Постанова

від 09.08.2023 по справі 804/2811/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2023 року

м. Київ

справа № 804/2811/17

касаційне провадження № К/9901/4317/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Бившевої Л.І.,

суддів: Пасічник С.С., Ханової Р.Ф.,

розглянув в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків ДФС на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.06.2017 (суддя Тулянцева І.В.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28.09.2017 (головуючий суддя - Юрко І.В., судді - Гімон М.М., Чумак С.Ю.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Південтрансбудкомплект" до Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправним та скасування рішення,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Південтрансбудкомплект" (далі - позивач, Товариство, платник) звернулося до суду з позовом до Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків ДФС (далі - Офіс, відповідач, контролюючий орган), в якому просило визнати протиправними та скасувати рішення Офісу про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 25.04.2017 №0002754607 на суму 18100,52 грн.

Обґрунтовуючи вимоги, позивач зазначив, що ним було вчасно перераховано самостійно задекларовані суми єдиного внеску на рахунки ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області, на обліку у якого на той момент позивач перебував як платник податків, зважаючи на те, що позивача з 01.01.2017 було без попередження переведено на облік до Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків ДФС, недоїмка зі сплати єдиного внеску утворилась не з вини позивача, а у зв`язку із помилковою сплатою коштів з єдиного внеску на рахунок єдиного соціального внеску ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд постановою від 09.06.2017, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28.09.2017, позов задовольнив частково: визнав протиправним та скасував рішення Офісу про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 25.04.2017 №0002754607 в частині застосування штрафу у розмірі 14144,56 грн та нарахуванні пені у сумі 141,45 грн. В іншій частині позову відмовив.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суди виходили з того, що помилкове визначення розрахункового рахунку та податкового органу в платіжному дорученні під час сплати суми податкового зобов`язання не є достатньою підставою для висновку про несплату необхідної суми грошового зобов`язання у визначений законом строк, а відтак і для застосування штрафних санкцій. Позивачем при сплаті єдиного внеску за січень 2017 року здійснювались дії, спрямовані на перерахування узгоджених сум грошових зобов`язань на рахунок єдиного соціального внеску, які не містять ознак бездіяльності платника податків при сплаті узгодженої суми грошового зобов`язання, у зв`язку із чим, не можуть бути підставою для застосування штрафів на підставі оскаржуваного рішення, а тому рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску підлягає скасуванню в частині застосування штрафу у розмірі 14144,56 грн та нарахуванні пені у розмірі 141,45 грн.

Відповідач, не погодившись із судовими рішеннями першої та апеляційної інстанцій в частині задоволених позовних вимог, звернувся до суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати судові рішення попередніх інстанцій та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення судами по попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. Скаржник доводить, що позивачем не був своєчасно сплачений єдиний внесок, за що передбачена відповідальність у вигляді штрафу та пені.

В касаційній скарзі не вказано, в чому саме полягає неправильне застосування судами норм матеріального права, скаржник фактично викладає обставини, викладені в акті перевірки та які стали підставою для прийняття оскаржуваного рішення.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду від 09.01.2018 відкрив провадження за касаційною скаргою відповідача та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.

Позивач у відзиві на касаційну скаргу, посилаючись на законність і обґрунтованість судових рішень першої та апеляційної інстанцій просить залишити їх без змін, а касаційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 08.08.2023 визнав за можливе розглянути справу у попередньому судовому засіданні і призначив справу до касаційного розгляду в попередньому судовому засіданні на 09.08.2023.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи позивача та дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій установлено, що контролюючим органом проведено камеральну перевірку Товариства з питання своєчасності сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за грудень 2016 року, січень 2017 року, за результатами якої складено акт від 12.04.2017 №211/28-10- 46-07-24238290 (далі - акт перевірки), яким встановлено порушення вимог пункту 8 статті 9 Розділу III Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» 08.07.2010 №2464-VI (далі - Закон №2464-VI), а саме - встановлено несвоєчасну сплату задекларованої суми єдиного внеску до граничного терміну сплати зобов`язань, а саме: станом на 20.01.2017 на особовому рахунку за кодом бюджетної класифікації 71010000 «Єдиний внесок, зарахований роботодавцем на суми: заробітної плати, винагороди за договорами ЦПХ, допомоги по тимчасовій непрацездатності» обліковується податковий борг у загальній сумі 17499,05 грн, який був сплачений у період з 30.01.2017 по 07.02.2017; станом на 20.02.2017 на особовому рахунку за кодом бюджетної класифікації 71010000 «Єдиний внесок, зарахований роботодавцем на суми: заробітної плати, винагороди за договорами ЦПХ, допомоги по тимчасовій непрацездатності» обліковується податковий борг у загальній сумі 70722,80 грн, який був сплачений 22.02.2017.

На підставі висновків акта перевірки, частини 10, пункту 2 частини 11 статті 25 Закону №2464-VI контролюючим органом прийнято рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 25.04.2017 №0002754607, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 17644,37 грн (20%) за період з 21.01.2017 по 22.02.2017 та нараховано пеню у розмірі 456,15 грн (0,1% суми недоїмки).

У справі, що розглядається, суди встановили, що позивач до 31.12.2016 включно перебував на обліку в ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області.

Наказом Державної фіскальної служби України від 26.12.2016 №1036 було затверджено Реєстр великих платників податків на 2017 рік, до якого було включено і Товариство.

Листом від 04.01.2017 №637/10/28-10-46-02-36 Офіс повідомив платника про включення підприємства до Реєстру великих платників податків на 2017 рік і переведення на податкове супроводження до Дніпропетровського управління Офісу великих платників ДФС.

У зв`язку із переведенням позивача на податкове супроводження до Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків ДФС, відповідачем була сформована інтегрована картка платника податку в якій станом на 01.01.2017 була відображена сума переплати по єдиному внеску у розмірі 141891,39 грн.

04.01.2017 у зв`язку з переведенням на облік до Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби позивачем засобами електронного зв`язку на адресу контролюючого органу направлено для підписання договір про визнання електронних документів №040120171, який прийнято та підписано відповідачем 05.01.2017.

05.01.2017 платник платіжними дорученнями №9 на суму 910,23 грн та №8 на суму 85052,88 грн перерахував грошові кошти в рахунок оплати єдиного внеску за грудень 2016 року у сумі 85963,11 грн на рахунок єдиного соціального внеску, відкритий в ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області, тобто за попереднім місцем обліку.

16.01.2017 позивачем до Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків ДФС подано звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до фіскальних органів за грудень 2016 року №9265575850, яким підприємство самостійно визначило суму єдиного внеску, що підлягає сплаті у розмірі 215295,64 грн, терміном сплати до 20.01.2017.

17.02.2017 позивачем до відповідача було подано звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до фіскальних органів за січень 2017 року №9022407297, яким позивач самостійно визначив суму єдиного внеску, що підлягає сплаті у розмірі 154065,30 грн, терміном сплати до 20.02.2017.

Станом на 20.01.2017 на рахунках підприємства обліковувалась переплата зі сплати єдиного внеску у сумі 197796,59 грн. Загальна сума єдиного внеску, що підлягала оплаті за грудень 2016 року (терміном сплати до 20.01.2017) становила 215295,64 грн.

Сума недоїмки зі сплати єдиного внеску за грудень 2016 року станом на 20.01.2017 складала 17449,05 грн. Сума єдиного внеску за грудень 2016 року у розмірі 215295,64 грн у встановлений термін (до 20.01.2017) в повному обсязі сплачена не була (сплачено лише 197796,59 грн). Недоїмка зі сплати єдиного внеску за грудень 2016 року у розмірі 17499,05 грн була сплачена позивачем в період з 30.01.2017 по 07.02.2017, тобто із затримкою на 18 днів, що підтверджується відомостями інтегрованої картки платника податку.

Платник в період з 30.01.2017 по 20.02.2017 перерахував на рахунок єдиного соціального внеску Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби суму єдиного внеску у розмірі 100841,55 грн за грудень 2016 року, січень 2017 року.

Загальна сума єдиного внеску, визначена позивачем у звіті про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до фіскальних органів за січень 2017 року №9022407355 складала 154065,30 грн, недоїмка за попередній місяць (грудень 2016 року) становила 17499,05 грн.

Станом на 20.02.2017 загальна сума недоїмки за грудень 2016 року, січень 2017 року складала 171564,35 грн.

З урахуванням часткової сплати єдиного внеску за період з 30.01.2017 по 20.02.2017 у розмірі 100841,55 грн, сума недоїмки станом на 20.02.2017 (граничний термін сплати нарахованої суми єдиного внеску за січень 2017 року) складала 70722,80 грн.

Листом від 27.01.2016 №2/27 позивач звернувся до ДПІ у Жовтневому (Соборному) районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області із заявою про перерахунок єдиного внеску в СДПІ з ОВП у м. Дніпропетровську, помилково сплачених на рахунки ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області за платіжними дорученнями №8 від 05.01.2017 на суму 85052,88 грн, №9 від 05.01.2017 на суму 910,23 грн.

ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області листом від 06.02.2017 №982/10/04-63-07-15 повідомиа позивача, що питання щодо повернення помилково сплачених сум єдиного соціального внеску (код бюджетної класифікації 71010000) на рахунок, відкритий в СДПІ з ОВП у м. Дніпропетровську МГУ ДФС, буде вирішено після отримання відповіді ГУ ДФС у Дніпропетровській області.

Платіжним дорученням №51 від 07.02.2017 сума єдиного внеску у розмірі 910,23 грн (помилково перераховані позивачем на рахунок ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області платіжним дорученням №9 від 05.01.2017) була перерахована на рахунок Офісу 07.02.2017, а сума 85052,88 грн (помилково перерахована позивачем на рахунок ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області платіжним дорученням №8 від 05.01.2017) була перерахована на рахунок відповідача 06.03.2017, що підтверджується відомостями інтегрованої картки платника податків.

Єдиний внесок у розмірі 85963,11 грн, який помилково був перерахований позивачем на рахунок єдиного соціального внеску у ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області 05.01.2017, повернуті на рахунок єдиного соціального внеску Дніпропетровського управління Офісу великих платників податку ДФС України лише 06.03.2017.

Надаючи оцінку правомірності прийняття відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, Верховний Суд виходить із такого.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 Закону №2464-VI єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі-єдиний внесок) - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно з частиною першою, пунктами 2, 3 частини другої статті 12 Закону №2464-VI завданнями центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є забезпечення адміністрування єдиного внеску шляхом його збору, ведення обліку надходжень від його сплати та здійснення контролю за сплатою єдиного внеску. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, відповідно до покладених на нього завдань: забезпечує збір та ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску; здійснює контроль за додержанням законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, правильністю нарахування, обчислення, повнотою і своєчасністю сплати єдиного внеску.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 14 зазначеного Закону органи доходів і зборів зобов`язані здійснювати контроль за дотриманням платниками єдиного внеску вимог цього Закону.

У частині шостій статті 9 зазначеного Закону визначено, що для зарахування єдиного внеску в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та його територіальних органах відкриваються в установленому порядку небюджетні рахунки відповідному органу доходів і зборів. Зазначені рахунки відкриваються виключно для обслуговування коштів єдиного внеску.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 6, частини 8 статті 9 зазначеного Закону платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. Платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Згідно з пунктом 2 частини одинадцятої статті 25 зазначеного Закону орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску: штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Відповідно до частини десятої статті 25 зазначеного Закону на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Таким чином, платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Виконання такого обов`язку відбувається шляхом вчинення платником єдиного внеску дій, спрямованих на своєчасне перерахування єдиного внеску, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування. При цьому допущення платником під час перерахування єдиного внеску в строк, встановлений Законом №2464-VI помилки, яка полягає у перерахуванні єдиного внеску на відповідний рахунок органу доходів і зборів, відкритий в органі Державної казначейської служби України з відповідним призначенням, замість іншого відповідного рахунку з певним призначенням, у разі вжиття платником заходів для виправлення такої помилки, не є підставою для висновку про невиконання платником обов`язку зі сплати єдиного внеску у встановлений зазначеним Законом строк. У такому разі у платника не виникає заборгованості з єдиного внеску і відсутні підстави для застосування до нього відповідальності, передбаченої у частині десятій та пункті 2 частини одинадцятої статті 25 зазначеного Закону.

Зазначений правовий висновок був викладений у постанові Верховного Суду України від 02.12.2015 у справі № 826/6059/13-а.

Верховний Суд вважає, що суди попередніх інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Доводи, наведені в касаційній скарзі, є ідентичними доводам, якими відповідач обґрунтовував свою позицію щодо правомірності оскаржуваного рішення в судах попередніх інстанцій, та є такими, що не спростовують висновків судів попередніх інстанцій.

Враховуючи встановлені обставини у даній справі, колегія суддів погоджується з висновками судових інстанцій про протиправність прийнятого рішення у визначеній судами частині.

Доводи касаційної скарги зводяться виключно до непогодження з оцінкою обставин справи, наданою судами попередніх інстанцій. Касаційна скарга не містить інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені (наведені) відзиві на позов, апеляційній скарзі, та з урахуванням яких суди попередніх інстанцій вже надали оцінку встановленим обставинам справи. Обґрунтувань неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права касаційна скарга не містить.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, а суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушення норм процесуального права, які б могли вплинути на встановлення дійсних обставин справи, та правильно застосували норми матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваних судових рішень - без змін.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Керуючись статтями 341, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків ДФС залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.06.2017 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28.09.2017 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіЛ.І. Бившева С.С. Пасічник Р.Ф. Ханова