ризикових платників податків, належним і повним способом захисту порушених прав позивача є зобов`язання Головного управління ДПС у Харківській області виключити ПП "ТИН" з переліку платників податку, що відповідають критеріям ризиковості.

Щодо доводів апеляційної скарги, про зменшення витрат на правову допомогу, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно п. 1 ч. 3 статті 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За правилами ч. ч. 1, 2 статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Приписи ч. 3 статті 134 КАС України визначають, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 4 статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При цьому в силу положень ч. 5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За правилами ч. 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною 7 статті 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно ч. 9 статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Конституційний Суд України у рішенні від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009 вказав, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Разом з тим, з огляду на правову позицію Верховного Суду, наведену у додатковій постанові від 05 вересня 2019 року по справі №826/841/17, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої постановлено рішення, всі її витрати на правничу допомогу, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документа, витрачений адвокатом час тощо, є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Так, судом встановлено, що правова допомога була надана заявнику адвокатом на підставі договору про надання правової допомоги № 16 від 06.11.2019 та додаткової угоди № 3 про надання правової допомоги від 27.03.2023 року, укладених між Приватним підприємством "ТИН" та Адвокатським об`єднанням "Харківська юридична компанія "Альфа-Лекс", за результатами чого складено акт приймання передачі наданих послуг № 1 від 01.05.2023 року.

Відповідно до вказаного акту заявнику надано послуги на суму 20 000 грн., а саме:

- юридичний аналіз первинної документації клієнта;

- первинна юридична консультація;

- складання позовної заяви, оформлення додатків до позову та забезпечення її подання до Харківського окружного адміністративного суду в порядку, визначеному КАСУ;

- складання відповіді на відзив у справі №520/7687/23;

- складання заяви про стягнення витрат на правову допомогу у справі №520/7687/23;

- складання обґрунтованого розрахунку витрат на професійну правничу допомогу по справі 520/7687/23.

Отже, адвокатом документально доведено факт понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу у сумі 20 000 грн.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у ч.5 статті 134 КАС України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц вказала на виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Зазначений підхід до вирішення питання зменшення витрат на правничу допомогу знайшов своє відображення і в постановах Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року у справі № 815/1479/18, від 15 липня 2020 року у справі № 640/10548/19, від 21 січня 2021 року у справі № 280/2635/20.

В рішенні суду першої інстанції зазначено, що матеріалами справи підтверджено понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу адвоката у сумі 15000 грн., які співмірні із складністю справи; узгодженою судовою практикою з приводу спірних правовідносинах; виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); необхідним часом, які витрачає адвокат на виконання відповідних робіт (надання послуг) у спірних правовідносинах; обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому, колегія суддів звертає увагу відповідача, що відповідач не подавав клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу в даній справі та не обґрунтовано чому такі витрати є неспівмірними при розгляді справи №520/7687/23.

Таким чином, з урахуванням зазначеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції в повній мірі встановив обставини в справі, що стосуються витрат на правничу допомогу.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права. Отже, у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити не співмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на не співмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

Колегією суддів апеляційної інстанції проаналізовано зміст наданих позивачем документів щодо підтвердження обґрунтованості заявленого розміру відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та визначено, що надані позивачем докази свідчать про відповідність заявленої до стягнення суми витрат встановленим ч. 5 статті 134 КАС України критеріям з огляду на складність, об`єм справи, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Колегія суддів враховує ціну позову у справі, затрачений час в ході розгляду справи на підготовку документів, а також враховує інший витрачений адвокатом час під час надання позивачу правничої допомоги і доходить висновку, що вказана сума витрат є співмірною з наданою по справі правничою допомогою.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв`язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.08.2023 по справі № 520/7687/23 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя В.А. Калиновський Судді О.М. Мінаєва З.О. Кононенко