Ухвала

від 10.08.2023 по справі 2-1099/11

АМУР-НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 2-1099/11

(6/199/100/23)

УХВАЛА

10.08.2023

Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Спаї В.В.

секретар судового засідання Подварченко А.Ю.,

за участі представника КС «Добробут» Марущенко Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі подання старшого державного виконавця Амур-Нижньодніпровського ВДВС у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) І.Курило про оголошення розшуку боржника ОСОБА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

Згідно з поданням державного виконавця, ОСОБА_1 є боржником у виконавчому провадженні з виконання виконавчого листа, виданого Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська 04.02.2014 р., про стягнення аліментів з ОСОБА_1 ОСОБА_2 на користь КС «Добробут» заборгованості в розмірі 45760,71 грн. Посилаючись у поданні на те, що в ході проведення виконавчих дій місцезнаходження боржника встановити не вдалося, у поданні заявлено вимогу про оголошення розшуку боржника.

До подання державний виконавець долучив акт державного виконавця від 27.06.2023 р. про те, що виходом за адресою: АДРЕСА_1 , було встановлено, що боржник вдома не перебуває, тому що двері ніхто не відчинив, сусіди відмовилися відповідати на запитання держаного виконавця, на дверях залишено виклик з`явитись до відділу, а також долучено постанову про відкриття виконавчого провадження від 06.03.2023 р., заяву стягувача про прийняття виконавчого листа до виконання від 03.03.2023 р., виконавчий лист тощо.

Дослідивши докази, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення подання державного виконавця, виходячи з наступного.

Як встановлено судом на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження від 06.03.2023 р., у провадженні Амур-Нижньодніпровського ВДВС м. Дніпра перебуває виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа, зазначеного вище. Рішення боржниками не виконано.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (стаття 80 ЦПК України).

Статтею 76ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з частиною 1 статті 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст.438 ЦПК України, розшук боржника оголошується за місцем виконання рішення або за останнім відомим місцем проживання (перебування) боржника чи місцезнаходженням їхнього майна, або за місцем проживання (перебування) стягувача.

Згідно з ч. 1 ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження» у разі відсутності відомостей про місце проживання, перебування боржника - фізичної особи, а також дитини за виконавчими документами про відібрання дитини виконавець звертається до суду з поданням про винесення ухвали про розшук боржника або дитини. Розшук боржника або дитини, привід боржника оголошуються за місцем виконання рішення або за останнім відомим місцем проживання (перебування) боржника або дитини чи місцезнаходженням їхнього майна, або за місцем проживання (перебування) стягувача.

Відповідно ч.2 ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження» розшук боржника - юридичної особи, майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням.

Аналіз наведеної норми прямої дії свідчить про те, що перед тим, як застосовувати засоби і способи примусу, державний виконавець повинен пересвідчитися, чи отримав боржник копію постанови про відкриття виконавчого провадження, яка має бути направлена на зазначену у виконавчому документі адресу боржника та встановити факт отримання боржником копії цієї постанови, якою встановлено строк для добровільного виконання рішення. Отже, у разі з`ясування факту неодержання боржником копії постанови про відкриття виконавчого провадження державний виконавець не вправі вчиняти виконавчі дії. Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 07.05.2018 року № 916/1605/15-г та від 31.07.2019 року № 554/13475/15-ц.

Підставою для звернення виконавця до суду з поданням про розшук боржника, є відсутність відомостей про місце перебування та проживання боржника-фізичної особи. Виконавцем здійснюється перевірка місця проживання боржника, місце реєстрації - якщо вони відрізняються. Про встановлення факту відсутності боржника за місцем реєстрації (проживання) складається акт. Додатково здійснюється перевірка майнового стану, надсилаються запити про встановлення факту працевлаштування та отримання доходів.

Отже, звернення державного виконавця до суду із поданням про розшук боржника повинно бути підтверджене відповідними документами, що обґрунтовують наявність невиконаного виконавчого провадження з вини боржника та безрезультатність виконавчих дій по виявленню місця знаходження боржника.

Виходячи з викладеного, суд заявлене подання вважає передчасним, оскільки, останнє не містить жодних доказів як направлення на адресу боржника, так і отримання останнім постанови державного виконавця про відкриття вказаного виконавчого провадження, а також викликів боржника до державного виконавця, як на підтвердження обізнаності боржника про наявність виконавчого провадження та злісного ухилення боржника від зобов`язань за вказаним судовим рішенням, оскільки надана постанова про відкриття виконавчого провадження не є достатнім доказом у цій справі.

Окрім того, в матеріалах справи відсутні відомості про ухилення боржника від сплати боргу, про привід боржника, відсутні докази, які підтверджували б вичерпність заходів, вжитих державним виконавцем щодо встановлення місця знаходження боржника, також державним виконавцем не надано доказів здійснення запитів до органів: державної реєстраційної служби України, банків, органів Міністерства внутрішніх справ України, Держгеокадастру, нотаріату тощо.

Також, у матеріалах подання відсутні будь-які докази, щодо перевірки виконавцем відомостей стосовно перебування боржника в закладах охорони здоров`я, кримінально-виконавчих установах, що має значення для вирішення питання про оголошення у розшук боржника.

Акт державного виконавця від 27.06.2023 р. про відсутність боржника за адресою: АДРЕСА_1 , не може бути єдиною підставою для оголошення розшуку боржника.

Таким чином, виконавець не подав до суду доказів у розумінні ст.ст. 76-80 ЦПК України, про відсутність відомостей щодо місця проживання, перебування чи місцезнаходження боржника - фізичної особи, а також доказів, які підтверджували б вичерпність заходів, вжитих державним виконавцем щодо встановлення місця знаходження боржника, хоча це є його обов`язком, що може призвести до безпідставного оголошення розшуку ОСОБА_1 , та може призвести до порушення його прав.

Відмовляючи у задоволенні подання, суд виходить також з того, що розшук боржника є суттєвим втручанням у приватне життя особи у розумінні ст. 8 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, і тому має бути легітимним, виправданим та пропорційним цілям, які мали бути досягнуті. Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, висловлену у п. 33 рішення ЄСПЛ у справі «Фельдман проти України», за яким будь-яке втручання у право особи на повагу до її приватного та сімейного життя становитиме порушення статті 8 Конвенції, якщо воно не здійснювалося «згідно із законом», не переслідувало легітимну ціль та було «необхідним у демократичному суспільстві» у тому сенсі, що воно було пропорційним цілям, які мали бути досягнуті.

Таким чином, підстави для задоволення подання державного виконавця про оголошення розшуку боржника відсутні.

Відмова у задоволенні подання про оголошення у розшук боржника не перешкоджає повторному зверненню державного виконавця до суду з аналогічним поданням у випадку доведеності ним необхідності оголошення останнього у розшук.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 258, ст.ст. 259-261, 438 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні подання старшого державноговиконавця Амур-НижньодніпровськогоВДВС умісті Дніпрі Південногоміжрегіонального управлінняМіністерства юстиції(м.Одеса) І.Курилопро оголошеннярозшуку боржника ОСОБА_1 відмовити.

Ухвала набираєзаконної сили негайноз моментуїї проголошення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду або через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. .

Суддя В.В. Спаї