Ухвала

від 10.07.2023 по справі 752/4711/23

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/4711/23

Провадження №1-кс/752/5236/23

У Х В А Л А

про арешт майна

10.07.2023 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 з участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши клопотання, внесене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 42022100000000575 від 10.11.2022 року, -

в с т а н о в и в:

прокурор відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , 06.07.2023 року звернувся до суду з клопотанням про арешт майна, вилученого 04.07.2023 року в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування клопотання зазначає, що слідчим відділом СУ ГУ НП в м. Києві проводится досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42022100000000575 від 10.11.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України.

Прокурор в судове засідання не з`явився, подав заяву, в якій просив розглядати клопотання за його відсутності, підтримав вимоги клопотання, просив його задовольнити.

У зв`язку з неприбуттям у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі та на підставі ч.4 ст.107 КПК України фіксування кримінального провадження в суді за допомогою технічних засобів не здійснюється.

Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 28.06.2023 року надано дозвіл на проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , з метою відшукання та виявлення листів, заявок та документів ТОВ «Глобальні Технології та Ко» (ЄДРПОУ 40694855) щодо внесення в систему «ШЛЯХ» осіб, чорнових записів, кліше підписів.

04.07.2023 року у ході обшуку за вказаною адресою було виявлено та вилучено майно, перелік якого зазначено у клопотанні прокурора, серед яких є речі і документи, які не входять до переліку, щодо якого надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу.

Постановою від 04.07.2023 року вилучені речі та майно визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно положень ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Крім того, ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог Кримінального процесуального кодексу України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

На переконання суду в даному випадку прокурор дотримався вказаних вимог закону, а тому клопотання підлягає задоволенню.

Звертаючись з клопотанням про арешт вилученого майна, прокурор зазначив, що метою застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження є збереження речових доказів.

Так відповідно до вимог ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.

Чинним Кримінальним процесуальним кодексом України передбачено, що арешт майна з метою збереження речових доказів можливий, коли існує сукупність розумних підстав і підозр вважати, що таке майно є доказом злочину.

Вимоги щодо змісту клопотання про арешт майна містяться у ст. 171 КПК України, яка серед іншого зобов`язує учасників кримінального провадження, які звернулися з відповідним клопотанням, не лише зазначити про мету застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження, а і вказати на обставини, які дають підстави для застування такого обмежувального заходу та надати докази на підтвердження своїх доводів.

Доводи клопотання та додані до нього матеріали, на думку суду, містять достатньо даних, які вказують на ті обставини, що майно, вилучене 04.07.2023 року під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, є об`єктом кримінально протиправних дій чи набуто кримінально протиправним шляхом, а відтак можуть бути використані як доказ у кримінальному провадженні, оскільки відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

З огляду на наведене, клопотання підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 131, 132, 167, 170 173, 309, 376, 395 КПК України, слідчий суддя, -

у х в а л и в:

Клопотання, внесене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 42022100000000575 від 10.11.2022 року задовольнити.

Накласти арешт на вилучені 04.07.2023 року під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , мобільний телефон Iphone 11, sn GV4K93AVN736 imei НОМЕР_1 ; флеш носій чорного кольору Transcend 4 GB; ноутбук Asus sn MDNOCX255654467 із зарядним пристроєм.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Слідчий суддя