Постанова

від 09.08.2023 по справі 200/2126/22

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2023 року справа №200/2126/22

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Геращенка І.В., суддів: Блохіна А.А., Гайдара А.В.,

секретар судового засідання Кобець О.А.,

за участю: представника позивача Міхно М.Г.

представника відповідача - Амельченка С.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22 листопада 2022 року у справі № 200/2126/22 (головуючий І інстанції Аляб`єв І.Г.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Конкріт-Транс» до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови ,-

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Конкріт-Транс» (далі ТОВ «Конкріт-Транс», позивач) звернулося до суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови від 11.01.2022 року № 328060 про застосування адміністративно-господарського штрафу в сумі 17000 грн.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 22 листопада 2022 року позов задоволено: визнано протиправною та скасовано постанову Відділу Державного нагляду (контролю) у Донецькій області Державної служби України з безпеки на транспорті від 11.01.2022 року № 328060 про застосування адміністративно-господарського штрафу в сумі 17000 грн.

Відповідачем подано апеляційну скаргу на рішення суду, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити у задоволенні позов, посилаючись на порушення норм матеріального, процесуального права. Апелянт зазначив щодо оренди транспортного засобу під час здійснення перевірки транспортного засобу водій, що ним керував, не повідомив, що транспортний засіб перебуває в оренді, відповідного договору оренди не надав, тимчасовий реєстраційний талон не пред`явив.

Нормами чинного законодавства визначено, що власник транспортного засобу в разі передачі транспортного засобу в тимчасове користування зобов`язаний зробити перереєстрацію такого транспортного засобу, водій здійснюючи перевезення вантажів зобов`язаний надати для перевірки не лише свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, але й документи на підставі яких на законних підставах використовується транспортний засіб (договір оренди та тимчасовий реєстраційний талон).

Правову позицію щодо необхідності оформлення тимчасового реєстраційного талону на транспортний засіб, який передано в тимчасове законне користування іншим особам висловив Верховний суд у постанові № 840/8740/16.

Так, в даному випадку інформація про належного власника транспортного засобу бралась з Єдиного державного реєстру транспортних засобів на момент вчинення правопорушення. У реєстрі на момент вчинення адміністративного правопорушення не було визначено іншого належного користувача транспортного засобу. Факт надання до суду копії товарно-транспортної накладної, в підтвердження перевезення вантажу не є доказом реального виконання вказаного договору оренди транспортного засобу.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просив відмовити у її задоволенні.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, проти чого заперечував представник позивача.

Суд апеляційної інстанції заслухав доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, вивчив доводи апеляційної скарги, відзиву, перевірив їх за матеріалами справи і дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Товариство з обмеженою відповідальністю «Конкріт - Транс» (код ЄДРПОУ 40962797, 87507, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Мініна, 67) здійснює наступні види господарської діяльності: 49.41 Вантажний автомобільний транспорт (а.с. 9-10).

Як вбачається з матеріалів справи, транспортний засіб КАМАЗ держ.номер НОМЕР_1 перебуває на балансі ТОВ «Конкріт -Транс» та відповідно до договору оренди №КТ/04-19 від 02.01.2019, термін дії якого продовжено до 31.12.2021 додатковими угодами, передано в оренду ТОВ «Бестбетон» (а.с. 21-29).

08.12.2021 року транспортний засіб КАМАЗ з реєстраційним номером НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 зупинено співробітниками Відділу Державного нагляду (контролю) у Донецькій області Державної служби України з безпеки на транспорті. Складено акт № 284839, в якому зафіксовано порушення вимог ст.34 Закону України «Про автомобільний транспорт» в частині не забезпечення перевізником водія «індивідуальною контрольною книжкою водія».

Листом Відділу Державного нагляду (контролю) у Донецькій області Державної служби України з безпеки на транспорті ТОВ «Конкріт-Транс» направлені запрошення на комісію від 11.01.2022 року разом з матеріалами перевірки в т.ч.: - Акт №323130 від 08.12.2021 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом (а.с. 15).

11.01.2022 року Відділом Державного нагляду (контролю) у Донецькій області Державної служби України з безпеки на транспорті прийнята постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу № 628060. З постанови вбачається, що ТОВ «Конкріт-Транс» допущено порушення ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт» відповідальність за яке передбачена абз.3 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт». Застосовано до позивача адміністративно-господарський штраф в сумі 17000 грн. (а.с. 11).

ТОВ «Конкріт-Транс» надіслано лист до орендаря ТОВ «Бестбетон» з вимогою надати документи про найманого працівника водія ОСОБА_1 , який 08.12.2021 року керував транспортним засобом КАМАЗ держ.номер НОМЕР_1 (а.с. 19).

ТОВ «Бестбетон» на адресу ТОВ «Конкріт-Транс» 20.01.2022 року надано відповідь та копії первинних документів: товарно-транспортну накладну № 1218 від 08.12.2021 року, наказ на прийом на роботу водія ОСОБА_1 , виписку з табелю робочого часу за грудень 2021 року відносно водія ОСОБА_1 (а.с. 20-33).

За ч. 12 статті 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 5 квітня 2001 року № 2344-III (далі - Закон № 2344) державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами (ст. 1 Закону № 2344).

Автомобільний перевізник повинен виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів (ст. 34 Закону № 2344).

За п.п. 1, 3 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 103, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Укртрансбезпека у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

Основними завданнями Укртрансбезпеки є: здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті (пп. 3 п. 4 Положення № 103).

Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи (п. 8 Положення № 103).

Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 року № 1567 (далі - Порядок № 1567).

За п.п. 2-4 Порядку № 1567 державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб`єктів господарювання (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України. Органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи. Державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі). Рейдова перевірка додержання суб`єктом господарювання вимог, визначених пунктом 15 цього Порядку, здійснюється на підставі щотижневого графіка.

Рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту. Посадовими особами Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки проведено рейдову перевірку транспортного засобу (п.п. 12, 14 Порядку № 1567).

Під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів (п. 15 Порядку № 1567).

Згідно ст. 48 Закону № 2344 автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

При оформленні товарно-транспортної накладної вантажовідправник зазначає такі обов`язкові реквізити: дата і місце складання; вантажовідправник (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті); автомобільний перевізник (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), прізвище, ім`я, по батькові водія та номер його посвідчення; вантажоодержувач (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті); транспортний засіб (марка, модель, тип, реєстраційний номер автомобіля, причепа/напівпричепа), його параметри із зазначенням довжини, ширини, висоти, загальної ваги, у тому числі з вантажем, та маси брутто; пункти завантаження і розвантаження.

Згідно абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону № 2344 за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За своєю правовою природою штраф, який застосовується до автомобільних перевізників відповідно до статті 60 Закону № 2344-ІІІ, є адміністративно - господарським штрафом, а тому він може бути застосований виключно до суб`єкта господарювання, у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності у сфері автомобільного транспорту.

Суб`єктами господарювання є: 1) господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; 2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці (ч. 2 ст. 55 ГК України).

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення (ст. 218 ГК України).

За порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб`єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб`єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами (ст. 238 ГК України).

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб`єктів господарювання такі адміністративно-господарські санкції: адміністративно-господарський штраф (ст. 239 ГК України).

Адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб`єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності (ч. 1 ст. 241 ГК України).

За ст. 49 Закону № 2344 водій транспортного засобу зобов`язаний: мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень; перевіряти надійність пломбування, закріплення, накриття та ув`язування вантажу для його безпечного перевезення; забезпечити збереження вантажу, прийнятого до перевезення, та своєчасно його доставити вантажовласнику (уповноваженій ним особі); дотримуватися визначеного режиму праці та відпочинку.

Отже, Законом № 2344 покладено на перевізника обов`язок з забезпечення, а водія - пред`явлення для перевірки відповідних документів.

Суд зазначає, що порушення позивачем вимог ст. 60 Закону № 2344 під час проведення рейдової перевірки встановлено актом № 323130 від 8 грудня 2021 року.

Акт проведення перевірки законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 323130 від 8 грудня 2021 року визначає, що під час перевірки виявлено порушення статті 34 Закону України «Про автомобільний транспорт» під час перевезення вантажів (згідно ТТН № 1288 від 08.12.2021), вантажовідправник «Бестбетон», одержувач ТОВ СУ «Металургмонтаж», перевізник ТОВ «Контріт-Транс», перевізник не забезпечив водія оформленою індивідуальною контрольною книжкою водія, у тому числі, порушення відповідальність за яке передбачене вимогами абз. 3 част. 1 ст. 60 Закону № 2344 - перевезення вантажів за відсутності на момент перевірки документів, визначених статтею 48 Закону № 2344, а саме не оформлена індивідуальна контрольна книжка водія, передбачена пунктом 6.3 Положення про робочий час водія, затверджений наказом МТЗУ № 340 від 07.06.2010 року.

Пояснення водія про причини порушення: книжки немає. Водій транспортного засобу акт підписав.

Позивач, посилаючись на передачу ТОВ «Бестбетон» в оренду транспортного засобу, вважає, що він не є перевізником в розумінні статті 1 Закону № 2344.

Щодо оренди транспортного засобу, то під час здійснення перевірки транспортного засобу водій, що ним керував не повідомив, що транспортний засіб перебуває в оренді, відповідного договору оренди не надав, тимчасовий реєстраційний талон не пред`явив.

За ч. 1 статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

В розумінні використання, надання в оренду транспортного засобу мають виконуватись визначені законодавчі дії, зокрема, які відображені у визначені належного користувача транспортного засобу, фізичної або юридичної особа, яка на законних підставах користується транспортним засобом, що їй не належить, а саме: внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу.

Порядок державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 року № 1388 (далі Порядок № 1388).

За п. 6 Порядку № 1388 транспортні засоби реєструються за юридичними та фізичними особами в сервісних центрах МВС або через центри надання адміністративних послуг. Державна реєстрація нових транспортних засобів може проводитися сервісними центрами МВС за участю суб`єктів господарювання, які стоять на обліку в Головному сервісному центрі МВС, здійснюють продаж таких транспортних засобів та уклали з Головним сервісним центром МВС відповідний договір. Транспортні засоби, що належать декільком фізичним або юридичним особам (співвласникам), за їх письмовою заявою реєструються за однією з таких осіб. У разі відсутності одного із співвласників державна реєстрація транспортних засобів проводиться на підставі його письмової заяви. Справжність підпису такого співвласника засвідчується нотаріально. У графі "Особливі відмітки" свідоцтва про реєстрацію або тимчасового реєстраційного талону транспортних засобів щодо іншого співвласника робиться запис:

«

---

є співвласником».

(прізвище, ім`я, по батькові або найменування юридичної особи)

Згідно п. 16 Порядку № 1388 на зареєстровані в уповноважених органах МВС транспортні засоби видаються свідоцтва про реєстрацію, а також номерні знаки (крім тимчасово ввезених на митну територію України транспортних засобів особистого користування), що відповідають вимогам, установленим МВС: два номерні знаки - на автотранспорт, один - на мототранспорт, мопед, причіп та напівпричіп, дозволи на встановлення на транспортних засобах спеціальних світлових і (або) звукових сигнальних пристроїв. У свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу ідентифікаційний номер двигуна не зазначається.

За бажанням власника транспортного засобу - фізичної особи надати право керування таким засобом іншій фізичній особі чи за бажанням фізичної або юридичної особи, якій власник транспортного засобу передав у встановленому порядку право користування і (або) розпорядження транспортними засобами, сервісний центр МВС видає за зверненням такого власника тимчасовий реєстраційний талон на строк, зазначений у його заяві, або документах, які підтверджують право користування і (або) розпорядження транспортним засобом.

Якщо транспортний засіб передано в управління в порядку та на умовах, визначених статтями 19 та 21 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», на підставі заяви управителя та договору управління, укладеного з АРМА, на строк, зазначений у договорі управління, сервісний центр МВС видає тимчасовий реєстраційний талон або свідоцтво про реєстрацію з номерними знаками. До тимчасового реєстраційного талона чи свідоцтва про реєстрацію вносяться відомості про управителя транспортного засобу. Свідоцтво про реєстрацію та номерні знаки, видані власнику транспортного засобу, здаються на зберігання до сервісних центрів МВС (у разі наявності).

У графі талона «Особливі відмітки» робиться запис «Дійсний до

---

20__ р. за наявності свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (технічного паспорта) серії ___ №

---

».

Копія документа, що підтверджує право користування і (або) розпорядження транспортними засобами, додається до матеріалів, що необхідні для оформлення тимчасового реєстраційного талона.

Інструкцію про порядок здійснення підрозділами Державтоінспекції МВС державної реєстрації, перереєстрації та обліку транспортних засобів, оформлення і видачі реєстраційних документів, номерних знаків на них затверджено наказом МВС від 11.08.2010 року № 379 (далі Інструкція № 379).

За п. 6.3 Інструкції № 379, якщо власник ТЗ передав у встановленому порядку право користування і (або) розпорядження ТЗ іншій фізичній або юридичній особі (особам), то їм за письмовою заявою (додатки 1 і 2), поданою ними особисто або уповноваженим представником (за винятком випадків, коли в Центрі наявна інформація про анулювання таких повноважень), працівниками Центру оформляється і видається тимчасовий реєстраційний талон на період дії документа, який підтверджує право користування і (або) розпорядження ТЗ. При цьому в графі «Особливі відмітки» тимчасового реєстраційного талона робиться запис «Дійсний до _____ 20__ року за наявності свідоцтва про реєстрацію ТЗ (технічного паспорта) серії ___ №

---

».

Копія документа, який підтверджує право користування і (або) розпорядження ТЗ, долучається працівниками Центру до матеріалів видачі тимчасового реєстраційного талона.

Таким чином, вказаними нормативно-правовими актами на виконання вимог Закону № 2344 передбачено, що для транспортних засобів, що перебувають у користуванні у фізичних чи юридичних осіб, реєстраційним документом, наявність яких є обов`язковою згідно з вимогами статей 39, 49 Закону № 2344, є тимчасовий реєстраційний талон на транспортний засіб.

За ст. 33 Закону № 2344 автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб`єкт господарювання, який відповідно до законодавства надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовується на законних підставах. Для виконання перевезень небезпечних вантажів автомобільний перевізник повинен одержати відповідну ліцензію.

Апеляційним судом ухвалами від 14.06.2023 року, від 19.07.2023 року зобов`язано Державну службу України з безпеки на транспорті надати суду витяг з Єдиного державного реєстру транспортних засобів станом на дату перевірки щодо власника (користувача) транспортного засобу КАМАЗ держ.номер НОМЕР_1 .

Станом на дату розгляду справи відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження наявності відомостей про належного користувача транспортного засобу КАМАЗ держ.номер НОМЕР_1 в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів.

Спірним у цій справі є питання правомірності накладення саме на власника транспортного засобу адміністративно-господарських санкцій та визначення такого власника перевізником.

Аналізуючи наведені вище положення законодавства у зіставленні з обставинами цієї справи, колегія суддів виходить передусім з того, що відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт покладається виключно на автомобільних перевізників, а не на власників/користувачів транспортного засобу.

Приписами пункту 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв`язку № 363 від 14 жовтня1997 року, визначено:

Перевізник - фізична або юридична особа суб`єкт господарювання, який надає послуги з перевезень вантажів чи здійснює за власний кошт перевезення вантажів автомобільними транспортними засобами.

Товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу.

Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов`язкові реквізити, передбачені цими Правилами.

Відповідно до пункту 11.1 зазначених Правил, основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7до цих Правил.

Товарно-транспортну накладну суб`єкт господарювання може оформлювати без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім`я, по батькові) Перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.

Сторони можуть внести до товарно-транспортної накладної будь-яку іншу інформацію, яку вони вважають необхідною.

Аналіз вищезазначених положень Правил та форми яка наведена в додатку 7 до цих Правил, свідчить, що у будь-якому разі товарно-транспортна накладна має містити обов`язкову інформацію (обов`язкові реквізити) визначену цими Правилами та відображену у додатку.

Отже, правила перевезення вантажів автомобільним транспортом України, а також постанова Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2009 року №207, якою затверджено Перелік документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні встановлюють, визначають що товарно-транспортна накладна (ТТН) обов`язково повинна оформлятися, якщо перевезення вантажу здійснюється автомобільним транспортом на договірних умовах (тобто коли є послуга перевезення вантажу).

Апеляційний суд звертає увагу, що інформація про позивача, як автомобільного перевізника, не була зазначена у товарно-транспортній накладній від 08.12.2021 року № 1218, якою оформлено перевезення вантажу. Натомість, у вказаній товарно-транспортній накладній саме ТОВ «Бестбетон» визначено автомобільним перевізником (а.с. 30).

В акті № 323130 про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт від 08.12.2021 року № 323130, контролюючим органом зроблено посилання на товарно-транспортну накладну від 08.12.2021 року № 1218, де зазначено автомобільним перевізником ТОВ «Бестбетон» (а.с. 16).

Таким чином, під час розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт у фахівців відповідача була наявна інформація щодо автомобільного перевізника.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, транспортний засіб КАМАЗ держ.номер НОМЕР_1 перебуває на балансі ТОВ «Конкріт -Транс» та відповідно до договору оренди №КТ/04-19 від 02.01.2019, термін дії якого продовжено до 31.12.2021 додатковими угодами, передано в оренду ТОВ «Бестбетон» (а.с. 21-29).

Статтею 799 Цивільного кодексу України встановлено, що договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі.

Договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.

Згідно статті 800 Цивільного кодексу України наймач самостійно здійснює використання транспортного засобу у своїй діяльності і має право без згоди наймодавця укладати від свого імені договори перевезення, а також інші договори відповідно до призначення транспортного засобу.

Отже, оскільки транспортний засіб передано позивачем в оренду іншому товариству, договір оренди є чинним, недійсним не визнавався, то саме ТОВ «Бестбетон» є автомобільним перевізником у розумінні Закону № 2344-ІІІ в межах спірних правовідносин, а не позивач.

Крім того, відсутність факту видачі тимчасового реєстраційного документа, який підтверджує право користування транспортним засобом ТОВ «Бестбетон», правового значення для вирішення спору не мають, оскільки не спростовують юридичного факту передання позивачем транспортного засобу в оренду зазначеному вище товариству.

За правовою позицією Верховного суду в постанові від 01.06.2023 року у справі № 640/39442/21, аналізуючи наведені вище положення законодавства у зіставленні з обставинами цієї справи колегія суддів виходить передусім з того, що відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт, передбачена абзацом чотирнадцятим частини першої статті 60 Закону № 2344-III, застосовується до автомобільних перевізників, а не до власників/користувачів транспортного засобу, яким перевозиться вантаж.

Враховуючи викладене, апеляційний суд погоджує висновок суду першої інстанції про визнання протиправною та скасування постанови Відділу Державного нагляду (контролю) у Донецькій області Державної служби України з безпеки на транспорті від 11.01.2022 року № 328060 про застосування адміністративно-господарського штрафу в сумі 17000 грн.

Щодо посилання апелянта на постанову Верховного суду у справі № 840/8740/16, то колегія суддів зазначає про відсутність такої постанови в Єдиному державному реєстрі судових рішень, що унеможливлює надання оцінки обставинам, згідно яких вона була прийнята, для вирішення питання про застосування відповідної правової позиції.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції рішення прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, внаслідок чого підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22 листопада 2022 року у справі № 200/2126/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Конкріт-Транс» до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови - залишити без змін.

Повний текст постанови складений 9 серпня 2023 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати прийняття та відповідно до ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий І.В. Геращенко

Судді: А.А. Блохін

А.В. Гайдар