Рішення

від 21.07.2023 по справі 297/379/23

БЕРЕГІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 297/379/23

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2023 року м. Берегове

Берегівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого МИХАЙЛИШИН В. М., за участю секретаря Мартинишин О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 в особі представника адвоката Шалапаюка Віталія Леонідовича до СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БЕРЕГ-КАСОНЬ» про визнання договору дійсним та визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , в особі представника за договором адвоката Шалапаюка В.Л., звернулась до Берегівського районного суду Закарпатської області із позовною заявою до СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БЕРЕГ-КАСОНЬ», про визнання договору купівлі-продажу №1, укладеного 11 грудня 2003 року між СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИМ ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БЕРЕГ-КАСОНЬ», код ЄДРПОУ 30764925, та ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , дійсним та визнання за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , права власності на частину нежитлового приміщення перемотувального цеху, загальною площею 31,4 кв. м., що знаходиться за АДРЕСА_1 .

Позовна заява мотивована тим, що 11 грудня 2003 року між позивачкою ОСОБА_1 та відповідачем СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИМ ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БЕРЕГ-КАСОНЬ» було укладено договір купівлі-продажу №1, згідно якого відповідач продає частину перемотувального цеху, інвентарний номер 2088 позивачу за 4000 гривень плюс ПДВ 20%, а всього 4300 гривень за погашення заборгованості Косино-Шомського КСТП, правонаступником якого є відповідач. Протоколом Загальних зборів СТОВ «БЕРЕГ-КАСОНЬ» від 11.12.2003 року було прийнято рішення, у зв`язку з необхідністю погашення заборгованості, про продаж частини свого майна різним громадянам, в тому числі і позивачу. Також, вказаним протоколом визначено перелік умов продажу майна громадянам, що мають бути істотними умовами договорів купівлі-продажу.

Так, на виконання умов договору позивачем було виконано зобов`язання по оплаті відповідачу вартості майна у повному обсязі, що підтверджується квитанціями, долученими до позовної заяви. Також, сторони уклали між собою акт приймання-передачі №6, згідно якого майно передано відповідачем позивачу, факт чого підтверджується накладною №6 від 27.02.2004 року.

Отже, між позивачем та відповідачем було досягнуто домовленості про продаж останнім майна на чітко визначених умовах. Разом з цим, з моменту здійснення позивачем повної оплати вартості майна та отримання його у своє фактичне користування до теперішнього часу відповідачем не було надано позивачу правовстановлюючі документи на майно, що є необхідним для проведення процедури державної реєстрації права власності позивача на майно.

У зв`язку з наведеним, позивачка звернулася до суду із позовною заявою про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання за нею права власності на майно.

Позивачка ОСОБА_1 та її представник адвокат Шалапаюк В.Л. в судове засідання не з`явились, про місце, дату і час розгляду справи були повідомлені належним чином. При цьому, представник подав заяву про розгляд справи без участі сторони позивача, заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Відповідач СТОВ «БЕРЕГ-КАСОНЬ» в судове засідання явку свого представника не забезпечив, про місце, дату і час розгляду справи повідомлений належним чином. Відзив на позовну заяву не подав.

В межах вимог ст. 280 ЦПК України, суд у даній справі на підставі наявних у ній документів ухвалює рішення при заочному розгляді справи. Позаяк, відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин і без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечив проти такого вирішення справи.

Ухвалою Берегівського районного суду Закарпатської області від 10.02.2023 року провадження у зазначеній справі було відкрито та призначено справу до підготовчого засідання.

Ухвалою Берегівського районного суду Закарпатської області від 21.04.2023 року клопотання представника позивача про приєднання письмового доказу до матеріалів справи задоволено, підготовче засідання у вказаній справі закрито та призначено до судового розгляду по суті.

Так, судові засідання у розгляді даної цивільної справи призначались на наступні дати: 20.03.2023 року, 21.04.2023 року, 16.06.2023 року та 21липня 2023 року.

Разом з цим, відповідач СТОВ «БЕРЕГ-КАСОНЬ» на вказані судові засідання явку свого представника не забезпечив, заяв про розгляд справи без його участі та заперечень чи доказів на спростування заявлених позовних вимог від нього до суду не надходило. Отже, судом було надано відповідачу достатньо часу для викладення своєї позиції щодо позову та здійснення ним процесуальних прав.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до вимог ст.ст. 13, 81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути припинення дії, яка порушує право.

Відповідно достатті 41 Конституції України,статті 321 ЦК Україникожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Предметом позовної заяви позивачем визначено визнання договору купівлі-продажу №1, укладеного 11 грудня 2003 року між СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИМ ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БЕРЕГ-КАСОНЬ», код ЄДРПОУ 30764925, та ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , дійсним та визнання за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , права власності на частину нежитлового приміщення перемотувального цеху, загальною площею 31,4 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Разом з тим, позивачем у підтвердження позовних вимог надана суду копія документу, назва якого починається зі слова «ДОГОВОР», викладений іноземною мовою.

Також, у підтвердження своїх позовних вимог позивачем надана копія документу, назва якого починається зі слова «ПРОТОКОЛ №3 общего собрания СОсОО «Берег-Касонь»», викладений іноземною мовою.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 9 ЦПК України, цивільне судочинство в судах провадиться державною мовою.

Суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право учасникам судового процесу на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють.

Згідно ч.ч. 2-3 ст. 12 ЦПК України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Особливу увагу суд звертає на положення ч. 4 вказаної норми, згідно якої кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Оскільки позивачем не надано перекладу на державну мову документів, що викладені іноземною мовою, суд позбавлений можливості здійснювати самостійний переклад вказаних доказів та відображати такий переклад у тексті рішення.

При цьому, суд при оцінці доказів не уповноважений на здійснення самостійного перекладу поданих на іноземній мові документів. Такий переклад може бути здійснено особою, яка має відповідну кваліфікацію.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» визначено, що єдиною державною (офіційною) мовою в Україні є українська мова.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 вказаного закону, мовою нормативно-правових актів і актів індивідуальної дії, діловодства і документообігу органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування є державна мова.

Частиною 1 статті 14 вказаного закону передбачено, що у судах України судочинство провадиться, а діловодство здійснюється державною мовою.

Крім того, як зазначив Конституційний Суд України у рішенні від 14 грудня 1999 року у справі №10-рп/99, українська мова як державна є обов`язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації того), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом (частина п`ята ст. 10 Конституції України).

Верховний Суд, також, неодноразово наголошував на тому, що подані судові документи повинні бути викладені державною мовою. Правова позиція викладена у ухвалі Верховного суду України від 31 березня 2020 року у справі №636/398/19, провадження №61-5685ск20; від 19 березня 2020 року у справі № 629/5741/19, провадження №61-5019ск20; від 02 березня 2020 року у справі №623/4072/19, провадження №61-2581ск20; від 27 лютого 2020 року у справі №638/6372/19, провадження №61-2956ск20.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 77 ЦПК України визначено, що належними єдокази,які містятьінформацію щодопредмета доказування. Предметомдоказування єобставини,що підтверджуютьзаявлені вимогичи запереченняабо маютьінше значеннядля розглядусправи іпідлягають встановленнюпри ухваленнісудового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Згідно з ч.ч. 1, 2, 4, 5 ст. 95 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

До письмових доказів, викладених іноземною мовою, повинні додаватися переклади українською мовою, засвідчені належним чином. Вірність перекладу документів юридичного характеру повинна бути нотаріально засвідченою в порядку статті 79 Закону України «Про нотаріат». Пунктом 2.1. глави 8 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України №296/5 від 22.02.2012, визначено, якщо нотаріус не знає відповідних мов (однієї з них), переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус за правилами, передбаченими цим Порядком.

Разом з цим, подані до суду позивачем документи в обґрунтування заявлених позовних вимог викладені російською мовою, а належно оформленого перекладу на державну мову до матеріалів справи не долучено, що суперечить вимогам ст. 10 Конституції України та Цивільного процесуального кодексу України.

Також, суд звертає увагу на те, що долучені до суду копія дкументу, назва якого починається зі слова "ДОГОВОР", копія документу, назва якого починаєтьсязі слова «ПРОТОКОЛ №3 общего собрания СОсОО «Берег-Касонь»», копії квитанцій про сплату грошових сум, копія акту прийому-передачі № 6, копія накладної №6, копія заяви ОСОБА_2 не підтверджують заявлених позивачем вимог, оскільки у наданих документах наявні відмінності у прізвищі особи, зокрема дані матеріали не містять жодних ідентифікуючих даних особи.

Долучені до матеріалів справи технічний паспорт та копія висновку про вартість майна не є підтверджуючими обставини справи доказами, позаяк такі не стосуються предмету спору, а саме перемотувального цеху.

Так, долучені позивачем до матеріалів справи: копія документу, назва якого починається зі слова "ДОГОВОР", копія документу, назва якого починається зі слова «ПРОТОКОЛ №3 общего собрания СОсОО «Берег-Касонь»», копії квитанцій про сплату грошових сум від 11.12.2003 року, 04.02.2004 року, від 15.03.2007 року, копія акту прийому-передачі № 6, копія накладної №6, копія заяви ОСОБА_2 , технічний паспорт та копія висновку про вартість майна визнані судом неналежними доказами.

Отже, враховуючи вищенаведене, зокрема те, що позивачем не підтверджено жодними належними і допустимими доказами обґрунтування позовних вимог, суд приходить до висновку, що у задоволенні позовної заяви слід відмовити повністю.

Разом з цим, суд наголошує, що відповідно до ст. 657 ЦК України (в редакції чинній на момент укладення договору купівлі-продажу), договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Згідно ч. 2 ст. 220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Однією з умов застосування зазначеної норми закону та визнання правочину дійсним у судовому порядку є встановлення судом факту безповоротного ухилення однієї із сторін від нотаріального посвідчення правочину та втрата стороною можливості з будь-яких причин нотаріально посвідчити правочин.

При розгляді справи про визнання правочину дійсним суд повинен з`ясувати, чому правочин не був нотаріально посвідчений, чи дійсно сторона ухилилася від його посвідчення та чи втрачена така можливість.

Відповідно до ч. 3ст. 640 ЦК Українидоговір, який підлягає нотаріальному посвідченню є укладеним з дня такого посвідчення.

Відповідно до роз`яснень наданих Пленумом Верховного Суду України у п. 13постанови від 06.11.2009 року №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»вирішуючи спір про визнання правочину, який підлягає нотаріальному посвідченню, дійсним, судам необхідно враховувати, що норма частини другоїстатті 220 ЦКне застосовується щодо правочинів, які підлягають і нотаріальному посвідченню, і державній реєстрації, оскільки момент вчинення таких правочинів відповідно до статей210та640 ЦКпов`язується з державною реєстрацією, тому вони не є укладеними і не створюють прав та обов`язків для сторін.

При розгляді спорів щодо визнання правочинів дійсними, на підставі ч. 2ст. 220 ЦК Українисуду слід з`ясовувати дійсні причини, які перешкоджають нотаріальному посвідченню правочину та якими доказами це підтверджується, окрім того слід перевіряти чи не містить спірний правочин умов, які суперечать закону і які перешкоджають його нотаріальному посвідченню.

Однак, встановити фактичні обставини вказаної цивільної справи суд позбавлений можливості, позаяк до позовної заяви не долучено оспорюваний документ з належно оформленим перекладом на державну мову.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено належними і допустимими доказами заявлені позовні вимоги, тому суд приходить до висновку, що у задоволенні позовної заяви слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 16, 220, 657 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 81, 137, 141, 280, 281, 282, 284, 289, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 (мешканки АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) в особі представника адвоката Шалапаюка Віталія Леонідовича ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) до СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БЕРЕГ-КАСОНЬ» (с. Запсонь, вул. Шевченка, буд. 15, Берегівського району, Закарпатської області, код ЄДРПОУ 30764925) про визнання договору дійсним та визнання права власності відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Віталій МИХАЙЛИШИН